Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

Важливе значення в обліку відіграє оцінка тварин протягом року, які переводяться в старші вікові групи або вибувають з господарства. Молодняк великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, птиці оцінюється за фактичною живою масою та плановою собівартістю, а молодняк звірів, кролів та коней - за плановою собівартістю утримання, обчисленого виходячи з кількості кормо-днів перебування в групі і планової собівартості одного кормо-дня.

В кінці року планова собівартість молодняку тварин, що переведені в старші вікові групи і вибули з господарства, доводиться до рівня фактичної шляхом коригування сум методом до проводки або „червоне сторно”.

Протягом року всі фактичні витрати на утримання тварин на вирощуванні і відгодівлі обліковують за економічними елементами, затвердженими Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.

Вибракуваних з основного стада дорослих тварин і тварин, поставлених на відгодівлю, відображають в обліку за балансовою вартістю.

2.3 Первинний облік надходження та руху продукції у тваринництві.

На тваринницьких фермах сільськогосподарських підприємств отримують різноманітну продукцію: молоко, яйця, вовну, мед тощо. Для обліку її надходження у тваринництві застосовують чимало документів. Це пов'язана перш за все з великою різноманітністю умов виробництва і характеристик окремих видів продукції в різних галузях тваринництва.

Облік молока. Первинним документом для обліку надоєного молока є журнал обліку надою молока (форма № 112). Його веде завідувач ферми, обліковець, оператор машинного доїн-ня чи старша доярка. В цьому документі по кожній доярці чи групі (бригаді) доярок щодня записують кількість корів, яких вони доглядають, і кількість одержаного молока по кожному доїнню окремо. До того ж обов'язково за-значають масу та жирність (%) молока. Коли на фермі про-водять контрольні надої, їх результати відображають в журналі у звичайному порядку, ставлячи помітку "конт-рольне доїння". Дані таких надоїв використовують для племінної та зоотехнічної роботи на фермі.

Наприкінці робочого дня доярка чи оператор машинно-го доїння своїм підписом в журналі затверджують загаль-ну кількість надоєного молока і процент жирності. Журнал обліку надою молока також підписує завідувач ферми.

Журнал ведуть в одному примірнику та 15 днів зберіга-ють на фермі, після чого його подають до бухгалтерії гос-подарства.

Як правило, частину молока сільськогосподарські підприємства віддають переробникам (заготівельникам) чи реалізують іншим шляхом, а решту використовують самі. При дос-тавці молока на переробні (заготівельні) підприємства на кожну партію молочної сировини виписують спеціальну товарно-транспортну накладну на перевезення молочної сировини (форма № 1-ТН (МС)). У ній заповнюють усі реквізити про кількість та якість продукції.

Варто зазначити, що переробним (заготівельним) підприємствам заборонено приймати молочну сировину від сільськогосподарських товаровиробників, у яких немає довідки державної установи ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя, їх надають перероб-никам (заготівельникам) щомісяця не пізніше 3-го числа.

Крім цього, сільськогосподарські підприємства повинні кожні півро-ку надавати переробним підприємствам довідку про якість молочної сировини за показниками безпеки (якщо з молока виробляють продукти дитячого харчування -- щомісяця).

Збираючись відправляти молоко для реалізації на ри-нок потрібно, щоб була товарно-транспортна накладна. Потім треба скласти Звіт про продаж сільськогосподарської продукції (форма № 125).

Також потрібна товарно-транспортна накладна, коли молоко відправляють на переробний пункт у своє-му господарстві. Обслуговуючи їдальні, дитячі дошкільні установи та пункти видачі молока як спецхарчування, не-одмінно потрібно виписати накладну внутрішньогосподарського призначення (форма № 87) чи лімітно-забірну карту на одержання матеріальних цінностей (форма № 117 АЛК).

Щодня дані про кількість надоєного і відправленого молока заносять у відомість руху молока (форма № 114), яку ведуть на кожній фермі у двох примірниках. У відомість включають кількість надоєного молока в цілому по фермі від кожного доїння і всього за день, а також проданого переробним (заготівельним) підприємствам, переданого на переробку, використаного для випоювання молодняка худоби, на громадське харчування тощо.

Після закінчення звітного періоду перший примірник цієї відомості разом із журналами обліку надою молока, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними на-кладними та іншими документами подають до бухгалтерії і господарства. Другий примірник відомості залишається у завідувача ферми або приймальника молока й замінює собою книгу складського обліку.

Останніми роками сільгосппідприємства часто прийма-ють молоко від громадян, які проживають на території гос-подарства. потім здають його переробникам (заготівель-никам). Кількість прийнятого (закупленого) молока у насе-лення записують до розрахункової книжки на молочну си-ровину, що закуплена у господарствах населення.

Визначають якість молока, яке приймають від населен-ня, на вміст жиру і білка, органолептичні показники, чисто-ту, щетину, соматичні клітини не рідше одного разу на де-каду і записують до розрахункової книжки здавача та приймального журналу. Інші показники якості перевіряють, якщо виникають сумніви щодо відповідності молока, прийнято-го у населення, чинним стандартам та технічним умовам.

Варто підкреслити, що переробники (заготівельники) не мають права приймати молочну сировину від господарств населення, якщо останні не пред'являють ветеринарного паспорта на корову та довідки відповідної державної уста-нови ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя господарств--постачальників продукції. Такі довідки надають щомісяця не пізніше 3-го числа.

Для розрахунків з населенням складають приймально-розрахункову відомість на видачу грошей за закуплене молоко.

Облік вовни. На вівчарських фермах обліковують настрижену вовну у щоденнику надходження і відправлення вовни (форма № 116) та актах настригу і приймання вовни (форма № 115). Перший веде завідувач вівчарської ферми або спеціально призначений завідувач пункту стриження овець в одному примірнику на кожну статево-вікову групу овець, які закріпленні за чабанами.

Настрижену вовну приймають за масою окремо від кожного стригаля. При цьому в щоденнику напроти його прізвища до першого рядка заносять кількість стрижених овець, а до другого -- кількість зданої вовни. Кількість настриженої вовни зазначають у натуральній масі. В сільськогосподарських підприємствах, де овець перед стриженням переганяють через водойму, настрижену гру-бу перегінну та напівперегінну вовну вказують також у натуральній масі, тобто в перерахунку на немиту вовну. Правильність записів у щоденнику стригалі підтверджу-ють своїми підписами.

У другому розділі щоденника зазначають масу брутто, тари і нетто кожного виду вовни за рунами, забарвленням, класом, станом. Коли вовну відправляють з місць стрижен-ня на заготівельні пункти або склади господарства, в цьому розділі записують,, куди і за якими документами її відправ-лено. Також складають товарно-транспортну накладну на відправку-приймання вовни (форма № 1 с.-г. (вовна)).

В кінці робочого дня (зміни) завідувач ферми або пункту стриження підсумовує надходження вовни, кількість стрижених овець кожним стригалем всього за день та залишки вовни. Записи у щоденнику скріпляють своїми підписами зоотехнік сільськогосподарського підприємства, завідувач пункту стриження овець, класирувальники вовни, чабан та особа, яка прийняла вовну.

Згодом на підставі даних щоденника складають акт настригу і приймання вовни| (форма № 115). Він потрібен для документального оформлення вовни, яка надходить при острижені овець як вручну, так і спеціальними стри-гальними апаратами. В ньому вказують породу, вікову групу, кількість і якість отриманої вовни, а також показни-ки настригу вовни з однієї вівці за планом і фактично. Акт складають у трьох примірниках, з яких перший додають до щоденника надходження і відправлення вовни. Він є підставою для оприбуткування вовни на складі. Другий -- залишається у бригадира чи старшого чабана і є підста-вою для нарахування заробітної плати чабанам, а третій примірник акта передають зоотехніку для складання підсумкового Звіту про стриження овець. Акт підписують зоотехнік, чабан, за яким закріплені вівці, завідувач фер-ми та пункту стриження овець.

При відвантаженні вовни для переробки складають до-кумент -- покіпний опис (форма № 115-а). У ньому вка-зують масу (брутто) відвантаженої вовни по кіпам, сорти-менту і якості (із відсотком виходу чистого волокна). Опис видають у трьох примірниках, із яких перший залишаєть-ся в пункті відправки вовни, другий -- у переробного підприємства, третій -- з відміткою про приймання повер-тається сільськогосподарському підприємству для звіряння прийнято маси вовни з відправленою і для проведення відповідних записів у регістрах обліку.

Облік яєць. У сільському господарстві зібрані яйця обліковує зав-ідувач ферми у щоденнику надходження сільськогоспо-дарської продукції (форма № 81). Щоденник заповню-ють щодня в одному примірнику. У ньому зазначають кількість курок-несучок, закріплених за кожною пташни-цею, кількість зібраних цілих та битих яєць. В окремий щоденник заносять кількість яєць, одержаних від молод-няку птиці.

Правильність записів у щоденнику пташниці підтверджують своїми підписами. В кінці кожного дня завідувач ферми підраховує в щоденнику данні про надходження яєць, наявність курок-несучок і підписує його. У встановлені планом документообороту дні щоденник разом з документами на відправлення яєць здають до бухгалтерії.

У спеціалізованих птахівничих господарствах облік одержаних яєць веде начальник цеху чи бригадир у картці обліку руху дорослої птиці (форма № 108). Її ведуть у двох примірниках протягом місяця на кожну вікову групу дорослої птиці, закріпленої за окремими пташницями. Щоденне надходження яєць реєструють в окремій графі картки, аналогічно оприбутковують яйця, одержані від молодняку птиці. В картці також відображають щоденний рух поголів'я курок-несучок, визначають середньомісячну їх кількість і несучість. Наприкінці місяця один примірник картки разом з іншими документами здають до бухгалтерії, другий залишають у справах цеху чи ферми.

Яйця щодня здають за накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № 87) на склад, де їх сортують відповідно до затверджених стандартів за масою і категоріями. Відсортовані яйця пакують у спеціальні стандартні ящики, на які наклеюють ярлики. На них зазначають категорію яєць, прізвище пакувальника та дату випуску. Результати сортування яєць, що надходять на склад, оформлюють актом на сортування яєць.

Деякі особливості має облік яєць у цехах інкубації. У такий цех яйця передають за накладною, де кожну їх партію сортують і записують результати в акті на сортування яєць у цеху інкубації (форма № 109). Непридатні для інкубації яйця здають на склад за накладною з поміткою "Брак від інкубації”. Партії яєць, яку закладають в інкубатор, присвоюють поряд-ковий номер, який зберігається за нею до кінця інкубації та після виведення молодняку до певного віку.

У процесі інкубації яйця ще двічі сортують (перший і другий міражі). Ці операції також оформлюють актом, де зазначають номер партії та кількість відходів, виявлених після міражів (незапліднені яйця, кров'яні кільця, завмерлі та розбиті).

У встановлені строки начальник цеху на підставі доку-ментів (накладні, акти про рух і сортування яєць, акти виве-дення молодняку) складає і подає до бухгалтери Звіт про процеси інкубації (форма № 105). В кінці місяця бухгалтерія отримує зведений звіт про процеси інкубації тієї ж форми.

Облік меду. Одержаний на пасіці мед відображають у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції (форма №81). Записи у ньому робить завідувач пасіки. Він запи-сує прізвища осіб, зайнятих на викачуванні меду, кількість вуликів, із сот яких викачано мед, та масу меду, визначе-ну зважуванням. Записи у щоденнику підтверджують підписами збирачі меду.

Мед завідувач пасіки відправляє на склад за накладни-ми внутрішньогосподарського призначення (форма № 87). У них зазначають кількість і масу тари (бідонів, діжок тощо) та меду (нетто).

До кожної одиниці тари прикріпляють біржу із зазначенням маси брутто, тари і нетто. У вста-новлені строки завідувач пасіки підсумовує за-писи в щоденнику, підписує його і разом з на-кладними на відправлення меду до комори здає до бухгалтерії господарства.

Розділ 3. Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.

3.1 Характеристика рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.

Рахунок 21 „Тварини на вирощуванні ті відгодівлі” призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух: тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення для реалізації.

За дебетом рахунка 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” відображається надходження (придбання, приплід молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракувана з основного стада худоба для подальшої відгодівлі або для реалізації

без відгодівлі) тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом - вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Рахунок 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” має такі субрахунки:

211 „Молодняк тварин на вирощуванні”;

212 „Тварини на відгодівлі”;

213 „Птиця”;

214 „Звірі”;

215 „Кролі”;

216 „Сім'ї бджіл”;

217 „Доросла худоба, що вибракувана з основного стада”;

218 „Худоба, що прийнята від населення для реалізації”.

На субрахунку 211 „Молодняк тварин на вирощуванні” ведеться облік наявності, надходження й вибуття молодняку великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. Аналітичний облік ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб (ферм, відділків тощо) за такими виробничими й віковими групами:

1. Велика рогата худоба: телички на випоюванні; бички на дорощуванні; телиці для ремонту стада; нетелі, корови-первістки для реалізації; корови - донори ембріонів.

2. Свині; підсосні свинки під матками; підсобні кабанчики під матками; свинки на дорощуванні; ремонтні свинки; ремонтні кабанчики; свинки, що перевіряються.

3. Вівці: ярки народження поточного року; баранчики народження поточного року; ярки народження минулих років; баранчики народження минулих років; переярки. Облік за кожною групою ведеться окремо за рунами: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововнянні, грубововняні.

4. Кози: молодняк народження поточного року; молодняк народження минулого року.

5. Коні: молодняк робочих коней (за роками народження і статтю) і молодняк племінних коней (за роками народження і статтю).

Молодняк племінних тварин усіх видів обліковують також за породами.

На субрахунку 212 „Тварини на відгодівлі” ведеться облік наявності та руху: дорослої худоби, переведеної з основного стада на відгодівлю й нагул. Аналітичний облік ведеться за видами худоби: велика рогата худоба на відгодівлі й нагулі; свині на відгодівлі, вівці на нагулі та відгодівлі; кози на нагулі та відгодівлі. М'ясокомбінати на цьому субрахунку обліковують худобу, що перебуває на промисловій відгодівлі.

На субрахунку 213 „Птиця” ведеться облік наявності та руху птиці, як молодняку, так і дорослої. Аналітичний облік ведеться за такими обліковими групами:

1. Кури яєчного напряму: молодняк; маточне стадо несучок; промислове стадо несучок; ремонтний молодняк.

2. Кури м'ясного напряму: молодняк; м'ясні курчата (бройлери); маточне стадо;

3. Качки: молодняк, доросле стадо;

4. Гуси: молодняк; доросле стадо;

5. Індики: молодняк; доросле стадо;

6. Цесарки: молодняк; доросле стадо;

7. Перепілки: молодняк; доросле стадо.

На спеціалізованих племінних підприємствах, птахофабриках, комплексах з виробництва продукції тваринництва на промисловій основі, м'ясокомбінатах облік худоби й птиці ведеться в розрізі вікових (технологічних) груп.

На субрахунку 214 „Звірі” ведеться облік наявності та руху хутрових звірів. Аналітичний облік ведеться за видами звірів окремо молодняку й основного стада.

На субрахунку 215 „Кролі” ведеться облік наявності та руху кролів. Аналітичний облік ведеться за породами окремо молодняку і основного стада.

На субрахунку 216 „Сім'ї та бджоли” ведеться облік наявності та руху бджолиних сімей. Аналітичний облік ведеться за кількістю сімей, їх вартості загалом по пасіці.

На субрахунку 217 „Доросла худоба, що вибракувана з основного стада” ведеться облік наявності та руху поголів'я і балансової вартості, вибракуваних і реалізованих або забитих на м'ясо в господарстві без постановки на відгодівлю продуктивних тварин і робочої худоби. Аналітичний облік ведеться за видами тварин.

На субрахунку 218 „Худоба, що прийнята від населення для реалізації” ведеться облік руху тварин, прийнятих від населення для реалізації. Аналітичний облік ведеться за видами худоби.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Синтетичний та аналітичний облік наявності та руху тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада та реалізованої без постановки на відгодівлю, тварин, прийнятих у населення для реалізації, при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку ведуть у Журналі-ордері №9 с.-г. і відомості №9 с.-г. та оборотній відомості аналітичного обліку №9а с.-г. по рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”, який складається з двох частин - прибуткової (відомості), де відображають надходження тварин та видаткової (безпосередньо Журнал-ордер № 9), де відображають вибуття тварин. Записи в Журналі-ордері виконують на підставі „Звітів про рух тварин і птиці на фермі”. При цьому одержаний за місяць приплід та приріст живої маси оцінюється за плановою собівартістю поточного року, переведені тварини з основного стада за їх балансовою вартістю, куплені тварини за плановими цінами 1 ц живої маси.

Після перевірки „Звіту про рух худоби і птиці” (ф. № 102) бухгалтер здійснює оцінку надходження та вибуття тварин, птиці, звірів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада, згідно з П(С)БО 9 „Запаси”, П(С)БО 16 „Витрати”, П(С)БО 7 „Основні засоби” і відображає записи за каналами надходження та вибуття за кореспондуючими рахунками в Журнал-ордері №9с.-г. та відомості.

У відомості до Журнал-ордера №9 с.-г. за фермами накопичують дані про наявність та рух за каналами надходження і вибуття поголів'я за місяць та наростаючим підсумком з початку року за видами тварин за обліковими групами.

Дані за місяць за кожним видом тварин та статевими групами у вартісному вираженні про наявність худоби на початок і кінець місяця, їхнім рухом за відповідними каналами переносять до оборотної відомості №9а с.-г. аналітичного обліку по рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.

Підсумкові дані по дебету і кредиту рахунка 21 за кореспондуючими рахунками переносять на лицьовий бік Журналу-ордера №9 с.-г. для подальшого внесення кредиту рахунка в кореспонденції з іншими рахунками до Головної книги.

Аналітичний облік поголів'я робочої і продуктивної худоби основного стада також здійснюють у Журналі-ордері №9с.-г. та відомості на підставі „Звіту про рух тварин та птиці на фермі” (ф. № 102). Облік ведуть за видами робочої та продуктивної худоби.

Підсумкові дані аналітичного обліку з наявності та руху робочої і продуктивної худоби по субрахунку 107 „Робоча і продуктивна худоба” переносять до Журналу-ордеру №13 с.-г. до розділу „Аналітичні дані до рахунків 10, 11, 12, 15, 18”.

Відображення в обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі в регістрах бухгалтерського обліку наочно показано на такій схемі:

Схема запису в регістрах з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.

3.3 Кореспонденція рахунків по руху тварин на вирощуванні та відгодівлі.

2. Облік вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі

3.4 Інвентаризація тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Інвентаризація молодняку тварин, худоби на відгодівлі, кролів, звірів, піддослідних тварин та птиці проводиться щомісяця, а в спеціалізованих підприємствах з промисловими методами виробництва, де птиця утримується в широкогабаритних пташниках, в без віконних приміщеннях з регульованим мікрокліматом тощо - один раз на рік станом на 31 грудня звітного року. Інвентаризацію бджоло-сімей здійснюють не менше двох разів на рік (весною - не пізніше 10 квітня - та восени, як правило, - 1 жовтня).

Нормативним документом, що регулює порядок проведення інвентаризації, є інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94. р. №69.

Для проведення інвентаризаційної роботи потрібно розпорядчим документом керівника створити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших досвідчених спеціалістів господарства, які добре знають об'єкт інвентаризації. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник. На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях знаходження тварин та птиці створюють робочі інвентаризаційні комісії. Треба зазначити, що забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Молодняк великої рогатої худоби, племінних коней і робочої худоби включають до інвентаризаційних описів індивідуально із зазначенням інвентарних номерів, статті, масті, породи тощо (окремо підлягають інвентаризації і бджолині сім'ї). Тварини на відгодівлі, молодняк свиней, овець і кіз, птиця та інші види тварин, яких обліковують в груповому порядку, включають до описів згідно з номенклатурою, прийнятою в облікових регістрах із зазначенням кількості голів, а в необхідних випадках - і живої маси за кожною групою.

Інвентаризаційні описи складають за видами тварин, окремо за фермами, цехами, відділенням, бригадами в розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризацію молодняку худоби і птиці, переданих сільськогосподарським підприємствам громадянам на вирощування, проводять на підставі актів з підписом в описі осіб, які отримали тварин.

Для виявлення результатів інвентаризації бухгалтерія сільськогосподарського підприємства складає порівняльні відомості. У них відображають результати інвентаризації, тобто розбіжності між показниками за даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. Протокол інвентаризаційної комісії подається в 5-ти денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства.

Відповідно до рішень інвентаризаційної комісії та актів із визначення вартості тварин у бухгалтерії господарства складають відповідні бухгалтерські проводки.

Приклад 1. Під час інвентаризації виявлено нестачу однієї голови бичка народження поточного року 70 кг. Вартість бичка за обліковою ціною - 280 грн. Закупівельна ціна 1 кг живої маси з урахуванням ПДВ становить 6 грн. Винна особа встановлена.

Розв'язання.

1) Визначаємо суму збитків від нестачі бичка: (70 кг * 6 грн) * 1,5 = 630 грн.

2) Визначаємо різницю між сумою збитку і обліковою ціною бичка:

630 грн - 280 грн = 350 грн.

Відображення в обліку операцій з нестачі тварин, виявлених у результатах інвентаризації

Розділ 4. Особливості обліку роботи тварин на вирощуванні та відгодівлі Агрофірми „Маяк”.

Для ведення обліку наявності і руху поголів'я в бухгалтерії господарства Агрофірми „Маяк” планом рахунків передбачений рахунок 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” - рахунок господарських ресурсів за економічним змістом, основний, за структурою і призначенням інвентарний, по відношенню до балансу активний. На дебеті відображається сальдо початкове і кінцеве, операції на надходження тварин, а по кредиту - операції на вибуття тварин. При Журнально-ордерній формі ведення обліку, синтетичний облік по рахунку 21 ведеться в Головній книзі і в Журналі-ордері № 9, для ведення аналітичного обліку призначена відомість, в якій аналітичні рахунки відкриваються в розрізі субрахунків до рахунку 21 по видах тварин. У відомості відображаються операції по дебету рахунку 21, а у Журналі-ордері - операції по кредиту рахунку 21. Підставою для записів до Журнал-ордера і відомості є опрацьований Звіт про рух худоби і птиці. До відомості переписуються всі аналітичні рахунки, що відкриті до рахунку 21, виноситься сальдо на початок місяця із Журнал-ордера №9 за попередній місяць. Із Звіту за напрямками надходження і вибуття проставляється кількість голів і жива маса. Після цього бухгалтер по тваринництву проводить таксування по руху тварин за встановленою методикою і одержує вартісні показники по руху поголів'я. Після чого підбиває підсумки разом по надходженню та вибуттю і виводить сальдо на кінець місяця. Після цього підбивається загальний підсумок по руху поголів'я за місяць по рахунку 21. Після звірки Журнала-ордера і відомості з іншими регістрами обліку оборот по кредиту рахунку 21 із Журнала-ордера виноситься до Головної книги.

Для ведення обліку витрат і виходу продукції тваринництва призначений синтетичний субрахунок 232 „Тваринництво” - за економічним змістом рахунок господарських процесів, процесу виробництва, за структурою і призначенням оперативний і калькуляційний.

На початку звітного року на рахунку 232 може бути сальдо, яке показує суму витрат в незавершене виробництво. На дебеті відображаються операції з обліку витрат за встановленою номенклатурою статей витрат, а на кредиті - операції з виходу продукції. Облік виходу продукції ведеться за кожним видом її в натуральних і вартісних вимірниках. Основна і супутня продукція оцінюється протягом року по плановій собівартості одиниці продукції, а побічна продукція оцінюється за нормативно-розрахунковою оцінкою або за цінами можливості реалізації. Протягом року на рахунку 232 сальдо виводиться наростаючим підсумком з початку року оборотів по дебету і кредиту. В кінці року визначається фактична собівартість кожного виду продукції тваринництва і доводиться планова собівартість до рівня фактичної шляхом списання калькуляційної різниці з кредиту рахунку 232 в дебет тих рахунків, куди протягом року була використана продукція та на залишок її на кінець року. Після списання різниці аналітичні рахунки закриваються.

Для ведення аналітичного обліку по субрахунку 232 призначений Виробничий звіт, в якому аналітичні рахунки відкриваються за об'єктами обліку витрат.

В кінці місяця за підсумковими даними Виробничих звітів проводяться записи до зведеної відомості, в якій фіксуються лише операції по кредиту рахунку 232. За даними Виробничих звітів складається з метою контролю Оборотна відомість. Для ведення синтетичного обліку призначено Журнал-ордер і Головна книга.

В Агрофірмі „Маяк” по скотарству для ведення аналітичного обліку враховується напрямок скотарства і по ВРХ молочного напрямку об'єктами обліку є основне стадо ВРХ і тварин на вирощуванні та відгодівлі. По основному стаду ВРХ молочного напрямку об'єктами калькуляції виступає основна продукція - це 1 ц молока і 1 голова приплоду. Побічна продукція (гній) оцінюється протягом року за нормативно-розрахунковою оцінкою і на кінець року фактична собівартість не визначається. Для того, щоб визначити фактичну собівартість молока і приплоду, потрібно розділити фактичні витрати між цими видами продукції.

Розподіл витрат здійснюється в такій послідовності:

1. Спочатку визначається фактична собівартість 1 кормо-дня. Це необхідно для визначення 1 голови приплоду, так як вона прирівнюється до вартості 60 кормо-днів утримання 1 корови. Для визначення фактичної собівартості 1 кормо-дня необхідно фактичні витрати поділити на кількість кормо-днів.

2. Маючи фактичну собівартість 1 кормо-дня визначають собівартість 1 голови приплоду. Вона дорівнює фактичній собівартості1 кормо-дня помноженого на 60.

3. Визначаємо фактичну собівартість всього приплоду. Для цього собівартість 1 голови приплоду перемножується на кількість голів одержаного приплоду за рік від основного стада молочного напрямку.

4. Визначаємо фактичні витрати, що припадають на молоко. Для цього від суми фактичних витрат віднімаємо нормативно-розрахункову вартість побічної продукції і це дорівнює фактичним витратам помножене на молоко.

5. Маючи фактичні витрати на молоко і кількість молока, далі визначаємо фактичну собівартість 1 ц молока шляхом ділення фактичних витрат, що припадають на молоко на валовий вихід молока.

По другому аналітичному рахунку „Тварини на вирощуванні та відгодівлі” об'єктом обчислення собівартості є 1 ц приросту живої маси. Приріст живої маси відображається в 2-мурозділі Виробничого звіту і розраховується протягом року за такою формулою: приріст живої маси = жива маса на кінець року + живу масу вибувшого поголів'я - живу масу поголів'я на початок року - живу масу поголів'я, що надійшло протягом року.

При обчисленні собівартості 1 ц приросту живої маси необхідно від суми фактичних витрат за рік, що пішли на утримання тварин на вирощуванні та відгодівлі, відняти нормативно-розрахункову вартість гною і одержаний результат поділити на кількість центнерів приросту одержаного за рік.

Для уточнення вартості вибувши тварин протягом року та уточнення оцінки тварин, що залишилась на кінець року визначається фактична собівартість 1 ц живої маси. Для визначення фактичної собівартості 1 ц живої маси використовують дані аналітичного обліку до рахунку 21. Фактична собівартість 1 ц живої маси = загальній вартості живої маси поділеній на загальну живу масу.

Загальна вартість живої маси складається з вартості поголів'я на початок року + вартість тварин, що надійшли протягом року. Загальна жива маса складається із маси тварин на кінець року + маса тварин, які вибули за звітний період (не включаючи маси падежу).

Визначивши фактичну собівартість 1 ц живої маси, проводять дооцінку (уцінку) вибувшого поголів'я протягом року та визначається фактична собівартість поголів'я на кінець року.

В м'ясному скотарстві приведенні обліку витрат і виходу продукції відкривається два аналітичні рахунки: „Основне стадо і молодняк тварин до 8-мимісячного віку”, „Молодняк старше 8-мимісяців і тварин на відгодівлі”.

У м'ясному скотарстві по першому аналітичному рахунку об'єктом обчислення собівартості є собівартість 1 ц приросту живої маси і собівартість 1 ц живої маси.

В 1 розділі Виробничого звіту ведеться облік витрат, а в 2-му розділі відображається вихід продукції - це приросту живої маси, який оцінюється за плановою собівартістю 1 ц живої маси; молока, яке вважається побічною продукцією і оцінюється за цінами реалізації і на кінець року не калькулюється; та гній, що оцінюється за нормативно-розрахунковою вартістю.

В Агрофірмі „Маяк” відкривається також рахунок „Свинарство”, на дебеті, якого обліковують витрати, а на кредиті - вихід продукції. Об'єктом обчислення собівартості 1 ц приросту живої маси необхідно від суми фактичних витрат відняти вартість побічної продукції і одержаний результат поділити на кількість ц одержаного валового приросту за рік. Для обчислення собівартості 1 ц живої маси необхідно загальну вартість живої маси свинопоголів'я поділити на загальну живу масу.

В свинарстві відкриваються аналітичні рахунки „Основне стадо” і „Молодняк до 2-ох місячного віку”, а також аналітичні рахунки за групами по вирощуванні і відгодівлі свиней. По аналітичному рахунку „Основне стадо” і „Поросяти до 2-ох місячного віку” об'єктами обчислення собівартості є собівартість приросту живої маси та собівартість живої маси поросят до 2-ох місячного віку.

По аналітичному рахунку по „Вирощуванні та відгодівлі свиней” об'єктами обчислення собівартості є собівартість 1 ц приросту живої маси і собівартість 1 ц живої маси по кожному об'єкту обліку.

В кінці року, коли визначена фактична собівартість продукції тваринництва доводиться планова собівартість до рівня фактичної. Для цього складається відомість на доведення планової собівартості до рівня фактичної, до якої по кожному обліку записується назва одержаної продукції, валовий вихід її, планова і фактична собівартість, різниця всього і ні одиницю продукції. Вказуються напрямки використання продукції протягом року та зазначається по кожному напрямку кількість використаної продукції і різниця розподіляється прямо пропорційно до обсягу використаної продукції протягом року та на залишок її на кінець року. Різниця між плановою і фактичною собівартістю може списуватись методом „червоного сторно”. Методом до проводки різниця списується тоді, коли планова собівартість нижча від рівня фактичної.

Висновок.

Одним з найголовніших питань сьогодення на селі є сільське господарство, зокрема тваринництво. Така ситуація у тваринництві, звичайно, не влаштовує нікого. Тенденції, які складаються у тваринництві у разі невжиття дієвих заходів, призводить до зменшення виробництва продукції тваринництва та зменшення рівня споживання продуктів тваринництва населенням. У свою чергу це може призвести до здороження продуктів харчування та соціальної напруги в суспільстві.

Не дивлячись на ряд об'єктивних причин реформеного періоду, якими, як правило, і виправдовується ситуація в галузі, на мою думку, в занепаді тваринництва, досить значною є питома вага групи суб”єктивногосподарських факторів. Назву лише декілька з них:

Ш Надмірне захоплення на господарському і районному рівнях вирощуванням культур, які, повинні були принести швидкі і великі заробітки. Це призвело до зменшення поголів'я тварин, скорочення посівів кормових культур і виробництва кормів;

Ш Нехтування елементарними технологічними вимогами ведення тваринництва та незастосування впродовж років науково обґрунтованих ресурсозберігаючих технологій, що сформувало великі затрати при виробництві продукції галузі;

Ш Спрощений підхід до селекційно-племінної роботи негативно впливає на підвищення генетичного потенціалу тварин, стримує зростання продуктивності тварин за рахунок їх якості.

Отже, ми повинні покращити становище, яке склалося на сільськогосподарських підприємствах, перш за все тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Cписок використаної літератури:

1. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. -

2-ге вид., перероб. і допов./ М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та

ін.; За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - К.: Вища освіта, 2004.

2. Бухгалтерський облік: організаційно-методологічні аспекти: Навч. посіб. /

За ред. Б.С. Кругляка. - Хмельницький: ТУП, 2001.

3. Бухгалтерський фінансовий облік / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -

Житомир: ПП „Рута”, 2000.

4. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Гарасим П.М.,

Кізима А.Я., Забчук В.Д., Кушніри І.П., та ін. / За ред. П.Я. Хомина. -

Тернопіль „Астон”, 2000.

5. Облік у сільському господарстві № 57, журнал, 2003 рік.

6. Облік у сільському господарстві № 74, журнал, 2002 рік.

7. Облік у сільському господарстві № 80, журнал, 2002 рік.

8. Облік у сільському господарстві № 82, журнал, 2002 рік.

9. Сільський час № 13, газета, 2004 рік.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”.

Страницы: 1, 2