Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

Розрахунок витрат і собівартості продукції молочного скотарства відображено в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

Планування витрат і собівартості продукції молочного скотарства

Аналіз розрахунків по таблиці 3.3.1 приводить до таких висновків: плановий рівень собівартості 1 ц. молока забезпечується, відносно планового рівня продуктивності корів, на рівні 52 грн..

Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів'я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів'я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, що видно в таблиці 11, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою - приблизно 186 грн. за 1 ц.

Така собівартість пов'язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об'єктивних причин такого високого нарахування.

Наприклад, відрахування на ремонт необоротних засобів та інші витрати на утримання основних засобів проводилися на основі амортизаційних відрахувань (табл. 3.3.2).

Таблиця 3.3.2

Розрахунок амортизаційних відрахувань на молочнотоварній фермі СТОВ ім. «Гагаріна»

Балансова вартість всіх засобів виробництва розрахована на поголів'я в 200 голів, а середньорічне поголів'я становить лише близько 30, хоча до кінця року і буде забезпечене поголів'я в 120 голів молочного стада.

Річна норма амортизації на різні групи засобів виробництва нараховується у різних відсотках, залежно від рівня зношуваності їх у процесі виробництва. Загальна сума амортизаційних відрахувань за рік в даному підприємстві буде становить у плановому році 144 тис. грн., а ремонт необоротних засобів (8% від річної суми амортизаційних відрахувань) - 12 тис. грн..

Такий рівень собівартості буде забезпечений лише в поточному плановому році. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).

3.4 Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна» на 2009 - 2015 роки

На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Щоб уникнути цього, необхідно проводити інтенсифікацію виробництва продукції тваринництва.

Під інтенсифікацією слід розуміти такий напрям розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва (у т. ч. шляхом підвищення рівня збалансованості всіх його елементів), застосування більш ефективних засобів виробництва.. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі.

В СТОВ ім. «Гагаріна» розвиток молочного скотарства направлений на переоснащення та реструктуризацію молочних ферм на основі інтенсифікації виробництва (табл. 3.4.1).

Таблиця 3.4.1

Перспективи розвитку молочного скотарства

В проектній потужності плану розвитку молочного скотарства, представленого в даній роботі закладена річна продуктивність однієї корови 7000 літрів, поголів'я корів молочного стада - 800 голів та, відповідно, валове виробництво молока вищого та першого ґатунку 56000 ц. в рік. При рівні товарності 85% та середній ціні реалізації в 200 грн. за 1 ц. загальний прибуток становитиме 3136 тис. грн., а рівень рентабельності - 53,8%. Собівартість 1 ц молока, при цьому, становитиме 130 грн..

Все це буде здійснюватися в декілька етапів.

Перший - це забезпечення галузі тваринництва просте відтворення на рівні 10 % рентабельності. На цьому рівні планується:

· закупити 108 голів нетелей молочного напряму на 6-му місяці тільності;

· удосконалити систему годівлі та кормовиробництва, щоб забезпечити необхідну кількість і якість кормів, а також структуру раціону;

· провести ремонт та реконструкцію однієї ферми на 200 голів, зробивши безприв'язно-боксову систему утримання корів;

· закупити та установити доїльну установку типу «Ялинка»;

· установити танк-охолоджувач для охолодження та зберігання молока.

Нетелі потрібно вводити в оборот не за один місяць, а рівномірно розподілити по місяцях через 3 місяця вони розтеляться і перейдуть в групу корів. Цим буде забезпечено рівномірне розподілення додаткової кількості корів по місяцях, а також економічно вигідніше, тому що нетелі дешевші ніж корови. Відповідно, перед тим як вводити таку значну кількість тварин в оборот, необхідно забезпечити і відповідний об'єм кормів. Цим буде забезпечено оновлення поголів'я молочного стада та підвищено середній надій на одну корову.

Крім того успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути забезпечені в господарстві тільки за умов добре організованої сталої кормової бази. Внаслідок нераціонального використання землі та неефективного використання добрив, проблема кормовиробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

· відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45-55 ц корм. од. на умовну голову тварин;

· збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25-30%, багаторічних трав - до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

· застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормовиробництво має забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

Перед тим, як закуповувати тварин з високою продуктивністю, необхідно забезпечити їх відповідними умовами утримання.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5 - 2,0 люд.-год. на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 100 - 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні та світі.

Багато сучасних танків охолоджувачів мають функцію, яка дозволяє під час охолодження приблизно однієї тонни молока одержувати 300 літрів води, нагрітої до 50 градусів за Цельсієм. Вона підводиться до системи гарячої води в доїльно-молочному блоці. Така установка не зливає теплу воду в каналізація, а спрямовує на потреби ферми.

Наступний етап - виведення проекту на планові показники. Тут вже потрібно обладнати решту 3 корівники по такій же самій схемі, довести поголів'я молочного стада до 800 голів та вивести на річну продуктивність однієї голови 7000 кг..

Висновки і пропозиції

У бакалаврській роботі здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми забезпечення якості молочної продукції.

1. У роботі показані основні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції. Відображена динаміка розвитку молокопродуктового підкомплексу різних країн світу. Також наведена деякі аспекти аналізу ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу країни.

2. Основним завданням аналізу виробництва продукції молочного скотарства є пошук можливостей нарощування виробництва продукції, поліпшення її асортименту та якості, а в методиці аналізу особливу увагу слід приділяти тваринам.

3. Виробництво продукції молочного скотарства аналізують за певною системою показників:

· аналіз виконання плану виробництва продукції молочного скотарства;

· аналіз виконання плану поголів'я тварин;

· аналіз виконання плану продуктивності тварин;

· визначення зміни поголів'я тварин та їх продуктивності на вихід валової продуктивності тварин;

· забезпеченість тварин приміщеннями і кормами;

· аналіз механізації виробничих процесів у молочному скотарстві

Така всебічна оцінка виробничого потенціалу тваринництва є основою розробки стратегії його розвитку і передумовою обґрунтованого передбачення величини результативних показників, що підвищує ефективність управління галуззю.

4. При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку оцінюють стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення було враховано умови, в яких воно функціонує.

На півдні Київської області здавна розводили молочне скотарство, якому сприяли природні умови. Завдяки цьому розвивалась і інфраструктура цього виду сільськогосподарської діяльності. В Богуславському районі та районах, які знаходяться поруч побудовані масло- та молокозаводи. Побудовано також комбікормовий завод.

За аналізований період ефективність роботи підприємства знаходиться на досить низькому рівні. За дані 3 роки, найгірша ситуація склалася в 2006 році, коли загальна сума збитку від виробництва сільськогосподарської продукції складала 424 тис. грн.. В 2007 році ця ситуація покращилась, але не на стільки, щоб говорити про вдале господарювання. На підприємстві такі негативні результати пояснюють поганими погодними умовами. Спеціалізація підприємства - зерновиробництво, при чому за останні 3 роки вона не змінювалася.

5. За останні 3 роки середньорічне поголів'я корів зменшилось на 65%. Це спонукало і зниження валового виробництва молока на 56%. З іншої сторони, на 55% збільшився середній надій на 1 корову, але він все ж залишається на дуже низькому рівні (приблизно 9 літрів від однієї корови за добу).

Дещо знизилась виробнича собівартість 1 ц молока (на 20%), а ціна реалізації зросла на 36%. Але все ж таки ця ціна не компенсовує витрат і за останні 3 роки виробництво молока було збиткове.

У сукупності дії факторів загальне зниження виробництва молока склало 171 ц., або 11 тис. грн., при ціні реалізації 65,57 грн. за 1 ц.. За рахунок зменшення середньорічного поголів'я валове виробництво знизилось на 351 ц., або 23 тис. грн., але за рахунок збільшення продуктивності корів відбулось збільшення валового надою на 180 ц., або 12 тис. грн..

Тільки аналіз ефективності за системою показників дає змогу об'єктивно оцінити віддачу виробничого потенціалу галузі, намітити основні напрями зміни стратегії її розвитку.

6. Динаміка собівартості 1 ц. свідчить, що за останні 3 роки вона дещо знизилась (на 21%) і за 2007 рок становила 142 грн.. Така собівартість є досить високою як по господарству, так і по країні вцілому, оскільки ціна реалізації 1 ц. молока становила 100 - 150 грн..

Загальне зниження собівартості 1 ц. молока склало 33 грн.. Але за рахунок збільшення річної продуктивності корів на 55 % собівартість 1 ц. молока знизилась на 59 грн., а за рахунок значного зменшення середньорічного поголів'я тварин (на 65 %) та невідповідного зниження виробничих затрат (зокрема постійних витрат) відбувся ріст собівартості 1 ц. молока на 26 грн.. При постатейному аналізі можна визначити ступінь впливу кожного елемента статей витрат на зміну собівартості 1 ц. молока. Загальне зниження собівартості молока за аналізований період склало 34 %.

Основні резерви зниження собівартості молочного скотарства: використання яких не потребує додаткових витрат; які потребують незначних інвестицій; та які потребують значних додаткових інвестиціях. Лише за таких умов можливе систематичне планомірне зниження собівартості сільськогосподарської продукції.

7. Молоко українського виробництва є неконкурентоспроможне на зовнішньому ринку. У зв'язку з невідповідною гармонізацією українського стандарту на молокопродукти з міжнародним стандартом ISO, деякі країни на певний період припиняють поставки українських молочних продуктів від певних заводів на свою територію. Особливо відчутного удару зазнають малі приватні виробники молока. Основною причиною є - незадовільна якість молока, яке виробляється населенням.

8. Продуктивність тварин в СТОВ ім. «Гагаріна», знаходиться на досить низькому рівні - 2700 л. на рік (або приблизно 9 л. на добу), тоді як в підприємствах розвинутих країн світу цей показник знаходиться в межах 7000 - 9000 л. на рік (або 20 - 30 л. на добу). Цьому пояснень є багато, але основне - застарілі технології виробництва та первинної переробки молока та, що особливо важливо, недотримання їх в повному обсязі. Вихід з такої ситуації - переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.

Щодо самої продуктивності корів, то для забезпечення простого відтворення на фермі, тобто 10% рівня рентабельності, потрібна продуктивність однієї голови на рівні 5000 літрів за рік. Таку прибавку в продуктивності можна забезпечити за рахунок введення значної кількості високопродуктивних молодих корів в основне стадо.

Для цього, починаючи з червня місяця, потрібно закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а з вересня вони будуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін. З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої - рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами.

Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Середньорічне поголів'я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів, а загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..

На протязі планового року середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.

9. В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 107 тис. грн..

Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру. Його розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва. Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня - ІІ декада жовтня).

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів за добу, реконструювати існуючі приміщення в приміщення з боксовим типом утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів.

На основі оновленої техніки та прогресивних норм навантаження на одного працівника розрахунки показують, що поголів'я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів'ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.

Але, так як поголів'я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів. В зв'язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.

Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 54,32 тис. грн..

10. Плановий рівень собівартості 1 ц. молока забезпечується, відносно планового рівня продуктивності корів, на рівні 52 грн.. Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів'я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів'я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою - приблизно 186 грн. за 1 ц.

Така собівартість пов'язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об'єктивних причин такого високого нарахування. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).

11. В проектній потужності плану розвитку молочного скотарства, представленого в даній роботі закладена річна продуктивність однієї корови 7000 літрів, поголів'я корів молочного стада - 800 голів та, відповідно, валове виробництво молока вищого та першого ґатунку 56000 ц. в рік. При рівні товарності 85% та середній ціні реалізації в 200 грн. за 1 ц. загальний прибуток становитиме 3136 тис. грн., а рівень рентабельності - 53,8%. Собівартість 1 ц молока, при цьому, становитиме 130 грн..

Список використаних джерел

1. Агропромисловий комплекс України. Стан та перспективи розвитку /1990-2000/ Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. Саблука П. Т. та ін. - К.: ІАЕ УААН, 1999 - 336 с.

2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 292 с;

3. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий. Лещенко Г. Т., Козак Г. Я., Сасчук В. К. - 4-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. - 367 с. - Яз. укр.

4. Андрийчук В. Г., Вихор Н. В. Повышение эффективности агропромышленного производства. - К.: Урожай, 1990, - 232 с.

5. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підруч. - К.: КНЕУ, 2004.- 624 с.

6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. 2-ге вид., доп і пепероб. - К.: ІЗМІХ, 2002, - 624 с.

7. Березівський П. С. Ефективність виробництва і формування ринку продукції скотарства в Карпатському регіоні. - Львів: Укр. технології, 1998. - 256 с;

8. В. И. Шиян: За редакцією О. І. Здоровцова, В. І. Мацибори. - К.: Вид-во УСГА, 1993. - 320 с.

9. Дудар Т. Г., Голомша Н. Є. Ринок молока та молочних продуктів: становлення і перспективи розвитку. - Львів: Укр. технології, 2001. - 124 с;

10. Економіка сільського господарства / Мертенс В. П. Мацибора В. І, Жигало Л. Ф. та ін.; За ред. В. П. Мертенса. - К.: Урожай, 1995. - 288 с.

11. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні: Моногр. / За ред. П. Т. Саблука і В. І. Бойка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - С. 158.;

12. Економіка підприємства / Руснак П. П., Андрійчук В. Г., Ільєнко А. А. та ін.;За ред. Руснака П. П. - Біла Церква, 2003. - 256 с.

13. Економіка сільського господарства / Руснак П. П, Жебка В. В., Рудий М. М., Чалий А. А.; За ред. Руснака П. П. - К.: Урожай, 1998. - 320 с.

14. Економіка сільського господарства. / За ред. Проф. П. П. Руснака. - К.: «Урожай», 1998. - 318 с.

15. Жадлун З. О., Галаєва Л. Є., Шульга Н. Г. Економіко-математичне моделювання використання добрив в аграрному виробництві. Еколого-економічний аспект. - К.: НАУ, 2001. - 16 с.

16. Зінченко О. І. Кормовиробництво: Навчальне видання. - 2-е вид., доп. перероб. - К: Вища освіта, 2005. - 448 с: іл.

17. Зрібняк Л. Я., Ільчук М. М. та ін. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: навч. пос. - К.: ЗАТ “Ніч лава”, 2004 - 304 с.

18. Зрібняк, М. М. Ільчук та ін / За ред Г. С. Тарасенка. - К.: ФАДА, ЛТД, 2000. - 446 с.

19. Коновал І. А., Зрібняк Л. Я. Організація і планування сільскогосподарського виробництва: Навч. Посібник.-К.: ЗАТ «Нічлава», 2004 - 304с.

20. Курсове та дипломне проектування з організації агро бізнесу / Зрібняк Л. Я., Ільчук М. М. та ін. - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. - 124 с.

21. Лещенко Г. Т., Козак Г. Я., Савчук В. К.Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - 4-е вид., перероб. і доп. - К.: Вища школа, 1984.- 367 с.

22. Онищенко О., Юрчишин В. Методологічний аспект порівняльної оцінки ефективності різних форм господарювання в аграрній сфері // Економіка України. - 1996. - № 6. - С.68.

23. Онищенко О., Юрчишин В. Методологічний аспект порівняльної оцінки ефективності різних форм господарювання в аграрній сфері // Економіка України. - 1996. - № 6. - С. 68.

24. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред. Проф.. С. П. Азізова. К.: ІАЕ, 2001. - 834 с.

25. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграр. закладів/г. с. Тарасенко, Л. Я.

26. Пархомець М. К. Організаційно-економічні основи розвитку молокопродуктового підкомплексу в ринкових умовах: Моногр. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 346 с.

27. Саблук П. Т., Карич Д. Я., Коваленко Ю. С. Основи організації сільськогосподарського ринку. - К.: ІАЕ УААН, 1997. - 140 с.

28. Состояние молочной промышленности в мире // Молочная промышленность. - 2002. - № 2. - С. 5-6.

29. У дзеркалі статистики. Урядовий кур'єр, 22 січня 2005, №12 ст.6

30. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України // Економіка АПК. - 2005. - № 10. - С. 55.

Додаток 1

Поголів'я ВРХ на початок планового року і структура стада

Додаток 2

Фактичні строки парування корів і телиць, отелення корів і нетелей в минулому році

Додаток 3

Віковий склад молодняка ВРХ в господарстві

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7