А ось із якістю сировини, що надходить від населення, великі проблеми, У багатьох випадках молоко приймають неохолодженим з підвищеною кислотністю, забруднене, розбавлене. З такої сировини зробити високоякісну продукцію неможливо. Відповідно й оплачується вона набагато нижче - 1000 - 1500 гри, за тонну. Селянин не має ні умов, ні можливостей забезпечити механізоване доїння і відповідне охолодження молока. При дрібнотоварному виробництві, ручній праці така ціна не відшкодовує витрат селянина.

У зв'язку з невідповідною гармонізацією українського стандарту на молокопродукти з міжнародним стандартом ISO, Росія на певний період припинила поставки українських молочних продуктів від певних заводів на свою територію. Особливо відчутного удару зазнали малі приватні виробники молока. Ціна на молоко, яке приймають у населення, впала майже вдвічі. Причини такого швидкого падіння цін є різнопланові, проте основна причина - незадовільна якість молока, яке виробляється населенням.

Український стандарт на молоко самий ліберальний в Європі. Те, що в Україні вважається І сортом, в Росії - лише ІІ сорт, і це при тому, що більшість молока від населення - це молоко ІІ сорту за українським стандартом. Але чи так уже це важливо, наскільки український стандарт відрізняється від російського, якщо, за європейським стандартом, українське молоко вищого сорту не дотягує до сорту “середнє”, не кажучи вже про сорти “добре” та “екстра”. За європейським стандартом, українське молоко вищого сорту - це придатне для переробки молоко, І сорт, - непридатне для переробки молоко.

Виробництво молока за часів реформування з потужних молочних товарних ферм і молочних комплексів із можливістю застосування найновітніших промислових технологій та зооветеринарного захисту змістилося на подвір'я населення з примітивними умовами утримання худоби, відсутністю санітарних і гігієнічних умов.

Тому потрібно якнайшвидше, нарешті, подумати про те, як підняти якість молока українського виробництва.

Зменшення кількості дрібних виробників молока та збільшення кількості великих ферм - це неминуче майбутнє молочної галузі України. Це підтверджує й досвід країн-членів Європейського Союзу.

У Франції, наприклад, молоко для переробки закуповується від фермерських господарств з поголів'ям 50 корів і більше, в Польщі - при кількості 14 корів і більше. Ці господарства мають відповідні умови й дозвіл. Тому в Польщі ґатунком "екстра-клас" прийнято 95 % сировини, а в Україні вищим ґатунком - лише 48%.

Вартість переробки залежить від якості сировини та росту інфляційних процесів. Для виробництва високоякісної молочної продукції із молока другого ґатунку та неґатункового молока підприємства додатково проводять подвійну пастеризацію, охолодження й очищення на спеціалізованому обладнанні, що призводить до непродуктивного збільшення енергетичних і трудових затрат. Заводу економічно вигідніше купити сировину в підприємстві, де є механічний процес доїння та охолодження, за вищу ціну, ніж дешевше - у населення.

Молокопереробні підприємства України за рахунок низької якості сировини втрачають значні суми при реалізації молочної продукції на західному та російському ринках. На зовнішньому ринку за сухі молочні продукти українські підприємства одержують за тонну на 300-400 дол. США менше, тому що на Заході, через низькі якісні показники, ця продукція використовується на технічні й кормові цілі.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про молоко та молочні продукти", з метою стимулювання підвищення якості молока та виробництва конкурентоспроможної продукції, в проекті «Державного бюджету України» передбачено доплату до закупівельної ціни за молоко вищого та першого ґатунків, яке закуповується молокопереробними підприємствами від сільськогосподарських підприємств.

Доцільно здійснювати також інтеграцію сільськогосподарських і переробних підприємств, яка була б спрямована на використання резервів підвищення економічних показників розвитку багатогалузевого виробництва.

Особливо це спонукатиме досягненню міжнародних стандартів щодо рівня білка в молоці. Вихід на цей стандарт (3,4 %) потребує ведення селекційно-племінної роботи в скотарстві, організації моніторингу заготівлі зберігання, роздавання кормів тощо.

У нинішніх умовах посівні площі кормових культур скоротилися з 391,4 тис. га. у 1990 році до 206,8 тис га у 2004-му, мінеральні добрива вносяться в окремих агроформуваннях за залишковим принципом, а удобрюється лише 10 - 15% площі. З причин низької продуктивності й незначної частки в структурі посівних площ бобових культур формується низька якість кормів. Внаслідок цього проблема кормовиробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

· відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45 - 55 ц. корм. од. на умовну голову тварин;

· збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25 - 30%, багаторічних трав - до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

· застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормовиробництво має забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

За науково обґрунтованими даними НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, за рік людина повинна спожити 390 кг. молока і молокопродуктів (у перерахунку на молоко). У 2004 році цей показник в Україні становив лише 226 кг. на душу населення. Лише в окремих розвинених країнах (Франція, Фінляндія, Данія, Нідерланди й деякі інші) фактичний рівень споживання молока і молокопродуктів перевищує 400 кг. [30].

Для розвитку внутрішнього ринку молока і молокопродуктів, його відродження та стабілізації необхідна пряма державна підтримка великих тваринницьких ферм і підприємств різних форм власності, а також організація на державному рівні ринків молока й молочної продукції з повноцінною відкритою інфраструктурою від виробників молока до його споживачів із належною заінтересованістю виробників у збільшенні виробництва, зокрема через пряму доплату до ціни за продане молоко. Незважаючи на рівень цін, вони не покривають витрат виробництва, транспортування і реалізації. Здебільшого ринок молока і молочних продуктів стихійний і неорганізований.

Отже, зважаючи на необхідність організації внутрішнього й зовнішнього ринку молока і молокопродуктів, поліпшення якості харчування населення та конкурентоспроможності на світовому ринку, стратегічним завданням держави має стати відродження молочного скотарства, особливо великих товарних ферм і комплексів. Для цього пропонуються наступні обсяги виробництва молока і молокопродуктів на перспективу (табл. 2.4.1).

Таблиця 2.4.1

Прогнозні показники виробництва молока і молочних продуктів в Україні

Показник	Фактично	До 2010	До 2015
	2004	2005	Повна потреба, всього	у т. ч. експорт	Повна потреба, всього	у т. ч. експорт
Обсяг виробництва молока, тис. т	13741	14016	20000	1000	22100	1240
У тому числі на внутрішнє споживання населенням, тис. т	10828	11045	16400	-	18200	-
Споживання з розрахунку на одну особу, кг	226	227	344	-	380	-
Виробництво масла вершкового, тис. т	152	156	225	50	340	70
Виробництво сирів твердих, тис. т	222	250,8	234	80	325	110

Як видно з даних таблиці 2.4.1, за 2006 - 2010 роки має бути в основному розв'язана проблема виробництва молока на рівні, здатному розширити і забезпечити внутрішній споживчий ринок вітчизняними молокопродуктами. Експорт молока і молочних продуктів необхідно довести до 1 млн. тонн у середньому за рік, або збільшити у 6 - 8 разів.

Для цього необхідно забезпечити таку стратегію розвитку молокопродуктового підкомплексу:

1. підвищити рівень спеціалізації, концентрації, інтеграції та інтенсифікації виробництва;

2. реально забезпечити ріст поголів'я й продуктивності молочного стада на основі поліпшення племінної роботи через широке охоплення всіх підприємств селекційно-племінною справою, створення повноцінної кормової бази;

3. створити умови для розвитку комбікормової промисловості й виробництва кормів для збалансованого забезпечення повноцінними здешевленими комбікормами через бюджетне фінансування;

4. забезпечити державну підтримку товаровиробників у придбанні машин і обладнання для молочних ферм через механізми здешевлення за рахунок бюджетних коштів;

5. удосконалити інфраструктуру ринків молока і молокопродуктів та впровадите ефективні методи їх регулювання;

6. узгодити рівні нормативних витрат, цін і доходів усіх учасників ринку молокопродуктів;

Розділ 3. Обґрунтування розвитку молочного скотарства в СТОВ «ім. Гагаріна»

3.1 Обґрунтування виробничої програми в молочному скотарстві на 2009 - 2015 роки

Планування в сільськогосподарському виробництві визначає темпи і пропорції його розвитку і забезпечує найвищі показники економічної ефективності. Планування сільськогосподарського виробництва - це науково обґрунтоване встановлення рівнів економічного і соціального розвитку сільськогосподарських підприємств на певний плановий період через систему якісних і кількісних показників та визначення комплексу заходів щодо досягнення встановлених рівнів розвитку. При плануванні важливо передбачати високоефективне використання ресурсного потенціалу господарств і чітко встановлювати пропорції розширеного відтворення підприємства.

В умовах ринкової економіки планування здійснюється на підставі попиту на продукцію, інтенсифікації галузі, запровадження нових прогресивних технологій.

У кожному підприємстві розробляють перспективні, річні та оперативні плани і виробничі програми на певний період.

Основні питання розвитку скотарства, які розробляють у річному плані-це:

· планування показників розвитку скотарства (поголів'я худоби, структура стада, продуктивність тварин, вихід валової і товарної продукції, її якість та ціна реалізації);

· розроблення системи заходів, спрямованих на виконання запланованого рівня розвитку (норми і раціони годівлі, система утримання, поліпшення племінних якостей там ін.).

Розробленню виробничої програми розвитку скотарства на перспективу передує детальний аналіз розвитку галузі за останні роки.

При плануванні розвитку скотарства необхідно мати на меті підвищення продуктивності тварин, збільшення поголів'я худоби та зміцнення кормової бази, повніше виявляти резерви і можливості розвитку галузі. При цьому слід враховувати комплекс природних та організаційно-господарських умов відтворення стада.

Планування продуктивності тварин

Основним питанням виробничої програми з тваринництва є планування поголів'я тварин, їх продуктивності та обсягу виробництва і реалізації продукції. Природні й організаційно-господарські умови відтворення стада, які слід враховувати при цьому - це період тільності тварин, тривалість сервіс-періоду, вік першого парування, найбільш сприятливі строки одержання приплоду, період реалізації, жива маса тварин при реалізації тощо.

Планують продуктивність розрахунково-конструктивним методом. Спочатку показники продуктивності визначають приблизно, а потім у процесі розробки інших заходів уточнюють.

Для розвитку тваринництва необхідно підвищити продуктивність тварин, збільшення поголів'я худоби на основі всебічного зміцнення кормової бази.

У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких галузей на сільськогосподарських підприємствах.

При розробці виробничої програми по скотарству, як і в і інших тваринницьких галузях, насамперед визначають продуктивність поголів'я. Плануванню продуктивності корів передує аналіз досягнутого її рівня за кілька минулих років у взаємозв'язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби, з'ясування причин відхилення фактичних показників від планових. На підставі такого аналізу, а також даних науково-дослідних установ і передового досвіду розробляють зоотехнічні й організаційно-економічні заходи, які забезпечили б максимальне підвищення продуктивності.

Продуктивність тварин в СТОВ ім. «Гагаріна», за даними таблиці 2.2.1, знаходиться на досить низькому рівні - 2700 л. на рік (або приблизно 9 л. на добу), тоді як в підприємствах розвинутих країн світу цей показник знаходиться в межах 7000 - 9000 л. на рік (або 20 - 30 л. на добу). Цьому пояснень є багато, але основне - застарілі технології виробництва молока та, що особливо важливо, недотримання їх в повному обсязі.

Вихід з такої ситуації - переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.

Щодо самої продуктивності корів, то для забезпечення простого відтворення на фермі, тобто 10% рівня рентабельності, потрібна продуктивність однієї голови на рівні 5000 літрів за рік. Таку прибавку в продуктивності можна забезпечити за рахунок введення значної кількості високопродуктивних молодих корів в основне стадо.

Планування поголів'я тварин, виробництва продукції та її розподіл

Розробка виробничих програм по тваринництву ґрунтується на договірних зобов'язань господарства по продажу продукції тваринництва, а також по максимальному використанні землі, інших засобів виробництва та трудових ресурсів. При її розробці складають план парування корів і телиць в плановому році, руху поголів'я тварин (обороти стада на відповідний період), плани надою молока, приросту живої маси тварин на вирощуванні і відгодівлі. Крім того обґрунтовують рівень забезпечення запланованих показників системою зоотехнічних засобів та відповідним розвитком кормової бази господарства. Для цього за зоотехнічними кормами треба розрахувати потребу тваринництва в кормах та провести балансові розрахунки по забезпеченню худоби необхідними видами кормів та їх кількістю, якістю та строками використання.

При плануванні розвитку тваринницьких галузей необхідно врахувати комплекс природних та організаційно-господарських умов відтворення стада (тип відтворення, строки переведення тварин із однієї вікової групи в іншу, вік фізіологічної зрілості, тривалість вагітності, вік досягнення реалізаційної маси, найдоцільніші календарні строки одержання приплоду, період реалізації продукції, тривалість відгодівлі, догляду та утримання тощо).

Рух поголів'я (оборот стада) складають на плановий рік (по роках перспективного періоду).

Складання обороту стада необхідне для визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду одержання молодняку, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо. Крім того, показники обороту стада використовують для планування кількості працівників, фонду оплати праці, собівартості продукції та ін.

Перед плануванням руху поголів'я великої рогатої худоби на підставі даних про фактично проведені парування корів і телиць по місяцях минулого року (додаток 2) передбачають отелення корів і нетелей та парування корів і телиць у плановому році.

Період тільності триває близько 9 місяців, тому план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складають за даними зоотехнічної звітності про парування корів і телиць у період із квітня по грудень минулого року. Дані наведені в додатку 2. План отелення в останньому кварталі року складають, виходячи з даних про парування корів і телиць у першому кварталі планового року. Так, план надходження приплоду показує, що поголів'я спароване у квітні минулого року оселиться через 9 місяців, тобто у січні планового року.

При тривалості сервіс-періоду, тобто періоду від отелення до парування близько півтора місяця (45-60 днів). Цикл відтворення великої рогатої худоби становить приблиз-но 11 місяців (9+2). Тому корів, які отеляться в січні планового року, необхідно парувати у березні, а тих, що отеляться в лютому - квітні і т.д. При цьому треба враховувати корів, які не придатні для дальшого відтворення стада і підлягають вибракуванню. Вибраковуються корови в 7-8 років в розмірі 15% від поголів'я на початок року. Таким чином, поголів'я, яке отелилося в січні буде паруватися в березні планового року за вирахуванням тих корів, які намічаються до вибракування.

Крім корів, у плані передбачається також парування телиць, які досягли 18-місячного віку. Дані про вік телиць беруться з додатку 3. Так, у січні парувального віку досягають телиці, які народилися у липні позаминулого року, у лютому - ті, що народилися в серпні тощо. Телиць, які народилися в січні минулого року, парують у липні планового, тих, що народилися в лютому, - в серпні і т. д.

Слід зауважити, що відбір телиць для поповнення (ремонту) стада корів - досить відповідальна справа. Для цього провадять їх бонітування. Якщо за результатами бонітування деякі телиці не відповідають тим чи іншим вимогам, їх вибраковують і реалізують на м'ясо. Тому для парування ми беремо тільки 50% телиць позаминулого і минулого року.

Ті корови, які намічені до вибраковування в план парування не включають. Із молочного стада їх вибраковують після 7-8 міс, лактації. Так, те поголів'я, яке було намічене до виб-раковування з січня по червень планового року (тобто через 1-2 міс. після отелення), буде вибракуване і поставлене на відгодівлю у період з липня по грудень цього ж року.

План парування корів і телиць та надходження приплоду у СТОВ «ім. Гагаріна» відображено у таблиці 3.1.1.

Для забезпечення запланованого рівня продуктивності тварин на плановий рік починаючи з червня місяця потрібно починати закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а починаючи з вересня вони почнуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін.

Таблиця 3.1.1

План парування корів і телиць та надходження приплоду

№	Показники	Місяці	Разом за рік
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
	Фактично спаровано в минулому році:
1	корів	х	х	х	-	-	1	2	-	1	1	1	1	7
2	телиць	х	х	х	1	2	1	-	-	1	-	-	1	6
3	Всього	х	х	х	1	2	2	2	х	2	1	1	2	13
	План надходження приплоду:
4	телиць	1	1	1	1	-	1	1	-	14	14	14	14	62
5	бичків	-	1	1	1	-	1	-	1	15	14	15	14	63
6	Всього	1	2	2	2	х	2	1	1	29	28	29	28	125
7	Намічається до вибракування корів	-	-	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1
8	Буде вибракувано корів	-	-	-	-	-	-	-	-	1	-	-	-	1
	План парування:
9	корів	1	2	1	2	2	2	-	2	-	1	2	1	16
10	телиць народження позаминулого року	-	-	-	-	1	-	х	х	х	х	х	х	1
11	телиць народження минулого року	х	х	х	х	х	х	1	2	1	-	2	1	7
12	Всього	1	2	1	2	3	2	1	4	1	1	4	2	24
	План отелень:
13	корів	-	-	1	2	-	1	1	1	1	-	1	1	9
14	нетелей	1	2	1	-	-	1	-	-	28	28	28	27	116
15	Всього	1	2	2	2	х	2	1	1	29	28	29	28	125
	План вибракування:
16	телиць народження позаминулого року	1	2	1	-	-	-	х	х	х	х	х	х	4
17	телиць народження минулого року	х	х	х	х	х	х	-	-	-	-	-	-	х

З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої - рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами. Крім того, на протязі трьох місяців, які нетелі будуть перебувати на підприємстві, вони звикнуть до місцевості, умов утримання та годівлі, що в свою чергу позитивно вплине на молоковіддавання після розтелення, оскільки адаптаційний період пройде раніше.

Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Так як, теличок і бичків народжується приблизно порівну, то їх кількість, відповідно, буде становити 62 і 63 голови (таблиця 3.1.1).

Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Так в плановому році буде вибракувано та реалізовано на м'ясо 1 корову у вересні, яка намітиться до вибракування в березні, та 4 телиці позаминулого року народження із січня по березень. На цей час вони досягнуть 18-ти місячного віку і їх можна буде реалізовувати.

Що стосується бичків (таблиця 3.1.1), то всі, які народилися в позаминулому році (6 голів) досягнуть 18-ти місячного віку і підлягають реалізації, а частина бичків народження минулого року, які ще не досягнуть реалізаційного віку і маси, залишиться на підприємстві, а решту реалізують на м'ясо.

Частина телиць народження минулого і позаминулого років перейдуть в групу нетелей (8 голів) і будуть запліднені в плановому році.

Після планування парування корів і телиць та надходження приплоду телят складають оборот стада. У формі річного плану сільськогосподарського підприємства передбачається складання лише річного поголів'я (як у скотарстві, так і в інших галузях). Річний оборот складається з двох частин: наявність поголів'я на початок року та надходження худоби; вибуття та наявність поголів'я на кінець року. У правильно складеному обороті стада сумарна кількість поголів'я у кожній з наведених частин розрахунку повинна бути однаковою.

У обороті стада поголів'я молодняку показують за роками надходження (минулого чи позаминулого), а також за цільовим призначенням (перехід у ремонтну групу, постановка на відгодівлю, реалізація на м'ясо).

Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також, розрахунок валового приросту за рік.

Для цього потрібно мати дані про живу масу худоби всіх статевовікових груп у досліджуваному господарстві.

Таблиця 3.1.2

Середньодобовий приріст та жива маса 1 голови великої рогатої худоби СТОВ ім. «Гагаріна»

№	Статевовікова група	Середньодобовий приріст, г.	Жива маса 1 голови, кг.
1	Телята при народженні	-	32
2	Телята віком 6 місяців	600	142
3	Телята віком 18 місяців (період запліднення і реалізації)	660	383
4	Бички віком 18 місяців	700	398
5	Доросла худоба на відгодівлі	800	498
6	Нетелі в період переходу в групу корів	250	453

Дані таблиці 3.1.2 показують, що жива маса однієї корови дорівнює 450 кг., нетеля - 450 кг., телят при народженні - 32 кг. Ці дані будуть використовуватися при розрахунках маси поголів'я на початок і кінець року в обороті стада.

Потім визначається поголів'я на кінець року шляхом додавання до поголів'я на початок року тварин, що прибудуть і віднімання тварин, що вибудуть. На кінець року кількість поголів'я повинна бути такою, яка відповідає можливостям кормової бази, наявності відповідних приміщень, оптимальній плановій структурі стада, тобто виходячи з перспектив розвитку даної галузі у підприємстві.

Жива маса на кінець року визначається таким чином: жива маса на початок року плюс жива маса тварин, що прибуде мінус жива маса тварин, що вибуде плюс валовий приріст.

За сумою поголів'я в господарстві на початок і кінець року (для корів, нетелей і дорослої худоби) і за даними поголів'я молодняку кожного місяця визначають середньорічне поголів'я.

Річний рух поголів'я великої рогатої худоби відображений в таблиці 3.1.3.

Аналізуючи дані таблиці 3.1.3, середньорічне поголів'я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів. В подальшому, майже всі розрахунки будуть проводитись саме на основі цього числа.

Загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..

Виробництво молока, як і інших видів продукції тваринництва, планують по місяцях і кварталах року. Це необхідно для розрахунку товарної частини молока і суми грошових надходжень від реалізації, розрахунку оплати праці тваринників за кількість і якість продукції тощо.

Оскільки в календарному році корова доїться 10 міс. (при сухостійному періоді 2 міс), то за 9 міс. лактації валовий надій від корови планують приблизно на 10% менший.

Надої молока по місяцях лактації розподіляються нерівномірно. Розподіл надою молока по місяцях лактації корів наведено в таблиці 3.1.4.

Щоб визначити вихід молока по місяцях і кварталах року при дев'ятимісячній лактації потрібні дані про отелення корів за 11 останніх місяців минулого року і протягом планового року (дані розрахунків по таблиці 3.1.1).

Таблиця 3.1.3

Річний рух поголів'я великої рогатої худоби

№	Статевовікові групи худоби	Поголів'я на початок року	Прибуде	Вибуде	Поголів'я на кінець року	Середньорічне поголів'я, голів	Середньодобовий приріст, г	Приріст живої маси, ц
		голів	жива маса, ц	приплід та перехід з молодших та інших груп	купівля племінної худоби	перехід в старші та інші групи	продаж племінної худоби	реалізація на м'ясо	голів	жива маса, ц
				голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	середня жива маса 1 голови, кг	жива маса, ц
А	Б	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1	Корови	7	31,50	114	505,00			1	4,50						120	539,80	29,38	-	х
2	Нетелі	6	23,40	8	30,64	108	442,80	114	505,00						8	35,26	34,00	350	43,44
3	Телиці народження позаминулого року	5	15,00					1	3,83			4	383	15,32	0	0	1,08	660	2,61
4	Телиці народження минулого року	13	18,20					7	26,80			0	383	0	6	19,09	11,5	660	27,70
5	Бички народження позаминулого року	6	18,60									6	398	23,88	0	0	1,75	700	4,47
6	Бички народження минулого року	15	22,50									10	398	39,80	5	15,06	12,67	700	32,36
7	Доросла худоба на відгодівлі			1	4,50							1	498	4,98	0	0	0,17	800	0,49
8	Приплід планового року:
	телички			62	19,84										62	87,70	31,00	600	67,89
	бички			63	20,16										63	89,10	32,00	600	68,99
9	Разом	х	129,20	х	580,2	х	442,80	х	540,13	х	-	х	-	83,98	х	786,10	х	х	247,94

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7