Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.

2.2 Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

Постижерні вироби застосовуються у перукарській справі здавна. Різноманітні перуки, шиньйони, штучні коси, накладки, окремі пасма, локони, вії, брови застосовуються і сьогодні не тільки як експонати музеїв чи історичний матеріал для вивчення, не тільки на театральній та естрадній сценах, демонстраціях і конкурсах, не тільки під час рекламних кампаній, на манекенах, у вітринах магазинів, а й у повсякденному житті сучасної людини.

Прикраси, клеєні з волосся, постижерні доповнення до зачісок забезпечують утілення найфантастичніших задумів модельєрів, досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок як витворів мистецтва.

У перукарській теорії та практиці постижерна справа виокремлюється як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю — від початківця до досвідченого фахівця.

Штучне волосся люди застосовували ще в давні часи. Якщо спочатку це було доцільним засобом захисту, то згодом вироби із штучного волосся стали предметом розкоші і водночас ознакою певного становища в суспільстві.

Тепер ця галузь промисловості працює в основному на охорону здоров’я та мистецтва. Багато і літніх, і молодих людей, яким неспроможні допомогти лікарі, звертаються до тих чия професія - виготовлення перук.

Штучне волосся оберігає голову від будь-якого фізичного впливу і красиво обрамляє обличчя. В ряді випадків воно виявляє деяку психологічну дію, дозволяючи більш упевнено почуватися в товаристві. Волосся може служити матеріалом для виготовлення штучних виробів. Найбільше для цього підходить довге жіноче волосся, з посеред якого перевага віддається білявому і натурального білого кольору.

Коса традиційна як в Росії, так і на Україні. Це жіночі прикраси з волосся. Коса це три прядки однакової довжини і товщини. Гарною рахується коса зроблена із довгого волосся. Постижні вироби такі як шиньйони також входять в моду і використовуються у зачісках.

Для виготовлення штучних виробів найбільш придатне натуральне довге жіноче волосся природного кольору. Кращим для постижерних робіт вважається зрізане волосся. На відміну від вичесаного, воно відокремлене від здорової основи, менше заплутується, довше зберігає свої основні властивості — гнучкість, м'якість, шовковистість, блиск, здатність до миття, завивання, фарбування.

З волосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки; з волосся завдовжки менше 15 см — накладки, клеєні постижерні прикраси.

Окрім натурального волосся людини, використовують шерсть тварин, штучне волосся з целюлози та поліамідних волокон. Останнє має перевагу завдяки значній міцності й тонкості, здатності до фарбування у будь-який колір.

На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природного і кольорова гама дуже велика.

Популярність шиньйонів проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об’ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.

Для виготовлення перук, шиньйонів, кіс, клеєних прикрас потрібні допоміжні матеріали:

— тюль або спеціальна еластична тканина сітчастої структури для виготовлення основи перуки — монтюра;

— тасьма, нитки — для обкантування й пошиття монтюра, надання йому стійкості та збереження форми;

— желатин, клеї — для побудови форми монтюра, клеєних виробів;

— антистатичні препарати, барвники — для зняття статичної електрики та фарбування виробу;

— декоративні доповнення — бісер, стрази, блискітки, тасьма, стрічки тощо.

Шиньйони розрізняються за формою їхніх основ і за розмірами, так і за конструктивними особливостями побудови. Шиньйони виготовляють на монтюрі або без нього. Причому шиньйони на монтюрі може бути виготовлений методом тамборування або тресування, а без монтюра - методом тресування, або збиранням в пучок.

Використовують два способи закріплення волосся на основу постижерних виробів.

Тресування — виготовлення тресу вплетенням пасом волосся за певною системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів.

Тамбурування — безпосереднє закріплення волосся тамбурною петлею способом «вив'язування гачком» на основі виробу.

Обидва способи, однаково важливі залежно від виду й призначення виробів, широко застосовуються під час виготовлення постижу.

Основні пристрої, які використовують для виготовлення пстижного виробу – тресбанк, карда.

Тресбанк — основний пристрій для тресування. Складається з двох дерев'яних або металевих стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори — гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками. На другу (ліву) закріплюють кінці ниток основи для тресу.

Карда — пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

До пристроїв, необхідних для виготовлення постижів, належать пружинні апарати та спеціальні рами для закріплення основи для тамбурування волосся, виготовлення перук, постижерні гачки, голки, шильця — для тамбурування волосся, шарнірний пристрій та голова-форма — для закріплення монтера.

Але перш ніж приступити до виготовлення постижного виробу, волосся, з якого його виготовлятимуть повинно пройти технологічний цикл (обробку натурального волосся), який складається із таких операцій:

— сортування за кольором, довжиною, якістю,

— дезінфекція,

— визначення положення головок і кінців,

— складання волосся в одному напрямку,

— розчісування на карді,

— знебарвлення, тонування або фарбування;

— промивання після фарбування;

— просушування;

— розчісування закатаних головок;

— змішування волосся різного кольору;

— зв'язування пасом.

Головками називають ту частину волосся, яка розташована від його коренів. Під час попередньої обробки стежать за тим, щоб не переплутати головки волосся з кінцями.

Підготовлене волосся можна зберігати у паперових або целофанових пакетах.

Для запобігання появи конденсату бажано не допускати різких перепадів температури та відносної вологості повітря у приміщенні. Сприятливими є температура 20°С, відносна вологість 65-75%.

Всі ці операції мають свою технологію. Наприклад: така операція як розчісування волосся на карді.

Волосся розчісують на карді, яка закріплена на робочому столі. Для спрощення процесу чистки карди від вичесаного і бруду, на її зубці рекомендується накласти лист чистого паперу і проколоти його до основи зубців. Головна ціль первинного розчісування - це вичісування спутаного і короткого волосся, яка є вже непотрібне для подальшої роботи. Прядку волосся, масою 20-30 гр. потрібно взяти головками в праву руку, потім покласти половину довжини прядки на зубці карди, протягуємо прядку на себе. Цю операцію повторюємо декілька раз до тих пір доки волосся почне проходити крізь зубці карди вільно.

Окреме спутане волосся, яке знаходилося в прядці, залишиться на карді, а решта прийме паралельне положення з загальною масою волосся. Після того як волосся почне вільно проходити крізь зубці карди, прядки потрібно перевернути і взяти її кінцями в праву руку. Потім операцію розчісування другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні головок прядок із неї попри спутане волосся випадає більш коротке волосся, яке вже не буде використовуватися. Для того, щоб разом з коротким волоссям на карді не залишилося і довге потрібно сильно тримати прядку на деякій відстані від головок.

Головки прядки потрібно розчісувати до тих пір, доки волосся не буде вільно проходити крізь зубці карди. Чим більше короткого волосся буде вичесано із прядки, тим рівніше буде прядка, тим легше потім буде працювати з нею. По мірі забруднення основи карди і накопичення вичесаного волосся на лист паперу, попередньо закладений на карду, потрібно замінити новим.

Заправлення ниток тресу. Укріплений тресбанк з рівномірно натягнутими нитками вважається готовим до роботи.

Нитки намотують на кожний з трьох кілків тресбанка і вставляють ці кілки в отвори правої стійки. Кінці ниток для кожного кілка протягують до зачіпки лівої стійки та закріплюють на ній простим вузлом. Знімають верхній кілок — усі три нитки разом — на відстані 2-3 см від зачіпки лівої стійки. Роблять два або три таких вузли — вони і будуть початком тресу. Після цього верхній кілок установлюють на місце.

Для того, щоб усі нитки були натягнені рівномірно, кожний із кілків прокручують у гнізді в бік намотування.

Провівши мілірування волосся, можна приступати до виготовлення постижного виробу.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду. За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

2.3 Визначення підготовки даних для виконання розроблення зачіски (стрижки), розробка, технологічна послідовність виконання зачіски

Головне завдання перукаря зводиться до того, щоб максимально прикрасити жінку зачіскою: підкреслити природні якості обличчя і приховати його недоліки.

Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки.

Красу людини формує не тільки природа, а й результати творчої роботи модельєрів одягу, перукарів, косметологів, які прагнуть завдяки своїм знанням підкреслити індивідуальність.

Споживацька цінність зачіски як і любого іншого об’єкта моди своєрідна і оригінальна. Але багаторазове копіювання нищить оригінальність. Тому особливо актуально на сьогодні - оновлення і розширення зачісок, які надають населенню і які виготовлені в творчих лабораторіях держав. Кожна нова композиція - це свіжий штрих на картині моди, а мода відповідає естетичним вимогам людини враховуючи напрям суспільства вона дуже примхлива.

Моделювання та художнє оформлення зачісок - це мистецтво, його особливий вид. Воно підпорядковане тим же законам і логіці що у минулому. Перукарі модельєри постійно повинні впроваджувати в життя нові розробки зачісок зважаючи на індивідуальний тип клієнта, його бажання вміло надавати послуги консультативного характеру. Розуміння ритму і композиції смаку відчуття кольору і форм дозволяє їм втілювати в зачіски ідею сучасної моди.

Вибирати зачіску жінці з правильними рисами і овалом обличчя, з красивою шиєю, природно, простіше. Але таке поєднання зустрічається не так уже часто.

У зачісці дуже важливий силует, який більше ніж решта деталей виражає напрям моди. Майстер має композиційно правильно об’єднати всі елементи зачіски. Це досягається в першу чергу тупіруванням волосся. З урахуванням усіх індивідуальностей клієнтки, володіючи повним багажем знань сучасних силуетів, новинок моди (при різній довжині волосся), майстер повинен запропонувати варіант зачіски, який зробить жінку красивішою, чарівнішою, підкреслить її індивідуальність.

Майстер, виявляючи терпіння і витримку, в тактовній, доброзичливій формі, щадячи самолюбність клієнтки, повинен переконати її змінити вибрану раніше зачіску. Модна, до лиця зачіска, що гармоніює з костюмом, робить жінку молодшою, чарівнішою. Переконавшись у цьому, вона буде вдячна майстрові, стане його незмінною клієнткою.

Щоб максимально відтворити модель зачіски, тобто перенести її з ескізу у натуральний вигляд потрібно якомога точніше продумати технологію. Не потрібно у зачісці використовувати хімічну завивку чи укладку на бігуді, але необхідно продумати технологію колорування.

Перед технологічним виконанням роботи визначаємо стан та діагностику волосся. За допомогою його огляду потрібно визначити його потреби, також, якість волосся, його структуру, кучеряве, пряме, м’яке, жорстке, фарбоване чи природне. У моєї клієнтки волосся природне, не фарбоване, русявого кольору, середньої жорсткості, пряме, укладці піддається.

Враховуються і індивідуальні особливості: чи є у клієнток чілка, на якій стороні проділ, особливості росту волосся (лінія росту волосся, напрямок росту волосся, вихри, проділи).

Модель була підібрана з потрібними особливостями без дефектів, що в деякій мірі полегшує роботу.

Так, як у зачісці багато накладних елементів, більш за все підійде волосся середньої довжини. Можливо різної довжини, тобто низ довший, верх коротший. Густота волосся середня.

На волоссі вже виконана попередня стрижка тому цієї операції не потребується. Можливе виконання сучасних технологій колорування. У клієнтки природній колір волосся, темно русяве. Колоровка виконуватиметься в трьох відтінках: білому, попелясто-русявому і натурально-коричневому.

Проводимо підготовчі роботи, приготовляємось до колорування. Розводимо фарби, приготовляємо фольгу.

Виділяємо тонкі пасма волосся. Під пасмо підставляємо полосу фольги притримуючи її за допомогою твердої основи, за допомогою кісточки наносимо одну із фарб, ховаємо його з фольгою. Відділяємо наступну прядку і залишаємо так як є. Наступну прядку зафарбовуємо в інший колір. Дальше проводимо роботу, чергуючи між собою кольорами. Виконавши колорування по всій голові залишаємо на 35-45хв. При необхідності 5-10хв. з додатковим теплом.

Змиваємо фарбу ретельно, наносимо бальзам. Якщо необхідно, бальзам змиваємо, протираємо волосся рушником.

Виконуємо укладку за допомогою щітки браш і повітряного фена, але без фіксуючих матеріалів.

Технологічна послідовність виконання зачіски.

2.4 Обґрунтування вибору і характеристика парфумерних і косметичних засобів, інструментів та обладнання, необхідних для виконання зачіски

Інструменти — це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

— для розчісування волосся:

— ріжучі інструменти для стрижки волосся;

— для укладання волосся;

— для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся — це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся — це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Ріжучі інструменти: ножиці, бритва, машинка. Інструменти для укладки: бігуді, електрощипці, електрофен, гофре. Для фарбування волосся: кісточка, пластмасовий гребінець, пластмасова мисочка, резинові рукавички, ковпачок. Для хімічної завивки: коклюшки, пластмасовий гребінець, мисочка, резинові рукавички. Для фарбування і хімічної завивки волосся, потрібно: гребінці з пластмаси, тому що вони м'які, хімічно інертні. Для стрижки і укладки волосся необхідні гребінці виготовлені з дюралюмінію тому, що дюралюміній твердий сплав металу, легкий і не створює статичної електрики і волосся не електризується.

Гребінці та щітки є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування — тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. Довжина зубчиків у щітках коливається від 10 до 20 міліметрів. За формою робочої поверхні щітки бувають прямі, круглі, овальні.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок — скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

— металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

— пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

— пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

— металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

— для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

— гребінця;

— щітки;

— щипців;

— форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);

— дифузора.

Матеріали в роботі перукаря займають важливе місце. В перукарні використовують такі матеріали як: миючі засоби по догляду за шкірою і волоссям, лаки для волосся, одеколони, туалетні води, фарбуючи засоби, хімічні препарати. До миючих засобів відносимо: мила, шампуні, мильний крем і порошок для бриття і манікюрних робіт.

До допоміжних матеріалів відносимо: вату, папір, марлю, фольгу.

Вата використовується в перукарській роботі для витирання підтьоків фарби при фарбуванні волосся, використовує вату перукар при стрижці волосся. Також використовують при травмах. Використовують звичайну бавовняну вату. Розрізняють вату (бавовняну, шерстяну і синтетичну).

Існує велика кількість засобів, що надають волоссю блиск. Та нажаль, вони не забезпечують надійну фіксацію укладки або швидко роблять волосся жирним. З серію Wellaflex „Блиск і надійна фіксація” можна досягнути подвійного ефекту: натурального блиску і шовковистості та еластичної фіксації протягом 24 годин.

Закріплюючий блиск-лак та мус „Блиск і надійна фіксація” не пересушують волосся та легко зчісуються. З мусом „Блиск і надійна фіксація” волосся переливається блиском і легко моделюється. Віск „Блиск і надійна фіксація” допомагає розставити сяючі акценти та особливо підходить для довгого, тонкого волосся, оскільки не обтяжує його. Гель-спрей „Блиск і надійна фіксація” – це універсальний засіб. Його можна наносити на вологе або на сухе волосся, висушуючи волосся феном або на відкритому повітрі. Гель-спрей завжди забезпечить неймовірний блиск та сильну фіксацію. До засобів для укладки волос належать різноманітні гелі, пінки, муси, лосьйони лаки й інші спеціальні засоби. Ці всякі хитрощі можуть зробити наше волосся слухняним і захистять їх від пошкоджень при укладці.

Пінка. Швидко укласти волосся й уберегти зачіску від вітру вам допоможе пінка (мус). Перед використанням балончик варто струснути, потім видавити пінку на долоню, зігріти її своїм теплом і нанести на вологе волосся, моделюючи форму. Вибирайте пінки у відповідності зі своїми намірами й за типом волосся (для рідких, кучерявих, фарбованих, після хімічної завивки) - сильної, середньої або слабкої фіксації. Тоді зачіска вийде саме такою, яку ви задумали. Причому пінки не роблять важким і не склеюють волосся. Для фарбованих - рекомендується використовувати пінки слабкої фіксації. Для ушкодженого волосся (рідкого, мелірованого, після хімічної завивки) необхідні пінки-бальзами. Вони обволікають кожну волосинку, підживлюючи його й створюючи захисну плівку, котра вберігає від шкідливого впливу сонячних променів. Після нанесення на волосся пінку не змивають.

Гель ідеальний для створення гладких зачісок і для створення ефекту мокрого волосся. У використанні він напрочуд простий: нанесіть гель на сухе або вологе волосся (гребінцем або пальцями), розчешіть їх і дайте волю фантазії - укладіть прядки в спіральки, завитки, хвильки...

Гель-спрей - такий самий гель, але більш рідкої консистенції, має пульверизатор, що рівномірно розподіляє гель на волоссі. Використовують його для укладки на бігуді й для створення ефекту мокрого волосся після перманенту. Гель-спрей допоможе підняти волосся біля кореня, виділити окремі пасма. Залежно від ступеня фіксації він закріпить отриманий результат: злегка (слабка фіксація), щоб зберегти природність, або дуже сильно (сильна фіксація), щоб жоден волосок не колихнувся.

Гель-віск створює гладкі "блискучі" зачіски, ним можна ефектно підкреслити окремі пасма або змоделювати хвилі. Кінчиками пальців потрібно взяти невелику кількість воску й розподілити по довжині волосся.

Лаки для волосся останнього покоління мають різні ступені фіксації, не перетворюють зачіску в "шолом", зовсім нешкідливі для волосся, але вимагають індивідуального підходу. Для "рухливих" зачісок досить лаку слабкої фіксації. Для укладання "на весь день" необхідна сильна. Якщо ви любите волосся, яке не розлітається, зачіску потрібно закріпити лаком нормальної фіксації.

Блискуче доглянуте волосся – справжнє багатство любої дівчини чи жінки. Але щоб стати по справжньому гарною прикрасою волосся потребує постійного догляду і піклування.

При виконанні зачісок дуже важливим є структура волосся, форма природної хвилі, тобто тип волосся. Красиве волосся привертає завжди захоплюючі погляди. Але щоб волосся було красиве, необхідно доглядати його. Програма догляду за волоссям включає в себе шампунь, бальзам-ополіскувач, інтенсивний догляд або маски.

Парфумерно-косметичні засоби, тобто миючі і зміцнюючі матеріали обирались відповідно до стану та структури волосся, також по бажанню клієнта.

Шампунь дає можливість очистити волосся від бруду і капіляру. Волосся потребує захисту, зволоження. Цьому сприяють цінні ароматичні екстракти шампуню Harmony авокадо і апельсин від Londa. Цей шампунь підібраний точно по структурі та стану волосся. Він покращує стан волосся укріплює, надає блиску та об’єму. Кількість витрат його при даній роботі 75 гр. Ніжно ставиться до волосся, м’яко покращує загальний стан бальзам-ополіскувач, він надає волоссю інтенсивного блиску, після його використання волосся стає м’яким і здоровим. Ефективнішою буде дія бальзаму від Londa. Його кількість витрат становить 20 гр.

Інтенсивний догляд або маска дають можливість відновити пошкоджене волосся, в цьому краще підійде інтенсивний догляд від Pantine pro V “Основне живлення” з унікальним Аміно+Pro V комплексом. Ідеальний вибір. Маски можна також виготовляти з окремих компонентів. Це можуть бути овочі, фрукти, різні рослини та ін. Витрата маски у даній роботі становить від 70 до 95 гр.

Із фарбуючих речовин, щоб не помилитись краще використати LondaColor від Londa. Це м’яка фарба з блиском, а точніше стійка доглядаюча крем-фарба. Вона не псує загального вигляду волосся мінімально пошкоджує структуру, не вигорає на сонці, не шкодить здоров’ю, волосся зберігається живим і еластичним, у роботі зручна, легко наноситься і не розтікається, добре змивається, не зафарбовує шкіру, немає різкого запаху. Розхід 75-95 гр. Для виконання зачіски з фіксуючих матеріалів доведеться використати гель і лак.

Гель – це речовина яку використовують для укладки хвилею а в нашому випадку буклі. Гель сильної фіксації є незамінний при моделюванні креативних зачісок. А такий гель здатний закріпити волосся так, що розчесати його не можливо. Його не наносять у надто великих кількостях, бо він створює ефект мокрого волосся, довго сохне і в результаті прядка падає. Розхід 1 банка. Його використовують для фіксації зачіски краще підійде лак ультра сильної фіксації. З його допомогою можна створити навіть неможливу зачіску. Прядку можна зафіксувати у будь-якому стані, розхід 1,5 банки. Потрібно також використати: невидимки для кріплення прядок та шпильки, резин очки, накладні декоративні елементи.

З інструментів, апаратури та обладнання використовують такі:

Гребінчики виготовлені з матеріалу, який не електризує, не тягає і не плутає волосся. Мають бути такі гребінчики: для фарбування з рідкими зубчиками і хвостиком, гребінчик з хвостиком та гребінчик для начосу з вилкою.

Знадобляться і щітки: звичайно для розчісування та браш. Вони мають бути з натуральних чи синтетичних речовин.

Кісточка для фарбування. Вона повинна бути зручною.

Посуд для розмішування повинна бути з пластмаси або скла, щоб не реагувало з фарбою, має бути зручним.

Зажими та клеми. Залізні та пластмасові.

Повітряний електрофон для укладки волосся регулювання температури повітря та спеціальною насадкою.

Умивальник та відкидне крісло для миття голови.

Білизна: пеньюар або пелеринка. Для того, щоб покрити клієнта, вафельні рушники.

У роботі при хлоруванні також використана фольга. На шиї комірець.

Декоративна косметика своє використання знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.

Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об’єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.

Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.

Макіяж доповнює зачіску та костюм від чого й залежить.

Макіяж - це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.

При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам’ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.

Дана модель макіяжу носить образний зміст. Його мета створення певного потрібного образу, який можна було б поєднати з зачіскою і несе в собі внутрішній характер, який можна передати за допомогою фарб, роблячи акцент на потрібних деталях. Тенденції сьогоднішнього сезону пропонують свободу вибору. Зараз в іміджі важливо все, всі деталі макіяжу. Мода настоїть на місці і райдуга кольорів міняється із швидкими темпами, так взагалі міняється тенденція в цілому.

Виконувати макіяж необхідно почати з повторного вивчення ескізу замальовок. Підготовлюємо робоче місце і інструменти, косметику та потрібні матеріали. Підготовлюємо фарби потрібного кольору для того щоб виконати макіяж необхідно: крем для обличчя, загальний тон, румяна, олівці, тіні, помада, блиск для губ, туш для вій, аплікатори. З інструментів необхідні: помазки, щіточки, губки, серветка, алігнін, вата, кісточки, гребінці...

Підготовчі роботи: покрити клієнта серветкою чи пеньюаром, вкладаємо зручно голову. Очищуємо шкіру обличчя від бруду лосьйоном, промокуємо обличчя серветкою. Якщо шкіра у поганому стані: суха, подразнена, втомлена, можна зробити компрес, маску, чи масаж обличчя.

Технологія макіяжу: технологія починається з чіткої послідовності читання обличчя. Вивчають розміщення кісток черепа і м’язи, що впливають на вираз обличчя. Визначаємо форму брів, при потребі робимо корекцію для надання їм правильної форми.

Попередньо визначивши тип шкіри підбираємо потрібний денний крем, наносимо його на шкіру обличчя та шиї по масажним лініям.

Основним у макіяжі є крем. Краще використати крем від Oriflame. Він особливо цінний тим, що захищає шкіру від ультрафіолетових променів.

Основою макіяжу є загальний тон. Підбираємо загальний тон по кольору шкіри. Краще використати тональний крем Visions від Oriflame, це зволожуючий тональний крем надає шкірі гарний натуральний колір, золотисто-бежевий тон. Наносимо його тонким шаром по масажних лініям за допомогою губки, яка має бути невеликою і м’якою. Тональний крем повинен рівномірним шаром гладко лягати на шкіру і створювати враження натуральності.

За допомогою контурного олівця підкреслюємо форму брів, олівець повинен бути коричневим. По напрямку росту волосся брів цим олівцем проводимо переривисті штрихи.

Оформляємо макіяж очей так, що б їх зробити чіткішими, виразнішими, підкреслити їхню форму та колір. За допомогою аплікатора на внутрішній кут ока наносимо жовті тіні, роблять плавний перехід до оранжево-абрикосового відтінку. Абрикосовими тінями зафарбовуємо середину повік, а зовнішні кутики зафарбовують салатовими тінями, які переходять у зелені. Нижню повіку як можна ближче до вій покриваємо жовто-лимонними відтінком тіней, підбрівний простір покриваємо жовто-перламутровими тінями. Лінії границі розташовуємо.

Робимо макіяж губ. За допомогою контурного олівця наводимо контур губ, підкреслюємо форму. По кольору контурний олівець темно-рожевий. Помадою, за допомогою спеціального помазка фарбуємо губи. Колір помади рожевий. Для того, щоб помада довше зберігалася і легше наносилась губи спочатку можна припудрити, тоді помада буде мати кращий вигляд. Коли ми вже намалювали помадою покриваємо її безколірним блиском. Це надає губам ефекту рельєфності, на бокову частину скул наносимо румяна, золотисто-бежевого кольору, на верхню частину скул і на підборіддя наносять бежево-рожеві рум’яна. Румяна Pure Blush від Oriflame.

Після закінчення оформлення макіяжу необхідно провести заключні роботи. При роботі над макіяжем потрібно весь час придивлятись до обличчя, щоб не допустити помилки, підкресливши непотрібні деталі і відкривши недоліки особи, а навпаки, постаратися якомога чіткіше відтворити ідеальний образ.

Висновок

Поняття краси змінювалися протягом століть, і те, що здавалося прекрасним в один період, пізніше виглядало потворним і навпаки. Найбільше помітним це виявлялося в костюмі і зачісках, що тісним чином зв’язане із зовнішнім виглядом людей.

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Що ж до тенденцій і напрямків у сучасному перукарському мистецтві, то вони характеризуються стильовою різноманітністю зачісок і технік виконання стрижок. На основі однієї базової стрижки виникають різні її варіанти.

Елементи зачісок збереглися від середньовіччя до сьогодні. Можливе використання минулих зачісок, але не у повсякденному житті, як це було за часів її популярності, а у різноманітних конкурсах, театрі, кіно, фотосесій для журналів. Майстри також використовують зачіски минулих років додаючи, щось нове, якийсь елемент сучасності.

Зараз моди на зачіски можна сказати, що не існує, багато, що залежить від стилю жінки її характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби,а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві.

З швидкими змінами в моді змінюється і темп, рух життя людини. Впроваджуються прогресивні технології, обладнання, інструменти та засоби, парфумерно-косметичні засоби, необхідних для розробки перукарського мистецтва та візажу.

Можна сказати, що вибрана модель зачіски призначена не для індивідуального моделювання, а більш для конкурсного моделювання.

У виконанні ця зачіска складна, вона не виконується нашвидкуруч, потребує вміння технології, знання сучасних прогресивних технологій. Без професійних навилків, фантазії і без знань історичних стилів, напрямків моди зачіску виконати практично неможливо.

Отже, волосся - це сама чарівна прикраса і гордість кожної жінки. Хто із них не мріє про ідеальну сучасну зачіску? Про модну, практичну, стильну зачіску, і бажано щоб підкреслювала багаточисельні прекрасні вирази обличчя.

Зачіску потрібно підбирати в залежності від форми і типу обличчя. Не варто зразу ж обрізати своє волосся або робити хімічну завивку, не продумавши спочатку все до кінця. Сім раз поміряй - один раз відріж. Всього лиш варто звернутися до кваліфікованого перукаря і стиліста, і вони порадять, що робити, допоможуть у виборі зачіски, адже саме зачіска зробить образ завершеним і підкреслить чарівність та індивідуальність.

Список літератури

1. Ветров А. Парикмахер-стилист. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 254 с.

2. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. – Харків: Фоліо, 1997. – 367 с.

3. Дэлби Л. Гейша. – М.: Крон-Пресс, 1999. – 383 с.

4. Ивасаки М., Браун Р. Настоящие мемуары гейши. – СПб.: Амфора, 2007. – 350 с.

5. Козлова І.В. Перукарські послуги. – К.: Знання, 1997. – 236 с.

6. Константинов А.В. Парикмахерское дело. – М.: Высшая школа, 1999. – 227 с.

7. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. – К.: Знання, 2001. – 294 с.

8. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. – М.: Наука, 2001. – 258 с.

9. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. – М.: Академия, 2002. – 234 с.

10. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. – М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.

11. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. – Ростов-на-Дону: Март, 2002. – 309 с.

12. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. – К.: Будівельник, 2002. – 255 с.

13. Мак-Клейн Дж.Л. Япония. От сегуната Токугава – в ХХІ век. – М.: АСТ, 2007. – 895 с.

14. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. – Минск: Высшая школа, 1996. – 541 с.

15. Мисима Ю. Золотой храм. – М.: Терра, 1996. – 512 с.

16. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. – К.: Знання, 2000. – 459 с.

17. Накамура К. Исповедь Гейши. – М.: ЭКСМО, 2002. – 480 с.

18. Панченко О.А. Мелирование и прическа. – СПб.: Корона-принт, 2000. – 399 с.

19. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. – СПб.: Папирус, 1999. – 261 с.

20. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. – СПб.: Парителы, 2002. – 304 с.

21. Сокол Е. Дезинфекция как наука// Ногтевая эстетика. – 2004. – №1. – С. 48-50.

22. Энциклопедия парикмахерского искусства. – М.: Веге, 1999. – 691 с.

Страницы: 1, 2