Останнє десятиліття ознаменувалося в усьому світі бурхливим
упровадженням на мережах зв'язку волоконно - оптичних систем передачі. Велика
пропускна здатність, велика довжина регенераційних ділянок, нечутливість до
електромагнітних впливів, великі будівельні довжини, велика широкополосність,
відсутність необхідності застосування кольорових металів -і основні достоїнства
волоконно - оптичних ліній зв'язку (ВОЛС), що визначили високі темпи
упровадження ВОЛС і ставлять їх у ряд найбільш перспективних засобів зв'язку.
Перед
галуззю зв'язок на магістральній мережі коштують наступні задачі: будівництво
нових міжміських ліній, збільшення числа каналів на існуючих мережах,
поліпшення якості переданих повідомлень, надання нових видів послуг.
В
даний час оптичні системи і кабелі зв'язку вийшли зі стадії лабораторних
досвідів і вступили в стадію практичного застосування. У першу чергу вони
використовуються для пристрою сполучних ліній між АТС у великих містах і в
пригородах. Застосовуються вони також для передачі широкополосної інформації
(телебачення, передача даних, відеотелефон) по місцевих мережах зв'язку.
Широкий розвиток здобувають оптичні кабельні системи зв'язку на магістральній і
зоновій мережі.
Поява
широкополосних волоконно-оптичних трактів, зниження вартості одного канало -
кілометра зв'язку привело до збільшення ємності пучків зв'язку і значному
розширенню видів послуг.
Розробляються
раціональні шляхи рішення задач, що коштують перед галуззю зв'язок по проблемі
ВОЛС. Шляху рішення задач ВОЛС: використання ЦСП і ВОСП на нових лініях;
реконструкція існуючих ліній з АСП па ЦСП; використання пакетної комутації;
побудова мереж із синхронною ієрархією; використання одномодових оптичних
кабелів.
Збільшення
кількості ліній зв'язку приводить до збільшення обсягів технічного обслуговування
й підвищенню накладних витрат. Таке положення приводить до вибору закуповувати
більше устаткування чи впроваджувати більш ефективне устаткування з великими
можливостями. Таким устаткуванням для волоконно - оптичної мережі зв'язку є
устаткування відповідне синхронної цифрової ієрархії (SDН). Концепція SDN
дозволяє оптимальним образом сполучити процеси високоякісної передачі цифрової
інформації з процесами автоматизованого керування, уведення-висновку, контролю
й обслуговування мережі в рамках єдиної системи. У перспективі на мережах
очікується введення асинхронного режиму перетворення (АТМ) сигналивши. АТМ
об'єднає воєдино переваги мереж пакетної комутації і високошвидкісних
технологій передачі при збереженні необхідної якості зв'язку.
Концепція розвитку ВОСП на мережах зв'язку органічно зв'язана з
концепціями розвитку цифрових систем передачі і кабельних ліній; передбачаються
поступове здійснення цифровизації мереж і заміни кабелів з металевими жилами на
волоконно - оптичні кабелі (ВОК) з одномодовими волокнами. Ріст пропускний
здатність ВОСП може бути забезпечений шляхом збільшення швидкості переданих
сигналів, спектрального поділу оптичних каналів і збільшення числа ОВ у кабелі.
При
проектуванні ВОСП великої довжини доцільно орієнтуватися на величину швидкості
передачі і число ОВ у кабелі вище тих, котрі забезпечують проектну пропускну
здатність лінії. Це дозволить підвищити надійність експлуатації ВОСП і
забезпечить резерв для можливого збільшення пропускної здатності системи з
мінімальними капітальними витратами.
Особлива
увага в нас і за рубежем приділяється створенню і впровадженню одномодових
систем передачі по оптичних кабелях, що розглядаються як найбільш перспективний
напрямок розвитку техніки зв'язку. Достоїнством одномодових систем передачі є
можливість передачі великого потоку інформації на необхідні відстані при
великих довжинах регенераційних ділянок.
Метою
даного курсового проекту є проектування внутрізонової волоконно - оптичної
лінії зв'язку між містами Лубни і Миргород Полтавської області.
На
нинішній час у телефонній мережі Полтавської області функціонують 640 АТС, з
них 548 – у сільській місцевості. Загальна ємність мережі – понад 280 тис.
номерів, задіяна складає 92%. Щільність телефонів у межах області на 100
жителів – 17,7, а на 100 родин -і 41,3. В області розвиваються і сучасні
системи зв'язку. Полтавська філія СП "Український мобільний зв'язок"
обслуговує понад 2 тис. абонентів. На АТС сільській телефонній мережі
встановлюється апаратура автоматичного визначення номера. Зараз уже більш як
половина СТС (62,4%) освітлено цією апаратурою, що дозволять абонентам
сільської місцевості користатися міжміським і міжнародним зв'язком.
1. Коротка характеристика
кінцевих пунктів.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Територія - 27,2 тис.кв.км.
Населення - 2 млн 59 тис.чоловік
Запорізька область розташована у
південно-східній частині України. Стратегічне положення області підкреслює
рівновіддаленість від європейських та азіатських ринків. ЇЇ територія становить
4,5% території України. Протяжність із півночі на південь досягає 208 км, а зі
сходу на захід - 235. По території області протікає третя за величиною річка в
Європі - Дніпро, яка є важливою транспортною артерією. Для області характерний
рівнинний ландшафт.
У Запорізькій області мешкає понад 4%
населення України, в якому міське населення - 1574,6 тис.чол., сільське - 484
тис.чол. В адміністративно-територіальному відношенні область включає 20
районів, 5 міст обласного і 9 районного підпорядкування, 23 селища міського
типу та 920 сіл.
Запорізька область високо урбанізована. Понад
75% населення складають мешканці міст, при цьму у трьох найбільших містах -
Запоріжжі, Мелітополі і Бердянську мешкає 57% всього населення області.
Останнім часом спостерігається незначний перерозподіл трудових ресурсів.
Кліматичні умови максимально сприяють розвитку
сільського господарства, рекреації, розвитку курортного відпочинку та туризму.
ПРОМИСЛОВІСТЬ
Обсяг виробництва промислової продукції в
області ( у діючих цінах) складає 8,2% від загального виробництва по Україні.
Запорізька область є вагомим виробником електроенергії, високоякісних сталей,
феросплавів, кольорових металів, абразивної та кабельної продукції, силових
трансформаторів, різноманітного устаткування, обладнання та машин, у тому числі
сільськогосподарських, а також легкових автомобілів.
Серед галузей найбільшу питому вагу у
загальному обсязі промислового виробництва складають підприємства важкої
індустрії - електроенергетики і металургійного комплексу (76%), машинобудування
і металообробки (13%), харчової та переробної промисловості (7%). Частка інших
галузей, у тому числі хімічної і нафтохімічної, легкої, скляної промисловості
складає 4%.
Можна назвати десятки розробок, які за своїм
рівнем випереджають зарубіжні аналоги. Наприклад, турбовинтовий двигун для
літака АН-140, двигун сучасного вітчизняного комбайну "Лан",
гідролокаційна система виявлення екологічно небезпечних технічних об'єктів та
ін. У 1997 році підприємствами області впроваджено 206 нових технологічних
процесів, з яких 71 - маловідходна, ресурсозберігаюча та безвідходна
технологія. Освоєно виробництво 313 нових видів продукції, у тому числі 54 види
машин, устаткування, апаратів та приладів, і 239 -матеріалів та інших виробів.
Кількість підприємств в області - 346. Понад
25% усієї електроенергії в Україні виробляється в Запорізькій області. Основним
виробником є Запорізька атомна електростанція. Металургійний комплекс області
представлений підприємствами чорної та кольорової металургії, у тому числі
ВАТ: "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь",
"Запорізький завод феросплавів", "Запоріжкокс",
"Запорізький алюмінієвий комбінат", "Укрграфіт",
Запорізький титано-магнієвий комбінат.
ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА
Область має всі види транспортних зв’язків:
автомобільний, залізничний, повітряний, водний. Бердянський морський торговий
порт, Запорізький річковий порт, міжнародний аеропорт "Запоріжжя" -
найбільш значні транспортні підприємства області. В області розвинуті усі види
зв'язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи
мобільного та пейджерного зв'язку. Є декілька серверів електронної пошти.
Доступна система Інтернет в режимі On-line. В області існує розвинена мережа
установ торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування
населення.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Обсяг валової продукції сільського
господарства у 1996 році склав 3,2% загального обсягу виробництва в Україні.
Площа сільгоспугідь області складає 2240,7 тис.га, або 5,4 % угідь країни, у
тому числі ріллі - 1903,6 тис.га, зрошувальних земель - 263,4 тис.га. У
галузевий структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає
49,6 %, тваринництво - 50,4 %. Головна товарна продукція - зерно, насіння
соняшнику. Південні райони спеціалізовані на садівництві. Розвинуте продуктивне
тваринництво, свинарство і птахівництво. З 395 сільгосппідприємств області
розпайовано 321 на площі 1,37 млн га сільгоспугідь.
В області зареєстровано 1878 фермерських
господарств, в розпорядженні яких знаходиться 70,9 тис.га сільгоспугідь, у тому
числі 67,2 тис.га ріллі.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ
Серед факторів інвестиційної привабливості
регіону особливе місце належить високому рівню освіти населення. Вищу освіту
має 15% населення віком від 25 до 64 років, а середню - 78%, що значно вище
показників багатьох розвинутих країн Європи. Цей високий показник зумовлений
великою потребою високотехнологічних промислових підприємств області у
кваліфікованих фахівцях.
Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку
області за станом на 1січня 1998 складає 48,5 млн дол. США з 41 країни світу,
крім того, у вигляді кредитних коштів - близько 100 млн дол. США.
Серед підприємств з іноземним капіталом
найбільш успішно працюють ЗАТ "Івеко Мотор-Січ", співзасновником
якого є італійська компанія "IVECO" (обсяг іноземних інвестицій
становить 3,4 млн дол. США), ВАТ "Пиво-безалкогольний комбінат
"Славутич", інвестиції в яке здійснила шведська компанія 'Болтік
Беверщжіс Холдінг АБ" (10,0 млн дол. США), ЗАТ "Дніпрорудненський
залізорудний комбінат", кошти в яке інвестовані словацькою компанією
"MINERFIN a.s." (17,9 млн дол. США).
Розділ 2. Вибір траси ВОЛЗ
Проведемо аналіз існуючих автодоріг між пунктами Запоріжжя - Василівка
по атласу автомобільних доріг України.
Візьмемо три можливі варіанти траси і проведемо їхнє порівняння,
виберемо найбільше доцільний і економічний варіант.
Дані для порівняння можливих варіантів траси
ВОЛС зводимо в таку таблицю
Вибираємо трасу з
урахуванням мінімізації обсягу робіт, з урахуванням можливості застосування
механізмів при будівництві, з урахуванням джерел блукаючих токів і ліній
електропередач. У заміській частині траса повинна проходити паралельно шосейним
і ґрунтовим дорогам, мати мінімум перетинів з ріками, водоймами, шосейними і
залізничними дорогами.
На підставі порівняння варіантів, я вибираю 1
варіант траси (Запоріжжя – Степногірськ – Василівка), як найбільше підхожий і
приймаю його за проектний.
Другий варіант (Запоріжжя – Нижня Хортиця –
Розумівка - Біленьке – Василівка) 60% довжини
всієї траси проходить по ріках, водоймах, 40%
по місцевості, придатних умовах для прокладки кабелю без застосування
допоміжної техніки. (Мал2.1.)
Необхідна кількість
КТЧ можна організувати, застосовуючи різного типу апаратуру. При застосуванні
аналогової апаратури ущільнення типу К-300 (система передачі однополосна,
однокабельна), що призначена для роботи з малогабаритному коаксіальному кабелю
МКТП-4, організувавши два 300 - канальних лінійних тракти, можна одержати 600
КТЧ. Цифрова система передачі ІКМ-480 у порівнянні з АСП, при використанні того
ж типу кабелю і тієї ж кількості необслуговуємих пунктів, має високу
завадостійкість, і дальність практично не впливає на якість зв'язку, так само
ЦСП має високу стабільність електричних параметрів, високу ефективність
використання каналів для передачі сигналів дискретної інформації, високі
експлуатаційні і технічні показники. Цифрова система передачі ІКМ-480 по числу
КТЧ цілком задовольняє усім вимогам, але доцільніше застосувати ВОСП тому що
тут довжини регенераційних ділянок значно більше, ніж у ІКМ-480. Тому потребує
меншу кількість НРП, а значить вартість лінійних споруджень буде нижче. Для
організації заданої кількості КТЧ застосуємо апаратуру ВОСП Сопка-3М, яка
працює по одномодовому волокну, та здатну організувати 480 каналів між двома
кінцевими пунктами. Буде потрібно по одному комплекті даної апаратури в кожному
ОП.
Приведемо характеристики волоконно-оптичних систем
передачі у вигляді таблиці
Таблиця
3.3
Тип ВОСП
Сопка - 3
Сопка - 3М
Кількість каналів
480
480
Швидкість передачі, Мбіт/с:
- в електронному тракті
- в оптичному тракті
34,368
41,2416
34,368
68,736
Довжина хвилі оптичної несучої, мкм
1,3
1,3/1,55
Сопка-3м
працює на довжині хвилі L= 1,55 і 1,3мкм. Довжина хвилі 1,55мкм
володіє самим малим загасанням. Використання Сопка-3м дозволяє знизити
кількість НРП, а в нашому конкретному випадку обійтися без таких.
Комплект
апаратури ВОСП Сопка-3м забезпечує можливість незалежного і роздільного
введення трактів системи передачі в міру необхідності нарощування магістральних
і внутрішньозонових кабельних ліній зв'язку. В устаткуванні ВОСП,
установлюваному як у 0П, передбачені стаціонарні типові цифрові стійки, що
дозволяє при необхідності; здійснити виділення цифрових чи потоків окремих
каналів у транзитних пунктах. У комплексі апаратури системи передач
використовується типове цифрове каналоутворююче устаткування.
3.3 Технічні
характеристики і структурна схема ВОСП
Структурна
схема устаткування волоконно-оптичної системи передачі Сопка-3м приведена на
мал. 3.1. Комплекс устаткування лінійного тракту ВОСП Сопка-3м складається з
двох кінцевих станцій, розташовуваних у пунктах, що обслуговуються, вже
існуючих ЛАЦ міст Лубни і Миргород. Устаткування пункту, що обслуговується,
містить у собі:
1)
стійку устаткування лінійного тракту оптичну - СОЛТ-З-0 із вхідними
у неї ЗИП пристроєм стику станційних і лінійних кабелів (УССЛК);
2)
стійку телемеханіки і службового зв'язку - СТМСС;
3) стійку
дистанційного харчування - СДП-0;
Устаткування регенераційного необслуговуємого пункту, містить у собі:
1) контейнер для
розміщення апаратури регенераційного пункту НРПГ-3;
2) апаратуру
регенераційного пункту АНРП-3 для встановлення в контейнерах;
3) стійку
регенераційного необслуговуємого пункту СНРП, для встановлення в пунктах, що
мають гарантоване живлення.
Мал.3.1
Стійка
устаткування лінійного тракту СОЛТ-З-0 призначена для організації на кінцевих і
проміжних пунктах передачі, що обслуговуються, і прийому по одномодовому ВОК
цифрових потоків зі швидкістю 34,368 Мбіт/с на довжинах хвиль 1,3 чи 1,55 мкм і
сполучення устаткування лінійного тракту з устаткуванням третинного
групоутворення зі стандартними цифровими стиками третього порядку. Варіанти
виконання СОЛТ-З-0 приведені в Таблиці 3.4.
Модифікація стійки СОЛТ-3-0
Таблиця 3.4
Найменування
стійки
Параметри
Довжина
хвилі, мкм
Напруга
первинного
джерела
живлення, В
СОЛТ-3-О-1,55-24
1,55
24
СОЛТ-3-О-1,55-60
1,55
60
СОЛТ-3-О-1,3-24
1,3
24
СОЛТ-3-О-1,3-60
1,3
60
Стійка
розрахована на роботу з устаткуванням логічного часового групоутворення,
телемеханіки і службового зв'язку. Принцип роботи устаткування ЛТ полягає в
наступному:
Трьохрівневий
стиковий сигнал у коді НDВ-3 по станційному кабелі від станційного устаткування
надходить на перетворювач коду прийому (Пкпр) і перетвориться в сигнал формату
NRZ. Далі сигнал у коді NRZ надходить на вхід плати пристрою, що кодує, і
перетвориться в код 2В4В зі швидкістю 68,736 Мбіт/с. Потім сигнал надходить на
плату об'єднання і роз'єднання сигналів, де поєднується із сигналом додаткової
інформації. Об'єднаний сигнал у коді 2В4В надходить на плату передачі, де
перетвориться в оптичний сигнал для передачі його в лінію.
У
напрямку прийому оптичний сигнал надходить на плату прийому (Ппр), де
детектується і подається на плату прийому й об'єднання сигналу (ПОРС) там він
розділяється на інформаційний і додатковий сигнал. На платі декодувального
пристрою (ПРУ) інформаційний сигнал перетвориться з коду 2В4В в код NRZ. Плата
перетворювача коду передачі (ПКП) перетворить сигнал NRZ у коді HDB3 для
передачі його до апаратури групоутворення. Установка відповідних перемичок у
складеному дільнику плати ПКП забезпечує спільну роботу з різними типами
стиків.
При
відсутності стикового сигналу станційного обладнання на виході Пкпр формується
сигнал індикації аварійного стану (СИАС) для оповіщення ПОРП і протилежного ОП
лінії. У прийомному устаткуванні СИАС формується на виході ПКП у бік
станційного устаткування при аварійному коефіцієнті помилок лінійного сигналу.
В
апаратурі передбачені сервісні підсистеми дільничного службового зв'язку,
постанційного службового зв'язку і телемеханіки, організована передача
додаткового основного цифрового каналу (ОЦК) з можливістю його виділення на
будь-якому ОП, ОРП чи НРП. Невелика кількість проміжних пунктів дозволяє за
допомогою устаткування телеконтролю зібрати на ОП інформацію про стан
устаткування ОРП і НРП. Телеконтроль лінії може здійснюватися з ОП, а ОРП
можуть бути переведені в підлоги режим, що обслуговується.
Апаратура
телемеханіки складається з устаткування, установлюваного на пунктах лінії, що
обслуговуються, передачі - стійок телемеханіки СТМСС і блоків телемеханіки
БТМСС, встановлюваних у НРП. Устаткування телемеханіки призначене для
проведення автоматичного контролю за станом апаратури лінійних трактів двох
систем передачі (чотирьох оптичних волокон), а також кінцевих пунктів (ОП)
комплексу ВОСП.
Для
організації з ОП і НРП дистанційного живлення устаткування НРП постійним
стабілізованим струмом призначена стійка дистанційного живлення (СДП),
уніфікована для устаткування ВОСП-480М (СОПКА-3М).
Технічні дані ВОСП Сопка-3М.
Система передачі
–
однокабельна, двухволоконна
Кількість каналів
ТЧ, організованих по двох оптичних волокнах
–
480
Довжина хвилі
оптичної несучої, мкм
–
1,3 и 1,55
Максимальна
довжина лінійного тракту, км
–
600
Максимальна
відстань між двома
сусідніми ОРП,
км
–
200
Швидкість
передачі сигналу, Мбіт/с
–
68,736
Код лінійного
сигналу
–
2B4B
Величина
енергетичного потенціалу
–
38(36)
Швидкість
передачі інформаційного сигналу, Мбіт/с
–
34,368
Код третинного
стику з станційним обладнанням
групоутворення
–
HDB3
3.4 Вибір марки і ємності кабелю.
Одномодові
оптичні кабелі марок ОКЛ-01, ОКЛ-02, ОКЛС-01, ОКЛС-ОЗ, ОКЛК-01, ОКЛБ-О1,
ОКЛАК-01 призначені для прокладки в кабельній каналізації, трубах, блоках,
колекторах, по мостах і в шахтах, ґрунтах усіх категорій ручним і механізованим
способами й експлуатації на внутрішньозонових і магістральних лініях зв'язку.
Кабелі
мають наступну конструкцію:
ОКЛ-01 - має ЦСЕ зі
склопластикового стрижня, навколо якого убудовані ОМ з одномодовими 0В,
заповнені гідрофобним заповнювачем, поверх сердечника накладена поліетиленова
захисна оболонка.
ОКЛ-02 - тієї ж
конструкції, але з ЦСЕ зі сталевого тросу.
ОКЛБ-01 має ЦСЕ зі склопластикового стержня,
навколо якого скручені ОМ. Поверх сердечника накладена проміжна поліетиленова
оболонка, броня зі сталевих стрічок і захисна поліетиленова оболонка.
ОКЛАК-01 - має ЦСЕ зі склопластикового стержня, навколо якого скручені ОМ. Поверх
сердечника накладена проміжна поліетиленова оболонка, алюмінієва зварена
оболонка, оболонка з поліетилену, броня зі сталевих дротів і поліетиленова
захисна оболонка (для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною більш
2м).
ОКЛС-03 - має профільований сердечник, армований склопластиковий стержень. У
пази якого покладені одномодові 0В. Вільний простір заповнюється гідрофобним
заповнювачем. Поверх сердечника покладені поліетиленова проміжна оболонка,
броня зі склопластикових стержнів і захисна поліетиленова оболонка.
ОКЛК-03 – тієї ж конструкції, але з бронею зі сталевих дротів.