Дипломная работа: Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"
Але це наслідок
не тільки неефективного характеру діяльності підприємства, але й політики
ціноутворення на послуги водопостачання та водовідведенням з боку місцевої
влади, яка ґрунтується на обмеженні тарифів та й в той же час не компенсується
відповідними розмірами дотацій.
Це приводить до
дилеми щодо подальшого існування МКВП "Дніпроводоканалу": або
державне обмеження цін з відповідними дотаціями, або свобода в ціноутворенні та
збереження МКВП "Дніпроводоканалу" як дійсно самостійного суб’єкту
ринкової економіки що функціонує на принципу госпрозрахунку (це не скасовує
контролю за цінами з боку Антимонопольного комітету). Тільки це може сприяти
відродженню ефективної господарської діяльності підприємства.
Без дійсної зміни
політики ціноутворення не залучення кредитів для оновлення
матеріально-технічної бази підприємства (мережі водопроводу і каналізації) не
будь-які інші заходи не будуть мати сенсу, не говорячи вже про реальність
повернення можливих кредитів не залежно від джерела їх походження.
Аналіз
фінансово-економічного стану МКВП "Дніпроводоканалу" був проведений
за допомогою форм бухгалтерської звітності:
-
форма № 1
"Баланс" за 2007 – 2008 роки (додаток В);
-
форма № 2
"Звіт про фінансові результати" за 2007 – 2008 роки (додаток Г).
3 Підвищення
ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів
Економіко-математичного моделювання
У грудні 2008
року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал",
яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська підписало з ЕБРР Кредитну Угоду
по проекту реконструкції та модернізації системи водопостачання та
водовідведення м. Дніпропетровськ на суму 195 тис. грн.
Об’єкти
реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":
1. Кайдакська
насосно-фільтрувальна станція;
2. Ломовська
насосно-фільтрувальна станція;
3. Водопровідні насосні станції
перекачки "Правий берег";
4. Центральна станція аерації;
5. Лівобережна станція аерації;
6. Південна станція аерації.
Головною метою
цього проекту є підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання
в м. Дніпропетровську, яке дозволить:
-
сформувати
таку водопровідну та каналізаційну мережу, яка б повністю забезпечила всіх
споживачів міста безперебійним водопостачанням та відведенням стоків, з
урахуванням прогнозу розвитку міста;
-
забезпечити
споживачів міста якісною питною водою;
-
зменшити
кількість аварійних ситуацій та ремонтно-відновлювальних робіт;
-
зменшити
негативний вплив діяльності водопровідно-каналізаційних споруд на довкілля.
Результати
проекту:
-
сталий
режим подачі питної води в усі без виключення райони міста;
-
зменшення
витрат на аварійно-відновлювальні роботи, що дозволить збільшити витрати на
єнерго- та матеріало-зберігаючи технології і покращання системи обліку
споживання питної води;
-
поліпшення
соціально-економічної ситуації в місті (збільшення кількості робочих місць і
таким чином поповнення бюджету міста);
-
поліпшення
здоров’я мешканців міста та зменшення ризику виникнення епідемій інфекційних
захворювань;
-
зменшення
невиробничих витрат питної води ;
-
стимулювання
до більш раціонального споживання питної води підприємствами та населенням
міста.
Загальна вартість
проекту складатиме 195 тис грн.
Джерелом коштів
для погашення кредиту від МКВП "Дніпроводоканал" мають стати грошові
надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує
підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Після
повернення кредиту подальша тарифна політика буде узгоджена з міськвиконкомом.
Умови кредиту є
стандартними для ЕБРР і передбачають:
-
термін
надання кредиту 15 років;
-
пільговий
період кредиту перші 4 роки;
-
повернення
основної суми кредиту наступні 11 років;
-
відсоткова
ставка 1,0% на рік понад шестимісячну ставку EURIBOR;
-
комісія
за надання позики 1,0% основної суми позики;
-
комісія
за зобов’язання 0,50% на рік від невикористаної суми позики;
-
фінансування
проводиться двома траншами по 97,5 тис. грн.
З метою
ефективної реалізації Проекту підвищення якості послуг та забезпечення сталого
водопостачання, його організація здійснюватиметься на основі прийнятого Порядку
підготовки та реалізації проектів, які підтримуються МФО. В МКВП "Дніпроводоканал"
створено групу впровадження проекту, підготовлено наказ в якому визначено
заходи щодо організації процесу підготовки необхідних матеріалів для укладання
Кредитної та Гарантійної угоди.
З свого боку ЄБРР
силами своїх експертів теж готує матеріали, щодо обґрунтування доцільності
кредиту.
Джерелом
погашення кредиту є кошти, отримані МКВП "Дніпроводоканал" від
надання послуг водопостачання та водовідведення мешканцям, підприємствам та
організаціям міста Дніпропетровська.
У наступних
пунктах цього розділу побудовані економіко-математичні моделі оптимального
розподілу наданих коштів та результати моделювання платоспроможного попиту споживачів
комунальних послуг у м. Дніпропетровську.
3.1 Розробка
економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного
програмування
Динамічне
програмування – це область математичного програмування, що включає сукупність
прийомів і засобів для знаходження оптимального рішення, а також оптимізації
кожного кроку в системі і виробленні стратегії керування, тобто процес
керування можна представити як багатокроковий процес. Динамічне програмування,
використовуючи поетапне планування, дозволяє не тільки спростити рішення
задачі, але і вирішити ті з них, до яких не можна застосувати методи
математичного аналізу. Спрощення рішення досягається за рахунок значного
зменшення кількості досліджуваних варіантів, тому що замість того, щоб один раз
вирішувати складну різноманітну задачу, метод поетапного планування припускає
багаторазове рішення щодо простих задач. Плануючи поетапний процес, виходять з
інтересів усього процесу в цілому, тобто при ухваленні рішення на окремому
етапі завжди необхідно мати на увазі кінцеву мету [9].
Однак, динамічне
програмування має і свої недоліки. На відміну від лінійного програмування, у
якому симплексний метод є універсальним, у динамічному програмуванні такого
методу не існує. Кожна задача має свої труднощі, і в кожнім випадку необхідно
знайти найбільш придатну методику рішення. Недолік динамічного програмування
полягає також у трудомісткості рішення багатомірних задач. Задача динамічного
програмування повинна задовольняти двом умовам. Першу умову зазвичай називають
умовою відсутності післядії, а другу – умовою адитивності цільової функції
задачі.
На практиці зустрічаються
такі задачі планування, у яких помітну роль грають випадкові фактори, що
впливають як на стан системи, так і на виграш. Існує різниця між детермінованою
і стохастичною задачами динамічного програмування. У детермінованій задачі
оптимальне керування є єдиним і вказується заздалегідь як тверда програма дій.
У стохастичній задачі оптимальне керування є випадковим і вибирається в ході
самого процесу в залежності від випадково сформованої ситуації. У
детермінованій схемі, проходячи процес по етапах від кінця до початку, теж
знаходиться на кожнім етапі цілий ряд умовних оптимальних керувань, але з усіх
цих керувань, у кінцевому рахунку здійснювалося тільки одне. У стохастичній
схемі це не так. Кожне з умовних оптимальних керувань може виявитися фактично
здійсненим, якщо попередній хід випадкового процесу приведе систему у
відповідне стан [9].
Принцип
оптимальності є основою поетапного рішення задач динамічного програмування.
Типовими представниками економічних задач динамічного програмування є так називані
задачі виробництва і збереження, задачі розподілу капіталовкладень, задачі
календарного виробничого планування й інші. Задачі динамічного програмування
застосовуються в плануванні діяльності підприємства з урахуванням зміни потреби
в продукції в часі. В оптимальному розподілі ресурсів між підприємствами в чи
напрямку в часі [10].
Опис
характеристик динамічного програмування і типів задач, що можуть бути
сформульовані в його рамках, по необхідності повинне бути дуже загальним і
трохи невизначеним, тому що існує безліч різних задач, що укладаються в схему
динамічного програмування.
Розглянемо
застосування методу динамічного програмування на прикладі розподілу коштів між
шістьма об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":
1.
Кайдакська
насосно-фільтрувальна станція;
2.
Ломовська
насосно-фільтрувальна станція;
3.
Водопровідні
насосні станції перекачки "Правий берег";
4.
Центральна
станція аерації;
5.
Лівобережна
станція аерації;
6.
Південна
станція аерації.
Загальна сума
коштів, що надана на розвиток складає не більш 195 тисяч гривень. На основі
техніко-економічних розрахунків установлено, що в результаті реконструкції у
залежності від кількості витрачених коштів об’єкти будуть мати продуктивність,
приведену у таблиці 3.1. Необхідно визначити оптимальний розподіл коштів між
об’єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу", що забезпечить
максимальне збільшення продуктивності цих об’єктів. Таким чином, у цій задачі
використовується критерій оптимізації - сумарна продуктивність підприємств
об’єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу".
Нехай х1, х2, х3,
х4, х5, х6 ¾ кошти, які вкладаються в розвиток відповідно першого,
другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта, 0£ хi £195, i = 1,6. Позначимо
f1(x), f2(x), f3(x), f4(x), f5(x), f6(x) - функції зміни продуктивності
першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та шостого об’єкта при
вкладенні в їхній розвиток х тис. грн. Цим функціям відповідають рядки 1, 2, 3,
4, 5, 6 у таблиці 3.1.
При цьому на
кошти х1, х2, х3, х4, х5, х6 накладено обмеження:
х1 + х2 + х3 + х4
+ х5 + х6 = А,
тис. грн.
В основі методу
динамічного програмування, використовуваного для розв'язання поставленої
задачі, лежить принцип оптимальності [9].
Таблиця 3.1 -
Вихідні дані про продуктивність об’єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу"
Порядковий номер об’єкта
Обсяг коштів, наданих на
розвиток об’єктів (тис. грн.)
0
15
30
45
60
75
90
105
120
135
150
165
180
195
Продуктивність об’єктів в
результаті розвитку (тис. м3)
1
250
300
320
330
340
350
360
400
430
440
450
460
470
490
2
100
200
300
350
400
500
700
900
1100
1440
1450
1500
1600
1610
3
330
450
460
470
520
530
540
550
560
570
580
600
620
630
4
160
260
310
360
370
410
430
440
460
480
500
510
570
610
5
850
1230
2010
2090
3170
3750
4000
4010
5000
5050
5100
5200
5300
5400
6
45
57
69
81
93
105
117
129
141
153
165
177
189
201
Відповідно до
цього принципу, обравши деякий початковий розподіл ресурсів, виконуємо
багатокрокову оптимізацію, причому на найближчому кроці вибираємо такий
розподіл ресурсів, щоб він у сукупності з оптимальним розподілом на всіх
наступних кроках призводив до максимального виграшу на всіх кроках, що
залишилися, включаючи даний.
Виділимо в нашій
задачі 5 кроків:
1.
А тис.
грн. вкладаються в перший та другий об’єкти одночасно;
2.
А тис.
грн. вкладаються в перший, другий та третій об’єкти разом;
3.
А тис.
грн. вкладаються в чотири об’єкти одночасно;
4.
А тис.
грн. вкладаються в п’ять об’єктів одночасно;
5.
А тис.
грн. вкладаються в шість об’єктів одночасно.
Позначимо F1,2
(А), F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А) відповідно
умовно оптимальні розподіли коштів для першого, другого, третього, четвертого
та п’ятого кроків. Алгоритм методу динамічного програмування складається з двох
етапів. На першому етапі виконується умовна оптимізація, що полягає в тому, що
для кожного з п’яти кроків знаходять умовний оптимальний виграш F1,2 (А),
F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А). На другому етапі
виконується безумовна оптимізація. Використовуючи результати першого етапу,
знаходять величини інвестицій у розвиток об’єктів х1, х2, х3, х4, х5, х6 що
забезпечують максимальну продуктивність групи об’єктів. Перший етап включає такі
кроки: 1) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень
коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються тільки для
об’єктів 1 і 2. Розрахунок ведеться за формулою:
F1,2 (А) = max [
f1(x) + f2 (A - x) ];
0 £ x £ 195;
0 £ A £ 195.
Результати
розрахунку наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 -
Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого та другого об’єктів
х2 = А - х
0
15
30
45
60
75
90
105
120
135
150
165
180
195
f2 (А - x)
А
f1 (x)
100
200
300
350
400
500
700
900
1100
1440
1450
1500
1600
1610
0
250
350
450
550
600
650
750
950
1150
1350
1690
1700
1750
1850
1860
15
300
400
500
600
650
700
800
1000
1200
1400
1740
1750
1800
1900
30
320
420
520
620
670
720
820
1020
1220
1420
1760
1770
1820
45
330
430
530
630
680
730
830
1030
1230
1430
1770
1780
60
340
440
540
640
690
740
840
1040
1240
1440
1780
75
350
450
550
650
700
750
850
1050
1250
1450
90
360
460
560
660
710
760
860
1060
1260
105
400
500
600
700
750
800
900
1100
120
430
530
630
730
780
830
930
135
440
540
640
740
790
840
150
450
550
650
750
800
165
460
560
660
760
180
470
570
670
195
490
590
Найбільше з
отриманих значень буде F1,2 (195). Інші F1,2 (х) одержуються як найбільше
значення кожної діагоналі в таблиці (ці значення в таблиці виділені):