Дипломная работа: Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодоовочів

Одним із найпростіших способів розморожування є повітряний. У повітряному середовищі плоди та овочі розморожують при температурі близько 15оС протягом трьох годин. За допомогою поверхневого нагрівання потік теплоти в товщу продукту  надходить через поверхню, внаслідок чого процес розморожування відбувається повільно і нерівномірно.

Контактне розморожування у воді скорочує термін розморожування та призводить до втрат маси внаслідок випаровування води, а також спостерігається перегрівання поверхневих шарів продукту, що значно погіршує його якість.

При об’ємному способі розморожування всі частини продукту підлягають одночасному та рівномірному прогріванню. В зв’язку зі швидким розвитком технічного прогресу, значного поширення набув спосіб розморожування за допомогою мікрохвиль. До його переваг належить рівномірність нагрівання по всьому об’єму продукту, скорочення терміну розморожування, високий рівень санітарно-гігієнічних вимог та можливість отеплювання продуктів безпосередньо в упакуванні.  Продукти, розморожені в мікрохвильових печах, максимально зберігають смак, аромат, консистенцію і характеризуються мінімальною втратою клітинного соку, а також обробка сировини з застосуванням мікрохвиль пригнічує діяльність мікроорганізмів, які негативно впливають на якість продукції.

Одним із основних показників, за якими оцінюють якість продукту, є його консистенція у розмороженому вигляді. При поверхневому способі розморожування встановлений взаємозв’язок між консистенцією продукту та температурою отеплення, з підвищенням якої консистенція послаблюється. Ця закономірність не розповсюджується на зразки,  розморожені об’ємним способом. Це обумовлено тим, що при об’ємному розморожуванні практично відсутнє явище перекристалізації кристалів льоду і, відповідно, відсутнє додаткове травмування клітинних мембран зі зростаючими кристалами льоду [49].

Було проведено органолептичний аналіз перцю торгівельних марок „Аскоп”, „Дарус та „Дісконт”, після їх розморожування різними способами (повітряний, у рідкому середовищі, у мікрохвильовій печі) до температури всередині продукту 10ºС. Тривалість розморожування була різною. Так, на повітрі перець розморожувався протягом 90 хв.,  у холодній воді, упакований у полімерну плівку протягом 60 хв., а у мікрохвильовій печі – протягом  0,25 хв.

Органолептичну оцінку розмороженого різними способами перцю наведено в табл.2.6.

Таблиця 2.6

Органолептична оцінка розмороженого овочевого перцю, бали

Отже, за органолептичними показниками заморожений  перець даних виробників, розморожений у повітряному та рідкому середовищах, практично не відрізняються. Зразки, розморожені у мікрохвильовій печі краще зберегли консистенцію, природній зовнішній вигляд, колір та характерний аромат та смак. Це говорить, що об’ємне розморожування з використанням мікрохвиль забезпечує отримання високоякісної продукції і споживати таку продукцію можна як відразу після розморожування, так і після кулінарної обробки.

Ми проводили дослідження зміни фізико-хімічних показників, а саме масової частки розчинних сухих речовин, вологоутримуючої здатності та вмісту вітаміну С, у перці різних виробників залежно від способу розморожування. Результати наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Фізико-хімічні показники якості розмороженого

перцю різних виробників

З наведених у таблиці 2.7. даних видно, що вологоутримуюча здатність при розморожуванні у мікрохвильовій печі була вищою у перці усіх виробників порівняно з водним і повітряним способом розморожуванням, на 2-7% відповідно. Оскільки завдяки об'ємному способу відбувається розморожування рівномірно по всьому об'єму продукту, що значно скорочує час розморожування і  продукти характеризуються мінімальною втратою соку. При повільному розморожуванню (повітряному та водному) в рослинних тканинах продовжується явище перекристалізації, яке супроводжується збільшенням кристалів льоду, що викликає додаткове травмування клітинних мембран і зростанням втрат клітинного соку.

Щодо масової частки розчинних сухих речовин, то при об'ємному розморожуванні вона була більшою у перцю  ТМ"Аскоп",  а у ТМ "Дарус" цей показник був менший, ніж  при інших способах розморожування.

Втрати вітаміну С при розморожуванні у мікрохвильовій печі були також найнижчими порівняно з іншими способами розморожування.  (приблизно на 4-7% від вмісту аскорбінової кислоти у замороженому перці). При розморожуванні у воді вони складали приблизно 15-20%, а найбільші втрати спостерігались при розморожуванні на повітрі - 40-60%.

Це вказує на зворотню залежність між тривалістю розморожування та цим показником, тобто чим менший термін розморожування, тим більша вологоутримуюча здатність продукту.

Отже, проведені дослідження показали що тривалість розморожування впливає на такі важливі показники замороженої продукції, як вологоутримуюча здатність, масова частка вітаміну С та масова частка розчинних сухих речовин. Об'ємне розморожування, яке дозволяє розморозити перець за короткий час,  максимально зберігає смак, аромат, консистенцію і характеризується мінімальною втратою клітинного соку із розчинними в ньому поживними речовинами та вітамінами.

Розділ 3.Оформлення та ризики при переміщенні через митний кордон     України  замороженої  плодоовочевої продукції

3.1.         Державне регулювання імпорту продовольчих товарів в

Україну

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності суттєво впливає на формування стратегічних та тактичних планів прогнозування. Всі країни світу, без винятку, здійснюють державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, запроваджуючи в економічних відносинах з іншими країнами власну зовнішньоекономічну політику .

Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно – фінансових заходів.

У цілому зовнішньоекономічна політика держави – це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту або експорту товарів.

Головними інструментами такої політики є методи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності [47].

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають центральне місце у системі реалізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Лібералізація зовнішньоторговельної політики як форма політики держави виявляється у зниженні тарифних ставок імпортних та експортних мит, наданні вагомих пільг щодо товарів походженням з країн, що розвиваються. Разом з тим протекціонізм як державна форма торговельної політики шляхом застосування високих імпортних ставок захищає внутрішній ринок від проникнення товарів не вітчизняного виробництва і стимулює розвиток експортного стратегічного прогнозування та планування у вітчизняних товаровиробників.

Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на обсяги сум нарахованого мита на товари, що є об’єктом експортно – імпортних операцій. Слід зазначити, що комплексність впливу тарифного регулювання проявляється у потребі визначення митної вартості товару, з якої нараховуватимуться суми мита, коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та країни походження, що суттєво впливає на застосування окремих ставок мита до певних товарів.

Законом України “Про митний тариф України” визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезені товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами[5].

Ставки митного тарифу встановлюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

З метою розробки пропозицій з питань митно – тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 році створено Митно – тарифну раду .

При імпорті замороженої плодоовочевої продукції нараховується ввізне (імпортне) мито (пільгова ставка – 0,2 EUR за 1кг, повна ставка – 0,4 EUR за 1кг); та сплачується ПДВ (20%).

Нетарифне регулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає на здійснення зовнішньоторговельних операцій та віддзеркалює реалії державної політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у процесі експортно – імпортних операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено  Митним кодексом України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас зазначено, що митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю .

 Нетарифне регулювання імпортних операцій при переміщенні замороженої продукції відбувається при виконанні таких обов’язкових умов:

1.                Санітарно – епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних, реалізація та використання замороженого перцю закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи, який видається підрозділами МОЗ України та є однією з позитивних підстав для митного оформлення партії товару (Додаток Б)

2.                При ввезенні товарів груп 01-24 згідно з УКТ ЗЕД представлення сертифікату відповідності  або свідоцтва про визнання є обов'язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон. При цьому допускається ввезення в Україну у якості сировини для подальшої переробки згідно з контрактами, без надання сертифікату відповідності, за умови її перебування під митним контролем для здійснення обов'язкової сертифікації та за наявності письмового зобов'язання власника про вивезення цієї продукції за межі України у разі відмови у видачі сертифіката відповідності. Це стосується сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним підприємством або поставляється до нього прямими посередниками на підставі відповідних Договорів (контрактів) (Додаток А).

3.                Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що поступають з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а при необхідності - лабораторній експертизі в місці призначення. При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очистці або знезараженню, в разі необхідності -знищенню.

4.                Сертифікат про походження. Заповнення сертифіката здійснюється в трьох примірниках (перший є оригіналом, другий і третій - копіями). Сертифікат повинен містити конкретні відомості про заморожений перець, на який він виданий, а саме: кількість місць і вид упаковки, опис продукції, вагу брутто й нетто. Крім того, зазначаються найменування та адреси відправника/експортера й одержувача/імпортера, засоби транспортування й маршрут прямування (наскільки це відомо), номер сертифіката; його форма; країна, що видала, і країна, для якої цей сертифікат видано найменування органу, уповноваженого відповідно до національного законодавства країни походження товару, дату видачі сертифіката, прізвище, ім'я та по батькові і підпис посадової особи, що оформила сертифікат, відбиток печатки цього компетентного органу. Форма сертифікату різних країн може відрізнятись одна від одної, але основні вище перераховані відомості містить кожний сертифікат про походження. Строк дії сертифіката форми не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката [20] (Додаток В, Г).

5.                Проходження радіологічного або екологічного контролю. Радіологічний контроль здійснюється уповноваженими підрозділами Мінекоресурсів України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.

6.                Санітарний контроль на кордоні. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції передбачає здійснення санітарного контролю на кордоні. У разі відсутності у пункті пропуску контрольної служби інспектор митниці викликає працівників цієї служби або робить відмітку у товаротранспортних документах про необхідність здійснення цього виду контролю пункті призначення.

7.                Додатковою підставою для митного оформлення, є наявність на тарі відомостей про назву продукту, масу, склад, вміст хімічних речовин або сполук, енергомісткість, дату граничного строку використання, умови зберігання, найменування та адреса виробника. Забороняється ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України.

Отже ми можемо сказати, що тарифні та нетарифні засоби регулювання експортно – імпортних операцій – є одними з найважливіших інструментів регулювання зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами.

Зовнішньоекономічна політика нашої держави має виконувати основне завдання – стимулювати чи обмежувати експорт або імпорт замороженої плодоовочевої продукції, для досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і на захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Наявність відповідного національного правового забезпечення та уніфікованість його щодо правил міжнародної торгівлі, створюють певні особливості у здійсненні зовнішньої торгівлі. Чим більше національна законодавча база, яка регулює зовнішню торгівлю, наближена до світової, тим менше чинників, пов’язаних з національними обмеженнями, які впливають на розробку експортно – імпортних стратегічних рішень [52].

3.2. Митний контроль за переміщенням замороженої плодоовочевої                      продукції через митний кордон України

Митному контролю підлягають усі товари, що переміщуються через митний кордон України і він передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Митний контроль здійснюється з метою  забезпечення дотримання державними органами, підприємствами  та їх службовими особами, а також громадянами  порядку переміщення через митний кордон України товарів.

Митний контроль здійснюється службовими особами митниці  шляхом:

Þ         перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

Þ         митного огляду, переогляду;

Þ         обліку замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України;                

Þ         перевірки системи звітності та обліку замороженої плодоовочевої продукції що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків i зборів, якi відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;          

Þ         огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитись заморожена плодоовочева продукція, що підлягає митному контролю [58]

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України.

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських i річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.  Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. Їх режим -  це порядок доступу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю та уповноважені особи, що представляють партію товару замороженої продукції, а також порядок переміщення її за межі зони митного контролю [51].

Заморожена плодоовочева продукція перебуває під митним контролем з моменту його початку i до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України партії митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення партії товарів, митного оформлення та їх декларування. Тривалість перебування партії замороженої плодоовочевої продукції під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон товарів. Митний контроль закінчується в таких випадках:     

 - ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення партії замороженої плодоовочевої продукції, що переміщується через митний кордон України;      

 - вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення партії товарів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.    

Заморожена плодоовочева продукція, що переміщується через митний кордон України, разом з її упаковкою та маркуванням, транспортними засобами, якими вони переміщується через митний кордон, а також документи на ці товари i транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів i транспортних засобів у пункт пропуску.                              Особи, якi переміщують партію замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України, подають митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Документи, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. N 80, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України[13]:

1.Митна декларація

   2.Товарно-транспортний документ на  перевезення  (залізнична

накладна   (УМВС  (СМГС),  ЦІМ  (СІМ)),  авіаційна  накладна  (Air

Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір

4.Рахунок  (Invoice)  або  інший  документ,  який   визначає

вартість товару (Додаток Л)

Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури:

5.Декларація  митної   вартості   (подається   у   випадках,

визначених Кабінетом Міністрів України)

6.Декларація   про  встановлені  виробником  або  імпортером

максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7.Облікова картка суб'єкта  зовнішньоекономічної  діяльності

або її копія, завірена цим суб'єктом

8.Лист  про погодження (подається підприємством,  розміщеним

поза зоною діяльності митного органу)

9.Документ контролю за доставкою товарів

10.Документи про надання фінансових гарантій

11.Ліцензія митного перевізника

12.Книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD

13.Свідоцтво   про   допущення   транспортного   засобу   до

перевезення товарів під митними печатками і пломбами

14.Акти  приймання-передачі 

15.Посередницький договір

16.Документ  на   право   провадження   митної   брокерської

діяльності

17.Документи,  що  використовуються  для  визначення  митної

вартості товарів

18.Документи, що визначають країну походження товарів

19.Документи,   що   містять   відомості,   необхідні    для

визначення коду  товару  згідно  з   УКТЗЕД

( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 )

20.Платіжні  доручення,  касові  ордери,  що   підтверджують

сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)

21.Векселі (відповідно до законодавства)

22.Документи,  що  підтверджують  право  на  застосування до

товарів пільгового режиму оподаткування

23.Документи,   що   підтверджують   право    розпорядження,

володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом

24.Заява  підприємства  для  здійснення  митного  оформлення

товарів (у спрощеному порядку,  для розміщення їх у митні  режими,

для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)

25.Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються

державними органами для здійснення  митного  контролю  та  митного

оформлення товарів і транспортних засобів,  що переміщуються через

митний кордон України

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України заморожену плодоовочеву продукцію, на вимогу митного органу зобов’язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню. Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу. Такі операції з товаром, що перебуває під митним контролем, здійснюється за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують заморожену плодоовочеву продукцію через митний кордон України. Також при здійсненні митного контролю в разі необхідності митні органи можуть залучати експертів та спеціалістів сторонніх організацій. 

На підставі міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав [47].

Безпосередньо під час митного контролю партії замороженої плодоовочевої продукції здійснюється:       

- перевірка правильності застосування валютного курсу;

- перевірка вiдповiдності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, якi мiстяться в поданих документах i в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;

- перевірка наявності за декларуванням замороженого перцю у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;

- перевірка правильності класифікації та кодування замороженого перцю (згідно з поданими документами);

- перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;

- перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи В ВМД;

- перевірка правильності визначення країни походження замороженого перцю (згідно з поданими документами);

- перевірка правильності нарахування податків i зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;

- контроль своєчасності й повноти сплати податків i зборів;

- контроль i облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД;

За відсутності зауважень:

• списання сум податків i зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;

• заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній поставленням відбитка номерного штампа "Сплачено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів i містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Сплачено", місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД i заповненням його;

• внесення відомостей до електронної копії ВМД;

- проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та (або) достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування замороженого перцю, визначення країни походження.

Якщо посадова особа митного органу самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД i пакет документів не подається на розгляд начальнику митного органу чи іншій посадовій особі, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III i IV Інформаційного аркуша не заповнюються  [46].

В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник чи інша посадова особа, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, iнiцiалiв, прізвища.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що митний контроль – є невід’ємною частиною процедури перетину замороженої плодоовочевої продукції через митний кордон України. Для того щоб уникнути контрабанди або перетину неякісної продукції через митний кордон України, доцільно було б розробити нові та вдосконалити існуючі технологічні схеми проходження митного контролю.

3.3. Нарахування платежів під час митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції

В усьому світі митно-тарифне регулювання є прикладом економічного регулювання і відповідає вимогам ринкової економіки. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України (Закон України „Про Митний тариф України"). Воно виконує функції, що є похідними від функції податків, хоча має деяку специфіку. Крім фіскальної, розподільчої і контрольної функції миту притаманна політична функція. Сутність фіскальної функції – наповнення доходної частини бюджету. У розвинутих країнах митна служба є одним з основних джерел поповнення бюджету. Сутність політичної функції мита полягає в здійсненні економічного тиску на інші держави чи в наданні їм митних пільг.

Митне оформлення замороженої плодоовочевої продукції та її  пропуск через митний кордон України, як і інших товарів, може здійснюватися лише після сплати належних сум певних платежів. Вантажна митна декларація (ВМД) містить необхідну для нарахування митних платежів інформацію.

За ВМД нараховуються на імпорт замороженої суміші:

-   мито ввізне ;

- податок на додану вартість ( ПДВ ).

Нарахування  платежів фіксуються у графі 47 ВМД декларантом за ставками й у порядку, передбаченому чинним законодавством. При сплаті суми платежів перераховуються у національну валюту України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення.

В Україні застосовуються такі види мита:

-   адвалерне - нараховуються у відсотках до митної вартості;

-   специфічне - у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;

- комбіноване - поєднує два попередні види митного обкладення.

Митні збори - це додаткові збори, що стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.).

Заморожена плодоовочева продукція, як і всі товари, що ввозяться в Україну, оподатковується податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Згідно з пунктом 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів в Україну можуть подавати митним органам простий вексель на суму податкового зобов'язання (податковий вексель). Це не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп УКТЗЕД. 

Базою для оподаткування замороженої продукції, що ввозяться на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських агентських, комісійних та інших видів винагород, а також інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг).

У нашому випадку заморожена овочева суміш  перцю „Папрікаш” - імпортується за зовнішньоекономічним договором, на умовах поставки EXW-Лежайськ. Нарахування митних платежів  (у графі 47) вантажної митної декларації митні платежі  наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Графа 47 "Нарахування мита та митних зборів"

020 - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності – 6252,64грн.;

Оплата всіх платежів проводиться в національній валюті і перерахунки проводяться по курсу, що діє на момент митного оформлення. Курс євро до гривні становив 5,644 гривень за один євро.                  

028 - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності –3821,73грн (Додаток Д).

Усі ці нарахування можуть сплачуватися   способами, наведеними у табл.4.1.

Класифікатор видів сплати                         Таблиця 4.1.

Отже, можна сказати що нарахування митних платежів – важливе джерело бюджетних доходів, оскільки податок на імпорт чи експорт, яким є мито, організаційно зібрати набагато легше, ніж інші види податків, оскільки він повинен сплачуватися на момент чи до моменту фізичного перетину товаром митного кордону України. Захист галузей, які ще тільки починають розвиватися в одних країнах, але вже досить сильно розвинені в інших, потребують тимчасового митного захисту зі сторони держави. Також це засіб стимулювання вітчизняного виробництва, оскільки національна промисловість не в змозі конкурувати з товарами, що виробляються за кордоном. За таких умов національний виробник потребує захисту за допомогою мита на імпортні товари. Серед недоліків є те, що мито уповільнює економічне зростання. Економічний добробут країни, що розвивається знижується від введення імпортного мита. Одностороннє введення мита нерідко призводить до торгівельних війн, що підривають стабільність міжнародної торгівлі та міжнародної економіки в цілому. Також мито призводить до збільшення податкового тягаря що вимушє споживачів купувати як імпортні, так і аналогічні місцеві товари за більш високими цінами.

3.4. Декларування замороженої плодоовочевої продукції митним органом України

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Ввезення замороженої плодоовочевої продукції на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення цього товару на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товар під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень [1].

Декларування відбувається шляхом заявлення по встановленій формі (письмовій, усній і т.д.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів і про самі товари, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю і митного оформлення. Уніфікованим документом, що містить необхідні відомості про товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України в рамках експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація (ВМД).

Вантажна митна декларація – це уніфікований документ, що містить відомості про товари або власність, що переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача або декларанта вантажу, про спосіб і порядок переміщення вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші відомості, необхідні для митного оформлення та нарахування митних платежів.

Декларування товарів і інших предметів здійснюється безпосередньо власником або на основі договору іншими підприємствами, допущеними митницею до декларування.

Товари, що перевозяться через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами.

Для здійснення митного оформлення при імпорті замороженої продукції декларант подає митниці такі документи та потрібну кількість їх копій:

а) особистий паспорт або інший документ, що засвідчує особу, виданий уповноваженим на це державним органом, документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів і транспортних засобів, облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію;

б) ВМД, заповнену згідно з митним режимом імпорт (Додаток Д);

Відповідно до Інструкції декларантом заповнюються такі графи: A, B, 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 15а, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 44, 45, 46, 47, 49, 54.

Графи 7, C та D заповнюються інспектором митниці.

Інші графи ВМД не заповнюються.

Особливості заповнення граф. Графа 1 "Тип декларації". У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ", у другому - код митного режиму "40", третій підрозділ не заповнюється.

Графа 2 "Відправник/Експортер". У графі зазначаються реквізити відправника-нерезидента відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ( наприклад фірма INVEST PLUS Польща). Відправник може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). Якщо нерезидент, що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), доручає підприємству-виробнику або іншій юридичній чи фізичній особі - нерезиденту відправити за його дорученням на митну територію України відповідно до умов цього договору (контракту) на адресу українського одержувача товари та інші предмети, то в графі зазначаються відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) і згідно з пунктом 1.4 Інструкції вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товару.

Графа 8 "Одержувач/Імпортер".У графі зазначаються відомості про одержувача товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту). Одержувач може бути не зазначений безпосередньо в зовнішньоекономічному договорі (контракті). При митному оформленні за посередницьким договором (контрактом) у графі зазначаються відомості про особу, що набуває права власності на товари за цим договором (контрактом). Якщо при цьому одержувачем товару є інша особа, то в графі зазначаються відомості про особу, яка набуває права власності на товари за зовнішньоекономічним договором (контрактом), і вчиняється запис "Див. на звороті", а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про безпосереднього одержувача товарів.

Графа 18 "Транспортний засіб при відправленні". Зазначаються відомості про транспортний засіб, на якому здійснюється доставка товару у митницю оформлення.

Графа 21 "Транспортний засіб на кордоні". Зазначаються відомості про транспортний засіб, на якому товар надійшов на митну територію України.

Графа 27 "Місце завантаження/розвантаження". Графа не заповнюється, якщо транспортний засіб під час доставки товару з пункту пропуску на митному кордоні України в митницю призначення не змінюється. При перевезенні товарів з перевантаженням, у тому числі на митному ліцензійному складі, розташованому не в зоні діяльності митниці призначення, у графі зазначаються відомості про митний орган, у зоні діяльності якого проведено перевантаження (розташовано склад).

Графа 29 "Митниця на кордоні". У графі зазначаються назва та код митного органу, через який товари були ввезені на митну територію України. При оформленні товарів у вільний обіг після перебування в режимі митного складу графа не заповнюється.

Графа 37 "Процедура". У графі зазначається 6-значний код процедури. Якщо відповідно до митного режиму випуску у вільний обіг декларуються товари, на які оформлювалися загальні ВМД, попередні декларації, декларації-зобов'язання, то зазначається код "00".

Графа 45 „Митна вартість”. Під ціною угоди слід розуміти фактично сплачену вартість товару чи ту, що підлягає сплаті за імпортовані товари на момент перетину ними митного кордону України. Базова умова поставок замороженого перцю є FCA –Люблін. Дані умови поставки передбачають поставку даного товару із використанням будь-якого виду транспорту, в нашому випадку - автомобільний транспорт. Продавець вважається таким, що виконав свої обов’язки з постачання товару, з моменту передання товару покупцеві. 

Як зазначено в ВМД (Додаток Д), графа 22 - фактурна вартість товару становить 49225,40грн. При визначенні митної вартості товару до фактурної вартості, тобто ціни угоди додано всі додаткові витрати.

МВТ =ФВ+МЗ+ДВ,

де МВТ - митна вартість імпортованого товару;

ФВ- фактурна вартість = ціні угоди;

МЗ- митні збори і платежі у країні ЕК;

ДВ- додаткові витрати пов’язані з завантаженням, транспорт. до кордона України і страхування;

Отже, митна вартість замороженої суміші „Папрікаш”  становить–23942,08гривень.

Графа 49 "Найменування складу". У графі зазначається кодовий номер митного ліцензійного складу (МЛС), якщо товар був попередньо розміщений на МЛС. [39]

в) товаротранспортні та товаросупровідні документи;

г) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) а саме:

-          Санітарно – епідеміологічний контроль;

-          Карантиний та фітосанітарний контроль;

-          Екологічний контроль;

-          Сертифікат відповідності встановленої форми або свідоцтва про визнання; (додаток ) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;

д) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

е) реєстр документів (у всіх випадках, крім транзиту, митне оформлення якого здійснюється в пункті пропуску), завірений у встановленому порядку суб’єктом ЗЕД або підприємством, що здійснює декларування на підставі договору (у разі здійснення декларування посадовою особою такого підприємства), аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД;

є) інші потрібні документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).

Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється, про що вже йшла мова, у внутрішній митниці. При цьому перевірка ВМД проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товару або більш поглибленого вивчень даних декларантом документів співробітниками митниць, які перевіряють ВМД, може бути направлено запит, наприклад до митної лабораторії для уточнення хімічного складу замороженої плодоовочевої продукції, до відділу технічних засобів контролю для проведення контролю носіїв інформації, відділу тарифів і митної вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження замороженої плодоовочевої продукції, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД. Митне оформлення ВМД може бути остаточно завершено.[18]

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведених досліджень дипломної роботі можна зробити наступні висновки та пропозиції.

1.     Для продовження тривалості зберігання плодів та овочів, які належать до групи швидкопсувних товарів, доцільно здійснювати їхню переробку шляхом заморожування. У заморожених харчових продуктах швидкість протікання процесів, які впливають на якість, у багато разів менша, ніж в охолоджених. Якість замороженої плодоовочевої продукції практично не відрізняється від якості вихідної сировини, оскільки зберігаються практично всі цінні компоненти, які зумовлюють харчову цінність.

Виробництво заморожених плодів і овочів - одна з нових галузей харчової промисловості України, в якій продовжується промисловий приріст на рівні 30% щорічно, однак, імпортна продукція, як і раніше, є основою українського ринку заморожених продуктів. Основними країнами-імпортерами є Польща , Нідерланди, Бельгія, Франція, Російська Федерація. Лідерами виробництва замороженої плодоовочевої продукції в Україні є: ТМ „Шарм” (ЗАТ „Дісконт”), ТМ „Артика”(ТОВ „Арті”), ТМ „Беріка” (ТОВ „Топ-трейд”), ТМ „Сім-Сім”(ТОВ „Сім-Сім”), „Ольвіта”, ТМ „Дарус”. Представники іноземного капіталу розглядають Україну не тільки як базу для експорту продукції, але і як базу для інвестування  виробництва замороженої плодоовочевої продукції.

2.     Аналізом нормативної документації на заморожену плодоовочеву продукцію встановлено, що ДСТУ практично відсутні на даний вид продукції. Виробники розробляють та затверджують власні ТУ, адаптовані до організаційно-технічних умов конкретного підприємства.

3.     Головними чинниками, що формують якість замороженої плодоовочевої продукції є: якість сировини, терміни та швидкість збору врожаю, умови й тривалість транспортування й зберігання зібраного врожаю,  технологія заморожування, способи пакування, умови зберігання, транспортування, способи розморожування та споживання готової продукції.

4.     Експертизою якості замороженого овочевого перцю різних товаровиробників за комплексом органолептичних та фізико-хімічних показників якості встановлено, що найвищі показники має заморожений перець ТМ „Аскоп”, дещо нижчі – заморожений перець ТМ „Дісконт”. Заморожений овочевий перець ТМ „Дарус”  не відповідає вимогам якості за рахунок явища перекристалізації, дефектів смаку та кольору.

5.     Дослідження безпечності замороженого перцю  торгівельної марки „Аскоп”, а саме вмісту пестицидів (алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ) та токсичних елементів підтвердило безпечність швидкозамороженої продукції.

6.     Об’ємне розморожування, порівняно з розморожуванням у повітрі та рідкому середовищах, забезпечує отримання високоякісної продукції, яка краще зберігає консистенцію, природній зовнішній вигляд, колір, характерний аромат, смак та вітамінну цінність.

7.     Умовою переміщення через митний кордон України замороженої плодоовочевої продукції є подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення цього товару на митну територію України; сплату податків і зборів, якими обкладаються товар під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;  дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

8.     Нарахування митних платежів під час митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції – важливе джерело бюджетних доходів, захист галузей, що розвиваються, засіб стимулювання вітчизняного виробництва, оскільки національний виробник потребує захисту за допомогою мита на імпортні товари.

З огляду на вищенаведені висновки нами надається наступні пропозиції:

1.                   Вітчизняним виробникам замороженої плодоовочевої продукції необхідно замінити вітчизняне устаткування з метою якісного очищення та заморожування плодоовочевої продукції. Необхідно приділити увагу  кваліфікації фахівців з технології заморожування, які здатні розвивати нові виробництва. Намагатись залучити необхідні фінансові ресурси для подальшого розвитку.

2.     Найближчим часом необхідно знизити митні тарифи, що призведе до урівноваження продукції вітчизняного виробництва з імпортованою.

3.     Значна кількість замороженої плодоовочевої продукції виробляється за технічними умовами, які є власністю підприємств. Необхідно розробити національні стандарти України на всю заморожену плодоовочеву продукцію з вказівкою ботанічних сортів, які є придатними для заморожування.

4.     Ринок заморожених плодів і овочів характеризується великою різноманітністю імпортної продукції. Тому з метою недопущення на митну територію України неякісної продукції, Центральному митному Управління лабораторних досліджень та експертної роботи приділити більше уваги при здійсненні товарознавчої експертизи замороженої плодоовочевої продукції та забезпечення безпеки та якості даного продукту.

5.                Передбачити законодавством юридичну відповідальність імпортера за безпеку продукції, що ввозиться і вводиться в обіг на території України, як це передбачено у більшості країн світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                Закон України від 11.07.02 № 92-ІУ "Митний Кодекс України".

2.                Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97 - ВР “Про безпечність та якість харчових продуктів”.

3.                Закон України від 30.06.99 № 783 "Про захист прав споживачів".

4.                Закон України від 17.07.97 № 468/97-ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" (щодо сертифікації товарів 01-24 груп УКТ ЗЕД).

5.                Закон України від 05.02.92 № 2097-ХП "Про Єдиний митний тариф".

6.                Закон України від 16.04.91 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність".

7.                Закон України від 07.02.02 № 3037-ІП "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

8.                Закон України від 27.06.97 № 403/97 „Про податок на додану вартість”

9.                Закон України від 02.12.97 № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні".

10.           Постанова КМУ від 09.11.96 № 1371 "Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів".

11.           Постанова КМУ від 19.08.02 № 1218 "Про затвердження Положення про санітарно-епідеміологічну службу України".

12.           Постанова КМУ від 09.06.97 № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".

13.           Постанова КМУ від 1.02.06 № 80 "Документи які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".

14.            Постанова КМУ № 1211 (ДМСУ № 11/6-10753 від 13.11.1997) "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні".

15.            Наказ МОЗУ від 14.05.04 № 239 „Про затвердження Державних санітарних норм та правил транспортування продовольчої продукції”

16.           Наказ МЗЕЗУ  від 28.12.94 № 237 „Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів”

17.            Наказ ДМСУ від 18.04.02 № 207 “Про внесення змін та доповнень до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації та класифікаторів”.

18.            Наказ ДМСУ від 20.04.05 № 314 “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”.

19.            Наказ ДМСУ від 14.10.02 № 555 “Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф ВМД відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення/вивезення та Порядку використання МД-8”.

20.            Наказ ДМСУ від 25.11.03 № 796 "Про внесення змін і доповнень до порядку здійснення митними органами контролю за визначеннчм країни походження товару".

21.            Наказ ДМСУ від 22.07.97 № 340 "Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору".

22.            Наказ ДМСУ від 05.03.04 № 172 "Про внесення змін і доповнень до порядку реалізації Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП".

23.           Наказ Президента України від 05.04.01 № 2371 – ІІІ „Про Митний тариф України”

24.            Декрет КМУ від 10.05.93 № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію".

25.            ДСТУ 2925-94 Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення. - Київ, 1994. – З0 с.

26.           ГОСТ 29187-91 „Плоды и ягоды быстрозамороженные. Общие технические условия”.

27.           ГОСТ 50475-93 „Продукты переработки плодов и овощей. Горошек зеленый  и кукуруза консервированные и быстрозамороженные. Методы определения сухих веществ, не растворенных в спирте.”

28.           ГОСТ 28322-89 „Продукты переработки плодов и овощей. Термины и определения”.

29.           ГОСТ 26313-84 „Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки , методы отбора проб”.

30.           ГОСТ 29270-95 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов”.

31.           ГОСТ 28561-90 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения сухих веществ или влаги”.

32. Методика проведення товарознавчої експертизи товарів
експертами торгово-промислових палат України. К: 2005. - 16 с.

33.           Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю//Арбітражні вісті. 1999.—№15-16(18).- С.3-14.

34.            Алмаши Э., Эрдели Л., Шарой Т. Быстрое замораживание пищевых продуктов. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1981. – 407 с.

35.            Боровикова Л. А. Товароведение продовольственных товаров. - М: Экономика, 1988. - 352 с.

36.            Грубы Я. Производство замороженных продуктов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 336 с.

37.            Дубцов Г.Г. Товароведение пищевых продуктов. – Москва: «Academia» - 2002. – 358 с.

38.           Жук В. А. Сенсорний аналіз: Навч. посібник для студ вищ. навч. закл.- К.: Н МЦ „Укоопосвіта”, 1999. – 231.

39.           Зельніченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н.П. Митна справа. – К.: держ.торг.-екон.ун-т,2000. – 190 с.

40.            Колесников В.Т. Товароведение пищевых продуктов. – К.: «Вища школа» - 1976. – 228 с.

41.   Коломієць Т. М., Романенко О. Л. Експертиза товарів. - К.: КНТЕУ, 2001,-274с.

42.            Коробкина З.В., Прогрессивные методы хранения плодов и овощей. – К.: Урожай, 1989. – 168 с.

43.            Кириченко Л. С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології,     управління якістю: Навч. посібник.- К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.- 446с.

44.           Красовский Т.А., Ковалев А.И., Стринов С.Г. Товар и его экспертиза. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. — 233 с.

45.            Лифиц И. М. Основы стандартизации, метрологии и управление качеством.- М.: Люкс-арт.1994.-148с.

46.            Науменко В. Применение таможенных режимов в Украине: теория, практика, рекомендации: Практ.пособ. – К.: Знання, 2005. – 430 с.

47.           Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. – К.: Знання,2004. – 144 с.

48.            Николаева М.А. Товароведение плодов и овощей. – Москва: «Экономика» - 1990 – 469 с.

49.           Орлова Н.Я., Белінська С.О.Заморожені плодоовочеві продукти: проблеми формування асортименту та якості – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 336с.

50.            Покровский А.А. Химический состав пищевых продуктов // Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов. – М.: «Пищевая промышленность», 1976. – 227 с.

51.            Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорїї та практики зовнішньоекономічної діяльності: навч.посібн.для студ.вищ.та серед.спец.навч.закл. – К.: АТ „Август”, 2001. – 422 с.

52.            Терещенко С., Науменко В. Внешняя торговля: тарифное регулирование // Плюс-Минус. – 1998. - № 3

53.            Гузик Т. Когда холод – глубокий: обзор рынка упаковки для замороженных продуктов // Мир продуктов. – 2004. – №2. –  С. 32- 34

54.            Лосев А. Формирующийся рынок замороженных овощей и ягод // Продукты питания. – 2005.- № 17 – С. 17-21. 

55.            Современное состояние производства замороженных продуктов в Польше // Продукты питания. – 2003. - № 2 – С. 36-41.

56.            Обзор рынка // Продукты питания. – 2004. - № 3 – С. 30-32.

57.            Обзор рынка // Продукты питания. – 2004. - № 22 – С.14.

58.            Эволюция «заморозки» // Торговый эксперт. – 2005. – пилотный номер – С.40

59.            Deep Frozen по-вегетариански // Торговый эксперт. – 2005. – № 16(24)– С.32

60.            Інтернет. www.artika.com.ua

61.            Інтернет. www.manzaro.co.uk

62.            Інтернет. www.olvita.com.ua

63.            Інтернет. www.prodpit.com.ua

64.            Інтернет. www.ednepr.dp.ua

65.            Інтернет. www.ascop.com.ua

66.            Інтернет. www.paket.ru

67.           Інтернет. www.plastmas.lutsk.ua