Рефераты

Економічна ефективність виробництва соняшника

Ущільнення ґрунту вимірюється двома шляхами:

- як збільшення насипної щільності ґрунту (ступеня спресованості окремих часточок ґрунту одна з одною);

- як збільшення міцності ґрунту (опірності обробітку).

Можна порекомендувати узяти проби ґрунтів і в лабораторії перевірити їхні фізичні показники. Непогано було б і перевірити проникність ґрунтів у полі приладами, що реєструють механічні навантаження при проникненні штиря з конічним наконечником на певну глибину. Після цього можна точно знати вхідні показники, які будуть основною для порівняння.

Корисне чи шкідливе збільшення ущільнення ґрунту залежить від ступеня ущільнення. З одного боку, посівна техніка проектується таким чином, аби після посіву грунт поруч із насінням був достатньо щільним, забезпечував добрий контакт із насінням, а отже, й добру схожість. А коріння, що розвивається, мало б стабільний доступ до вологи та поживних речовин ґрунту. З іншого боку, надмірно пухкий грунт з великими грудками містить надто багато повітря і не забезпечує належного контакту коріння з ґрунтом. Надмірне ущільнення стримує розвиток кореневої системи, що ускладнює рослинам доступ до вологи та поживних речовин. Контроль та регулювання ущільнення ґрунту є дуже важливою складовою частиною успішного землеробства.

Якщо скласти масу всіх машин і агрегатів, застосовуваних в орному землеробстві, то ця величина може сягнути 25-30 тонн. За ґрунтозахисних технологій ця величина буде 2,5-4 рази меншою. За орної технології після неодноразових проходів по полю виявляється, що залежно від ширини коліс сумарна площа колії (площа контакту коліс із ґрунтом) досягає 130% площі поля, тобто колія вкриває все поле, а по одній третині його колеса пройшлися двічі. Загальний кілометраж тракторів на 1 га за звичайної технології досягає 13 км, а за прямого посіву - усього лише 4 км. А що, коли трактор і комбайн рухатимуться тією самою колією, у яку посівне проводиться. Це є не лише можливим, а й вищою мірою доцільним у вигляді системи “контроль руху”. Вона включає:

- попереднє планування з наступним прокладенням маршрутів руху по полю важкої техніки (комбайни, трактори) та автомобілів під час збирання. Особливу увагу необхідно звернути на місця розвантаження комбайна. Це слід робити тільки на краю поля. В ідеалі автомобіль не повинен заїздити на оброблювану ділянку поля;

- прокладення та маркірування багаторічних маршрутів (колії) руху тракторів під час виконання польових робіт, з тим, щоб при кожному проході колеса рухалися між рядками, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.

Справжньої досконалості буде досягнуто, коли колеса агрегатів (сівалок, обприскувачів, причепів, розкидачів добрив) рухатимуться точно за колесами трактора чи комбайна. Зрозуміло, що це вимагатиме переробок у наявній техніці або більшої уваги під чи придбання нової, але ефект від цього очевидний. Усувається також небезпека підвищеного ущільнення під час руху по ґрунту підвищеної вологості, оскільки рух виконується лише по міжряддю.

Використання Раундапу перед жнивами зменшує кількість проходів по полю важкої техніки і дає змогу збирати врожай прямим комбайнуванням.

Якщо дозволяють кошти або є можливість кредиту на прийнятих умовах, рекомендуємо придбати агрегат для внесення в рядки мінеральних добрив на поля з технологією прямого посіву. З його допомогою можна внести добрива восени (фосфор і калій), а також провести підживлення влітку. [21]

Одна з головних переваг ґрунтозахисної технології - економія часу, оскільки не треба проводити оранку та перепосівний обробіток ґрунту. Це надто важливо під час посіву. Будь-яка затримка з виконанням окремих операцій (погода, поломки техніки, перебої з пальним) у кінцевому підсумку має чітке грошове вираження - вартість втраченого чи недоотриманого врожаю. Що є рівнозначним збільшенню виробничих затрат. За прямого посіву можна дістати можливість завершити сівбу в оптимальні строки і на більшій площі.

Вибираючи техніку (потужність, продуктивність, оснащеність змінними агрегатами та робочими вузлами), слід виходити з розмірів площ, запланованих до без орного обробітку, характеру ґрунтів, вирощуваних культур, сівозмін, попередників, технології проведення окремих операцій.

Ґрунтозахисні технології обмежують можливості внесення мінеральних і органічних добрив. За класичного нульового обробітку це робиться лише під час посіву за допомогою відповідного обладнання сівалки. Проте, враховуючи, що в останні роки застосування всіх видів добрив в Україні значно скоротилося (через зменшення поголів'я худоби і птиці, фінансові труднощі господарств тощо) і навіть найродючіші грунти дуже виснажені, різкий перехід до без орного обробітку потребує особливо серйозної уваги до поповнення запасів поживних речовин ґрунту. Без цього заходу без орний обробіток успіху не матиме.

Внесення добрив при посіві є обов'язковим. Демонтовані з сівалок бункери для добрив можна знайти у будь-якій тракторній бригаді. І річ не лише у фінансових труднощах з придбанням добрив. Багато агрегатів вважають внесення добрив при посіві малоефективним заходом, оскільки на час формування розвиненої кореневої системи для рослин буде недоступною значна частина поживних речовин, адже їх вимивають дощі або вони перемістяться у більш глибокі шари ґрунту.

Проте за ґрунтозахисних технологій мають місце зовсім інші процеси. Оскільки грунт менше схильний о ерозії, набуває більш стабільної структури і краще утримує вологу, то й добрива краще фіксуються у його найвищому шарі. Тому рослини використовують поживні речовини набагато ефективніше, демонструючи значно більшу віддачу.

За ґрунтозахисної технології концентрація коренів у верхньому шарі набагато більша, ніж за технології звичайної.

Проте, як вже зазначалося вище, одного внесення під час посіву може виявитися недостатньо для створення потрібного агрофону. Згодом, за 3-4 роки, накопичення органічних речовин збільшить родючість ґрунту, і одного внесення може вистачити.

За мінімального обробітку є можливість загортання в грунт також гною. Але тепер не потрібно використовувати важкий трактор і повністю завантажений розкидач через небезпеку ущільнення ґрунту. Краще обійтися легкою технікою, застосувавши її поблизу ферм для зменшення транспортних затрат, або заздалегідь вивезти гній важкою технікою у сховища до віддалених полів, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.

З кожним роком на ринку з'являються все нові й нові машини для внесення добрив у найрізноманітнішій формі. Які добрива, коли і як вносити - ці питання вимагають творчого ставлення. Треба виходити з місцевих цінових умов, доступності ресурсів, можливостей їх доставки в господарство, технічної оснащеності.

Важливо знайти найвдаліше поєднання дешевизни, ефективності, оптимальності кількостей і термінів внесення. [22]

3.2 Впровадження нових сортів при виробництві соняшнику

Останнім часом за умови розширення посівних площ соняшнику його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву. Такий споживацький підхід не враховує негативних наслідків використання родючості ґрунту і надалі зумовлює зниження врожайності. В господарствах з високим рівнем агротехніки та агрохімії при використанні для посіву якісного насіння сортів і гібридів соняшника з різним вегетаційним періодом загалом було отримано врожайність, вищу за середню. Високої врожайності було досягнуто на ділянках з демонстраційним посівами гібридів провідних селекційних центрів світу. Причини: використання високоякісного посівного матеріалу; дотримання оптимальних строків посіву; високий рівень агротехніки; своєчасне повноцінне підживлення; використання новітніх засобів захисту рослин. [23]

Зрозуміло, що повністю дотриматись технології вирощування на великих площах товарних посівів соняшнику набагато складніше, ніж на демонстраційних ділянках, але результати щодо врожайності того варті.

Будь-який гібрид соняшнику, перш ніж бути внесеним до Державного реєстру сортів рослин, проходить конкурс сортовипробування, вході якого визначається його продуктивна здатність, господарські ознаки і стійкість проти несприятливих погодних умов. Але культура землеробства в мережі державного сортовипробування досить велика порівняно з середнім рівнем більшості аграріїв. Тому, щоб визначити з потенціалом врожайності нових гібридів, слід проводити безпосередньо у товаровиробника.

Ступінь реалізації генетичного потенціалу гібридів соняшнику визначається багатьма чинниками. Але найважливішими є погодні умови (співвідношення тепла і вологи ) та культура землеробства.

Потенційну продуктивність, стійкість до патогенних збудників та несприятливих погодних умов гібридів соняшнику наведено в таблиці 3.1 [24]

Товариству “Тур” проношується замінити вже існуючі сорти соняшнику (Зустріч, Лідер) на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Титанік, Гена, Балкан, Хортиця. Ці сорти мають більшу урожайність (22,2-30,4 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір соняшнику.

Таблиця 3.1

Генетично - господарська характеристика гібридів соняшника

Назва гібриду

Генетичний потенціал урожайності, ц/га

Вегетаційний період, днів

Стійкість до ураження грибковими хворобами

Стійкість до посухи

Стійкість до рас вовчка

Титанік

50

105-107

Висока

Висока

АВСДЕ

Гена

50

107-110

Висока

Висока

АВСД

Балкан

55

115-118

Дуже висока

Дуже висока

АВСД

Хортиця

55

118-122

Висока

Дуже висока

АВСД

Всі ці гібриди мають високу та дуже високу стійкість ураження грибковими хворобами та до посухи. Однією з головних переваг впровадження саме цих сортів є те, що вони мають різні вегетаційні періоди, що в свою чергу при зборі врожаю не викличе у виконавців технологічного процесу зайвих труднощів. Запропоновані сорти мають ранньостиглий (Титанік), середньостиглий (Гена) та низько стиглий (Балкан, Хортиця) періоди вегетації.

В умовах реального стану культури землеробства, який склався в господарстві, неможливо реально отримувати високі врожаї. Середня врожайність соняшнику в ТОВ “Тур” в останні 5 років перебуває в інтервалі від 5,86 до 12,1 ц/га. Але така врожайність зумовлена не тільки станом культури землеробства, а й високою якістю використаного сільгоспвиробниками насіннєвого матеріалу.

Розрахуємо потребу насіння соняшнику в товаристві “Тур” (табл..3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок потреби насіння соняшнику в ТОВ “Тур”

Сорти соняшника

Площа, га

Норма висіву, кг/га

Потреба на всю площу, кг

Вартість насіння, грн./кг

Витрати, всього, грн.

Титанік

150

7

1050

25

26250

Гена

240

7

1680

22

36960

Балкан

245

7

1715

21

36015

Хортиця

144

7

1008

27

27216

Всього

779

-

5453

-

126441

При визначенні потреби господарства в насінні соняшнику на 779 га площі з нормою висіву в грунт по 7 кг/га товариству знадобиться 5453 кг насіння культури. Таким чином, господарству з вартістю насіння, яка коливається від 21 до 27 грн./кг, на закупівлю всього посадкового насіння знадобиться 126441 грн.

Далі в проекті на 2005 рік розрахуємо, який валовий збір соняшника можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури. (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Сорти

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц.

Титанік

150

18,8

2820

Гена

240

12,2

2928

Балкан

245

12,5

3062,5

Хортиця

144

20,4

2937,6

Всього

779

15,1

11762,9

У виробництві соняшника в ТОВ “Тур” при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір соняшнику. Наприклад, при вирощуванні сорту “Титанік” з урожайністю 28,8 ц/га валовий збір соняшнику становитиме 4320 ц. А при впровадженні всіх нових сортів соняшника з середньою урожайністю 25,1 ц/га валовий збір культури становитиме 19583,1 ц.

Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти соняшнику, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо слідуючу таблицю.

Таблиця 3.4

Витрати на виробництво соняшнику, грн.

Статті витрат

2004р.

Проект

на 1 га

на 1 ц

на 1 га

на 1 ц

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

22,43

3,26

22,43

1,48

Насіння та посадковий матеріал

62,19

9,04

165,1

10,93

Паливо та мастильні матеріали

32,61

4,74

32,61

2,13

Добрива

52,34

7,61

52,34

3,46

Засоби захисту рослин

14,38

2,09

14,38

0,95

Роботи та послуги

32,61

4,74

32,61

2,13

Витрати на ремонт необоротних активів

21,67

3,15

21,67

1,43

Інші витрати на утримання основних засобів

32,61

4,74

32,61

2,16

Інші витрати

13,48

1,96

13,48

0,89

Загально-виробничі витрати

15,27

2,22

15,27

1,01

Всього витрат

299,14

43,48

402,95

26,68

Аналізуючи затрати на виробництво соняшника в проектному році можна зробити наступні висновки. При впровадженні нового насіння та посадкового матеріалу в проектному році витрати на виробництво 1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року збільшились на 70,9 грн. Але, не зважаючи на це, витрати на виробництво 1ц. соняшника, навпаки, зменшаться на 36,36 грн. і становитимуть 22,51 грн.

Економічну ефективність виробництва насіння соняшнику розглянемо в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів

Показники

2004 рік

Проект

Відхилення

“+”, “-”

Площа посіву соняшнику, га

779

779

-

Урожайність соняшнику, ц/га

6,88

15,1

+8,22

Валовий збір соняшнику, ц.

5361

11762,9

+6401,9

Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.

233,1

313,83

+80,73

Продано насіння соняшнику, ц.

4772

10480,74

+5708,74

Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.

505,1

913,92

+408,82

Ціна реалізації, грн./ц

Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.

207,4

279,63

+72,23

Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.

297,7

643,29

+345,59

Рівень товарності, %

89,1

89,1

-

Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.

43,48

26,68

-16,8

Ціна реалізації 1 ц., грн.

87,2

87,2

-

Рівень рентабельності, %

143,5

230,0

+87

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок впровадження нових сортів соняшника в проектному році, площа посіву культури залишається незмінною, тобто 779 га. Валовий збір соняшника збільшиться на 6401,9 ц. Собівартість виробництва соняшника збільшиться на 80,73 тис. грн. Кількість проданого насіння соняшника збільшиться на 5708,74 ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 345,59 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 8,22 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшника зменшиться на 16,8 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 87 %.

3.3 Підвищення урожайності за рахунок використання гербіцидів.

Серед олійних культур соняшника належить провідне місце. Для одержання високих врожаїв цієї культури недостатньо тільки добрати кращі гібриди, а треба своєчасно виконати технологічний комплекс вирощування культури. Кращими попередниками соняшнику є озимі культури, кукурудза, зернові, ячмінь. Гібриди соняшнику чутливі до ураження вовчком та комплексом хвороб, тому що культуру треба повертати на попереднє місце не раніше ніж через 7-8 років.

Успіх вирощування соняшнику залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності.

Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бур'янів та десикації.

Особливу увагу приділяють захисту від однорічних і багаторічних бур'янів. Типова помилка - висівання соняшнику на полі, де не знищені види осотів. У період вегетації знищити їх вже неможливо. Вихід один - застосувати гербіцид суцільної дії Ураган Форте (2,5-3 л/га) до висівання культури. Методика застосування така: після першої глибокої культивації дочекатись фази розвитку осоту - розетка, обприскати Ураганом Форте і не раніше ніж через 7 днів провести повторну культивацію. Після цього поле буде чистим від осотів протягом сезону.

Проти однорічних злакових і широколистих бур'янів високоефективними є гербіциди Гезагард (2-4 л/га) та Голд (1,6 л/га). Також рекомендовано суміш Дуал Голду (1,2 л/га) з Гезагардом (2 л/га): забезпечує гарантоване розширення спектра дії.

За умови поверхневого загортання легкими боронами Дуал Голд стримує проростання бур'янів (мишій, куряче просо, інше) протягом 30-50 днів - найдовша дія з поміж існуючих ґрунтових гербіцидів. Фактично стримується друга хвиля бур'янів.

Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові бур'яни, у тому числі пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). Для найкращої ефективності проти пирію висота буряну повинна бути 12,15 см, проти мишію - фаза 3-4 листки.

І, нарешті, на якість урожаю соняшнику впливає вологість насіння при збиранні. Застосування десиканту Реглон Супер (2-3 л/га) не лише зменшує вологість, але й сприяє накопиченню олії, зменшує розвиток гнилей на корзинці. [24]

Весною поверхню поля бажано ретельно вирівняти задля рівномірного загортання ґрунтових гербіцидів і насіння на задану глибину при максимальному збереженні ґрунтової вологи.

Ранньовесняну культивацію на 10-12 см проводять, якщо грунт ущільнений і нерівномірний, потім проводять передпосівну - на глибину 7-8 см після масового проростання бур'янів. Якщо грунт вирівняний і не ущільнений. А поле слабо засмічене бур'янами, достатньо провести ранньовесняне боронування і одну передпосівну культивацію. На необроблених з осені площах і за пересіванням озимини соняшником доцільно зробити тільки мілкий обробіток ґрунту, використовуючи комбіновані агрегати, бо весняна орана спричинить висихання ґрунту на всю глибину обробленого шару, що негативно позначиться на якості сівби і врожайності.

Для боротьби з бур'янами навесні на полях, призначених під сівбу соняшнику, за 14 діб до проведення передпосівної культивації проводять обприскування гербіцидами Вулкан, в р. , і Вулкан плюс в.р. (2-6 л/га).

Оптимальні строки сівби соняшнику настають, коли грунт прогрівається до 8-100С. На глибині 10 см, що спостерігається у другій декаді квітня. Сівбу проводять протруєним насінням.

Для ефективного контролю за бур'янами в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні заходи, які поєднують хімічні і механічні прийоми. Серед ґрунтових гербіцидів високий ефект забезпечують Екстрим, к.е., і Тайфун, к.е., які застосовують до сівби, під час та після сівби, але до появи сходів проти злакових і деяких двосім'ядольних бур'янів з нормами: Екстрим, к.е. (1,5-3,0 л/га) та тайфун. к.е. (1,6-2,6 л/га).

Гібриди соняшнику відрізняються інтенсивнішим ростом і вищими вимогами до технологій вирощування. У зв'язку з менш сприятливими умовами росту бур'янів, на гібридних посівах слід вносити гербіциди за нижчими нормами, ніж сказано в рекомендаціях. Внесення і загортання ґрунтових гербіцидів можна проводити окремо. Проте ефективніше застосовування комбінованих агрегатів. Внесення і загортання гербіцидів мають бути проведені рівномірно - без огріхів і перекриття.

За використання гербіцидів ручні прополювання посівів виключаються повністю, а механічний обробіток ґрунту зводиться до мінімуму. Починаючи з періоду сходів - двох пар листків, проводять захист посівів від однорічних та багаторічних злакових бур'янів страховим гербіцидом Алінка (0,1-1,2 л/га).

Для прискорення дозрівання рослин, зменшення строків збирання врожаю та зниження розвитку і шкодочинності білої і сірої гнилей та отримання більш сухого та якісного насіння застосовують десикацію. В фазі жовтих кошиків соняшнику за вологості насіння 33-37% проводять десикацію вулканом, в.р., і Вулканом плюс в.р., (3 л/га). Особливо слід контролювати посіви гібридів, бо вони зріють одночасно і фаза бурого кошика настає в них практично в один день.

Дотримання цих рекомендацій для захисту соняшнику дасть змогу отримати добрі врожаї та позбавитись проблем з бур'янами та хворобами. Використовуючи грунтові гербіциди Екстрим і Тайфун, можна ефективно боротися з однорічними злаковими та деякими двосім'ядольними бур'янами, а застосовування після сходового грамініциду Стилет вирішує не тільки проблеми однорічних, а і багаторічних бур'янів. Гербіциди суцільної дії Вулкан і Вулкан плюс високоефективно знищують багаторічні бур'яни, такі як перій повзучий, осоти і березка польова. За застосуванням як десикантів ці два гібриди прискорюють дозрівання рослин, зменшують строки збирання врожаю та його втрати, зменшують шкодочинність хвороб. [25]

Розрахуємо потребу товариства “Тур” в засобах захисту рослин. (табл.. 3.6).

Таблиця 3.6

Розрахунок потреби в гербіцидах

Назва гербіциду

Площа, га

Норма внесення, л/га

Потреба на всю площу, л

Вартість гербіцидів, грн./л

Витрати всього, грн.

ПАР Тренд

779

0,2

155,8

20,5

3193,9

Амінка

779

0,65

506,35

15,5

7848,4

Всього

779

-

-

-

11042,3

ТОВ “Тур” для обробки ґрунту під посівами соняшнику рекомендуємо використовувати такі гербіциди як ПАР Тренд, Алінка. Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові бур'яни, у т.ч. пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). А для знищенні широколистих бур'янів ефективним є гербіцид Алінка (0,1-1,2 л/га). Витрати на їх придбання з урахуванням потреби на всю площу становитимуть майже 11042,3 грн.

Для того, щоб визначити, чи доцільно впроваджувати ці гербіциди, розглянемо витрати на виробництво соняшника з врахуванням нових засобів захисту рослин. (табл.. 3.7).

Таблиця 3.7

Затрати на виробництво соняшнику, грн.

Статті витрат

2004р.

Проект

на 1 га

на 1 ц

на 1 га

на 1 ц

Витрати на оплату праці з нарахуваннями

22,43

3,26

22,43

1,78

Насіння та посадковий матеріал

62,19

9,04

62,19

Паливо та мастильні матеріали

32,61

4,74

32,61

2,61

Добрива

52,34

7,16

52,34

4,19

Засоби захисту рослин

14,38

2,09

14,17

1,13

Роботи та послуги

32,61

4,74

32,61

2,61

Витрати на ремонт необоротних активів

21,67

3,15

21,67

1,73

Інші витрати на утримання основних засобів

32,61

4,74

32,61

2,61

Інші витрати

13,48

1,96

13,48

1,08

Загально-виробничі витрати

15,27

2,22

15,27

1,22

Всього витрат

299,14

43,48

298,93

23,91

Аналізуючи затрати на виробництво соняшнику в проектному році при впровадженні нових засобів захисту рослин, а саме за рахунок впровадження гербіцидів, можна зробити висновок, що витрати на виробництво 1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року зменшаться на 7,5 грн., і становитимуть 501,4 грн.

Далі розглянемо економічну ефективність виробництва соняшника. (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів

Показники

2004 рік

Проект

Відхилення

“+”, “-”

Площа посіву соняшнику, га

779

779

-

Урожайність соняшнику, ц/га

6,88

12,5

+5,62

Валовий збір соняшнику, ц.

5361

9737,5

+4376,5

Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.

233,1

232,82

-0,28

Продано насіння соняшнику, ц.

4772

8676,11

+3904,11

Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.

505,1

756,56

+251,46

Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.

207,4

207,44

+0,04

Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.

297,7

549,12

+251,42

Рівень товарності, %

89,1

89,1

-

Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.

43,48

23,91

-20,29

Ціна реалізації 1 ц., грн.

87,2

87,2

-

Рівень рентабельності, %

143,5

264,7

+121,5

При аналізі даної таблиці можна зробити висновок. Площа посіву, як і в 2004 році, становитиме 779 га. Валовий збір соняшнику збільшиться на 4376,5 ц. Собівартість виробництва соняшнику зменшиться на 0,28 тис. грн. кількість проданого насіння соняшнику збільшиться на 3904,11ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на 251,46 тис. грн. Собівартість реалізованого соняшника збільшиться на 0,04 тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 251, 42 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 5,62 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшнику зменшиться на 20,29 грн. Рівень рентабельності зросте на 121,5%.

3.4 Впровадження ефективних препаратів для протруювання насіння

Несприятливі погодні умови і недотримання строків збирання часто призводять до високого обсіменіння посівного матеріалу фітопатогенними мікроорганізмами. Тому передпосівне протруювання насіння - запорука отримання дружних і здорових сходів рослин. Про що свідчить практика вирощування соняшнику.

Посівний матеріал врожаю 2004 року був дуже інфікований збудниками захворювань - обсіменіння мікроорганізмами деяких партій, які пройшли перевірку в лабораторії, сягала 100%. Серед виділених мікроорганізмів переважали збудники альтернаріозу - гриби роду АІ - ternaries. Було виявлено й інші шкідливі патогенези - збудники білої та сірої гнилі, іржі, фомопсису. Крім того, було виділено сапротрофні гриби, що призводять до пліснявіння насіння.

В Україні для застосування на соняшнику дозволено використовувати протруйники, які мають різні механізми дії. З метою перевірки їх ефективності було проведено лабораторні досліди, в яких оцінювали енергію проростання та схожість насіння. А також біологічну ефективність препаратів. (табл. 3.7) [25]

Як свідчать наведені в таблиці результати, між партіями спостерігаються значні відмінності щодо посівних якостей.

Особливо виділяється партія № 7, де схожість насіння у королі становила всього 29%. Треба зазначити, що насіння цієї партії було дуже

Таблиця 3.7

Ефективність протруювачів насіння соняшнику

Номер партії насіння соняшнику

Контроль

Протруювачі

Енергія проростання, %

Схожість, %

Апрон

Колфуго Супер

Роялфло

Дитокс

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

Енергія проростання, %

Схожість, %

Біологічна ефективність, %

1

48

52

49

62

56,0

49

60

82,6

50

57

86,2

70

86

87,2

2

58

74

73

75

53,4

71

83

79,5

84

91

97,7

87

92

95,5

3

56

57

51

60

61,5

73

70

69,2

67

67

76,2

78

71

73,8

4

38

49

33

38

51,4

33

47

54,2

45

50

83,8

47

53

77,5

5

71

75

83

85

75,5

76

87

96,8

69

90

95,7

81

87

92,6

6

75

77

72

74

76,3

82

90

92,1

74

81

93,4

86

91

94,7

7

29

29

33

33

25,5

34

34

38,3

37

57

34,0

31

33

34,0

8

73

74

72

78

67,5

76

79

85,0

80

83

98,8

85

90

87,5

9

74

75

78

75

55,7

75

88

98,9

91

96

96,6

88

94

92,0

10

62

78

74

80

70,4

77

82

87,3

82

82

91,5

76

87

85,9

Середнє

57,4

63,0

61,8

66,0

59,3

64,6

72,0

78,4

67,9

75,4

85,4

72,9

78,4

82,1

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 Рефераты