Швидкозаморожені овочеві та фруктові продукти, біологічна цінність, експертиза, спосіб заморожування, вологоутримуюча здатність, рефрактометричний метод, йодометричний метод, хроматографія, титрометричний метод, спосіб розморожування, безпечність, переміщення, митний контроль, митне оформлення, митний кордон, митні процедури, митний режим, державне регулювання, митна вартість, вантажна митна декларація, експорт, імпорт, транзит.

Вступ

Збалансоване і оздоровче харчування передбачає збільшення в раціоні людини частки продуктів, що містять функціональні інгредієнти: незамінні амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, харчові волокна тощо. Свіжі плоди і овочі та продукти їхньої переробки є природним джерелом цих інгредієнтів, які позитивно впливають на обмінні процеси в організмі людини, запобігають ожирінню, відіграють важливу роль у профілактиці і лікуванні серцево-судинної, нервової системи та ін. Харчування з переважною часткою у раціоні свіжої та переробленої плодоовочевої продукції, вкрай необхідне дітям та людям похилого віку. Нажаль за статистичними даними, фактичне споживання плодоовочевої продукції населенням України, яке мешкає на екологічно забрудненій території, складає 50% від фізіологічних норм.

Особливістю свіжих плодів та овочів є сезонність їх виробництва та нерівномірність споживання впродовж року. Своєчасна переробка плодоовочевої продукції дозволить уникнути сезонності їх споживання й знизити втрати рослинної сировини у процесі товароруху.

Одним із найефективніших способів перероблення плодів і овочів, який дозволяє максимально зберегти споживні властивості, є заморожування. Цей процес заснований на використанні температур, нижче кріоскопічних, при яких призупиняються майже всі мікробіологічні і уповільнюються біохімічні процеси. При температурах від 00С до –150С можуть розвиватись тільки психрофільні мікроорганізми, а розвиток мезофільних і термофільних уповільнюється. Низькі температури зумовлюють уповільнення процесів життєдіяльності, які в живому організмі призводять до втрат поживних речовин, а зниження швидкості мікробіологічних і біохімічних процесів в плодах і овочах після заморожування супроводжується зниженням кількісних і якісних втрат продукції.

Нажаль, існуючі технології заморожування не завжди забезпечують високу якість готової продукції. Результати дослідження якості плодоовочевої продукції, замороженої різними способами, свідчать про істотні зміни якісних показників деяких видів плодів та овочів: змінюється їхній зовнішній вигляд, колір, та консистенція після розморожування.

Слід визначити загальновизнані переваги швидкозамороженої плодоовочевої продукції, порівняно з продукцією інших способів перероблення. Перш за все, слід вказати на те, що швидкозаморожені продукти дозовані і фасовані, що є дуже зручним для споживачів. Також, в заморожених плодах і овочах відсутні неїстівні частини, продукція повністю готова до використання. За смаковими властивостями заморожені плоди і овочі майже не відрізняються від свіжих, зберігають всі натуральні властивості. Для торгівлі та ресторанного господарства такі продукти є стратегічними, оскільки не вимагають додаткових затрат під час зберігання та завжди готові до використання і споживання. Для приготування страв із заморожених плодів і овочів необхідно витратити мінімум часу і праці.

Технологія швидкого заморожування відкриває нові перспективи. Виробництво швидкозаморожених плодів і овочів - це перший крок до раціональної організації харчування. Після того, як в усьому світі зрозуміли, що розширення асортименту замороженої плодоовочевої продукції одночасно створює умови для нових безвідходних технологій, у багатьох країнах світу розпочався бурхливий розвиток ринку цих продуктів, почав зростати і попит споживачів на заморожену продукцію.

В Україні ринок замороженої плодоовочевої продукції знаходиться в стадії розвитку. Наразі 80-90% швидкозаморожених плодів і овочів, що реалізуються в Україні, іноземного виробництва. Обов’язковою процедурою надходження на внутрішній ринок продукції іноземного виробництва є її митне оформлення і експертиза якості та безпечності.

Предметом дипломної роботи є експертиза якості та процедура митного оформлення.

О¢бєктом дослідження є заморожений овочевий перець.

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні впливу різних способів розморожування на якість замороженої продукції.

Метою дипломної роботи є здійснення товарознавчої експертизи та митного оформлення заморожених плодоовочів.

Відповідно до мети досліджень у процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:

§ ознайомитись з особливостями заморожування, як одного із сучасних способів консервування плодоовочевої продукції;

§ здійснити моніторинг ринку виробництва та споживання замороженої плодовоовочевої продукції в Україні та світі;

§ проаналізувати законодавчо-нормативну базу щодо якості та безпечності замороженої плодоовочевої продукції;

§ визначити чинники формування якості замороженої плодоовочевої продукції;

§ ознайомитись з класифікацією та асортиментом замороженої плодоовочевої продукції;

§ здійснити товарознавчу експертизу замороженої плодоовочевої продукції;

§ опанувати державне регулювання імпорту продовольчих товарів в Україну;

§ дослідити митний контроль за переміщенням замороженої плодоовочевої продукції;

§ визначити нарахування митних платежів під час митного оформлення замороженої плодоовочевої продукції;

§ дослідити декларування замороженої плодоовочевої продукції митним органом України;

Під час написання роботи використано законодавчу та нормативну бази, теоретичні розробки вітчизняних вчених в галузі товарознавства продовольчих товарів та результати особистих експериментальних досліджень.

Розділ 1. Заморожування – сучасний спосіб консервування плодів та овочів

1.1.Моніторинг ринку виробництва та споживання замороженої

плодоовочевої продукції в Україні та світі

У світі продукується і споживається велика кількість заморожених фруктів та овочів. З овочів у великій кількості виробляють картоплепродукти, зелений горошок, солодкий перець, цукрову кукурудзу, квасолю, помідори та ін. З фруктів – полуницю, малину, чорну смородину, чорницю, черешню та ін. Світовим монополістом з експорту замороженої продукції є Польща, яка є основним постачальником цієї продукції до країн Європейського Союзу.

Річне споживання замороженої рослинної продукції в розвинених країнах світу перевищує 40-100 кг в рік на душу населення. Лідерами у споживанні є Великобританія, Німеччина, Франція. Питому частку країн-лідерів у загальному обсязі споживання замороженої плодоовочевої продукції наведено на рис 1.1.

Рис. 1.1. Питома частка країн лідерів у загальному обсязі споживання замороженої плодоовочевої продукції, %.

В Росії та країнах Східної Європи рівень споживання овочів і фруктів, в тому числі заморожених, швидко підвищується з року в рік, але знаходиться ще на досить низькому рівні порівняно з країнами європейського ринку. Так, рівень споживання замороженої плодоовочевої продукції в Польщі в 2000 році становив 54 кг, що в 7 разів менше, ніж в країнах Західної Європи, та у 5 разів більше, ніж у Росії та Україні. Це підтверджує потенційні можливості розвитку ринку в цій частині Європи, а також і потенціал фірм, які займаються виробництвом та торгівлею замороженими овочами і фруктами.

Аналізом ринку швидкозамароженої плодоовочевої продукції Росії, встановлено, що у роздрібній торговельній мережі переважають в основному заморожені фрукти і овочі виробництва польських фірм (Zgoda, Hortex та ін.), що зумовлено високою конкурентоспроможністю продукції польського виробництва. Серед країн-постачальників є Франція, Німеччина, Молдова (2,5% від всього обсягу ввозу даної продукції), Італія (2,1%).

Найбільшою популярністю користуються так звані монопродукти: стручкова квасоля, цвітна капуста, брокколі, полуниця, продаж яких в 2001-2003рр. склав біля 45% від загального обсягу. Зростає попит і на овочеві суміші. Серед виробників лідером на російському ринку замороженої плодоовочевої продукції є польська компанія Hortex. Польські виробники мають найбільшу частку ринку (71,7%) і традиційно займають нішу середніх за якістю продуктів, орієнтуючись на споживачів із середніми доходами [54].

В Польщі розвиток холодильного консервування пов'язують, перш за все, з особливостями внутрішнього ринку. Його великі потенційні можливості засновані на зростаючій можливості споживачів. Річне споживання заморожених плодів і овочів в Польщі складає близько 4 кг на людину, тобто 1/5 частину середнього показника по Євросоюзу або 1/12 споживання замороженої продукції в Данії. Приблизна структура споживання така: на долю заморожених овочів припадає 2,0-2,4 кг, тобто 50-60%, плодів і ягід - 25%, решту поляки споживають в складі інших продуктів.

Загальний обсяг пропозиції замороженої продукції у Польщі визначається в основному власним виробництвом.

Серед відомих польських компаній по виробництву замороженої плодоовочевої продукції можна відмітити фірми Hortex і Zgoda.

У фірми Hortex дійсно роками налагоджений механізм закупівлі сировини, відслідковування власне процесу вирощування культур, допомога постачальникам в насінні, добривах. Вони закуповують товар тільки певної якості і певних розмірів у суворій відповідності з усіма стандартами. Проводять дуже ретельний відбір, сортування, калібрування продукту тощо. Компанія постійно займається вивченням попиту і розширює власний асортимент: так, наприклад, з'явились заморожені готові страви на основі овочів і м'яса.

Компанія Zgoda, овочі і плоди кращих сортів як сировину, закуповує у спеціально відібраних селян і виключно у екологічно чистих регіонах Польщі. Довголітня традиція у виробництві заморожених продуктів забезпечила розвиток так званої сировинної бази - спеціалізованих селянських господарств, які здатні на сьогодні вирощувати плоди і овочі найвищої якості із порівняно низькими затратами, завдяки високій урожайності і механізації праці. Ці господарства розташовані порівняно недалеко від холодильних комбінатів (занадто велика відстань впливає на зниження якості товару під час транспортування і підвищення загальних витрат на виробництво) і забезпечує закупівлю для компаній Zgoda біля 60 тис. т. плодів і овочів протягом двох місяців збирання врожаю [55].

З метою забезпечення найвищої якості сировини збір урожаю відбувається у розпалі вегетаційного процесу, а заморожуванню передує ретельний відбір плодів і овочів.

В останні роки в Європі спостерігається помітне зростання попиту на екологічно чисті продукти харчування, особливо для дитячого харчування. Ökohof – під такою торговою маркою німецьке підприємство Ardo випускає заморожену екологічно чисту продукцію. Асортимент дитячого харчування представлено цвітною капустою, молодими зеленими бобами і квасолею, кукурудзою, зеленим горошком, листям зеленого салату, морквою сорту “картопля”. Крім того, під назвою "біопродукти" випускаються продукти, весь цикл вирощування яких здійснюється в екологічно чистих умовах.

Як свідчать дані інформаційних джерел, в Німеччині споживання замороженої плодоовочевої продукції у 2005 році порівняно з 2003 р. підвищилося: на 3% овочів, 2,2% - плодів, 5% - картоплепродуктів. Структуру споживання замороженої плодоовочевої продукції в Німеччині наведено у табл.1.1.

Таблиця 1.1

Структура споживання замороженої плодоовочевої продукції в Німеччині

Заморожені продукти	2003 рік		2005 рік
Заморожені продукти	Кількість, тонн	Питома частка,%	Кількість, тонн	Питома частка,%
овочі	430900	42	446412,4	50,09
плоди	60700	7	62096,1	6,96
картоплепродукти	357600	51	382632	42,95

В асортименті фірми Henry Lamotte GmbH із німецького міста Бремена крім великої кількості різноманітних заморожених овочів, є також великий вибір заморожених прянощів, трав і коріння – базилік, острогін, чабер садовий, кріп, коріандр, часник, любисток, садовий майоран, петрушка, перець, розмарин, шалфей, цибуля-шалот, кмин тощо.

Заморожені овочі, овочеві суміші, пироги з овочевою начинкою, готові страви на основі картоплі і овочів фірми Unifrost широко відомі на ринку замороженої продукції. На сьогодні виробничою програмою фірми Unifrost передбачено випуск маленьких головок цвітної капусти і капусти брокколі, які упаковують разом із нарізаною морквою, що надає цій страві вишуканого смаку і приємного зовнішнього вигляду.

На європейському ринку почали з’являтися зовсім нові продукти від азіатських виробників замороженої продукції. Наприклад, фірма Kreyenhop & Kluge поставляють на німецький ринок заморожені продукти харчування із бамбуку, коріння лотосу, стручків цукрового гороху, качанів кукурудзи та багатьох інших екзотичних рослин цього континенту. І якщо раніше ці продукти імпортувались в консервованому вигляді, то в останні роки вони поставляються також свіжозамороженими.

Французьська компанія Bonduelle є визнаним лідером по переробці овочів. На сьогодні Bonduelle має в своєму асортименті консервовані овочі, заморожені овочі, готові страви. Асортимент плодоовочевої продукції французьської компанії Bonduelle представлено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Асортимент плодоовочевої продукції французьської компанії Bonduelle

Група плодоовочевих товарів	Питома частка у структурі виробництва,%	Питома частка реалізації в Європі,%
Консервовані овочі	52	19,5
Заморожені овочі	30	11
Готові страви з овочів	18	10

Виробничі потужності компанії Bonduelle розташовані в Західній Європі, Центральній і Східній Європі, а також в Африці і Південній Америці [56].

Оскільки головною вимогою споживачів є якість продукції, компанія пропонує магазинам і підприємствам громадського харчування свіжі, консервовані і швидкозаморожені овочі, для виробництва яких застосовується найсучасніше високотехнологічне обладнання. Усі заводи Bonduelle мають сертифікат ISO 9002 і розташовані в сільськогосподарських районах, що гарантує швидку і якісну переробку сировини. Овочі на кожному етапі переробки проходять фізико-хімічний, органолептичний і мікробіологічний контроль, який здійснюють штатні лабораторії підприємства. Цей контроль більш суворий, ніж той, який передбачено чинним законодавством більшості європейських країн.

Початок випуску заморожених овочів Bonduelle припадає на 1968 рік, коли у місті Естре (Франція) було введено в дію перший завод по їхньому виробництву.

Крім того, Bonduelle продовжує розвивати свою діяльність у сфері суспільного харчування. В Європі, наприклад, компанія є найбільшим постачальником овочів для закладів громадського харчування. Відомо, що частка Bonduelle в цьому сегменті ринку складає 10,7% [57].

В Україні, за даними експертів, середньостатистичне споживання заморожених овочів, фруктів та грибів складає близько 300 грамів. Для порівняння - Росія споживає заморожені продукти цієї групи в 5 разів більше, а в країнах ЄС цей показник перевищує український в 20 разів.

Незважаючи на низький рівень споживання, ринок замороженої плодоовочевої продукції в Україні активно розвивається. Динаміка росту ринку (30% щорічно) перевищує прогнозування експертів (20-25%). Така тенденція характерна для усіх країн пострадянського простору і пов’язана зі зміною соціальної структури і системи харчування.

Зростання споживання замороженої плодоовочевої продукції обумовлено: зміною раціону харчування; прискоренням темпу життя українців і збільшення кількості працюючих жінок; підвищенням матеріального рівня населення; розповсюдженням побутових мікрохвильових печей; розвитком переробних і зберігаючих технологій, наприклад таких, як вакуумна упаковка; збільшенням впливу „фаст-фудів”; розширенням пропозиції і географії збуту замороженої продукції.

Виробники і оператори ринку замороженої плодоовочевої продукції, орієнтуються на свою аудиторію. Як правило це жінки які проживають у великих містах і мають достатньо коштів на купівлю продукції. Саме на них спрямовано розширення асортименту заморожених сумішей і вихід нових брендів на ринок, оскільки, виробник акцентує увагу на швидкість приготування, „корисність” і ексклюзивність продукції. Згідно офіційних даних в Україні в 2004р. було виготовлено 6352 т швидкозамороженої продукції, в 2005 р. – 8912 т, приріст склав 40 %.

Значним попитом, в населення користуються овочеві суміші, також суміші для супу, різні види капусти (брокколі, цвітна, брюссельська) та зелений горошок. Структура продажу замороженої продукції в торгівельних мережах м. Києва в 2005 р. представлена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура продажу замороженої овочевої продукції в торгівельній мережі м. Києва, %

В загальному обсязі надходження на ринок продукції, лідирує заморожена картопля, яка не користується високим попитом у населення і поставляється в ресторани швидкого обслуговування. Так на „фаст- фуди ” припадає біля 95% загального обсягу продукції. При цьому в загальній структурі продажу вона займає 70%. Найбільшим попитом користується підсолена картопля, нарізана соломкою для „фрі”[58].

Український ринок замороженої плодоовочевої продукції зорієнтований в основному на імпортну продукцію (80%). Основними країнами-імпортерами є Польща , Нідерланди, Бельгія, Франція, Російська Федерація. Питома частка країн-виробників замороженої плодоовочевої продукції на ринку України представлена на рис.1.3.

Рис.1.3. Питома частка країн-виробників замороженої плодоовочевої продукції на ринку України

З введенням змін митних тарифів на ринок України стане ще більш вигідним імпорт швидкозамороженої продукції.

Серед торгових марок, які орієнтуються на споживачів України, найбільш відомими є польська Hortex, французька Bonduelle, Hortino, „4 сезона” – Росія. Французька компанія почала завойовувати Український ринок з 1998р, а польська працює на ринку ще з радянських часів.

Представники іноземного капіталу розглядають Україну не тільки як базу для експорту продукції, але і як базу для інвестування виробництва замороженої плодоовочевої продукції. Наприклад в 2005 р. нідерландська група компаній Olviya Investments BV, через власну структуру ООО „Ольвіта”, відкрила виробництво в Київській області. Компанія має наміри займатись власною брендовою продукцією на ринку України, а також орієнтуватись на експорт в країни ЄС та Ізраїлю.

Вітчизняні виробники замороженої плодоовочевої продукції поки що не можуть бути достойними конкурентами зарубіжних компаній. В першу чергу це пов’язано з низьким рівнем рекламних компаній продукції, відсутністю відомих брендів і низькою якістю пакування [62].

Серед найбільш відомих українських марок замороженої продукції можна відмітити ТМ „Шарм” (ЗАТ „Дісконт”), ТМ „Артика”(ТОВ „Арті”), ТМ „Беріка” (ТОВ „Топ-трейд”), ТМ „Сім-Сім”(ТОВ „Сім-Сім”), „Ольвіта”, „Дісконт”, ТМ „Дригало”. Останнім часом активно просувається на ринок херсонська ТМ „Дарус”, яка окрім традиційних для ринка найменувань, пропонує також новинки, наприклад цукрову кукурудзу у качанах.

Не дивлячись на низький рівень рекламних компаній, більшість українських виробників орієнтуються не на внутрішній ринок, а на експорт. Так, біля 80% виготовленої замороженої продукції як сировина експортується до Росії, США, Німеччини. Найбільшим попитом користуються ягоди: вишня, полуниця, чорна та червона смородина.

Найбільш перспективним ринком для вітчизняного виробника є російський. Сьогодні він демонструє достатньо швидкі темпи росту і відрізняється значними об’ємами.

Що стосується українського ринку швидкозаморожених продуктів існує декілька основних проблем, які перешкоджають подальшому розвитку галузі. До них належать: відсутність сучасного вітчизняного устаткування для якісного очищення та заморожування плодоовочевої продукції; недостатність кваліфікованих фахівців з технології заморожування, які здатні розвивати нові виробництва; складність залучення необхідних фінансових ресурсів для подальшого розвитку; висока залежність формування ціни на продукцію від врожаю і попиту.

Найближчим часом зниження митних тарифів призведе до урівноваження продукції вітчизняного виробництва з імпортованою, але європейські компанії не зменшать імпорт замороженої продукції на ринок України, а навпаки з’являтимуться нові іноземні марки [57-59].

Отже, Український ринок замороженої плодоовочевої продукції, який зорієнтований в основному на імпортну продукцію, невпинно зростає. В останні роки представники іноземного капіталу розглядають Україну не тільки як базу для експорту продукції, але і як базу для інвестування виробництва замороженої плодоовочевої продукції. Нажаль вітчизняні виробники не можуть бути достойними конкурентами зарубіжних компаній.

1.2.Законодавчо-нормативне регулювання якості та безпечності

замороженої плодоовочевої продукції

Якість сировини, яка переробляється, є основним чинником успіху споживання будь-якої продукції, тому необхідно жорстко контролювати відповідність її показників встановленим вимогам нормативних документів.

Основний Закон, який встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини є Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 6 вересня 2005 р. № 2809 – IV [2].

Законом України „Про торгово-промислові палати в Україні” передбачено основні засади щодо функціонування та діяльності торгово-промислових палат, які проводять товарознавчі експертизи [9]. Для організації проведення експертних досліджень відповідно до Закону „Про торгово-промислові палати в Україні” розроблено Методику проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат в Україні від 26 вересня 2005р [32].

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 2 листопада 2004 р. № 2137 – IV - регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні [7].

Закон України “ Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року № 1023 – ХІІ, містить чіткі вимоги до якості продуктів харчування. Цей закон регулює відносини між споживачами товарів і виробниками, виконавцями або продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав [3].

Основною Постановою, якою Кабінет Міністрів України надає доручення державним органам, що здійснюють контроль та нагляд по проведенню необхідних та достатніх заходів та дій, спрямованих на посилення контролю за якістю і безпекою харчових продуктів, що виробляються в Україні, та імпортованих харчових продуктів щодо їх відповідності вимогам та стандартам, які діють в Україні – є Постанова кабінету Міністрів “Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів” від 9 листопада 1996 р. N 1371 [10].

В Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державну санітарно – епідеміологічну службу України” від 19 серпня 2002 р. № 1218 зазначено, що - державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров'я людини продукції та середовища життєдіяльності [11].

Наказ Міністерства охорони здоров¢я України “Про затвердження Державних санітарних норм та правил “Транспортування продовольчої продукції” від 14 травня 2004 р. № 239 регулює Державні санітарні норми та правила транспортування продовольчої продукції, які встановлюють гігієнічні вимоги і норми до повітряного, водного і залізничного транспорту, що забезпечують перевезення продовольчої продукції груп 1 - 13, 15 - 23, 25 Гармонізованої системи опису і кодування товарів [15].

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних норм і правил державними органами, підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, підприємцями - фізичними особами і громадянами покладений на органи державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Наказом міністерства охорони здоров'я України від 5 серпня 1999 р. “Про створення Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та Реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи” № 199 при Головному санітарно-епідеміологічному управлінні МОЗ України створено Державний реєстр харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та Реєстр висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а також визначено їх завдання та функції.

Міністерством охорони здоров¢я України разом з зацікавленими міністерствами та відомствами розроблено Методичні вказівки про порядок й періодичність контролю продовольчої сировини й харчових продуктів по показниках безпеки. Дані вказівки були розроблені з метою забезпечення контролю за вмістом важких металів й миш¢яку, радіонуклідів, мікотоксинів, мікроорганізмів, нітратів, пестицидів, гістаміну, антибіотиків в продовольчій сировині й харчових продуктах, які виробляють в Україні.

На сьогодні немає юридичної відповідальності імпортера за безпеку продукції, що ввозиться і вводиться в обіг на території України. Водночас у більшості розвинених країн світу це передбачено законодавством. Слід зауважити, що до національного законодавства країн ЄС включено вимоги Директиви ЄС 85/374 "Про відповідальність постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції".

Нормативний акт, який регламентує порядок продажу продуктів харчування – це Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв¢язків України від 28.12.1994 № 237 “Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів”. Ці правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки і продажу продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги споживачів щодо дотримання їх прав, належної якості та безпеки товару і рівня торгівельного обслуговування.

Як було зазначено вище, Торгово – промисловою палатою України затверджено Методику проведення товарознавчої експертизи експертами торгово – промислової палати (від 26.09.2005). Даним документом передбачено порядок та процедуру проведення товарознавчої експертизи, вимоги до експерта, права та обов¢язки експерта, правила відбору та порядок оформлення проб для аналізу, вимоги до лабораторій, в яких можна проводити фізико – хімічні дослідження, правила заповнення документів, які засвідчують результат проведення експертизи тощо [32].

Однак, експертиза якісних показників будь-якої продукції проводиться відповідно до вимог нормативної документації на відповідну групу товарів, або умов договору.

Аналізуючи нормативні документи на заморожену плодоовочеву продукцію ми з'ясували, що ситуація досить складна: враховуючи інноваційність замороженої продукції для нашого ринку ДСТУ, ГОСТ практично відсутні на даний вид продукції. Тому виробники розробляють та затверджують власні ТУ, адаптовані до організаційно-технічних умов конкретного підприємства.

Серед нормативних документів, які регламентують якість замороженої плодоовочевої продукції, правила приймання та порядок відбору проб є необхідними під час товарознавчої експертизи слід відзначити:

ГОСТ 29187-91 „Плоды и ягоды быстрозамороженные. Общие технические условия”.

ГОСТ 50475-93 „Продукты переработки плодов и овощей. Горошек зеленый и кукуруза консервированные и быстрозамороженные. Методы определения сухих веществ, не растворенных в спирте.”

ГОСТ 28322-89 „Продукты переработки плодов и овощей. Термины и определения”.

ГОСТ 26313-84 „Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки , методы отбора проб”.

ГОСТ 26671-85 „Продукты переработки плодов и овощей, консервы мясные и мясорастительные. Подготовка проб для лабораторных анализов”.

ГОСТ 29270-95 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов”.

ГОСТ 28561-90 „Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения сухих веществ или влаги”.

ОСТ 10 86-87 „Полуфабрикаты овощные. Пюреобразные быстрозамороженные „

ОСТ 111-19-84 „Блюда и полуфабрикаты десертные быстрозамороженные. Технические условия.”

ОСТ 111-7-82 „Овощи быстрозамороженные. Технические условия”.

ОСТ 18-335-78 „Быстрозамороженные полуфабрикаты из картофеля.”

РСТ УССР 1955-84 „Смеси плодово-ягодные быстрозамороженные”.

РСТ УССР 1594-86 „Смородина черная дробленая с сахаром замороженная. Технические условия”.

РСТ УССР 1595-86 „Пюре плодово-ягодное с сахаром замороженное. Технические условия”.

ТУ 111-4-35-85 „Быстрозамороженные овощные полуфабрикаты. Технические условия”

Документами, що підтверджують якість та безпеку швидкозамороженої плодоовочевої продукції, є: декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат походження, сертифікат якості. (Додаток А, Б, В, Г)

Також існують спеціальні законодавчі та нормативні акти, які стосуються митного контролю та оформлення товарів при експортно – імпортних операціях суб¢єктами ЗЕД.

Основним нормативним документом є Митний кодекс України, який визначає засади органiзацiї та здiйснення митної справи в Українi, регулює економiчнi, органiзацiйнi, правовi, кадровi та соцiальнi аспекти дiяльностi митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економiчних iнтересiв України, створення сприятливих умов для розвитку її економiки, захисту прав та iнтересiв суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 27 червня 1997 р. № 403/97 – ВР визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету [8]. Порядок, що визначає механізм митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, і ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності викладений у Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку митного оформлення товарів (продукції), що підлягають обов¢язковій сертифікації в Україні” від 4 листопада 1997 р. № 1211 [14].

Також важливим нормативним документом про порядок визначення процедури справляння єдиного збору у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон є Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон” від 24 жовтня 2002 р. № 1569.

Головним документом при оформленні вантажу, який переміщується через державний митний кордон України – є вантажна митна декларація, яка заповнюється декларантом. Загальний порядок заповнення вантажної митної декларації визначений у Наказі Державної Митної Служби “Про порядок заповнення вантажної митної декларації” від 9 липня 1997 р. № 1307.

Наказом Державної Митної Служби України “Про затвердження типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів” від 30 грудня 1998 р. № 828 визначається типова технологія митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів. Розроблена вона відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію та інших нормативних актів Держмитслужби з метою визначення послідовності дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів [16].

Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11 червня 1997 р. № 333/97 – ВР визначаються правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлюються організаційні форми їх функціонування на території України [24].

Також невід¢ємним нормативним документом, щодо питань сертифікації продукції з метою формування однозначного підходу митниць до здійснення митного контролю за ввезенням на митну територію України та митного оформлення товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні – є Лист Державної Митної Служби України “Щодо сертифікації продукції” від 27 травня 1998 р. №11/1 – 5298.

Таким чином законодавча, інструктивна та нормативна база, яка регулює якість замороженої плодоовочевої продукції та порядок її митного оформлення, є дуже великою. Для проведення експертизи замороженої плодоовочевої продукції та митних процедур щодо її оформлення при переміщенні через митний кордон України, експерт – товарознавець з митної справи, повинен вільно, чітко та безпомилково орієнтуватися в усій цій нормативній базі, для досягнення своєї мети та формулювання чітких висновків.

1.3.Чинники формування якості замороженої плодоовочевої

продукції

На формування якості замороженої плодоовочевої продукції, суттєвий вплив має якість сировини, технологічні операції виробництва, а саме спосіб заморожування, умови холодильного зберігання, якість обладнання.

Швидкозаморожені плоди і овочі, порівняно з продуктами, отриманими іншими способами консервування, мають низку переваг, які можна поділити на дві групи: ті які відчуває споживач (збереження вихідних сенсорних властивостей сировини, економія часу для приготування страв, розмір порцій, спосіб пакування, та зручність приготування, широкий асортимент продукції незалежно від сезонності виробництва), та ті які не відчуває (збереження харчової та біологічної цінності протягом тривалого терміну зберігання, санітарно-гігієнічні показники замороженої продукції).

Фрукти і овочі – сезонні продукти. Вони як „живі” біологічні об’єкти за хімічним складом є динамічною системою, в якій постійно відбувається зміни. Вони набувають оптимального кількісного співвідношення харчових речовин у певній стадії стиглості: фрукти – у споживчій, овочі – у технічній. Саме в цій стадії стиглості рекомендується їхня переробка, зокрема заморожування.

Харчова цінність фруктів, овочів та продуктів їхньої переробки визначається насамперед, вмістом розчинних сухих речовин, вітамінів, мінеральних елементів, пектинових речовин, органолептичними властивостями й безпечністю. Харчова цінність заморожених плодів і овочів вона мало відрізняється від цінності вихідної сировини, оскільки при швидкому заморожуванні особливих змін якості не відбувається. Але до деяких втрат поживних речовин призводить підготовка сировини до заморожування, процес заморожування, що зменшує кількість вітамінів (особливо вітаміну С), фенольних, барвних речовин під дією окисних процесів.

До складу фруктів і овочів входять органічні та мінеральні речовини, розчинні та нерозчинні у воді. До водорозчинних належать органічні кислоти, цукри, більшість вітамінів, водорозчинний пектин, спирти, азотисті речовини, глікозиди, частина мінеральних речовин. Розчинні речовини знаходяться у клітинному соку. До водонерозчинних речовин належать целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, крохмаль, частина азотистих, мінеральних та інші речовини.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5