Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

Таблиця 3.1.4

Розрахунок поголів'я корів і виходу молока по місяцях лактації в плановому році

В таблиці 3.1.5 відображено рух корів по місяцях лактації. На другому місяці лактації буде поголів'я, яке в минулому місяці знаходилося на першому місяці лактаційного періоду, а на третьому - те, що було на другому місяці лактації і т. д. до дев'ятого місяця лактації включно. Тобто одне й те ж поголів'я у кожному з наступних місяців переходить на наступний місяць лактаційного періоду.

Вибракувані корови при плануванні помісячного надою молока виключають із розрахунків по місяцях їх вибуття після закінчення шостого місяця лактації. Вони перебуватимуть на відгодівлі ще два місяці, а після цього вибуватимуть, тобто через вісім місяців після отелення.

Далі обчислюється валовий надій молока по місяцях року множенням кількості корів кожного року на середній надій від корови у відповідному місяці лактації.

Вкінці підсумовуються валові надої по кожному місяці календарного року для розрахунку плану виробництва і реалізації молока. Для розрахунку цього плану також потрібні дані про товарність молока, середній вміст жиру в молоці та середні ціни реалізації молока.

Вважаємо, що рівень товарності молока у стійловий період - 90%, а в пасовищний - 85%.

Продаж молока розраховують в перерахунку на базисний вміст жиру. Тобто множимо кількість реалізованого молока в натурі на вміст жиру ділимо на базисний вміст жиру в молоці. Вважається, що плановий вміст жиру в молоці в стійловий період - 3,8%, в пасовищний - 3,5%. Базисна жирність молока - 3,4%.

Після проведених розрахунків стає очевидним той факт, що на протязі планового року середня жирність молока буде вища за базисну, що штучно збільшить виробництво молока. Середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.

Таблиця 3.1.5

План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах 2009 року

3.2 Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Основними принципами раціональної організації кормової бази є:

· кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;

· загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;

· ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;

· рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;

· оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.

Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг. вівса середньої якості.

Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.

У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:

· внутрішньогосподарських - польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;

· негосподарських - поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.

За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна - ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.

У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.

При плануванні кормів на календарний рік беруть поголів'я худоби на кінець планового року. По тих групах тварин, де немає поголів'я на кінець року беруть середньорічне поголів'я.

Для того щоб спланувати потребу в кормах для корів, необхідно спочатку розв'язати задачу оптимізації раціону годівлі для середньої корови.

Таблиця 3.2.1

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на зимово-стійловий період

Таблиця 3.2.2

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів'я корів на зимово-стійловий період

Аналіз моделі оптимізації раціону для корів на зимово-стійловий період показав скільки кормів певних груп повинні на підприємстві згодувати корові за один день, щоб забезпечити відповідну продуктивність та підтримувати життєдіяльні процеси в організмі. Потім розраховується потреба в кормах на зимово-стійловий період (він становити 202 дні) в плановому році та додається страховий фонд, що забезпечує стабільність кормової бази. Страховий фонд згладжує коливання урожайності культур у несприятливі роки. Він встановлюється для кожної групи кормів в різних розмірах.

Аналогічно розраховується потреба в кормах на літньо-пасовищний період, який продовжується 163 дні.

Загальна потреба в кормах на плановий календарний рік для корів дорівнює 63 тис. грн..

Таблиця 3.2.3

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на літньо-пасовищний період

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7