Аналіз
технологічності конструкції будемо проводити за методикою, описаною в [20].
На основі складального креслення виробу, креслень складальних одиниць, специфікації
та переліку елементів складемо таблицю (табл.5.1), в яку занесемо всі
використані вихідні дані.
Таблиця
5.1
№
Вихідні дані
Умовне позначення
Кількість
1.
Кількість монтажних з¢єднань,
що виконуються автоматизованим способом
420
2.
Загальна кількість
монтажних з¢єднань
463
3.
Кількість мікросхем і
мікрозбірок (кількість елементів в мс)
13(107)
4.
Загальна кількість
ЕРЕ у виробі
183
5.
Кількість ЕРЕ,
підготовка і монтаж яких ведеться механізованим способом
166
6.
Кількість типів ЕРЕ
8
7.
Кількість типів
оригінальних ЕРЕ
0
На основі приведених у табл. 5.1
вихідних даних вирахуємо відносні часткові показники технологічності.
1.
Коефіцієнт використання мікросхем та
мікро збірок:
2.
Коефіцієнт автоматизації і механізації
монтажу виробу:
3.
Коефіцієнт автоматизації і механізації
підготовки ЕРЕ до монтажу:
4.
Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ:
5.
Коефіцієнт застосовуваності ЕРЕ:
Складемо таблицю(табл.
5.2), в яку занесемо дані часткових показників, і коефіцієнти, що показують
вплив кожного з цих показників (коефіцієнти вагової значимості)
Таблиця
5.2
Часткові показники
Значення показника
Ваговий коефіцієнт
Величина
1
1
1
0,9
1
0,9
0,91
0,75
0,683
0,956
0,5
0,478
1
0,3
0,3
На основі даних
табл. 5.2 проведемо розрахунок комплексного показника технологічності за
формулою:
Визначимо
числове значення базового комплексного показника технологічності КБ:
КБ
=КА·КСП·КТУ·КОП·КОТ·КПР,
де:
КА
– комплексний показник технологічності для виробу - аналогу;
КСП
–
коефіцієнт складності (технічної досконалості) нового виробу у порівнянні з
виробом-аналогом;
КТУ
–
коефіцієнт, що враховує зміну технічного рівня основного виробництва
заводу-виробника нового виробу у порівнянні з заводом виробником виробу-аналогу;
КОП,
КОТ – коефіцієнти, що враховують
застосування рівня організації виробництва до праці заводу виробника
виробу-аналогу;
КПР
–
враховує зміну типу виробництва.
Відповідно з рекомендаціями
приведеними в [21], приймаємо:
;
;
;
Звідки:
КБ
=
··1≈1;
Коли відомо
комплексний базовий показник технологічності ,
оцінка рівня технологічності розроблюваного виробу виражається відношенням досягнутого
показника до
базового :
≈1
Таким чином, , тобто рівень
технологічності розробленого пристрою відповідає вимогам.
Вихідними даними
для розрахунку параметрів і організації дільниці складально-монтажного
виробництва являються: номенклатура виробів, річна програма випуску виробів,
технологічний процес складання виробу, трудоємність операцій складання.
Розрахунок такту потокової лінії
визначимо за формулою:
де TФ – Фонд
робочого часу за плановий період (рік);
Nріч
– планова норма випуску на рік, з врахуванням браку, шт.
Nріч
= 2000 шт.
Розрахунок фонду робочого часу за
плановий період(рік) визначимо за формулою:
TФ
=(365 - Tвих)·Tзм·К
Де Tвих = 105 –
кількість неробочих днів;
Tзм
= 480 – тривалість зміни, хв.;
К
= 0,95 – поправочний коефіцієнт.
TФ
=(365 - 105)·480·0,95=1,187·105
хв.
Отже, такт потокової лінії:
хв./шт.
Обрахуємо
трудоємність виготовлення виробу по операціях – для цього скористуємось нормами
часу на складально-монтажну операцію і занесемо їх до таблиці 5.3
Таблиця
5.3
Назва роботи
Норма часу, хв.
Кількість дій, шт.
Загальний час, хв.
Інсталяція
акумулятора
0,7
3
2,1
Монтаж плати в корпус
0,5
1
0,5
Встановлення верхньої
кришки
0,1
1
0,1
Встановлення
передньої панелі корпусу
0,5
4
2
Встановлення задньої
панелі корпусу
0,5
4
2
Маркування
0,1
1
0,1
Загальний час (Тзаг),
хв.
6,8
Кількість робочих
місць розрахуємо за формулою:
N=
Тзаг
/τ
N=6,8/93,6=0,073
Для
складання даного виробу доцільно залучати одного робітника.
Як
видно, такт потокової лінії виходить багато більший, ніж середній час виконання
певної операції одним робітником, тобто є можливість збільшувати обсяги
виробництва.
Прийняття
рішення про розробку та освоєння виробництва нового виробу повинно починатись з
аналізу ринкової ситуації. Дослідження ринку товарів є самостійною, складною
задачею, тому під час виконання економічної частини дипломного проекту
розглянемо лише окремі питання цієї проблеми.
Приведемо стислу
характеристику розробленого GSM/GPS/GPRS мобільного терміналу охоронної системи
для автомобіля та визначимо його основні функціональні характеристики.
Призначення
Розроблений
пристрій – мобільний термінал охоронної системи для автомобіля – відноситься до
апаратури спеціального призначення і характеризується рядом підвищених вимог
щодо надійності, працездатності та захисту від несанкціонованого доступу.
Цільове
аудиторія
Подібні
пристрої, за специфіки їх використання, не потребують масштабних рекламних
заходів щодо їх популяризації. Цільовою аудиторію для пропозиції аналогічних
пристроїв є управлінський (керівний) персонал підприємств, охоронні структури
та організації, які пропонують логістичні та охоронні послуги, або будь-які
інші підприємства та організації, які бажають підвищити рівень безпеки власного
рухомого транспорту та вантажних перевезень.
Інформаційне
забезпечення
Враховуючи
специфіку роботи такої апаратури, найзручнішими джерелами інформації про неї
можуть слугувати спеціалізовані каталоги (періодичні галузеві видання) та
мережа Internet (сайти фірми-виробника).
Ринок
збуту
Розроблений
виріб призначений для реалізації на ринку України та ринках країн СНД. Обсяг
виробництва складає приблизно 2000 примірників на рік, та може варіюватися в
невеликих межах.
Обслуговування
Післяпродажне та
гарантійне обслуговування проводиться фірмою-виробником за умовами
«Гарантійного та післягарантійного обслуговування».
Мета
розробки
Метою розробки
терміналу було забезпечення його максимальної функціональності та унікальності
на ринку для зменшення впливу конкуренції. Як один із головних показників
контролювалась невисока вартість, як всієї системи взагалі, так і мобільного
терміналу зокрема.
Особливості
пристрою
Важливою особливістю
розроблюваного терміналу є надання споживчій аудиторії явних економічних
переваги над конкурентами та простоти у розрахунку економічного ефекту від
введення згаданої вище охоронної системи в дію. До таких переваг можна віднести
відсутність абонентської плати за користування транзитним сервером
(практикується в багатьох існуючих системах) та свободу вибору оператора
зв’язку. Таким чином, при купівлі системи покупець здійснює разовий платіж і
самостійно відповідно до сформованих вимог до каналу зв’язку обирає провайдера.
Проведемо
розрахунок рівня якості і конкурентоздатності розробленого мобільного
GSM/GPS/GPRS терміналу.
Таблиця
5.1 – Характеристики мобільного терміналу охоронної системи для автомобіля та
виробів-аналогів
№ в розрахунках
1
2
3
4
5
6
7
8
Модель
SHS-RICS
ИТЕК-БН
3.0
МТ-МТ
Мобільний
термінал
Гелікс
2
PINSyS
Trim
Track
SCAR
navi
Кількість
каналів
GPS
8
12
32
50
8
50
8
12
GPS чутливість, dBm
-130
-142
-159
-142
-138
-160
-138
-142
Автономність, год
-
-
48
24
10
-
600
33
Габарити, мм
145´104
´35
60´75
´50
482´
133´360
135´80´30
95´180´45
240´128
´80
144´118
´30
230´160
´47
Технічні
характеристики мобільного терміналу та виробів-аналогів наведені в таблиці 5.1.
Оцінка
рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу визначення
найбільш ефективного в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така
оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки,
при впровадженні її в виробництво, в процесі проведення функціонально
вартісного аналізу тощо.
На різних етапах
оцінка рівня якості виробу має свої особливості. На стадії створення нових або
модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу)
коли по варіантах, що підлягають розгляду недостатньо інформації щодо
кількісної характеристики властивостей виробу узагальнюючи показник рівня
якості – коефіцієнт технічного рівня () розраховується для кожного
варіанту інженерного рішення за формулою:
(1)
де , – коефіцієнт
вагомості і-го параметра якості j-гo варіанта в сукупності
прийнятих для розгляду параметрів якості; – оцінка і-го параметра
якості j-гo варіанта виробу в балах; п – кількість параметрів
виробу, які прийняті для оцінки.
Кращим
варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду є варіант, якому
відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня
(2)
де – кількість
варіантів інженерних рішень, які були прийняті для порівняльної оцінки.
При
наявності кількісної характеристики виробу коефіцієнт технічного рівня можна
визначити за формулою:
(3)
де – відносний
(одиничний) і-й показник якості.
Обираємо і
обґрунтовуємо систему параметрів, по яких будуть порівнюватись новий та базовий
вироби. Відносні (одиничні) показники якості по будь-якому параметру q,, так як
вони находяться в лінійній залежності від якості, (формула 8.3) визначаємо за
формулами:
(4)
або
(5)
де - числові
значення і-го параметру нового і базового виробів відповідно.
Формула 4
використовується при розрахунку відносних показників якості коли збільшення
величини параметра веде до покращення якості виробу (наприклад продуктивність
виробу) і формула 5 – коли зі збільшенням величини параметра якість виробу
погіршується (наприклад, маса, споживча потужність).
Значення
відносного показника якості повинно бути більше одиниці - при покращенні і-го
показника і менше одиниці – при його погіршенні.
Порівняльна
характеристика параметрів нового і базового виробів наведена в табл. 5.2.
Таблиця
5.2 Характеристика параметрів нового і базового виробів
Вагомість
кожного параметра в загальній кількості розгляданих при оціни параметрів визначається
методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість
членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 7 чол.). Експерти
повинні бути фахівцями у даній предметній галузі.
Визначення
коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів
шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для
подальшого використання; виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів;
обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ().
Після детального
обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів
шляхом присвоєння їм рангів. Результати експертного рангування даються в табл. 5.3.