Курсовая работа: Організація і фінансування інвестицій

Cтаттею 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звiтностi є календарний рік. Проміжна звiтнiсть складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу підприємства і Звіту про фiнансовi результати. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня кварталу (року) [1]. Тому iнвестицiї в загальному випадку переоцінюються чотири рази на рік.

Фiнансовi iнвестицiї на дату балансу оцінюються за наступними методами [6, с. 192]: за справедливою вартістю; за амортизованою собiвартiстю; за методом участі у капiталi. Ці методи оцінювання фінансових інвестицій застосовуються залежно від того, в який об'єкт здійснено фінансову інвестицію. Розрізняють такі об'єкти фінансового інвестування:

1) короткострокові або поточні фінансові інвестиції (портфель цінних паперів банку на продаж, тобто ЦП, а також внески до статутних капіталів підприємств, які придбані та утримуються банком з метою їх подальшого продажу протягом 12 місяців);

2) довгострокові фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення або понад 12 місяців;

3) фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, які, у свою чергу, можуть бути як поточними, так і довгостроковими [6, с. 193].

Розглянемо кожен з методів оцінювання фінансових інвестицій. Оцінювання фінансових інвестицій за справедливою вартістю, порядок якої встановлено пунктами 8 та 9 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", полягає в тому, що фінансова інвестиція на дату балансу оцінюється за вартістю, що дорівнює сумі, за якою може бути здійснена реалізація фінансової інвестиції в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами. Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції достовірно визначити неможливо, вона відображається за собівартістю з урахуванням зменшення її корисності.

Оцінювання фінансових інвестицій на дату балансу за амортизованою собівартістю, порядок якої встановлено пунктом 10 П(С)БО 12, полягає в тому, що різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується (зменшується) інвестором протягом періоду від дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процента (прибутку від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів з одночасним збільшенням балансової вартості фінансової інвестиції [5].

За методом участі в капіталі (в порядку, встановленому пп. 12-14 П(С)БО 12) обліковуються фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. При цьому балансова вартість фінансових інвестицій за методом участі в капіталі на дату балансу підлягає коригуванню згідно з П(С)БО 12 [5].

Під комплексною оцінкою фінансового активу розуміють визначення його основних характеристик: ліквідності, ризиковості, дохідності тощо. При цьому насамперед підлягають визначенню поточна вартість активу та реальна ставка доходу, яку він забезпечує інвестору, або необхідна ставка доходу, яку фінансовий актив має забезпечити інвестору відповідно до його ризиковості та ліквідності.

Оцінювання фінансових активів здійснюється як на первинному, так і на вторинному ринках. На первинному ринку оцінювання полягає у встановленні такої ставки доходу за фінансовим активом, яка б відповідала ступеню його ризиковості, ринковим процентним ставкам, кредитному рейтингу емітента.

На вторинному ринку — це переоцінка фінансового активу, коригування його ринкової ціни так, щоб фінансовий актив певного рівня ризику забезпечував відповідний рівень доходу.

Якщо CF і — грошовий потік за фінансовим активом за і-й період, п — кількість періодів до погашення фінансового активу, N — сума, яку одержить інвестор при погашенні, сумарний грошовий потік за активом можна обчислити за формулою

CFі визначається сумою процентних чи дивідендних виплат за активом за період і. Для розрахунку чи аналізу очікуваних грошових потоків зручно користуватись поняттям часової осі, на якій відображено моменти надходження грошових коштів та відповідні суми.

Для визначення теперішньої вартості очікуваних грошових потоків по фінансовому активу потрібно розрахувати теперішню вартість кожного із грошових потоків PVt (і = 1, ..., п) з урахуванням періоду їх надходження, тобто

Теперішня вартість очікуваних грошових потоків за фінансовим активом відображає його поточну ринкову ціну, що встановлюється на ринку в результаті зрівноваження попиту і пропозиції на нього. Часто цю величину називають внутрішньою або дійсною вартістю активу. Розрахункову вартість визначає інвестор, маючи певні уявлення про необхідну ставку доходу, яку має забезпечити цей актив. Якщо внутрішня вартість, обчислена інвестором, більша від поточної ринкової вартості активу, інвестор вважає цей актив недооціненим ринком і інвестує кошти в купівлю активу. Якщо внутрішня вартість менша від поточної ринкової вартості активу, інвестування коштів у цей актив інвестор вважає недоцільним. Те, наскільки точно буде обчислена внутрішня вартість, залежить від точності визначення очікуваних грошових потоків за конкретним фінансовим активом.

Очікувані грошові потоки за фінансовим активом можуть бути більш або менш визначені як за величиною, так і за терміном надходження. Тому оцінювання очікуваних грошових потоків за активом полягає в обчисленні визначених або оцінюванні невизначених грошових потоків. В останньому випадку оцінюється не тільки величина очікуваного грошового потоку, а і ймовірність його надходження.

До фінансових активів з чітко визначеним майбутнім грошовим потоком належать облігації, для яких чітко визначаються величина і моменти процентних виплат, а також сума та термін погашення. В цьому разі залишається тільки проблема оцінювання ймовірності отримання грошового потоку. Для державних облігацій ця ймовірність дуже висока; якщо це облігації підприємства, можуть виникнути проблеми своєчасної виплати доходу, загроза банкрутства підприємства тощо.

Незважаючи на це очікуваний грошовий потік для облігацій є практично завжди більш визначеною величиною, ніж майбутній дохід від акцій. Дійсно, майбутні дивідендні виплати залежать і від отриманого корпорацією доходу, і від політики, що проводиться менеджментом корпорації, і від ринкової вартості активів корпорації, яка з часом може суттєво змінитись.

Внутрішня вартість будь-якого фінансового активу може бути визначена як теперішня вартість очікуваних грошових потоків за ним, дисконтованих за процентною ставкою, що визначається ступенем ризику цього фінансового активу та поточними ринковими процентними ставками. Якщо фінансовий актив є борговим зобов'язанням, ставка дисконтування визначається на основі існуючих процентних ставок за такими самими зобов'язаннями.

Ставка дисконтування відображає очікувану дохідність фінансового активу. Для боргових інструментів очікуваний дохід є також доходом при погашенні.

Реальна дохідність фінансових активів завжди коригується ринком. Дохідність активів, що перебувають в обігу на вторинному ринку, насамперед визначається ринковими процентними ставками та ситуацією на ринку. При цьому дохідність фінансових активів з плаваючим доходом безпосередньо коригується ставкою доходу, що змінюється відповідно до ринкових процентних ставок.

Дохідність інструментів з фіксованим доходом коригується змінами в їх ринковій вартості. Так, при зростанні процентних ставок на ринку ринкова вартість боргових зобов'язань з фіксованим купоном буде зменшуватись, забезпечуючи інвестору вищий рівень доходу, ніж купонна ставка. При падінні процентних ставок на ринку ціни боргових зобов'язань з фіксованим купоном будуть зростати, забезпечуючи інвесторам рівень доходу, що нижчий від купонного. Однак у будь-якому разі, дохідність фінансового активу що перебуває в обігу на вторинному ринку, відповідає ринковій дохідності інших фінансових активів, що є в обігу в цей момент на ринку і мають такий самий ступінь ризику та термін обігу, як даний фінансовий актив.

Оцінювання облігацій

Ринкова вартість купонної облігації може бути оцінена на основі (13.8) за формулою

де Сі — купонні виплати за і-й період; п — кількість періодів до погашення; N — сума, яку отримає власник облігації при її погашенні (як правило, дорівнює номінальній вартості облігації); k0 — дисконтна ставка, що дорівнює існуючій ставці за подібними зобов'язаннями та відображає дохідність при погашенні цієї облігації.

Формулу (13.9) використовують для оцінювання ринкової вартості облігації у разі, коли останні купонні виплати щойно відбулися, а наступні будуть здійснені в кінці періоду (якщо виплати проводять щороку, наступні виплати мають відбутися через рік).

Якщо з моменту останніх купонних виплат минуло ti днів, до наступних виплат залишилося t днів, період становить Т днів (як правило, Т = 365), вартість облігації з фіксованим купоном С з достатнім ступенем точності може бути обчислена за формулою

Або

При цьому ціна, яку повинен сплатити інвестор власнику облігації при її купівлі, має бути більшою від Р0 на величину накопиченого процента I, що утворився за період з останньої виплати процентів до даного моменту, тобто за період t1 = Т - t:

Накопичений процент I розраховують за формулою

Приклад. Облігація з фіксованим купоном 11%, що сплачується раз на рік, буде погашена 01.12.06 р. за номінальною вартістю 1000 гр. од.

1. Оцінити ринкову вартість облігації після сплати за нею процентів 01.12.02 p., якщо дохідність А0 подібних облігацій, що перебувають в обігу в даний момент на ринку, становить 9%. Наступні купонні виплати за облігаціями будуть здійснені через рік.

2. Яку суму повинен сплатити інвестор власнику облігації при купівлі її 05.05.03 p., якщо останні купонні виплати відбулися 01.12.02 p., ринкова дохідність подібних облігацій, що перебувають в обігу в цей момент на ринку, становить 12% ?

3. Яку дохідність забезпечить облігація інвестору, якщо вона придбана 01.12.02 р. після сплати за нею процентів за ринковою ціною 980 гр. од.?

4. Чи забезпечить ця облігація інвестору дохідність на рівні 11,5%, якщо придбати її за ринковою ціною 990 гр. од. 01.12.02 р. після сплати за нею процентів?

1. Очікувані грошові потоки за цією облігації складаються з чотирикратних купонних виплат у розмірі 110 гр. од. та суми 1000 гр. од., яку отримає власник облігації 01.12.06 р. при її погашенні.

Для оцінювання ринкової вартості облігації потрібно дисконтувати грошові потоки на дату 01.12.02 р. за ставкою k0 = 9%, яка визначає дохідність подібних облігацій, тобто:

При P0 = 9% ринкова вартість облігації становить 1064,79 гр. од.

2. Для того щоб визначити ціну продажу облігації на ринку 05.05.03 p., коли з моменту останніх купонних виплат минуло 155 днів, а до наступних виплат залишилося 210 днів, треба розрахувати теперішню вартість очікуваних грошових потоків за облігаціями за формулою (13.11) та обчислити накопичений власником облігації за 155 днів процент /:

Придбати таку облігацію на ринку можна згідно з (13.12) за ціною р0=970,74 + 46,71 = 1017,45 гр. од., що компенсує її попередньому власнику втрати від володіння облігацією протягом 155 днів без можливості отримати наступні купонні виплати.

3. Для визначення очікуваної дохідності облігації при відомій її ринковій вартості слід розв'язати рівняння (13.13) відносно k0, тобто

Рівняння такого типу мають аналітичний розв'язок лише в окремих випадках. Наведене рівняння розв'язується за допомогою фінансового калькулятора або комп'ютера. Розв'язком рівняння є процентна ставка k0 = 0,1165, або &0=11,65% Якщо інвестор придбає облігацію 01.12.02 р. після сплати по ній процентів за ціною 980 гр. од., вона забезпечить йому дохідність на рівні 11,65%, що на 0,65% вище від купонної ставки.

2. Аналіз інвестиційних альтернатив

2.1 Визначення початкових параметрів інвестиційних альтернатив

Таблиця 2.1 Вихідні дані

2.2 Розрахунок аналітичних параметрів показників інвестиційних альтернатив

До аналітичних показників, що розраховуються, належать:

a)      загальна накопичена величина дисконтованих доходів;

b)      чиста приведена вартість;

c)       індекс рентабельності інвестицій;

d)      сумарний NPV потоку, що повторюється;

e)       норма рентабельності (внутрішня прибутковість) інвестицій;

f)       термін окупності проекту;

g)      коефіцієнт ефективності проекту.

Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) і чиста приведена вартість (NPV) розраховуються по наступних формулах:

 (2.1)

 (2.2)

При обгрунтуванні переваги інвестиційного проекту слід враховувати, що:

якщо NPV ³ 0, то проект слід прийняти;

якщо NPV < 0 проект слід відкинути як незадовільний.

Крім того, при виконанні операції дисконтування з метою визначення NPV коефіцієнт дисконтування слід скоректувати на індекс інфляції. Таке коректування визначається таким чином:

r = r* х Iі, (2.3)

де r – скоректований коефіцієнт дисконтування ("ціна" капіталу);

r* - коефіцієнт дисконтування;

Iі – індекс інфляції;

r - спочатку заданий коефіцієнт дисконтування. Наприклад, якщо передбачається здійснення інвестиції виходячи з 40% річних, а інфляція складає 5% в рік, то в розрахунках використовуватиметься не 10% зростання капіталу, а інший показник, що відрізняється від результатного на величину індексу інфляції, – 1,47 ( 1,4 х 1,05).

Індекс рентабельності інвестицій (PI), по суті, є слідством попереднього і розраховується по формулі:

 (2.4)

Очевидно, що якщо:

PI ³ 1, то проект слід прийняти;

PI < 1, то проект слід відкинути.

На відміну від чистої приведеної вартості (NPV) індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний для випадків з максимальним сумарним значенням NPV.

Сумарний NPV потоку, що повторюється, знаходиться по формулі:

 (2.9)

1-й проект

NPV = 27,06 + 27,06 / (1 + 1,47) 5 + 27,06/ (1 + 1,47 )10 + 27,06/ (1 + 1,47)15 = 27,06 (1+ 0,1457 = 0,0212 + 0,0031)= 31,66 млн.грн

2-й проект

 NPV = 37,07 + 37,07 / 1,474 + 37,07 / 1,478 +37,07 / 1,4712 + 37,07 / 1,4716  = 37,07х (1 + 0,2142 + 0,0459 + 0,0098 + 0,0021) = 47,15 млн.грн

Таким чином, в розглянутому прикладі переважно вибрати проект II– його сумарний NPV вище.

Під нормою рентабельності інвестицій (IRR) або внутрішньою прибутковістю розуміють значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV проекту рівний нулю:

IRR = r, при якому NPV = f ® = 0.

Сенс розрахунку цього коефіцієнта при аналізі ефективності планованих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок позики комерційного банку, то значення IRR показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить проект збитковим.

В більшості випадків підприємство фінансує інвестиційну діяльність за рахунок різних джерел. При використанні позикових або привернутих джерел підприємство платить за користування цими фінансовими ресурсами у формі відсотків, дивідендів. Ця плата називається "ціною" капіталу (СС). Підприємство може ухвалювати позитивне інвестиційне рішення, якщо рівень рентабельності проекту (IRR) не нижчий за "ціну" позикового або привернутого капіталу, тобто якщо: IRR > CC, то проект слід прийняти; IRR =< CC, то проект слід відкинути;

Показник IRR розраховується по наступній формулі:

IRR = r1 + [ f(r1) : ( f(r1) – f(r2) ] х ( r2 –r1), (2.5)

де r1 і r2 – значення табульованого коефіцієнта дисконтування. Для ілюстрації процедури розрахунку показника IRR розглянемо перший проект:

Визначимо значення показника IRR для проекту, розрахованого на п’ять років, що вимагають інвестицій у розмірі 7.80 млн. грн. і що має передбачувані величини прибули 12.20 млн. грн, 13.48 млн.грн., 15.03 млн. грн., 16.91 млн. грн., 16.23 млн. грн. відповідно щорічно.

Візьмемо два довільні значення коефіцієнта дисконтування: r2 =10% і r1 = 20%. Всі розрахунки проведемо в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2 Розрахунок норми рентабельності проекту I

У цій таблиці в графові PV представлені дисконтовані значення грошових потоків відповідно по коефіцієнту 10% і 20%. Величина 47.36 отримана таким чином:

-7.80 + 11.09 + 11.14 + 11.29 + 11.55 + 10.08 = 47.36

Аналогічно отримана величина 35.11 млн. у.о.

-7.80 + 10.17 + 9.36 + 8.70 + 8.16 + 6.52 = 35.11

Тоді значення IRR обчислюється таким чином:

IRR = 10% + 47.36 / (47.36 - 35.11) / (20% - 10%) = 48.66%

Якщо проект інвестується за рахунок позикового або привернутого капіталу, то використання цих засобів доцільне лише тоді, коли "ціна" капіталу не вище 48.66%. При виконанні розрахунків в курсовій роботі як довільні значення коефіцієнтів табуляції (r1 і r2) можна використовувати коефіцієнт рентабельності (як r2), що склався, і "ціну" авансованого капіталу (як r1). Аналогічно розрахуємо II проект:

Визначимо значення показника IRR для проекту, розрахованого на чотири роки, що вимагають інвестицій у розмірі 8.40 млн. у.о. і що має передбачувані величини прибули 12.20 млн. у.о, 13.54 млн. у.о., 15.44 млн. у.о., 16.98 млн. у.о. відповідно щорічно. Візьмемо два довільні значення коефіцієнта дисконтування: r2 =10% і r1 = 20%. Всі розрахунки проведемо в таблиці 2.3: У цій таблиці в графові PV представлені дисконтовані значення грошових потоків відповідно по коефіцієнту 10% і 20%. Величина 47.36 отримана таким чином:

-8.40 + 11.09 + 11.19 + 11.60 + 11.60 = 37.08

Аналогічно отримана величина 28.29 млн. у.о.

-8.40 + 10.17 + 9.40 + 8.93 + 8.19 = 28.29

Тоді значення IRR обчислюється таким чином:

IRR = 10% + 37.08 / (37.08 - 28.29) / (20% - 10%) = 52.20%

Якщо проект інвестується за рахунок позикового або привернутого капіталу, то використання цих засобів доцільне лише тоді, коли "ціна" капіталу не вище 52.20%.

Таблиця 2.3 Розрахунок норми рентабельності проекту II

При розрахунку терміну окупності не враховується чинник часу. Алгоритм розрахунку терміну окупності (РР) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо дохід розподілений по роках рівномірно, то термін окупності розраховується діленням одноразових витрат на величину річного доходу. При отриманні дробового числа воно округляється у бік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена наростаючим доходом. Загальна формула показника РР має вигляд:

РР =n, при якому Прi > IC. (2.6)

Порядок розрахунку цього показника простий, що і обумовлює широке застосування його на практиці: коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR) розраховується діленням середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції і вимірюється у відсотках. Середня величина інвестиції визначається діленням початкової суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості (RV), то її оцінка повинна бути виключена:

 (2.7)

Показник ARR порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується діленням загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих в його діяльність (підсумок середнього балансу-нетто).

Підприємство в даний час має в своєму розпорядженні засоби для розширення бізнесу і диверсифікації вкладень. З цією метою розглядається доцільність прямих інвестицій в іноземній валюті в зарубіжне підприємство. Можливі два варіанти, що відрізняються один від одного вартістю, тривалістю реалізації, а також економічними показниками.

Знос устаткування нараховується по методу прямолінійної амортизації; ліквідаційна вартість устаткування буде достатня для покриття витрат, пов'язаних з демонтажем лінії.

Виручка від реалізації продукції по роках прогнозується залежно від варіанту інвестиційного проекту. Прогноз виручки приведений в початкових даних. Поточні витрати, тобто витрати на експлуатацію лінії, в перший рік приведені в початкових даних. У подальші роки експлуатації лінії передбачається, що поточні витрати щорічно будуть рости на 14%.

Передбачається, що щорічно виручка від реалізації за першим проектом зростатиме в наступних розмірах: 2-й рік - на 10,5% щодо першого року; 3-год - на 11,5% щодо другого року; 4-й рік - на 12,5 % щодо третього року; на 5-й рік прогнозується зниження виручки від реалізації на 4% щодо четвертого року; далі виручка знижуватиметься щорічно на 2% щодо попереднього року.

Виручка від реалізації за другим проектом зростатиме в наступних розмірах: 2-й рік - на 11% щодо першого року; 3-год - на 14% щодо другого року; 4-й рік - на 10 % щодо третього року; на 5-й рік прогнозується зниження виручки від реалізації на 3,0% щодо четвертого року.

Ставка податку на прибуток в кожному з даних проектів складає 25%.

Коефіцієнт рентабельності капіталу, що авансується, по фінансово-господарському положенню підприємства, що склалося, ставка дисконтування – 40%. Темпи інфляції 5%. Значення коефіцієнта рентабельності капіталу, що авансується, слід приймати однаковим для кожного з проектів.

Відповідно до практики ухвалення рішень, що склалася, в області інвестиційної політики, а також виходячи з можливих термінів отримання кредиту банку, керівництво банку не вважає за доцільне брати участь в проектах з терміном окупності більше чотирьох років. Термін експлуатації проектів – відповідно 5 і 4 року.

Таблиця 2.4. Параметри умов реалізації інвестиційних проектів

Розрахунок показників по роках дає можливість визначити такі основні показники, використовувані при ухваленні інвестиційних рішень, як чистий прибуток і чисті грошові надходження (чистий грошовий потік).

Проте розраховані на цьому етапі показники не враховують тимчасових змін, тобто розрахунки виконані без урахування чинника часу. Облік чинника часу — це оцінка прибутку проекту з урахуванням тимчасової вартості грошей. Врахувати тимчасові зміни вартостей дозволяє процедура дисконтування вартості. Дисконтування дозволяє визначити справжній грошовий еквівалент суми, яка буде отримана в майбутньому.

Розрахунок терміну окупності проекту I: сума надходжень від реалізації за роки = 12.20 +13.48+ 15.03 = 40.71 < Первинні інвестиції = 44.62

Означає термін окупності проекту = 4 року

Таблиця 2.5 Розрахунок початкових показників за першим проектом

Розрахунок терміну окупності проекту II: сума надходжень від реалізації за роки = 12.20 +13.54+ 15.44 = 41.18 < Первинні інвестиції = 53.09

Означає терміну окупності проекту = 4 року

Таблиця 2.6 Розрахунок початкових показників за другим проектом

Таблиця 2.7 Аналітичні показники за проектами

По критерію максимуму чистої приведеної вартості найпривабливішим є другий інвестиційний проект, чиста приведена вартість якого складає 37.07 млн. грн.

Висновки

Розглянувши методики визначення ефективності інвестиційних проектів, зазначимо, що основна увага акцентується на оцінці ефективності інвестиційних проектів з позиції позичальника, до кінця не враховуючи інтересів кредитора. Такий однобічний підхід не може повною мірою оцінити проект, який потребує залучення додаткових коштів, зокрема, кредитних. Враховуючи зацікавленість банку в підтвердженні того, що грошові потоки інвестиційного проекту забезпечать повернення кредиту та відсотків за ним, вважаємо за доцільне розглянути ще один показник – коефіцієнт покриття боргу DSCR (debt service coverage ratio). Цей коефіцієнт розраховується як співвідношення грошових потоків за проектом до суми платіжних зобов’язань за проектним кредитом [22]. За різними типами проектів мінімальне значення цього коефіцієнта становить від 1,3 до 2,0. Необхідно зазначити, що оцінка ефективності інвестиційних проектів є ключовим питанням як інвесторів, так і кредиторів. Разом з тим серед науковців-економістів та практиків немає єдиної думки щодо методології такої оцінки. Кожен фахівець використовує власну методику оцінки ефективності інвестиційного проекту. Відмітимо, що таке розмаїття різних методик не спрощує процес оцінювання ефективності інвестиційних проектів.

Застосування прогресивних західних методів оцінки кредитоспроможності українських позичальників є недостатньо адекватно прийнятною системою через те, що суб’єкти підприємницької діяльності працюють в умовах перехідного періоду. Це вимагає від банківських фахівців створення власної методології оцінки інвестиційної кредитоспроможності підприємств, яка уможливлювала б отримання якісного майнового забезпечення (проекту) і проведення якісного аналізу інвестиційної привабливості позичальника. На підставі проведеного аналізу інвестиційних розрахунків можна зробити висновок про більше інвестиційну привабливість другого проекту, чиста приведена вартість якого складає 37.07 млн. грн.

1.  Балацький О.Ф., Теліженко О.М., Соколов М.О. Управління інвестиціями: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2004.– 232 с.

2.  Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 536 с.

3.  Воркут Т.А. Проектний аналіз. – Навч. посібник. – К.: Український центр духовної культури, 2000. – 440 с.

4.  Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 320 с.

5.  Зимин И.А. Реальные инвестиции: Учеб. пособие. – М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ", Издательство "ЭКМОС", 2000. – 304 с.

6.  Игонина Л.Л. Инвестиции:Учеб. пособие / Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.А. Слепова. – М.: Экономистъ, 2003. – 478 с.

7.  Идрисов А.Б. Планирование и анализ эффективности инвестиций. – М.: Pro-invest consulting, 2005. – 160 с.

8.  Катасонов В.Ю., Морозов Д.С., Петров М.В. / Под общ. ред. В.Ю. Катасонова. Проектное финансирование: мировой опыт и перспективы для России. – М.: Анкил, 2001. – 312 с.

9.  Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.

10.  Крутик А.Б., Никольская Е.Г. Инвестиции и экономический рост предпринимательства. – Серия "Учебники для вузов. Специальная литература". – СПб.: Лань, 2000. – 544 с.

11.  Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учеб. пособие. – 2-е изд. / Под общ. ред. И.И. Мазура. – М.: Омега-Л, 2004. – 664 с.

12.  Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов: Офиц. изд. – М.: Экономика, 2000.– 421 с.

13.  Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.

14.  Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 271 с.

15.  Попов В.П., Семенов В. П. Организация и финансирование инвестиций. – СПб.: Питер, 2001. – 224 с.

16.  Савчук В.П., Прилипко С.Н., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проеков. – К.: Абсолют-В, Эльта, 2003. – 234 с.

17.  Турбина К.Е. Инвестиционный процесс и страхование инвестиций. – М.: Анкил, 2005. – 350 с.

18.  Тян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А. Управління проектами: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

19.  Янковский К.П., Мухарь И.Ф. Организация инвестиционной и инновационной деятельности. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с.