Дипломная работа: Проектування електричної частини КЕС-1500

8.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих чинників у машзалі КЕС

При аналізі роботи КЕС можна виділити ряд небезпечних і шкідливих чинників. Так, при роботі силового устаткування і електромагнітних пристроїв змінного струму виникає електромагнітний шум - безладне поєднання звуків різної інтенсивності і частоти, які заважають праці і відпочинку людини. Всяке зростання шуму над порогом чутності збільшує м'язову напругу і, отже, підвищує витрату м'язової енергії. Шуми високої інтенсивності негативно впливають на людину.

Повітря робочих приміщень може виявитися насиченим домішками шкідливих газів або шкідливого пару, що виділяються при виробничих процесах. Токсичні пари і гази, проникаючи в організм людини при диханні, викликає отруєння.

Причинами поразки людини електричним струмом можуть бути: безпосередній дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою або наближення до них, дотик до металевих корпусів електроприймачів, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, дія напруги поблизу місць замикання струмоведучих частин на землю.

Таким чином, на базі аналізу умов праці і технологічного процесу на КЕС виявлено наступні небезпечні і шкідливі чинники:

1)  Підвищена запиленість повітря робочої зони;

2)  Підвищений рівень шуму на робочому місці;

3)  Підвищений рівень вібрації;

4)  Підвищена рухливість повітря;

5)  Підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини;

6)  Підвищений рівень статичної електрики;

7)  Підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

8)  Підвищена напруженість електричного поля;

9)  Брак природного світла;

10)  Недостатня освітленість робочої зони;

11)  Хімічні шкідливі і дратівливі чинники;

12)  Підвищена або знижена температура повітря робочої зони.

8.3 Розробка заходів і технічних рішень для створення здорових і безпечних умов праці

Вимоги до планування будівлі. Основою безпеки при роботі в електроустановках машзалу КЕС є правильне і раціональне розміщення обладнання в приміщенні. Фундамент машзалу може бути бутовим на цементному розчині. Стіни виконані з блоків, перекриття у вигляді монолітів бетону. Підлога виконується цементною, у підлозі закладаються труби для прокладки силових і контрольних кабелів. Стеля і стіни приміщення фарбуються кислостійкой масляною фарбою, а підлога робиться з асфальту.

8.4 Електробезпека

Захисне заземлення. Для забезпечення безпечної напруги на частинах устаткування що нормально не знаходиться під напругою, але що можуть опинитися під напругою, передбачено зовнішній контур заземлення.

Перевіряються ланцюги між заземлювачами і заземлюючими елементами. Слід перевірити перетини, цілість і міцність провідників заземлення і занулення, їх з'єднань і приєднань. Не повинно бути обривів і видимих дефектів в заземлюючих провідниках, що сполучають апарати з контуром заземлення.

Захисне відключення. У тих випадках, коли пристрій захисного заземлення не може забезпечити безпечної експлуатації електричної установки або з економічних міркувань його не вигідно встановлювати, то доцільно на додаток до захисного заземлення застосувати захисне відключення.

Захисне відключення - система захисту, що забезпечує безпеку шляхом автоматичного відключення електроустановки при виникненні аварійної ситуації (пошкодженні), що викликає небезпеку поразки людей електричним струмом. Небезпека поразки виникає при наступних пошкодженнях електроустановки: замикання на землю, зниження опору ізоляції, несправність заземлення.

Захисне відключення має ряд переваг перед заземленням: швидкодія, незалежність від величини струму спрацьовування автоматів і запобіжників.

Контроль і профілактика ізоляції. Контроль ізоляції - вимірювання його активного або омічний опір з метою виявлення дефектів і попередження замикань на землю і коротких замикань.

Щоб запобігти замиканню на землю і інші пошкодження ізоляції, при яких виникає небезпека-поразки людей електричним струмом, а також виходить з ладу устаткування, необхідно проводити випробування підвищеною напругою та контроль ізоляції. При випробуваннях підвищеною напругою дефекти ізоляції виявляються унаслідок пробою і подальшого пропалювання ізоляції.

Електричні засоби захисту і пристосування на КЕС. При експлуатації діючих електроустановок важливу роль, в забезпеченні безпеки технічного персоналу грають електротехнічні засоби захисту і запобіжні пристосування, які розділяють на основні і та додаткові.

Основними ізолюючими електрозахисними засобами, вживаними в електроустановках до 1000 В, є ізолюючі штанги, ізолюючі і електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками.

Додаткові захисні засоби випробовуються підвищеною напругою, не залежною від робочої напруги електроустановки, в якій вони повинні застосовуватися. В електроустановках напругою до 1000 В додатковими захисними засобами є діелектричні калоші, діелектричні гумові килимки і ізолюючі підставки.

Існує також низка технічних заходів:

1)  Заходи, що перешкоджають помилковій подачі напруги;

2)  Вивішування плакатів і застережливих знаків;

3)  Установлення тимчасових огорож;

4)  Накладання переносних заземлень на струмопровідні шини обладнання, що ремонтується з боку можливих джерел появи напруги та ін.

Застережні знаки, плакати повинні бути виготовлені з матеріалу, що не проводить електричний струм.

8.5 Протипожежні заходи у машзалі КЕС

Пожежна безпека на підприємствах забезпечується системою запобігання пожежі шляхом організаційних заходів і технічних засобів, що забезпечують неможливість виникнення пожежі, а також системою пожежного захисту, направленого на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і обмеження матеріального збитку від нього.

Небезпечними чинниками пожежі для людей є відкритий вогонь і іскри, токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню в повітрі і ін.

В цілях запобігання пожежі передбачаються наступні заходи:

1)  Запобігання утворенню горючого середовища;

2)  Запобігання утворенню горючого середовища або внесення до нього джерел запалення;

3)  Підтримання температури і тиску горючого середовища нижче максимального допустимих по горючості.

У разі виникнення пожежі, первинним засобом гасіння є вогнегасники. Для ліквідації загоряння в електроустановках і агрегатах, що знаходяться під напругою застосовуються вогнегасники з такими речовинами, які гасять вогонь як брометіл, вуглекислий газ та ін.

Вогнегасники типа ОУ-5 є сталевим балоном, наповненим рідкою вуглекислотою і забезпечений спеціальним вентилем-замком і розтрубом. Вогнегасники і інші засоби, необхідні для гасіння пожежі розташовуються на пожежних щитах. Крім того, у машзалі КЕС необхідна наявність ящиків з сухим піском.

ВИСНОВОК

В результаті виконаної роботи був проведений розрахунок електричних параметрів електричної станції, вибір силового обладнання, головної схеми, схеми живлення власних потреб та резервного живлення власних потреб, намітили типи вимикачі та провели техніко-економічний розрахунок.

В другій частині зробив розрахунок струмів короткого замикання і провели вибір основного устаткування (вимикачів, роз'єднувачів, трансформаторів струму та напруги, шин) на вищій напрузі видачі потужності 330 кВ, у ланцюзі блоку, на генераторній напрузі й у ланцюзі власних потреб. Було детальне розглянуто питання методів та засобів захисту силових трансформаторів. Провів кошторисно-фінансовий розрахунок капітальних вкладень КЕС 1500 МВт, що працює на газу. Крім того для життя, безпеки та здоров’я людини розглянув питання охорони праці і навколишнього середовища.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1.  Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учебное пособие для вузов. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

2.  Васильев А.А., Крючков И.П., Наяшкова Е.Ф., Околович М.Н. Электрическая часть станций и подстанций: Учебник для вузов. – М.: Энергоатомиздат, 1990.

3.  «Сборник эксплуатационных инструкций электроцеха Змиевской ТЭС», п. Комсомольский, 1998.

4.  Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций. - М.: Энергоатомиздат, 1987.

5.  Вороновский Г.К., Пискурев М.Ф., Данилова Е.А. Расчет токов короткого замыкания по курсу «Электромагнитные переходные процессы»: Методические указания. Харьков: НТУ «ХПИ», 2004.

6.  Данилова Е.А., Пригодо Г.В., Сергеев С.А. Проектирование электрической части станций по курсу «Проектирование электрических станций и подстанций»: Методические указания к выполнению курсового проектирования. Харьков: НТУ «ХПИ», 2005.

7.  Методические указания по выполнению экономической части бакалаврской работы по теме «Определение сметной стоимости строительства КЭС» Сост. Доц. Попазов Л.С. – Харьков: ХГПУ, 2000.

8.  Долин П.А. Справочник по технике безопасности – М.: Энергоиздат, 1984.

9.  СНиПП – 4 79 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1983.

10.  Закон Украины об охране труда от 2.11.1992г. 2.1 Гост. 12.1.005 – 88 2. Гост 12.1.000 – 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введ. 01.01.К9