Податковий облік і звітність

Податковий облік і звітність

4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

для студентів спеціальності 6.050100 “Оподаткування”

всіх форм навчання

Харків, ХНЕУ 2006

Іванов Ю. Б., Найденко О.Є. Конспект лекцій з навчальної дисципліни “Податковий облік і звітність” для студентів спеціальності 6.050100 “Оподаткування” всіх форм навчання - Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2006, - 144 с.

В конспекті лекцій розкриваються основні аспекти ведення податкового обліку та звітності на підприємстві. Особливу увагу присвячено питанням заповнення податкової звітності з різних податків, зборів й обов'язкових платежів.

Рекомендовано для студентів за спеціальностями “Оподаткування”, “Облік і аудит”, “Фінанси”.

Затверджено на засіданні кафедри оподаткування.

Протокол № 14 від 13.06. 2006 р.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ 4

Тематичний план навчальної дисципліни 8

Тема 1. Податковий облік, його зміст та організація на підприємстві

1.1. Поняття податкового обліку та його основні характеристики

1.2. Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві 9

Тема 2. Взаємозв'язок та відмінності фінансового, управлінського та податкового обліку

2.1. Поняття фінансового, управлінського та податкового обліку

2.2. Взаємозв'язок та розбіжності бухгалтерського і податкового обліку

2.3. Моделі співіснування бухгалтерського і податкового обліку за кордоном. Види податкового обліку 14

Тема 3. Загальні вимоги до податкової звітності

3.1. Поняття податкової звітності

3.2. Податкова декларація. порядок та терміни подання податкової звітності

3.3. Зберігання документів 22

Тема 4. Податковий облік з податку на прибуток

4.1. Розвиток прибуткового оподаткування підприємств в Україні

4.2. Порівняльна характеристика відображення валових доходів в податковому обліку та доходів в бухгалтерському обліку

4.3. Порівняльна характеристика відображення валових витрат в податковому обліку та витрат в бухгалтерському обліку

4.4. Облік приросту (убутку) балансової вартості товарів

4.5. Правила ведення податкового обліку

4.6. Податковий облік амортизації основних фондів

4.7. Декларація з податку на прибуток підприємств 28

Тема 5. Податковий облік та звітність з податку на додану вартість і акцизного збору

5.1. Реєстрація платників ПДВ

5.2. Методи обліку податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ

5.3. Податкова накладна

5.4. Реєстр отриманих та виданих податкових накладних

5.5. Декларація з ПДВ

5.6. Податковий облік з акцизного збору

5.7. Звітність з акцизного збору 58

Тема 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

6.1. Документальне підтвердження права на податковий кредит

6.2. Документальне підтвердження права на податкову соціальну пільгу

6.3. Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення загального річного оподатковуваного доходу

6.4. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи

6.5. Порядок заповнення та подання податкового розрахунку за формою 1ДФ

Тема 7. Податковий облік та звітність з інших податків та зборів й обов'язкових платежів

7.1. Податковий облік плати за землю

7.2. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

7.3. Податковий облік збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 94

Тема 8. Особливості податкового обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва

8.1. Податковий облік та звітність суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб

8.2. Податковий облік та звітність суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб 110

Література 121

Додатки 127

ВСТУП

Реформування економіки України зумовило значні зміни фінансового механізму її регулювання, зокрема податкової системи. Ця система стала однією з найважливіших у фінансових відносинах між державою і суб'єктами господарювання. До того ж вона є різноплановою і впливає практично на всі аспекти діяльності підприємств. Діюча податкова система постійно удосконалюється, що свідчить про намагання запровадити ефективно діючі відносини між державою і підприємствами, які поряд із формуванням бюджету, забезпечували б стимулювання і розвиток виробництва. З цією метою у законодавчому порядку визначено багатоваріантну систему оподаткування, яка включає прямі та непрямі податки, податкові платежі, для визначення яких застосовуються специфічні бази та механізми обчислення, вони покриваються з різних джерел: прибутку чи витрат виробництва. Облікове забезпечення звітності про податки і податкові платежі є надзвичайно важливим, якщо до того ж врахувати доволі жорстку систему фінансових санкцій, що застосовують до підприємств, керівників і бухгалтерів при виявленні помилок і викривлень при їх обчисленні.

Не дивлячись на те, що податковий облік поєднується з традиційною системою фінансового обліку, його не можна вважати лише складовою частиною останнього, оскільки суттєві особливості економічних категорій, які тут використовуються, зумовлюють значні відмінності не тільки первинних документів, аналітичних реєстрів, взаємозв'язку рахунків, але і методики організації цього процесу. Мова насамперед іде про відмінність у визначенні валових витрат, валових доходів і оподатковуваного прибутку у податковому обліку від відображення витрат, доходів і результатів діяльності у фінансовому обліку. Значно відрізняється податковий і фінансовий облік основних засобів, їх амортизації, операцій з оперативної та фінансової оренди (лізингу), бартерних (товарообмінних) операцій та ін. Облік податку на додану вартість суттєво відрізняється від фінансового обліку взаєморозрахунків із бюджетом за цим видом платежів як специфічними первинними документами, так і аналітичними реєстрами, кореспонденцією рахунків. В результаті, податкова і фінансова звітність складаються на основі різних реєстрів аналітичного обліку, методика їх складання має суттєві відмінності.

Однією з основних умов ефективної діяльності підприємства є своєчасне та вірне здійснення обліку податкових операцій та їх відображення у податковій звітності. Правильний підхід до відображення в податковому обліку операцій платника податків є основою вірного їх відображення в податковій звітності. Тому навчальна дисципліна “Податковий облік та звітність” є важливою для підготовки бакалаврів за спеціальністю 6.050100 “Оподаткування”.

Навчальну дисципліну “Податковий облік та звітність” віднесено до групи вибіркових дисциплін циклу професійно підготовки бакалаврів за спеціальністю - 6.050100 “Оподаткування”. Вона є невід'ємною частиною циклу економічних дисциплін, необхідних робітникам бухгалтерських та податкових підрозділів підприємств незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання. Програму навчальної дисципліни розроблено у відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.

Мета дисципліни - надання студентам необхідних теоретичних основ, методичних рекомендацій і практичних навичок щодо розрахунку податкових зобов'язань з різних податків, зборів та обов'язкових платежів.

Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:

вивчення основних законодавчих та нормативних актів, які регламентують питання податкового обліку та податкової звітності;

розгляд взаємозв'язку та суперечностей між бухгалтерським та податковим обліком;

ознайомлення з основними складовими податкового обліку: предмет, завдання, функції;

вивчення та характеристика загальних вимог, які ставляться до податкової звітності;

ознайомлення з порядком ведення податкового обліку та звітності на підприємстві;

Предметом навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ та методичних рекомендацій щодо ведення податкового обліку та звітності з різних податків, зборів та обов'язкових платежів платниками податків.

З метою найкращого засвоєння навчального матеріалу дисципліни студенти повинні до його початку опанувати знання і навички в галузі загальної економічної теорії, фінансів, макроекономіки, економіки, вміти простежити вплив економічних важелів державного управління економікою на основні фінансово-економічні показники роботи підприємств та їх фінансовий стан. Цю дисципліну вивчають студенти, оволодівши знаннями з таких спеціальних дисциплін, як “Основи оподаткування”, ”Податкова система України”.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

основні законодавчі та нормативні акти, якими регламентується питання податкового обліку та звітності;

основні спільні риси та відмінності між бухгалтерським та податковим обліком;

економічну сутність податкового обліку, його предмет, задачі та функції;

загальні вимоги, які ставляться до податкової звітності;

методи податкового обліку;

організацію обліку податків, зборів та обов'язкових платежів та порядок складання податкової звітності за ними;

порядок ведення податкового обліку суб'єктами малого підприємництва та складання ними податкової звітності.

вміти:

використовувати основні законодавчі та нормативні акти, які регламентують порядок ведення податкового обліку та звітності на підприємстві;

пояснювати взаємозв'язок та відмінності податкового та бухгалтерського обліку;

вести податковий облік різних податків та зборів;

складати основні види податкової звітності.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

З самого початку вивчення дисципліни кожен студент має бути ознайомлений як з програмою дисципліни і формами організації навчання, так і зі структурою, змістом та обсягом кожного з її навчальних модулів, а також усіма видами контролю та методикою оцінювання навчальної роботи. Навчальний процес здійснюється у таких формах: лекційні, семінарські та практичні заняття, виконання індивідуального завдання, самостійна робота студентів, контрольні заходи.

Тематичний план даної дисципліни складається з двох модулів (табл. 1).

Таблиця 1

Структура залікового кредиту навчальної дисципліни

Тема 1. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК, ЙОГО ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Поняття податкового обліку та його основні характеристики

Реформування економіки України зумовило необхідність приведення вітчизняного обліку у відповідність до загальноприйнятих принципів організації, бо відмінності вітчизняної системи від діючої в економічно розвинутих країнах світу ускладнює інтеграцію нашої держави у міжнародну економіку, не сприяє залученню іноземних інвестицій в Україну. Тому прийнято ряд кардинальних заходів щодо реформування методології і методики організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

Зокрема затверджено новий План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, низку Положень (стандартів), що максимально наближені до міжнародних і дають можливість чіткого поділу обліку на фінансовий і управлінський, як це прийнято у економічно розвинутих країнах світу.

Разом із тим особливості податкового законодавства України зумовили необхідність ведення податкового обліку, який потрібний для поглиблен-ня інформативності фінансового обліку, оскільки на основі даних лише фінансового чи управлінського обліку неможливо досягти достовірного забезпечення податкової звітності.

У зв'язку з внесенням змін до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” [3] і “Про податок на додану вартість” [4] в 1997 році законодавчо врегульовані правила ведення податкового обліку. Але, основним недоліком існуючого податкового законодавства України є відсутність у ньому визначення терміну “податковий облік”.

Податковий облік - це система збору, реєстрації, узагальнення, зберігання та передачі інформації для визначення податкової бази з податків на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством [42]. Як правило, податковий облік здійснюється шляхом суцільного, безперервного та документального обліку господарських операцій, пов'язаних з визначенням податкової бази з конкретного податку.

Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків.

Податковий облік має трьохрівневу структуру [58]: 1 - рівень первинних облікових документів; 2 - рівень податкових регістрів; 3 - рівень податкової звітності з кожного податку (збору).

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення [5].

Форми первинних документів податкового обліку можуть бути встановлені діючим податковим законодавством (податкові накладні). Якщо форми первинних документів податкового обліку не встановлені, то замість них використовуються первинні облікові документи бухгалтерського обліку. Платник податку може розробити первинні документи податкового обліку самостійно (довідки бухгалтера, податкові розрахунки, пояснювальні записки).

До первинних документів бухгалтерського обліку пред'являються такі вимоги:

1. Вони мають бути складені під час здійснення господарської операції, або після її закінчення. Для забезпечення більш ефективної обробки даних на основі первинних документів складаються узагальнюючі облікові документи (матеріальний звіт).

2. Первинні та узагальнюючі облікові документи складаються на паперових чи машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити [5]: назва документа; дата та місце складання; назва підприємства; зміст та обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис особи, яка приймала участь в здійсненні господарської операції.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства [5].

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити [5]:

1) назву документа (форми);

2) дату і місце складання;

3) назву підприємства, від імені якого складено документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її складання;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Другий рівень податкового обліку регламентовано тільки за єдиним податком, податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осіб.

Податкові регістри - це форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, які згруповані відповідно до вимог податкового законодавства.

Податкові регістри призначені для систематизації та накопичення інформації, яка міститься в первинних документах, аналітичних даних податкового обліку для відображення в податковій декларації. Регістри податкового обліку ведуться на паперових чи машинних носіях.

Третім рівнем податкового обліку є податкова звітність з певних податків та зборів, яка складається платником податків виходячи з даних податкового обліку.

1.2. Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві

Податковий облік доходів і витрат ведеться платником податку на підставі документально підтверджених даних із застосуванням відповідних правил і форм обліку.

Предметом податкового обліку виступає діяльність підприємства, в результаті якої у платника податків виникають зобов'язання щодо обчислення та сплати податків [55].

У податковому обліку застосовується кілька методів: касовий метод; метод нарахувань; метод першої події; метод останньої події (рис. 1).

Податковий облік доходів і витрат платника податків при застосуванні касового методу здійснюється виходячи з моменту придбання платником податку права користування або розпорядження доходами й часу визнання за ним понесених витрат з моментом фактичного одержання доходів і здійснення витрат. Якщо платник податків одержує доход або здійснює витрати не в грошовій формі, момент одержання такого доходу або здійснення витрат визначається в тім же порядку, що використовується для визначення моменту одержання доходів або здійснення витрат у грошовій формі.

Рис. 1. Методи податкового обліку [44]

Використання касового методу передбачає облік платником податків доходів та витрат, виходячи із часу вступу платника податків у право власності на ці доходи або визнання за ним цих витрат. Моментом одержання доходів вважається момент, коли платник податків фактично придбає право одержання коштів. Як момент одержання доходу визначається момент одержання коштів, а при безготівковому розрахунку - момент надходження коштів на рахунок платника. При поетапному перерахуванні коштів - момент одержання першого платежу.

Моментом здійснення витрат зізнається момент, коли платник податків фактично здійснює ці витрати. При виплаті коштів таким моментом є момент виплати наявних коштів, при безготівковому платежі - момент одержання банком або кредитною установою доручення платника податків перелічити відповідні грошові суми. При здійсненні таких витрат подібний момент визначається по останньому з таких платежів.

У бухгалтерському обліку у відповідності зі ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” [5] доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів, тобто по методу нарахувань. У міжнародній практиці переважно використається саме цей метод. Він вважається більш об'єктивним у порівнянні з касовим методом. Застосування касового методу теж допускається, але у виняткових випадках і з певними, додатковими поясненнями.

При використанні методу нарахувань облік доходів і витрат ведеться платником податків, виходячи із часу придбання платником податків права на ці доходи або визнання за ним цих витрат, незалежно від моменту фактичного одержання їм доходів і розрахунків. Якщо платник одержує доходи або здійснює витрати не в грошовій формі, то момент одержання таких доходів або здійснення витрат визначається в такий же спосіб, як і при визначенні моменту одержання доходів або здійснення витрат у грошовій формі [51].

Моментом здійснення витрат при використанні платником податку методу нарахувань визнається момент, коли можливо однозначне визначити суму фінансового зобов'язання.

Метод ведення податкового обліку є незмінним протягом податкового періоду. У Російській Федерації, наприклад, зміна підприємством методу податкового обліку протягом строку податкового періоду допускається тільки в тому випадку, якщо протягом цього періоду підприємство ввійшло до складу консолідованої групи платників податку. Не допускається застосування різних методів обліку доходів і витрат, якщо вони стосуються однотипних операцій платника податку [39].

Ведення податкового обліку забезпечує можливість мати повне уявлення про всі операції, пов'язані з діяльністю платника податку, і про його фінансове становище. Ці операції повинні бути відбиті таким чином, щоб можна було простежити їхній початок, хід і закінчення [53].

На сучасному етапі розвитку податкового обліку в Україні існує два підходи до ведення податкового обліку.

Перший передбачає ведення податкового обліку на основі первинної документації без використання спеціальних регістрів обліку.

Другий підхід передбачає ведення податкового обліку на основі первинної документації у регістрах податкового обліку. Ці підходи не передбачають використання методологічного апарату бухгалтерського обліку (подвійний запис, рахунків синтетичного та аналітичного обліку, балансового узагальнення). Одержання підсумкових даних для складання податкової звітності здійснюється шляхом накопичення й групування даних за окремими ознаками валових доходів та витрат.

ТЕМА 2. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ТА ВІДМІННОСТІ , УПРАВЛІНСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ

2.1. Поняття фінансового, управлінського та податкового обліку

Перехід України до ринкових відносин, значні перетворення у системі господарювання, зміни відносин власності, управлінні господарськими процесами тощо. Вони не могли не торкнутися і бухгалтерського обліку як системи впорядкованого узагальнення інформації про господарську діяльність, стан і рух майна та зобов'язань підприємств.

Єдина система бухгалтерського обліку поділяється на: системи фінансового, податкового та управлінського, кожний з яких має свою специфіку та різну мету (табл. 2).

Таблиця 2

Відмінні характеристики фінансового, управлінського і податкового обліку [40]

Фінансовий облік - збір даних на рахунках бухгалтерського обліку, для складання фінансової звітності, виявлення фінансових результатів за звітний період [50].

На основі фінансового обліку ведеться управлінський облік, тобто облік витрат виробництва, контроль за ними, прогнозування прибутку. Управлінський облік є основою фінансового менеджменту на підприємстві. Його результати призначені для внутрішнього користування.

Податковий облік призначений для визначення розміру податкових зобов'язань платника податків. Податковий облік організовують в такому порядку, щоб задовольнити потреби управління і служби податкового менеджменту в інформації щодо формування оподаткованої бази підприємства від усіх видів діяльності.

Об'єктами фінансового обліку є господарські процеси, в результаті яких змінюються активи, зобов'язання і капітал підприємства. Об'єктом податкового обліку є господарські операції платника податків і зборів, що відображають виникнення чи зміну об'єкту оподаткування (табл. 3).

Таблиця 3

Об'єкти фінансового та податкового обліку [40]

Предметом фінансового обліку є господарські засоби за їх складом і розміщенням, джерела утворення та їх цільове призначення, господарські процеси, що відбуваються в результаті виробництва продукції, витрати та результати господарської діяльності в цілому.

Податковий облік має дещо вужчий предмет, оскільки господарські засоби фігурують тут в якості об'єкта лише тією мірою, в якій вони пов'язані з визначенням бази оподаткування.

Найбільш всеохоплюючою є система фінансового обліку, тому в ній застосовуються всі елементи методу загальної системи бухгалтерського обліку - рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію, оцінку, калькуляцію. Підсистема податкового обліку охоплює значно вужче коло об'єктів.

Документація в системі податкового обліку обмежується первинними документами, податковими накладними, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, реєстрами обліку валових доходів і витрат. Інвентаризація власне у податковому обліку не застосовується, хоч її не можна ігнорувати при визначенні приросту (убутку) товарів, інших виробничих запасів. Але здебільшого уточнення залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за даними інвентаризації проводять у фінансовому обліку.

Якщо податковий облік ведуть позасистемно, шляхом вибірки даних, тут не застосовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку як рахунки і подвійний запис операцій, що до речі, властиве інколи управлінському обліку в окремих країнах. В Україні як фінансовий, так і управлінський облік (а на великих підприємствах це доцільно і щодо податкового обліку) ведуть у системі кореспонденції рахунків подвійним записом.

У бухгалтерському обліку до його поділу на фінансовий і управлінський, а тепер у них застосовуються всі види вимірників - натуральні, трудові, умовні та грошові, то у податковому обліку використовується грошовий та натуральний вимірник.

Податковий і фінансовий облік відрізняються як за первинними документами (податкова накладна - у податковому обліку і товарно-транспортна накладна - у фінансовому обліку), так і за обліковими реєстрами (реєстр податкових накладних, реєстри обліку валових витрат та валових доходів, аналогів яким у фінансовому обліку взагалі немає), звітними документами, податкові форми яких набагато численніші, ніж у фінансовій звітності, термінами подання звітності, які у податковій системі більш оперативні у порівнянні з фінансовою. Зокрема, податкова звітність є місячною, квартальною і річною, у той час як фінансова - лише квартальною і річною. Тут доречно зазначити, що у жодній країні Європейського Союзу на підприємства не покладається обов'язок щоквартального складання фінансової звітності. Правилом є складання річної фінансової звітності. Додаткові обов'язки покладаються лише на ті підприємства, акції яких котируються на біржі, та на банківські установи.

У той же час документи податкової звітності виконують функції первинних документів фінансового обліку, оскільки для складання деяких форм податкової звітності дані фінансового обліку - лише вихідна інформаційна база, а потім ці ж самі форми податкової звітності є основою для записів у аналітичних реєстрах фінансового обліку.

Так, розрахунок плати за землю складається на основі акта на право власності (користування) на землю, а потім цей же розрахунок використовують для записів у реєстрах фінансового обліку. Аналогічно використовують розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, основою для складання якого є інвентарні картки з обліку основних засобів, розрахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів, складений за інформацією про наявність споживачів води, норми споживання води та ставки плати.

2.2. Взаємозв'язок та розбіжності бухгалтерського і податкового обліку

Податковий облік має право на існування поряд із фінансовим, але відмінності між ними поглиблюються. Адже особливості системи оподаткування підприємств України зумовлюють специфічні методи і прийоми облікового забезпечення обчислення податків, зборів, платежів, які у фінансовому обліку зараз не застосовуються: розмежування подій на першу та другу, відмінні специфічні економічні категорії валові витрати і валові доходи, відмінна методика списання витрат на ремонти основних фондів, різниця в їх аналітичному обліку, відмінні первинні документи та аналітичні реєстри.

Разом з тим податковий облік нині надто ускладнений, а тому його треба удосконалювати. Але, враховуючи підпорядкованість облікового забезпечення вимогам податкової звітності, яка в свою чергу зумовлена різноманітністю податків, зборів і платежів, таке вдосконалення можливе лише за умови спрощення системи оподаткування підприємств.

Несприйняття податкового обліку певною частиною фахівців зумовлено тим, що коли функції податкового обліку повною мірою виконував бухгалтерський облік ще до його поділу на фінансовий та управлінський. Тепер же сфера фінансового обліку чітко окреслена відповідними положеннями, які не охоплюють предмета податкового обліку, що й зумовлює цілий ряд інших відмінностей, зокрема, у застосуванні елементів методу бухгалтерського обліку (табл. 4).

Таблиця 4

Розбіжності між економічною сутністю операцій і податковим трактуванням подій [52]

Однак дослідження методологічних аспектів цієї проблеми, не дивлячись на її нагальність, не проводиться, що зумовлює суттєві недоліки методики організації фінансового та, особливо, податкового і управлінського обліку безпосередньо на підприємствах. В багатьох випадках тут існує паралелізм та дублювання, що збільшує і без того значний обсяг рутинної роботи бухгалтерів.

Відмінності бухгалтерського і податкового обліку характеризуються такими положеннями:

бухгалтерській облік не призначений для вирішення завдань щодо правильного обчислення сум податкових платежів;

на відміну від бухгалтерському обліку у податковому обліку витрати на амортизацію не відносять до складу валових витрат, а виділяють окремо;

до валових витрат не входять витрати, не пов'язані із виробничою діяльністю підприємства, а в бухгалтерському обліку вони включаються до складу витрат;

наявність у податковому обліку витрат подвійного призначення;

різний підхід до визначення об'єкту оподаткування (об'єкт оподаткування у податковому обліку - це величина, яка не збігається з прибутком підприємств, що є об'єктом оподаткування у бухгалтерському обліку);

визначальним у оподаткуванні підприємств є розмежування операцій з придбання сировини і матеріалів, робіт і послуг або продажу продукції (робіт, послуг) за податковими періодами на так звану “першу” та “другу” події, що у фінансовому обліку без відображення на спеціальних рахунках чи субрахунках не досягається;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6