Рефераты

Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

Ззовні ехінококовий міхур вкритий сполучнотканинною оболонкою. Стінка міхура складається із зовнішньої -кутикулярної і внутрішньої -гермінативної облонок, остання дуже тонка і є своєрідною ембріональною тканиною, яка продукує виводкові капсули з формуванням у них зародкових сколексів і вторинних міхурів.

Мікроскопічні зміни в ураженій ехінококом печінці не спостерігались, портальні лімфатичні вузли змінені не були.

Викликається ехінококоз ларвальною стадією цестоди Echinococcus granulosus родини Taeniidae, яка в стрічковій стадії паразитує в тонкому кишечнику собак, вовків, лисиць.

При виявленні ехінококозу санітарна оцінка продуктівзабою здійснюється слідуючим чином:

1. При множинному ураженні внутрішні органи направляються на технічну утилізацію;

2. При обмеженому ураженні частини органів з ехінококовими міхурами видалялись і підлягали утилізації;

3. Неуражені органи та їх частини випускались без обмежень.

В теперешній час існують прижиттєві методи діагностики ехінококозу (реакції сколекспреципітації, непрямої аглютинації, внутрішньошкірна алергічна проба), але у ветеринарній практиці вони не використвуються, тому головним методом діагностики ехінококозу залишається післязабійний огляд туші.

Із загальних заходів у боротьбі з розповсюдженням ехінококозу має особливо велике значення організація централізованого забою тварин з обов'язковим проведенням ветеринарно-санітарної експеризи туш і внутрішніх органів, оскільки на м'ясопереробних підприємствах виключається передача личинкової стадії збудника дефінетивним живителям з ураженими органами.

При аскарозі в легенях виявляли зміни характерні для пневмонії та личинкову стадію аскарид, у кишечнику виявляли катаральне запалення кишок та статевозрілих аскарид.

Аскароз свиней спричиняється круглими гельмінтами Ascaris suum, які локалізуються переважно в тонких кишках свиней, та їх личинковою стадією, яка локалізується у легенях, рідше у печінці та лімфатичнах вузлах. Статевозрілі паразити великих розмірів 20-30см завдовжки і 3мм товщиною, біло-рожевого кольору та веретеноподібної форми.

При санітарній оцінці м'яса, за відсутності ознак виснаження тушу і органи випускали без обмежень, а уражені органи утилізували.

Ураження печінки забійних свиней фасціольозом зустрічалось лише у 6,6 % досліджуваних туш. Як свідчать деякі автори фасціольоз більш характерний для жуйних тварин, які заражаються ним на пасовищі, проковтуючи інвазійну личинку, а у свиней зустрічається значно рідше. Проте, при забої свиней іноді виявляють хворих на фасціольоз тварин. Фасціол ми виявляли в жовчних ходах печінки при їх розрізі у вигляді плоских паразитів листкоподібної форми розміром 2-3см, які локалізувались лише в окремих долях печінки, уражаючи не більше 1/3 органу. В усіх досліджених тушах кількість паразитів обмежувалася декількома десятками, а печінка в цілому була не змінена.

Інші органи при фасціольозі не уражаються, оскільки збудники, трематоди виду Fasciola hepatica паразитують у жавчних ходах печінки, при ураженні 1/3 частини органу його уражені ділянки вирізали і знищували, а неуражені випускали без обмежень в реалізацію.

Жирова дистрофія печінки діагностувалася у 33,3% досліджених туш. Печінка при цьому набувала жовтого кольору та м'якої консистенції, а краї її потовщувались. Особливо чітко ці зміни виявлялись при порівнянні печінки хворих і здорових тварин. На розрізі паренхіма зберігала свою еластичність та блиск, крововиливи, або інші патологічні зміни на печінковій капсулі не спостерігались. Печінка з такими змінами направлялась на ковбасний завод для виготовлення ліверних ковбас.

Причини виникнення жирової дистрофії печінки свиней можуть бути досить різноманітні: порушення обміну речовин, хронічноперебігаючі хвороби інших внутрішніх органів, фізіологічне явище при відгодівлі свиней.

Одним із видів зусьрінутої нами атології були абсцеси печінки (у 13,35% туш). У деяких туш з таким діагнозом абсцеси в печінці мали вигляд обмежених вогнищ розміром декілька міліметрів; уражалась вся поверхня печінки дифузно. Деякі абсцеси були звапнованими. При виявленні абсцесів у печінці, вся вона повністю утилізувалась, а м'ясо досліджуволося на доброякісність. Причинами таких змін в печінці могли стати різноманітні фактори: інвазійні хвороби, недоброякісність та неповноцінність годівлі, зниження природної резистентності організму.

3.3.4 Результати дослідження м'яса органолептичним методом

Крім визначення патологічних змін, нами була проведена органолептична оцінка м'яса, одержаного від здорових тварин (5 голів), тварин з виявленими під час ветсан експертизи ознаками ехінококозу (5 голів), та ознаками жирової дистрофії печінки (5 голів).

Зовнішній вигляд визначали шляхом огляду поверхні м'яса, а потім глибоких шарів на свіжих розрізах. Кірочка підсихання блідо-рожевого кольору або блідо-червоного.

М'язи на розрізі -злегка вологі, не залишають вологої плями на фільтрувальному папері; колір властивий свинині -від світло-рожевого до червоного.

Визначення консистенції проводили надавлюванням пальця на поверхню м'яса, після чого спостерігали за швидкістю вирівнювання утвореної ямки.

Запах визначали з поверхні свіжого розрізу м'яса. Свіже м'ясо має специфічний запах, який відповідає кожному виду свіжого м'яса.

Стан жиру встановлювали по зовнішньому вигляду, кольору, запаху, консистенції. Колір свинного жиру білий або блдо-рожевий; він м'який, еластичний.

Стан сухожилків. Сухожилки свіжого м'яса пружні, щільні, поверхня суглобів гладенька, блискуча, синовіальна рідина прозора із специфічним запахом.

Проба варки. Наважку досліджуваного м'яса масою 20г подрібнювали і заливали потрійним об'ємом дистильованої води. Посуд накривали склом і доводили до кипіння на водянійбані; після чого охолоджували і оцінювали бульйон. Звертали увагу на прозорість, аромат, наявність краплин жиру на поверхні. Мутний бульон пластівцями і без крапель жиру свідчить про несвіжість м'яса.

Аналіз даних органолептичного дослідження свідчить про те, що м'ясо, одержане від тварин всіх трьох груп відповідає показникам доброякісного м'яса. А саме: колір -властивий свинині (від рожевого до блідо-червоного), запах- характерний для свинини; консистенція пружна (ямка вирівнюється у перші 1-3 секунди після натискання пальцем); підшкірний жир білий, без змін; сухожилки блискучі, щільні, еластичні. Проба варки в усіх випадках дала результати, які підтверджують доброякісність м'яса(бульйон прозорий, з краплями жиру на поверхні), лише в одному випадку при дослідженні м'яса від туш, в печінці, нирках та серці якої були виявлені множинні ехінококові міхури , бульйон містив дрібні пластівці, був мутним і не мав властивого нормальному бульону аромату.

М'ясо, отримане від тварин усіх трьох груп, у кількості 15 туш ми дослідили на доброякісність у відповідності з показниками свіжості, які включені в ГОСТ 7269-54.

При дослідженні м'яса, одержаного від забою 5 голів здорових тварин одержані слідуючі результати: рН екстракту, одержаного з проб, коливався від 5,8 до 6,2 (показники свіжого м'яса); реакці з 5% сірчанокислою в бульйоні - від всіх проб бульйон прозорий; реакція на пероксидазу позитивна в усіх випадках.

3.3.5 Результати фізико-хімічного дослідження м'яса

При дослідженні м'яса, одержаного від тварин з ехінококовими ураженнями внутрішніх органів результати були такі: рН у чотирьох пробах в межах норми (5,6-6,2), у одній пробі незначно збільшений (6,3); реакція з 5% сірчанокислою в бульйоні - в трьох пробах бульйон прозорий, в двох -мутний, а в осад випав желеподібний згусток; реакція на пероксидазу -в трьох пробах позитивна, в двох -слабопозитивна (синьо-зелене забарвлення швидко змінюється буруватим).

В третій групі проб м'яса (від твари з жировою дистрофією печінки) показник рН в трьох пробахзнаходився в межах норми (5,8-6,2), а в двох пробах дорівнював 6,3 та 6,4; реакція з 5% сірчанокислою в бульйоні - в трьох пробах бульйон прозорий, в двох -мутний; реакція на пероксидазу -в чотирьох пробах позитивна, в одній -слабопозитивна (синьо-зелене забарвлення швидко змінюється буруватим).

Результати досліджень представлені у таблиці №16.

Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що м'ясо, одержане від тварин з ехінококовими ураженнями внутрішніх органів та жировою дистрофією печінки, відповідає показникам свіжого м'яса і може використовуватись на харчові цілі при умові негайної реалізації.

Таблиця №16 -Результати фізико-хімічного дослідження проб м'яса.

Групи проб (n5)

рН

Реакція з 5% сірчанокислою міддю

Реакція на пероксидазу

Свіже

Сумнівно свіже

Несвіже

Свіже

Сумнівно свіже

Несвіже

Свіже

Сумнівно свіже

Несвіже

Здорові тварини

5

-

-

5

-

-

5

-

-

Тварини з ехінококовими ураженнями

4

1

-

3

1

1

3

2

-

Тварини з жировою дистрофією печінки

3

2

-

3

2

-

4

1

-

3.3.6 Мікроскопічне дослідження проб м'яса свинини

Нами також були вивчені мазки-відбитки із поверхневих та глибоких шарів м'язевої тканини від тварин вищезазначених трьох груп. Дані бактеріоскопічного дослідження представлені у таблиці №17.

В групі здорових тварин в мазках-відбитках із глибоких та поверхневих шарів м'яса в полі зору мікроскопа були виявлені лише поодинокі мікроорганізми (в поверхневих шарах до 6, в глибоких до 2), переважно палички.

В групах свиней з ехінококозом та жировою дистрофією печінки як із поверхневих так і з глибоких шарів м'язевої тканини виділились коки та палички; в поверхневих шарах м'яса загальна кількість мікроорганізмів коливалася від 9 до 15, а в глибоких - від 3 до 8.

Одержані результати дозволяють віднести м'ясо останніх двох груп до сумнівно свіжого або свіжого з гранично допустимими показниками (не більше 10 мікробних тіл в полі зору).

Таким чином результати бактеріоскопічного дослідження свідчать про те, що м'ясо тварин навіть безсимптомно хворих на ехінококоз та з жировою дистрофією печінки має підвищені показники мікробного обсемінення внаслідок зниження природної резистентності організму.

Таблиця №17 - Результати бактеріоскопічного дослідження.

Досліджувані проби,№

Поверхневий шар

Глибокий шар

коки

палички

всього

коки

палички

всього

Здорові тварини

1

-

+

3

-

-

-

2

-

+

6

-

+

2

3

+

+

2

-

-

-

4

-

+

3

+

-

2

5

-

+

3

-

+

1

Тварини з ехінококовими ураженнями

1

-

+

15

-

+

8

2

+

+

10

+

-

3

3

+

+

12

-

+

4

4

+

+

11

+

+

7

5

-

+

9

-

+

3

Тварини з жировою дистрофією печінки

1

-

+

9

+

-

4

2

-

+

10

-

+

3

3

+

+

8

-

+

6

4

+

+

11

+

+

5

5

-

+

11

-

+

7

3.3.7 Дослідження на трихінельоз

Усі свинячі туші обов'язково досліджувались на трихінельоз. Від кожної туші відбирали по дві проби з ніжок діафрагми масою по 60 грам і їх досліджували згідно загальноприйнятої методики. В жодній пробі не було виявлено трихінел.

3.4 Обговорення результатів власних досліджень

Продукти забою тварин присутні в господарстві на протязі всього року. Всі продукти забою свиней проходять ветеринарно-санітарну експертизу. При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою свиней найбільше виявлено захворювань тварин таких як ехінококоз (5 випадків) та хронічна жирова дистрофія печнки (5 випадків).

Слід відмітити, що ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней проводиться в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи господарства досить ретельно, при необхідності проводяться додатково бактеріоскопічні і фізико-хімічні дослідження. Значна частина м'ясопродуктів вибраковується і не допускається до подальшої реалізаціі. Так у госпадарстві де проводяться дослідження, продукти забою свиней вибраковуються по різних причинах - зміна органолептичних показників, виявлення інвазійних захворювань.

Результати фізико-хімічних досліджень свідчать про те, що незважаючи на відсутність клінічних ознак при ехінококозі та жировій дистрофії печінки м'ясо дещо відрізняється від м'яса здорових тварин за показниками свіжості та доброя-кісності, але незначний ступінь прояву цих змін дозволяє використовувати таке м'ясо без обмежень для негайної реалізації.

Результати досліджень мазків-відбитків із глибоких та поверхневих шарів м'язевої тканини від свиней з ехінококовими ураженнями та жировою дистрофією печінки вказують на те, що вони значно занасінені мікроорганізмами в порівнянні з м'ясом здорових тварин.

3.5 Розрахунки економічної ефективності

Основну частину збитків підприємству завдають захворювання інвазійної етіології, виявлені під час ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней. Ці збитки обумовлені утилізацією чи вимушеною переробкою уражених внутрішніх органів, а також зниженням якості отриманої продукції.

Таким чином економічні збитки в даному випадку складаються з:

1. збитків від бракування уражених органів та туш;

2. збитків від зниження якості продукції;

3. загальний економічний збиток.

1. Збитки від бракування уражених туш та органів (З1) визначли за формулою:

З1= Ц*Мбп+(Вт-Вф), де

Мбп -кількість продукції та сировини, які були вибракувані внаслідок різноманітних уражень протягом 2008 року та перших восьми місяців 2009року, кг;

Ц -закупівельна ціна продукції та сировини, грн.;

Вт -витрати на утилізацію, переробку, знищення продукції;

Вф -фактична виручка від реалізації продукції чи сировини, грн.

З1= 18*615+(780+327180)=339030 (грн).

2. Економічні збитки від зниження якості продукції, одержаної від тварин з виявленою патологією(З2), визначали за формулою:

З2=Мп*(Цз-Цхв), де

Мп -кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг;

Цз -ціна реалізації одиниці продукції, одержаної від здорових тварин, грн.; Цхв-ціна реалізації одиниці продукції, одержаної від хворих тварин, грн.

З2=11685*(35-28)=81795 (грн).

3. Загальна сума економічних збитків, нанесених підприємству протягом 2008-2009 років визначали як суму збитків від бракування уражених туш та органів (З1) та збитків від зниження якості продукції (З2):

З=З1+З2

З=339030+81795=420825 (грн).

При виконанні дипломної роботи перед мною постало питання: "Чи є економічно вигідно закупати свиней для забою у населення, адже приховані захворювання у них зустрічаються значно частіше (у 16% випадків) ніж у тварин з свинокомплеку (у 5,6%)?". Нами було проведено розрахунки, які довели, що закупівля свиней у населення є вигідною, незважаючи на більший відсоток виявлення прихованих патологій при ветеринарно-санітарній експертизі туш.

На бойню ППВКО "Еталон" за 2008-2009роки надійшло 263 голови свиней для забою від населення з середньою живою вагою однієї туші 100кг по закупівельній ціні 18грн за 1кг живої ваги, з них при ветеринарно-санітарній експертизі після забою було виявлено 42туші з різними рихованими патологіями, при зачистці яких від кожної туші було видалено в середньому по 5кг браку, який знищили спалюванням, витративши по 6,5грн на 1кг браку. Туші які були без патологій реалізували по 35грн за 1кг, а туші у яких було виявлено патології (після зачистки) реалізували за ціною 28грн за 1кг. Для розрахунку прибутку підприємства ми виконала такі операції:

1. визначили витрати на придбання тварин у населення:

Витрати= 263*100*18=473400грн;

2.визначили кількість забитих здорових тварин:

Здор.тв= 263-42=221 тварина;

3. визначили прибуток від реалізації туш від здорових тварин:

Прибуток= 221*100*35=773500грн;

4. визначили витрати на знищення забракованої продукції:

Витрати1 =5*42*6,5=1365грн;

5. визначили прибуток від реалізації туш після їх зачистки:

Прибуток1=(4200-210)*28=111720грн;

6. загальний прибуток підприємства=(прибуток від реалізації туш від здорових тварин+ прибуток від реалізації туш після їх зачистки)-( витрати на придбання тварин у населення + витрати на знищення забракованої продукції):

Загальний прибуток =(773500+111720)-(473400+1365)=410455грн.

Отже незважаючи на досить високий коефіцієнт прихованої захворюваності у свиней з приватного сектора 16%, закупівля їх для забою з метою реалізації м'яса є економічно вигідно.

4. Загальний прибуток господарства від реалізації туш свиней= загальний прибуток від реалізації туш свиней закуплених у населення+ загальний прибуток від реалізації туш свиней господарства = 410455 + ((143100*35) - (405*6,5)+(405*28))= 5427662,5грн.

4.ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, організаційних, соціально-економічних, гігієнічних, механічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на створення безпечних умов праці та працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються конституцією України, кодексом законів про працю, законом "Про охорону праці", а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.

Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія, і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах і сільському господарстві.

Трудове законодавство регламентується Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом України "Про охорону праці".

Конституційне право громадян нашої держави на охорону життя й здоров'я у процесі трудової діяльності відображене у законі України "Про охорону праці", прийнятого Верховною Радою України 21.11.2002 р.

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих, незалежно від посади та рівня кваліфікації.

Метою охорони праці є зниження та ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, які забезпечують безпеку праці.

Згідно положення "Про роботу по охороні праці і техніці безпеки на підприємствах, в організаціях і в установах" відповідальність за охорону праці і техніку безпеки, з дотриманням діючого Законодавства в покладена на керівника установи, а контроль за виконанням вимог з охорони праці, направлених на зниження виробничого травматизму і захворюваності у господарстві, здійснює інженер з охорони праці і техніки безпеки.

Складовими частинами охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія та безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві.

Дія закону розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності та видів їх діяльності.

При вступі на роботу всі робітники та спеціалісти проходять вступний інструктаж Один раз на 6 місяців проводиться поточний інструктаж.

При проведенні інструктажу кожен з працюючих та студентів-стажистів повинен засвоїти такі положення:

· відповідальність за виконання інструкцій і постанов;

· правила особистої гігієни при роботі з реактивами

· основні правила пожежно- та електро безпеки;

· основні питання організації охорони праці;

· про надання першої долікарняної допомоги у випадку травмування або отруєння.

Дана дипломна робота виконувалась у приватному господарстві ППВКО "Еталон", що знаходиться в с. Скребиші, Білоцерківського району, Київської області.

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування підприємством (стаття 15 Закону України "Про охорону праці" (2002) та НПАОП) 0.00-4.21-04 "Типове положення про службу охорони праці".

За відповідальність за охорону праці в "ППВКО Еталон" несе і відповідає директор підприємства. Директор підприємства повинен створити ефективну систему управління охороною праці, яка б сприяла удосконаленню і покращенню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; забезпечити працюючих правилами, стандартами, нормами, інструкціями та іншими нормативними актами; розробляти зміст та методики проведення інструктажу з питань охорони праці; організовувати навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

Практичне виконання роботи з охорони праці проводять: головний інженер по техніці безпеки і головними спеціалістами окремих ланок підприємства (в даному випадку це лікар ветеринарної медицини та головний зооінженер).

Зооінженер проводить інструктаж з охорони праці і техніки безпеки з новими працівниками незалежно від характеру їх трудової діяльності. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки, згідно НПАОП 0.00 - 4.12 - 05.

Головний лікар ветеринарної медицини - контролює дотримання правил догляду за тваринами (як за хворими, так і за здоровими), здійснює контроль за ветеринарно-санітарними нормами, станом приміщень, забійного пункту.

Середньорічна чисельність працюючих на даному підприємстві становить 56 чол.

Один раз на рік створюється комісія, яка здійснює контроль служби охорони праці в "ППВКО Еталон".

Медичні огляди в ППВКО "Еталон" є обов'язковим щорічним заходом, згідно НПАОП 0.03-4.02 - 94. Працівників підприємства, що мають контакти з забійними тваринами і продуктами забою свиней допускають до роботи лише після проходження медичного огляду і наявності санітарної книжки.

Працівники підприємства один раз на два роки отримують спецодяг(гумові чоботи, халат, фартух, фуфайка), а також мило і рушник, згідно НПАОП 0.00 - 4.01 - 09.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров'я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.

В ППВКО "Етаолон" атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використана сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Виробничий травматизм і професійні захворювання в ППВКО"Еталон" за 2008-2009 роки не спостерігались.

Планування та фінансування робіт з охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці - одна з провідних функцій управління охорони праці. Планування робіт по охороні праці буває:

1. Перспективним (на тривалий термін);

2. Поточним (на рік);

3. Оперативним (на квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих умов на підприємстві.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

На території ППВКО "Еталон" є пожежний гідрант. Біля кожного приміщення укомплектовані пожежні щити.

Дане підприємство спеціалізоване на виробництві м'яса, зернових та технічних культур.

ППВКО "Еталон" займає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 7 км проходить автомагістраль обласного значення, яка зв'язує ППВКО "Еталон" з районним центром м. Біла Церква та обласним центром м. Київ. Відстань до районного центру - 25 км, а до обласного - 76 км.

Тварини утримуються в свинарниках, на які переробили двохрядні корівники, на дерев'яній підлозі з солом'яною підстилкою. Проводять дворазове гдування та прибирання гною. Освітлення і вентиляція приміщень природна. Ввечері і зранку вмикають електроосвітлення. Приміщення обладнані гнійозбиральними транспортерами.

Отримання високоякісного м'яса багато в чому залежить від санітарного стану забійного пункту, інструменту, який виеористовується для забою свиней, розбирання туш та іншого інвентарю. Дезінфекцію в ППВКО "Еталон" проводять дезінфікуючими розчинами (гіпохлорид натрію або кальцію). Також використовують засіб ДПМ-2 для санітарної обробки, ножів та сокир у вигляді гарячих 0,5% та холодних 1% розчинів. Це забезпечує високий рівень чистоти робочих поверхонь і отримання високоякісного м'яса.

5. ВИСНОВКИ

1. Бойня ППВКО "Еталон" призначена для забою тварин на внутрішньогосподарські цілі і розрахована на забій за кожну робочу зміну 5-7 голів, а за місяць - в середньому 100голів.

2. Переробка свиней на бойні здійснюється переважно із зняттям шкури і включає слідуючі операції: оглушення, знекровлення, зняття шкури, видалення внутрішніх органів, розділення туш на напівтуші і зачистку туш.

3. Визначили, що під час ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою свиней протягом 2008-2009 років патологічні зміни було виявлено у 123 тушах із 1691, що становить 7,27%.

4. Рівень виявлення патології у тушах свиней закуплених у населення становинь 6 туш з 49, тобто 12,2%, що на 4,4% менше ніж у туш, які прибули зі свиноферми (з 128 туш з патологіями 10 (7,8%)).

5. Дослідили, що серед виявленних захворювань основну масу склали випадки ехінококозу (33,3%, з них у приватному секторі 13,3%), хронічної жирової дистрофії печінки (33,3%, з них у приватному секторі 6,6%), аскарозу (20%, з них у приватному секторі 13,3%), абсцесів печінки (13,3%, з них у приватному секторі 0%), фасціольозу (6,6%, з них у приватному секторі 100%).

6. При фізико-хімічному дослідженні м'яса з виявленими патологічними змінами одержані наступні результати:

· Із 5 проб м'яса від тварн з ехінококовими ураженнями внутрішніх органів показник рН характерний для свіжого м'яса одержаний в 4, сумнівно-свіжого -в 1пробах; реакція з сірчанокислою міддю свідчить про свіжість м'яса в 3, про сумнівну свіжість - в 1, і про несвіжість м'яса в 1 пробі; реакція на пероксидазу позитивна в 3, слабопозитивна - в 2 пробах;

· Із 5 проб м'яса від тварн з жировою дистрофією печінки показник рН характерний для свіжого м'яса одержаний в 3, сумнівно-свіжого - в 2 пробах; реакція з сірчанокислою міддю свідчить про свіжість м'яса в 3, про сумнівну свіжість - в 2 пробах; реакція на пероксидазу позитивна в 4, слабопозитивна - в 1 пробі.

7. Результати досліджень мазків-відбитків із глибоких та поверхневих шарів м'язевої тканини від свиней з ехінококовими ураженнями та жировою дистрофією печінки вказують на те, що вони значно занасінені мікроорганізмами в порівнянні з м'ясом здорових тварин.

8. Усі туші свиней - 177 штук, були досліджені на трихінельоз. У жодному випадку збудника хвороби виявлено не було.

9. Економічні збитки нанесені підприємству протягом 2008-2009 років внаслідок бракування уражених органів та туш і зниження якості продукції складають 420825грн.

10. Загальні прибутки господарства за 2008 та 8місяців 2009 року складають 5427662,5грн.

6. СПИСОК ВИКОРИСТОНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аганин А.В. Ветсанекспертиза м'яса (Ретроспективный контроль) // Ветеринарія 2008. - № 3. - С.57-60.

2. Бірта Г.О. Ветеринарно-санітарні заходи у господарствах по виробництву продукції свинарства // Ефективне тваринництво - 2008. - № 2. - С. 34-36.

3. Бірта Г.О, Рибалко В. Формування м'ясності свиней // Тваринництво України - 2009 - № 3 - С. 19-21

4. Булавкіна Т.П. Якість продуктів забою свиней, відгодованих за раціонами з мікробіальним білком // Свинарство. -1991.-Вип.47. -с. 66-70.

5. Бутко М.П., Мазур Н.И. Ветеринарно-санитарная экспертиза мяса.- К.:ИПК Минпищепрома УССР, 1983.-64с.

6. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва /В.І.Хоменко, В.М.Ковбасенко,М.К.Оксамитний та ін./ під ред. В.І.Хоменка-К.: Сільгоспосвіта.-1995-711с.

7. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва за ред. Доктора ветеринарних наук,професора О.М.Якубчак та В.І.Хоменка видання ІІ виправлене, доповнене,-К.:ТОВ Біопром.-2005-799с.

8. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва за ред. Х.С.Горегляда,-М.: Колос.-1981-582с.

9. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней під ред. О.Ф.Єлісєєвої.-М.:Головне управління ветеринарії.-1990-48с.

10. Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 14січня 2004року №4 та зареєстрованого у міністерстві юстиції України 28.01.2004року за №121/8720.

11. Волкова О.В., Елецкий В.К. Основы гистологии с гистологической техникой.- М.: Главное Управление Ветеринарии, 1990.-48с.

12. Гиря В.Н. Качество мяса у гибридов // Свиноводство. 2000.- Вып.46.-с. 35-38.

13. Діючі нормативні документи з ветеринарно-санітарної експертизи

14. харчових продуктів: Збірник / Укладачі: Є.А. Шевченко, В.С. Каліберда, В.І. Самотескул, С.М. Картавих. - Донецьк, 1998. - 346 с.

15. Дунаева Т.И., Мирошникова О.В. Определение доброкачественности мяса // Молочная и м'ясна промышленость. - 1999. - № 6. - С. 51-54.

16. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський, В.О. Бусол та ін.; За ред. П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського. - К.: Урожай, 2004. - 1280 с.

17. Дяченко Д.В. Вопросы санитарии на мясоперерабатывающих предприятиях // Мясное дело - 2009 - №6 -с. 32-39

18. Живодеров С.П. Из истории отечественной ветсанэкспертизы //Ветеринария. -1994.-№12.-с.34-37.

19. Житенко П.В., Устменко Л.И., Репин В.М. Организация убоя сельскохозяйственных животных.-М.: Россельхозиздат, 1980.-191с.

20. Інструкція по клеймуванню м'яса, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини 03.07.01 №51 і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 03.10.01 за №854/6045.

21. Загаевский И.С., Жирновский П.А. Ветеринарно-санитарная єкспертиза и технология переработки продуктов животноводства,-М.: Колос.-1965-77с.

22. Закон України "Про ветеринарну медицину" від 15.11.01 № 2775-III.

23. Закон України "Про вилучення з обігу, переробки, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14.01.2000 № 1393 - XIV .

24. Закон України "Про охорону праці" від жовтня 1992 р. № 2694 - ХП зі змінами від 15 травня 1996 р.

25. Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.97 № 771/97 - ВР, зі змінами внесеними згідно із Законами № 2681 - III (2681 - 14) від 13.09.2001, ВВР, 2002, № 1, ст. 2; № 191 - IV (191 - 15) від 24.10.2002 .

26. Захарченко Н. Свинарство от "А" до "Я" // Мясной бизнес. - 2006. - № 11. - С. 18-19.

27. Колос Ю.О., Демиденко В.М., Токарев М.Ф. Ветеринарно-санітарна експертиза. Набули чинності нові правила перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарна експертиза м'яса та м'ясопродуктів // Сучасне птахівництво. - 2002. - № 1. - С.18-20.

28. Козак В.Л. Требования к санитарному режиму на мясоперерабатывающих предприятиях и цехах // Мясное дело. - 2009. - №2- с.35-36.

29. Ліннік В. та ін. Свинина в тушках і напівтушках: основні положення ДСТУ // стандартизація сертифікація якості - 2008. № 4. С. 23-25

30. Мазур Н.И., Селюченко Н.И. Ветеринарно-санитарная экспетиза ливера свиней // Мясное дело - 2009. - №6 -С.28-31

31. Макаров В.А. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів на ринках і в господарствах. М.: Колос, 1992. - 298 с.

32. Макаров В.А., Фролов В.П., ШукшишН.Ф. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва за ред Макарова В.А.- М.: Агропромиздат.-1991.-463с.

33. Мельникова С.А. Современные методы ветеринарно-санитарной экспертизы мяса свиней // Ветеринария с / х животных. - 2007. - № 3. - С. 68 - 73.

34. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів тваринництва, затверджені наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 07.06.2002року №28 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 21.06.2002року за №524/6812;

35. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин /В.Ф.Галат, А.В.Березовський, М.П.Прус, Н.М.Сорока; за ред. В.Ф.Галата.- К.: Вища освіта, 2003.-464с.

36. Пенко В.П. Рік неспроваджених сподівань або ринок м'яса свиней: актуально // Мясной бизнес. 2006. - № 2. - С. 13-16.

37. Печко В.П. Ринок мяса свиней // Мясной бинес. - 2008. - № 2. - С. 92-95.

38. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження загальних вимог до здійснення, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції" від 24.01.01 № 50.

39. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року № 833 " Про затвердження Порядку відбру зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень".

40. Рыбалко В.П. Свиноводство Украины в условиях рынка // Зоотехния. - 2002. - № 12.- -С. 20-22.

41. Топіхота, Стародубець, Гуднікова Вдосконалена технологія виробництва свинини // Тваринництво України - 2009. - №5 - с.9-12

42. Туша и качество мяса // Свиноводство - 2008. - № 4. - С. 22-23.

43. Туша и качество мяса // Свиноводство. Промышленное и племенное - 2008. - № 5. - С. 26 - 31.

44. УкрАгроКонсалт. Рынок мяса и мясных продуктов Украины // Мясное дело - 2009. -№8 - с.20-31.

45. Хоменко В.І. та ін. Практикум з ветеринарно-санітарної експертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва і рослинництва. - Київ: "Ветінформ", 1998. - 240 С.: іл. 88

46. Шарніна В. Ринок свинини: Тенденції, шанси та ризик. Пропозиція // Свинарство. - 2006. - № 10. - C. 50-55.

47. Янченко А.Е., Карасев Н.Ф. О послеубойной лабораторной диагностике трихинеллза у животных // Мясное дело. - 2007. - № 9. - С. 52 - 53.

48. Ярков С.П. и др. Расширение возможностей лаборатории ветеринарно-санитарной экспертизы // Ветеринария. - 2000. - № 2. - С. 34-56.

7. ДОДАТКИ

Передзабійне утримання свиней на бойні ППВКО "Еталон"

Туші та внутрішні органи для проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Проведення трихінелоскопії: проби м'яса для дослідження (зверху) та готові зрізи на склі компресаріума (знизу).

Бактеріоскопія м'яса: обладнання для проведення дослідження (зверху), пофарбовані мазки-відбитки (знизу).

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 Рефераты