Дипломная работа: Управління податковими платежами на туристичному підприємства (на прикладі туристичної фірми ТОВ "Сєнтоза-Тур")
Як
показує аналіз табл.2.6 в 2005 –2007 роках тільки
30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та оплати
послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та витрати
туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза- Тур», з яких сплачуються податки.
Рис.
2.9. Структура
податкового навантаження на чистий валовий дохід ТОВ «Сєнтоза-Тур» в 2004
-2007 роках
Як
показує аналіз графіків рис.2.9:
-
податкова загрузка непрямого податку ПДВ на чистий валовий дохід є незначною та
становить питому вагу від 0,36% у 2004 році та 0,19% у 2007 році;
-
загальна податкова загрузка на валовий чистий дохід знаходиться в діапазоні від
8,0-8,5% (2004 -2006 роки), з якої:
1)
податкова нагрузка за рахунок сплачених митних платежів становить
від
2,5% до 4,3%;
2)
податкова нагрузка за рахунок сплачених прибуткових податків та соціальних
зборів становить від 3,9 до 5,5%;
Таблиця
2.6
Аналіз
податкового навантаження на фінансові результати діяльності ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 - 2007 роки
2.3 Порівняльна характеристика загальної системи оподаткування зі
спрощеною на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза -Тур»
Аналіз
даних структури податкового навантаження на чистий валовий дохід ТОВ
«Сєнтоза-Тур» (рис.2.9) показує :
1) Перехід на спрощену систему
єдиного податку з сплатою 6% від чистого валового доходу та сплатою окремо ПДВ
є доцільним для розгляду;
2) Перехід на спрощену систему
єдиного податку з сплатою 10% податку від валового доходу без сплати окремо ПДВ
для підприємства є недоцільним, оскільки рівень додаткової податкової загрузки
4% на ПДВ для підприємства є неприйнятним (фактичний рівень нагрузки ПДВ не
перевищує 0,36%).
Розглянемо
особливості формування грошових потоків при наданні туристичних послуг по
спрощеній системі єдиного податку:
- туристична фірма – платник єдиного
податку за ставкою 6 % надає туристичні послуги;
- до ціни путівок включено вартість
проживання, харчування, транспортних послуг, екскурсійної програми та послуг
підприємства;
- за проживання, харчування і
транспортні послуги кошти перераховуються на рахунки партнерів: баз відпочинку,
ресторанів, транспортних підприємств та фізичних осіб.
- у розпорядженні туристичної фірми
залишається вартість екскурсій та послуг.
Основною
проблемою обліку грошових потоків та нарахування єдиного податку є птання - яку
суму повинен зазначати в Книзі обліку доходів і витрат такий платник для
обкладання єдиним податком: усі кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок,
чи лише ті, що залишаються в розпорядженні підприємства після розрахунків з
третіми особами?
Коло
суб'єктів малого підприємництва, для яких запроваджується спрощена система
оподаткування, обліку та звітності, визначено Указом Президента України «Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента України
від 28.06.99 р. № 746/99) [32].
Згідно
з цим Указом виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на
розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу
продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно
до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва
– юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477, суб'єкт
малого підприємництва – юридична особа, який застосовує спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності, в дохідній частині Книги обліку доходів і
витрат відображає всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу
від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи позареалізаційні
доходи та виручку від іншої реалізації. Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при
якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок та в касу
суб'єкта малого підприємництва.
Таким
чином, туристична фірма для обкладання єдиним податком в дохідній частині Книги
обліку доходів і витрат повинна враховувати всі надходження, отримані на
розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва, в тому числі й
кошти, що перераховуються іншим суб'єктам за надані послуги, виконані роботи.
Як
показує аналіз графіків рис.2.10 тільки 30% від грошового потоку передоплат за
надання туристичних послуг та оплати послуг володарів туристичних послуг
враховуються як валові доходи та витрати туроператора – посередника ТОВ
«Сєнтоза- Тур», з яких сплачуються податки.
Відповідно,
застосування технології розрахунку єдиного податку для туристичних послуг є
недоцільним, оскільки в 6% податку з валових доходів враховуються суми коштів,
які перераховуються власникам туристичних послуг і не є доходами туроператора.
Рис.2.10.
Динаміка відносних показників валового доходу, валових витрат в грошових
потоках ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004 -2007 роках
Таким
чином, в результаті досліджень 2 розділу виявлено:
1. Як
показує аналіз оподаткування підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» за період 2004-
2007 роки:
-
податкова загрузка непрямого податку на чистий валовий дохід є незначною та
становить питому вагу від 0,36% у 2004 році та 0,19% у 2007 році;
-
загальна податкова загрузка на валовий чистий дохід знаходиться в діапазоні від
8,0-8,5% (2004 -2006 роки), з якої:
1)
податкова нагрузка за рахунок сплачених митних платежів становить від 2,5% до 4,3%;
2)
податкова нагрузка за рахунок сплачених прибуткових податків та соціальних
зборів становить від 3,9 – 5,5%;
2.
Проведений аналіз діяльності та податкової нагрузки на валовий дохід
туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» показує, що оскільки податок ПДВ на
підприємстві мінімізований до рівня 0,36 -0,19%, єдиним шляхом зниження
податкової загрузки є вплив на рівень прямих податків, з яких основними:
-
податок
на прибуток підприємства;
-
збори в
пенсійний та соціальні фонди страхування;
та
рівень непрямого податку – мита, вплив який не є в компетенції підприємства.
3.
Альтернативою сплаті двох основних платежів – податка на прибуток та зборів в
пенсійно-соціальні фонди з ФП підприємства є спрощена система оподаткування з
єдиним податком.
4.
Проведений аналіз можливості застосування спрощенної системи оподаткування для
туристичного підприємства «Сентоза-Тур» показав:
1) Перехід на спрощену систему
єдиного податку з сплатою 10% податку від валового доходу без сплати окремо ПДВ
для підприємства є недоцільним, оскільки рівень додаткової податкової загрузки
4% на ПДВ для підприємства є неприйнятним (фактичний рівень загрузки ПДВ не
перевищує 0,36%).
2) Перехід на спрощену систему
єдиного податку з сплатою 6% від чистого валового доходу та сплатою окремо ПДВ
є також недоцільним, оскільки туристична фірма для обкладання єдиним податком в
дохідній частині Книги обліку доходів і витрат повинна враховувати всі
надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого
підприємництва, в тому числі й кошти, що перераховуються іншим суб'єктам за
надані послуги, виконані роботи.
РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»
3.1 Основні напрямки оптимізації податкових платежів на туристичному
підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур». Розробка платіжного календаря
Основні
напрямки оптимізації податкових платежів на туристичному підприємстві ТОВ
“Сєнтоза-Тур” можуть бути розподілені на 2 напрямки:
-
мінімізація
сплати непрямого податку на додану вартість;
-
мінімізація
сплати прямих прибуткових податків та соціальних зборів з ФЗП.
Особливістю
механізму сплати податку на додану вартість є різні схеми формування об’єкту
оподаткування ПДВ при внутрішньому та зовнішньому(виїзному) туризмі.
1)
При внутрішньому туризмі та туроператорській схемі надання туристичних послуг:
-
турист
сплачує туроператору повну суму туристичної послуги з ПДВ 20% (включаючи власні
витрати та прогнозний прибуток) без оформлення податкової накладної від
фізичної особи, вказуючи в платіжному документі суму сплаченого ПДВ;
-
туроператор
сплачує іншому туроператору чи напряму туристичному закладу суму вартості
туристичних послуг з ПДВ 20% згідно рахунку, отримуючи податкову накладну по
сумі сплаченого ПДВ;
-
в
податковій декларації по ПДВ туроператор вказує суму отриманого ПДВ від
туристів (не є платниками ПДВ), яка є його податковим зобов’язанням, та суму сплаченого ПДВ
іншому туроператору чи туристичному закладу, яка є його податковим кредитом.
Різниця між зобов’язанням та кредитом підлягає
сплаті в бюджет.
2)
При зовнішньому (виїзному) туризмі та туроператорській схемі надання
туристичних послуг:
-
турист
сплачує туроператору повну суму туристичної послуги з ПДВ 20% (включаючи власні
витрати та прогнозний прибуток) без оформлення податкової накладної від
фізичної особи, вказуючи в платіжному документі суму сплаченого ПДВ;
-
туроператор
сплачує іншому туроператору - нерезиденту чи напряму туристичному
закладу-нерезиденту загальну суму вартості туристичних послуг згідно інвойсу,
не отримуючи податкову накладну по сумі сплаченого ПДВ, оскільки в міжнародних
платежах немає механізму міжнародного нарахування ПДВ та його врахування
податковими системами. Тобто одна і таж послуга може мати подвійне
оподаткування у вигляді – експортного ПДВ з одного боку кордону та імпортного
ПДВ з другого боку кордону;
-
при
сплаті виставленого туроператором-нерезидентом інвойса по покупці
туроператором-резидентом туристичних послуг за кордоном в силу вступає 8 глава
закону України про ПДВ [10], згідно якій туроператор-резидент є
імпортером туристичної послуги, яка, відповідно, обкладається імпортним ПДВ –
20% від суми, вказаної в інвойсі туроператора – нерезидента:
1). При поставці туристичним оператором
туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх безпосереднього надання
за межами митної території України базою оподаткування для такого туристичного
оператора є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним
туристичного продукту, туристичних послуг та вартістю витрат, понесених таким
туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного
продукту, таких туристичних послуг.
2). Вартість витрат, понесених
туроператором, визначається як сукупність витрат, понесених ним у зв'язку із
замовленням фізичними або юридичними особами, що передбачені відповідними
угодами, укладеними згідно з чинним законодавством.
Таким
чином, виникає механізм мінімізації сплати ПДВ в бюджет за рахунок регулювання
сум отриманого ПДВ від замовників туристичних послуг туроператором –резидентом ТОВ
“Сєнтоза-Тур” та сум сплаченого ПДВ. При цьому виникає подвійне трактування:
-
суми врахованих в розрахунках ПДВ для туроператорів включають повну суму
туристичної послуги, вказаної в інвойсі туроператора-нерезидента;
- в
той же час в розрахунках валових доходів та витрат при розрахунках податку на
прибуток підприємства туроператор виділяє окремо платежі за статтями:
а)
вартість послуг туроператора-нерезидента за інвойсом;
б)
вартість власних послуг туроператора-резидента, які і є, власне, об’єктом оподаткування податком на
прибуток.
в)
вартість (витрати) туроператора-резидента на надання послуг.
В
таблиці Додатку К наведені динамічні характеристики
нарахування податкових зобов’язань, податкового кредиту та суми сплати податку на додану вартість в бюджет за даними
щомісячних декларацій по ПДВ ТОВ “Сєнтоза-Тур” у 2004 –2007 роках..
Сума
ПДВ до сплати в бюджет за звітний (місячний період) розраховується за формулою [ ]:
(3.1)
де Под_зобов_ПДВ
– сума податкових зобов’язань
підприємства по сплаті отриманого в ціні продаж ПДВ в бюджет;
Под_кредит_ПДВ
– сума податкового кредиту підприємства, який йому надає бюджет за сплату
ПДВ іншим підприємствам в ціні покупки товарв та послуг;
Вал_ПДВ_дохід
– сума валового доходу підприємства від продажу товарів та послуг, який, згідно
Закону [ ], оподатковується за ставкою ПДВ - 20%;
Вал_ПДВ_витр
– сума валових витрат підприємства на покупку товарів та послуг, які, згідно Закону
[ ], оподатковується за ставкою ПДВ - 20%;
В
таблиці Додатку К наведені:
-
динаміка щомісячних вхідних грошових потоків (передоплат за майбутнє надання
туристичних послуг) – валовий дохід в ТОВ «Сєнтоза-Тур», які враховуються при
розрахунку податку ПДВ;
-
динаміка щомісячних вихідних грошових потоків (оплата інвойсів туроператорів,
які будуть надавати туристичні послуги) в ТОВ «Сєнтоза-Тур», які враховуються
при розрахунку податку ПДВ;
-
динаміка нарахованих податкових щомісячних зобов’язань по ПДВ;
-
динаміка нарахованого податкового щомісячного кредиту по ПДВ;
-
динаміка сум сплати ПДВ до бюджету як різниця сум зобов’язань та кредиту (сальдо
податку ПДВ);
Як
показує аналіз даних таблиці Додатку К при сумі нарахованого податкового
зобов’язання по ПДВ 130 – 150 тис.грн. /місяць ТОВ “Сєнтоза-Тур” застосовує
механізми формування еквівалентних потоків податкового кредиту, що приводить до
мінімізації сплати сум ПДВ до бюджету на рівні 1,5 –3,0 тис.грн./місяць, тобто
зменшення досягає 50 –100 разів.
Таким
чином, ТОВ “Сєнтоза-Тур” не має сенсу відмовлятись від механізму сплати ПДВ для
туристичного бізнесу в Україні на сучасному етапі. Аналіз даних табл.2.8
показує, що застосовуємий механізм був впроваджений тільки в 2005 році після
прийняття поправки до закону України про ПДВ (введення глави 8) [10].
Проведений
в розділі 2 аналіз діяльності та податкової нагрузки на валовий дохід
туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» показує, що оскільки податок ПДВ на
підприємстві мінімізований до рівня 0,36 -0,19%, єдиним шляхом зниження
податкової загрузки є вплив на рівень прямих податків, з яких основними є
проаналізовані в розділі 2 (рис.3.1):
-
податок
на прибуток підприємства;
-
збори в
пенсійний та соціальні фонди страхування;
Рис.3.1.
Структура основних податків в податковому навантаженні ТОВ «Сєнтоза-Тур» в 2004 -2007 роках
Альтернативою
сплаті двох основних платежів – податка на прибуток та зборів в
пенсійно-соціальні фонди з ФОП підприємства є спрощена система оподаткування з
єдиним податком.
Попередні
розрахунки, проведені в розділі 2, показують, що найбільш вигідною формою
спрощеного оподаткування є фіксований податок 200 грн./місяць з СПД –фізичної
особи.
Але слід зазначити, що існують певні
обмеження стосовно вибору у туристичному бізнесі, організаційно-правової форми
господарювання.
По-перше, якщо
Ви будете займатися туроператорською діяльністю, то Ви можете зареєструвати тільки
юридичну особу - суб’єкта підприємницької діяльності (далі-СПД), а якщо турагентською,
то Ви можете зареєструвати як СПД-юридичну особу, так і СПД-фізичну особу.
Таким
чином, оскільки річний валовий дохід юридичної особи – ТОВ «Сєнтоза-Тур»
становить у 2007 році 1,8 млн.грн., що перевищує законодавчий рівень в 1
млн.грн., то перехід підприємства на спрощену систему оподаткування неможливий
без його подрібнення та зміни ліцензії туроператора на турагента.
Тобто,
гіпотетичною схемою суттєвого зниження рівня податків є створення на базі
туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» чисельністю 30 осіб – асоціації із 25
СПД-фізичних осіб, які мають ліцензії турагентів, реалізують послуги центрального
туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур-А», який має 3-х працівників у своєму складі,
виконує транзитні функції, а всі туристично-витратні функції перекласти на його
турагентів – 10-25 СПД-фізичних осіб.
Для
такої асоціації – податок на прибуток та внески в соціальні фонди замінюються
фіксованим єдиним податком з СПД у розмірі 200 грн. на місяць, при цьому
валовий сумарний дохід асоціації може зрости до 5,0-12,5 млн.грн./рік без
порушення обмежень на валовий дохід СПД-фізичної особи зі спрощеною системою оподаткування.
Платіжний
податковий календар для ТОВ “Сєнтоза-Тур”, яке знаходиться на загальній системі
оподаткування, будується згідно наступному алгоритму:
1.
Визначаються види сплачуємих податків підриємства як господарюючого суб’єкта –податки з власної
діяльності.
2.
Визначаються види податків, які підприємство збирає з платників податків та
перераховує, як податковий агент, в бюджет та цільові фонди.
3.
Визначаються строки подання в податкову інспекцію декларацій про нараховані
податки згідно закону України ” “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” [2];
4.
Визначаються строки сплати податків та зборів до бюджету та цільових внебюджетних фондів.
З
врахуванням вищенаведеного, для досліджуємого туристичного підприємства ТОВ
“Сєнтоза-Тур”, яке не має процесів виробництва товарів та використання
природних ресурсів при наданні послуг податкове поле формується наступним
чином:
1.Види
сплачуємих податків підриємства як господарюючого суб’єкта –податки з власної
діяльності туристичної фірми:
а)
податок на додану вартість у розмірі 20% від суми оподатковує мого об’єкта (різниця податкових
зобов’язань та
податкового кредиту);
б)
податок на прибуток підприємства у розмірі 25% від суми чистого прибутку до оподаткування
(різниця суми валового доходу та валових витрат+амортизаційні відрахування);
в)
збір в Пенсійний фонд в розмірі 33,2% від фонду оплати праці найманим
працівникам (ФОП);
г)
збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 1,5% від ФОП;
д)
збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 1,3% від ФОП;
е)
збір в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 0,5
-1,0% від ФОП;
ж)
комунальний податок в розмірі 1,7грн./міс. за кожного постійно працюючого
робітника.
2.
Види податків, які підприємство збирає з платників податків та перераховує, як
податковий агент, в бюджет та цільові фонди - з найманих працівників
туристичної фірми (вираховується юридичною особою з доходів фізичної особи –
працівника при видачі заробітної плати та перераховується підприємством, як
податковим агентом, у відповідні фонди та бюджети):
а)
податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15,0% від ФОП;
б)
збір в Пенсійний фонд в розмірі 1-5% від ФОП;
в)
збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 0,5 -1,0% від
ФОП;
е)
збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 0,5% від ФОП;
3.
Строки подання декларацій по нарахованим сумам податків, які платник бере зобов’язання сплатити в бюджет,
та нормативні крайні строки сплати нарахованих сум в бюджет на позабюджетні
цільові фонди:
а)
декларація по нарахованим зобов’язанням по податку на прибуток надається платником податку в
податкову інспекцію в термін не пізніше 40
днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності).
Сплата
нарахованого податку на прибуток підприємства виконується не пізніше 10 днів
після крайнього строку подання декларації, тобто не пізніше 50 днів після
закінчення звітного кварталу.
б)
декларація по нарахованим зобов’язанням по податку на додану вартість надається платником податку в
податкову інспекцію в термін не пізніше 20
днів після закінчення звітного місяця (місячна форма звітності).
Сплата
нарахованого податку на додану вартість підприємства виконується не пізніше 10
днів після крайнього строку подання декларації, тобто не пізніше 30 днів після
закінчення звітного кварталу.
в)
декларація по нарахованим зобов’язанням по комунальному податку надається платником податку в податкову інспекцію в термін не пізніше 40
днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності).
Сплата
нарахованого комунального податку виконується щомісячно авансовими платежами
одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати
працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.
г)
декларація по нарахованим та утриманим сумам податку з доходів фізичних осіб –
найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим
агентом, в податкову інспекцію в термін не пізніше 40 днів після закінчення
звітного кварталу (квартальна форма звітності – 1 ДФ).
Сплата
нарахованих та утриманих сум податку з фізичних осіб виконується щомісячно
авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату
заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.
д)
декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Пенсійний фонд та по
нарахованим та утриманим сумам збору в Пенсійний фонд податку з доходів
фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку,
як податковим агентом, в районне відділення Пенсійного фонду України в термін
не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма
звітності) .
Сплата
нарахованих та утриманих сум збору в Пенсійний фонд України виконується
щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на
виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.
е)
декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від
тимчасової непрацездатності по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів
фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку,
як податковим агентом, в районне відділення Фонду страхування від тимчасової
непрацездатності в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу
(квартальна форма звітності) .
Сплата
нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від тимчасової
непрацездатності виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з
отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до
30 числа поточного місяця.
ж)
декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від
безробіття по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів фізичних осіб –
найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим
агентом, в районне відділення Фонду страхування від безробіття в термін не
пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності)
.
Сплата
нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від безробіття
виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових
коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного
місяця.
к)
декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від нещасних
випадків на виробництві по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів
фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку,
як податковим агентом, в районне відділення Фонду страхування від від нещасних
випадків на виробництві в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного
кварталу (квартальна форма звітності) .
Сплата
нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від нещасних випадків на
виробництві виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням
готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа
поточного місяця.
В
табл.3.1 та на графіку рис. 3.2 представлений фактичний платіжний календар
туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2007 році, відносно якого можна розглядати
оптимізаційні моделі.
Таблиця
3.1
Фактичний
платіжний календар туроператора «Сєнтоза-Тур» у 2007 році
Рис.3.2.
Загальний річний платіжний податковий календар ТОВ «Сєнтоза-Тур» (в грн.)
Як
показує аналіз даних табл.3.1 та графіків рис.3.2:
-
основною щомісячною сумою сплачуємих податків підприємством є сума
податку з заробітної плати працівників та зборів в Пенсійний та 3 соціальні
фонди і комунальний податок (сплачується при отриманні в банку готівкою
заробітної плати для працівників підприємства в кінці місяця);
-
додатковою щомісячною сумою сплачуємих податків є ПДВ, який
декларується до 20 числа поточного місяця за попередній, а сплачується на
протязі 10 днів після подання декларації [2];
-
щоквартально додатково сплачується податок на прибуток на протязі
10 днів після подання декларації (через 40 днів після закінчення відповідного
кварталу)[2];
3.2
Обгрунтування та пропозиції щодо оптимізації сплати податків на туристичному
підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур»
Для обгрунтування пропозицій щодо сплати податків на
туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” доцільно проаналізувати порівняльні
характеристики рівня податкової нагрузки в варіантах:
- існуюча загальна система оподаткування, проаналізована в
розділі 2;
- перспективна система максимального зниження податкового
навантаження за рахунок переходу ТОВ «Сєнтоза-Тур» в режим асоціації СПД-
фізичних осіб.
Сплата єдиного податку для фізичної особи
регулюється наступними документами:
- Указ Президента України від 3 липня 1998 року
№727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого
підприємництва” (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року
№746/99).
- Наказ Державної податкової адміністрації України
від 29 жовтня 1999 року №599 “Про затвердження Порядку видачі Свідоцтва про
сплату єдиного податку та Порядку його видачі” .
- Наказ ДПА України від 02.12.99р. №670 “Про
затвердження Методичних рекомендацій щодо обліку суб’єктів малого
підприємництва – платників єдиного податку”.
Фізичні особи - суб’єкти малого підприємництва, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи можуть
перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за умови, якщо
протягом календарного року у трудових відносинах з ними, включаючи членів їх
сімей, перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.
Дія Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької
діяльності, в тому числі фізичних осіб, на яких поширюється дія Закону України
“Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання
спеціального патенту, а також на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької
діяльності, які займаються підприємницької діяльністю без створення юридичної
особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами,
пально-мастильними матеріалами.
Для переходу на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва – фізична
особа не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду
(кварталу), з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком,
подає до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації
письмову заяву (за встановленою формою) за умови сплати всіх установлених
податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання
заяви.
Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності сплачує
єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за
місцем державної реєстрації цієї особи залежно від виду діяльності в межах від
20 до 200 грн. на місяць - для самостійного здійснення діяльності (з
використанням найманої праці, включаючи членів сім’ї, - збільшується на 50
відсотків на кожну особу) і розмір єдиного податку не залежить від результатів
підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу при умові, що
обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує
500 тис.грн. на календарний рік.
У
разі коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів
підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку,
нею придбається одне Свідоцтво про сплату єдиного податку і сплачується єдиний
податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою
радою за місцем її державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності
не залежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території
України чи лише за місцем державної реєстрації.
Платником єдиного податку є безпосередньо фізична особа -
суб’єкт малого підприємництва, а наймані працівники, включаючи членів сім’ї,
які перебувають з платником єдиного податку в трудових відносинах, отримують
від нього відповідну винагороду за виконану роботу.
Статтею
6 Указу встановлено, що безпосередньо платник єдиного податку - фізична особа -
суб`єкт малого підприємництва звільняється, зокрема, від сплати податку на
доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), з доходів, одержуваних
ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним
податком.
Фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності -
платники єдиного податку не звільняються від покладеного на них обов`язку
нарахування (утримання, перерахування) прибуткового податку з громадян із сум
заробітної плати (винагороди), що виплачується ними найманим працівникам,
включаючи членів їх сімей, оскільки в такому випадку платниками прибуткового
податку є вже не фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а
безпосередньо працівники, що перебувають з ними у трудових відносинах,
включаючи членів їх сімей. А також не звільняються від подання податковим
органам відомостей за ф..№2 та 8ДР про суми виплачених громадянам доходу і
утриманого податку.
Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на
підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових
операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із
додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (із змінами та
доповненнями), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції
України від 21.04.93р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
09.06.93р. №64. При цьому обов’язковому заповненню підлягають лише графи “період
обліку”, “витрати на виробництво продукції”, “сума виручки (доходу)”, “чистий
доход”.
Протягом
року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють
кварталу.
Протягом
5-ти днів після закінчення звітного періоду (кварталу) подає до податкового
органу звіт встановленої форми. Зокрема, у звіті зазначаються:
-
види підприємницької діяльності, які здійснювалися протягом
звітного кварталу;
-
фактична чисельність працівників у звітному кварталі;
-
сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;
-
обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний
квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату
єдиного податку в календарному році.
Платники єдиного податку – фізичні особи звільняються від сплати
наступних податків та зборів:
- податку на додану вартість, крім випадку, якщо він добровільно
зареєструвався платником податку на додану вартість, або обсяги його оборотів
законодавчо потребують зареєструватися платников ПДВ;
- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів
малого підприємництва);
- плати (податку) за землю;
- збору на обов'язкове соціальне страхування;
- податку на промисел;
- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери
послуг;
- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності".
Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка
сплачує єдиний податок (далі - платник єдиного податку), звільняється від
обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових
фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які
перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї.
Доходи
платника єдиного податку, отримані ним від провадження підприємницької
діяльності, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу у
разі, якщо вони обкладаються єдиним податком, а сплачена сума єдиного податку є
остаточною і не включається до перерахунку його загальних податкових
зобов’язань.
Плата
(податок) за землю не сплачується платником єдиного податку лише за земельні
ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності,
зазначеної у Свідоцтві.
Свідоцтво
(Довідка) повинно знаходитися на робочому місці платника єдиного податку
(найманого працівника, включаючи членів його сім'ї) та пред’являтися
працівникам контрольних органів, які мають відповідні функціональні
повноваження на здійснення перевірки.
Свідоцтво
та Довідки, видані платнику єдиного податку, не можуть бути передані іншим
особам, крім зазначених у них.
Згідно
пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 “Про
роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727” замість
товарно – касової книги наймані працівники платників єдиного податку, які
здійснюють торговельну діяльність, ведуть Книгу обліку доходів і витрат, що
реєструється згідно вимог, встановлених Порядком видачі Свідоцтва про сплату
єдиного податку на кожного найманого працівника, який займається реалізацією
товарів.
Приватні
підприємці у своїй діяльності керуються Законом України “Про підприємництво”
від 07.02.91 р. № 698 – ХІІ (Господарським Кодексом [20] з 01.01.2004) .
Фіізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності можуть не відкривати
банківського рахунку, працювати виключно за готівку та використовувати
готівкову виручку на власний розсуд.
Нижче
наведені основні алгоритми оподаткування СПД-фізичної особи на сучасному етапі
та по перспективному алгоритму Проекту Податкового Кодексу України.
а) Традиційна модель оподаткування
прибутковим податком балансового прибутку приватного підприємця.
Традиційна модель оподаткування
прибутковим податком приватного підприємця для порівняльних розрахунків в моделях
даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями
[38]:
а) скоригований дохід від реалізації
дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які
входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100%
обсязі продавцем до бюджету:
(3.2)
б) валові витрати приватного підприємця
розраховуються як матеріальні витрати виробництва та реалізації, витрати на
залучені кошти та обладнання, умовні витрати на нараховану амортизацію основних
фондів (фонд оновлення основних засобів) , витрати на фонд заробітної плати
працівникам та витрати на систему податків на фонд заробітної плати до
Пенсійного фонду та 3-х фондів соціального захисту (фонд тимчасової
непрацездатності, фонд безробіття, фонд страхування від нещасних випадків) в
сумі приблизно 39% від фонду оплати праці
(32%ПФ+2,9%ФСС+2,1%ФБЕЗР+1%ФНЕЩВ)[10-16]:
(3.3)
в) Прибутковий податок та “чистий “
прибуток (чистий доход) приватного підприємця розраховується за шкалою
оподаткування доходів фізичних осіб - різниці скоригованого доходу приватного
підприємця та валових витрат приватного підприємця :
(3.4)
(3.5)
г) Сумарний податок з доходів,
сплачуваний приватним підприємцем до бюджетів та фондів складається як сума 4-х
податків:
(3.6)
б) Модель оподаткування приватних
підприємців за єдиним податком 200 грн.(без
податку ПДВ)
Модель оподаткування приватного
підприємця за єдиним податком для порівняльних розрахунків в моделях даної
дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [38]:
а) скоригований дохід від реалізації
дорівнює доходу від реалізації :
(3.7)
б) Податок на скоригований дохід
приватного підприємця розраховується як :
(3.8)
в) Валові витрати та чистий дохід малого
приватного підприємця розраховуються з врахуванням відсутності податків -
зборів на фонд оплати праці :
(3.9)
(3.10)
г) Сумарний податок, сплачуваний
підприємством до бюджетів та фондів складається з єдиного податку(п.б).
в) Перспективна модель оподаткування
приватних підприємців за єдиним
податком в проекті Податкового Кодексу України
В
перспективній моделі оподаткування малого бізнесу в проекті податкового кодексу
застосувається термінологія “скоригованого на нормовані витрати валового доходу
ПП” як доходу від реалізації за нормативами умовних валових витрат на рівні 50%
від суми реалізації після відрахування ПДВ та акцизного збору при ставці
податку 5% , що дозволяє регулювати рентабельність діяльності приватних
підприємців та частково зменшити податкове навантаження на приватного
підприємця виробничої сфери. Ідеологія оподаткування є модернізацєю існуючої
схеми оподаткування єдиним податком 6% + податок ПДВ[30].
Модель перспективного оподаткування
малих підприємств за єдиним податком 5 % скоригованого доходу на нормовані
витрати +ПДВ для порівняльних розрахунків в моделях даної дипломної роботи може
бути виражена наступними функціональними рівняннями :
а) скоригований дохід від реалізації
дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які
входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100%
обсязі продавцем до бюджету (аналогічно формулі 3.2 традиційної схеми
оподаткування):
(3.11)
б) Податок на скоригований дохід
приватного підприємця розраховується як норма 5 % від суми скоригованого доходу
приватного підприємця :
(3.12)
в) Валові витрати та чистий дохід малого
приватного підприємця розраховуються з врахуванням відсутності податків-зборів
на фонд оплати праці :
(3.13)
(3.14)
г) Сумарний податок, сплачуваний
підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 3-х податків:
(3.15)
На
графіках рис.3.3 наведений прогноз зниження податкового навантаження прямих
податку на прибуток та зборів в соціальні фонди при пропонуємій в дипломному
проекті реорганізації туроператора – ТОВ «Сєнтоза-Тур» в:
-
15 СПД-фізичних осіб з ліцензіями турагентів на спрощеній системі
оподаткування фіксованим щомісячним податком 200 грн./місяць;
-
центрального транзит-туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» з мінімальною
кількістю співробітників, тобто різкою мінімізацією сплати соціальних зборів з
фонду заробітної плати.
Як
показує аналіз графіків рис.3.3 :
-
якщо при існуючий загальній системі оподаткування сумарний рівень
податкового навантаження на валовий дохід, досліджений в розділі 2, становить у
2004 -2007 роках від 2,4% до 4,75%;
-
то за рахунок пропонуємої схеми реорганізації ТОВ «Сєнтоза-Тур»
рівень навантаження прямих прибуткових податків та соціальних зборів на чистий
валовий дохід знизиться приблизно в 6 разів за рахунок:
а)
кожний СПД –фізична особа буде сплачувати щомісячно фіксований єдиний податок з
фізичної особи –підприємця – 200 грн./місяць;
б)
ніяких сплат податку на прибуток та сплат в пенсійно-соціальні фонди асоціація
підприємців сплачувати не буде (бюджетний перерозподіл);
в) це
знижує податкове навантаження на доцід асоціації до 0,3-0,65%.
Рис.3.3.
Зниження податкового навантаження за рахунок прямих податків на прибуток та
зборів в соціальні фонди на валовий дохід в ТОВ «Сєнтоза-Тур» при реорганізації
туроператора в асоціацію СПД-турагентів з материнським транзит-туроператором
Таким
чином, в результаті досліджень та пропозицій 3 розділу можна сформулювати
наступні висновки:
1.
Тільки 30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та
оплати послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та
витрати туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза-Тур», з яких сплачуються
податки.
Відповідно,
оскільки валові доходи ТОВ «Сентоза-Тур» становлять тільки 30% від грошового
потоку передоплати, який поступає на розрахунковий рахунок від користувачів
туристичних послуг, застосування технології розрахунку єдиного податку для
туристичних послуг є недоцільним, оскільки в 6% податку з валових доходів
враховуються суми коштів, які перераховуються власникам туристичних послуг і не
є доходами туроператора.
2.
Таким чином, при впровадженні системи спрощенного оподаткування для підприємств
туристичного бізнесу в Проекті Податкового Кодексу України [62], [74] необхідно введення поняття «чистий
валовий дохід» малого підприємства з врахуванням рівня валових витрат, що
дозволить адаптувати особливості грошових потоків в діяльності підприємств
туристичного бізнесу (особливо виїзного) до розрахункових схем спрощеної
системи оподаткування.
3.
Прогноз зниження податкового навантаження прямих податку на прибуток та зборів
в соціальні фонди при пропонуємій в дипломному проекті реорганізації
туроператора – ТОВ «Сєнтоза-Тур» в:
-
15 СПД-фізичних осіб з ліцензіями турагентів на спрощеній системі
оподаткування фіксованим щомісячним податком 200 грн./місяць;
-
центрального транзит-туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» з мінімальною
кількістю співробітників, тобто різкою мінімізацією сплати соціальних зборів з
фонду заробітної плати.
показує,
що рівень навантаження прямих прибуткових податків та соціальних зборів на
чистий валовий дохід знизиться приблизно в 6 разів.
3.3
Перспектива реалізації пропозицій дипломного проекта в системі оподаткування
малого бізнесу проектів Податкового Кодексу України
Згідно
з Розділом XVII « СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» проекту Податкового Кодексу [54]
законодавчо легалізується спрощена система оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва - система оподаткування, що передбачає заміну
сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на
умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та
звітності (далі у цьому підрозділі – спро-щена система оподаткування):
1.1)
спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що
передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в
порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного
обліку та звітності (далі у цьому підрозділі – спрощена система оподаткування);
1.2)
податок, платник податку, оподаткування, ставка податку (в усіх відмінках) –
єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка
єдиного податку (у відповідному відмінку);
1.3)
дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості
матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших
об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій,
матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх
межами;