Рефераты

Ризики аграрного товаровиробника та управління ними

Встановлення страхової суми. Страхова сума за договором страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається в договірній сумі, але не більш 70 відсотків вартості.

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни за одиницю продукції, заявленої Страхувальником і узгодженої із Страховиком, та середню врожайність з 1 га за останні п'ять років і площею, з якої заплановано одержати врожай.

Вартість багаторічних насаджень розраховується виходячи з балансу Страхувальника за попередній рік, в тому числі тих, що вступають у плодоносний вік того року, на який укладається договір страхування.

Сума страхових платежів визначається множенням тарифної ставки на встановлену страхову суму і діленням на 100.

Особливості укладання договору страхування врожаю сільськогосподарських культур

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви Страхувальника (Додаток 1) і може засвідчуватися страховим свідоцтвом (страховим полісом) (Додаток 3).

До договору на кожну сільськогосподарську культуру або групу культур, які підлягають страхуванню, додається розрахунок вартості сільськогосподарських культур або групи культур та страхових платежів, який є невід'ємною частиною договору страхування (Додаток 2).

Реквізити, які має містити договір страхування. Договір страхування повинен містити: назву та адресу Страховика і Страхувальника; зазначення об'єктів страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифів, страхових платежів і термін їх сплати; строк дії договору, порядок його зміни та припинення; права, обов'язки сторін і їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови (обумовлення, особливості, обмеження), порядок вирішення спорів (Додаток 1).

Договір страхування укладається: на врожай всіх сільськогосподарських культур або будь-яку окремо взяту сільськогосподарську культуру чи групу культур, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі).

Страхування окремого виду сільськогосподарських культур або групи культур зазначається як "вибіркове", що не дає право на одержання страхового відшкодування за збитки, нанесені іншому виду сільськогосподарських культур або групи культур, що за договором страхування страховим захистом не забезпечено.

Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування збитку за кожну культуру окремо або за групу в цілому, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі).

Строки і об'єкти укладання договору страхування. Договір укладається:

Ё зі страхування врожаю сільськогосподарської культури - до встановлених місцевими агрономічними службами оптимальних строків їхпосіву (посадки) для даного регіону;

Ё зі страхування врожаю декількох сільськогосподарських культур,або їх групи - до встановленого календарного терміну посіву (посадки) тієїкультури, яка має найбільш ранній термін посіву;

Ё зі страхування всіх багаторічних насаджень або окремої групи, алеза умови страхування всіх насаджень, які відносяться до даної групи (зерняткові, кісточкові) - до входження їх у зиму (припинення вегетації);

Ё зі страхування культур, які вирощуються у зачищеному грунті - допочатку виробничого циклу (посіву, висадки);

Ё як виключення, з вибіркового страхування (озимі сільгоспкультури) після сходів з обов'язковим їх оглядом та складанням необхідних документів і встановленням проценту пошкодження, який мав місце до укладання договору страхування.

Якщо після укладання договору страхування Страхувальник змінює посівну площу в бік збільшення, він має право укласти додатковий договір з урахуванням зміни площі між фактично посіяною та врахованою в основному договорі страхування.

В разі укладання додаткового (за особливими умовами) договору страхування якісних втрат врожаю, вартість визначається виходячи з середньої ціни, що склалася від реалізації продукції даної культури за останні 5 років.

Набуття чинності договором страхування. Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на поточний рахунок Страховика обчислених страхових платежів в повному обсязі річної суми або не менше 25%.

Терміни сплати страхового платежу. Термін сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше 30 днів з часу підписання договору. Решта страхових платежів сплачується: в 2-3 терміни за згодою сторін, але не пізніше першого дня початку збирання врожаю однієї із культур, що передбачено агротехнічними умовами; зі страхування багаторічних насаджень - не пізніше трьох місяців після внесення платежів першого строку.

При страхуванні врожаю в державних господарствах сплата страхо-вих платежів може проводитись в такі терміни:

Ё за врожай озимих зернових, багаторічних сіяних трав посіву минулих років та багаторічних насаджень - до 1 грудня року, що передує збиранню врожаю - 50 відсотків річної суми платежу, а решту -- до 1 лютого наступного року;

Ё за врожай ярих зернових, технічних кормових культур, розсадників: перший внесок - до 15 травня - 15 відсоткін; другий внесок - до 1 липня - 35 відсотків; третій внесок-до 1 вересня 50 відсотків.

Індивідуальні страхові тарифи не можуть перевищувати затверджені Кабінетом Міністрів максимальні страхові тарифи.

Припинення дії договору страхування. Страхування врожаю сільськогосподарських культур припиняється в день закінчення у господарстві збору врожаю сільськогосподарських культур, тобто, коли:

· зернові, зернобобові, льон-довгунець та інілі культури, збір якихпов'язаний із обмолотом, обмолочені або складені в скирти;

· луб'яні культури, що вирощуються тільки для одержання волокна (прядива) або лубу, перероблені у зеленому свіжозібраному стані або вивезені з поля до місця здавання, зберігання або первинної обробки;

· урожай тютюну та махорки вивезено з поля і після первинної об-робки спресовано у паки для здавання заготівельним організаціям або на склад і оприбуткування по бухгалтерських документах господарства;

· урожай цукрових буряків, лаванди та деяких інших ефіроолійних культур, картоплі, овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів, садів, ягідників, виноград)', хмелю вивезено з поля (саду) до місця здавання, зберігання або переробки, а урожай коренебульбоплодів при залишку його на зберігання у полі закладено у ями, бурти, траншеї;

· сіно сіяних трав вивезено з поля або складено у стіг, врожай зеле-ної маси силосних культур закладено у силосні ями, башти, траншеї тощо;

· зрізано квіти, живці, у квіткових культур зібрано насіння, викопані
бульби, цибулини, кореневища;

· розсада викопана;

· з розсадників викопані саджанці (сіянці).

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогами Страховика Страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога Страховика зумовлена невиконанням Страхувальником умов договору страхування, то Страховик повертає Страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначеної нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою Страхувальника Страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення .дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за договором страхування. Якщо вимога Страхувальника обумовлена порушенням Страховиком умов договору страхування, то останній повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі припинення діяльності Страхувальника в зв'язку з його ліквідацією дія договору припиняється в день, встановлений для ліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі, відділенні) - через 15 днів з дня реорганізації (але в усіх випадках - не пізніше строку закінчення дії договору). При цьому платежі повертаються (за повні місяці) за період, що залишився після припинення дії договору до кінцевого строку страхування, якщо Страховиком не виплачувалась і не передбачається виплата страхової суми або страхового відшкодування за договором страхування.

Права та обов'язки сторін, передбачені у договорі страхування.

Страхувальники, які протягом двох років безперервно страхували багаторічні насадження у повній вартості, а врожай сільськогосподарських культур в повній розрахунковій страховій сумі, і не одержували страхове відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів у розмірі до 20%; при страхуванні протягом трьох років - 30%, чотирьох -- 40%, а також надання їм місячного пільгового строку для укладання нового договору незалежно від того, одержували вони страхове відшкодування чи ні. Новий договір оформляється і платежі обчислюються з моменту закінчення дії попереднього договору. Якщо протягом пільгового строку станеться страховий випадок, а новий договір не буде укладено, то виплата страхового відшкодування проводиться виходячи із умов, встанов-лених попереднім договором страхування даного виду майна. Страхувальник зобов 'язаний:

* надавати Страховику необхідну інформацію про майно, яке підлягає страхуванню, його вартість, порядок використання та зберігання, а також іншу інформацію про обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику;

своєчасно, у встановлені договором терміни сплачувати обчислені страхові платежі;

повідомити Страховика про діючі договори страхування щодо цього майна з іншими страховиками;

утримувати посіви сільськогосподарських культур у відповідності до протипожежних правил, дотримуватись агротехнічних заходів щодо вирощування, збирання і зберігання врожаю сільськогосподарських культур, та виконання вимог інших органів нагляду;

у дводенний термін повідомити Страховика про настання страхового випадку;

негайно заявити відповідним органам (міліції, пожежній службі) про настання страхового випадку;

надавати Страховику достовірну інформацію і довести про страховий випадок та його наслідки (Додаток 4);

вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок страхового випадку і збереження майна, що залишилося до прибуття представника Страховика;

надавати представнику Страховика можливість щодо огляду майна до укладання договору страхування, у період дії договору на предмет його зберігання, та після страхового випадку для визначення розміру збитку (Додаток 5);

протягом трьох діб після прийняття відповідними органами рішення про реорганізацію (об'єднання, відокремлення), ліквідацію і припинення діяльності Страхувальника повідомити про це Страховика, при цьому права і зобов'язання, що випливають з договору страхування переходять до правонаступника Страхувальника за згодою Страховика.

Страхувальник має право на пільгу до 10% при умові одноразової сплати річної суми страхових платежів.

Страховик зобов 'язаний:

v ознайомити Страхувальника з умовами страхування;

v протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку (надходження письмової заяви від Страхувальника), вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчас ної виплати страхового відшкодування;

v при настанні страхового випадку і наявності всіх необхідних документів з доказами цього факту і розрахунків суми збитку, протягом 15 діб здійснити виплату страхового відшкодування або прийняти рішення про відмову;

v відшкодувати витрати, понесені Страхувальником внаслідок страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

v тримати у таємниці відомості про Страхувальника і його майновийстан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Страховик має право:

Ш перевіряти відомості про Страхувальника, а також коригувати умови договору за згодою сторін, якщо в період його дії відбудеться зміна ризику та обсяг страхової відповідальності;

Ш зменшити або відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник не виконає будь-яких із перелічених у договорі страхування своїх зобов'язань;

Ш подати регресний позов до Страхувальника з метою компенсації збитків за сплачене ним страхове відшкодування, якщо під час дії договору буде встановлено, що Страхувальник надав неправильні чи неповні відомості, які можуть змінити оцінку ризику Страховиком; не заявив про зміни у виробничій діяльності, структурну реорганізацію тощо, або заявив про них не повністю.

Визначення вартості врожаю сільськогосподарських культур для обчислення страхових платежів

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається для обчислення страхових платежів за даними обліку і звітності страхувальників, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років і погоджених із Страхувальником цін в розрахунку на площу, яка була зайнята культурами у попередні роки (озимі культури і багаторічні сіяні трави -- під урожай поточного року); по багаторічних насадженнях в розрахунок приймається площа насаджень плодоносного віку попереднього року.

Вартість врожаю визначається по кожній культурі, по овочах і баштанних культурах, сіяних травах, плодово-ягідних насадженнях, квітах і квітково-декоративних рослинах, а деяких інших - в цілому по групі.

Визначення вартості врожаю однорічних і багаторічних сіяних трав. Вартість врожаю однорічних і багаторічних сіяних трав обчислюється на всю посівну площу, за винятком посівів, що використовують на випас худобі.

По багаторічних травах посіву минулих років із загальної площі під врожай поточного року вираховується площа на випас.

Розмір площі на випас визначається у такому відсотку, який складає фактично використана площа трав на випас від загальної площі посіву трав за даними обліку і звітності страхувальника за останні три роки. Визначена розрахунковим шляхом плоша багаторічних трав на випас вираховується іззагальної площі трав.

Вартість однорічних трав визначається у розрахунку на площу, з якої у минулому році була одержана продукція. Якщо у минулому році проводилась виплата страхового відшкодування по загиблих або пошкоджених однорічних травах, платежі обчислюються по фактично зібраній площі з урахуванням площі, яка висівалась для одержання продукції, але у зв'язку із загибеллю або пошкодженням посівів внаслідок стихійного лиха була використана на випас.

У випадку, коли яка-небудь культура протягом останніх п'яти років висівалася менше трьох років, у розрахунок для обчислення платежів сільськогосподарському підприємству приймається планова врожайність за попередній рік, а при відсутності її - на поточний рік, але не вище врожайності, фактично одержаної в середньому по району у минулому році відповідно по сільськогосподарських підприємствах, орендарях, селянських (фермерських) господарствах та державних сільськогосподарських підприємствах. Коли господарство не планувало одержання врожаю культури, у розрахунок приймається врожайність, фактично одержана в середньому по району у минулому році.

У випадках, коли господарство висівало культуру три - п'ять років, але в жодному році не отримало врожаю, культура страхуванню не підлягає. Якщо в ці роки сільськогосподарське підприємство не отримувало якого-небудь виду продукції, наприклад насіння сіяних трав та ін., то в розрахунок вартості середньої врожайності на 1 га в цілому по культурі продукція цього виду не приймається. Не проводиться страхування врожаю

багаторічних насаджень плодоносного віку, якщо господарство не одержало врожаю протягом п'яти років.

Визначення вартості врожаю по культурах, що дають 2-3 види основної продукції. При чітко вираженій періодичності плодоношення зерняткових садів у господарстві їх середня врожайність визначається по роках, котрі відповідають по плодоношенню поточного року.

У випадку, коли окремі сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на виробництві цінних сортів сільськогосподарських культур і реалізують продукцію за ціною, більш високою, чим середня по району, то за заявою сільськогосподарського підприємства вартість врожаю таких культур визначається за середньою ціною, що склалася у господарстві за останні три роки.

По культурах, що дають два-три види основної продукції (льон-довгунець, сіяні трави і ін.) і по культурах, що обліковують у груповому порядку повторні (пожнивні) і проміжні посіви на зерно, овочеві культури відкритого грунту, культури закритого грунту, насінники, маточники, квіти та ін.) - вартість врожаю попередньо визначається на 1 га та зі всієї площі по окремих видах продукції (окремих культурах) і в цілому по культурі (групі культур). Надалі площа в цілому по культурі (групі культур) і вартість урожаю усієї площі служить базою для визначення страхових платежів.

Визначення вартості врожаю овочевих культур відкритого грунту. Вартість врожаю овочевих культур відкритого грунту попередньо розраховується окремо по кожній основній культурі (капуста, огірки, помідори, буряки столові, морква, цибуля, часник, зелений горошок), а також по групах інших овочів і повторних посівів овочевих культур. Вартість врожаю по групах інших і повторних посівів овочевих культур визначається за середньозваженою ціною всіх культур, що входять в дану групу, виходячи із валового врожаю за попередній рік і договірних цін на період масової реалізації продукції. Якщо у дану групу входить велика кількість культур, то за домовленістю із сільськогосподарським підприємством середньозважена ціна може бути визначена по культурах, що займали у попередньому році не менше 80% площі даної групи культур.

У місцевостях, де проводяться повторні посіви овочевих культур або вирощуються культури зимового овочівництва (у південних районах), вартість врожаю овочевих культур даної групи визначається окремо і потім додається до вартості основних і інших овочевих культур.

Визначення вартості насінників.

Вартість врожаю насінників основних овочевих культур визначається окремо по кожній культурі, а інших овочевих культур -- в цілому по групі. Якщо господарства із насіннєвих ділянок крім насіння одержують і інші види продукції (наприклад, з насіннєвих ділянок помідорів - пульпу і помідори), вартість п'ятирічного врожаю в середньому на 1 га розраховується з врахуванням всіх видів продукції.

Вартість врожаю насінників попередньо розраховується окремо по кожному виду продукції шляхом множення середньої п'ятирічної врожайності на відповідну ціну за домовленістю і на всю площу, яка була зайнята культурами у попередньому році. Вартість окремих видів продукції додається і визначається середня п'ятирічна вартість урожаю кожного насінника на 1 га і зі всієї площі.

Вартість середнього п'ятирічного врожаю насінників інших овочевих культур визначається в цілому по їх групі, виходячи із середньозваженої врожайності, середньозваженої ціни у розрахунку на площу, яка була зайнята культурами цієї групи.

Вартість врожаю культур, що входять до групи насінників баштанних продовольчих культур і насінників кормових коренеплодів, визначається у порядку, передбаченому для насінників основних овочевих культур.

Визначення вартості врожаю по культурах закритого грунту.

По культурах закритого грунту вартість врожаю визначається по групах: овочі, розсада (овочі, тютюн, махорка), насінників овочевих культур, квіти і квітково-декоративні рослини, маточники, гриби та ін.

Вартість врожаю по групах овочів і розсади розраховується в цілому по групі шляхом множення середньої п'ятирічної врожайності кожної культури, що входить у групу, на ціну за домовленістю і на всю фактичну площу збирання.

Вартість врожаю з 1 га та усієї площі по групах квітів та квітково-декоративних рослин, маточників і насінників визначається в порядку, передбаченому для відповідних груп культур відкритого грунту.

По багаторічних сіяних травах посіву минулих років вартість врожаю визначається по тих видах продукції, що заплановані сільськогосподарським підприємством для одержання в цьому році. При цьому вартість продукції насінників розраховується по кожному виду насіння окремо.

У випадках, коли господарство вирощує на насіння велику кількість різних видів багаторічних трав, врожайність насіння і договірна ціна можуть розраховуватися не по кожному виду трав, а по двох групах: бобові (конюшина, люцерна, еспарцет та ін.) і злакові (тимофіївка, овсяниця лугова та ін.). У розрахунок середньозваженої ціни у цьому випадку слід приймати насіння запланованих для одержання в даному році культур.

Визначення вартості по багаторічних безпокривних травах.

По багаторічних безпокривних травах посіву поточного року вартість середнього п'ятирічного врожаю усієї площі визначається у порядку, передбаченому для багаторічних сіяних трав посіву минулих років.

Вартість врожаю підпокривних багаторічних трав, що дають продукцію (сіно, зелений корм) у рік посіву, розраховується по кожному виду продукції в розрахунку на площу, що зібрана у попередньому році. Якщо у попередньому році частина однорічних трав висівалася для одержання продукції, але у зв'язку з загибеллю або пошкодженням внаслідок стихійного лиха була використана на випас, вартість їх врожаю розраховується шляхом множення вартості середнього п'ятирічного врожаю на 1 га вцілому по культурі на фактично зібрану площу, включаючи площу, що використана у зв'язку з пошкодженням на випас, за яку у попередньому році виплачувалося страхове відшкодування. При цьому вартість середнього п'ятирічного врожаю з 1 га в цілому по групі визначається з врахуванням усіх видів продукції виходячи із фактично зібраної площі.

По ефіроолійних культурах (коріандр, м'ята, герань, аніс, фенхель, лаванда) вартість врожаю для визначення страхових платежів визначається окремо по кожній культурі, виходячи із середньої п'ятирічної врожайності, діючих договірних цін в розрахунку на площу, з якої одержана продукція у поточному році.

Аналогічно розраховується вартість врожаю по групах лікарських рослин та інших технічних культурах.

Вартість продукції маточників розраховується по кожному виду продукції окремо: саджанцях плодових, ягідних, виноградних, лісодекоратив-них, квітково-декоративних та ін. культур; підщепах насіннєвого і вегетативного розмноження плодових, виноградних, квітково-декоративних та інших культур.

Визначення вартості сіянців, саджанців, продукції маточників. Вартість сіянців визначається виходячи із середнього врожаю з 1 га за останні п'ять років, середньої ціни реалізації або договірної ціни і зайнятої ними площі.

Вартість саджанців плодових та інших культур у полях формування визначаються шляхом множення фактичних за попередній рік витрат на 1 га на вирощування та догляд по роках закладки на площу посадки.

Вартість саджанців ліквідного поля (поля копання) визначається, виходячи із середньої п'ятирічної врожайності, договірної ціни в розрахунку на площу, що зайнята під готовими до копання саджанцями.

Вартість продукції маточників визначається виходячи із середнього п'ятирічного виходу чубуків та інших видів продукції з 1 га, відповідних договірних цін (реалізації) за попередній рік і експлуатаційної площі, зайнятої маточниками.

Вартість саджанців, затрати на вирощування саджанців у полях формування, а також вартість саджанців ліквідного поля і продукції маточників підсумовуються, і по загальній вартості визначаються страхові платежі.

Визначення вартості квітів і квітково-декоративних рослин, що вирощуються у відкритому грунті для промислових цілей і реалізації, провадиться вцілому по групі культур шляхом множення середнього п'ятирічного виходу кожного виду продукції з 1 га на відповідну договірну ціну і на всю площу посіву (посадки) попереднього року.

Вартість дворічних і багаторічних квіткових культур, що не дають в перші роки росту продукції, визначаються виходячи з фактично проведених господарством затрат на 1 га посіву (посадки) і догляду за ними за попередній рік і зайнятої площі.

3.7. Обчислення і сплата величини страхових платежів

Розмір страхових платежів обчислює Страховик, враховуючи вартість врожаю сільськогосподарських культур та тарифну ставку по культурах чи групах культур у розрахунку, який складається у двох примірниках, підписується Страховиком і керівником і головним бухгалтером Страхувальника. Один примірник залишається у Страховика, другий передається Страхувальнику (Додаток 2).

Коли у даних обліку і звітності сільськогосподарського підприємства, на основі яких визначається вартість майна, виявлено помилки, у розрахунку показники корегуються. При виявленні помилки складається довідка, яка підписується представниками Страховика і сільськогосподарського підприємства (Страхувальником). Зміни, що вносяться у розрахунок після її вручення, завіряють відповідними підписами. При значній кількості виправлень розрахунок складається заново. На додатково вирахувані платежі строки сплати визначаються стосовно до строків, що встановлені для сплати попередньо обчислених платежів з тим, щоб в розпорядженні Страхувальника було не менше 30 днів для сплати додатково нарахованих платежів.

Днем сплати платежів вважається день списання установою банку суми платежу із рахунка Страхувальника незалежно від часу зарахування цих сум на рахунок Страховика, а при утриманні платежу із належного господарству страхового відшкодування - день затвердження відшкодування до виплати.

Страхові платежі сплачуються із поточних рахунків згідно чинного законодавства.

Надлишки сплачених у поточному році Страхувальником страхових платежів належать поверненню господарству відразу ж, або зараховуються Страхувальнику як платежі на наступний рік (за узгодженням сторін).

Якщо до часу виявлення надлишкових сум з платежів минулого року Страхувальник прострочив сплату страхових платежів поточного року, то ці суми зараховуються у погашення прострочених платежів. Про проведений залік Страхувальник повинен бути письмово повідомлений у триденний термін.

У випадку реорганізації Страхувальника проводиться перерахунок страхових платежів відповідно вартості, зазначеній у акті майна, що пере-дане знову створеним господарствам.

Складання акту про загибель або пошкодження сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень

Акти про загибель або пошкодження посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень складаються на бланку інспектором Страховика при участі керівника сільськогосподарського підприємства, а також представників виконавчого комітету місцевої Ради та інших спеціалістів, участь яких необхідна (Додаток 6).

Акти у двох примірниках підписують особи, що приймають участь у їх складанні і завіряються печаткою Страховика. Особи, що підписали акт, несуть особисту відповідальність за правильність його складання. Один примірник акту передається Страховику, а інший залишається у Страхувальника.

Акт складається на всі страхові випадки загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, про які повідомив Страхувальник письмово. При отриманні Повідомлення про страховий випадок Страховик надсилає Страхувальнику Довідку про отримання.

Акт складається у такі терміни: протягом 15 днів після оприбуткування господарством всього одержаного врожаю поточного року, а на культури, продукція яких повністю продається державі - після закінчення продажу всієї продукції даної культури. У випадку повної загибелі культури на всій площі посіву (посадки) у господарстві акт складається у 15-денний термін від дня настання звичайних строків її збирання.

При складанні актів причини загибелі (пошкодження) сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень уточнюються.

Розмір фактичної площі посіву (посадки) сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень при складанні акту визначається за документами Страхувальника.

По озимих культурах, які висівають на зерно і зелений корм, площі посівів, що загинули в осінньо-зимово-весняний періоди, а також площі пересіву загиблих культур, визначаються як різниця між площами, що були засіяні і фактично зібрані. Площі сільськогосподарських культур, що посіяні на місці загиблих озимих, розподіляються на зерно і на зелений корм, виходячи із процентного співвідношення пересіяних площ озимих за видами використання від загальної площі їх пересіву.

У випадку загибелі у період зимівлі сіяних трав площі пересіяних посівів трав не розподіляються за видами використання їх продукції, так як розмір збитку визначається вцілому по групі цих культур.

Розмір фактично одержаної основної продукції сільськогосподарсь-ких культур встановлюється за даними обліку і звітності Страхувальника про збір і оприбуткування всієї продукції у даному році.

Врожай сільськогосподарських культур приймається відповідно у первісне оприбуткованій, фізичній або заліковій вазі залежно від того, у якій вазі продукція цих культур була облікована при визначенні середньої врожайності за останні п'ять років для визначення страхових платежів незалежно від її сортності і якості.

Дані бухгалтерського обліку з оприбуткування продукції рослинництва порівнюють із первинними документами (Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля, Акт на приймання кормів, Відомість руху зерна та іншої продукції, й інші первинні документи) та регістром обліку насіння. По культурах, продукція яких повністю продається державі, записи в зазначених книгах бухгалтерського обліку порівнюють із даними тютюново-ферментаційних заводів, льоно-прядильно-джутових, хлібоприймальних пунктів, елеваторів та ін. Якщо буде встановлено розходження у даних обліку продукції, то у акті показуються уточнені показники.

2.5. Порядок визначення розміру збитку і відшкодування

по страхуванню сільськогосподарських культур

та багаторічних насаджень

Страхове відшкодування Страхувальнику виплачується:

Ш по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, вклю-
чаючи урожай багаторічних насаджень і маточників - у розмірі 70% суми
збитку;

Ш по страхуванню багаторічних насаджень (дерев, кущів) - у розмірі
100% суми збитку чи за домовленістю.

Страхувальник зобов'язаний протягом трьох діб із дня загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, а також загибелі багаторіч-них насаджень (або із дня, коли можна було встановити факт загибелі або пошкодження) повідомити про це Страховика. Повідомлення подається сільськогосподарським підприємством.

Страховик, одержавши повідомлення, перевіряє факт і причини за-гибелі або пошкодження, враховуючи матеріали компетентних органів, відповідних науково-дослідних інститутів, станцій захисту рослин, інспек-цій з карантину рослин та інших організацій, що проводять спостереження про вплив метеорологічних та інших природних умов, шкідників і захво-рювань рослин на стан сільськогосподарських культур і насаджень у даній місцевості. При відсутності зазначених матеріалів повідомлення переві-ряється на місці з урахуванням висновків представника районного відділу сільського господарства. Результати перевірки відображаються у довідці на зворотній стороні бланку. На підтвердження отримання повідомлення господарству на наступний день відсилається довідка на бланку.

Збиток страхувальників у зв'язку із втратами врожаю внаслідок за-гибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається Стра-ховиком на основі Акту про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.

Розрахунок суми збитку проводиться у бланку Розрахунку розміру збитку та страхового відшкодування у зв'язку із загибеллю або пошкоджен-ням сільськогосподарських культур, що складається у двох примірниках; один з них надсилається Страхувальнику (Додаток 2).

Збитком Страхувальника вважається вартість кількісних втрат вро-жаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві, що обчислюється як різниця між вартістю вро-жаю на 1 га в середньому за останні п'ять років і даного року за договір-ними цінами і помноженою нд площу посіву.

Визначення збитку проводиться окремо по кожній культурі або групі культур у відповідності з тим, як розраховувалися страхові платежі. По цукровому буряку фабричному і на корм худобі, багаторічних травах по-сіву минулих років та безпокривних травах посіву поточного року розра-ховується середньозважена вартість врожаю, виходячи із факту їх збирання за видами продукції.

Визначення збитку проводиться у розрахунку на площу посіву (по-садки) сільськогосподарської культури (групи культур) у господарстві під урожай даного року. Вартість рослин на площі, що залишилася після заги-белі (пошкодження) культури для використання на випас худоби, при ви-значенні збитку до уваги не приймається.

Коли у господарстві загинула або пошкоджена культура, що висі-валася вперше або менше трьох років протягом останніх п'яти років, зби-І ок визначається по різниці між вартістю врожаю цієї культури на 1 га, що розрахована із планової урожайності за попередній рік, а при відсутності ГІ - на поточний рік, але не вище урожайності, фактично одержаної все-редньому по району у минулому році і врожаю з 1 га даного року у роз-рахунку на посівну площу.

У випадку пересіву або підсіву культур враховується середня вартість нитрат на пересів (підсів) і середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур.

Середня вартість врожаю знову посіяних або підсіяних культур визначається: при пересіві іншими культурами виходячи із вартості врожаю їх на 1 га всередньому за останні п'ять років, при пересіві тією ж культурою, а також при підсіві - виходячи із вартості фактично отриманого в даному році врожаю всередньому на 1 га.

Середня вартість витрат на пересівання і підсівання сільськогосподарських культур у гривнях на 1 га визначається у господарстві на підставі вартості робіт, що ведуться при пересіванні (підсіванні), і вартості витра-ченого насіння.

Якщо платежі, передбачені договором страхування, були внесені повністю у встановлений строк, а при складанні акту виявиться, що пош-коджену культуру посіяно (посаджено) на площі меншій, ніж застрахована, то зайве внесені платежі підлягають поверненню під час виплати страхо-вого відшкодування.

Якщо при складанні акту виявиться, що пошкоджену культуру посі-яно на площі більшій, ніж застраховано, розмір збитку визначається в розрахунку на всю площу, фактично засіяну даною культурою. Розмір страхового відшкодування становить такий процент визначеного обсягу збитку, що складає площа культури, зазначена у договорі страхування, до

фактично засіяної площі.

У випадку загибелі або пошкодження зернових, зернобобових куль-тур (жито, пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, горох та ін.) та соняшника, що висівають для різного господарського використання їх продукції - на зерно, зелений корм, силос та сіно, визначення збитку по культурах, що висіяні для одержання зерна, проводиться окремо від посівів на зелений корм, силос, сіно. Збиток по цих культурах, що висівалися для одержання сіна, зеленого корму та силосу, обчислюється разом з однорічними сіяними травами або кукурудзою на силос, зелений корм або силосними культурами.

Коли зернові і зернобобові культури (включаючи кукурудзу), а та-кож соняшник, що посіяні для одержання зерна, у зв'язку із пошкоджен-ням були використані на сіно, зелений корм або силос, то при визначенні розміру збитку обліковується вартість фактично одержаного урожаю зер-на, сіна і зеленої маси у розрахунку на уточнену площу посіву, вказану у звіті та інших документах Страхувальника з врахуванням площ ярових зернових і зернобобових, на яких ці культури загинули у літній період та були пересіяні, а по озимих зернових -- площ культур, що загинули в осін-ньо-зимовий період.

Щодо основних та інших овочевих культур відкритого грунту, насін-ників (овочевих, баштанних продовольчих культур, кормових коренеп-лодів), культур захищеного грунту обсяг збитку визначається залежно від того, як були застраховані ці культури при укладанні договору.

Якщо вся площа культури (зернові, зернобобові, соняшник) в обліку Страхувальника показана, як посів на зерно, але весь урожай або частина його у зв'язку з пошкодженням у літній період зібрано на сіно або зелений корм і відображено без площі, з якої він зібраний, то вартість врожаю сіна або зеленої маси визначається виходячи із середньої їх вартості за останні п'ять років,

Втрати врожаю сіна, зеленого корму або силосу по культурі, що ви-рощуєтьсяся на зерно, але що використовується не за призначенням, вирахо-вується рграззом з однорічними сіяними травами або силосними культурами (крім кукурудзи) за одним розрахунком.

У випадку підсіву пошкодженої зернової культури іншою культурою вартість н врожаю підсіяної культури при визначенні збитку встановлюється виходячи із одержаної у даному році продукції і договірної ціни на зерно-суміш.

Розмір збитку по цукровому буряку, що висівають для різного гос-подарського використання (фабричний та на корм худобі), визначається вцілому по культурі з обліком цих видів отриманої продукції. При цьому середньозважена вартість врожаю на 1 га у середньому за останні п'ять років розраховується виходячи із фактичної площі збирання врожаю та різне використання продукції.

У випадках, коли частина посівів цукрового буряка загинула і була пересіяна іншими культурами або взагалі не збиралася у зв'язку з повною загибеллю і неможливістю пересіву, розрахунок середньозваженої вартості проводиться з урахуванням пересіяної (загиблої) площі, тобто на всю посівну площу цукрового буряку фабричного і кормового.

Коли тютюн та інші технічні культури внаслідок загибелі або їх пошкодження пересіваються тими ж культурами, але інших сортів, вартість знову посіяної культури при обчисленні збитку встановлюється виходячи із фактично одержаної продукції культури іншого сорту і ціни на неї.

При загибелі або пошкодженні овочевих культур відкритого грунту збиток розраховується:

v по основних культурах відкритого грунту (капуста всяка, огірки, помідори буряк столовий, морква, цибуля на ріпку, часник і зелений горошок) - окремо по кожній культурі;

v по інших овочевих культурах (салат, шпинат, кріп, щавель, перець, петрушка, селера, пастернак, редька, бруква, ріпа, редис та ін.) - в цілому по групі цих культур.

Вцілому по групі визначається також збиток по продовольчих баштанних культурах.

Коли овочева культура із групи основних овочевих культур відкри-того грунту пересіяна (підсіяна) тією ж культурою, при визначенні збитку із вартості одержаного у даному році врожаю культури вираховується вартість витрат на пересів.

При визначенні збитку у випадку пересіву (підсіву) основної овоче-вої культури відкритого грунту іншою культурою, що входить в групу основних, або культурами, що входять у групу інших культур, враховується вартість фактично одержаного врожаю культури у даному році, вартість середнього п'ятирічного врожаю знову посіяної культури і вартість витрат на пересів (підсів).

У випадку, коли із групи інших овочевих одна або декілька культур пересіваються культурами, що входять у дану групу, із вартості одержаного у даному році врожаю вцілому по групі вираховується вартість витрат на пересів (підсів).

Коли культури із групи інших овочевих пересіваються овочевими культурами, що входять у групу основних овочевих культур, то при визначенні збитку приймається вартість одержаного врожаю всієї групи інших культур у даному році, вартість середнього п'ятирічного врожаю знову посіяної культури і вартість витрат на пересів (підсів).

При загибелі або пошкодженні насінників (овочевих, баштанних продовольчих культур, кормових коренеплодів), вирощуваних у відкритому грунті, збиток обчислюється окремо по кожній культурі як різниця між вартістю урожаю з 1 га всередньому за останні п'ять років і отриманого урожаю в даному році, який визначається з врахуванням вартості всіх видів одержаної продукції, що облічуються виходячи із валового збору і ціни.

Розмір збитку по культурах, вирощуваних у закритому грунті, визначається окремо по групах: овочевих культурах, насінниках овочевих культур, продукції квітникарства, маточниках та ін.

Збиток по цих культурах визначається у порядку, передбаченому для відповідних культур відкритого грунту.

У випадку загибелі або пошкодження багаторічних сіяних трав, що висіваються у Страхувальника для різного використання їх продукції - на сіно, зелений корм і насіння, визначення збитку проводиться у цілому по групі цих культур з врахуванням всіх видів одержаної продукції.

При цьому, якщо багаторічні сіяні трави після пошкодження будуть зібрані не у відповідності із безпосереднім призначенням, то для визначення збитку вартість врожаю з 1 га в середньому за останні п'ять років перераховується, виходячи із фактичного використання трав. Разом з обліком використання трав на випас уточнюється площа посіву трав, на яку не-обхідно визначити збитки і страхове відшкодування. Перерахунок вико-нують як по багаторічних травах посіву минулих років, так і по безпокрив-них багаторічних сіяних травах.

При страхуванні врожаю багаторічних трав на площі, що виключена при визначенні платежів, яка призначалася для випасу, але зібраного на сіно, зелений корм або силос, а також зі страхування урожаю озимих куль-тур, висіяних для одержання сіна або зеленого корму, а фактично зібраних на зерно, проводиться донарахування страхових платежів при виплаті страхового відшкодування.

У випадку загибелі підпокривних посівів багаторічних трав, що да-ють урожай у цьому ж році, збиток визначається окремо від інших трав у розрахунку на зібрану площу, виходячи із вартості врожаю, прийнятої для визначення платежів.

При загибелі безпокривних багаторічних сіяних трав першого року росту, підпокривних багаторічних сіяних трав, безвисадної культури насін-ників цукрових буряків, деяких ефіроолійних, лікарських та інших куль-тур, які у рік посіву не дають урожаю, збиток визначається окремо по кожній культурі, виходячи із вартості фактично проведених затрат.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


© 2010 Рефераты