Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода нестримна. Вчора - африканські кучері і гладенький шовк, сьогодні - розвіяні текстурні локони і начіси, тупіровки. Що буде завтра? У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції та тільки одиниці виявляються на гребені хвилі.

На сучасному етапі більшість людей прагнуть кардинально змінити свій імідж. Зараз в іміджі важливо все: від усмішки до самих кінчиків нігтів. Враховується простота та легкість у виконанні. На даний час не є проблемою підбір зачіски для клієнтів, різноманітних стрижок, та навіть форми брів, губ, макіяжу. Це все можна зробити за допомогою комп’ютерної графіки. І це зменшує ризик неправильного виконання роботи при обслуговуванні клієнта.

Сучасний розвиток мистецтва доповнює красу людського тіла незвичайними, стильними прикрасами - це пірсінг і татуїровки, але це дуже екстравагантно та екстримально. Проте і цьому знайшли заміну. Є інше мистецтво для створення фантастичного іміджу - боді-арт - одне із самих модних і популярних на сьогодні направлень дизайну, і методика створення особистого, оригінального іміджу, що дає можливість по-іншому подивитися на людське тіло, людський образ і стиль.

Впроваджуються нові технології, нові види послуг, організовуються українські школи перукарів, конкурси, майстер-класи моделюванні зачісок і макіяжу та розвитку сучасної моди.

До розвитку перукарського мистецтва і декоративної косметики можна віднести відкриття великої кількості спеціалізованих кваліфікованих шкіл, де викладають спеціалісти своєї справи і навіть відкриття вищих закладів з поглибленим вивченням перукарського мистецтва, декоративної косметики.

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарському мистецтві, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходив з безпосереднім зв'язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними умовами, загальним художнім стилем, модою.

Сьогодні в моді асиметрія, де поєднується класика, авангард, настройка контрасту, колорування, різні трикутники, а також стрижки у формі бахроми - рвана структура. В сучасній моді велике значення має маленький штрих, який придає особливий шарм зачісці - це може бути гофрована прядь на волоссі, чолка, неслухняний локон. Екстрамодним можна назвати сяюче волосся, що досягається за допомогою лаків, емульсій. В моді африканські косички, короткі зачіски, довгі локони, заколки із металу... Сучасна мода така багатогранна, неосяжна, що кожний може вибрати собі зачіску, яка йому подобається і підходить. Кожний може виділитись.

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

Мода в умовах сучасного суспільства виконує важливу соціальну роль і торкається усіх сфер діяльності людини. Більш яскраво її вплив відображається в одязі та зачісках. Своєю мінливістю мода відповідає естетичним потребам людей, враховуючи напрямки суспільного прогресу. Не існує людини поза модою або сьогоднішньою, або вчорашньою, або авангардною, тобто ти або сучасний, або старомодний, або випереджуєш час.

З кожним роком, століттям, тисячоліттям мода розвивається, удосконалюється як в одязі, так і в зачісках, стрижках, макіяжі. Кожна жінка, дівчина і без виключення чоловіки, юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо. Для того, щоб кожному догодити, перукарі-модельєри надзвичайно уважно і довго працюють над волоссям, тобто, щоб створити нові зачіски чи стрижки треба обов’язково враховувати індивідуальні властивості клієнта, приховати чи навпаки відкрити деякі риси обличчя, а також підібрати зачіску до одягу, характеру, віку людини.

Провідні вітчизняні і зарубіжні майстри та центри моделювання створюють та диктують нам напрям моди. Провідними українськими майстрами можна вважати: В’ячеслава Дюденка, Ірину Павлюк, Марину Каніковську, Олександра Кирилюка, Тетяну Шинкаренко. Із зарубіжних: Патрік Камерон, Мартіна Ахт. Центри моделювання розміщені в Києві, Львові, Сімферополі, Харкові та інших великих містах.

Перспективні і сучасні напрямки в моді допомагають розвиватися декоративній косметиці і удосконалювати методи роботи. Декоративна косметика стає настільки потрібною і незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг. Завдяки макіяжу можна підкреслити естетичну красу, витонченість, гармонійне поєднання, макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, доповнює зачіску та одяг. Найголовнішим напрямком моди є натуральна краса людини, а макіяж служить для підкреслення та відтворення цієї краси. Ми міняємо фасон, форму, колір в прагненні красивого.

У сьогоденному моделюванні велика увага приділяється зачіскам. Мистецтво виконання зачісок широко розвивається, і зачіски, що нагадують силует стародавніх зачісок видозмінились зі зміною сучасних напрямків моди.

Щоб надати зачісці сучасності в ній використовують сучасні елементи, сучасні декоративні прикраси, сучасні вирішення колорування. Вони не потребують великої кількості шпильок і не припудрюються, бо існують засоби різної фіксації і фарбуючі матеріали.

Зачіска відображає прагнення до ідеалу, базується на простоті. Сучасна мода неоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся і характер деталей зачіски. Художні особливості залежать від соціального психологічного образу. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок, плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щоб створити відповідний стиль.

Моделювання форм зачіски тісно пов’язане з технологією модної стрижки. У формоутворюючому задумі укладка відходить на другий план. Форма стрижки вишукана і витончена, перевага надається чітким лініям.

Геометрія також не залишається без уваги: гострі кути, відтіночність прямих ліній. Все в єдиному пориві створює враження досягнутого ідеалу. Графічне зображення, деякі декоративні прийоми є особливістю тенденцій. Усі стрижки базуються на основному методі градуювання: саваж та сессун.

У модельних стрижках другим основним методом є філірування. Сучасних методів філірування є декілька: слайсінг (стрижка від кореня до кінців); пойтінг (зрізання і філірування сухого волосся) є класичний і вільний; карвінг (слайсінг, що утворює окремі прядки); пунктирна стрижка (обробка кінців волосся звичайними ножицями), метод надріз (це стрижка кінців волосся закриваючи відкриваючи ножиці); вільна виїмка (ножицями вихоплюють кінці волосся); метод скользіння (проріджування волосся для досягнення послідовних змін довжини).

Сьогоднішній сезон диктує найбільш актуальні відтінки, які надають волоссю виразності та не залишають при цьому натуральності. Стилісти-перукарі цього року роблять ставку на натуральні відтінки та особливу техніку мілірування, надаючи волоссю м’який блиск: в моді гармонія, але ніяк не радикальні тони. У тонуванні головною задачею є спробувати нові кольори.

Модний колір волосся сезону-2009 – яскраве та, безумовно, чисте. Найбільш популярне - молочний блонд, рудий блонд, мідно-червоний і натуральний (будь-який).

Контрастне класичне мелірування вийшло з моди, популярність набирають колірні дотики, м'яке тонування, коректування основного кольору пасмами трошки світліше.

Блонд - універсальний колір. Причому підходить він як молоденьким дівчатам, так і дорослим жінкам. Якщо дівчина юна, їй більше підійдуть холодні відтінки, з віком же цей колір нагадує сивину, тому дамам потрібно переходити до більш теплих тонів.

Зараз дуже модні різні короткі стрижки з довгими чубчиками. Саме головне в цих зачісках, щоб волосся лежало недбало. Для цього потрібно помити волосся й укласти їх феном, можна навіть не використовувати гребінець, а лише трохи скуйовдити. Особливо такі стрижки підходять повненьким жіночкам та дівчатам.

Сама актуальна зачіска - біб і відповідно стрижки на його основі. Нова форма - біб із закругленими краями. Подібна зачіска достатньо відкриває обличчя, підкреслюючи його достоїнства. Але такий біб протипоказаний круглолицим.

Модні чубчики тепер стрижуться по косій. Вони повинні бути середньої густоти з дуже глибокою асиметрією або вкорочені. У зв'язку з модою на асиметричність актуальний бічний проділ. Головна тенденція - достатня чіткість ліній.

Дуже актуальним буде хвилястий біб. Образ виходить задерикуватим, молодим, природним.

Зачіски можуть бути класичними, екстравагантними, художніми й елегантними. Усе, що буде продовженням вашого «Я» - стане прикрасою й буде по достоїнству прийняте не тільки оточенням, але й цінителями модних тенденцій.

Якщо ви обираєте гладкі форми й туго стягнуті пучки волосся, то повинні пам'ятати, що ніякого волосся, яке стирчить, і пушка бути не повинно. Численні засоби для укладання будуть у цьому кращими помічниками. Гладкі голівки й акуратні хвостики будуть виглядати гарно й лаконічно скрізь, особливо в строгій офісній обстановці.

Якщо ж така строгість - не для вас, то можна вибрати що-небудь більш вільне, так звану легку богемну недбалість.

Укладання робиться за допомогою будь-якого фіксуючого засобу й ваших рук. Збити й розтерти прядки волосся - так, щоб вийшла «розпатлана елегантність», а потім - все це зафіксувати. Додати стилю й вишуканості такій зачісці можна за допомогою випущених прядок. Вони обов'язково повинні бути довгими, обпадати із двох сторін по всьому овалі обличчя. Гладкі, акуратні, вони доповнять образ і додадуть йому деяку зібраність.

Що не модно в цьому сезоні - так це завивка й численні пишні кучерики. Куди більш елегантно й модно буде виглядати хвиляста голлівудська зачіска. Струмливі хвилясті локони, довгі і акуратні, будуть ефектно виглядати особливо на довгому волоссі. Хоча й при середній довжині волосся така зачіска також підійде.

До речі, занадто довге волосся в 2009 році не так популярне, краще віддати перевагу середній довжині.

Що стосується чубчика, то про нього краще взагалі забути. Відкрите чоло - це зараз модно й актуально.

Якщо ж ви не представляєте себе без чубчика, то краще віддати перевагу французькому чубчику, що починається із середини голови.

Використовувати начіс можна, але краще це робити тільки у випадку світського прийому й створенні вечірньої зачіски. У звичайному ж житті, це буде виглядати атавізмом, що тільки покаже вашу старомодність.

Зараз у моді будуть природність і легкість, тому користуватися різними засобами укладання й фіксації треба дуже обережно. Якщо перестаратися, то навіть чудова зачіска, зроблена вранці, дуже швидко втратить свою форму. Відновити колишню пишноту буде дуже складно, а то й неможливо.

Власникам кучерявого волосся можуть допомогти засоби, які розгладжують. З їхньою допомогою можна легко зробити голлівудське хвилясте укладання, що актуально в цьому сезоні.

Саме така зачіска додає жіночності і робить молодшими. Легкі завитки, кокетливі кучерики - те, що допоможе бути стильною. Головне правило краси довгого волосся - належний догляд і здоров'я.

Тим, у кого волосся пряме, можна порадити строгі пучки або недбалі розпатлані зачіски.

У 2009 року можна сміливо експериментувати із зачісками й укладаннями. Змінити зачіску - це набагато швидше й простіше, ніж обновити гардероб. А виходить, саме нова зачіска, відкриває майже безмежні можливості по створенню нового образу.

Зачіска для жінок одна з складових іміджу, яка просто необхідна для того, щоб жінка відчувала себе упевненої в сучасному суспільстві. Тому мати зачіску, яка не відстає від тенденцій моди дуже важливо для кожної жінки.

Все нове - це добре забуте старе, так вирішили дизайнери цього сезону. Тому особливу перевагу віддали зачіскам в стилі ретро. Якщо ви хочете виглядати модно, візьміть за зразок фотографії легендарної Одрі Хепберн, саме такі зачіски міцно увійшли до моди в новому сезоні. Використовуйте утюжки і засоби для додання сяйва волоссю, щоб створити ідеальний образ.

Довге волосся в моді давно, але зараз дизайнери зробили ставку на натуральність. Тому варто відмовитися від нарощеного волосся і подумати про те, щоб відпустити свої локони. До моди увійшло довге волосся, оброблене засобами, які додають їм ефект мокрого волосся. Довге волосся може бути гладким або об'ємним, але особливо актуально зачісувати передні пасмочки назад, закріплюючи їх шпильками. Решта волосся повинна вільно спадати на плечі.

Сучасна жінка не рідко не знаходить час на довге укладання. Стиль життя диктує напрями, в яких рухається мода. Тому зараз популярні зачіски, що не вимагають особливих зусиль для їх створення. Пасмочки, що стирчать, недбало укладене волосся, пучки, з яких стирчить декілька волосків - це модні тенденції для найзайнятіших.

Дизайнери створили культ здорового сяючого волосся, тому варто купити засоби, які додають волоссю блиск. Маски, спреї, лаки, ламінування - все це особливо актуально.

Багато що залежить від зачіски, але не менш важливий і колір волосся. Цього сезону дизайнери рекомендують виглядати природно. Для брюнеток необхідно максимально природно підкреслити красу темного або каштанового волосся, використовуючи фарбу максимально наближену по тону до натурального відтінку. Блондинкам - легке мелірування і натуральні речовини, що освітлюють, наприклад, сік лимона. Цього року «міняти масть» кардинально - не модно, тому хай експерименти почекають.

Зачіски виходять з моди дуже швидко, і зовсім не обов'язково сліпо слідувати порадам популярних дизайнерів. Досить доглядати за своїм волоссям, вибрати стиль, який до вподоби, підтримувати натуральний блиск і силу волосся. Цього цілком вистачить для того, щоб завжди бути на крок попереду моди.

1.2 Характеристика історичної епохи і обґрунтування вибору базової моделі зачіски

Японія – це держава, яка розташована на островах Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку та інших (усього близько 4000), оточених Тихим океаном, Японським, Охотським і Східнокитайським морями. Панівна віра — буддизм і синтоїзм. Держава утворилася у VII-VIII ст. До 1868 р. Японія була закритою від усього світу країною, куди не допускали іноземців. Чимало запозичивши у Китаю, японська культура відрізнялася своєрідністю, вірністю історичним традиціям; японське мистецтво вражало європейців благородним лаконізмом і вишуканістю художніх засобів.

У XX ст. Японія стала високорозвиненою індустріальною державою із власним неповторним обличчям, визначеним поєднанням західних впливів із національними особливостями.

Не дивлячись на активний взаємозв'язок з сусідніми державами — Кореєю і Китаєм, - Стародавня Японія створила свою самобутню культуру.

Зачіски Стародавньої Японії вражають своєю оригінальністю і складністю. У японців від природи чорне волосся, колір якого вони ніколи не змінювали. Всі зачіски відрізнялися незвичайною акуратністю виконання. Вражає чистота волосяних бантів в нарядних високих жіночих зачісках. Силуети зачіски чоловічої і жіночої для всіх верств населення були однотипні. Багаті японці користувалися послугами перукарів. Процедура причісування тривала декілька годин і коштувала дорого. Чоловічі зачіски робили з напівдовгого волосся, піднятого вгору у вигляді невеликих башточок. Жіночі зачіски нагадували екзотичні квіти.

Жіночі зачіски виконували з довгого прямого, жорсткого, чорного волосся. Характерна риса їх — комбінація об'ємів, спрямованих догори, складність, симетрія. Всередині об'єми заповнювали чорними оксамитовими валиками, наповненими сухою травою. Спеціальні шпильки, стрічки, гребені, зроблені з дерева, дорогоцінних металів, коралів, панцира черепахи, слугували кріпленням для зачісок. Зовні зачіски нагадували китайські, але їхні відмітні риси — відсутність асиметрії, чілок, проділів.

Жіночі зачіски складалися з декількох елементів. Для стійкості у високі зачіски підкладали оксамитові вали, подушечок, застосовували овальні гребені, на які намотували волосяні пасма. Майстри часто підкладали у волосяні петлі легкий картон. Закінчену зачіску покривали розтопленим маслом або воском, щоб волосся блищало. Для збереження зачіски голову на ніч клали на спеціальні дерев'яні підставки, вірніше, підголовники, на зразок тих, якими користувалися індійці. Зачіски виконувались з природного волосся, але знатні пані іноді використовували парики. Парики також були багатоярусні. Звичайно нижній ярус від верхнього відокремлювали шовковим шарфом або великим гребенем.

Високі складні зачіски носили жінки з вищої знаті, які у святкових випадках покривали волосся фіолетовим напиленням. Щоб отримати справжні витвори мистецтва, перукарі годинами чаклували, споруджуючи вигадливі башти з волосся. Такі зачіски створювали на декілька днів і навіть тижнів.

Жінки нижчих шарів також носили високі зачіски, але в спрощених варіантах, але при цьому національний колорит зберігався. Банти і петлі були менших розмірів і не так пишні.

Зачіски гейш виконувалися найретельніше. Гейшами називали вільних, освічених, красивих жінок, яких запрошували на банкети, прийоми, чайні церемонії як своєрідну прикрасу. Вони були розумні, музичні, пластичні, володіли мистецтвом віршування і каліграфії. Існувала зачіска, яку носили тільки гейші: потиличне волосся утворювало напуск, при цьому шия була гола, стійка коміра значно відставала від шиї. Відмінністю також служили увіткнені в зачіску шпильки з крихітними віялами на кінці, які кріпили до шпильок боа і встромляли у вільний простір валиків, паперові квіти. Шия завжди залишалася відкритою.

Черниці голили голови, оскільки релігійні звичаї вимагали принесення в жертву волосся. Дівчатка носили коси.

Характерною рисою японських чоловічих зачісок були «хвости», петлі з волосся, зібрані переважно на маківці, а також поголена повністю або частково скронево-тім'яна зона.

Зустрічалися зачіски, в яких залишали невеликий пучок волосся на маківці, укладали його у вигляді петлі й зав'язували стрічкою. Кінець пучка був спрямований до потилиці. Навколо пучка волосся голили, а від середини потилиці залишали пряме волосся, яке рівненько підрізали на рівні шиї. Доповнювали подібні зачіски пишні від скронь до підборіддя бакенбарди.

Серед знаті популярними були зачіски з джгутоподібно скрученого волосся, яке кріпили шпилькою. Пасма зачісували догори маківки. Іноді таку зачіску прикривали шовковим або оксамитовим чохлом.

Імператриця у святкових випадках носила розплетене волосся або робила «хвіст» на потилиці, доповнюючи його штучним волоссям, щоб зробити довшим.

Усі валикоподібні зачіски складалися з чотирьох головних пасом: двох на скронях, тім'яного і потиличного. Саме з них робилися валики й петлі, які розміщували на маківці.

Зачіска імператора і знатних чоловіків представляла скручене в джгути волосся, укладене на верхівці в пучки. Іноді на них надягали невеликі оксамитові або шовкові мішечки. Поширеною чоловічою зачіскою серед знаті була так звана «зачіска самурая». У цій зачісці волосся з тім'яної частини збривали, а волосся з скронь і потилиці піднімали вгору і згортали джгутом, який пропускався крізь невеликий футляр. Для футляра використовували бамбукові палички, позолочений картон, парчу. Носили зачіску «щітка». Обличчя чисто виголювали, тільки в старості відпускали вуса і бороду.

З появою мандрівників з Європи символом європеїзації Японії стала зачіска дзангирі — коротко обстрижена голова. Вона змінила теммаге (голені лоби і пучки на потилиці) - зачіску, яку носили чоловіки у феодальні часи. У дитячих зачісках волосся на голові виголювалося, залишались тільки невеликі кухлі над скронями. Ці волосяні пасма у підстави зв'язували стрічками, шнурами, гумками.

Серед чоловіків літнього віку можна було побачити зачіску з прямим проділом і двома невеликими «хвостами» на скронях. Таку ж зачіску носили хлопчики до повноліття.

Своєрідними були зачіски самураїв: подовжене волосся на скронях і потилиці збирали на маківці, протягали через бамбукову або картонну трубочку (іноді замість трубочки використовували тканину) й укладали створений «хвіст» на голену тім'яну зону. Носили також зачіски, зібрані знизу на потилиці у «хвіст», перев'язаний у кількох місцях стрічкою і спрямований до Маківки, де він закінчувався петлею.

Серед чоловіків — представників знатної верхівки — особливо популярними були щіткоподібні зачіски різних варіантів. Деякі чоловіки обмежувалися оформленням щітки тільки в тім'яній зоні, а зі скронь і потилиці збирали подовжене волосся на маківці у вигляді петлі, підв'язуючи стрічкою.

Вишуканими були дитячі зачіски.

Одягом як чоловіків, так і жінок були довгі кімоно, які надягали часто по декілька — одне на інше. Кімоно шили з різних сортів шовку, іноді з виляску, декорованого рослинним орнаментом. Доповненням жіночого наряду був широкий пояс — обі, який на спині зав'язувався бантом.

Довгі рукави кімоно давали можливість ховати в них віяла, носові хустки, предмети косметики, маленькі іграшки. На японських гравюрах рідко можна побачити японців в головних уборах. Можливо, їх надягали рідко. Імператор і його сім'я носили високі шапочки чорного шовку, круглої форми або низькі, плоскі. Ззаду вони закінчувалися як би козирком. Були також капелюхи конусоподібної форми з широкими полями — з очерету, соломки, бамбука, покриті лаком. Капелюхи були яскравих кольорів — фіолетового, червоного, жовтого. Середні і нижчі стани в основному носили капелюхи з очерету або рисової соломки. Аристократи, прагнучи відрізнитися від простолюддя, користувалися менш розкішними головними уборами, чим імператор, але достатньо дорогими і недоступними для бідняків. По всій Японії була поширена мода на китайські накидки, якими закривали голови. Нареченій окрім довгих золотих шпильок надягали налобник — цуно-какуси — з білого шовку. По повір'ю він повинен був приховувати «роги ревнощів», що нібито прорізуються у кожної дівчини, як тільки вона стане дружиною. Старі жінки носили стьобані пов'язки.

Прикраси доповнювали зачіску і часто служили її опорою. Вони позначали характер святкування, пору року, станову приналежність. Голови прикрашали гірляндами витончено звитих кольорів лепехи, сакури — вишні, берізки, мальви, бузини. Популярна була хризантема. Але найпоширенішою прикрасою зачісок були гребені і шпильки. Їх робили з сандалового дерева, панцира черепахи, слонячої кістки, багато інкрустували перлами і перламутром. Кожна шпилька або гребінь ставав справжнім витвором мистецтва. Поверхня виробу покривалася лаками, ретельно шліфувалася, розписувалася.

Після революції Мейдзі розпочався процес модернізації країни, що певною мірою загальмував розвиток аксесуарів для жіночого вбрання. Урядом країни було затверджено європейський тип одягу в якості офіційного вбрання, що зумовило спрощення традиційної зачіски.

Вилучення прикрас для зачіски з модного світу мало би означати занепад цього виду мистецтва, однак воно продовжило своє існування у світі „ханаматі”, або „вербових кварталів”, як ще часто називали квартали розваги.

Надзвичайний підйом ханаматі надав нового імпульсу майстрам текстилю, ювелірам, живописцям – всім тим, чиє мистецтво було тісно пов’язане з національним вбранням, заможними та високоосвіченими клієнтами, що розуміють мову жіночих прикрас та вміють цінувати найвитонченіші нюанси оздоблення.

У більшості творів доби Мейдзі простежується повторювання прийомів попередніх часів, але у більш стриманому, скромному варіанті. Прикраси для зачіски стають меншими за розміром, простішими за формою та матеріалом виконання. Разом з тим, відбувається вдосконалення функціональних якостей прикрас для зачіски.

Так, когай – пласка шпилька, на яку накручувалося волосся, стає розкладною, через що нею стало користуватись значно зручніше.

Серед принципово нових, та безсумнівно, високохудожніх рішень, слід визнати твори, виконані в естетиці модерн. Як не дивно, японці із захопленням запозичували від європейців власне надбання, що набуло в Європі логічного та надзвичайно ефектного завершення. Тогочасні гребінці та шпильки з гнучкістю та летючістю графічної лінії милують зір елегантними силуетами, утворюючи образ витончений та сильний.

За часів Тайсьо виникає нова загроза існуванню традиційних прикрас, як, власне, і всьому комплексу національного вбрання. Все європейське постає синонімом сучасності, у той час як національне мислиться відсталим, застарілим. У столиці з’являються нові ідоли моди – так звані мога та мобі (від англ. modern girl та modern boy). Мога носили коротку стрижку з відкритими вухами та шиєю, шокуючи короткі спідниці з кричущими візерунками, туфлі на високих підборах та прозорі панчохи. Не менш епатажно виглядали й мобі у блакитних сорочках із зеленим галстуком, в широких брюках, капелюсі-казанці та окулярах в роговій оправі.

На відміну від доби Мейдзі, коли зачіски навіть бідних городянок прикрашали якнайменше простий гребінець та пара шпильок, жінки Тайсьо практично перестали вживати ці традиційні аксесуари японського вбрання.

Художні рішення цієї доби відзначаються елегантністю, смаком до чистих ліній, лаконічного декору з помітним наслідуванням Ар Деко, який дуже нагадував японцям стилістику школи Рімпа. Крім того, Ар Деко охоче сприйняли і майстри-текстильники, що виготовляли тканини для кімоно.

Дизайн аксесуарів, звісно, мав відповідати загальній стилістиці вбрання. У порівнянні із скромними прикрасами Мейдзі, здається іноді, що наче повертаються едоські часи, але в дизайні Тайсьо ніколи декоративний ефект не переважає над функцією, він завжди підпорядкований логіці форми.

Нова епоха Сьова виявилась карколомною для Японії. Коштовні кімоно та прикраси вийшли із вжитку не тільки через незручність, а й з моральних міркувань.

Після війни відкрились знову ханаматі, але багато кімоно та прикрас було втрачено, в країні панувала розруха. Саме тоді набули популярності паперові прикраси. Переважно то були сезонні канзасі, розраховані на тимчасове використання, але й серед них зустрічаються цікаві рішення.

Більш ретельна розробка „сезонних” прикрас для зачіски пов’язана з ростом популярності майко (учениці гейші), які починають відігравати особливу роль в культурі „вербових кварталів”. Ансамбль прикрас для зачіски майко поступово здобуває більш детальної розробки. Характерною прикметою учениці гейші стає хана-канзасі (шпилька, прикрашена квітами), які ще наприкінці доби Токугава носили молоді гейші. Хана-канзасі існують двох типів: пів-обруч та шпилька. Приблизно з 1920-х років і в повоєнні роки поступово складався сезонний репертуар шпильок для майко, що імітував квітіння відповідних рослин, які уособлювали певні пори року.

З аксесуарів, що виникли відносно нещодавно, слід згадати обі-доме – декоративну бляшку-зажим для обідзіме – поясу, що фіксує обі. Звичай прикрашати обідзіме у такий спосіб виник у ХХ столітті.

Більшість створеного в межах японської культури можна назвати мистецтвом. Жіноча мода — не виняток. Нанесення гриму вважалося знаком поваги до старших осіб, наділених владою. Для дами з'явитися перед батьком або чоловіком ненабіленою, ненарум'яненою, із зубами, не пофарбованими у чорний колір, вважалося непристойним.

Косметику використовували всі японці. Етикет імператорського двору зобов'язував всіх придворних бути на прийомі набіленими і нарум'яненими. Іноді пані так зловживали білилами, що їх лиця здавалися масками. Губи, на відміну від європейців, японки підфарбовували зеленою фарбою. Серед аристократок була поширена мода на повне збривання брів. Замість них малювали фарбою великі кольорові плями округлої форми, що доходять до лобових горбів.

У Японії жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця нібито оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.

1.3 Розробка моделі зачіски (стрижки) відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

В розробці даної моделі зачіски посприяла мода Японії та напрям сучасної моди.

Японська культура значно впливає на європейський стиль. Все більше створюється зачісок на основі східного фольклору.

За основу цієї фантазійної зачіски був взятий модний силует ідеалу моди Японії, що й послужив еталоном зразка.

Вивчивши досконало цю епоху, побачивши декілька зразків, які надійшли до сучасності, я уявила художній образ, а точніше потрібні деталі цього образу. Також я відновила в уяві раніше побачену зачіску в сучасному варіанті. Пофантазувавши, я підібрала потрібний сюжет та реальні елементи, придумала декілька можливих варіантів. Внаслідок цього з’явився задум, потім ідея, а потім мотив. Отримавши чіткий образ про майбутньої моделі, я виконала декілька ескізів у різних ракурсах.

Продумуючи модель зачіски, рахувала масштабність та пропорційність зачіски, а точніше, продумала особливості підбору костюму, макіяжу, прикрас. Я визначила колір та одяг - це сучасне плаття, у вигляді туніки. Також це яскравий макіяж.

Враховуючи композиції зачіски, окремо рахувала художню побудову форми, побудову елементів, їх гармонійний зв’язок, взаємовідношення, поєднання неоднорідності. Не менш важливим є врахування пропорцій величини голови.

Не забула продумати вплив та зв’язок, важливість кольору, адже він здатний збільшувати чи зменшувати об’єм. Визначилась з фактурою волосся, адже в цій зачісці використовуються накладні елементи, тому підбір і поєднання фактури є дуже важливим.

Перша деталь, що свідчить про аналогічність базової моделі історичної зачіски – це пропорційність.

Зараз існує безліч різних видів плетіння, переплетень, плетіння косичок, джгутів, вплітання різних декоративних прикрас. І взагалі, будь-яку історичну зачіску можна видозмінити, поєднавши її з сучасними декоративними прикрасами. Це можуть бути сучасні різноманітні стрічки, бісер, бусинки, шнурки, декоративні квіти, пір’я різного забарвлення.

Незвичайним для історичних деталей та елементів і розробці нової моделі є поєднання кольорів, як природних так і неприродних відтінків для волосся.

Вирішення та задум цієї зачіски незвичайний, неординарний. Вона складна у виконанні, але підходить для використання у повсякденному житті.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1. якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;

2. вік людини;

1. індивідуальні особливості;

2. професія, характер, стиль особи;

3. тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

4. співвідношення тіла з головою та зачіскою;

5. зріст людини відповідно до зачіски.

Обрана модель відповідає всім вищезазначеним нормам. Це молода дівчина. Волосся довге, природне, що полегшує виконання колорування, піддається потрібній укладці, тобто легко вкладається. Риси обличчя, правильні і при виконанні цієї зачіски з корекцією проблем не виникне. Зачіска ідеально підходить до цього типу обличчя, підкреслює його позитивні риси. У поєднанні зачіски з будовою тіла та зростом є відповідна пропорційність, масштабність, для створення потрібного образу.

Щоб виконати макіяж немає чітких правил, вимог. Кожен наступний крок при нанесенні макіяжу акцентується на потрібній ділянці обличчя.

Робота потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинні бути задіяні: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур, флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення.

Потрібне постійне вдосконалювання своєї майстерності, збільшення досвіду, вивчення нових технологій, що допоможе створити нові оригінальні образи, схеми макіяжу. Тому необхідно час від часу брати участь у конкурсах для власного розвитку та самовдосконалення.

Завдяки косметиці, навіть в малій кількості, можна створити надзвичайні образи, справжню красу.

Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це образний макіяж, який доповнює зачіску, але для повсякденного використання. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.

Перш ніж придумати образ макіяжу визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики. Продумаємо поєднання макіяжу і зачіски. В загальному це природний образ.

Потрібно створити стиль макіяжу, для цього необхідно вивчити клієнта – модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому візажистові в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись, майстер повинен визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти, я прийшла до висновку, що саме такий макіяж підходить для створення потрібного образу.

Щоб відчути і відобразити ідею образу, візажист повинен бути креативщиком, майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло підбирати косметику, яка потрібна для створення потрібного образу.

Також створити потрібний образ ідеальний можна при наявності великого асортименту декоративної косметики, її різноманітності, великої гами кольорів, високого рівня якості.

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально підкреслити цю красу, а не заховати її за “шторою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, у даному випадку яскравим, відкривати всю сутність очей.

Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана.

Продумавши всі деталі макіяжу, його модель схематично втілюють на малюнок. Створений ескіз допоможе остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть якщо щось не подобається - можна змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес не може обійтися.

Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності і загальному задуму. Також відповідати сучасним напрямкам моди.

Як уже вище сказано, у макіяжі використовуються яскрава гама свіжих відтінків: яскраво-жовтий, абрикосово-оранжевий, відтінки зелених та рожевих кольорів.

Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.

В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Макіяж і зачіска мають поєднуватись, відповідати моді Японії, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель.

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації праці перукарні

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода “нестримна”.

У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції, та тільки одиниці виявляються на “гребені хвилі”. Багатий вплив на дохід дає репутація. Головним девізом майстра-модельєра є: ”Першокласне обслуговування по розумних цінах.”. Дуже велика плата, чи занижена за послуги насторожує і відвертає людей. Якщо насправді у майстра “золоті руки” він завжди буде мати велику кількість клієнтів. Потрібно оцінити і розрахувати всі можливі доходи. Правильний і розумний розрахунок заробітку збільшить доходи.

Високий рівень обслуговування, розширений асортимент послуг, відмінна репутація також сприяє покращенню репутації.

Але все ж таки, найважливішою задачею є правильний підбір кадрів, що забезпечує половину успіху.

Завідуючий салоном краси повинен завжди у коректному вигляді нагадувати своїм працівникам про ввічливість, привітність, витримку, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, елегантність, ерудованість, оперативність, кмітливість, майстерність, самозадоволення. Найголовніше, при обслуговуванні клієнтів вміння користуватися посмішкою, звичайно в оціненій ситуації.

Отже, робота майстрів-перукарів пов’язана з обслуговуванням працюючих, покращення побуту тисяч наших громадян, тому праця перукаря така ж популярна, заслужена й потрібна нашому населенню, як і праця представників інших професій.

Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23. 08. 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень їх площі наведено в таблиці.

Розрахунок площі основних і допоміжних приміщень

Назва приміщення	Розрахунок площі	Площа кв м
Зал очікування	на одне робоче місце	1,5 але не менше 0,75
Гардероб для відвідувачів	на одне робоче місце	не менше 0,3
Жіночий зал	на одне робоче місце	не менше 8 0
Чоловічий зал	на одне робоче місце	не менше 6,0
Універсальні зали	на одне робоче місце	не менше 8 0
Манікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6 0
Педікюрний кабінет	на одне робоче місце	не менше 6,0
Склад	на одне робоче місце	не менше 1,0
Кімната персоналу	на одне робоче місце	не менше 0,75
Приміщення для прання	на перукарню	за розрахунком
Санвузол дія персоналу	на перукарню	не менше 2 0
Санвузол для відвідувачів	на перукарню	не менше 2,0
Косметологічний кабінет	на одне робоче місце косметолога	не менше 12,0

Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою Із застосуванням дезинфікуючих засобів Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.

Страницы: 1, 2