Рефераты

Дипломная работа: Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодоовочів

Таблиця 2.5.

Органолептична оцінка розмороженого овочевого перцю, бали

Варіанти досліду Зовнішній вигляд Колір Запах Смак

Консис-

тенція

Середній бал
“Аскоп ” 4,8 4,8 4,8 4,9 4,6 4,78
“Дісконт ” 4,8 4 4,7 4,7 4,7 4,58
“Дарус ” 3 3,8 3,2 3,2 3 3,24

Продукція виробництва фірми “Аскоп” – це плоди червоного кольору, які після розморожування не зберегли цілої однорідної форми, без сторонніх включень з характерним для даного виду продукції смаком та запахом. Продукція фірми “Дісконт” – це червоно-зелені плоди перцю, з розм’яклою консистенцією, без чітко вираженого смаку і запаху.

Вміст упаковки компанії “Дарус”  не відповідає вимогам якості – перець був змішаний зі снігом та льодом. Причиною цього може бути порушений холодильний ланцюг просування продукції від виробника до споживача, перець декілька разів піддавався повторному заморожуванню. Також перець, не зберіг цілісності форми, має в’язку консистенцію, колір сірувато-зелений з темними вкрапленнями, смак і запах не притаманний даному виду продукту зі сторонніми включеннями.

Серед досліджуваних нами зразків найбільш якісними за органолептичними показниками була продукція торгових марок  “ Дісконт” та “ Аскоп”.  У замороженого перцю ТМ “Дарус” відчувається  сторонній (сінний) присмак та  неоднорідний колір, що свідчить про особливості сировини, з якої виготовлена продукція та тривалий термін процесу заморожування та зберігання, внаслідок чого відбувається випаровування ароматичних речовин.

Найбільших змін при розморожуванні зазнали зовнішній вигляд,  консистенція. Також, при розморожуванні спостерігаються зміни смаку. За результатами органолептичних досліджень встановлено, що зразки  замороженого овочевого перцю торгових марок “ Дісконт” та “ Аскоп” відповідають всім вимогам якості, на відміну від продукції  ТМ “Дарус”.

Отже, після проведення порівняльної характеристики замороженого овочевого перцю трьох виробників можна зробити висновок, що, по-перше, фірми   “Дісконт” та “ Аскоп” старанно проводять підбір сировини (оскільки перець  в оптимальному ступені стиглості і однакової форми), його обробку (перець чистий, без насіння) та заморожування, використовуючи передові технології, оскільки після розморожування перець найкраще зберігає консистенцію. ТМ “Дарус” не дуже піклується про підбір сировини (деяка частина продукції має непривабливий зовнішній вигляд з темними включеннями), має органолептичні показники найнижчі, оскільки вона повністю втратила якість через повторне заморожування. Українським підприємствам необхідно вдосконалювати обробку сировини, тому що ми спостерігали наявність забруднених екземплярів. Також доцільно для перцю застосовувати більш швидкі способи заморожування, щоб він мав кращу консистенцію після розморожування.

Серед фізико-хімічних показників в заморожених плодоовочевих продуктах визначили: вологоутримуючу здатність, масову частку розчинних сухих речовин, кількісний вміст цукрів, масову частку вітаміна С титровану кислотністю.

Фізико-хімічні показники якості свіжого та замороженого перцю представлені в табл.2.6.         

Таблиця 2.6.

Фізико-хімічні показники якості  свіжого та

замороженого перцю різних виробників

Показники

Свіжий перець

"Дісконт"

"Аскоп"

"Дарус"

Вологоутримуюча здатність, % - 85,66 88,9 78,45
Масова частка розчинних сухих речовин, % - 6,5 6,8 6,0
Масова частка вітаміну С, мг/100г 200 145,5 175,3 128,9

Масова частка цукрів, %, всього, в тому числі:

Фруктоза

Глюкоза

Сахароза

Мальтоза

Лактоза

Рафіноза

19

5,6

4,21

5,13

0,0

0,0

4,07

5,49

3,02

2,18

0,15

0,0

0,0

0,14

5,68

3,04

2,21

0,26

0,0

0,0

0,17

5,24

2,9

2,10

0,12

0,0

0,0

0,12

Масова частка кислот, % 0,1 0,17 0,2 0,15

Вологоутримуюча здатність є специфічним та важливим показником при визначенні якості замороженої плодоовочевої продукції. Оскільки заморожена продукція споживається тільки після її отеплення, то вся волога після розморожування продукту частково поглинається клітинами, а частина її  виділяється разом із розчиненими в ній поживними речовинами: мінеральними речовинами, органічними кислотами, цукрами, вітамінами тощо. Тому, чим менше вологи втрачає продукт після розморожування, тим кращу вологоутримуючу здатність він має.                          

За різницею мас перцю до і після розморожування, встановлено, що найбільшу вологоутримуючу здатність має  перець компанії "Аскоп", ненабагато за цим показником відстає заморожений перець ТМ“ Дісконт” (на 3,64%) та суттєво від ТМ “Дарус” (на 11,75%). Між вологоутримуючою здатністю і способом заморожування існує зворотній зв’язок: чим триваліше йде процес заморожування, тим зменшується волоутримуюча здатність. Тому, про нижчу вологоутримуючу здатність перцю „Дарус” може свідчити застосування повільного процесу заморожування або через  порушення режимів зберігання продукції. Значна втрата вологи свідчить про застосування менш інтенсивних способів заморожування, за яких утворювались в середині перцю такі кристали льоду, які призвели до руйнування деяких клітин, з яких під час розморожування відбувалося витікання соку. Це вплинуло і на консистенцію перцю – вона була більш слабкою. Натомість вологоутримуюча здатністю перецю ТМ„Аскоп” найвища порівняно з конкурентами, що свідчить про більш досконалу обробку холодом сировини і є передумовою для високої оцінки якості перцю за органолептичними і фізико-хімічними показниками. За такої високої вологоутримуючої здатності зберіглася консистенція, зовнішній вигляд, форма та колір.

За показником "масова частка розчинних сухих речовин" лідирує перець компанії "Аскоп", найнижчий показник у перця ТМ"Дарус". Очевидно це зумовлено сортовими особливостями перцю.

Високий показник вітаміну С у продукції ТМ"Аскоп" (175,3 мг/100 г аскорбінової кислоти), на відміну від  перця ТМ"Дісконт" та "Дарус", які  втратили вітамін С. На нашу думку, мінімальний вміст вітаміну С зумовлено використанням  недостиглої сировини та неодноразовим розморожуванням продукції в процесі товароруху, що підтверджують дані органолептичної оцінки.

Вміст цукрів представлений фруктозою, глюкозою, сахарозою та рафінозою. Масова частка загального цукру у замороженому  перці  менша, ніж у свіжому. Це зумовлено втратою цукру під час зберігання, тому заморожений перець має менш солодкий смак порівняно зі свіжим. Масова частка сахарози нижча у перцю ТМ "Дарус", порівняно зі свіжим. Масова частка редукуючих цукрів найбільша у перці фірми "Аскоп" (Додаток І).

Для перцю овочевого характерним є невисокий вміст органічних кислот. Масова частка кислот найбільша у продукції ТМ "Аскоп", дещо нижчі показник має ТМ"Дісконт", а найменше значення  у перці компанії "Дарус".

Отже, на основі проведених досліджень фізико-хімічних показників можна зробити висновок, що перець виробників ТМ „Дісконт” і „Аскоп”є досить якісним, а продукція компанії "Дарус" за вмістом вітаміну С, вологоутримуючою здатністю та масовою часткою кислот дуже поступається перед іншими виробниками. Причиною втрати якості є підбір неякісної сировини, порушення температурних режимів у процесі товароруху та під час зберігання.

2.4.Дослідження безпечності

Доброякісність і безпека продукції включає в себе вхідний контроль сировини, аналіз впливу технологічного процесу та складових на готовій продукції та визначення показників безпеки кінцевого продукту.

Вихідний контроль сировини передбачає відповідність усіх, визначених державними органами, показників безпеки встановленим нормам. В Україні основними визначено такі групи показників: мікробіологічні, вміст важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин відповідно до специфіки продукту.

Джерела забруднення харчових продуктів бувають природного, мікробіологічного та антропогенного характеру. До природнього джерела забруднення відноситься: природні сторонні домішки; недотримання технологій; перехід із пакування токсичних речовин; життєдіяльність мікроорганізмів при вирощуванні сільськогосподарської сировини. До джерел мікробіологічного характеру відносяться порушення санітарних норм під час виробництва та порушення термінів та умов транспортування, зберігання, реалізації. Джерела забруднення харчових продуктів  антропогенного характеру включають в себе застосування хімічних сполук у сільському господарстві, використання заборонених харчових добавок та екологічні катаклізми [49].

Вимоги до безпечності свіжих плодів і овочів та заморожених плодоовочевих продуктів наведено в „Медико-біологічних вимогах і санітарних нормах якості до свіжих плодів і овочів та заморожених  плодоовочевих продуктів” (затверджено 1 серпня 1989р., № 5061-89) [49].  Показники безпеки та допустимі рівні для свіжоморожених овочів наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості до свіжих та заморожених  плодоовочевих продуктів

Група продуктів Показники Допустимі рівні, мг/кг, не більше
1 2 3
Свіжі і свіжоморожені фрукти, ягоди, овочі, картопля та гриби Токсичні елементи :
Свинець 0,5
Кадмій 0,03
Миш’як 0,02
Ртуть 0,02
Мідь 5,0
Цинк 10,0
Мікотоксини:
Патулін 0,05
Нітрати:
Картопля 250
Морква рання 400
Морква пізня 250
Томати 150
Огірки 150
Перець солодкий 200 (400*)
Пестициди:

Продовження табл. 2.5.

1 2 3
Гептахлор не допустимий
ГХЦГ гамма-ізомір 0,1
ДДТ та його метаболіти 0,1
трефлан 0,5

Визначення показників безпеки проводили у замороженому овочевому переці торгівельної марки „Аскоп”, за вмістом хлорорганічних пестицидів. Дослідження проводили в лабораторії Торгово-промислової палати згідно з ГОСТ 30349-96 „Плоды , овощи и продукты их переработки. Методы определения остаточных количеств хлорорганических пестицидов”. Серед хлорорганічних пестицидів визначали алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ за допомогою газорідинної хроматографії.

За результатами, отриманими в ході дослідження,  не були виявлено пестициди (алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ). Хід і результати дослідження наведені в (Додатках Ї, Й).

 Згідно з ГОСТ 26929-86 „Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения токсичных элементов”, визначили кількісний вміст міді, свинцю, кадмію, цинку, олова, заліза, ртуті, миш’яку  в замороженому перці ТМ „Аскоп” на атомно абсорбційному спектрометрі VARIAN. Результати досліджень наведені в (Додатку К).

Таблиця 2.5

Кількісний вміст токсичних елементів в замороженому перці торгівельної марки „Аскоп”

Елементи Об’єм, л Маса, г Кон-ція, мг/кг
Етап 1 Етап 2 Етап 1 Етап 2 Етап 1 Етап 2
Cd 0,010 0,010 1,0 1,0 0,0203 0,0188
Pb 0,010 0,010 1,0 1,0 0,0439 0,0414
Zn 0,010 0,010 1,0 1,0 3,21 2,56
Cu 0,010 0,010 1,0 1,0 0,264 0,276
As 0,010 0,010 1,0 1,0 0,0020 0,0020
Hg 0,010 0,010 1,0 1,0 0,005 0,005
Загальне значення 0,010 0,010 1,0 1,0 3,5452 2,9032

Отже, визначення показників безпеки замороженого перцю  торгівельної марки „Аскоп” , а саме вмісту пестицидів (алдрін, а- ГХЦГ, б- ГХЦГ, г- ГХЦГ, гептахлор, ДДЕ, ДДД і ДДТ) та токсичних елементів підтвердило безпечність швидкозамороженої продукції.

2.5.Вплив способів розморожування на якість замороженого перцю

Відмінною особливістю швидкозамороженої продукції є те, що процеси зберігання, транспортування, реалізації повинні здійснюватися при суворому дотриманні температурних режимів. Перепади температури протягом життєвого циклу продукту можуть зумовлювати зниження якості аж до повної її втрати.

Тому під час проведення товарознавчої експертизи обов’язковим є дослідження якості розмороженої продукції, що може опосередковано свідчити про дотриманні основних технологічних параметрів під час виробництва продукції.

Технологія розморожування відіграє дуже важливу роль в отриманні високоякісної продукції. Даний процес має не менше значення, ніж заморожування та зберігання, оскільки на цьому етапі можна як зберегти якість продукції, так і значно її погіршити. Зниження якості заморожених плодів і овочів під час розморожування зумовлене значною втратою клітинного соку, а також підвищенням ферментативної та мікробіологічної активності протягом обмеженого терміну.

Порівняно із процесом заморожування, процес розморожування протікає значно повільніше. Це зумовлено різницею температур між продуктом і навколишнім середовищем.

Технологічний процес розморожування можна розглядати як сукупність трьох періодів, а саме : нагрівання продукту до температури плавлення кристалів льоду; період переходу кристалів льоду в рідкий стан; нагрівання продукту до температури споживання.

Згідно з прийнятою класифікацією розморожування продуктів можна поділити на дві групи: розморожування за допомогою поверхневого нагрівання та розморожування за рахунок внутрішнього, або об’ємного нагрівання. До першої групи належать способи розморожування у повітряному, рідкому середовищі, паром та контактним способом із застосуванням нагрітої поверхні. Друга група включає способи розморожування із застосуванням електроенергії, яка перетворюється на теплову енергію одночасно по всьому об’єму продукту [36,42].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 Рефераты