p align="left">Для врегулювання впливу витрат на фінансові результати, валові доходи та валові витрати, які враховуються при оподаткуванні коригуються на різницю сальдових залишків запасів і матеріальних активів.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат у такому звітному періоді.

При визначенні приросту (убутку) виробничих запасів треба мати на увазі, що сума ПДВ, сплаченого при купівлі пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів відшкодовувалася за рахунок прибутку. Зараз, оскільки ПДВ для підприємства є непрямим податком, згідно п.9 П (С) БО 9 “Запаси” [34], його сума включається у первинну вартість запасів.

Перший варіант можливий у тому випадку, коли для легкового автотранспорту використовують бензин інших марок, ніж для вантажного. У такому разі оприбуткування бензину здійснюється за повною вартістю (з ПДВ).

Коли ж заздалегідь не відомо, скільки бензину буде витрачено на легкові автомобілі, такий варіант неможливий. Як правило, особливо при попередній оплаті за пальне, його вартість відносять до валових витрат, а суму ПДВ -- до податкового кредиту. Тому в цьому випадку в кінці місяця треба визначити на підставі звіту про рух пального вартість, що витрачена на роботу легкового автотранспорту і скоригувати валові витрати, податковий кредит і первинну вартість запасів.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

4.5. Правила ведення податкового обліку

Згідно із Законом [3] звітними (податковими) періодами з податку на прибуток підприємств є: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Якщо платник податку ліквідується, останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Таблиця 7

Дата збільшення валових витрат виробництва

Вид операції	Дата збільшення валових витрат виробництва
Загальні умови	або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)
Закупівля товарів	дата списання коштів з банківських рахунків пла-тника податку на оплату товарів, а в разі їх при-дбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку
Бартер товарів	дата оприбуткування товарів платником податку
Закупівля робіт, послуг	дата списання коштів з банківських рахунків пла-тника податку на оплату робіт, послуг, а в разі їх при-дбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку
Бартер робіт, послуг	дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)
Оперативна оренда (лізинг)	дата нарахованого лізингового платежу
Довгострокові контракти	дата фактичного отримання сум за виконання
Придбання товарів (робіт, послуг) з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків	дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека).
Здійснення операцій з особами, які є: нерезидентами; резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством	дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Таблиця 8

Дата збільшення валового доходу

Вид операції	Дата збільшення валового доходу
Загальні умови	або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку
У разі здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою	дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки
У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні	дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні
У разі коли торгівля продукцією (роботами, послугами) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків	дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека)
При продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів	дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку; або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом
Для кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій	дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором

4.6. Податковий облік амортизації основних фондів

Амортизація основних засобів - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [33].

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань [3].

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [33].

Основні фонди - матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [3].

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку.

Відображення амортизації основних фондів в податковому обліку та амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку має відмінності (табл. 9).

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2 і 3, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотка; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Ці норми амортизаційних відрахувань (для основних фондів 1, 2, 3 групи) застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням, або спорудженням нових основних фондів 1, 2, 3 групи, а також витрат на поліпшення нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податків у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів 1,2,3 груп до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року:

1 група - 1,25 %;

2 група - 6,25%;

3 група - 3,75%.

При цьому для податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Нарахування амортизації основних засобів проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу, а при його недостатності - статутного капіталу.

107

Таблиця 9

Відмінності між бухгалтерським обліком основних засобів (ОЗ) та податковим обліком основних фондів (ОФ) [42]

Критерій	Податковий облік	Бухгалтерський облік
Призначення	Використання в господарській діяльності платника податків.	Використання в процесі виробництва продукції, надання послуг, виконання адміністративних, соціально-культурних функцій
Строк використання	Період більш 365 календарних днів	Період більш одного року чи операційного циклу, якщо він більше 1 року.
Вартість	Активи строком використання більш 1 року але вартістю менш 1000 грн. включаються у валові витрати і не включаються у ОФ	Активи строком використання більше 1 року, вартістю менше встановленої підприємством межи розділу на ОЗ та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) відносяться до МНМА і амортизуються за спеціальними правилам
Облік	Об'єкти ОФ 1 групи обліковуються пооб'єктно; ОФ 2 - 4 групи обліковуються в цілому по групі, за виключенням 2002 р., в якому здійснювався пооб'єктний облік ОФ всіх груп	Всі ОЗ пооб'єктно
Безоплатно отримані ОФ (ОС)	Не амортизуються та включаються за звичайною ціною до валових доходів	Амортизуються з одночасним включенням до витрат і доходів періоду
Проценти за кредит на придбання ОФ (ОС)	Включаються до валових витрат	Включаються до первісної вартості ОЗ
Дата початку нарахування амортизації	ОФ 1 групи амортизуються починаючи з наступного кварталу після дати вводу до експлуатації; ОФ 2-4 групи амортизуються починаючи з наступного кварталу після оприбуткування	На всі ОЗ амортизація починає нараховуватися з наступного місяця після дати вводу до експлуатації
Переоцінка	Не впливає на балансову вартість ОФ	На суму дооцінки збільшується, на суму уцінки зменшується балансова вартість ОЗ
Зменшення корисності	Не впливає на балансову вартість ОФ	На суму збільшення корисності збільшується, на суму зменшення корисності зменшується балансова вартість ОЗ
Ліквідація	ОФ 1 групи при ліквідації списуються до валових витрат в сумі балансової вартості ОФ на момент ліквідації; По ОФ 2-4 групи амортизація при ліквідації продовжує нараховуватися	При ліквідації ОЗ балансова вартість ОЗ списується до витрат звітного періоду
Обмін (бартер)	Отримані за бартером ОФ оприбутковуються за вартістю придбання але не вище звичайної ціни. За ОФ 1 групи перевищення вартості отриманих за бартером товарів, робіт, послуг над балансовою вартістю переданого об'єкту включається до валових доходів, а в протилежному випадку - до валових витрат. За ОФ 2 - 4 груп на суму отриманих за бартером товарів, робіт, послуг зменшується балансова вартість відповідної групи	При обміні подібними об'єктами ОЗ оприбутковуються за залишковою вартістю об'єкту, що передається, а якщо його залишкова вартість перевищує справедливу вартість - то за справедливою вартістю зі списуванням різниці до витрат звітного періоду. При обміні неподібними об'єктами ОЗ оприбутковуються за справедливою вартістю об'єкту, що передається, збільшеної (зменшеної) на суму грошових коштів, передану (отриману) при обміні При обміні подібними об'єктами доходи не признаються; При обміні неподібними об'єктами доход признається за справедливою вартістю ОЗ, що передаються
Дата завершення нарахування амортизації	На ОФ 1 групи амортизація перестає нараховуватися з наступного кварталу після вибуття; На ОФ 2 - 4 групи в залежності від причин виводу з експлуатації: - при продажу ОФ на суму виручки зменшується балансова вартість групи з наступного кварталу після вибуття - при ліквідації ОФ амортизація нараховується далі	При вибутті будь-яких ОЗ амортизація перестає нараховуватися з наступного місяця після вибуття
Методи амортизації	Амортизація нараховується щоквартально в процентах від балансової вартості групи ОФ і не залежить від строку експлуатації та витрат на ліквідацію ОФ	Амортизація нараховується помісячно з використанням методів амортизації і залежить від строку експлуатації ОЗ та витрат з ліквідації ОЗ
Ремонти, модернізації	Ремонти и модернізації включаються до валових витрат: 1 група ОФ - в розмірі 10% от балансової вартості ОФ, що ремонтуються 2 - 4 групи ОФ - в розмірі 10% от балансової вартості ОФ відповідної групи.	Ремонти включаються до витрат звітного періоду Модернізації та інші покращення, які збільшують первісну економічну вигоду від використання ОЗ включаються до вартості ОЗ
Ремонтні витрати з оперативної оренди (лізингу) у орендаря	В межах 10% от балансової вартості всіх груп ОФ на початок року списуються до валових витрат, а сума,що залишилася включається до балансової вартості відповідної групи ОФ	Витрати, що збільшують майбутні економічні вигоди від первісного використання ОЗ відображаються як капітальні інвестиції та амортизуються у орендаря

4.7. Декларація з податку на прибуток підприємств

Порядок складання декларації з податку на прибуток встановлений наказом ДПАУ № 143 от 29.03.2003 р. [19].

Звітним періодом з податку є звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік. Платники податку протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком. В 2003 р. декларації подавались за січень та 11 місяців, а в 2004 - 2006 рр. було передбачено додаткове подання декларації за 11 місяців. Ці декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем листопада за спрощеною формою без додатків.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем року.

За звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Декларацію про прибуток підприємства складають за формою, затвердженою ДПАУ. Декларація та додатки до неї подаються платниками незалежно від того, чи виникло у звітному періоді к платника податку податкове зобов'язання чи ні.

Декларація заповнюється друкованим способом, чорнильною або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі. Показники у декларації зазначаються в гривнях без копійок. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції, в ньому ставлять прочерк.

Якщо окремі рядки декларації не заповнюють через відсутність операцій, підприємство не подає податковому органу додатки, передбачені відповідним рядком декларації.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

У декларації не повинно бути жодних підчищень, неналежним чином оформлених виправлень, помарок. Виправлення помилок у декларації роблять з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Помилки в первинних документах, облікових реєстрах і звітах, створених ручним способом, виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюють і над ними надписують правильний. Закреслення роблять однією рискою, так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки підтверджують надписом «виправлено» та завіряють підписами осіб, що раніше підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Достовірність інформації у податковій декларації підтверджують підписи керівника підприємства і головного бухгалтера, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби - спеціаліста, який веде облік, та засвідчують печаткою.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Декларація про прибуток підприємства складають із заголовної та 2 основних частин і 10 додатків, з яких 7 (К1 - К7) подаються щоквартально, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік.

В першій основній частини декларації відображається сума валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань. Шляхом вирахування з валового доходу валових витрат та амортизаційних відрахувань визначається сума об'єкта оподаткування. Потім визначається нарахована сума податку, яка зменшується на суму різних вирахувань (вартість торгових патентів, суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів). Після зменшення податкового зобов'язання звітного періоду на суму нарахованого податку за попередній податковий період та на суму надмірно сплаченого податку попередніх податкових періодів (переплати), яку платник бажає направити в рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток, визначається сума податку до сплати.

У другій основній частині декларації відображаються додаткові показники: суми податків, які стягуються з нерезидентів, з фрахту, авансові внески, нараховані на суму дивідендів, сума штрафу, самостійно нарахованого в зв'язку з виправленням помилок.

Тема 5. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ І АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

5.1. Реєстрація платників ПДВ

Платником податку на додану вартість є:

1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг) у 300 000 гривень чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

Реєстрація платників податку на додану вартість здійснюється згідно із Законом [4]. Центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстрації як платники цього податку.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом звітного податкового періоду перевищує 300 000 грн. суму, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод, унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного періоду у два чи більше разів 300 000 грн. суму, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ до кінця такого звітного податкового періоду.

Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу:

а) особами, що здійснюють операції з поставки товарів (робіт, послуг), не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій у 300 000 грн.;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій з поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку; з поставки товарів (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Після реєстрації особи як платника ПДВ органом державної податкової служби їй присвоюється індивідуальний номер, який використовується для справляння цього податку, та видається відповідне Свідоцтво платника ПДВ, яке діє до дати його анулювання (рис. 3).

Слід зазначити, що

Слід зазначити, що несвоєчасна реєстрація платником ПДВ осіб, які підлягають реєстрації у зв'язку з перевищенням граничного обсягу оподатковуваних операцій, тягне за собою фінансову відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Інакше кажучи, санкція за порушення строків обов'язкової реєстрації у цих випадках дорівнює розміру податкового зобов'язання, тобто 20 відсотків від бази оподаткування з урахуванням недорахованого податку на додану вартість.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим більше 24 календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші 300 000 грн.;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування; особа звільняється від сплати ПДВ за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у законі;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації протягом 12 послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а", здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б""ґ", здійснюється за ініціативою податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в".

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у 10 денний строк.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

5.2. Методи обліку податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ

Для відображення операцій щодо податку на додану вартість ведуть облік податкового зобов'язання і податкового кредиту.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду [4].

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Умови для виникнення права на податковий кредит відображені на рисунку 4.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи ОФ переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), ОФ вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таблиця 10

Дата виникнення права на податковий кредит

Вид операції	Дата виникнення права на податковий кредит
Загальні умови	або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України	дата сплати податку по податкових зобов'язаннях
датою виникнення права орендаря на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди	дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем
датою виникнення права замовника на податковий кредит з довгострокових контрактів	дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.
Придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи, датою збільшення податкового кредиту повіреного	або дата перерахування коштів на користь продавця таких товарів (робіт, послуг); або надання інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг)
Для комісіонера	або дата перерахування коштів на користь комітента; або поставка останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та ОФ, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

На суму витрат, які платник податків здійснив при придбанні ТМЦ та основних фондів, він може зменшити своє податкове зобов'язання - загальна сума податку, отриманого платником податку у звітному періоді від продажу товарів (робіт, послуг) [4].

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є метод податкового обліку. Базовим для ПДВ є метод «першої події», але з цього загального правила існують деякі виключення.

Особа, яка протягом останніх 12 календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000 грн. суму може вибрати касовий метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6