Рефераты

Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

32

Міністерство аграрної політики України

Шепетівський сільськогосподарський технікум

бухгалтерського обліку

Курсова робота

з дисципліни:

„Бухгалтерський облік”

на тему:

32

Виконала: студентка

групи Б-35

Дячук Олена

Викладач:

Ковальчук В.В.

Шепетівка

2005

План

Вступ.

Розділ 1. Суть операцій по обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі.

1.1 Економічний зміст і об'єкт бухгалтерського обліку.

1.2 Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі.

1.3 Нормативно-інструкційна та спеціальна література по темі „Тварини

на вирощуванні та відгодівлі”.

Розділ 2. Організація первинного обліку по рахунку 21 „Тварини на вирощуванні

та відгодівлі”.

2.1 Оцінка тварин на вирощуванні та відгодівлі.

2.2 Первинний облік по надходженню та вибуттю тварин на вирощуванні

та відгодівлі.

2.3 Первинний облік надходження та руху продукції у тваринництві.

Розділ 3. Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин на вирощуванні

та відгодівлі.

3.1 Характеристика рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік тварин на вирощуванні

та відгодівлі.

3.3 Кореспонденція рахунків по руху тварин на вирощуванні і відгодівлі.

3.4 Інвентаризація тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Розділ 4. Особливості обліку роботи тварин на вирощуванні і відгодівлі

Агрофірми „Маяк”.

Висновки та пропозиції.

Список використаної літератури.

Вступ.

На сьогоднішній день стало дуже важливим підняти з глибокої кризи сільське господарство, яке вже декілька років занепадає. Воно стало майже повністю збитковим. І нам, як молодим спеціалістам, потрібно його настільки удосконалити, щоб сільське господарство стало однією з найприбутковіших галузей нашої країни.

Головним етапом подолання цієї кризи на мою думку буде покращення вирощування і відгодівлі тварин. На сьогодні галузь перебуває у надзвичайно складному стані: до критичної межі зменшилося поголів'я тварин і птиці, вкрай низька ефективність його використання, в результаті - зменшилося виробництво продукції. Найбільшу тривогу викликає тенденція з поголів'ям худоби і птиці, яке продовжує скорочуватися як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

Це складне завдання, адже доросла худоба переведена з основного стада на відгодівлю дуже відрізняється не тільки за роками народження, але і за вагою, вгодованістю. Тому важливим є індивідуальний підхід до тварин. Важливо знати загальні вимоги до утримання: Молодняка тварин, Птиці, Звірів, Кролів, Сім”їв бджіл, Дорослої худоби, що вибракувана з основного стада, Худоби, що приймається від населення.

Тому тема курсової роботи по рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі ” є досить важливою і актуальною не тільки для мене, але й для сільського господарства в цілому.

По даному рахунку облік ведуть за кількістю, масою (за винятком звірів і бджолосімей) та вартістю. Молодняк ВРХ, овець, коней обліковують за статево-віковими групами по роках народження, свиней - по місяцях, а птиці - по днях. Звірів обліковують за видами, кролів - за породами. Молодняк тварин племінних порід кожного виду обліковують за породами.

При вирощуванні і відгодівлі тварини збільшують свою живу масу, отже, і вартість. Тому їх щомісяця зважують повністю (ВРХ, свиней), або вибірково (овець, птицю) чи визначають вартість приросту виходячи з кількості кормо-днів та їхньої вартості. На вартість їхнього приросту тварин щомісяця до оцінюють.

На мою думку потрібно, щоб на кожному племінному підприємстві, птахофабриці, комплексах з виробництва продукції тваринництва на промисловій основі, м'ясокомбінатах облік вівся правильно та своєчасно. Потрібно, щоб постійно з'являлися нові продуктивні види тварин, а також знизити вибуття тварин внаслідок падежу. Зробити так, щоб тварини вибуваючи в реалізацію приносили прибуток, а дохід (виручка) від реалізації йшов на розширення і вдосконалення галузі на кожному сільськогосподарському підприємстві. А це дасть поштовх для розширення галузі тваринництва в Україні. Спеціалістів у нас є багато, тому зробити це буде неважко. Але для цього потрібен час та терпіння.

Розділ 1. „Операції по обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі”.

1.1 Економічний зміст і об'єкт бухгалтерського обліку.

Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію виробництва, і відповідно на побудову бухгалтерського обліку. До таких специфічних об'єктів обліку, яких немає жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та відгодівлі.

В сучасній економічній ситуації в Україні значно зменшилися обсяги поголів'я тварин та птиці.

У господарствах суспільного сектору вирощується близько третини від загального поголів'я худоби та птиці в усіх категоріях господарств. Я якщо розглянути якісний стан тварин, то у приватному секторі це високопродуктивна, життєздатна, високо вгодована худоба з низькою яловістю та відсутністю падежу.

Тому значним резервом поповнення поголів'я тварин і особливо молодняку великої рогатої худоби для господарств суспільного сектору залишаються підсобні господарства населення.

Молодняк тварин і тварин на вирощуванні та відгодівлі складають особливу групу матеріальних оборотних засобів. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні та відгодівлі є незавершеним виробництвом галузі тваринництва тому, що вони постійно змінюють свою масу і оцінку. Ці зміни пов'язані з витратами на утримання тварин і їх годівлю до моменту їх реалізації, забою або переведення до основного стада.

Поряд з цим після вирощування та відгодівлі, тварини цієї групи можна реалізовувати забивши на м'ясо, що зумовлює віднесення їх до матеріальних оборотних засобів.

На сьогоднішній день за відсутності інших П(С)БО відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, молодняк тварин і тварин на відгодівлі (якщо вони оцінюються відповідно до вищеназваних П(С)БО 9) відносять до запасів тому, що вони відповідають визначенню запасів як активів, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності і перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Для відокремлення процесу виробництва в тваринництві від інвентарного обліку тварин, в бухгалтерському обліку введені окремі синтетичні рахунки, які з одного боку, дають змогу накопичувати і систематизувати витрати на вирощування та відгодівлю тварин, стежити за збільшенням їх живої маси, а з другого - вести облік наявного поголів'я, його живої маси, вартості на початок звітного періоду, а також змін цих показників за звітний період.

До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварин, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада - ще й корів первісток від моменту розтелення до реалізації, а також сім'ї бджіл.

Сільськогосподарські підприємства в цей об'єкт включають і тварин переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.

Не включають до складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, поголів'я основного стада продуктивної худоби (корови і бугаї молочного і м'ясного напряму; свиноматки без тих, що перевіряються, кнури; вівцематки, барани-плідники та валухи, кози та козли) та робочої худоби (коні, воли тощо).

В процесі вирощування молодняку та відгодівлі худоби, в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів'я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та у громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана із основного стада. Тварини ростуть, переходять із однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а відповідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслідок реалізації м'ясокомбінатам, іншим підприємствам та громадянам; частину переводять до основного стада; частину забивають на м'ясо та мають місце випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок тощо. Всі ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку.

1.2 Завдання обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Основними завданнями обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі в сільськогосподарських підприємствах є:

Ш Постійне забезпечення керівників і спеціалістів оперативною інформацією про наявність поголів'я тварин за їх видами і статево-віковими групами для прийняття управлінських рішень;

Ш Своєчасне та правильне оформлення відповідними документами операцій та забезпечення достовірних даних про всі зміни, що відбуваються у складі поголів'я тварин на вирощуванні та відгодівлі і одержання продукції;

Ш Контроль за збереженням тварин в місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху; виявлення втрат від загибелі тварин і причини цього та виявлення винних осіб; здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин;

Ш Забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів'я з метою визначення потреб виробничих підрозділів в кормах на кожен день;

Ш Забезпечення щомісячного зважування тварин, щоб мати точні дані про приріст живої маси для визначення результатів вирощування та відгодівлі тварин;

Ш Правильне обчислення первісної вартості тварин при їх надходженні; оцінка їх при вибутті.

Відповідальний за облік молодняку на фермах і в бухгалтерії сільськогосподарського підприємства - головний бухгалтер і бухгалтер з обліку в тваринництві.

Необхідними передумовами здійснення контролю за збереженням молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі є:

Ш Перевірка чисельності тварин та їх обов'язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпустку;

Ш Проведення контролю за своєчасним і правильним веденням обліку поголів'я на фермах;

Ш Систематичне проведення інвентаризації з метою недопущення втрат поголів'я та маси;

Ш Встановлення переліку осіб і укладання з ними договорів про повну матеріальну відповідальність, якщо вони відповідають за приймання і відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин;

Ш Звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб за згодою головного бухгалтера;

Ш Затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин в господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку на їх вивезення за межі підприємства). Списки цих осіб, а також зразки їх підписів повинні бути передані в структурні підрозділи (на ферму, бригаду, цехи тощо).

1.3 Нормативно-інструкційна та спеціальна література по темі „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”.

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами. Основними документами, якими керуються при обліку „Тварин на вирощувані та відгодівлі” є:

1. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”.

2. Нормативним документом, що регулює порядок і процедуру проведення інвентаризації, є Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 94 р. № 69.

3. Найбільш широко, враховуючи прийняті нові нормативні документи, матеріал про тварин на вирощуванні та відгодівлі висвітлено колективом під редакцією М.Ф. Огійчука в підручнику „Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах”. Тут детально розкрито суть обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі.

4. Інформація про тварин на вирощуванні та відгодівлі відображається також на сторінках газет та журналів, зокрема в газеті „Все про бухгалтерський облік”, та „Сільський час”.

5. Також методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку за Журнально-ордерною формою ведення обліку на підприємствах агропромислового комплексу, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 7 березня 2001 року № 49 викладено методичні засади щодо регістрів ведення синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 21.

Розділ 2. „Організація первинного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі”.

2.1 Оцінка тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Молодняк тварин і тварин на відгодівлі відносять до запасів сільськогосподарського підприємства, якщо вони оцінені відповідно до П(С)БО 9 „Запаси”.

Придбаний молодняк тварин зараховують на баланс за первинною вартістю (собівартістю), яка складається з таких фактичних витрат:

Ш суми, що сплачується згідно з договором постачальнику, за вирахуванням непрямих податків;

Ш суми ввізного мита;

Ш сум непрямих податків, сплачених у зв'язку з придбанням молодняка, які не відшкодовуються підприємству;

Ш транспортно-заготівельних витрат;

Ш інших витрат, пов'язаних з безпосереднім придбанням молодняка тварин.

Отриманий в результаті вирощування і відгодівлі приріст живої маси, виявлений при зважуванні тварин, підлягає оцінці, і як наслідок - тварин систематично до оцінюють.

Суму дооцінки на отриманий приріст живої маси встановлюють шляхом множення планової оцінки 1 ц приросту на кількість його центнерів за даним видом і віковою групою тварин.

У кінці року, після визначення собівартості продукції, планову оцінку молодняка тварин і тварин на відгодівлі коригують до рівня фактичної. Якщо при цьому фактична собівартість буде менша за планову, то планову оцінку зменшують методом „червоного сторно”, а якщо вища - роблять додатковий запис на дооцінку молодняка тварин звичайними чорнилами.

Порядок оцінки приплоду тварин, одержаного в господарстві, наведено в таблиці 1.

Порядок оцінки приплоду тварин

Вид тварин

Порядок оцінки

Телята

За плановою собівартістю (в кінці року за фактичною) собівартістю 60 кормо-днів утримання корови

Поросята

За плановою собівартістю (в кінці року за фактичною) собівартістю 1 ц живої маси відлучених поросят

Ягнята чи козенята

За плановою собівартістю голови приплоду (в кінці року роблять до оцінку до фактичних витрат), виходячи з того, що на приплід відносять 12% витрат основного стада романівської породи, 15% каракульської та 10% витрат усіх інших порід

Курчата, гусенята, каченята та індичата

За плановою (в кінці року до оцінюють до фактичної) собівартістю добового молодняку

Щенята норок, лисиць, песців, нутрій, соболів та кроленята

За собівартістю в сумі 50% - на момент відлучення від маток із коригуванням у кінці року до фактичної собівартості

Лошата робочих коней

За плановою (в кінці року за фактичною) собівартістю 60 кормо-днів утримання дорослих коней

Лошата племінних коней

За плановою собівартістю однієї голови приплоду (в кінці року за фактичною), яка складається з витрат на основне стадо без вартості побічної продукції

Порядок оцінки молодняка тварин при переведенні протягом року вікової групи до іншої чи до основного стада наведено в таблиці 2.

Оцінка молодняка тварин при переведенні з однієї групи в іншу та до основного стада.

Операція

Вид тварин

Порядок оцінки

Переведення з однієї групи до іншої

Телята, молодняк свиней, птиці

За живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної

Ягнята, козенята народження звітного року

При відлученні від маток до оцінюють ще на 50% планової вартості молодняка в момент відсадки; в кінці року уточнюють оцінку виходячи з фактичних витрат

Переведення до основного стада

Нетелі, бички на плем'я, свиноматки, що перевіряються, молодняк овець, молодняк птиці

За живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної

Молодняк звірів усіх видів, кролів, жеребців й кобили, мерини

За плановою собівартістю утримання, обчисленою виходячи із кількості кормо-днів перебування в групі після відлучення від маток. Молодняк народження минулого року - за вартістю на початок року та планових витрат поточного року, обчислених за кількістю кормо-днів. У кінці року коригують до рівня фактичних витрат

Вибракуваних з основного стада робочих і продуктивних тварин у складі оборотних засобів оцінюють за залишковою вартістю, що визначається як різниця між первинною вартістю тварин і сумою їх зносу. Якщо залишкова вартість переведених тварин з основного стада перевищує їхню справедливу вартість, то згідно з П(С)БО 9 „Запаси” їх слід оприбутковувати за справедливою вартістю з віднесенням різниці до витрат звітного періоду (дебет субрахунка 946 „Списання необоротних активів”). Відповідно до П(С)БО 9 „Запаси” первинною вартістю молодняка тварин, які внесені до статутного капіталу сільськогосподарського підприємства, визначають погоджену засновниками (учасниками) їхню справедливу вартість.

При оцінці молодняка та тварин на відгодівлі, отриманих за бартером, відповідно до п. 16 П(С)БО 9 „Запаси” первинна вартість одиниці тварин, придбаних в результаті обміну на подібних тварин, дорівнює балансовій вартості переданих тварин. У випадку, якщо балансова вартість переданих тварин перевищує їхню справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих тварин є їхня справедлива вартість. Різницю між балансовою і справедливою вартістю переданих тварин включають до складу витрат звітного періоду. Слід зауважити, що відповідно до п. 9 П(С)БО 15 „Дохід” при обміні подібними активами доходу не виникає.

При вибутті молодняку тварин і тварин на відгодівлі (продаж, забій, безоплатна передача тощо) у сільськогосподарських підприємствах оцінку здійснюють за живою масою та плановою собівартістю, яка в кінці року коригується до фактичної.

Відповідно до п. 24 П(С)БО 9 „Запаси” молодняк тварин і тварин на відгодівлі на дату балансу відображають у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Оцінка і порядок оформлення приросту живої маси.

Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів'я, яке зважують, а також приріст, розрахований по поголів'ю, яке не зважують. Не визначають приріст живої маси і не до оцінюють доросле поголів'я птиці, кролів, звірів, бджіл.

Молодняк та відгодовуване поголів'я великої рогатої худоби і свиней обов'язково зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при вибракуванні з основного стада, у момент падежу, забою, продажу тощо. Дані про масу тварин записують у відповідні документи (Акти на переведення худоби і птиці та інше). Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі що залишилися в групі на кінець звітного періоду, відображують у Відомості зважування тварин (ф. № 98), яку складають зоотехнік, завідувач ферми чи бригадир при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря, свинарки, тощо.

Приріст живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів визначають на підставі вибіркового зважування. Зоотехнік разом із завідувачем ферми або бригадиром відбирає й зважує певну кількість голів (не більше 5%) кожної вікової групи (відбирають типових для кожної групи особин). Після цього розраховують середню живу масу однієї зваженої голови (по кожній віковій групі) діленням загальної живої маси поголів'я, яке зважували, на кількість зважених тварин, а потім середню масу однієї голови перемножують на загальну кількість голів певної вікової групи худоби і таким чином, встановлюють живу масу тварин цієї групи на кінець звітного періоду.

У випадку, коли зважування неможливе або призводить до нереальних результатів (нетелі, купоросні свиноматки і ярки на певній стадії вагітності тощо), їх жива маса приймається за останнім зважуванням. Після отелення, опоросу чи окоту цих тварин їх живу масу та приріст уточнюють шляхом зважування.

Приріст живої маси визначають на підставі Розрахунку визначення приросту(ф. № 98 а). Його складає зоотехнік (завідувач ферми) чи бригадир щомісяця на підставі даних відомостей зважування тварин та документів на надходження та вибуття худоби загалом по фермі та за видами і обліковими групами та особами, за якими закріпленні тварини.

При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці певної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби та птиці, що вибула з цієї вікової групи протягом звітного періоду (включаючи і загиблих тварин), а з одержаного підсумку віднімають масу худоби та птиці, яка надійшла в цю вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби та птиці, що була в групі на початок звітного періоду.

Розрахунок приросту живої маси можна визначити за формулою :

П = Вк..р.. + Вв - Вп - Вп. р. ,

де П - приріст живої маси;

Вк. Р. - вага поголів'я тварин на кінець року;

Вв - вага тварин, які вибули протягом року (включаючи вагу падежу);

Вп - вага приплоду і поголів'я, яке надійшло протягом року;

Вп.р - вага поголів'я на початок року.

Для визначення середньодобового приросту необхідно одержаний приріст по групі за звітний період поділити на кіот кість кормо-днів в цьому періоді.

Кількість кормо-днів визначається шляхом множення середньодобового поголів'я за звітний період на кількість днів у цьому періоді.

Розрахунок приросту живої маси разом зі Звітом про рух худоби та птиці на фермі передають до бухгалтерії і він є підставою для оприбуткування одержаного приросту і нарахування заробітної плати працівникам ферми.

По молодняку, приріст маси якого не визначають (лошата, звірі), щомісяця розраховують вартість приросту тварин за фактичною кількістю кормо-днів та плановою собівартістю утримання голови протягом одного дня (кормо-дня).

2.1 Первинний облік по надходженню та вибуттю тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Порядок оформлення надходження молодняку тварин зі сторони.

Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприємств за грошові кошти, оприбутковують на підставі Товарно-транспортних накладних і Рахунків-фактур, а в разі придбання племінних тварин заповнюють Племінне свідоцтво.

Тварин, які надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємств як внесок до статутного капіталу, приймають на облік на підставі Рахунків-фактур і Товарно-транспортних накладних (ф. № 1 с.-г. твар.).

Сільськогосподарські підприємства здійснюють закупівлю худоби у громадян (відповідно укладених договорів) з постановкою тварин на дорощування і відгодівлю для одержання додаткового приросту маси, а також надають допомогу населенню шляхом приймання від громадян та подальшого продажу заготівельним організаціям.

Приймає худобу від населення (відповідно до договору) з метою постановки її на дорощування і відгодівлю комісія в складі керівника підрозділу, завідувача ферми, зоотехніка, працівника ветеринарної служби та особи якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі.

Зоотехнік і ветеринарний персонал оглядають в присутності особи, що здає тварин, кожну голову, визначають її вгодованість та живу масу і складають Акт на передачу (продаж) закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами (ф. № 95 б), який затверджує керівник сільськогосподарського підприємства.

Один примірник Акта видають особі, що передала тварин. При постановці на вирощування та відгодівлю останнім присвоюють інвентарний номер. Головний бухгалтер перевіряє правильність розрахунку вартості куплених тварин в Акті на закупівлю худоби у населення, виписує видатковий касовий ордер і передає разом з актом у касу для оплати.

Молодняк тварин, а також інша худоба, куплена у населення, стає власністю підприємства і обліковується на фермі і в бухгалтерії на загальних підставах.

На приймання сільськогосподарськими підприємствами худоби, кролів та інших тварин від населення для подальшого продажу і доставки їх на приймальні пункти заготівельників або переробників складається Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для подальшої здачі державі (ф.№ 95а). Вона складається у двох примірниках, де зазначають прізвище, ім'я та по батькові здавальника, кількість голів прийнятої худоби, їхню вгодованість і живу масу. При здаванні прийнятої від населення худоби, сільськогосподарське підприємство подає м'ясопереробному підприємству два примірники відомості. Після зазначення заготівельною організацією або підприємством м'ясної промисловості живої маси і вгодованість тварин і суми, що належить кожному здавальникові, один примірник відомості залишають в одержувача, а другий повертають сільськогосподарському підприємству для розрахунків із здавальниками худоби.

Худобу, птицю, кролів та інших тварин, прийнятих від населення для доставки на приймальні пункти переробних підприємств, сільськогосподарські підприємства обліковують (оремо від власних) за їх видами із зазначенням кількості голів, живої маси та вартості, що визначається заготівельною організацією в приймально-розрахунковій відомості.

Підприємства, що здійснюють виробничі функції міжгосподарських, приймають тварин від підприємств-учасників на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, племінних та ветеринарних свідоцтв. Вгодованість і живу масу худоби (скидки та вміст шлунково-кишечного тракту при цьому не роблять) визначають в присутності представників постачальників відповідно до діючих положень про порядок приймання поголів'я.

Худобу і птицю, прийняту в порядку часткових внесків, беруть на облік згідно з накладною за кількістю голів, вгодованістю, живою масою встановленими при надходженні (без скидки на вміст шлунково-кишечного тракту).

Первісну вартість тварин і птиці, що надійшла в господарство відповідно до П(С)БО 9 „Запаси” наведено в таблиці 3.

Відповідно до П(С)БО 19 „Об'єднання підприємств”, справедливою вартістю тварин на вирощуванні і відгодівлі є їх відновлювана вартість (сучасна собівартість придбання) тобто вартість відтворення їх сучасних умов і цінах. На сьогоднішній день відсутній механізм визначення справедливої вартості і тому підприємство може самостійно вирішувати як буде відбуватися визначення справедливої вартості тварин. Для цього можна користуватися інформацією, наявною в розпорядженні обласних управлінь статистики, даними прйс-листів, використовувати ціну, яка найчастіше застосовується підприємством при продажу тварин за грошові кошти.

Таблиця 3. Визначення первісної вартості тварин відповідно до джерел надходження.

п/п

Канали надходження

Назва документа

Порядок визначення первісної вартості (П(С)БО 9 „Запаси”)

1

Тварини на вирощенні в господарства

Акт на оприбуткування приплоду тварин

Собівартість їх вирощування визначається за П(С)БО 16 „Витрати”

2

Тварини прид-

банні в інших підприємствах за грошові кошти

Товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, племінне свідоцтво

Первісна вартість складається з фактичних витрат на придбання і доставку тварин на підприємство

3

Тварини одер-

жані підприєм-

ством безоплатно

Товарно-транспортна

накладна

Первісна вартість дорівнює справедливій вартості, тобто ціні, яку можуть заплатити в результаті продажу обізнаним, зацікавленим і незалежним сторонам

4

Тварини, які надійшли, як внесок у стату-

тний капітал

Товарно-транспортна накладна

Первісна вартість - це погоджена засновниками підприємства справе-

длива вартість тварин, тобто вартість, яка зафіксована у засновницьких документах

5

Тварини, закуплені у громадян для подальшого дорощування і відгодівлі

Акт на передачу (продаж) закупівлю худоби та птиці за договорами з громадянами

Первісна вартість дорівнює справедливій вартості

6

Тварини, придбанні у громадян для подальшого продажу

Приймально-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті с.-г. підприємством від населення для подальшої реалізації

Первісна вартість дорівнює справедливій вартості

7

Тварини, які придбані в обмін на інші матеріальні цінності

Товарно-транспортна накладна

Первісна вартість тварин, що придбані в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості отриманих запасів

Порядок оформлення надходження приплоду.

У процесі вирощування молодняку тварин у стаді постійно відбуваються зміни. Кількість тварин може збільшуватись як за рахунок отримання приплоду від молочного поголів'я, так і за рахунок придбання племінного молодняку і молодняку тварин в окремих громадян. Кількість тварин на відгодівлі може збільшуватись і за рахунок тварин, вибракуваних з основного стада. Крім цього, у стаді постійно відбуваються зміни внаслідок переміщення тварин з однієї вікової групи до іншої та між структурними підрозділами і відповідальними особами.

Частина поголів'я молодняку тварин і тварин на відгодівлі вибуває внаслідок реалізації, переведення до основного стада та забою на внутрішньогосподарські потреби.

Усі ці зміни повинні бути відображені у бухгалтерському обліку на підставі відповідних первинних документів. Важливе значення має своєчасний облік отриманого приплоду.

При одержанні приплоду (телят, поросят, ягнят крім каракульських, лошат, нових сімей бджіл) завідувач ферми, зоотехнік чи бригадир складають у двох примірниках Акт на оприбуткування приплоду тварин (ф. №95). В акті зазначають, за ким із тваринників було закріплено тварину, яка дала приплід, і номер матки, кількість, масу тварин, які народилися, їх стать, а також присвоєнні молодняку номери, особливі ознаки (масть, проміри тощо). Слід зазначити, що записи в цьому документі здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, а по всіх інших тваринах - загалом із зазначенням статі.

Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один - на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (ф. № 102).Відмітимо, що акти на оприбуткування приплоду тварин є підставою для ведення не тільки бухгалтерського, а й зоотехнічного обліку та для нарахування заробітної плати тваринникам. Дані акта щоденно записують до Книги обліку руху тварин і птиці (форма № 34).

У каракульському вівчарстві дані про хід окоту по кожній отарі за минулу добу бригадир та бонітер записує в Акт про хід окоту овець (ф. № 103), який складають у двох примірниках. Порядкова нумерація актів ведеться по кожній отарі з початку року.

В спеціалізованих птахівничих господарствах для приймання одержаного (виведеного) молодняку використовують Акт виведення та сортування добового молодняку птиці (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації або зоотехніку день виводу молодняку. У цьому акті зазначають процент виводу та якість виведених пташенят з кожної партії закладених яєць.

Начальник цеху інкубації на підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію Звіт про процеси інкубації (ф. № 105). Звіт підписує начальник цеху і оператор та затверджує керівник підприємства.

Відпуск молодняку з цеху інкубації в цех вирощування здійснюється за Накладними внутрігосподарського призначення (ф. № 87).

На одержаний приплід звірів і кролів складають Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів (ф. № 96), в якому зазначають кількість знайденого в кожному гнізді молодняку (живого і мертвого). Оприбутковують тільки живих звірят (кроленят).

Дані актів переносять у реєстри зоотехнічного обліку і використовують при нарахуванні заробітної плати працівникам ферми. Нагромаджу вальні акти подають до бухгалтерії разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (ф. № 102).

Порядок документального оформлення приплоду та його оцінки наведено в таблиці 4.

Порядок оприбуткування приплоду і продукції вирощування та відгодівлі.

Вид тварин

Назва документа

Час складання документа

Телята

Акт на оприбуткування приплоду тварин

У день народження

Поросята

Акт на оприбуткування приплоду тварин

У день опоросу

Ягнята чи козенята

Акт на оприбуткування

приплоду тварин

У день окоту

Курчата, гусенята, каченята, індиченята

При інкубації в своєму господарстві - Звіт про процеси інкубації

У добовому віці

Щенята норок, лисиць, песців, нутрій, соболів і кроленята

Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду

звірів

У день огляду, а підсумковий акт - після завершення щеніння, але не пізніше останнього дня місяця

Лошата коней:

робочих

Акт на оприбуткування приплоду тварин

У добовому віці

племінних

Акт на оприбуткування приплоду тварин

У добовому віці

Приріст живої маси телят, поросят, ягнят, молодняку птиці

Відомість зважування тварин, розрахунок приросту живої маси

У кінці місяця

Приріст молодняку тварин, яких не зважують

Розрахунок бухгалтерії щодо кількості кормо-днів цих видів молодняку тварин

У кінці місяця

Оцінка і порядок оформлення вибуття тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Вибуття тварин в інші господарства, продаж переробним підприємствам (м'ясокомбінатам) обліковують у Товарно-транспортній накладній (ф. № 1 с.-г. (тварини)), в якій зазначають тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, масть, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують завідувач ферми (бригадир), зоотехнік, ветеринарний лікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник (представник покупця або водій).

Переробні підприємства приймають тварин та птицю у встановленому порядку і на прийняту продукцію виписують Приймальну квитанцію (ф. ПК-1).

Відправку на переробні підприємства худоби і птиці прийнятих від громадян для реалізації за договорами також оформлюють Товарно-транспортною накладною з поміткою „Прийнято від громадян для реалізації”.

Переробні підприємства у встановленому порядку відшкодовують сільськогосподарським підприємствам витрати на доставку продукції, прийнятої від населення за договорами.

У разі забою тварин знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт на вибуття тварин та птиці (ф. 100) на кожен випадок окремо.

В акті повинні бути докладно вказані причини та обставини вибуття тварин та птиці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худоби, підлягає знищенню тощо).

Акт складає в день вибуття (забою, падежу тощо)комісія в складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідувача ферми (бригадира) та особи, за якою було закріплено тварину. Після оформлення, акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.

Якщо шкура тварин, що загинула, має товарну цінність і може бути реалізована, в акті зазначається: „Шкура знята і здана на склад за накладною № ..”. Коли ж з певних причин її не використовують, то в документі вказують: „Труп утилізовано разом зі шкурою”. Після затвердження акта виконують записи про вибуття поголів'я в Книзі обліку руху тварин і птиці (ф. № 34) і його разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. № 102) подають в бухгалтерію господарства.

Відправлення на забійний пункт всієї продукції окоту з товарною шкурою (ягнята для забою на шкуру, мертвонароджені, випоротки, викидні, що загинули і вимушено прирізані до бонітування і після нього) та нетоварною шкурою (ембріони) оформляють накладними внутрігосподарського призначення у трьох примірниках, один з яких залишається в отарі. Для обліку кількості каракулю, одержаного окремими бригадами, ягнятам, яких відправляють на забійний пункт, прикріплюють бирки із зазначенням номера бригади. При забої тварин бирки переносять на зняту шкуру. Такі самі бирки прикріплюють і на відправлені на забійний пункт каракульські шкурки ягнят, загиблих в отарі.

Загибель і дорізування кітних вівцематок засвідчують також в Акті про хід окоту овець та в Акті на вибуття худоби і птиці у розділі „Використання”, в якому обов'язково зазначають кількість та якість одержаних шкурок від випоротків. Одночасно з цим одержані випоротки (з товарними і нетоварними шкурками) відображають в Акті про хід про окоту овець.

Всю продукцію окоту каракульських овець, що надійшли протягом дня на забійний пункт, записують окремим рядком із кожної накладної у відповідні графи Акта на вибуття худоби і птиці. Тут же показують вихід шкурок, нетоварних шкурок, тушок, сичугів, одержаних від переробки (забою).

В кінці робочого дня Акт на вибуття худоби і птиці підписують всі члени комісії, призначеної керівництвом підприємства на період окоту для високоякісного прийняття продукції забійним пунктом. В кінці акта матеріально відповідальна по забійному пункту особа розписується про прийняття продукції на відповідальне зберігання для наступного відправлення на склад сільськогосподарського підприємства чи продажу.

На підприємствах, які закуповують худобу, в подальшому її відгодовують, для оформлення закінчення відгодівлі худоби та прийняття її від скотаря чи свинаря, керівник ферми складає Акт зняття худоби з відгодівлі, нагулу, дорощування (ф. №98 б). Його складають окремо на кожен вид худоби у двох примірниках, один з яких передають в бухгалтерію, а другий зберігається на фермі. У випадках, коли молодняк тварин відпускають працівникам підприємства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, оформляють Накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87). В цій накладній вказують кількість голів, їх живу масу, вартість, інвентарний номер, стать, вік.

Страницы: 1, 2


© 2010 Рефераты