Рефераты

Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на прикладі Краснодонського ВДК у Луганській області)

p align="left">3.1 Покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

За минулі десять років існування казначейської системи України було створено умови для функціонування дієвої системи з оперативного управління фінансовими потоками та забезпечення своєчасного здійснення видатків розпорядників коштів державного бюджету. Це стало відправним моментом для прийняття на обслуговування через казначейську систему органів місцевого самоврядування.

Але важливими у процесі казначейського виконання місцевого бюджету є питання удосконалення управління бюджетними коштами. На цей час відсутні ефективні механізми управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання місцевого бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасово вільних фінансових ресурсів.

Місцеві запозичення - це операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання органів місцевого самоврядування перед кредиторами.

Позички органів місцевого самоврядування - фінансові операції, що засвідчує зобов'язання органів місцевого самоврядування перед банками, іншими фінансовими установами щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату відсотків за користування та інших зборів з такої суми.

Об'єктами місцевих запозичень для покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання відповідного бюджету можуть бути органи місцевого самоврядування в особі районних та міських рад [46].

Стаття 73 Бюджетного кодексу передбачає повноваження місцевих органів влади робити запозичення терміном до 3 місяців у поточному році для покриття короткострокових касових розривів. Через нормальні часові коливання бюджету (наприклад нерівномірне надходження доходів і регулярні зобов'язання по видатках, таких як на оплату праці) така проблемна ситуація склалась у п'яти селищних рад Краснодонського району.

Виникнення касового розриву у ході виконання місцевого бюджету розглянемо на прикладі Сєверної селищної ради. Так на 26.05.2006 р. в селищній раді є складна ситуація с проплатами поточних платежів, а саме нестача коштів на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, на оплату комунальних послуг і розрахунків за енергоносії. Залишки на рахунках Сєверної селищної ради на 26.05.2006р. склали 12708,11 грн:

рахунок 3142 - 12503,47 грн.; рахунку 3541 - 204,64 грн.

А взяті та зареєстровані фінансові зобов'язання на цю дату склали 36377,14 грн. З цього можна зробити висновок, що рада не може самостійно розрахуватися зі своїми боргами, так як залишків на рахунках недостатньо для здійснення проплат, тому в Сєверній селищній раді виник касовий розрив. Який на 26.05.2006 р склав:

12708,11 грн.- 36377,14 грн. = - 23699,03 грн.

Як бачимо з розрахунку, селищній раді треба 23699,03 грн., щоб розрахуватися зі своїми боргами які виникли. Тому раді треба взяти кредит чи позичку в банку, щоб здійснити проплати.

На сьогоднішній день комерційні банки з невеликим бажанням надають місцевим бюджетам позички на покриття касового розриву. Так ПІБ та Ощадбанк для надання короткострокової позички вимагає, щоб була надана застава чи відкритий рахунок в цьому банку та під відсотки, на сьогоднішній день відсотки складають 19% річних. Але при казначейському обслуговуванні всі місцеві бюджети не мають права мати рахунки в комерційних банках.

При казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів за видатками надання короткострокових позичок може здійснюватися управлінням Державного казначейства за рахунок тимчасових вільних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку Держказначейства. Так на прикладі, управління Держказначейства у Луганській області надає короткострокові позички місцевим бюджетам на безвідсотковій основі для покриття тимчасових касових розривів, які виникають в процесі їх виконання, на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, на соціальні виплати і розрахунки за енергоносії терміном до трьох місяців.

Так Краснодонський район в 2005 році взяв за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку 22 млн.238 тис.грн. позичок, безвідсотково. А беручи позичку у комерційному банку Краснодонський район у 2005 році сплатив 23 млн. 088,2 тис. гнр, в тому числі відсотки в сумі 850,2 тис.грн.. Дані про взяття позичок Краснодонським районом зведені у таблиці 3.1.1:

Таблиця 3.1.1. Аналіз сум позичок одержаних з єдиного казначейського рахунку Краснодонським районом у 2005 році та розрахунок позички, яку установа має можливість взяти у банку, тис. грн..

№ п/п

Позичка за

рахунок ЄКР

Період надання

та погашення позичок

Кількість днів

% за користування

в банку, грн..

Надано

Погашено

1.

3849,0

3849,0

04.02-04.05

89

180,8

2.

2500,0

2500,0

18.03-15.06

89

117,4

3.

3889,0

3889,0

21.04-19.07

90

184,7

4.

3000,0

3000,0

25.05-23.07

60

95,0

5.

8000,0

8000,0

24.06-22.08

60

253,3

6.

1000,0

1000,0

25.10-30.11

36

19,0

Разом:

22238,0

22238,0

850,2

Позички надаються за рахунок і в межах залишку коштів місцевих бюджетів на кореспондентських рахунках управлінь. Державним казначейством Україні був розроблений наказ ДКУ № 247 від 30.12.2005 р. "Порядок покриття Державним казначейством України тимчасових касових розривів місцевих бюджетів". Цей Порядок визначає механізм покриття Державним казначейством України обсягів тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.

Для оформлення та отримання позички сільськими, селищними, міськими та районними бюджетами подаються такі документи та обґрунтування:

1. Довідка - розрахунок наявності тимчасового касового розриву.

2. Довідку про відсутність простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позичками, отриманими у фінансових установах.

3. Довідку про відсутність у місцевих бюджетів депозитів (вкладів) у банківських установах.

4. Довідку про надходження до місцевого бюджету ( ф.412)

5. Довідку про касові видатки на певну дату.

6. Довідку про залишки коштів на рахунках.

7. Довідку про зареєстровані фінансові зобов'язання.

8. Договір про надання короткотермінової позички укладається між відділенням Державного казначейства та сільською/селищною радою, які ним обслуговуються Завірену копію рішення відповідної ради щодо отримання короткотермінової позички;

9. Засвідчена в установленному порядку картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбитком печатки.

10. Лист-заяву

11. Лист, в якому обґрунтовує необхідність отримання позички та підтверджує наявність касового розриву

12. Прогноз надходжень доходів до загального фонду

Короткотермінові позички відділеннями Державного казначейства надаються на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, без нарахування відсотків за користування цими позичками. Погашення короткотермінової позички протягом 60 днів з дня ліквідації тимчасового касового розриву за рахунок не менш ніж 80 відсотків від усіх надходжень загального фонду місцевого бюджету, а також з можливістю пролонгації короткотермінової позички місцевого бюджету, за виключенням міжбюджетних трансфертів цільового характеру та коштів резервного фонду (але не пізніше 01 грудня 2006 року). Розмір короткотермінової позички не перевищує граничного обсягу для відповідного бюджету, (тобто не перевищує 1/12 від затвердженої на 2006 рік суми доходів загального фонду місцевого бюджету за вирахуванням міжбюджетних трансфертів цільового характеру) [5].

Протягом одного робочого дня з часу отримання заявки від відділень управління Державного казначейства у Луганській області приймає рішення про надання-відмову короткотермінової позички про що інформує відділення, а останній замовника листом - акцептом або листом з обґрунтуванням відмови, підписаним начальником управління.

Погашення позички здійснюється в автоматичному режимі шляхом щоденних відрахувань від надходжень загального фонду відповідного бюджету, погашення позички визначається шляхом розподілу обсягу позички на кількість робочих днів у період запозичення. В разі непогашення позички у визначений термін ( незабезпечення щоденних перерахувань внаслідок недонадходження доходів), органи Державного казначейства здійснюють її повернення до повного погашення у примусовому порядку, починаючи з наступного дня терміну погашення позички. При цьому рефінансування забороняється.

Надання місцевим бюджетам короткострокових позичок для покриття касових розривів у процесі виконання відповідного бюджету є позитивним аспектом обслуговування місцевих бюджетів в органах Державного казначейства, що благотворно впливає на розвиток економіки районів та міст. А саме здійснюється погашення фінансових зобов'язаннь та кредиторської заборгованості. Проблемні питання по виникненню та погашенню кредиторської заборгованості розглянуті у розділі 3.2.

3.2 Шляхи рішення проблемних питань щодо виникнення та росту дебіторської та кредиторської заборгованості

Управління боргом місцевих бюджетів можна визначити як найефективніше управління портфелем боргових зобов'язань місцевого сектору задля зменшення ризику і мінімізації довгострокових видатків органів влади. Першим кроком має стати визначення різних форм, яких може набувати борг, документальне оформлення і інвентаризація боргів - заборгованості.

У попередні роки облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства не здійснювався. Але у 2003 році, при переході місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, кредиторська заборгованість бюджетних установ місцевого бюджету була зареєстрована в АС "Казна" на рахунка 9423 "Фінансові зобов'язання бюджетних установ місцевих бюджетів".

Проаналізуємо кредиторську заборгованість бюджетних установ місцевих бюджетів Краснодонського району протягом трьох років.

Кредиторська заборгованість по загальному фонду місцевих бюджетів за 2003 рік склала - 898,151тис.грн., за 2004 рік - 728,716 тис.грн., за 2005 рік - 1478,929 тис.грн.

За даними кредиторської заборгованості бюджетних установ місцевих бюджетів 2003-2005 років побудуємо діаграму, яка зображена на рис.3.2.1:

Рисунок 3.2.1 Кредиторська заборгованість загального фонду Краснодонського району 2003-2005 року

Діаграма допомагає побачити зміни кредиторської заборгованості за аналізуючи періоди. Зменшення загальної суми кредиторської заборгованості у сумі 169,435 тис. грн., що складає 81%, в 2004 році є наслідком контролюючої функції органу Державного казначейства за дотримання бюджетної дисципліни розпорядниками бюджетних коштів в частині реєстрації фінансових зобов'язань та підтверджує доцільнність казначейського виконання місцевих бюджетів України.

На рисунку 3.2.1 ми можемо побачити, що у 2005 році загальна сума кредиторської заборгованості в порівнянні з 2004 роком значно збільшилася на 750,213 тис.грн., що складає 36%. Ця тенденція зростання кредиторської заборгованості обґрунтовується тим, що у 2004 році згідно з постановою № 934 "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів " була нарахована матеріальна допомога.

Також на зростання кредиторської заборгованості у 2005 році мала вплив прихована кредиторська заборгованість розпорядниками та одержувачами місцевих бюджетів Краснодонського району, яка була виявлена завдяки вимогам органом Державного казначейства з метою контролювання за здійсненням погашення кредиторської заборгованості при здійснення видатків та погашення кредиторської заборгованості через органи Державного казначейства, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів місцевих бюджетів щоквартально надавали меморіальний ордер № 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами ", що дало змогу посилити контроль органами Державного казначейства за виявленням та погашенням кредиторської заборгованості.

Також до мережі місцевого бюджету у 2005 році були включені дві організації (СКП "Комунгосп" та КФС "Колос"), які наприкінці 2005 року мали не погашену кредиторську заборгованість. Цей показник також мав вплив на загальну суму зростання кредиторської заборгованості.

Далі проаналізуємо дебіторську заборгованість бюджетних установ місцевих бюджетів Краснодонського району протягом 2003-2005 років..

Дебіторська заборгованість по загальному фонду місцевих бюджетів за 2003 рік склала - 6,446 тис.грн., за 2004 рік - 10,649 тис.грн., за 2005 рік - 16,811 тис грн.

Для наглядного аналізу побудуємо діаграму дебіторської заборгованості Краснодонського району за 2003, 2004 та 2005 рік (рисунок 3.2.2).

Рисунок 3.2.2 Дебіторська заборгованість загального фонду Краснодонського району 2003-2005 року.

Збільшення дебіторської заборгованості у 2004 році у сумі 4,203 тис.грн. в порівнянні з 2003 роком відбувалось завдяки тому, що здійснювалась попередня оплата по рахунках за товари та послуги постачальникам на при кінці року та проводилося відновлення касових видатків по нарахуванню на заробітну плату фондом соціального страхування.

У 2005 році зростання дебіторської заборгованості обґрунтовується тим, що також як і у попередні роки зростання відбувалося завдяки відшкодування фондом соціального страхування та попередньою оплатою за товари та послуги.

Проаналізувавши причини зростання дебіторської заборгованості в період з 2003 року по 2005 рік можна зробити висновок, що на зростання дебіторської заборгованості впливає попередня оплата у розрахунках за товари та послуги розпорядників бюджетних коштів, термін якої не настав, особливо це стосується останнього місяця року.

Таким чином, для попередження виникнення росту кредиторської та дебіторської заборгованості в кінці року треба внести в законодавчу базу зміни, щодо реєстрації фінансових зобов'язань не в десяти денний строк, а в тридцяти денний строк до закінчення бюджетного року.

З метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами, а також для спрощення документообороту розроблено Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, який затверджено наказом ДКУ від 09.08.2004 №136.

Бюджетне фінансове зобов'язання реєструється органами Державного казначейства на підставі платіжного доручення на погашення бюджетного фінансового зобов'язання. При реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання розпорядники бюджетних коштів подають також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання (наприклад, платіжні вимоги, накладні, акти виконаних робіт тощо). За бюджетними зобов'язаннями, розрахунки за якими здійснюються у готівковій формі, підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання є грошовий чек. Реєстр фінансових зобов'язань не складається.

Усі зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Державного казначейства України в бухгалтерському обліку виконання бюджетів на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль бюджетних повноважень при прийнятті зобов'язань та здійсненні платежів. Погашення проводиться тільки тих зобов'язань, що виникли за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису). Тому органи Державного казначейства України здійснюють платежі за тими фінансовими зобов'язаннями, які зареєстровані в органах Державного казначейства та не перевищують бюджетні асигнування за помісячним планом асигнувань, що передбачені на конкретну мету.

Підводячи підсумки аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості місцевих бюджетів Краснодонського району протягом 2003-2005 років, треба відзначити, що для зменшення кредиторської заборгованості, в першу чергу, треба внести зміни у законодавчу базу, посилити відповідальність керівників бюджетних установ місцевих бюджетів за створення сум заборгованості та з метою не приховування заборгованості, головних бухгалтерів бюджетних установ місцевих бюджетів зарахувати до штату органів Державного казначейства, це дасть позитивні наслідки в обліку та звітності.

3.3 Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками в Краснодонському ВДК у Луганській області

На сьогоднішній день з упевненістю можна ствердити, що запровадження казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів сприяло зміцненню дисципліни у фінансовій сфері, а за набутим позитивним досвітом можна зробити висновки щодо ефективності функціонування казначейської системи з виконання як державного, так и місцевих бюджетів.

Запровадження казначейської схеми повно функціонального обслуговування бюджетних коштів задовольняє інтереси та потреби всіх учасників бюджетного процесу.

Але як і до кожної само врегульованої системи, до казначейської також виставляється вимога постійного вдосконалення, підвищення ефективності руху коштів, спрощення та оптимізації існуючих процедур обслуговування.

Для Краснодонського району характерна наявність бюджетних установ місцевого підпорядкування територіальне віддалених від органу Державного казначейства.

Наприклад, відстань від Пархоменківської сільської ради до Краснодонського відділення Державного казначейства, де знаходиться на обслуговуванні дана рада, складає близько 65 км, на подолання яких необхідно майже 2 години. І це непоодинокі випадки.

Віддаленість та розташованість бюджетних установ від Краснодонського ВДК відображено на рисунку 3.3.1 :

Рис.3.3.1 План розташування установ та виносного місця Краснодонського ВДК у Луганській області

Таке становище вимагає введення в дію додаткових механізмів у загальний порядок касового виконання місцевих бюджетів за видатками.

Шляхом вирішення проблем, пов'язаних з територіальною віддаленістю розташування бюджетних установ в районі, є створення виносних робочих місць.

На мою думку, правильно та чітко сформовані вимоги із запровадження в дію казначейського обслуговування місцевих бюджетів через виносні робочі місця дозволить завчасно визначитись з цим питанням. Так виносне робоче місце на мою думку можна зробити в с. Новосвітлівка, а саме в Новосвітлівській селищній раді. Там є можливість та гарні умови для створення виносного місця Краснодонського ВДК у Луганській області. Це місце можна зробити безпосередньо в одній із кімнат будинку Новосвітлівської селищної ради, обладнати її належним обладнанням, технічними засобами виносного робочого місця, із функціями виділених каналів зв'язку або зв'язку за технологіями Radio - Ethernet. Frame - relay.

У виносному робочому місці Краснодонського ВДК у Луганській області будуть обслуговуватися 15 клієнтів, що дасть змогу менше часу витрачати на проїзд до Краснодонського ВДК у Луганській області, це схематично зображено на рисунку 3.3.2. Середній обсяг документообігу в день по виносному робочому місці Краснодонського ВДК у Луганській області буде складати 230-270 платіжних доручень, 80-100 довідок про зміни планових показників.

Також необхідно зазначити, що казначей, який буде працювати на виносному робочому місці, повинен бути спеціалістом різноманітного профілю -- досконально знати особливості роботи операційного відділу, відділу видатків, мати відповідні знання в області юриспруденції, бухгалтерського обліку та вільно працювати зі всіма програмними комплексами для своєчасного та самостійного прийняття відповідного рішення. Враховуючи високу відповідальність та значний фаховий рівень є пропозиція у розробленні іншого шляху матеріального заохочення казначея виносного робочого місця. Також в виносному робочому місці Краснодонського ВДК у Луганській області будуть обслуговуватися установи на ім'я яких відкрито рахунки, дані про кількість рахунків зведені у таблиці 3.3.1:

Таблиця 3.3.1 Кількість рахунків розпорядників та одержувачів місцевих бюджетів, які обслугуються у філії Краснодонського ВДК у Луганській області

Назва установи

Загальна кількість рахунків

Котлові рахунки

(3142, 3152)

Особові рахунки

(3531, 3532)

Реєстраційні рахунки (3541, 3542)

Рахунок одержувача

(3543)

1.

Хрящуватенська с/р

47

9

19

19

-

2.

ЖКГ „Джерельце"

1

-

-

-

1

3.

Пархоменківська с/р

54

8

23

23

-

4.

ДОК „Пархоменко"

3

-

-

3

-

5.

Білоскелюватська с/р

48

8

20

20

-

6.

Самсонівська с/р

53

9

22

22

-

7.

Новоганнівська с/р

39

7

16

16

-

8.

СКП „Істочнік"

1

-

-

-

1

9.

Новосвітлівська с/р

42

8

17

17

-

10.

Новосвітлівський комунгосп

1

-

-

-

1

11.

ЦРЛ

3

-

-

3

-

12.

Новосвітлівський аграрний ліцей

5

-

-

5

-

13.

Відділ культури Краснодонської РДА

26

-

13

13

-

14.

КУ „Сільська пожежна команда"

1

-

-

1

-

15.

РКУ МФОК „Колос"

1

-

-

1

-

Разом:

325

49

130

143

3

Але ж виносне робоче місце -- це не тільки один працівник казначейства, який приймає документи від клієнтів і проводить оплату їх видатків. Розроблення типової угоди між територіальним органом казначейства та установами місцевого підпорядкування, які будуть обслуговуватися через створене виносне робоче місце, дозволить врегулювати розмежування повноважень та відповідальності останніми при казначейському виконанні видаткової частини місцевих бюджетів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У даній магістерської роботі "Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками", на підставі проведеного аналізу Краснодонського відділення Державного казначейства у Луганській області, можна говорити про те, що розвиток казначейської системи виконання місцевих бюджетів в Україні відбувався високими темпами і нині склалася ситуація, яка не дає змоги повною мірою й ефективно використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів.

Головне призначення казначейської системи - сприяти оптимальному управлінню доходами та видатками бюджету.

Питання ефективного управління державними коштами, контролю за їхнім цільовим спрямуванням на першочергові соціально-економічні потреби з часом поставало дедалі гостріше.

За допомогою аналізу Краснодонського відділення Державного казначейства у Луганській області, були виявлені позитивні сторони та недоліки казначейського обслуговування місцевих бюджетів, також можна розробити план заходів по удосконаленню казначейського обслуговування місцевих бюджетів Краснодонського району за видатками.

У ході магістерської роботи виявлені ряд проблемних питань по обслуговуванню місцевих бюджетів за видатками, а саме:

1. Надання Державним казначейством позичок на покриття тимчасових касових розривів, які виникають у процесі виконання місцевих бюджетів.

У роботі розглянуто, що при казначейському обслуговуванню за видатками надання короткострокових позичок за рахунок тимчасових вільних залишків на рахунку Державного казначейства дає змогу взяти цю позичку безвідсотково для покриття тимчасових касових розривів. Це дає змогу погасити фінансові зобов'язання в першу чергу по заробітної платі та розрахуватись по рахункам за енергоносії. Такі позички дають змогу місцевим бюджетам повноцінно існувати та здійснювати видатки.

2. Проблемним питанням також і на сьогоднішній день є заборгованість. В проведеному аналізі кредиторської та дебіторської заборгованості ми бачимо, що заборгованість установ місцевих бюджетів виникає тому, що розподіл коштів запроваджується через невідповідність доходної частини бюджетним зобов'язань.

Заборгованість також виникає тому, що бюджетні установи приховують дійсний розмір кредиторської заборгованості та несвоєчасно реєструють свої фінансові зобов'язання в органах Державного казначейства.

При переході місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, дана система дала змогу здійснювати контроль за виникненням та погашенням бюджетної заборгованості.

Казначейством ретельно перевіряються суми кредиторської заборгованості, які облікуються на рахунках відповідного відділення Державного казначейства, проводиться аналіз, виявляються причини виникнення бюджетної заборгованості по установах, контролюється здійснення погашення кредиторської заборгованості розпорядника бюджетних коштів при здійсненні видатків та погашенні кредиторської заборгованості.

3. Проблема удосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

В магістерській роботі було викладено позитивні наслідки переходу установ місцевого підпорядкування на казначейську модель обслуговування за видатками. Зосереджено увагу на додаткових механізмах, направлених на спрощення та оптимізацію існуючого порядку обслуговування, наведені пропозиції з їх застосування у роботі.

Також в магістерської роботі була розроблена інноваційна модель казначейського обслуговування за видатками, на прикладі Краснодонського відділення Державного казначейства. Застосування пропонованих засобів удосконалення обслуговування місцевих бюджетів за видатками дає змогу для розпорядників та одержувачів місцевих бюджетів зекономити бюджетні коштів, яки вони затрачують на здійснення видатків (видатки на відрядження, оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів), зменшити документообіг та час для обслуговування в Краснодонському ВДК у Луганській області. Підводячи підсумки всього вищевикладеного, слід констатувати, що, з огляду на трьохрічний досвід роботи з казначейського виконання місцевих бюджетів, глобальні етапи вже успішно пройдено, основні зусилля тепер направляються на подальше удосконалення та оптимізацію. Фінансові органи в ході співробітництва з органами казначейства отримують достовірні, вивірені форми звітів з виконання місцевих бюджетів, що значно спрощує процедуру перевірки фінансових документів розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів. У них залишається достатньо часу для проведення глибокого аналізу з метою ефективного планування та управління наявними фінансовими ресурсами. Для органів місцевого самоврядування з'явилась можливість у реальному часі володіти повною інформацією щодо залишків коштів на власних рахунках та, як наслідок, у випадках касового розриву використовувати право отримання безвідсоткових позичок за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів органи Держказначейства утримують від порушень вимог чинного законодавства при проведенні видатків на користь суб'єктів господарської діяльності. Після здійснення процедур попереднього та поточного контролю на етапі реєстрації зобов'язань та у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, в ході наступного контролю -- вже за фактом здійснення фінансових операцій -- для фінансових зловживань не залишається підґрунтя. Ми намагаємось обслуговувати установи місцевого підпорядкування терміново та якісно. Цьому сприяє вирішення проблеми із забезпечення розпорядників коштів місцевих бюджетів комп'ютерною технікою. Завдяки заходам, проведеним фінансовими органами та органами місцевого самоврядування, місцеві бюджети на теперішній час мають достатній рівень комп'ютеризації, що також свідчить про налагоджену співпрацю між усіма учасниками бюджетного процесу. Слід відмітити і підвищення фахового рівня працівників сільських та селищних рад з питань бухгалтерського обліку, бюджетного законодавства, придбання ними навичок з користування комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням. Для освічених фахівців бюджетних установ вимоги казначеїв є зрозумілими і прозорими, такими, що потребують неухильного виконання.

На основі вище викладеного у магістерській роботі, я пропоную для якісного і своєчасного обслуговування місцевих бюджетів за видатками зробити наступні заходи:

1. Удосконалити законодавчу базу для спостерігання росту бюджетної заборгованості.

2.Підвищіти відповідальність керівників за виникнення дебіторської та кредиторської забаргованності.

3.Перейти на виділення асигнувань під зареєстровані зобов'язання.

4. Надання не лише короткотермінових безвідсоткових позичок з єдиного казначейського рахунку, а також і довгострокові позички для покриття касового розриву, дадуть змогу місцевим бюджетам повноцінно існувати та здійснювати видатки.

5. Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування, на прикладі виносного робочого місця, дасть змогу ефективніше використовувати бюджетні кошти та задовольнить інтереси та потреби всіх учасників бюджетного процесу. Таким чином, запровадження казначейської схеми повнофункціонального обслуговування бюджетних коштів задовольняє інтереси та потреби всіх учасників бюджетного процесу.

Але як і до кожної самоврегульованої системи, до казначейської також виставляється вимога постійного вдосконалення, підвищення ефективності руху коштів, спрощення та оптимізації існуючих процедур обслуговування.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бюджетний кодекс України. Закон України від 21.06.2001 року № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. -2001.- №37-38.

2. Закон України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 335- VI // Казна - 2006. - №3 (65)

3. Конституція України. Прийнята 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997.

4. Наказ Державного казначейства України від 28.12.2005 р. № 245 "Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів" // Казна - 2006. - №3 (65)

5. Наказ Державного казначейства України від 30.12.2005 р. № 247 "Порядок покриття у 2006 році Державним казначейством України тимчасових касових розривів місцевих бюджетів" // Казна - 2006. - №3 (65)

6. Лист Наказ Державного казначейства України від 29.12.2005 р. № 07-06/2440-11609 та лист Міністерства фінансів України від 16.12.2005р. № 31-09000-06-13/27400 " Про роз'яснення щодо окремих (проблемних) питань виконання державного та місцевого бюджетів"// Казна - 2006. - №3 (65)

7. Наказ Державного казначейства України від 28.12.1999 № 119 " План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів"

8. Наказ Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 "Положення про єдиний казначейський рахунок"

9. Наказ Державного казначейства України від 11.02.2002 № 23 " Порядок управління єдиним казначейським рахунком"

10. Адамов Б., Кавиршина В. Бюджет міського району //Економіка України. - 1998. - №4. - С. 20.

11. Білик М. Бюджетування у системі фінансового планування //Фінанси України. - 2003. -№3.-С.97..

12. Білик М. Бюджетування у системі фінансового планування //Фінанси України. - 2003. -№3.-С.97.

13. Буряченко А., Палій М. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів //Фінанси України. - 2003. - №8. - С. 13.

14. Брєддик. У. Менеджмент в організації. - М.: "Инфра - М; 2001р.

15. Бескид Й.М. Місцевий бюджет України // Методичні рекомендації. - Тернополь. - 2003 р.

16. Бойцун Н.Є. Адаптація європейського досвіду управління місцевими фінансами в Україні // Фінанси України. - 2005 - №5. - С. 6 - 11.

17. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник / За заг.ред. Базидевича В.Д - К.: Атака. - 2002. - С.103.

18. Батура О.В., Огданский К.М. Державне казначейство України: місце і роль у виконанні бюджету // Фінанси України. - 2003. №11. -С.10.

19. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. - К.: НІОС. -2002. - С.94.

20. Виконання місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. Навчальний посібник./ С.І. Мельник, С.Б. Ільїних, І.Ф. Щербина, Н.І.Сушко, А.Н.Анісімова, З.Л. Луценко, Дж. Хансен, У. Тріск, С.Лідс, В.М. Терес, О.І. Лісниченко - К.: Міленіум, 2002.- 280 с.

21. Гусев С.И., Шведов Ю.Г. О роли Федерального казначейства в финансовой системе государства // Финансы. - 2004. - № 11. - С.23.

22. Дроздовська О.С.Теоретичні засади фінансової децентралізації // Фінанси України. - 2002. - №8.- С.20.

23. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід // Фінанси України. - 2002. - №8

24. Державні фінанси: теорія та практика перехідного періоду в Центральній Європі / Пер. з анг. - К.: Основи. - 2000 р.

25. Економічна демократія та розвиток місцевого самоврядування в Україні: Зб. наук. ст./ За ред. Жаліла Я. А. - К.: НІСД. - 2003.- С.26.

26. Жемеренко Є.В. Використання коштів місцевих бюджетів України // Фінанси України - 2005 - № 8 - С.12 -18.

27. Шибер Т.В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України - 2001 - № 1.

28. Ісмаїлов А.Б. Між бюджетні відносини та напрями їх удосконалення // Фінанси України - 2004 - № 6 - С.27 -32.

29. Кондратюк С.Я. Послуги державного казначейства: суть і тенденції розвитку // Фінанси України - 2005 - № 1 - С.22 -23.

30. Кириленко О.П. Місцевий бюджет України (Історія, теорія, практика). - К.: НІОС.- 2000. - С.323.

31. Кульчицький М.І. Місцеві бюджети і механізм їх формування // Фінанси України - 2001 - № 9 - С.104.

32. Казначейська система виконання бюджету / Булгакова С.О., Базанова Н.В.,Сушко Н.І., Чечуліна О.О.: Підручник. - К.: КНТЕУ, 2000. - 249с.

33. Казначейська справа. У 2-х т. / П.Г. Петрашко, О.О.Чечуліна, В.Т.Александров, С.О. Булгакова, К.М. Огданський, О.І. Назарчук, Н.І.Сушко - Київ: НВП "АВТ",2004. -496с.(Інтегрований посібник)

34. Лушин С. Бюджетна реформа // Економіст. - 2005. - №2 - С.45.

35. Між бюджетні відносини центру та регіонів: Матеріали міжнар. Наук. -практ. Конф., Київ, 29 черв.2004р. / Редкол.: Гайдуцький П.І. та ін. - К.: ННЦ ІАЕ. - 2004. - С.69-70.

36. Несторенко Т.Г. Казначейское исполнение бюджетов и развитие системы учета в Украине // Финанси. - 2004. - №3. С.7.

37. Опихана Н.Е. Регіональний податковий потенціал в Україні // Фінанси України - 2004 - № 2 - С.122.

38. Огданский Н. Основне концепции реформирования банковской системи Украины при казначейском исполнении бюджета // Казна. - 2001. - №4.- С 9.

39. Осипчук Л.Л. Інститут казначейства як гарант фінансового забезпечення економічних реформ в Україні // Економіка. Фінанси. Право. - 2000.- №12

40. Павлюк К.В. Розвиток казначейської системи виконання державного та місцевого бюджетів.// Фінанси України - 2004 - № 2 - С.122.

41. Петері Г. Альтернативне надання послуг // Державні фінанси: теорія та прктика перехідного періоду в Центральній та Східній Європі / Пер. З анг. -К.: Основи. - 2000.- С.456 - 488.

42. Приоритетні завдання Міністерства фінансів України на виконання Програми діяльності кабінету міністрів України "Назустріч людям".- 18.02.2005./ www.minfin.gov.ua

43. Романенков А.И Казначейство и банк - понятия близкие и совместимые // Финанси - 2004.- № 11. - С.11.

44. Сиринов М.. Местные финансы. М.,Л.: Государственное издательство. - 2000. - С 5.

45. Старостенко Н.В. Розподіл бюджетних ресурсів мыж рівнями влади // Фінанси України - 2004 - № 6 - С.38-40.

46. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. Навчальний посібник. / С.І. Мельник, І.Ф. Щербина, Дж. Хансен, В.М. Терес, С.Лідс та ін. - К.: Міленіум, 2002.- 276с.

47. Чечуліна О.О.Перспективи удосконалення структури // Казна. - 2000.- №11. - С.8-9

48. Чечуліна О.О. Становлення та розвиток казначейства України // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. праць. - К.: КДТЕУ,2000. -С.51-56.

49. Шевчук В.О. Модифікація фінансового та банківського контролю як передумова регулювання перехідної економіки в умовах державно - правової реформи в Україні. - К.: Збірник " Наукові праці НДФІ". - 2000. № 6.

50. Шевчук В.О. Розвиток системи суб'єктів фінансового контролю // Фінанси України - 2004 - № 6 - С.38-40.

51. Юрій С.І., Бескид Й.Н. Бюджетна система України. - К.: НІОС. 2000. - 400с.

ЗАЯВА

Дана робота написана мною самостійно. Використані тільки ті допоміжні матеріали, що надані в списку бібліографії. Використані твори або їх зміст мною позначені. Дана робота не використовувалася ні повністю, ні частково для інших цілей.

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Рефераты