Рефераты

Економiчна ефективнiсть переробки молока та шляхiв її пiдвищення на прикладi ВАТ "Широкiвський сирзавод" Днiпропетровської областi

Економiчна ефективнiсть переробки молока та шляхiв її пiдвищення на прикладi ВАТ "Широкiвський сирзавод" Днiпропетровської областi

1

КУРСОВА РОБОТА
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ВАТ „ШИРОКІВСЬКИЙ СИРЗАВОД” ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗМІСТ

ВСТУПРОЗДІЛ 1. НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ

ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА НА ВАТ „ШИРОКІВСЬКИЙ СИРЗАВОД” ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства

ВАТ «Широківський сирзавод»

2.2 Забезпеченість ВАТ «Широківський сирзавод» основними виробничими

ресурсами та рівень їх використання

2.3 Економічна ефективність переробки молока на ВАТ «Широківський

сирзавод»

2.4 Фінансовий аналіз діяльності ВАТ «Широківськи сирзавод»

2.5 Схема продовольчого руху продукції на ВАТ «Широківський

сирзавод»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА

3.1 Удосконалення технології переробки молока

3.2 Державне регулювання галузі

ВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Агропромисловий комплекс України дає 95% продовольчих ресурсів, а в загальноєвропейському поділі праці, займаючи 19,4% площі сільського сподар-ських угідь, в тому числі 27,3% ріллі,вона виробляє 11,6% - молока. Отже, по-тенціал сільського господарства ще не вичерпаний, оскільки питома вага ріллі значно вища від питомої ваги основних видів продукції.

Актуальність теми курсової роботи полягає в необхідності оцінки причин, чому споживання молока та молокопродуктів з розрахунку на одного жителя України впало з рівня 373 кг/рік у 1990 році до рівня 246 кг/рік у 2000 році (при медичному нормативі 353 кг/рік).

Об'єкт дослідження курсової роботи - «Щироківський сирзавод» Дніпропетровської області.

Предмет дослідження курсової роботи - економічна ефективність переробки молока

Мети дослідження курсової роботи:

- проаналізувати стан та динаміку розвитку сектору перероблення молока та виробництва молокопродуктів та його основних сегментів (виробництво, реалізація, імпорт, експорт, інвестиції тощо);

- описати структуру виробництва у секторі, забезпечення сировиною та ресурсами; оцінити ефективність їх використання;

- представити основних операторів ринку, визначити особливості конку-рентного середовища та середню прибутковість виробництва за сегментами;

- описати регуляторне середовище діяльності та стан запровадження стандартів якості сектору перероблення молока.

Інформаційні джерела - фінансово звітність «Широківського сирзавода» Дніпропетровської області за 2004 -2005 роки, матеріали статистичних досліджень по Україні.

РОЗДІЛ 1 НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Народногосподарське значення та розміщення переробки молока

Сільськогосподарське виробництво є традиційною потужною галуззю української економіки. Родючі ґрунти, багаті традиції землеробства, сприятливий клімат, освідченні та працьовиті люди - все це є підґрунтям для того, щоб аграрний комплекс займав пріоритетне місце в економіці України, гарантував потреби населення в якісних і доступних продуктах харчування, забезпечував достойний рівень життя селянам та експортний потенціал держави.

Особливістю аграрного сектору країни є те, що він нині знаходиться в процесі трансформації від планової до ринкової економіки. Протягом 7-10 років в Україні було здійснено реформування відносин власності на землю та засоби виробництва. Внаслідок реалізації аграрної і земельної реформи за станом на 1 січня 2004 р. селянам та інших громадянам передано у власність і користування 36,2 млн. га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 12,7 млн. га господарствам населення, з них 11 млн. га особистим селянським господарствам. Майже 4,9 млн. громадян одержали Державні акти на земельну власність. У складі сільськогосподарських підприємств тепер домінують недержавні підприємства (понад 98% їх загальної кількості). Створені та працюють ефективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, велика кількість продукції виробляється господарствами населення

Таблиця 1.1

Структура продукції сільського господарства, (%) [19] 

 

1995

2001

2002

2003

2004

2005

Продукція сільського господарства

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Продукція рослинництва

56,7

60,4

61,6

59,9

56,7

64,6

Зернові культури

20,9

19,5

28,3

27,3

15,8

28,5

Технічні культури

7,7

6,7

5,5

6,0

7,4

5,9

Картопля, овочі та баштанні культури

16,6

25,5

21,3

20,4

25,3

23,5

Плодово-ягідні культури та виноград

3,7

4,2

3,0

3,1

4,9

3,7

Кормові культури

5,9

3,6

3,3

2,9

3,2

2,7

Інша продукція та зміни обсягів незавершеного виробництва

1,9

0,9

0,2

0,2

0,1

0,3

Продукція тваринництва

43,3

39,6

38,4

40,1

43,3

35,4

Худоба та птиця

21,3

19,2

18,6

19,3

20,4

16,0

Молоко

16,9

15,0

14,5

15,0

16,2

13,9

Яйця

3,3

3,8

3,8

4,4

4,9

4,3

Вовна

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Інша продукція

1,7

1,6

1,5

1,4

1,8

1,2

Господарства населення виробили 72,7% продукції тваринництва і 61,5% рослинництва у 2004 р., та відповідно 70,7% та 54,5% продукції у 2005. При цьому зростання ролі господарств населення досягнуто на фоні падіння виробництва у сільськогосподарських підприємствах.

Таблиця 1.2

Частка господарств населення у виробництві продукції сільського господарства, (%) [19] 

 

1995

2001

2002

2003

2004

2005

Продукція сільського господарства

44,9

62,0

58,7

59,8

66,0

60,3

Продукція рослинництва

39,8

54,4

50,1

52,4

61,5

54,5

Зернові культури

8,1

18,4

20,3

24,0

27,9

24,2

Цукрові буряки (фабричні)

2,6

12,2

20,3

26,2

22,6

23,1

Соняшник

4,4

12,5

18,1

16,6

15,9

21,1

Картопля

95,8

98,6

98,4

98,6

98,6

98,7

Овочі

72,7

83,1

86,9

87,9

87,3

89,0

Плоди та ягоди

83,6

81,8

85,7

85,5

76,0

88,6

Виноград

26,5

30,0

33,0

37,8

35,8

43,2

 

 

 

 

 

 

 

Продукція тваринництва

51,5

73,6

72,6

70,9

72,2

70,7

М'ясо (у забійній вазі)

51,7

73,7

76,8

72,9

69,3

68,5

Молоко

45,3

71,0

73,0

75,5

80,4

81,6

Яйця

55,6

66,2

61,9

55,9

56,1

53,7

Вовна

30,1

61,4

63,7

69,6

72,9

75,7

Виробництвом молочних продуктів в Україні займається 791 підприємст-во, з яких 100 є виробниками морозива. Розвиток виробництва супроводжується розширенням асортименту та розробкою інноваційних молочних продуктів.

Сектор перероблення молока та виробництва молокопродуктів включає декілька великих сегментів, а саме - продукцію з незбираного молока, сири, масло тваринне, сухі молокопродукти, молочні консерви, казеїн та морозиво.

Різні сегменти сектору мають різну динаміку розвитку. Найбільші обсяги виробництва протягом досліджуваного періоду спостерігаються у сегменті продукції з незбираного молока (молоко рідке та кисломолочна продукція) та сегменті сиру.

Наразі приблизно 50% ринку займають дрібні виробники, а частина, що залишилась, розподілена між декількома основними гравцями, такими як: «Юнімілк Україна», «Вімм-Білль-Данн», «Лакталіс-Україна», ТОВ «Молочний Дім», «Придніпровський молочний комбінат», «Рейнфорд».

Динаміка основних сегментів молочної продукції минулого (2005) року була такою.

а) Оброблене рідке молоко

Найбільші обсяги у структурі виробництва молочних продуктів займає, рідке оброблене молоко (стерилізоване, пастеризоване, пряжене тощо). У 2005 р. основні молокопереробники (без урахування підприємств малого бізнесу) виробили близько 576 тис. тонн стерилізованого й пастеризованого молока, що на 24% перевищило показники 2004 р. (464,8 тис. т).

Близько 58% рідкого обробленого молока в 2005 р. було вироблено у Вінницькій, Київській (включаючи м. Київ), Дніпропетровській, Харківській і Полтавській областях.

За оцінками операторів ринку, найдинамічніше у 2005 р. у секторі рідкого обробленого молока працювали такі компанії як ВАТ «Галактон» (частка ринку рідкого молока 6%), ТОВ «Люстдорф» (5%), ВАТ «Літинський мол завод» (4-5%), ВАТ «Київський міськмолзавод №3», ВАТ «Горохівський сирзавод» (3%).

б)Кисломолочні продукти

Другим за значенням для українського ринку молокопродуктів є сегмент кисломолочних продуктів, на якому представлена така продукція як кефір, ряжанка, йогурти, сметана тощо. У 2005 р. українські виробники випустили близько 464,3 тис. Тонн кисломолочних продуктів, що на 9% перевищило показники 2004 року (2004 р. - 426,7 тис. тонн).

У першому півріччі 2006 р. в галузі зберігається позитивна тенденція росту сегмента. Протягом січня-травня 2006 р. вітчизняні переробники вже виготовили близько 201,2 тис. тонн кисломолочних продуктів, що на 7% перевищує показники аналогічного періоду 2005 р. (188,2 тис. тонн).

На загальному тлі виробництва кисломолочних продуктів зберігається стабільна тенденція росту обсягів випуску йогурту - в січні-травні 2006 року основними молокопереробними підприємствами вироблено 30,3 тис. тонн ароматизованого йогурту, що на 6% більше, ніж за аналогічний період 2005 р. (для порівняння, січень-травень 2005 р. - 28,5 тис. тонн, січень-травень 2004 р. - 25,5 тис. тонн).

Найбільшу питому вагу в структурі виробництва кисломолочних продуктів займає кефір - близько 40%. У цьому сегменті також спостерігається стабільна тенденція до нарощування обсягів випуску, причому виробники все більше приділяють увагу групі біокефіру. В 2005 р. вітчизняні молокопереробні підприємства виробили 185,5 тис. тонн кефіру, перевищивши показники попереднього періоду на 6% (175,8 тис. тонн).

Другим за значенням кисломолочним продуктом можна назвати сметану, питома вага якої в структурі виробництва склала 22% (або 103,1 тисяч тонн). В менших обсягах виробляється ряжанка, питома вага цього чисто слов'янського молочного продукту в загальному обсязі кисломолочних продуктів оцінюється на рівні 11%, або 51,5 тис. тонн.

Для кисломолочних продуктів властива значна концентрація виробництва - в 2005 р. майже 58% потужностей було зосереджено в Харківській, Дніпро-петровській, Донецькій і Полтавській областях, а також у столиці (2004 р. - 63%).

За оцінками операторів ринку, найдинамічніше в 2005 р. у сегменті кисломолочної продукції працювали такі підприємства як ВАТ «Галактон», ВАТ «Харківський молкомбинат», Молочна фабрика «Рейнфорд», ЗАТ «Донецький міськмолзавод №2», ЗАТ «Лакталіс-Україна», питома вага яких у сумарному обсязі вироблених кисломолочних продуктів оцінюється на рівні 30%. Досить активно продовжують працювати над асортиментами й обсягами продукції, ВАТ «Кременчуцький гормолзавод», ЗАТ «Білосвіт- Умань», ЗАТ «Перший Київський молокозавод», ТОВ «Молочний Дім», «Комбінат «Придніпровський», ВАТ «Київський міськмолзавод №3» та інші.

Кефір. Близько 40% у виробництві кисломолочних продуктів займає кефір. Для цієї продукції характерне стабільне зростання попиту з боку населення, і в 2005 р. темпи зростання виробництва склали близько 6% (в 2004 р. - 4%), а обсяги виробництва збільшилися до 185,5 тис. тонн (ароматизованого й неароматизованого) на суму близько $56 мільйонів.

Лідирують у цьому секторі столичні підприємства, на які торік припадало близько 14% усього обсягу випущеного в Україні кефіру. Це пояснюється зосе-редженням найбільших молокопереробних підприємств у Києві - ВАТ «Галак-тон», ВАТ «Київський міськмолзавод №3» («Вімм-Білль-Данн»), ЗАТ «Перший Київський молокозавод».

До переліку провідних регіонів за виробництвом кефіру в 2005 р. входять також Донецька (12%), Дніпропетровська (12%), Харківська (10%), Полтавська (9%) області, які в сукупності зі столицею виробили близько 57% кефіру (2004 р. - 61%), або 105 тис. тонн цієї продукції на суму $32,4 мільйона.

Триває скорочення підприємств, що роблять кефір. Якщо в 2004 р. налічувалося понад 215 підприємств, що випускають цей продукт, то в 2005 р. їхня кількість скоротилася на 40-50 компаній. Причому з ринку йдуть малопотужні підприємства, а також заводи, основний напрямок яких - виробництво сиру, масла. Треба відзначити, що з 180 підприємств, що беруть участь у виробництві кефіру в 2005 р., тільки 4-5 виробляють від 10 до 22 тис. тонн у рік, ще близько 30-35 заводів - від 1 до 10 тис. тонн.

Загалом, на думку операторів ринку, серед вітчизняних виробників кефіру лідирує ВАТ «Галактон». Його питома вага у виробництві цієї продукції у 2005 р. оцінюється на рівні 11%, а разом із продукцією ВАТ «Кременчуцький міськмолзавод» становить приблизно 18%. На друге місце в переліку виробників кефіру вийшла продукція Донецького ГМЗ №2 (7%), потіснивши ЗАТ «Лакталіс-Україна», питома вага якого в сумарному обсязі склала близько 6%. Частка Молочної фабрики «Рейнфорд» і «Харківського молкомбіната» («Вімм- Білль-Данн») оцінюється по 5% відповідно.

Ряжанка. Близько 62% ряжанки виробляється на потужностях підприємств Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Київської областей і м. Києва, а питома вага ряжанки в сумарному обсязі кисломолочних напоїв склала 11%, або 51,5 тис. тонн на суму $19 мільйонів (для порівняння, в 2004 р. - близько 47,4 тис. тонн). Питома вага цих регіонів у вартості виробленої ряжанки загалом по Україні склала 63%, або близько $12 мільйонів в оптово-відпускних цінах. Темпи приросту виробництва ряжанки в 2004 р. склали 9%, перевищивши темпи виробництва кефіру. Тенденція росту, за прогнозами, буде втримуватися й в 2006-2007 роках, з огляду на стабільний попит на цей молочний продукт, у тому числі й на зростаючі обсяги виробництва біоряжанки.

Слід зазначити, що незважаючи на збільшення випуску ряжанки в 2005 р., її питома вага в групі кисломолочної продукції втримувалась на рівні 2004 р. - 11%. При цьому, як і в 2004 р., близько 35-36% ряжанки виробляється на потужностях «Донецького ММЗ №2», «Харківського МКК», ВАТ «Галактон», ЗАТ «Лакталіс-Україна» і ТОВ «Продукти України» (Донецька обл.), які очолюють п'ятірку провідних виробників ряжанки. За оцінками операторів, питома вага цих підприємств у сумарному обсязі виробленої ряжанки в 2004 р. склала 10%, 9%, 7%, 5%, 5% відповідно. Трохи зменшив свої показники порівняно з 2004 р. великий виробник кисломолочної продукції - Молочна фабрика «Рейнфорд», збільшивши при цьому асортиментну лінійку інших молочних продуктів.

Йогурт. Одним з найпривабливіших молочних продуктів для виробників залишається йогурт, обсяги виробництва якого з року в рік зростають. Цей продукт, як ніякий інший із сегмента кисломолочних виробів, дає можливість задовольняти потреби ринку в розширенні асортиментів за рахунок використання різноманітних наповнювачів. В асортименті йогуртів переважає ароматизований йогурт або йогурт із фруктовими, горіховими, злаковими й іншими наповнювачами. Одночасно з ростом ароматизованого йогурту на ринку відзначається незначний спад виробництва натурального йогурту (безнаповнювачів). Відповідно до офіційної статистики, в 2005 р. українські молокопереробні підприємства виробили 70,2 тис. тонн йогурту на суму близько $49 мільйонів, перевищивши показники попереднього року на 18% (2004 р. - 60 тис. тонн). При цьому із загальної кількості виробленого йогурту близько 69,3 тис. тонн - ароматизований. Близько 76% виробництва ароматизо-ваного йогурту в 2005 р. (приблизно 52 тис. тонн) було сконцентровано на підприємствах Харківської (21%), Дніпропетровської (20%), м. Києва (15%), Донецької (9%), Миколаївської (6%) і Полтавської (5%) областей.

Сметана. Сметана займає істотну частку в загальному обсязі виробництва кисломолочних продуктів. При цьому відзначається щорічний ріст обсягів її виробництва. За темпами зростання виробництво сметани посідає друге місце після йогурту. В 2005 р. українськими молокозаводами було випущено близько 103,1 тис. тонн сметани на суму $87 мільйонів в оптово-відпускних цінах, що на 15% перевищило показники 2004 р. (89,8 тис. тонн). Оскільки асортимент сметани складно розширити за рахунок яких-небудь наповнювачів, то основні технологічні процеси стосуються переважно збільшення випуску біосметани, а також розширення різновидів пакування й брендування товару.

У переліку основних виробників сметани перші п'ять місць займають такі області: Дніпропетровська - 17%; Харківська - 9%; Донецька - 9%; Миколаїв-ська - 8% і м. Київ - 8%, питома вага яких у загальному обсязі виробництва сметани, за даними 2005 р., склала близько 51% (близько 53,0 тис. тонн).

Переважно лідируючі позиції займають підприємства, що роблять сметану/біосметану тривалого зберігання. Лідерство утримують такі компанії як «Рейнфорд», холдинг «Юнімілк Україна» і «Лакталіс-Україна», питома вага яких у сумарному виробництві сметани в 2005 р. відповідно склала 9%, 8,8% і 7%. Трохи нижчими є показники комбінату «Придніпровський» - 5%. Відносно рівномірно позиціонуються в рейтингу провідних виробників сметани такі підприємства як Харківський молкомбінат, Кременчуцький місьмолзавод і Перший Київський молокозавод - дані підприємства, за оцінками, сумарно виробили 12% української сметани в 2005 р. (по 4%).

Д)Група кисломолочних сирів.

Однією з найпопулярніших у споживача груп молочних продуктів є сирна група. Ця група є також привабливою для виробників завдяки своїй високій рентабельності. Рентабельність сирної групи має високу залежність від якості сировини. Деякі великі компанії випускають сирки й сирні десерти із сепараторного сиру, на виробництво 1 тонни якого потрібно 5-6 тонн молока, тоді як на виробництво звичайного сиру необхідно 7-8 тонн молока.

Група фасованих сирних мас містить у собі: традиційні 100-грамові дитячі сирки, сирні десерти в стаканчиках з різноманітними добавками й інші фасовані сирні вироби. Найбільші потужності з випуску сирних мас розташовані в Миколаївській області, що пояснюється наявністю основної виробничої ділянки компанії «Лакталіс-Україна», у виробничій програмі якої значне місце займають сирні десерти ТМ «Президент». Слід відзначити також Харківську область, де ключовими виробниками є «Харківський міськмолкомбінат» (власник компанія «Віям-Білль-Данн», частка в обласному виробництві оцінюється в 68-70%) і «Куп'янський МКК» (близько 30%).

Останнім часом в Україні спостерігається тенденція з розвитку виробництва

аерованих сирних десертів. Ця технологія дозволяє істотно збільшити терміни придатності, а це досить велика проблема під час реалізації сирної групи.

У сирну групу входять також сирні торти, сири зернисті, сири з фруктовими добавками.

е)Вершкове масло

У 2005 році спостерігалася активізація попиту на масло та сухі молочні продукти українського виробництва на зовнішніх ринках (експорт вершкового масла у 2005 р. збільшився майже у 2,5 рази порівняно з 2004 р.).

У 2005 р. основні виробники вершкового масла (без підприємств малого бізнесу) випустили 152,4 тис. тонн вершкового масла, перевищивши минуло-річні показники на 13%. Області-лідери виробництва вершкового масла в Україні: Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Сумська і Чернігівська, які разом випустили до 47% українського вершкового масла.

Найбільші виробники - ВАТ «Тульчинський маслосирзавод» (ТМ «Туль-чинка», лідер останніх 2 років, у 2004 році питома вага його продукції у загаль-ному виробництві масла склала 9%); ВАТ «Роменський молкомбінат» (3%); ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (3%), ДП «Староконстянтинівський молочний завод» (2%), ВАТ «Решетилівський маслозавод» (2%).

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

Сектор перероблення молока і виробництва молокопродуктів в України - це динамічний, швидко зростаючий ринок, відкритий для виробництва нових продуктів. Протягом З 2000 по 2005 рік - виробництво сектору характеризував-лось високими темпами росту; загальний приріст виробництва з 2000 по 2005 рік становив 130,1%.

Сири - один з найбільших за обсягом виробництва сегмент сектору. Виробництво сирів зорієнтоване як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Головний споживач на зовнішньому ринку - Росія (96,4% експорту сирів). Зростання обсягів виробництва сегменту з 2000 по 2004 рік становило 231,7%. У 2005 році обсяги виробництва дорівнювали 223,9 тис. т.

Найголовнішою проблемою сектору перероблення молока і виробництва молокопродуктів є низька якість сировини, а, відповідно, і виробленої продук-ції. Саме якість сировини є бар'єром для подальшого розвитку виробництва сектору та здійснення повноцінного експорту на західні ринки.

Зазвичай в секторі перероблення молока та виробництва молокопродуктів виділяються найбільш наповнені товарні категорії молочної продукції, а саме:

- Продукція з незбираного молока

- Сири

- Тваринне масло та інші жири

- Сухі молочні продукти

- Молочні консерви

- Казеїн, лактоза, сироватка

- Морозиво

В табл..1.3 - 1.4 та на графіках рис.1.1 -1.3 наведені показники вироб-ництвва молока та молокопродуктів в Україні у 2003 - 2005 роках.

Таблиця 1.3

Характеристика ринку молока та молокопродуктів України

Таблиця 1.4

Виробництво основних груп молочних продуктів в Україні

Рис.1.1 Динаміка виробництва молока в Україні (2003 -2005)

Рис.1.2 Динаміка виробництва молокопродуктів в Україні (2003 -2005)

Рис.1.3. Показники експорту та імпорту молокопродуктів в Україні

в 2005 році.

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

Молоко має найнижчу рентабельність у секторі - лише 1-5% при виробництві ферментованих продуктів, пастеризованого молока для пиття, сиру свіжого неферментованого. Слід зазначити, що за період, який аналізується, середня рентабельність виробництва молока по Україні дещо зросла: у 2000 році вона мала від'ємний показник: мінус 6%, в 2001 - мінус 1,2%.

Сирки та сиркова маса - рентабельність виробництва глазурованих сирків сьогодні оцінюється на високому рівні - від 30% до 40%, в залежності від виробника.

Кефір. За експертними оцінками, рентабельність виробництва кефіру складає приблизно 12%.

Йогурти. Найвищу рентабельність серед кисломолочних продуктів має виробництво йогурту - 20%. Рентабельність виробництва йогуртів протягом періоду, що аналізується, оцінювалася по різному, наприклад у 2004 році вона складала від 8 до 15%.

Сир. Товарна група сирів з низькою температурою другого нагріву («Російський», «Голландський», «Костромський») складає основу асортименту сирів в Україні і характеризуються рентабельністю у 10 -12% за рахунок високої собівартості та великої пропозиції на ринку.

М'які та напівм'які сири виробляються, головним чином. із масовою часткою жиру 40, 45 и 50 %. Ці сири пропонуються дорожче та мають високу рентабельність. Деякі експерти називають цифри у 30-40%, відзначаючи в цьому випадку пряму залежність від виду продукції, що виробляється.

На думку деяких експертів, період високої рентабельності будь-яких видів сирів в Україні вже пройшов. Якщо у 2000 р. рентабельність цього бізнесу складала 30%, то сьогодні вона не вища за 10%.

Як показують експертні розрахунки, 80% в структурі собівартості сиру, наприклад, складає вартість сировини та енергоресурсу, заробітна плата - 10%. Для порівняння: в країнах ЄС ці витрати складають відповідно 50% та 30-40%.

Існує низка факторів, які впливають на собівартість та рентабельність виробництва сиру:

- проблеми з якісною сировиною;

- великий попит на сировину з боку переробників, конкуренція на сировинних зонах (10-15 заводів може претендувати на сировину в одній і тій самій зоні);

- тверді сири мають певний термін дозрівання (від 30 днів і вище). Це означає, що цикл взаєморозрахунків в цьому бізнесі складає не менше двох місяців і потребує великого розміру обігових коштів.

Маргарин . В середньому рентабельність виробництва м'яких маргаринів складає 10-12%, що для висококонкурентного ринку є непоганим показником.

У табл.1.5. наведені розрахунки, які демонструють співвідношення витрат на виробництво різних видів продукції сектору.

За експертною оцінкою на суму витрат у виробництві продукції сектору впливає:

- тип сировини, що використовується, Наприклад, для виробництва продукції сирно-десертної групи деякі компанії використовують сепараторний сир, на виробництво однієї тони якого необхідно 5-6 т молока, в той час як для виробництва звичайного свіжого сиру необхідно 7-8 т молока;

- якість сировини, що використовується для виробництва;

- сезонність виробництва сировини: зниження надоїв молока в осінньо-зимовий період призводить до зростання цін на молоко. Оскільки доходи населення не змінюються відповідно до сезону, ціни на готову продукцію залишаються сталими. В таких умовах невеликі підприємства галузі працюють із збитками, а великі - з мінімальною рентабельністю;

Таблиця 1.5

Співвідношення витрат на виробництво 1 тони деяких видів продукції молочної переробки у 2005 році (%)

Найменування продукції

Витрати на 1 т продукції, частка собівартості

Сировина

Упаковка

Компоненти

Переробка

Адміністративні витрати

Собівартість

Сир «Російський»

63,9

3,1

3,2

17,3

12,5

100,0

Масло тваринне

(жирність 72,5%)

53,5

6,8

___

31,6

8,1

100,0

СОМ

83,5

1,3

___

14,5

0,7

100,0

Сирна маса

(жирність 15%,

упаковка 0,25л)

61,2

6,1

12,4

15,5

4,8

100,0

Молоко пастеризоване

(жирність 2,5%,

1 л упаковка-плівка «Фінпак»)

60,0

13,1

___

19,0

7,9

100,0

Сметана

(жирність 15%,

0,5 л упаковка-плівка «Фінпак»)

70,3

7,3

1,7

14,4

6,3

100,0

- вид продукції, що виробляється підприємством (наприклад, вартість сировини для виробництва сиру, складає 60-80% вартості кінцевого продукту);

- використання при виробництві компонентів, які імпортуються;

- упаковка (обсяг витрат залежить від виду продукції; наприклад, при виробництві молока довготривалого терміну вживання витрати на упаковку можуть складати до 15% структури витрат);

- стан технічного оснащення виробництва - застаріле обладнання підвищує собівартість молочної продукції через неефективне використання енергоресурсів;

- рівень споживацької популярності/сприйняття торговельної марки: відомість ТМ сприяє збільшенню обсягів продукції, а завдяки цьому й підвищенню рентабельності.

Рис.1.4. Структура виробничого ланцюга молоко переробки (2005 рік)

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА НА ВАТ „ШИРОКІВСЬКИЙ СИРЗАВОД” ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства ВАТ «Широківський сирзавод»

Відкрите акціонерне товариство „Широківський сирзавод” (код за ЄДРПОУ 00445096) розташоване в смт. Миколаївка Широківського района Дніпропетровської обл., вул. Кооперативна, 2а.

Голова правління - Роєнко Вадим Валерійович, , з 03.09.04р. по теперіш-ній час , (протокол спостережної ради ВАТ “Широківський сирзавод” № 30/8 від 30.08.04р) ідентифікаційний код 2788500233.;

Головний бухгалтер - Швидка Ірина Юріївна з 03.10.2005 року ( наказ про призначення №95К від 03.10.2005 року) по теперішній час , ідентифіка-ційний номер 2404621784.

Відкрите акціонерне товариство „ Широківський сирзавод „ (скорочено ВАТ „ Широківський сирзавод”) здійснює свою діяльність згідно зі Статутом , який зареєстровано 23.11.1995 р Широківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області Свідоцтво про державну реєстрацію від 22.11. 1995р, № 00445096, код форми власності - 10 , підприємство працює без підпорядкованності.

Підприємство взяте на податковій облік в Широківському відділенні Криворізької МДПІ 23.11.1995 року за № 14 .

Підприємство зареєстроване платником ПДВ , має свідоцтво платника податку на додану вартість № 03863153, яке отримане 31 липня 1997 року. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 004450904347.

Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів складає 75,25 тис.грн.

В табл. 2.1 наведені дані про засновників ВАТ „ Широківський сирзавод” відповідно до установчих документів та виписок з реєстру станом на 01.01.2006 року.

Таблиця 2.1

Засновники ВАТ „Широківський сирзавод”

№ з/п

Код за ЄДРПОУ/

ідентифікаційний номер

Назва/П.І.Б.

Частина в статутному фонді тис.грн.

Частина в статутному фонді %

1

31913147

ТОВ “Укрсирінвест”

51,500

68,5

2

2678105011

Афанасьєв В'ячеслав Віталійович

2,500

3,3

3

Інші фізичні особи

21,250

28,2

ВСЬОГО

75,250

100

Таблиця 2.2

Види господарської діяльності ВАТ „Широківський сирозавод”

Види діяльності

Чинним законодавством не передбачено отримання ліцензії

Ліцензії на право здійснення господарських операцій

Назва органу, що видав ліцензію

(дата видання, номери, термін дії)

15.51.0 Виробництво молочних продуктів;

51.33.0 Оптова торгівля молочними продуктами.

Чинним законодав-ством не передбаче-но отримання ліцен-зії

-

-

На підприємстві ведеться робота по удосконаленню організації праці та підвищенню стимулюючої ролі заробітної плати. Так, середньомісячна заробітна плата за 2005 склала 324 грн, що на 42% більше ніж за 2004 рік. У структурі фонду спожівання 84,1% становила основна заробітна плата ( оплата по тарифам, окладам, відрядним розцінкам); 15,1% - додаткова заробітна плата ; 0,8 % - інші заохочувальні виплати (табл.2.3).

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Рефераты