Ризики аграрного товаровиробника та управління ними

Місія ЗАТ Страхова Група “ТАС” - використовуючи потенціал та можливості “Фінансової групи”ТАС”, надавати клієнтам високоякісні страхові послуги, чим забезпечити надійний захист їх майнових інтересів.

Цілі :

Підвищення ефективності роботи ЗАТ Страхова Група “ТАС” :

1.1. Підвищення прибутковості певних видів страхування;

1.2. Розширення ринків надання страхових послуг;

1.3. Удосконалення матеріального стимулювання праці;

1.4. Формування нового економічного мислення.

Заміна та часткова модернізація матеріально-технічної бази :

2.1. Забезпечення новою високопродуктивною технікою та обладнанням;

Забезпеченість трудовими ресурсами :

3.1. Забезпечення та ефективне використання наявних трудових ресурсів;

3.2. Розробка програми підготовки страхових агентів;

3.3.Розробка програми перепідготовки кадрів ЗАТ Страхової Групи “ТАС”.

Інноваційна діяльність :

4.1 Комп'ютеризація виробництва;

4.2. Вивчення запитів споживачів та створення принципово нових страхових послуг.

. Соціальний розвиток :

6.1. Створення сприятливих соціальних умов працівників ЗАТ Страхова Група “ТАС”;

6.2. Розвиток соціальної інфраструктури;

6.3. Соціальний захист працівників.

Визначені цілі є досить актуальними для ЗАТ Страхова Група “ТАС”.

Типові функції управління ЗАТ Страхова Група “ТАС”:

1. Стратегічне управління.

1.1. Визначення місії та цілей компанії.

1.2. Визначення стратегії компанії.

1.3. Розробка заходів по досягненню стратегічних цілей.

1.4. Контроль реалізації стратегії.

2. Маркетинг.

2.1. Забезпечення просування страхових послуг.

2.2. Вивчення макро і мікро середовища.

2.3. Вивчення ринку страхових послуг.

2.4. Позиціювання компанії на ринку страхових послуг.

2.5. Вивчення попиту на страхові послуги.

2.6. Аналіз конкурентоспроможності страхових продуктів компанії.

2.7. Аналіз ефективності системи продажу страхових продуктів.

2.8. Підготовка пропозицій по створенню нових страхових продуктів.

3. Бюджетування.

3.1. Розробка форм бюджетів.

3.2. Аналіз проектів бюджетів.

3.3. Складання зведеного бюджету компанії.

3.4. Аналіз виконання бюджету компанії.

3.5. Розрахунок премій для філій компанії

4. Облік.

4.1. Бухгалтерський облік.

4.2. Податковий облік.

4.3. Управлінський облік.

5. Управління персоналом.

5.1. Найм персоналу.

5.2. Атестація і просування персоналу.

5.3. Організація навчання персоналу.

5.4. Організація корпоративних заходів.

В ЗАТ "Страхова Група "ТАС" діє прийняте положення “Про систему оплати праці та матеріального стимулювання працівників ЗАТ "Страхова Група "ТАС"”.

Це Положення розроблене з метою розвитку зацікавленості працівників Головного офісу Закритого акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" в досягненні високих показників праці, організації прямої залежності отриманого заробітку від результатів діяльності компанії та стимулювання праці працівників Головного офісу Компанії.

Система оплати праці штатних працівників ЗАТ "Страхова Група "ТАС" включає в себе:

* основну заробітну плату працівників, а саме - посадові оклади, які складають 60-90% від загального доходу працівника компанії в залежності від группи преміювання;

* додаткову заробітну плату працівників, а саме:

- персональні надбавки;

- премію за результатами діяльності;

* інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме:

- винагороду за підсумками роботи за рік;

- резерв на відпустки;

- матеріальну допомогу.

Система оплати праці штатних працівників філій Компанії грунтується на таких принципах:

Ш * залежності сукупної матеріальної винагороди працівників від результатів діяльності;

Ш * забезпечення достатнього рівня матеріальної мотивації кожного працівника до високоефективної праці;

Ш * вибірковості, що дозволяє стимулювати ті напрямки роботи, які можуть дати найбільший і стабільний результат;

Ш * простоти у розумінні та використанні.

ОСНОВНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ШТАТНИХ ПРАЦІВНИКІВ.

Оплата праці штатних працівників ЗАТ "Страхова Група "ТАС" здійснюється на основі посадових окладів.

Розміри посадових окладів штатних працівників ЗАТ "Страхова Група "ТАС" затверджуються Правлінням ЗАТ "Страхова Група "ТАС" та розраховуються на основі тарифу.

Тариф працівників диферінцюється у зв'язку з 12-ти категорійною тарифною сіткою, що надана у таблиці 1. По кожній категорії передбачаються тарифні рівні.

Абсолютна величина тарифу для кожної категорії розраховується по формулі (1) :

Тij = Ті2,і * Кij ,

де Tij- тариф і-той категорії j-го рівня, грн.;

Тij-тариф i-го рівня j-ої категорії, грн.,

Kij - тарифний коефіцієнт і-тої категорії, j- ro рівня.

Абсолютна величина тарифу i-го рівня j-тої категорії Головного офісу затвердждуеться Головою Правління щорічно при розробці бюджетку компанії. Величина тарифу може переглядатися протягом року у зв'язку з інфляцією, та іншими економічними факторами.

Категорії для оплати праці працівників Головного офісу затверджуються у зв'язку з "Розподілом посадових позицій Головного офісу ЗАТ "Страхова Група "ТАС" "(Додаток 1.)

Конкретному працівнику категорія установлюється у зв'язку з посадою, й значенністью, рівня професійної підготовки та інтенсивності праці.Категорії та рівні кожного працівника оговорюються у трудовому договорі між працівником та Компанією.

ДОДАТКОВА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПРАЦІВНИКІВ

Весь персонал Головного офісу ділиться на 4 групи преміювання:

* 1 група - стратегічні менеджери,

* 2 група - стратегічні виконавці,

* 3 група - керівники та спеціалісти,

* 4 група - техничні виконавці.

До складу стратегічних менеджерів (1 група) входять Заступники Голови правління, головний бухгалтер, начальники департаментів, що безпосередньо зайняті у розробці нових страхових продукців, та проведенню операцій страхування.

До складу стратегічних виконавців ( 2 група) входять тільки ті керівники департаментів, управлінь та відділів, а також провідні спеціалісти , які безпосередньо залучені до реалізації стратегічних задач, що поставленні стратегічним менеджерам.

До 3-ї групи відносяться керівники середнього та нижчого складу, спеціалісти , які зайняті, в основному, при виконанні текучих завдань та піддержуючих функцій.

До 4-ї групи відносяться всі техничні виконавці, а також робітники, яким не установлені категорії.

Преміювання персоналу Головного офісу залежить від групи преміювання персоналу та виконання індивідуальних планів та бюджетів відповідних підрозділів головного офісу.

Індивідуальні плани включають економічнні показники ( прибуток, штрафи, виконання бюджету, вплив на фінансові показники інших підрозділів, вплив на стабільність роботи компанії), якісні показники ( впровадження нових страхових продуктів та технологій, динаміка югіентскої бази, та інше).

Індивідуальні плани стратегічних менеджерів та виконавців складаються на основі стратегічних планів компанії та бюджетів компанії та підрозділів Головного офісу.

Максимальне значення проценту премії залежить від напруженості плану та ступеню впливу працівника на досягнення стратегічних задач компанії.

Для об'єктивної оцінки праці робітники 3 групи також можуть мати індивідуальні плани. Плани робітників 3 групи складаються на основі службових обов'язків, та задач підрозділів.

Затвердження та оцінка виконання індивідуальних планів стратегічних менеджерів здійснюється Головою Правління.

Затвердження та оцінка виконання індивідуальніх планів керівників департаментів здійснюється Заступниками Голови Правління, які здіснююють ними безпосереднє керівництво.

Узгодження та моніторинг індивідуальніх планів стратегічних виконавців та менеджерів здійснюється департаментом регіональної мережі та департаментом управління фінансами і ризиками

Узгодження та моніторинг індивідуальніх планів працівників 3-ї групи преміювання здійснюється їх безпосереднім керівництвом.

Премії установлюються у відсотках від тарифного заробітку за відповідний період.

Преміювання працівників Головного офісу здіснюється щоквартально, та за рік у цілому.

Розмір квартальної та річної премії працівників 1 та 2 групи преміювання залежить від ступені виконання індивідуальніх планів та визначається безпосереднім керівником підрозділу:

- по 1 -й групі Головою Правління,

- по 2-й групі заступником Голови Правління.

Розміри премії працівників 1 та 2 групи преміювання становлять 20-40% від сукупного доходу працівника, та залежать від посадової категорії та рівня.

Розмір премії працівників 3-ї та 4-ї групи преміювання складається з загальної та індивідуальної..

Загальні премія у залежності від результатів виконання всією компанією основних показників діяльності, зафіксованих у бюджеті та стратегічному плані.

Робота компанії оцінюється Головою Правління на основі звітних даних, що предоставлені департаментом регіональної мережі.

Індивідуальна премія працівникам 3 та 4 групи преміювання установлюється за якісне виконання посадових обов'язків та успішне рішення загальних та індивідуальних задач, що поставлені безпосереднім керівництвом.

Розмір індивідуальної премії для працівників 3 та 4 групи преміювання здійснюється на основі таблиці, та виплачується у відсотках до посадового окладу:

Крім премій працівникам Головного офісу можуть виплачуватись персональні надбавки.

Персональні надбавки установлюються Головою Правління по рекомендації керівника підрозділу. Підставою для її встановлення є значне перевищення результатів його праці у зв'язку з показниками праці у середньому по компанії, у тому числі по ступені професійності, компетенції, моральних якостей та рівня продуктивності праці.

Загальна сума преміальних виплат не повинна перевищувати максимальних значень.

0РГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ.

Призначення та зміна посадової категорії працівнику здійснюється по рішенню Правління в межах діапазону категорій для данної посади.

Призначення та зміна тарифного рівня працівника здійснюється по рішенню Правління в межах діапазону тарифного рівня для данної категорії, на основі оцінок виконання індивідуальних планів та бюджетних показників.

Нарахування основної заробітної плати здійсноються бухгалтерією на основі табелю виходу працівників.

Нарахування премії здійснюється бухгалтерією по рішенню Голови правління та керівників підрозділів на основі табелю виходу працівників та відомості преміальних виплат.

ІНШІ ЗАОХОЧУВАЛЬНІ ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ ВИПЛАТИ.

Одноразова матеріальна допомога виплачується як:

- допомога на оздоровлення;

- допомога при народженні дитини;

- допомога при одруженні;

- допомога на поховання членів сім'ї, допомога на поховання працівника виплачується членам сімї;

- допомога на нагальні потреби працівника (рішення про проведення даної одноразової матеріальної допомоги приймається Правлінням згідно окремого Положення).

Одноразові заохочення окремим працівникам за виконання особливо важливого завдання виплачуються в розмірі до 2-х посадових окладів та встановлюються за рішенням Голови Правління.

Рішення про виплату матеріальної допомоги (крім допомоги на нагальні потреби), одноразових винагород та заохочень працівникам ЗАТ "Страхова Група "ТАС" приймається Головою Правління ЗАТ "Страхова Група "ТАС" із зазначенням суми (розміру) виплати.

Розподіл посадових позицій Головного офісу ЗАТ "Страхова Група "ТАС"

Таблиця 1.

Тарифні коефіцієнти

Таблиця 2.

Розміри премії працівникам ЗАТ "Страхова Група "ТАС"по групам преміювання.

Керування через мотивацію

2.2. Соціально-економічна суть страхової системи АПК.

Основною функцією страхової системи є регулювання щодо відособлених систем, які в сукупності утворюють єдину економічну систему. Очевидно, що ця функція повинна здійснюватися в оптимальному режимі, для того щоб практично всі стихійні відхилення, що відбуваються в окремих господарствах, були компенсовані, і щоб процес соціально-економічного розвитку відбувався планомірно.

АПК, зокрема сільське господарство, має тісно взаємодіяти із страховим ринком, що передбачає можливість планового утворення страхових резервів у межах страхової системи.

Тому утворення і задіяння конкретних економічно-фінансових механізмів, а одним з них є страхова система, являє проблему виключно організаційного й економічно фінансового порядку. І ці фактори повинні враховуватися при вирішенні питання про організаційну структуру і функціонування страхових органів. Тому більш обґрунтованим і реалістичним є прагнення до створення такої системи страхування, що в сучас-них умовах буде найбільше дієво виконувати свої соціально-економічні функції. Дієвість є основним критерієм оцінки кожного виду і форми страхування, отже, і страхової системи.

У загальній теорії страхової системи АПК розглянемо докладно такі три ознаки дієвості страхування: точність, швидкість і надійність дії.

2.2.1. Страхова система і продовольча безпека

Формування вітчизняної ринкової системи супроводжується трансформацією постсоціалістичної економіки в нові економічні відносини, підпорядковані дії об'єктивних економічних законів.

Ринкова економіка, як організована система, не може існувати в силу власних емерджентних властивостей (тобто не притаманних жодному з елементів окремо, але властивих системі в цілому) як сумарна складова її розширеного відтворення капіталу (виробництво, обмін, розподіл, споживання), ринкової інфраструктури (банківської, фінансової, біржової системи тощо). Адже відтворення капіталу неможливе без взаємодії всіх системоформуючих чинників: первісного нагромадження капіталу, ризику, праці та ефекту системи.

Однак, стійкий стан рівноваги економічної системи неможливий без наявності такої складової як страхова система АПК.

Світовий досвід переконує: де створено сучасну систему страхового захисту, там забезпечується вищий рівень стабільності народногосподарського відтворювального процесу, досягається соціальна злагода, гарантується високий рівень життя населення. Отже, формування страхової системи України та забезпечення умов для її надійного функціонування блема надзвичайної ваги і потребує як глибоких розробок, так і активних практичних дій з боку держави, суспільства в цілому.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, формують ринкову економіку як складну соціально-економічну систему, в якій страхування належить особлива роль. Страхування виступає як сукупність специфічних економічних відносин, які виникають в процесі формування страхових резервів у суб'єктів страхової системи (на рівні держави -- у тому числі у Міністерства фінансів як першого рівня вітчизняної страхової системи, на рівні страхових підприємств, другий рівень -- резерви створюються шляхом страхування та на рівні страхувальників (третій рівень) - фонди самострахування і можливе страхове відшкодування збитків страховиком) та використання їх на підтримку безперервності, безперебійності і розширеного відтворення і задоволення соціальних потреб сус-пільства, зокрема. Агропромисловий комплекс є найбільшою міжгалузевою виробничо-науково-економічною основною струк-туроформуючою частиною соціально-економічної системи України.

АПК як невід'ємна складова економіки держави об'єктивно піддається впливу ризику на всіх стадіях розширеного відтворення капіталу.

Джерелами його утворення є: по-перше -- первісне нагро-мадження, по-друге -- ризик, по-третє -- ефект системи [2.7].

Первісне нагромадження (або "первісне акумулювання" (previous accumulation), за А. Смітом [2.2], є результатом не виробництва, а його вихідним пунктом. Тобто, первісне нагромадження капіталу є не що інше як історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва [2.9]. Акумулювання капіталу в сучасних умовах відбувається легальним і тіньовим шляхом. Легальне нагромадження пов'язане саме з згаданим ефектом системи. На макрорівні -- це отримання ВВП, а на мікрорівні -- отримання прибутку.

Тіньове первісне нагромадження аграрного капіталу за сучасних умов трансформації вітчизняної економічної системи в ринкове середовище супроводжується крадіжками, шахрайською приватизацією, прийняттям законів "для себе", формуванням підставного власника, використанням у меркантильних інтересах міжнародного кредиту та державних кредитів (як прихованого джерела первісного нагромадження), уникнення від системи податків, використання недосконалої системи протекціонізму та демпінгу, а також контрабанда, торгівля наркотиками, рекет тощо.

Виходячи з вищенаведеного, страхова система АПК має забезпечувати протистояння тіньовому нагромадженню агропромислового капіталу (адекватно взаємодіючи з системою національної безпеки) і реалізації страхових ризиків (за допомогою протистояння щодо настання несприятливих страхових подій та своєчасним реагуванням на них, локалізацією джерел небезпеки, ліквідацією наслідків надзвичайних подій тощо).

Страхова система, як особлива підсистема вітчизняного страхового ринку, грунтується на сільськогосподарському страхуванні, оскільки саме вона є джерелом формування специфічних страхових резервів. Сільськогосподарському страхуванню, як і категорії страхування взагалі, притаманні специфічні функції. Однією з них є функція забезпечення продовольчої безпеки.

Реалізація цієї функції страхової системи АПК на державному рівні визначає захищеність вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від реалізації низки страхових ризиків гарантуючи їм рентабельність виробництва стратегічної сільськогосподарської продукції, населенню країни -- достатнє харчування, а в екстремальних умовах уникнення голоду [2.4].

Гіпотетичне враховуючи статистичну оцінку можливих страхових взаємовідносин можна вивести таку формулу:

а) страхування з 100 %-м покриттям вигідне страховику, коли щорічні страхові премії СП1 дорівнюють

,

де

Qo -- ефективність системи продовольчої безпеки, що здійснює ціленаправлений захист об'єкта страхування;

R --середній за рік розмір прогнозованою збитку (ризику) страхувальника. (Тут і далі R=PiCi при страхуванні від однієї несприятливої події (ризику) і R=RoCo при загальному страхуванні. РіРо -- ймовірність одного ризику і сукупності ризиків за рік відповідно; СіСо -стратегічно важлива сільськогосподарська культура, що страхується від одного чи всіх ризиків).

Вимірником вигоди для страховика є розмір щорічних прибутків (г) від вказаної суми ДСП1.

б) страхування вигідне виробникам сільськогосподарської продукції, якщо суми щорічних страхових премій ДСП1 складають величину

Таким чином, визначальними параметрами при страхуванні є ефективність захисту Qo і міра максимального середнього збитку R від реалізації ризику.

Еквівалентний обмін можливий лише за умови рівності, коли:

ДСП = ДСП1=ДСП2 = R(l -- Qo),

Це і є взаємовигідні страхові відносини, формула економічно раціональних еквівалентних відносин суб'єктів страхової системи АПК.

На рис.1 показано розрахункові дані відносної величини ДСП / С страхових внесків для різних значень ймовірності загального ризику Р0 і ефективності захисту Q0

Рис.2.2.1.1.Відносна величина щорічних страхових внесків при еквіваїеитних

взаємовідносинах

Рис..2.2.1.2. Вплив неточностіДQ

оцінки величини Qo

ефективності захисту на зміни

відносної величини ДСП / СП

Якщо в якості прикладу розглянути АПК і вважати його захист високоефективним, тобто прийняти Qo = 95% за проміжок часу Т=5 років (тарифний період), то у відповідності з графіками рис. 2.2.1.1. при імовірності загальної реалізації за рік Р0 = 0,05 матимемо ДСП / С = 0,252.2.1.1.%.

Стосовно розміру Qo -- ефективність захисту застрахо-ваної культури, в силу різних чинників (впливу природно-кліматичних ризиків, морального та фізичного зносу техніки, зміни економічного середовища тощо), її величина з часом змінюється.

І цілком логічно виникає питання при страхуванні, яку з величин Qo -- "стартову" чи "кінцеву" (після закінчення певного проміжку часу) брати до уваги. Вирішальне значення тут матиме страхова політика держави. Очевидно, що вона має орієнтуватися на врахування нижньої межі ефективності продовольчої безпеки на протязі всього життєвого циклу системи страхового захисту (наприклад, 5 років тарифного періоду для АПК).

Формула страхових взаємовідносин

ДСП = ДСП1=ДСП2 = R(l -- Qo)

дає відповідь на запитання чи виконує страхування функцію продовольчої безпеки? Оскільки позиції сторін і страхової системи АПК і страхувальника АПК, інтереси яких є важливими для держави, мають грунтуватися не на гіпотетичних або однобоких інтересах які проходять через страхову технологію, а кількісних засадах, сукупною характеристикою яких є ефективність продовольчої безпеки, одним із чинників якої є адекватний страховий захист стратегічної сільськогосподарської продукції Q0. Цю величину необхідно з максимальною точністю визначити для всієї системи виробників сільськогосподарської продукції і з високим ступенем захисту від природно-кліматичних, фінансових та політичних ризиків зовнішнього та внутрішнього порядку. Адже найменша погрішність в оцінці Qo може призвести до порушення корисності страхових взаємовідносин. і майновий стан підприємств АПК не буде адекватний тому, який був до настання страхових подій.

Тому з формули страхових взаємовідносин, зокрема,. випливає, що

де

ДСП / СП - відносне порушення еквівалентності страхових відносин;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9