Ризики аграрного товаровиробника та управління ними

Затрати розраховуються виходячи із середньої вартості робіт, що про-водяться при посіві, вартості насіння (посадкового матеріалу) під культури, що загинули. Страхове відшкодування по таких культурах обчислюється у розмірі 70% вартості витрат; одночасно за вказані культури розраховують страхові платежі, що утримуються при виплаті відшкодування.

У випадку загибелі або пошкодження урожаю однорічних сіяних трав розмір збитку і страхового відшкодування обчислюється на їх уточне-ну посівну площу за виключенням площі трав, що використовуються (не-залежно з яких причин) на випас. Площа трав, яку належить виключити, визначається з відношення суми площ трав, що фактично використані на випас за попередні три роки, та загальної площі посіву однорічних трав за ці роки.

Щодо врожаю багаторічних і однорічних трав, то розмір збитку ви-значається з урахуванням усіх видів одержаної продукції на основі серед-ньозваженої вартості врожаю на 1 га, розрахованої на фактичну площу збирання (включно з площами, на яких весь врожай загинув). Сума страхо-вого відшкодування не може бути більшою, ніж обумовлено договором страхуванням.

Якщо у господарстві є багаторічні трави посіву поточного року, які дають урожай у рік посіву і застраховані разом з багаторічними травами, посіяними в минулі роки, то визначення збитку провадиться за одним роз-рахунком на всю групу цих трав.

У випадку загибелі або пошкодження урожаю багаторічних насад-жень розмір збитку визначається по кожній групі (зерняткові, кісточкові, ягідники, горіхоплідні, субтропічні, цитрусові, виноградники та ін.) з вра-хуванням вартості врожаю на 1 га відповідної групи насаджень. Сума збитку визначається у розрахунку на площу насаджень у плодоносному віці. Коли у господарстві спостерігається періодичність плодоношення садів і середня урожайність для вирахування вартості врожаю визначається по роках, що відповідають по плодоношенню даному року, при визначенні суми збитку вартість середнього п'ятирічного врожаю на 1 га приймається також з урахуванням періодичності плодоношення.

Внаслідок загибелі продукції розсадника, збиток визначається як різниця у вартості виходу продукції з 1 га в середньому за останні п'ять років і даного року окремо по кожному виду продукції розсадника. Вартість визначається за ціною відповідно кожного виду продукції розсад-ника, прийнятої для розрахунку при обчисленні платежів.

Збиток і страхове відшкодування при загибелі сіянців і саджанців обчислюється у розрахунку на фактично викопану площу.

Коли плодорозсадницьке господарство вирощує сіянці тільки для власних потреб, то для розрахунку розміру збитку приймається собівар-тість 1 тис. штук сіянців за минулий рік, що фактично склалася у госпо-дарстві, але не вищої за планову [2.12].

При визначенні збитку за саджанці, що загинули у полях формуван-ня, і за які вже було виплачено відшкодування, то ця кількість саджанців повинна бути включена у розрахунок як продукція, що одержана з поля викопування. Такий розрахунок виконується при частковій загибелі сад-жанців у полях формування, коли площа цих полів при переведенні їх у поле викопування залишається за обліковими документами господарства незмінною, тобто не зменшується на процент прорідженості. Якщо ця площа, на якій саджанці загинули у полі формування, у подальшому була виключена із вартості або скоригована на процент розрідженості, то розра-хунок збитку виконується на площу поля викопування без врахування за-гиблих у полі формування саджанців). Враховується також вартість не-стандартних саджанців, що не реалізуються господарствами, а висаджу-ються у перешкілку на дорощування [2.12].

За саджанці, що загинули або пошкоджені на всій або частині площ у полях формування, коли вони ще не є готовим посадковим матеріалом і не викопуються господарствами, збиток слід визначати у такому порядку:

Ё при пошкодженні надземної частини саджанців (прищепи) - вра-
ховуючи вартість фактичних витрат по переприщіпуванню, окуліруванню
або обрізанню на новий ріст;

Ё у випадку повної загибелі - виходячи із загальної кількості загиб-
лих саджанців та їх вартості, що склалася за попередній рік.

Збиток по квіткових культурах визначається в цілому як різниця між вартістю середнього п'ятирічного виходу всієї продукції квітникарства з 1 га, прийнятої при обчисленні страхових платежів, та вартості фактично отриманої продукції у поточному році.

При загибелі або пошкодженні дворічних і багаторічних квітів, з яких в перший рік росту продукцію не отримували, збиток визначається виходячи із середньої вартості витрат на 1 га, прийнятої при обчисленні платежів.

Розмір збитку у зв'язку з повною загибеллю дерев (кущів) плодово-ягідних або технічних та інших багаторічних насаджень.внаслідок страхо-вих ризиків встановлюється на основі даних Акту про загибель багаторічних насаджень. Визначення суми збитку здійснюється у бланку Розрахунку збитку і страхового відшкодування внаслідок загибелі багаторічних на-саджень у 15-денний термін після фактично проведених робіт по розкор-човуванню дерев (кущів) або зрізанню кореневласних виноградників на "чорну голівку", глибокому зрізанні (до живих тканин на штамбі вище місця спайки) привитих виноградників, цитрусових і субтропічних, а мо-лодих насаджень шляхом обрізання їх на зворотній ріст. Розрахунок скла-дається у двох примірниках, один з яких відсилається господарству.

Сума збитку обчислюється враховуючи балансову вартість насад-жень та їх знос на день розкорчовування. При цьому розмір збитку визна-чається за видами (природних групах) насаджень залежно від того, як вони обліковуються сільськогосподарськими підприємствами. Вартість робіт з розкорчовування у збиток не включається. У випадку загибелі 70% і більше плодових дерев (кущів), цитрусових, субтропічних насаджень і ви-ноградників, у зв'язку з чим увесь сад (виноградники) розкорчовується, у розрахунок збитку приймається вартість всіх дерев та інших насаджень да-ного саду.

При визначені розміру збитку за кореневласні виноградники, що зрізані на "чорну голівку", привиті виноградники - при глибокій обрізці, а також молоді сади на пальметі, зрізані на зворотній ріст, із балансової вар-тості виключається початкова вартість опори (шпалери). Якщо за даними обліку вартість шпалери числиться у загальній балансовій вартості вино-градників (садів на пальметі), то вона визначається по нормативах в залеж-ності від схеми посадки (за кількістю і вартістю стовпів, дроту, робіт на встановлення).

При загибелі багаторічних насаджень до збирання урожаю їх у дано-му році розмір збитку визначається окремо по насадженнях і по урожаю.

При повній загибелі надземної частини плодоносних виноградних кущів, а також цитрусових і субтропічних і зберіганні кореневої системи, коли насадження не розкорчовуються, а відновлюються шляхом зрізання на "чорну голівку" або глибоку обрізку з періодом відновлення виноград-ників не менше 2 років, цитрусових і субтропічних - не менше 3--4 років, збиток визначається виходячи із балансової вартості за мінусом зносу: за виноградники у розмірі 30%, цитрусові - 35% і субтропічні - 32%.

По виноградниках, крім того, виключається вартість шпалери. Страхові відшко-дування виплачуються тільки за фактично зрізані кущі (дерева).

При повній загибелі надземної частини молодих садів, виноградни-ків, цитрусових та інших багаторічних насаджень і зрізки їх на зворотній ріст (як насадження першого року росту) збиток визначається виходячи із вартості фактичних затрат тільки на догляд з моменту посадки до дня сти-хійного лиха.

У випадку повної загибелі дерев або кущів штучних багаторічних насаджень (декоративних, живих огорож, полезахисних лісових смуг, на-саджень на укріплення пісків та берегів річок та ін.) сумою збитку вва-жається тільки їх балансова вартість за вирахуванням зносу. Розмір збитку обчислюється за видами насаджень залежно від того, як вони обліковують-ся Страхувальником.

При загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, що придатні як матеріали або паливо, вартість яких визначається за даними акту господарства на списання багаторічних насаджень.

У суму збитку не включається вартість насаджень, які до настання стихійного лиха або страхового випадку належать списанню з балансу у зв'язку з їх повною амортизацією, плановою реконструкцією, відмиранням тощо.

У разі повної загибелі дерев чи кущів штучних багаторічних насад-жень (насаджень для закріплення пісків, берегів річок, ярів, балок, або озе-ленювальних і декоративних насаджень, живих огорож, полезахисних лісо-вих смуг тощо сумою збитку вважається балансова вартість цих насаджень (інвентарна вартість за вирахуванням зносу).

При цьому розмір збитку обчислюється щодо видів насаджень (дере-ва, кущі і т. ін.) залежно від того, як вони взяті на страхування.

У разі загибелі багаторічних насаджень враховуються залишки, при-датні для використання як матеріали чи паливо. Вартість цих залишків бе-реться з Акта на списання багаторічних насаджень, складеного страху-вальником.

2.5.1. Розрахунок величини страхового тарифу

Розрахунок розмірів ставок страхових тарифів здійснюється на підставі показників статистичної і бухгалтерської звітності Страховика та Страхувальника.

Розрахунки ставок страхових тарифів зі страхування сільськогосподарських культур здійснюються за групами культур або окремими культурами.

При визначенні розміру ставок страхових тарифів необхідно враховувати слідуючі показники:

збитковість страхової суми;

поправочний коефіцієнт;

ризикову надбавку;

навантаження;

коефіцієнт уточнення урожайності.

Збитковість страхової суми розраховується за останні 5 років у відсотках для кожної групи культур або окремої культури шляхом ділення суми виплаченого страхового відшкодування на вартість врожаю і множенням отриманого результату на 100.

Для приведення у відповідність співвідношення між розміром страхової суми і рівнем виплат страхового відшкодування показники цього ряду збитковості необхідно скоригувати на поправочний коефіцієнт, який визначається як відношення суми вартості врожаю до суми страхового забезпечення. За період з 1992 по 1996 pp. цей коефіцієнт становив 2 (100:50), оскільки збитки за цей період відшкодовувались у розмірі 50 відсотків.

Щоб визначити нетто-ставку, необхідно середню п'ятирічну збитковість збільшити на ризикову надбавку, яка визначається за формулою:

У - середня арифметична збитковість;

у - показник збитковості у конкретному році;

п - число років у часовому ряді показників збитковості;

S - знак суми;

і - 1,2,... роки.

Ризикова надбавка показує, що у несприятливі роки основної частини нетто-ставки буде недостатньо для виконання Страховиком своїх зобов'язань, а ризикова надбавка буде створювати певний запас міцності.

Розрахунок ризикової надбавки здійснюється на підставі ряду показників збитковості зі 100 грн. страхової суми за останні 5 років.

Отриманий результат є середнім квадратичним відхиленням, яке складає розмір ризикової надбавки.

Для визначення кінцевої ставки страхового тарифу (брутто-ставки) до нетто-ставки необхідно додати навантаження, яке включає витрати на проведення страхування -- 20 відсотків.

Такий порядок визначення ставки страхових тарифів розрахований на обчислення платежів і виплату страхового відшкодування на підставі середньої п'ятирічної врожайності. Разом з цим Страхувальник може встановити свій показник врожайності, передбачений умовами страхування. В цьому випадку, коли договори обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур укладаються на основі урожайності, яка більша, ніж середня за останні п'ять років, то встановлені ставки страхового тарифу повинні бути підвищені (в іншому разі зменшені). Щоб ставка страхового тарифу відображала цю зміну, необхідно при укладанні договору збільшити її у стільки разів, у скільки вказана у договорі Страхувальником урожайність вища від середньої п'ятирічної.

Наприклад, при середній п'ятирічній урожайності даної культури 158 ц Страхувальник вказує у договорі урожайність 170 ц, що в 1,08 (170 : 158) рази більше. В цьому випадку ставка страхового тарифу повинна бути збільшена в 1,08 рази.

2.5.2. Суть франшизи

В договір страхування можуть вноситися різні обумовлення, однією з яких є франшиза - розмір частини збитку, який не відшкодовується страховиком. Франшиза може бути обумовлена в абсолютних або відносних величинах до страхової суми і оцінки об'єкту страхування. Може бути встановлена в процентах до величини збитку.

Види франшиз та порядок визначення страхового відшкодування. Франшиза буває двох видів: умовна і безумовна.

Умовна, або інтегральна (невід'ємна) франшиза - це звільнення страховика від відповідальності за збиток, що не перевищує встановленої суми, і його повне покриття, якщо розмір збитку перевищує франшизу.

Умовна франшиза вноситься в договір страхування за допомогою запису "звільнено від х процентів" (де х - величина процентів від страхової суми). Якщо збиток перевищує встановлену франшизу, то страховик зобов'язаний сплатити страхове відшкодування повністю.

Приклад. За договором страхування передбачена умовна франшиза «звільнено від 1%». Страхова сума 100 тис. грн. Фактичний збиток склав 800грн., тобто менше суми франшизи, яка дорівнює (1x100:100) = 1 тис. грн. і тому не відшкодовується.

Приклад. За договором страхування передбачена умовна франшиза "звільнено від 1 тис. грн." Фактичний збиток склав 1,7 тис. грн., тобто більше суми франшизи. Тому страхове відшкодування виплачується у сумі 1,7 тис. грн.

Безумовна (або вирахована) франшиза означає, що дана франшиза застосовується у безумовному порядку без усяких умов. При безумовній франшиз! збиток у всіх випадках відшкодовується за вирахуванням встановленої франшизи.

Безумовна франшиза оформляється у договорі страхування таким записом "звільнено від перших х процентів" (де х - проценти, що вирахо-вуються завжди із суми страхового відшкодування незалежно від величини збитку).

При безумовній франшизі страхове відшкодування дорівнює величині збитку за мінусом величини безумовної франшизи.

Приклад. За договором страхування передбачена безумовна франшиза у розмірі 1% від суми збитку. Фактичний збиток склав 500 тис. грн. Величина франшизи дорівнює:

1 х 500 / 100 = 5 тис. грн.

Страхове відшкодування буде виплачено в сумі 495 тис. грн.

ІІІ. Напрямки вдосконалення системи страхування ризиків аграрного товаровиробника.

3.1. Сучасний стан системи страхування в сільському господарстві.

В Україні станом на 1 січня 2003 року налічувалося 284 страховиків, які надають широкий спектр страхових послуг для сільськогосподарських товаровиробників. Одним із страховиків на ринку страхування сільськогосподарських ризиків є Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», яка укладає договори добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств та ін.

Страхування майна сільськогосподарських товаровироб-ників провадиться відповідно до правил страхування, що розробляються кожним страховиком, який має ліцензію на цей вид діяльності, і затверджуються при видачі ліцензії.

З даних табл. 3.1.1 видно, що найбільше договорів укладено по страхуванню майнових об'єктів колективних сільськогосподарських підприємств -- у 5,6 раза більше від кількості укладених договорів по державних сільськогосподарських підприємствах і в 1,4 раза по фермерських господарствах. Вели-чини страхових сум по КСП відповідно перевищують в 66,5 раза цей показник по державних підприємствах та в 25,9 раза по фермерських господарствах.

Таблиця 3.1.1

Страхування майна сільськогосподарських підприємств у 2001і 2002pp.

Найбільшим попитом серед сільськогосподарських товаровиробників користується такий страховий продукт як страхування, пов'язане із відшкодуванням фактичних витрат на нирощування посівів (висаджування) в наслідок повної загибелі рослин на всій або частині площі. Найбільше договорів укладається по страхуванню витрат на вирощування посівів та страхуванню врожаю сільськогосподарських культур по озимих зернових -- 820 із загальної кількості 1003 договори. На другому місці - страхування тварин, де переважає попит серед страхувальників на страхування великої рогатої худоби.

Дані таблиці підтверджують збільшення у 2002 р. кількості укладених договорів та величини страхових сум. Цьому великою мірою сприяє удосконалення нормативної та законодавчої бази страхування, збільшення кількості та підвищення якості страхових продуктів.

Але необхідно зазначити, що страхове поле не поширюється на всіх сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності. Так, по фермерських господарствах кількість укладених договорів до загальної кількості господарств становила 1 %, а по колективних підприємствах -- 6%. Найбільш охоплене страховим захистом (76%) майно державних підприємств.

Таким чином, незважаючи на зростання обсягів операцій по страхуванню майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників, він ще недостатній. Попит на страхові послуги сільськогосподарських товаровиробників гальмується дефіцитом у них грошових коштів, низьким рівнем страхової культури, відсутністю достатніх законодавчо визначених механізмів стимулювання юридичних осіб до використання страхового захисту майнових інтересів.

Об'єкти страхування. На страхування можуть бути прийняті:

Ш врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у віці плодоношення (за винятком врожаю природних сіножатей і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав); - плодово-ягідні насадження (дерева і кущі в садах) та виноградники;

Ш сільськогосподарські тварини, домашня птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл у вуликах;

Ш будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Страхова компанія ЗАТ «СГ «ТАС» бере на страхування об'єкт, що є майновим інтересом страхувальника, пов'язаний із відшкодуванням фактичних затрат на посів (висаджування) та вирощування сільськогосподарських культур (групи культур).

Не можуть бути об'єктами страхування:

v врожай сільськогосподарської культури, яку висівали три - п'ять років, але жодного року не одержували врожаю;

v врожай багаторічних насаджень плодоносного віку, якщо господарство не одержувало врожаю з них протягом п'яти років, що передували укладанню договору страхування;

v багаторічні насадження (сади), знос або зрідження яких становить 70 і більше відсотків; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з плановою реконструкцією і викорчовуванням, природним відмиранням, псуванням і ін.; вражені хворобами, шкідниками рослин;

v посіви культур, що висіваються на зелене добриво або пасовищне використання;

v тимчасові та ветхі будівлі, споруди, що непридатні до використання;

v документи, наявні гроші та цінні папери;

v тварини господарств, у яких встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання;

v будівлі, споруди та інше майно, які знаходяться у зоні загрози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха, якщо ця загроза офіційно оголошена по радіо, телебаченню або відповідними відомствами доведена до господарства.

Страхові ризики. Страхування врожаю сільськогоспо-дарських культур і багаторічних насаджень провадиться на випадок їх загибелі чи пошкодження внаслідок: вимерзання, граду, зливи, бурі, урагану, повені, пожежі.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур, вирощуваних у захищеному грунті, провадиться на випадок їх загибелі чи пошкодження внаслідок: граду, бурі, урагану, пожежі (якщо зазначене було причиною пошкодження самої споруди).

Страхування фактичних витрат на вирощування посів та вирощування сільськогосподарських культур в результаті повної загибелі рослин на всій або частині площі сівби(садіння), незалежно від фази їхнього розвитку, внаслідок:

Ё вимерзання озимих культур та багаторічних сіяних трав
посіву минулих років (строк використання яких за
агротехнічними нормами не закінчився):

Ё градобою, зливи, бурі, урагану або затоплення посівів,
якщо останнє є наслідком стихійного лиха;

Ё вогню на пні колосових та інших сіяних культур.

Страхування дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що ростуть у садах, та виноградників за винятком культур, які вирощуються у зрошувальних зонах, провадиться на випадок повної загибелі (відмирання підземної та надземної частин всіх або окремих дерев, кущів) внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Страхування тварин провадиться по їх видах і групах по досягненню певного віку на випадок загибелі, знищення, або вимушеного забою внаслідок інфекційних хвороб, пожежі, стихійного лиха: удару блискавки, бурі, урагану, бурану, граду, зливи, повені, землетрусу, селю; нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт, під дію електричного струму), вимушеного забою за розпорядженням спеціалістів ветеринарної медицини.

Страхування будівель, споруд та іншого майна провадиться на випадок знищення або пошкодження внаслідокпожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, селю, затоплення, через аварію комунікаційних мереж.

Тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки і неправомірних дій третіх осіб. Страховики при укладанні таких договорів можуть застосовувати підвищені тарифні ставки та франшнзи.

Страхова сума. Страхова сума за договором страхування встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються у розмірах:

> тварини у договірній сумі, що не перевищує їх дійсної
вартості;

> основні засоби у договірній сумі, але не більше їх залишкової вартості;

> товарно-матеріальні цінності у договірній сумі але не
більше їх дійсної вартості.

Страхова сума за договором страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається в договірній сумі, але складає не більш 70 % його вартості.

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни за одиницю продукції, заявленої страхувальником і узгодженої із страховиком, на середню за останні п'ять років врожайність з 1 га і площу, з якої заплановано одержати врожай.

Вартість багаторічних насаджень (у тому числі тих, що вступають у плодоношення у році, на який укладається договір страхування) розраховується виходячи з балансу страхувальника за попередній рік.

Страхова компанія ЗАТ «СГ «ТАС» при укладанні договорів страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень застосовує мінімальну страхову суму або максимальну, але не менше 50 і не більше 70 % середньої вартості врожаю з 1 га.

Мінімальна страхова сума визначається шляхом множення ціни за одиницю продукції, що склалася у страхувальника від реалізації продукції даної культури в минулому році на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні гри роки на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості сільськогосподарських культур розраховується виходячи із середньої врожайності з 1 га за останні три роки, помноженої на вартість 1 ц продукції, що склалася за минулий рік і на планову площу посіву (посадки). При цьому тарифна ставка збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Страхова сума за договором страхування фактичних витрат на вирощування посівів та вирощування сільськогосподарських культур визначається в розмірі планових або фактичних затрат на посів (висаджування) та вирощування сільськогосподарських культур на підставі даних плану економічного та соціального розвитку господарства (бізнес-плану), відповідних бухгалтерських документів. Страхова сума не може перевищувати загальних планових або фактичних затрат, передбачених технологією вирощування врожаю тієї чи іншої культури, а також бути меншою за фактично здійснені витрати на момент укладання договору страхування.

Якщо майно або окремий його вид (тварини, будівлі, обладнання тощо) прийняті на страхування у меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова), то всі об'єкти даного виду майна вважаються застрахованими у тому відсотку їх вартості, у якому воно прийнято на страхування в цілому.

Визначення вартості врожаю сільськогосподарських культур. Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається для обчислення страхових платежів за даними обліку та звітності страхувальників, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років і погоджених із страхувальником цін в розрахунку на площу, яка була зайнята культурами у попередні роки (озимі культури та багаторічні сіяні трави -- під урожай поточного року). Стосовно багаторічних насаджень у розрахунок береться площа насаджень плодоносного віку попереднього року.

Вартість врожаю визначається для кожної культури. Що до овочів і баштанних, сіяних трав, плодово-ягідних насаджень, квітів і квітково-декоративних рослин і деяких інших, то вартість урожаю визначається в цілому для групи.

Вартість врожаю однорічних і багаторічних сіяних трав обчислюється на всю посівну площу, за винятком посівів, що використовують на випас худобі.

Обчислення і сплата страхових платежів. Сума страхових платежів визначається множенням тарифної ставки по видах майна на встановлену страхову суму і діленням на 100. При страхуванні витрат на вирощування посівів (посадки) сільськогосподарських культур з 1999р. страхова компанія ЗАТ «СГ «ТАС» застосовує величини тарифних ставок, наведені в табл. 8.2. Тарифні ставки по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур наведені у табл3.1.2. При добровільному страхуванні майна сільськогосподарських товаровиробників ЗАТ «СГ «ТАС» пропонує такі тарифи: будівлі, споруди, сировина, матеріали -- 0,5%; транспортні засоби -- 3%; знаряддя лову -- 5%; багаторічні насадження -- 3,5%; велика рогата худоба, коні, осли, мули -- 2%; птиця, кролі, пушні звірі - 5%; свині, бджоли -- 4%; вівці, кози -- 3%. Розмір страхових платежів по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур страховик обчислює враховуючи вартість врожаю та тарифну ставку для культур чи груп культур у розрахунку, який складається у двох примірниках, підписується страховиком, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник залишається у страховика, другий передається страхувальнику. Якщо у даних обліку і звітності сільськогосподарського підприємства, на основі яких визначається вартість майна, виявлено помилки, у розрахунку показники коригуються.

Таблиця 3.1.2

Тарифні ставки із страхування затрат на посіви сільськогосподарських культур (%)

В кожному конкретному випадку можуть застосовуватися підвищувальні коефіцієнти від 1,0 до 5,0.

При виявленні помилки складається довідка, яку підписують представники страховика і сільськогосподарського підприємства (страхувальника).

При значній кількості виправлень розрахунок провадиться ще раз. На додатково нараховані платежі строки сплати визначаються стосовно до строків, що встановлені для сплати попередньо обчислених платежів, з тим щоб у розпорядженні страхувальника було не менше 30 днів для сплати додатково нарахованих платежів. Днем сплати платежів вважається день надходження суми платежу на рахунок страховика. Страхові платежі сплачуються із поточних рахунків відповідно до чинного законодавства.

Надлишки сплачених страхувальником у поточному році страхових платежів підлягають поверненню господарству зразу ж або зараховуються страхувальнику як платежі на наступний рік (за узгодженням сторін).

Про проведений залік страхувальник повинен бути повідомлений письмово у триденний термін.

У випадку реорганізації страхувальника провадиться перерахунок страхових платежів відповідно до вартості, вказаної в акті передавання майна новоствореним господарствам.

Документальне оформлення загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Акти про загибель або пошкодження посівів сільськогоспо-дарських культур і багаторічних насаджень складаються інспектором страховика за участю керівника сільськогосподарського підприємства, а також представників виконавчого комітету місцевої ради та інших спеціалістів, участь яких обов'язкова.

Акти (два примірники) підписують особи, що беруть участь в їх складанні, і завіряються печаткою страховика. Особи, що підписали акт, несуть особисту відповідальність за правильність його складання. Один примірник акта передається страховику, другий - залишається у страхувальника.

Акт складається на всі страхові випадки загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, про які страхувальник повідомив у письмовій формі. При отриманні повідомлення про страховий випадок страховик надсилає страхувальнику довідку про отримання повідомлення .

Акт складається у такі терміни: протягом 15 днів після оприбуткуванням господарством усього одержаного врожаю поточного року, а на культури, продукція яких повністю продається державі, - після закінчення продажу всієї продукції даної культури. У випадку повної загибелі культури на всій площі посіву (посадки) у господарстві акт складається у 15-денний термін від дня настання звичайних строків її збирання.

Порядок визначення розміру збитку та страхового відшкодування за договорами страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

Збиток страхувальників у зв'язку з втратами врожаю внаслідок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається страховиком на основі акта про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.

Таблиця 3.1.3

Тарифні ставки добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур

і багаторічних насаджень, %

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9