Рефераты

Особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва

З усіма особами, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи, і з прибулими у відрядження з інших організацій, а також із студентами, які проходять виробничу практику, проводять вступний інструктаж.

На робочому місці проводять первинний інструктаж з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, відрядженими, учнями і студентами, що прибули на навчання або практику, з іншими працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу. Проведення інструктажу на робочому місці реєструють у спеціальному журналі. Через 6 місяців після первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, стажу роботи працівники проходять повторний інструктаж за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі.

Позаплановий інструктаж проводять у притулку у разі порушення вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травм. Цільовий інструктаж проводять з працюючими, що виконують разові роботи, не повязані з прямими обовязками за спеціальністю.

Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий проводить безпосередній керівник робіт.

Дуже велика увага приділяється профілактиці виробничого травматизму (покуси собак). Щомісячно проводять збори у виробничому підрозділі. Проводять аналіз роботи, розглядають заяви на покращення умов роботи, щоб уникнути виробничого травматизму. За шість років існування притулку були тільки дрібні покуси працівників, які не мали тяжких наслідків. Слід зазначити, що в притулку не проводяться профілактичні медичні огляди працюючих.

Для запобігання травматизму в притулку користуються спеціальною петлею для відлову, переведення собак в інші вольєри, для виконання медичних заходів. Всі працівники працюють у рукавицях, спеціальній формі. До безпривязного утримання допускаються тільки собаки з добрим норовом.

Територія притулку огороджена 2,5-метровим бетонним парканом. При вїзді на територію обладнаний санпропускник. На території розташовані вольєри для собак висотою до 2 м, стінки між вольєрами і задні стінки суцільні, передні сітчасті. Вольєри зачиняються з зовнішньої та внутрішньої сторін. Декілька вольєрів розташовано в приміщенні. Вони мають природну та штучну вентиляцію, штучне освітлення. Є кілька приміщень для персоналу. В приміщенні офісу розташовані: кімната відпочинку, туалет, кабінет. В кухні є дві електричні плити (плити мають заземлення), джерело водопостачання. В клініці розташована операційна, в якій є холодильник, лампа штучного освітлення (для операцій), бактерицидна лампа, автоклав, сейф, кімната для медикаментів, два операційні столи. Також є стаціонар для післяопераційних тварин. Офіс, операційна та стаціонар обладнані аптечками першої допомоги.

Всі приміщення мають природне та штучне освітлення, природну та штучну вентиляцію, штучне опалення. Їжу тваринам розвозять за допомогою візків в кожен вольєр. Агресивних тварин під час годівлі попередньо заганяють у будки, щоб запобігти травматизму працівників. Для заразно хворих тварин існують окремі вольєри, вхід до яких дозволяється тільки в спецодязі.

Трупи тварин переносять в біотермічну яму і знешкоджують на відстані 1 км від притулку і на відстані 3-5 км від населеного пункту.

При транспортуванні трупів тварин з метою попередження зараження людей та зовнішнього середовища трупи тварин запаковують у целофанові мішки, а працівники, які з ними працюють, одягнені в спецодяг (халати, гумові чоботи та рукавиці) та суворо дотримуються правил особистої гігієни.

В притулку дотримуються протипожежного режиму. Він передбачає не загороджувати проходи між вольєрами, підходи до вольєрів, не палити, не користуватися відкритим вогнем. Особлива увага приділяється електромережі і електроосвітленню. На території існує два протипожежних щити з набором протипожежного інвентарю. На покрівлі кожного приміщення є громовідводи. На випадок пожежі є план евакуації.

Фінансування притулку здійснюється за рахунок благодійних внесків від громадян та організацій, та завдяки підтримці керівних установ України і зарубіжних країн (Австрія, Швейцарія). Робітники вчасно отримують заробітну платню. Притулок добре забезпечений медикаментами і кормом для тварин.

Рекомендації по покращенню охорони праці:

- бажано, щоб притулок був розширений, адже багато бездомних тварин. Іноді їх розташовують по 7-8 у вольєрах при нормі 5-6;

- оскільки притулок не обладнаний водопроводом, воду доводиться привозити з с. Пирогово. Бажано, щоб питання власного водопроводу було вирішено;

- бажано, щоб працюючі проходили медичні огляди.

5. ВИСНОВКИ І ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ5. ВИСНОВКИ І ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ/l1

ВИСНОВКИ

За останній час демодекоз серед собак у м. Києві набув широкого розповсюдження.

Висока чутливість до демодекозу характерна для таких порід собак: німецька вівчарка, коллі та ротвейлер.

Динаміка захворюваності на демодекоз значно вища у молодому віці.

Наибільш часто зустрічається луската форма обмеженого демодекозу. Пустульозна форма зустрічається рідше.

У тварин, хворих на демодекоз, відмічається наявність супутніх захворювань: бактеріальне і грибкове ураження шкіри, гельмінтозні хвороби.

Застосування препарату івермектин в дозі 600 мкг/кг всередину забезпечує високу ефективність лікування демодекозу.

Собаки порід колі, шелті, бобтейл характеризуються підвищеною чутливістю до івермектину, в звязку з чим для їх лікування слід застосовувати препарати інших груп у вигляді мазей та емульсій.

Застосування емульсії амітразіну на мінеральній олії виявилося більш ефективним ніж на воді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати проведених досліджень можуть бути використані для діагностики, лікування і профілактики демодекозу собак практикуючими лікарями ветеринарної медицини.

2. Для лікування демодекозу собак рекомендується застосовувати препарати івермектину в дозі 600 мкг/кг щоденно всередину.

6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ/l1

1. Абуладзе К.И., Никоявский С.Н. Демодекоз животных // Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1975. С. 158 -159.

2. Бензиор Е., Карлотти Д.Н. Руководство по демодекозу у собак. //Ветеринар. - 2000. - №3. - с. 32-36.

3. Бердыева А. Демодекоз: доктор Айболит. //Домашние любимцы. - 2002. - №6. - с. 8.

4. Берестов В.А. Краткий справочник зверовода. Петрозаводск, Карелия, 1974. С. 437-445.

5. Бирюков А.А. Некоторые биологические свойства соединений амитраз и акарицидной композиции на его основе Демодекоз собак и отодектоз кошек // Сб. науч. тр. / Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. 1998. Т.104. С.57-63.

6. Болезни собак и кошек / В.Б. Борисевич, В.Ф. Галат, Г.М. Калиновский и др.; под ред. А. Й. Мазуркевича. К.: Урожай, 1996. 432 с.

7. Бондаренко И.В., Поляков И.Я., Стрелков А.А. Клещи // Вредные нематоды, клещи, грызуны. - М.: Колос, 1969. - С.89-93.

8. Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. - К.: Урожай, 1989. - С.65.

9. Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Введение в акарологию; пер. с анг., М.: Иностранная литература, 1955. 476 с.

10. Бэкер Э.В., Уартон Г.В. Морфология и диагностика клещей. Л.: Иностранная литература, 1977. 157 с.

11. Бэне Ф. Демодекоз. //Ветеринар. - 1997- №1- С. 10-14.

12. Ветеринарная лабораторная практика: В 2т. / Издательство сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов. - М.: 1963. - Т.: 2.

13. Ветеринарная энтомология и арахнология: Справочник/ В.А. Поляков, У.А. Узаков, Г.А. Веселкин. М.: Агропромиздат, 1990. 239 с.

14. Галат В.Ф., Дороніна О.Г., Суворов В.Г. Ефективність дектомаксу в боротьбі з акариформними кліщами // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. К.: НАУ, 1999. С. 81-83.

15. Головко А. Демодекоз: советы о здоровье. //Мир собаки. - 2002. - №2. - с. 12-13.

16. Головко А.Н. и др. Кожные патологии у собак : этиологические аспекты. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С.168-169.

17. Головко А.Н.,УшкаловВ.А и др. Заболлеваемость демодекозом собак разных пород. // Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.67-68.

18. Гордиенко Л.Н., Пильщик Е.В. Этиологическая структура заболеваний кожи, содержащихся в условиях муниципального приюта. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г. Москва. - С.266-268.

19. Гряних Г.М., Лехман С.Д., Будко Т.А. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - С. 78-95.

20. Демодекоз собак. //Ветеринария. - 2000. - №4, февраль. - с. 6-7.

21. Дубинин В.Б. Чесоточные клещи, их биология, вред в сельском хозяйстве, методы профилактики и борьбы с ними. - М.: Сов. Наука, 1954. - 172-244 с.

22. Дьяконов Л.П. Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1985. - 383с.

23. Карпецкая Н.Л. Синдромный подход в диагностике поражений кожи у собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 92-93.

24. Кучеренко І.А. Діагностика та профілактика харчових алергій у собак і котів // Збірник матеріалів V Міжнородної науково-практичної конференції Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин. - К.: НАУ, 2000. - С.96-98.

25. Любащенко С.Я. Арахно-энтомозы // Болезни пушных зверей. М.: Колос, 1973. С. 205-218.

26. Майборода Е.А. Арахноэнтомозы домашних животных Украины и Юга России // Матер. Наук.-пр. конф. молодих вчених “Науковы досягнення в галузі ветеринарної медицини”. Харків, 1997. С. 32-33.

27. Машней И.А., Мищенко А.А. Изучение арахнонтомозов собак и кошек в г. Харькове. //Материалы 2-й междунар. конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь1997г - г.Киев.- С.80-81.

28. Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Вісник Сумського ДАУ. 1999. № 4. С. 14-16.

29. Машней И.А. Арахноэнтомозы собак и кошек Украины // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. К.: НАУ, 1999. С. 14-16.

30. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей / Пер. с нем. М.: Аквариум, 1998. 816 с.

31. Оленев Н.О. Чесоточные клещи. Л.: АН СССР, 1932. 64 с.

32. Орлов И.В., Аргинский Н.И., Никольский С.Н. Ветеринарная акарология // Практикум по ветеринарной паразитологии. М.: Сельхозиздат, 1962. С. 185 -232.

33. Паразитарные болезни человека. - К.: Зздорв'я, 1984. - 160с.

34. Паразитология и инвазионные болезни животных / М.Ш. Акбаев, А.А. Водянов, Н.Е. Космиников и др.; под ред. М.Ш. Акбаева. М.: Колос, 2000. 743 с.

35. Патерсон С. Кожные заболевания собак / Пер. с анг. Е. Осипова. М.: Аквариум, 2000. 176 с.

36. Поживил А.И., Головкина Л.П., Корж А.В. и др. Эффективность аверсектина при клещевых болезнях плотоядных // Материали Першої міської конференції з проблем дрібних домашніх тварин. К.: НАУ, 1996. С. 14 - 116.

37. Поляков В.А., Узаков У.Я., Веселкин Г.А. Ветеринарная энтомология и арахнология. - Мю: Агропромиздат, 1990. - 239с.

38. Пономаренко А.Н., Мельникова М.В., Волкова В.В. и др. Арахнозы кошек: особенности эпизоотологии и лечения в условиях мегаполиса // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. К.: НАУ, 2001. С. 43-45.

39. Пономаренко В.Я и др. К вопросу о демодекозе собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции, октябрь 1996 г -г. Киев.- С.37-38.

40. Потоцький М. Демодекоз. //Ветеринарна Медицина України. К., - 2001. - №7 - с. 23-25.

41. Птицина О. Новое в лечении демодекоза. //Ветеринарная газета. - 2000. - №11, июнь. - с. 7.

42. Семенов И.В., Буран С.Н. Демодекоз собак. //Тезисы докладов 1-й Международной ветеринарной конференции октябрь 1996 г -г. Киев. - С. 65-70.

43. Справочник по охране труда и технике безопасности в животноводстве. Изд. 2-е, доп. и перераб. - К.: Урожай, 1985. - 199с.

44. Уркхарт Г.М., Эрмур Д., Дункан Д., Данн А.М. и др. Ветеринарная паразитология / Пер. с анг. Е. Болдырева, С. Минаева. М.: Аквариум, 2000. 552 с.

45. Хайдаров К.М. Новые пестициды для борьбы с иксодидами // Экспресс-информация НИИИТЭК Госплана Туркменской ССР. Ашхабад, 1980. Серия 60. Вып. 4. С. 5-8.

46. Хугаев С.С. Демодекоз. //Зоо-фито биржа. - 2002. - № 1-2. - с 16-17.

47. Чеботарёв Р.С. Справочник по ветеринарной и медицинской паразитологии. - Минск: Наука и техника, 1971. - 373с.

48. Шерешевская Е.Г. Наружные паразиты // Ветеринарная паразитология. М.: Колос, 1965. С. 302-305.

49. Шеховцов В.С., Машкей И.А. и др. Видовой состав паразитов домашних животных. //Материалы 2-й междунар.конференции «Проблемы ветеринарного обслуживания мелких домашних животных» октябрь 1997г - г.Киев.- С.64-65.

50. Щанкина М., Осийчук Ю. Особенности этиопатогенеза болезней кожи собак. //Тезисы 7-й междунар. конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных, март 1999 - г.Москва. - С. 80-82.

Структура захворювань шкіри в собак і кішок

(за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва).

Захворювання шкіри

Липень-грудень 1997р

1998р

1999р

Листопад-грудень 2000р

2001р

2002р

Всього

Шкірні захворювання, обумовлені ектопаразитами

ДЕМОДЕКОЗ

собак

20

16

11

23

76

63

209

кішок

-

-

-

-

2

1

3

ІНШІ АРАХНОЕНТОМОЗИ:

Триходектоз

1

-

-

2

10

16

29

Саркоптоз

-

1

-

-

-

1

2

Псороптоз

-

-

-

-

2

-

-

Нотоедроз

-

-

-

-

-

2

2

Хейлетиельоз

-

-

-

1

-

1

2

ГРИБКОВІ УРАЖЕННЯ ШКІРИ:

Дерматомікози

3

7

33

29

326

299

697

Трихофітія

19

11

14

14

82

42

182

Мікроспорія

2

4

1

7

16

31

61

Парша

-

-

-

3

-

1

4

Пітіроспороз*

-

-

-

-

-

15

15

УРАЖЕННЯ ШКІРИ НЕЗАРАЗНОЇ ЭТІОЛОГІЇ

9

10

35

91

422

335

902

у т.ч. алергічної природи

-

-

-

9

197

217

423

ІНШІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ:

Екзема

-

-

-

-

85

130

215

Піодермії

-

-

-

2

66

59

127

Запалення зовнішнього слухового проходу

-

-

1

11

56

152

220

у т.ч. отодектоз

-

-

1

2

5

41

49

ВСЬОГО:

54

49

95

183

1143

1148

2672

  • *ураження шкіри дріжджовим грибком Malassezia.
  • Структура захворювань шкіри в собак і кішок в умовах м.Києва
  • (за даними звітів про роботу міської служби державної ветеринарної медицини)
  • Роки спостереження

    1992

    1993

    1994

    1995

    1996

    1997

    1998

    1999

    2000

    2001

    2002

    середнє

    Кількість клінічних оглядів собак на шкірні захворювання

    -

    38123

    35185

    36772

    33595

    30365

    29973

    30827

    35581

    32316

    33584

    33739

    Демодекоз

    56

    45

    68

    60

    75

    108

    88

    85

    96

    83

    97

    78,3

    Стригучий лишай

    133

    156

    247

    237

    287

    219

    201

    435

    482

    607

    643

    Короста

    34

    28

    60

    81

    61

    14

    28

    52

    79

    128

    186

    Кількість клінічних оглядів кішок на шкірні захворювання

    -

    3210

    2012

    2135

    1819

    1710

    1443

    1522

    1951

    1690

    1922

    Демодекоз

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    -

    1

    -

    -

    Стригучий лишай

    108

    118

    132

    137

    140

    151

    274

    354

    387

    422

    564

    Короста

    42

    93

    145

    224

    206

    257

    320

    350

    395

    368

    532

    Прийнято дрібних тварин

    із заразною патологією

    1576

    2045

    2769

    3153

    2493

    2341

    2942

    3270

    3357

    3842

    3409

    із незаразною патологією

    -

    20136

    28949

    26506

    22269

    15104

    20589

    18311

    21352

    27224

    21477

    Питома вага ДЕМОДЕКОЗУ стосовно захворювань дрібних тварин (%)

    -заразної етіології

    3,5

    2,2

    1,9

    1,9

    3,0

    4,6

    2,9

    2,6

    2,8

    2,2

    2,8

    2,8

    -шкірним хворобам

    -

    0,12

    0,19

    0,16

    0,22

    0,35

    0,29

    0,27

    0,24

    0,25

    0,28

    0,23

    Прояв демодекозу по породних і вікових групах

    (результати спостережень за 2000-2002р. за даними лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м.Києва):

    - по породній приналежності:

    Порода

    Кіль-кість

    %

    Порода

    Кіль-кість

    %

    Порода

    Кіль-кість

    %

    німецька вівчарка

    18

    11,1

    мастіно-неаполітано

    4

    2,5

    шарпей

    2

    1,2

    стаф.амер.тер'єр

    17

    10,5

    декорат.породи

    4

    2,5

    пекінес

    2

    1,2

    ротвейлер

    16

    9,9

    сеттери

    4

    2,5

    поинтер

    1

    0,6

    боксер

    11

    6,8

    бульмастиф

    3

    1,9

    кавказ.вівчарка

    1

    0,6

    доберман

    10

    6,1

    лабрадор

    3

    1,9

    лайка

    1

    0,6

    англ. бульдог

    10

    6,1

    Пітбультер'ер

    3

    1,9

    кане-корсо

    1

    0,6

    спанієлі

    9

    5,6

    дог

    2

    1,2

    колі

    1

    0,6

    такса

    9

    5,6

    далматин

    2

    1,2

    чау-чау

    1

    0,6

    метиси

    9

    5,6

    Вельштер'єр

    2

    1,2

    порода невідома

    16

    9,9

    Разом: 162

    - по віковій приналежності:

    вікова група

    від 2 міс. до 6 міс.

    від 6 міс. до 1 року

    до 2-х років

    до 5 років

    після 5 років

    після 10 років

    разом

    кількість

    39

    51

    42

    22

    7

    1

    162

    %

    24,1

    31,5

    25,9

    13,6

    4,3

    0,6

    100

    - по статевій приналежності:

    кабелі

    суки

    86

    76

    53,1%

    46,9%

    Доповідь

    Шановний голово, шановні члени державної екзаменаційної комісії, дозвольте представити вашій увазі доповідь на захист моєї дипломної роботи по темі: особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва.

    Тварина в домі це затишок, радість та гарний настрій. Коли людина піклується про тварину, вона стає добрішою, з повагою ставиться до інших. Маленьку тварину не можна розглядати як живу іграшку. З часом це маленьке кошеня чи цуценя виростає, у нього зявляються свої інстинкти, звички, а інколи і неприємні риси характеру. Догляд за такими тваринами вимагає деякого досвіду і часу. І саме від людини залежить, чи будуть собака, кішка здоровими і доглянутими. Якщо людина піклується про здоровя та зовнішній вигляд своєї тварини, то і людині не загрожує небезпека, адже вона несе відповідальність за життя та здоровя тварини.

    Метою нашої роботи було вивчення особливостей епізоотологічного процесу у м. Києві, діагностики демодекозу собак, перевірка ефективності акарицидних препаратів івермектин та амітразин та розробка науково обґрунтованих методів лікування демодекозу собак.

    Обєктом експериментальних досліджень були собаки культурних порід і дворові. Для дослідження були відібрані:

    - шотландська вівчарка (колі) 3;

    - німецька вівчарка 4;

    - ротвейлер 5;

    - бобтейл 2;

    - дворові собаки 7;

    Всі тварини мали характерні ураження на морді та лапах різної локалізації. Матеріалом для дослідження були зіскрібки шкіри та кірочки з місць патологічного процесу. Матеріал досліджували мортальними і вітальними методами. Із мортальних методів використовували метод компресорного дослідження. Із вітальних методів метод Алфімової.

    Для визначення ефективності лікувальних заходів собак поділили на 3 групи по 7 тварин в кожній.

    До першої групи увійшли собаки порід:

    1) 2 німецькі вівчарки, 3 ротвейлери та 2 безпородних собаки; до другої:

    2) 1 собака породи колі, 1 німецька вівчарка, 2 ротвейлери та 3 безпородних; до третьої:

    3) 2 колі, 1 німецька вівчарка, 2 бобтейли та 2 безпородні собаки.

    Тварин кожної групи клінічно обстежували, враховуючи наявність ускладнень і породну належність тварин. Також відбирали кров з вени і відправляли в бак. відділ лабораторії на виявлення супутньої мікрофлори. Були зроблені лабораторні дослідження на наявність зовнішньої грибкової мікрофлори. У тварин, в яких спостерігалось ускладнення демодекозу патогенною мікрофлорою, відбирали матеріал з уражених ділянок тіла і відправляли у лабораторію для зясування чутливості мікрофлори до антибіотиків.

    Основними засобами для лікування демодекозу були “Івермектин” і “Амітразін”. Кожні 7 днів робили контрольні зіскрібки із уражених ділянок шкіри, які готували спочатку методом компресорного дослідження. При виявленні кліщів для вивчення їх життєздатності використовували метод Алфімової. Якщо були знайдені живі кліщі, то тваринам продовжували лікування в тій же дозі, а через 7 днів знову брали контрольні зіскрібки і досліджували їх обома методами. Під час лікування уражені ділянки шкіри очищали від кірочок і ексудату за допомогою розчину перекису водню 3%.

    Для лікування собак 1 групи застосовували івермектин перорально в дозі 600 мкг/кг щоденно. В другій групі застосовували водну емульсію амітразіну в концентрації 0,05% якою обмивали уражені ділянки кожного дня і всю тварину повністю раз на тиждень. В тертій олійну емульсію в співвідношенні 1 мл 12,5% амітрази до 30мл мінеральної олії якою змочували уражені місця 2 рази на тиждень.

    Демодекоз це хвороба що перебігає хронічно і це пов'язане із особливостями розвитку демодекозних кліщів. Великий інтерес, з погляду епізоотології демодекозу, представляє вивчення поширеності кліща D. canis серед популяції собак, як у формі прихованого, так і у формі клінічно виявленого носійства паразита. За літературними даними від 10-50% дорослих собак є прихованими носіями кліща D. canis. Демодекоз, що починається, як правило, в локальній формі - у 80% випадків має тенденцію до самовидужання, а в 20% випадків при генералізації процесу і приєднанні вторинної бактеріальної інфекції здобуває важкий затяжний перебіг. Причини, що викликають інтенсивний розвиток кліщів у тварин які були тільки носіями залишаються недостатньо з'ясованими.

    Як видно з Таблиці (1) у Києві доля демодекозу серед всіх захворювань дрібних тварин заразними хворобами, в середньому, складає 2,8%, а серед шкірних хвороб - 0,23%. Тобто поширеність демодекозу у Києві є високою.

    За спостереженнями лікаря Титаренка Таблиця (2) середня ураженість собак демодекозом складає, в середньому, 44 тварини на рік, а питома вага демодекозу стосовно інших захворювань шкіри - 7,8%.

    Якщо аналізувати дані Таблиця (3) по породній приналежності, то, як видно з таблиці, в Києві найбільш схильними до демодекозу собак є тварини порід: німецька вівчарка, стаффордширський тер'єр та ротвейлер. Можна бачити, що довжина шерсті не впливає на схильність тварин до захворювання. Цікаво, що демодекозом у 90% випадків хворіють чистопородні собаки, а безпородні лише у 10%. Пояснення цьому поки не має.

    Аналіз за віковим принципом дозволяє стверджувати, що демодекоз зустрічається переважно у молодому віці від 2х місяців до 2х років, а у старших тварин зустрічається значно рідше.

    Як видно з таблиці, статева приналежність тварин на захворюваність демодекозом не впливає і зустрічається з однаковою частотою.

    Що стосується досліджень з лікування тварин авермектином та амітразіном, то:

    У тварин 1 групи, що лікувалися івермектином, при дослідженні зіскрібків з уражених ділянок, спостерігалося зменшення загальної кількості кліщів та яєць і зменшення кількості живих особин на половину від вихідної, вже з 5-6 тижня лікування. На 9й-10й тиждень лікування в зіскрібках кліщі та їхні яйця не виявлялися.

    У тварин другої групи, де для лікування застосовували 0,05%-ву водну емульсію амітрази, зменшення живих форм кліщів наполовину спостерігалося з 5го тижня лікування. А одужання відбувалося на 8му тижні лікування.

    У тварин третьої групи, де для лікування застосовували 12,5% амітразу на мінеральній олії, зменшення живих форм спостерігалося на 3-4 тижні лікування, а одужання на 6-му тижні.

    Через три місяці після проведеного лікування було проведене контрольне дослідження з метою перевірки ефективності вищезгаданих лікарських заходів. У ході дослідження з'ясувалось:

    · що у першій групі спостерігалось 2 випадки рецидиву хвороби (28%);

    · що у другій групі спостерігалось 4 випадки рецидиву хвороби (57%);

    · що у третій групі спостерігалось 3 випадки рецидиву хвороби (43%).

    Тобто, на нашу думку, найкращим і найбільш ефективним методом лікування демодекозу є пероральне введення івермектину у дозі 600мкг/кг. Для тварин з групи ризику (колі, шелті та інші) можна запропонувати місцеве використання емульсії амітразіну на розчині мінеральної олії, як найбільш ефективний метод лікування.

    На основі проведених досліджень було зроблено наступні висновки:

    За останній час демодекоз серед собак у м. Києві набув широкого розповсюдження.

    Висока чутливість до демодекозу характерна для таких порід собак: німецька вівчарка, коллі та ротвейлер.

    Динаміка захворюваності на демодекоз значно вища у молодому віці.

    Наибільш часто зустрічається луската форма обмеженого демодекозу. Пустульозна форма зустрічається рідше.

    У тварин, хворих на демодекоз, відмічається наявність супутніх захворювань: бактеріальне і грибкове ураження шкіри, гельмінтозні хвороби.

    Застосування препарату івермектин в дозі 600 мкг/кг всередину забезпечує високу ефективність лікування демодекозу.

    Собаки порід колі, шелті, бобтейл характеризуються підвищеною чутливістю до івермектину, в звязку з чим для їх лікування слід застосовувати препарати інших груп у вигляді мазей та емульсій.

    Застосування емульсії амітразіну на мінеральній олії виявилося більш ефективним ніж на воді.

    ВІДГУК

    на дипломну роботу студента 5 курсу факультету ветеринарної медицини Національного Аграрного Університету Ошовського Володимира Володимировича “Особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва”

    Дипломна робота Ошовського В. В. виконана на базі товариства охорони тварин "SОS" в 2002-2003р.

    Тема роботи є актуальною, оскільки це захворювання має значне розповсюдження і наносить значні економічні збитки.

    Робота викладена на 73 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 3 рисунками, 5 таблицями. При написанні літературного огляду використано 50 літературних джерел.

    В результаті проведення досліджень, а також узагальнення літературних даних, автором вивчені деякі особливості епізоотології хвороби, клінічні ознаки та методи лабораторної діагностики, а також у виробничих умовах проведене лікування хворих тварин.

    На прикладі підприємства визначені економічні збитки і економічний ефект від проведених лікувальних заходів.

    Дипломна робота Ошовського В. В. свідчить про його добру спеціальну підготовку, має практичне значення, заслуговує позитивної оцінки, а її автор - присвоєння кваліфікації лікаря ветеринарної медицини.

    ________________ 2003р.

    Науковий керівник:

    к.в.н., доцент ____________________________________ М.П. Прус

    РЕЦЕНЗІЯ

    на дипломну роботу студента 5 курсу факультету ветеринарної медицини Національного Аграрного Університету Ошовського Володимира Володимировича “Особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва”

    Дипломна робота присвячена поширеній арахнозній хворобі собак в Україні.

    Автор роботи провів дослідження з вивчення питань епізоотології демодекозу собак у м. Київ. Цікавими є дані з проведених діагностичних досліджень та лікування хвороби, що має значення у пошуку та розробці ефективних методів її лікування.

    Дипломна робота містить 73 сторінки комп'ютерного тексту, ілюстрована 3 рисунками та 5 таблицями. Список використаної літератури складає 50 джерел, виданих, в основному, за останні 15 років.

    Робота оформлена згідно останніх вимог. Зустрічаються невдалі вирази. Висновки аргументовані і не викликають сумнівів в їх достовірності.

    Вважаю, що дипломна робота “Особливості епізоотології, діагностики, лікування та профілактики демодекозу собак в умовах м. Києва відповідає необхідним вимогам, а її автор В. В. Ошовський заслуговує присвоєння йому кваліфікації лікаря ветеринарної медицини.

    ________________ 2003р.

    Рецензент:

    _________________________ М. Г. Наконечна

    Array

    Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 Рефераты