Рефераты

Курсовая работа: Проект волоконно-оптичної лінії зв’язку між пунктами Запоріжжя - Васильовка

 Необхідно відзначити, що у відкритій сільській місцевості підземний кабель прокладається безпосередньо в ґрунт, а в більш заселених районах   у траншею. Через дороги, переїзди, струмки кабель прокладається в трубах.

В кінцевих пунктах у проектованої ВОЛС кабель прокладається в каналізації. Крім механічних впливі викликають зміни фізичних параметрів ОК температурні зміни середовища, що оточує кабель. Прокладку і монтаж варто робити при температурі навколишнього повітря не нижче мінус 100 С.

Одна з найбільш важливих характеристик конструкції кабелю припустиме зусилля на розтягування. При прокладці в телефонну каналізацію кабель випробує найбільші розтяжні зусилля. Тому під час затягування кабелю в канал необхідно контролювати силу натягу й у випадках необхідності (при випадкових ривках) обмежувати.

У міській каналізації в проектованої ВОЛС прокладається кабель, що не має зовнішнього броньового покриву ОКЛ-01-0,3/2,0-4. Загальне число кабелів в одному каналі каналізації не повинне перевищувати трьох, сумарна площа їхнього перетину не повинна перевищувати 20...25% площі перетину каналу.

Затягування кабелю у вільні канали здійснюється сталевими чи тросами пластиковою лозиною діаметром 5...6 мм. У зайняті канали кабель утягується за допомогою прядив'яних чи сталевих тросів у поліетиленових шлангах.

Скріплення ОК із тросом при прокладці здійснюють за допомогою спеціального пристрою -і захоплення, виконаного з гнучкої тефлонової трубки, нейлонової втулки і перехідного кільця. Армуючі елементи оптичного кабелю кріпляться до перехідного кільця захвату. Таким чином все навантаження при прокладці в каналізації сприймають ці елементи кабелю, а скляні волокна не випробують розтяжних зусиль. Для зменшення тертя і підтримки зусиль натягу в межах норми використовуються мастильні матеріали (вазелін). Змащення дозволяє знизити зусилля натягу мінімум на 20 %.

Якщо неможливе застосування кабелеукладача, то кабель прокладають у заздалегідь підготовлені траншеї. Траншея відкривається чи механізмом вручну. Найчастіше для цієї мети застосовуються екскаватори. Кабель, що укладається у відкриті траншеї, розмотується, як правило, з барабанів, установлюваних на чи автомашинах кабельних візках. В міру руху чи візка автомашини й обертання барабана, кабель змотується з останнього й укладається безпосередньо в чи траншею уздовж її, по брівці а потім на дно траншеї. Якщо на трасі маються перешкоди, що виключають рух механізмів, розмотування здійснюються вручну. Кабель розносять уздовж траншеї, укладають на брівку, а потім опускають на дно траншеї.

Щоб не припиняти рух транспорту під час будівництва кабельний лінії, на перетинанні траси із шосейними і залізницями, кабелі укладають у попередньо закладені під проїзною частиною труби. Укладання труб, в основному азбестоцементних чи пластмасових, звичайно виконується способом горизонтального буравлення ґрунту. Труби, що прокладаються під залізними дорогами азбестоцементні, для підвищення їхньої ізоляції попередньо покривають гарячим бітумом. Кінці труб повинні виходити не міні чим на 1 м від краю кювету і лежати на глибині не менш 0,8 м від його дна.

Буравлення ґрунту при затягуванні труб здійснюється гідравлічним буром, бурильно-штиковою чи установкою пневматичним пробійником. Процес буравлення полягає в наступному:

За допомогою гідравлічного блоку циліндрів і насосів високого тиску в ґрунт заштовхується сталева штанга, яка складається з відрізків довжиною 1 м, нагвинчених один на одного за мірою продавлювання. Після виходу на протилежну сторону шосе (чи залізниці) кінець першої штанги з нагвинченим наконечником, останній заміняють розширником, протягають у зворотному напрямку; при цьому в ґрунті в результаті його ущільнення утвориться канал. Слідом за розширником у канал заштовхують труби, що звичайно вдається зробити при ширині переходу до 12 м.

При прокладці кабелю через ріки, для запобігання кабелю від заторів льоду, перехід через судноплавні і сплавні ріки, як правило, роблять нижче автомобільних і залізничних мостів. Для захисту від ушкоджень якорями річкового транспорту кабелі заглиблюють у дно на величину звичайно не менш 1 м. Кабель через ріки прокладають звичайним ножовим кабелеукладачем, гідравлічним чи кабелеукладачем вручну з плавзасобів, попередньо розроблені траншеї. Прокладка кабелю ножовим кабелеукладачем проводиться після попередньої перевірки дна ріки з метою виявлення перешкод на трасі.

Якщо трактори не можуть пройти безпосередньо по ріці, тягове зусилля на кабелеукладач передаються за допомогою тросів. Якщо використання ножового кабелеукладача неможливо, застосовують гідравлічні кабелеукладачі з гідромонітором, тобто струмінь води під величезним тиском прориває в дні траншею.

На великих водоймах кабелі прокладають у підвідні траншеї з буксирних чи самохідних судів. Для дотримання наміченої траси використовуються канати, по яких рухаються плавзасоби. На судноплавних і сплавних ріках звичайно прокладають два кабелі: основна і резервний, відстань між ними повинно бути не менш, чим 300 м.

 7.3 Фіксація траси на місцевості                                                                                              Через деякий час після прокладки, траса покривається рослинністю, а в зимовий час -- снігом, що ускладнює виявлення кабелю, муфт і інших елементів лінії в процесі експлуатації. Тому в процесі будівництва на стиках будівельних  довжин, а також на поворотах траси, у місцях перетинань із шосе, залізницями, ріками й іншими перешкодами встановлюються замірні стовпчики. Звичайно стовпчики виготовляються з залізобетону перетином 0,5 х 0,15 м і довжиною 1,2 м (підземна  частина 0,7 м і наземна 0,5 м). У районах з великими сніжними покровами передбачають стовпчики більшою довжиною. Стовпчики встановлюються на відстані 0,1 м від осьової лінії траси, як правило, на польовій стороні.

8.0 РГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ                           

Технічна експлуатація ВОЛС здійснюється відповідно до основними діючими положеннями по організації технічної експлуатації лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) міжміського зв'язку з урахуванням особливостей тонічного обслуговування і ремонту ЛКС ВОЛС.

Основними експлуатаційними підрозділами, що здійснюють технічну експлуатацію ЛКС ВОЛС міжміського зв'язку є підрозділи, передбачені відповідними нормативними актами Державного комітету зв'язку й інформатизації України.

На магістральних мережах ці підрозділи адміністративно об'єднані з ОРП (ОП), організуються в експлуатаційні підрозділи лінійно-технічного цеху (ЛТЦ).

У функції виробничих лабораторій зв'язку, зв'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом ВОЛС, входять виміру характеристик оптичного кабелю і виконання відповідних монтажних робіт.

З метою систематичного аналізу стану ЛКС, ефективності методів експлуатації, причин, характеру і тривалості аварій і ушкоджень в експлуатаційних підрозділах ведеться виробнича документація. Виробнича документація по експлуатації лінійно-кабельних споруджень ВОЛС поділяється на:

 а) нормативно-довідкову;

 б) оперативно-технічну;

 в) технічну;

 г) прийомоздатну;

 д) організаційну.

Конкретні форми документації, порядок її виконання і збереження визначають відповідні розпорядження Державного комітету зв'язку й інформатизації України.

Технічне обслуговування ЛКС  комплекс технічних і організаційних заходів, спрямованих на підтримки працездатності лінійних споруджень і забезпечення їхнього надійного функціонування в процесі технічної експлуатації.

До робіт по технічному обслуговуванню лінійно-кабельних споруджень ВОЛС, відносяться оперативний контроль технічного стану споруджень і виконання планово-профілактичних і поточних робіт.

Оперативний контроль передбачає постійний контроль параметрів оптичного кабелю і стану лінійних споруджень по сигналах телемеханіки, при необхідності терміновий виїзд на трасу для вживання необхідних заходів по попередженню чи ушкоджень аварійних ситуацій; контрольні огляди і перевірки технічного стану лінійно-кабельних споруджень на трасі.

До планово-профілактичних робіт відносяться:

а) вимір параметрів передачі оптичних кабелів;

б) 1 проведення робіт із захисту лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) на трасі від механічних ушкоджень;

в) виготовлення й установка на трасі кабельної лінії попереджувальних знаків, замірних стовпчиків, шлагбаумів і т.д.;

г) обслуговування кабельної каналізації;

д) контроль глибини залягання кабелів і уточнення картограм;

е) обслуговування річкових кабельних переходів, підготовка ЛСК до роботи до зимових умов і в період повеней;

ж) проведення з відповідними організаціями заходів щодо забезпечення схоронності ЛКС;

 з) ремонт устаткування, інструментів і засобів механізації.

При проведенні поточних робіт на ЛКС зв'язку виконується нагляд за трасами кабельних ліній і проведення робіт чи поблизу в охоронних зонах кабелю, а також усунення виявлених дефектів. Періодичність і маршрути оглядів трас кабельних ліній у залежності від призначення, конкретних умов проходження, сезону року, наявності грабарств визначаються виробничими підприємствами зв'язку. У випадку проведення грабарств в охоронній зоні кабелю виїзд на трасу здійснюється в залежності від умов і характеру вироблених робіт. З метою зменшення пробігу автотранспорту, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат, огляд трас повинний бути:

 а) максимально об'єднаний із планово-профілактичними роботами;

 б) роз'яснювальна робота на підприємствах, організаціях, відомствах, що проводять земляні роботи, а також серед землекористувачів і місцевого населення;

 в) виправлення що нахилилися, заміна несправних чи установка нових знаків позначення траси;

 г) установка попереджувальних знаків у місцях проведення робіт на трасах кабельних ліній;

 д) забезпечення захисту ЛКС від механічних ушкоджень у місцях проведення розкопок;

 е) усунення наслідків ушкоджень і аварій ЛКС;

 ж) підтримка в працездатному стані аварійного запасу кабелі приладів, інструментів, засобів механізації;

 з) внесення змін у паспорти трас після ремонтних робіт.

Охоронно-попереджувальна робота проводиться з метою інформування керівників підприємств, організацій, установ і населення про:

 а) наявності в районах їхнього проживання і виробничої діяльності підземних кабельних ліній зв'язку;

 б) вимоги "Правил охорони ліній зв'язку" і "Умов проведення робіт у межах охоронних зон і просік на трасах ліній зв'язку";

 в) порядок узгодження проведення робіт в охоронній золі кабельної лінії;

 г) відповідальність за порушення вимог "Правил охорони ліній зв'язку" згідно діючого законодавства.

Ремонт лінійно-кабельних споруджень проводити з метою підтримки і поновлення їхніх первинних експлуатаційних характеристик. Відповідно до призначення, характером і обсягами робіт ремонт розділяється на поточний і капітальний.

Поточний ремонт лінійно-кабельних споруджень ВОЛС проводиться технічним персоналом експлуатуючого підрозділу щорічно. До складу робіт поточного ремонту лінійно-кабельних споруджень ВОЛС входять:

 а) вирівнювання і підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю на трасі;

 б) зміцнення верхнього покриву ґрунту;

 в) обстеження кабельних переходів, частковий винос і заглиблення підводних кабелів без використання водолазів  спеціальної землерийної техніки;

 г) ремонт і устаткування переїздів через кабельну трасу;

 д) зміцнення і заміна опор інформаційних знаків, сигнальних ліхтарів і інші роботи на переходах через водяні перешкоди;

 е) розчищення траси від кущів і поростили;

 ж) монтажні роботи зі зменшення кількості муфт на лінії, як наслідків аварійно-відбудовних робіт і приведення до норми оптичних характеристик кабелю;

 з) заміна будівельної довжини кабелю, не відповідним установленим нормам;

и) ремонт устаткування захисту кабелів від електромагнітного впливу і корозії.

Капітальний ремонт проводиться періодично, у залежності від технічного стану лінійно-кабельних споруджень і планується в кожнім конкретному випадку на основі контрольних технічних оглядів періодичних перевірок і дефектних відомостей на лінійно-кабельні спорудження. До складу робіт капітального ремонту входять:

 а) заміна будівельних довжин кабелю (більш 25% довжини лінії), що не відповідають технічним вимогам і нормам;

 б) значні обсяги робіт підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю, вимагають використання землерийної техніки і механізації;

 в) підводні берегозакріплюючі і земляні роботи на річкових переходах;

 г) підводно-технічні роботи але обслуговуванню і ремонту кабельних річкових переходів:

 д) під час проведення капітального ремонту одночасно виконуються всі роботи поточного ремонту.

Аварійно-відбудовний ремонт здійснюється при повному припиненні роботи лінійного тракту однієї і більш системи зв'язку. Аварійно-відновлювальні ремонти здійснюються в терміни й в обсягах, згідно основних положень по організації аварійно-відбудовних  робіт і інструкцій Комітету зв'язку й інформатизації України.

9.ВИМІРУ ПАРАМЕТРІВ ЛІНІЙНОГО ТРАКТУ ВОЛС     

Основними параметрами підметами виміру під час прийомо-здавальних іспитів і експлуатації ВОЛС є загасання оптичного випромінювання в оптичних трактах, коефіцієнт помилок ЦСП, а також середня потужність випромінювання.

Перелік вимірювальних приладів і технологічного устаткування, що рекомендуються до використання при технічній експлуатації ВОЛС:

1. Тестер оптичний OTS Loss Test Sets (Wаvеtек)

Призначений для виміру величини загасання оптичного випромінювання в  оптичних трактах ВОЛС (метод внесених утрат), а також для виміру середньої потужності випромінювання в трактах оптичних систем. Прилад дозволяє здійснення двостороннього зв'язку по досліджуваних волокнах.

2. Генератор оптичних і електричних імпульсів комбінований ОГ5-87 Призначений  для забезпечення вимірів параметрів оптичних систем зв'язку і ЦСП. Прилад забезпечує установку як трьох фіксованих значень тактової частоти – 2,048; 8,448 і 34,3б8 Мгц, так і дискретно регулюється при внутрішньому запуску в  діапазоні частот 0.01...50Мгц.

3. Вимірник коефіцієнта помилок ИКО-832

Призначений для виміру коефіцієнта помилок ЦСП, виявлення несправностей у ЦСП при експлуатації, пусконалагоджувальних, ремонтних, іспитових роботах. Прилад забезпечує вимір коефіцієнта помилок у діапазоні від 3,9-10-12 до 9,9-10-3, проводить рахунок кількості помилок за дискретний інтервал часу 1; 10; 100; 1000 с, і за довільний час.

 4. Генератор імпульсів Г5-91

Призначений для іспитів ЦСП, пристроїв обчислювальної й електронної техніки, пусконалагоджувальних і ремонтних роботах.

 5. Джерело оптичних імпульсів ОИ9.

Призначений для перетворення електричних імпульсів в оптичні, для забезпечення виміру параметрів ВОЛС і ЦСП. Прилад випромінює кодові послідовності оптичних імпульсів, що відповідають за структурою кодовим послідовностям електричних імпульсів, що запускаються.

6.Зварювальний апарат для зрощування оптичних волокон FSM-15S-A.

Призначений для зрощування 0М и ММ волоконних світловодів шляхом зварювання їх у дузі електричного розряду. Використовується, як у лабораторних, так і в польових умовах.

10. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ                        

1.При виконанні робіт необхідно керуватися „правилами техніки безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку", Москва, Зв'язок, 1979р.

2.Усі робочі зайняті на будівництві ВОЛС повинні пройти медогляд і навчання безпечним методам проведення робіт, а також відповідним вимогам правил дорожнього руху.

3.Керівники робіт - керівники структурних підрозділів, а також інженери, виконроби, чи майстри досвідчені робітники, призначені наказом адміністрації підприємства зобов'язані особисто бути присутнім, керувати проведення робіт і забезпечити строге виконання вимог правил техніки безпеки на особливо небезпечних ділянках:

- при навантаженні і розвантаженні барабанів з кабелем вагою більш 0,5т;

- при розробці траншей і котлованів у безпосередній близькості від місця проходження силових кабелів, газопроводів, теплових трас і інших підземних комунікацій;

- при виконанні робіт на перетині залізничного полотна, трамвайних ліній і при роботі на відстані до 1,5м від них;

- при роботі в колекторах і тунелях;

- при роботі будівельних механізмів у безпосередній близькості від ліній електропередачі;

- при роботі в колодязях глибокої закладки (більше 2.5м),

Перед початком роботи на особливо небезпечних ділянках керівник робіт зобов'язаний провести з усіма робітниками інструктаж з безпечних методів ведення робіт. Проведенням інструктажу повинне фіксуватися в журналі з обов'язковим підписом особи, що отримала інструктаж, і особи, яка проводила інструктаж.

4.Відповідальність за стан техніки безпеки і, за знання і дотримання інженерно-технічними працівниками, робітниками та службовцями правил і інструкцій з техніки безпеки відповідно до виконуваної ними роботою несуть керівники підприємства (фірми).

5.Особа, що не досягли 18-літнього віку, не можуть допускатися до робіт по будівництву кабельних ліній зв'язку.

6. При обробленні кінців кабелю необхідно уникати влучення гідрофобного заповнювача на слизувату оболонку тіла. Після виконання робіт необхідно руки протерти чистим бензином марки Б-70 і ретельно вимити з милом теплою водою.

7. При роботах з оптичним волокном необхідно уникати випадків улучення відходів волокна на одяг. Роботи з 0В необхідно робити у фартуху з прогумованої тканини.

8.Відходи волокна необхідно збирати в окрему шухляду і після виконання монтажних робіт звільнити шухляда від відходів в окремо відведеному місці, чи закопати їх у ґрунт.

9.Монтажний стіл і підлога в монтажно-вимірювальній машині необхідно щодня обробляти пилососом, а потім протирати вологою ганчіркою.

10.При роботах з лазерними випромінювачами необхідно уникати прямого улучення випромінювання на сітківку  ока.

11.До роботи з електроприладами допускаються особи, що пройшли вступний інструктаж, інструктаж з техніки безпеки на робочому місці з наступною перевіркою знань і електробезпечності, що мають групу по, не нижче третин.

12.Всі електроприлади під час роботи повинні бути надійно заземлені.

13.При наявності в конструкції кабелю металевих елементів монтаж ОК під час  грози  забороняється.

         11. кошторисНО - ФІНАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК.       

        

Вартість будівництва проектованої кабельної магістралі визначається кошторисним-фінансовим розрахунком (КФР).

КФР складається на основі чинних цінників і прейскурантів.

У даному курсовому проекті складемо відомість обсягу робіт. Кошторис розраховується по укрупнених показниках.

У таблиці 11.1. приведена відомість обсягу робіт на будівництво магістралі між пунктами Запоріжжя та Василівка.

Таблиця 11.1

Найменування робіт

Одиниці

виміру

Кількість

одиниць

Примітка
1.Будівеліні роботи
Риття траншеї вручну

м3

126

1м=0.36 м3 траншеї

Засипання траншеї вручну

м3

126
Риття траншеї екскаватором

м3

60

2,5м=1 м3 траншеї

Засипання траншеї бульдозером

м3

60
Риття котлованів під муфти

м3

99,9

   1 котл. = 3,7 м3

Засипання котлованів під муфти

м3

99,9
Риття котлованів під замірні стовпчики

м3

34,3

   1 котл. = 0,16 м3

Засипання котлованів під замірні стовпчики

м3

34,3
Обладнання скритих переходів через автомобільні дороги методом горизонтального буріння перехід 4
Розробка асфальтобетонних покрить

м2

30

   1 м=0,6 м2

Площа відновлення асфальтобетонних покрить

м2

30
2.Монтажні роботи

Прокладка кабелю в тому числі:

-  кабелеукладачем;

-  вручну с розробкою  траншеї механізованим способом;

-  вручну с розробкою  траншеї ручним способом;

-  в кабельній каналізації;

-  по металоконструкціям вводів в ОП

км траси

49,4

0,35

0,15

2,3

Монтаж муфт ВОК шт. 27

У таблиці 11.2 зведений кошторис на будівництво зонової ВОЛС між пунктами Запоріжжя та Василівка.

Таблиця 11.2

Найменування робіт та матеріалів

Одиниця

виміру

Вартість

одиниці

($)

Кількість

одиниць

Вартість

загальна

1.

Прокладка оптичного кабелю безтраншейним способом 1км траси 8000 46,92 375360

2.

Прокладка кабелю в розроблену траншею 1км траси 14000 6,12 85680

3.

Прокладка кабелю в телефонній каналізації 1км траси 5000 9,9358 49679

4.

Прокладка кабелю через водоймище, шириною до 100м

перехід 3000 1 3000

5.

Прокладка кабелю через водоймище, шириною більше 100м

перехід 25000 1 25000

6.

Переходи підземні скриті,  методом горизонтального буріння. перехід 300 3 9000

7.

Вартість кабелю:

ОКЛ

ОКЛБ

ОКЛК

1км кабелю

800

1500

1900

10

46

1

78900

8.

Вартість кабелю (франко – приоб'єктний склад)

6 % 78900 83634
Усього по кошторису

($)

631353


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Рефераты