Дипломная работа: Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодоовочів

Плоди і овочі  в своєму складі містять воду (70-95%) і сухі речовини (5-30%), які представлені вуглеводами, білками, ліпідами, вітамінами, мінеральними речовинами та ін. (рис.1.4.). Від кількісного і якісного складу цих компонентів залежить споживні властивості продуктів їх переробки.

Рис. 1.4. Хімічний склад плодів і овочів

Вода в свіжих плодах і овочах знаходиться у вільному, або слабозв’язаному стані. Кількість зв’язаної води становить 8-11%. Співвідношення вільної і зв’язаної води має велике значення при заморожуванні рослинної сировини.

Вільна вода є середовищем для розчинення цукрів, органічних кислот, водорозчинних вітамінів, мінеральних солей та інших речовин. ЇЇ кількість, склад та концентрація клітинного соку впливають на хімічні, біохімічні, мікробіологічні процеси як у свіжих фруктах і овочах, так і під час їхнього заморожування.

Під час заморожування фруктів і овочів відбувається часткове виморожування вільної води, що спричиняє втрати маси продукції.

Від міцності зв’язку води з колоїдами живої клітини залежить збереженість тканинної структури плодів і овочів і їхня консистенція та інтенсивність соковиділення після розморожування.

Чим більше в продукті вільної вологи, тим вища активність води, тим інтенсивніше відбуваються фізичні, хімічні, біохімічні і мікробіологічні процеси. Активність води є одним з важливих показників, особливо під час заморожування.

Вуглеводи у плодах і овочах становлять 70-80% сухих речовин. Переважають моносахариди – глюкоза, фруктоза, манноза, арабіноза, ксилоза, рибоза, рамноза; дисахариди – цукроза, трисахариди; полісахариди – крохмаль, інулін, клітковина, геміцелюлоза.

Клітковина (целюлоза) як і геміцелюлоза та лігнін входить до складу клітинних стінок, покривних і механічних тканин фруктів та овочів, зумовлюючи їхню міцність, проникність для газів, води, стійкість проти механічних, мікробіологічних пошкоджень.

Крохмаль як запасна речовина накопичується тільки в картоплі, зеленому горошку, цукровій кукурудзі. В інших плодах і овочах він міститься в незначних кількостях. При досягненні споживчої стиглості, заморожуванні (зокрема картоплі), він гідролізується, перетворюючись на глюкозу, і плоди солодшають.

Пектинові речовини знаходяться у вигляді нерозчинного протопектину, розчинного пектину, пектинової і пектової кислот.

Протопектин входить до складу стінок клітин і з’єднує їх між собою. Гідроліз протопектину призводить до потоншання і навіть зникнення оболонок стінок клітин, розчинення міжклітинних пластинок. Зв’язок між клітинами слабшає і вони руйнуються; м’якоть стає розсипчастою, маслянистою, обмін речовин між клітинами припиняється

Збільшення кількості розчинного пектину в клітинному соку, куди він надходить після гідролізу протопектину, посилює його в’язкість. Желеутворююча здатність пектину окремих видів фруктів залежить від його кількості, наявності метоксильних груп і молекулярної маси.

Пектинова і пектова кислоти не здатні утворювати желе, вони накопичуються при гідролізі пектину під дією ферменту пектинметилестерази, який зумовлює відщеплення метилового спирту.

В овочах і фруктах азотисті речовини перебувають у вигляді білків, амінокислот, нуклеїнових кислот, амінів, азотмістких  глікозидів, нітратів, нітритів та ін.

У складі азотистих речовин овочів і фруктів переважають білки і амінокислоти.

Більшість фруктів містить 0,2...1% білків, за винятком  горіхоплідних, у яких білків 12...18%. Білки відіграють певну роль у процесі життєдіяльності овочів і фруктів. Під час їхнього росту відбувається синтез білків із амінокислот. При їх зберіганні й переробленні, зокрема заморожуванні, відбувається гідроліз білків, що призводить до зміни консистенції і харчової цінності продукту.

Вільні амінокислоти беруть участь у різних реакціях. У процесі перероблення овочів і фруктів амінокислоти можуть реагувати з цукрами і утворювати темнозабарвлені речовини – які зумовлюють потемніння продуктів перероблення. Так амінокислота картоплі - тирозин, окислюючись утворює меланін, тому м’якоть картоплі при зберіганні й заморожуванні може темнішати.

До складу ліпідів входять жири і жироподібні речовини (віск і кутин). У фруктах і овочах міститься від 0,1 до 0,6% жирів. Вони суттєво не впливають на  зміну якості рослинних продуктів під час замороження та зберігання.

Віск складається з жирних кислот і одноатомних спиртів. Він буває твердий і рідкий. Кутикула, до складу якої входить віск і кутин, завдяки інертності, стійкості проти окислення, дії ферментів, мікробів, виконує захисну роль: віск поліпшує зовнішній вид фруктів і овочів, тому пошкоджувати і видаляти віск небажано.

Органічні кислоти водорозчинні і добре засвоюються. Вони беруть участь у біосинтезі амінокислот, ліпідів, складних ефірів, етилену, летких речовин, в окісно-відновних процесах. Під час заморожування плодів і овочів та їхнього низькотемпературного зберігання вміст органічних кислот піддається незначним змінам.

Також на якість заморожених плодів і овочів впливає вміст вітамінів, мінеральних речовин, фенольних сполук, барвних речовин, ароматичних сполук і фітонцидів [34,49,50].

Окрім хімічного складу сировини, на якість замороженої плодоовочевої продукції впливають: терміни та швидкість збору врожаю, зберігання зібраного врожаю, умови та тривалість транспортування, холодильне обладнання і способи заморожування, умови зберігання, транспортування готової продукції.

Таким чином, хімічний склад плодоовочевої продукції, співвідношення основних інгредієнтів є визначальним чинником придатності плодів та овочів до заморожування.

Суттєве значення для формування якості швидкозаморожених плодоовочів має спосіб заморожування. Залежно від виду теплоносія та способу відведення теплоти від об’єкта, який підлягає заморожуванню, розрізняють такі способи заморожування:

§     конвективний;

§     контактний;

§     кріогенний;

§     комбінований;

§     заморожування у глибокому вакуумі.

Конвективний спосіб заморожування (в інтенсивному потоці холодного повітря) є найдавнішим, найпоширенішим, найдоступнішим. Як холодоносій використовується атмосферне повітря, яке не викликає корозії холодильного обладнання і його отримання не вимагає додаткових затрат. Для забезпечення високої якості швидкозамороженої плодоовочевої продукції застосування цього способу стало можливим лише завдяки виявленню залежності швидкості заморожування від розміру продукту, температури повітря і швидкості його циркуляції. Конвективний спосіб заморожування використовується при заморожуванні продукції у морозильних камерах та морозильних установах, які можна класифікувати як: плиточні, тунельні, гравітаційні, люлечці, спіральні, флюїдизаційні. При даному способі заморожування не змінюється форма (упакованих та не упакованих) харчових продуктів, та при інтенсифікації процесу шляхом зміни температури потоку повітря досягається висока якість продукції.

Контактний спосіб заморожування здійснюється шляхом безпосереднього контакту продукту з охолоджувальним середовищем (розчин кухонної солі, спирту, цукру тощо) або непрямого контакту через металеву пластину. Заморожування у розчині забезпечує підвищення швидкості процесу льодоутворення, що сприяє збереженню харчової цінності, але супроводжується зміною органолептичних показників замороженого продукту, також більші втрати аскорбінової кислоти, які пов’язані з її водорозчинністю. Заморожування шляхом непрямого контакту через металеву пластину має також низку переваг: висока швидкість процесу, можливість надання продукту певного розміру і форми, що дозволяє регулювати швидкість заморожування. Недоліками є періодичність процесу заморожування, наявність шару повітря між продуктом та пластинами, також цей спосіб не придатний для заморожування продуктів об’ємної форми і супроводжується злипанням замороженої продукції [49].

Кріогенний спосіб заморожування відбувається із застосуванням кріогенних холодоагентів з низькою температурою кипіння (скрапленого азоту, вуглекислого газу, фреону). Даний спосіб сприяє збереженню структури, вмісту вітамінів, ароматичних речовин, смакових та харчових властивостей продукту. Перевагами також є висока швидкість заморожування, висока якість продукції, можливість заморожування клейких продуктів, заморожування широкого асортименту продуктів, у тому числі і непридатних до заморожування іншими способами, незначні втрати енергії.  Значними недоліками даного способу є:  висока вартість скраплених газів, забруднення навколишнього середовища фреоном, вуглекислим газом, розтріскування поверхні продукту у зв’язку з різким збільшенням внутрішнього об’єму та фазовими перетвореннями вологи.

Комбінований спосіб заморожування поєднує в собі особливості конвективного, контактного та кріогенного способів заморожування. На першій стадії, при використанні цього способу, відбувається охолодження і підморожування продукції, на другій - заморожування із подальшим вирівнюванням температури по всій товщині продукту. При використанні комбінованого способу заморожування повністю відсутня деформація рослинної сировини.

Заморожування в глибокому вакуумі є, головним чином, попередньою операцією перед сублімаційним сушінням. Однак, не можна виключати того, що в майбутньому даний спосіб буде використовуватись для заморожування окремих продуктів, призначених для тривалого зберігання в замороженому вигляді. Швидке заморожування в вакуумі дуже важливе для продуктів, у яких механічне пошкодження тканин призводить до погіршення їхньої якості, а також і для таких, які небажано піддавати тепловій обробці.

Постійне зростання виробництва заморожених продуктів харчування зумовлене вдосконаленням як холодильного обладнання так і способів заморожування. Незалежно від виду теплоносія, призначення, конструкції швидкоморозильних апаратів, всі способи заморожування повинні відповідати загальним вимогам:

а)                 мати велику швидкість заморожування за умови рівномірної тепловіддачі по всій поверхні продукту;

б)                 холодоносій, який безпосередньо контактує з харчовим продуктом, повинен бути нешкідливим для продукту;

в)                 холодильне обладнання повинно бути універсальним, що дало б можливість заморожувати продукти різних видів та різної форми;

г)                  забезпечувати дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов;

д)                 можливість застосування обладнання в безперервній поточній лінії.

Під час заморожування та тривалого зберігання плодоовочевої сировини відбуваються зміни її фізико-хімічного складу, які обумовлюють втрати маси і зниження харчової цінності. Зміни які відбуваються під час заморожування пов’язані не тільки з процесом кристалоутворення в тканинах рослин, а й з діяльністю ферментів. Завдяки їх активності відбуваються втрати біологічно активних речовин, а з цим і зміни консистенції, кольору, аромату та смаку розмороженої рослинної сировини. Залежно від виду рослинної сировини, яка підлягає заморожуванню, активність пектолітичних ферментів по-різному впливає на якість продукції. Так у тканинах перцю, сливи, зелених овочах даний фермент при заморожуванні втрачає свою активність, завдяки чому заморожена продукція відрізняється пружною консистенцією у розмороженому стані. Зростання активності ферменту в яблуках, баклажанах, капусті супроводжується розм’якшенням тканин. Також після заморожування і низькотемпературного зберігання обов’язково відбувається втрата аскорбінової кислоти. Окислюючись під дією ферменту, вона перетворюється на дегідроаскорбінову кислоту, яка дуже нестійка і без участі каталізаторів швидко втрачає вітамінну активність. Швидкість окиснення вітаміну С  та активність аскорбінатоксидази під час заморожування залежить від швидкості, кінцевої температури заморожування, способу заморожування і видових особливостей сировини. Так, наприклад,  заморожування перцю у флюїдизаційних апаратах супроводжується втратою 5...7% аскорбінової кислоти, а при заморожуванні в швидкоморозильних апаратах втрати складають 30...40% [34,36].

Заморожування і холодильне зберігання плодоовочевої сировини, з однієї сторони можна розглядати, як надійний спосіб запобігання її мікробіологічному псуванню, а з іншої, після отеплення харчових продуктів життєдіяльність мікробних клітин, що збереглись, відновлюється. І тим самим з точки зору знищення мікрофлори, яка також впливає на якість продукції, заморожування - як спосіб консервування, поступається пастеризації та стерилізації [42].

Отже, на якість замороженої плодоовочевої продукції впливають такі чинники, як якість сировини, терміни та швидкість збору врожаю, умови й тривалість транспортування й зберігання зібраного врожаю, технологія заморожування, способи пакування, умови зберігання, транспортування, способи споживання готової продукції.

1.4.Класифікація та асортимент замороженої  плодоовочевої

продукції

 Зростання попиту на швидкозаморожену плодоовочеву продукцію в Україні, призводить до розширення асортименту.

Швидкозаморожені овочі, плоди і ягоди, готові обідні страви налічують різноманітний асортимент овочів, плодів, ягід, сумішей, готових страв. Серед овочів заморожують: зелений горошок, капусту цвітну, цукрову кукурудзу, томати, перець стручковий солодкий, кабачки і баклажани, шпинат і щавель, пряну листову зелень (кріп, петрушку, селеру). Серед плодів - абрикоси, вишню, кизил, персики, сливу, черешню, айву, груші, яблука, лимони, мандарини, хурму, інжир. Серед ягід - суницю, полуницю, малину, смородину червону і чорну, виноград, ожину, аґрус, журавлину [63].      

Швидкозаморожену плодоовочеву продукцію можна класифікувати як натуральну без добавок і добавками (цукор). Також як монокультури та суміші рис. 1.5.

Згідно з ТУ ІІІ-4-35-85 „Быстрозамороженные овощные полуфабрикаты. Технические условия” асортимент замороженої плодоовочевої продукції поділяється на :

1.Багатокомпонентні напівфабрикати

- суміш овочева швидкозаморожена №1 (перець, баклажани, цвітна капуста)

- суміш овочева швидкозаморожена №2 (кабачки, помідори, лук, морква)

- суміш овочева швидкозаморожена №3 (картопля, морква, перець, лук)

- набір для борщу

- набір для борщу з капустою і картоплею

- набір для супу

- набір для рагу

- набір для солянки зі солодким перцем

2.Однокомпонентні

- капуста білокачанна різана швидкозаморожена

- морква столова різана швидкозаморожена

- перець солодкий різаний швидкозаморожений

- часник очищений зубками швидкозаморожений

Рис. 1.5 Класифікація замороженої плодоовочевої продукції

Згідно з ОСТ ІІІ-19-84 „Блюда и полуфабрикаты десертные быстрозамороженные. Технические условия.” , швидкозаморожені десертні страви і напівфабрикати виробляють у наступному асортименті:

- вишня у цукровому сиропі

- слива у цукровому сиропі

- гарбуз в цукровому сиропі

- гарбуз в пюре

- гарбуз в яблучному пюре

- яблука в цукровому сиропі

- яблука в пюре

- яблука з гарбузом в цукровому сиропі

Згідно з ОСТ 111-7-82 „Овощи быстрозамороженные. Технические условия”, затверджений наступний асортимент швидкозаморожених овочів:

           - баклажани цілі

           - горошок зелений

           - кабачки цілі

           - цвітна капуста суцвіттями

           - кукурудза цукрова – початками / зерно

           - морква столова різана

           - перець солодкий цілий (очищений)

           - петрушка різана

           - буряк столовий різаний

           - спаржа

           - томати цілі

           - гарбуз різаний

           - кріп

           - квасоля стручкова ціла (різана)

   - шпинат

   - щавель

Значна кількість продукції виробляється за технічними умовами, які є власністю підприємств. Компанія „Ольвіта” нараховує більш ніж 50 найменувань продукції. Швидкозаморожені обідні, закусочні страви, гарніри і овочеві напівфабрикати випускають в широкому асортименті. Виготовляють обідні напівфабрикати у вигляді перших страв (борщ, супи), других страв (перець різаний, або фарширований, асорті овочеве, котлети з капусти, або моркви та ін.), салатів (з буряка, капусти), овочевих напівфабрикатів (з бланшированої моркви, буряка, зеленої петрушки, укропу, лука). Свій асортимент компанія „Ольвіта” поділяє на наступні категорії [62,64]:

Þ         заморожені лісові ягоди

Þ         заморожені садові ягоди і фрукти

Þ         заморожені овочі

Þ         заморожені овочеві суміші

Нова компанія на ринку України „Аскоп” виробляє переважно напівфабрикати лише з овочів, тому асортимент її не досить широкий (рис.1.6) [65].

Рис. 1.6. Асортимент замороженої продукції компанії „Аскоп”.

Для уніфікації та полегшення обліку різноманітного асортименту застосовують різні класифікації.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Митний тариф України – це систематизований у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, які справляються з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф України затверджений Наказом Президента України від 5 квітня 2001 року № 2371 – ІІІ.

Товарні позиції Митного тарифу України на рівні восьми розрядних цифрових кодів співпадають з відповідними товарними позиціям комбінованої номенклатури (СN) Європейського союзу, Митним тарифом Росії та митними тарифами багатьох країн. Специфіка класифікації товарів на національному рівні відображається у дев’ятому та десятому розрядах коду.

При митному оформленні неможливо обійтись без використання коду товару. При декларуванні товарів, для проведення їх митного оформлення є важливим заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, вагу та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його за кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита в Митному Тарифі України наведено відповідно до кодів класифікації товарів.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифрового знака. Товарна номенклатура поділена на 21 розділ та включає в себе 97 товарних груп. Код товару в УКТ ЗЕД - десятизначний і складається таким чином:

—   товарна група — 2 знаки;

—   товарна позиція— 4 знаки;

—   товарна підпозиція — 6 знаків;

—   товарна категорія – 8 знаків;

—   товарна підкатегорія — 10 знаків.

Для класифікації товарів у різних товарних позиціях використовуються такі критерії:матеріали, з яких товари виготовлені;

—   ступінь обробки цих товарів;

—   функції, які вони виконують.

Деякі товари можуть бути частинами і приналежностями інших товарів, що також враховано в товарній номенклатурі.

Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднести товар. Тому, коли є кілька можливостей класифікації товарів і потрібно здійснити вибір однієї з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватися дані товари. Досить часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.

Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури.

В УКТ ЗЕД товари згруповані на декількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуючи рівнями опису конкретних товарів [39].

Розглянемо на прикладі, який це має вигляд:

Перший рівень — групи. Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару. У них товари класифіковано згідно з:

—    матеріалом, з якого вони виготовлені;

—   функціями, які вони виконують;

—      ступенем обробки

 Перець заморожений шукаємо у розділі ІІ, групу 07 “ Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Отже, перші дві цифри коду будуть 07.

Другий рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди” як критерій використовується вид та ступінь обробки.

Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи. Отже, товарна позиція перцю 0710.

Третій рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиція — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,0710 „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені”: 

 071080 - перець роду Capsicum або роду Pimenta

Четвертий рівень — категорія. Це восьмизначний код товару. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Отже, у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,  в підпозиції  071080  „перець роду Capsicum або роду Pimenta”, перець належить до категорії 07108051- перець солодкий  .

П’ятий рівень – підкатегорія. Це десятизначний код товару.

0710805100

Отже, можна сказати, що за УКТ ЗЕД заморожена плодоовочева продукція класифікується у 07 товарній групі  “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Заморожений овочевий перець класифікується , 10 позиції „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені” , 80 підпозиції, 51 категорії та 00 підкатегорії.

Таким чином, різноманітні класифікації, можуть застосовуватись для різних цілей: урахування особливостей виробництва, реалізацій, митного оформлення.

1.5. Сучасні вимоги до пакування, маркування та зберігання

замороженої  плодоовочевої продукції

В умовах сучасної ринкової економіки маркування є дуже важливим і невід¢ємним джерелом інформування покупця про споживні властивості товару.

Маркування – це текст, малюнок, умовні позначення, які нанесені безпосередньо на товар або тару і призначені ідентифікації товару. Основними функціями, які виконує маркування у процесі товароруху є інформаційна, ідентифікаційна, мотиваційна та емоційна, вказівна, пропагандистська, рекомендаційна, регламентаційна, попереджувальна функції. Інформаційна функція полягає у чіткому і своєчасному доведені  до споживача максимального обсягу інформації про товар на будь – яких носіях.

Ідентифікація  полягає у встановленні відповідності товару його ідентифікатору на всіх етапах товароруху. Мотиваційна та емоційна функції  викликають взаємозалежні та позитивні емоції і є мотивацією щодо вибору товару. Вказівна функція полягає у керівній постанові та поясненні окремих положень щодо використання товару. Пропагандистка функція це розповсюдження певних поглядів та ідей на товар.

Загальні вимоги щодо маркування товарів полягають у наступному:

-                  виробниче маркування забезпечується виробником товарів, який несе відповідальність за якість і достовірність інформації згідно з законодавством України;

-                  інформація про товар подається  державною мовою та повинна мати однозначне розуміння;

-                  зміст маркування повинен бути доступним, достатнім та достовірним для забезпечення безпечного використання товарів;

-                  інформацію, яка необхідна для маркування, одержують із компетентних джерел або за результатами власних досліджень, які проведені відповідно до  вимог нормативної документації;

-                  маркування повинно бути чітким, розбірливим;

-                  маркування має відповідати конкретному товару та його пакованню;

-                  маркування повинно бути розміщене в одному або декількох місцях , зручних для читання;

-                  маркування має відповідати умовам обігу товару та зберігатися у процесі товароруху.

При неможливості забезпечення маркування на товарі, інформація про товар має бути викладена у товаросупровідних документах: ВМД, сертифікаті відповідності, специфікації на продукт, карантинному сертифікаті, декларації митної вартості, однак, конкретні вимоги до змісту маркування, місця та способу його здійснення, якості виконання та контролю встановлюються у нормативних документах та контрактах. (Додатки А, Д, Е)

Крім того стаття 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” встановлює, що:

Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів (крім підакцизних товарів) без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву харчового продукту;

2) назву  та  повну адресу  і  телефон   виробника,   адресу потужностей  (об'єкта)  виробництва,  а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників,  у тому   числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий  продукт потребує  певних  умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту  певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками),  якщо такий  продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.

Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів.

У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.

Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [2].

Особливостями маркування  замороженої плодоовочевої продукції є те, що згідно з Директивою ЄС 89/108 на пакуванні обов’язково повинно бути зазначено „Швидкозаморожена продукція”, „Не рекомендується повторно заморожувати після розморожування”.

Пакувальні матеріали, які використовуються для упаковки замороженої плодоовочевої продукції,  повинні відповідати загальним вимогам: бути хімічно стабільними і нейтральними; бути стерильними; не мати у своєму складі токсичних речовин; не пропускати кисень; мати високу морозостійкість та здатність витримувати при низьких температурах удари, деформації, навантаження; бути еластичними; мати високу вологостійкість, здатність не розмокати, та не поглинати вологу при деформації, не прилипати до замороженого продукту; бути здатними захищати продукт від впливу світла, теплових випромінювань; не вступати у взаємодію з продуктом, внаслідок чого може змінюватись смак, запах, колір; бути не проникними для водяних парів, летких ароматичних речовин і зовнішніх запахів; захищати продукцію від бактеріального забруднення та інших зовнішніх забруднень; мати привабливий вигляд (прозорість, блиск, глянець...), легко відкриватися і закриватись [66,67].

Швидкозаморожені  овочі упаковують в споживчу тару для роздрібної торгівлі: в пачки із ламінованого  картону місткістю 0,5-1,0 кг; в пакети із  харчової поліетиленової плівки, або  лакованого целофану місткістю до 1 кг з наступним упакуванням в транспортну тару; ящики із гофрованого картону, які оснащені плівкою (мішками-вкладишами)  місткістю  до 15 кг. Також допускається використання фасування плодів і ягід в трьохшарові паперові мішки (до 15 кг).

Отже упаковка для плодоовочевої замороженої продукції розрізняється залежно від її призначення. Для кінцевих споживачів найбільш поширене пакування в пакети із ламінованого паперу, або поліетилену (переважно масою 450 г). Громадське харчування, або промспоживачі, купують заморожену продукцію упаковану в поліпропіленові мішки по 25-30 кг.

Паперову упаковку, яку використовують для упакування замороженої продукції, можна поділити на такі групи: натуральний пакувальний папір; механічно відштампований папір; оброблений пакувальний папір.

Оброблятись папір може механічним або хімічним способом. Найчастіше використовують натронний пакувальний папір. Це проклеєний з одного боку невибілений папір машинної обробки без наповнювача, виготовлений із сульфатної целюлози. Вона характеризується високою міцністю на розрив і великою в’язкістю.

Для замороженої плодоовочевої продукції використовують папір отриманий механічним способом. Цей спосіб дозволяє одержати еластичний папір не змінюючи  властивості паперу, але  впливаючи на його хімічний склад. Сучасну промисловість не можливо уявити без гофрованого паперу. До обох сторін хвилястого шару, такого паперу, приклеєні гладкі шари (водовідштовхувальні).

За допомогою хімічної обробки паперу поліпшують його властивості, збільшують ступінь захищеності продуктів від різного роду шкідливих впливів. Основні способи обробки поверхні паперу полягають у глазуруванні – нанесенні тонкого плівкового шару з розплавлених синтетичних матеріалів, парафіну, клею тощо; просочені – обробці розчином речовин без утворення плівкового шару.

Комбінації паперу і штучних матеріалів одержують шляхом сполучення картону з іншими матеріалами. Так картон, покритий плівкою синтетичного матеріалу, і виготовлені з нього коробки добре захищають продукти від виділення і поглинання запахів, не псуються під дією жиромістких речовин та зручні для нанесення друкованого тексту. Обробка поверхні картону шляхом парафінування, дозволяє збільшити вологостійкість листа, а це важлива вимога до пакувального паперу  замороженої плодоовочевої продукції.

Папір і картон є не тільки екологічно чистими пакувальними матеріалами, які забезпечують збереження якості продукції під час транспортування і зберігання, але й безпечними для довкілля, оскільки придатні для повторного використання.

Металеве пакування заморожених продуктів використовується рідко. З металевих пакувальних засобів найчастіше використовують алюміній, іноді луджену жерсть (із захисною плівкою лаку). Металеві банки достатньо не проникні для водяної пари і летких ароматичних речовин і можуть використовуватись як для споживчої, так і для транспортної упаковки. Недоліками матеріалу є низька міцність на розрив та вигин.

Також для пакування замороженої плодоовочевої продукції використовують скляну тару. До її переваг належить її осьова міцність, хімічна інертність, прозорість, можливість повторного використання. Основним недоліком є крихкість при ударі. Скляна тара обмежено використовується для заморожування плодів і ягід у сиропі [53].

Синтетичні пакувальні матеріали найбільш поширені серед пакувальних матеріалів для заморожених плодів і овочів. Їх виробляють із одношарової, комбінованої, чи жатої плівки. Порівняно з іншими видами упакувань полімерні упаковки мають низку переваг, а саме: високу щільність, довговічність, хімічну стійкість, паро-, газо-, аромато-, жиростійкість, добру зварюваність, пластичність та стійкість до механічних навантажень, індиферентність до агресивних мікробних впливів, стійкість до високих та низьких температур. Дані про основні види полімерних матеріалів, призначених для пакування швидкозаморожених продуктів, наведено у табл.1.3

Таблиця 1.3

Характеристика основних видів полімерних матеріалів, призначених для пакування швидкозаморожених продуктів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5