Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку

Споживачам планується надавати такі види телекомунікаційних послуг:

1) цифрові телефонні лінії:

а) міська телефонна мережа;

б) цифровий абонентський порт;

2) Інтернет за технологією ADSL з максимальною швидкістю до 8 Мбіт/с;

3) цифрові потоки ISDN PRI;

4) SIP-потоки.

Детальний опис послуг.

1. Цифрові телефонні лінії базуються на технології IP-телефонії. IP-телефонія об'єднує телефонні мережі і мережі передачі даних в єдину комунікаційну мережу, яка є потужним і економічним засобом зв'язку. Технологія IP-телефонії комбінує голос і дані в одній мережі і пропонують дешеві міжнародні і міжміські дзвінки і цілий набір комунікаційних послуг. Інтернет використовується оператором IP-телефонії тільки як транспортну середу між вузлами комутації. IP-технології останнім часом набирають все більшої популярності серед мешканців промислово розвинутих країн і немає жодних сумнівів у перспективності та вдосконалення даної технології. По цій технології можливо між абонентами встановлювати відеозв'язок.

2. Технологія ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line - "асиметрична цифрова абонентська лінія") є оптимальним рішенням для приватних клієнтів, пред'являються останнім часом підвищені вимоги до швидкості і якості передачі даних. При цьому для надання послуг доступу в Інтернет по ADSL-технології використовуються існуючі у клієнта телефонні лінії, без організації виділеного каналу. Технологія ADSL дозволяє по звичайній телефонній лінії організувати високошвидкісний цифровий канал, по якому забезпечується доступ до Інтернету зі швидкістю до 8 Мбіт/с. При цьому пропускної здатності вихідного каналу достатньо для передачі електронної пошти, факсимільних повідомлень і для проведення голосових переговорів через мережу Інтернет.

3. Цифрові потоки ISDN PRI (Integrated Services Digital Networks, ISDN). ISDN, будучи сполученою з телефонною мережею загального користування, поєднує в собі можливості як звичайної телефонної мережі, так і мережі передачі даних. Прекрасна якість з'єднання і можливість одночасно вести телефонну розмову і користуватися послугами прийому / передачі даних (обмін відеоінформації, графічними зображеннями та текстовими повідомленнями, якісний доступ до мережі Інтернет) є однією з головних причин переходу абонентів на ISDN. Головна перевага ISDN перед аналогової телефонної мережею - швидкість передачі даних, що складає 128 Кбіт /с.

4. По SIP-потоку підключається корпоративна офісна IP-станція до телефонної мережі загального користування по SIP-протоколу. Абоненту надається 30 телефонних каналів та один телефонний номер.

Підключення абонентів на останній милі планується по мережам корпорації (до складу якої входить оператор телефонного зв'язку ТОВ «Базіс»), яка будує для потреб своїх операторів і провайдерів спільну цифрову мережу в містах де планується будувати АТС.

Строк реалізації бізнес-плану розраховано 2 роки.

Джерелом інвестування є кошти фірм засновників.

Сума необхідних коштів - 763100 грн.

Строк погашення наданої фінансової підтримки - 24 місяці.

Результати маркетингових досліджень показують, що по показникам Держкомстату в Україні налічується на кожних 100 громадян - 28,7 телефонних номерів, тому розвиток фіксованого телефонного зв'язку ще не набув насиченості.

3.1 Загальна характеристика підприємства

Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс" .

Скорочене найменування: ТОВ «Базіс».

Код за ЄДРПОУ: 19470530.

Номер та дата державної реєстрації підприємства: №1 480 120 0000 000044, від 09.12.02р.

Назва органу, який здійснив реєстрацію: Виконавчий комітет Харківської міської ради.

Вид діяльності за ЗКГНГ: 240.

Форма власності за ЗКФВ: 10.

Адреса підприємства: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22.

Банківські реквізити: № 26005036062102 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005.

Керівник підприємства: Коваль Наталя Володимирівна.

Телефон: 720-20-54.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Базіс” (в подальшому - ТОВ “Базіс”) було створено в 1991 році і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства України та Статуту.

ТОВ “Базіс” є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

По своїй формі підприємство відноситься до малих, так як в роботі його задіяні не більше 50 працівників.

Метою діяльності Товариства є здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку та наступного його розподілу між Учасниками Товариства, предметом діяльності - надання послуг телефонного зв'язку.

Згідно Довідки Головного управління статистики у Харківській області від 02.11.2006р. №9606, видами діяльності ТОВ “Базіс” за КВЕД :

- діяльність зв'язку;

- будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання;

- надання інших комерційних послуг.

ТОВ “Базіс” має Ліцензію Державного комітету зв'язку та інформатизації України серія АА №223173 на надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території м. Харкова та Харківської області відповідно до ліцензійних умов провадження строком дії до 14.03.2010 року.

Структура підприємства представлена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 Організаційна структура Базіс.

Організаційною структурою Базіс є лінійно-функціональна. Лінійно-функціональна структура заснована на дотриманні єдиноначальності, лінійної побудови структурних підрозділів і розподілу функцій управління між ними. Вона синтезує кращі властивості лінійної структури (чіткі зв'язки підпорядкованості, централізація управління в одних руках) і функціональної структури (розподіл праці, кваліфікована підготовка рішень).

Існуюча будова структури не дозволяє розвиватися організації. Причини знаходяться на поверхні і розглядаючи діючу структуру зрозуміло чому. ТОВ «Базіс» зосереджений тільки на підтримці вже здобутого, відсутня в штатному розкладі служба маркетингу, яка і повинна зосередити свою роботу на зростанні кількості проданих послуг, пошуку і залученню нових абонентів.

Тому і не дивно, що кількість абонентів зростає повільно. Цьому сприяє відокремленість підрозділів, втрачений контроль керівництва і відсутність цілісної стратегії до розбудови організації в цілому.

3.2 Операційні можливості оператора

Оператор телефонного електрозв'язку ТОВ «Базіс» в місті Харкові надає абонентам основний перелік послуг.

1. Цифрові телефонні послуги з абонентною платою:

- для бюджетних організацій та квартирних абонентів - 19,73 грн.;

- для юридичних осіб - 28,40 грн.

До абонентної плати додається вартість послуг розмови споживачів з мобільними та міжміськими і міжнародними абонентами. Перевагами послуги є те, що абонент має змогу одержати весь комплекс послуг притаманний сучасним цифровим та офісним телефонним станціям. В цих послугах поєднуються новітні технології зв'язку з комп'ютерними інноваціями.

Наприклад, абонент відсутній біля свого телефонного апарату, але його телефонний номер при не відповіді на дзвінок зможе знайти користувача на його стільниковому телефоні, одержати в електронному вигляді записаний для нього текст, або ввімкнути автовідповідач. Це і багато більшого абонент одержує при підключені до цифрової АТС без закупівлі зайвого обладнання.

2. Інтернет по технологіям:

а) Dial-Up за тарифом міського з'єднання - 5,40 коп./хв.;

б) ADSL за ціною:

- 60,00 грн. зі швидкістю 256 Кбіт/с;

- 100,00 грн. зі швидкістю 1 Мбіт/с;

- 150,00 грн. зі швидкістю 2 Мбіт/с;

- 200,00 грн. зі швидкістю 4 Мбіт/с;

- 250,00 грн. зі швидкістю 8 Мбіт/с.

Крім стандартного виходу в Інтернет користувачам надається доступ в локалізовану мережу з об'ємом доступних ресурсів більше 1000 Тбайт. До локальних мереж Local Area Networks (LAN) відносять мережі комп'ютерів, які являють собою комунікаційну систему і зосереджені по території міста. Через короткі відстані в локальних мережах є можливість використання відносно дорогих високоякісних ліній зв'язку, які дозволяють, застосовуючи прості методи передачі даних, досягати високих швидкостей обміну даними порядку 100Мбіт/c. У зв'язку з цим послуги, що надаються локальними мережами, відрізняються широкою різноманітністю і звичайно передбачають реалізацію в режимі on-line.

3. Послуги ISDN PRI за ціною по тарифним пакетам:

а) офіс - абонентна плата 84,00 грн. (при 1 телефонному номері), та 5855,00 грн. (при 200 телефонних номерах);

б) корпоративний - абонентна плата - 200 грн. (включається по кожному

телефонному номеру мінімальний пакет послуг).

За допомогою цифрових потоків ISDN PRI абоненту можливо підключити 30 телефонних ліній і надається 1 телефонний номер. Окремо по кожному В-каналу проводиться тарифікація міських, міжміських та міжнародних розмов. Мінімальний пакет послуг сплачується незалежно від обсягу послуг, які отримані протягом місяця.

4. SIP-потоки за ціною по тарифним пакетам:

а) офіс - абонентна плата - 84,00 грн. (при 1 телефонному номері), та 5855,00 грн. (при 200 телефонних номерах);

б) корпоративний - абонентна плата - 200 грн. (включається по кожному телефонному номеру мінімальний пакет послуг).

За допомогою SIP-потоку можливо підключення корпоративної офісної IP-станції до телефонної мережі загального користування по SIP-протоколу. Абоненту надається 30 телефонних каналів та один телефонний номер. Ця послуга надає дуже великий спектр можливості для розгортання корпоративних мереж, з'єднуючи віддалені один від одного офіси, склади, філіали по всій Україні, а в окремих випадках і по всьому світу. Ця послуга дозволяє суттєво економити корпоративним споживачам витрати на послуги зв'язку, а також окремо розподіляти напрямки трафіку і його об'єм.

При цьому підприємство зв'язку намагається збільшувати номенклатуру телефонних послуг відповідно до потреб абонентів, використовуючи цифрові можливості сучасних АТС на основі IP-телефонії. Одну із таких послуг «Віртуальна Міні-АТС» показано в таблиці 3.1.

Але цей перелік більше підходить до комерційного використання підприємствами та організаціями, для квартирних абонентів ТОВ «Базіс» надає додаткові послуги телефонного зв'язку, перелік яких вказано в таблиці 3.2.

Підприємство має пряму зацікавленість в якості і кількості наданих послуг для своєї конкурентоспроможності на ринку телекомунікаційних послуг зв'язку. Від цього залежить попит потенційних споживачів.

ТОВ «Базіс» використовує відкриті джерела технологічних інновацій, своїх патентних винаходів і авторських свідоцтв не використовує.

Ціноутворення телефонних послуг по абонентній платі та по хвилинному обліку проводиться згідно Граничних тарифів, що регулюється Національною комісією з питань регулювання зв'язку в Україні. Послуги доступу до Інтернет, ISDN PRI, SIP-потоки розраховуються в залежності від середньої вартості такого ж рівня і об'єму послуг конкурентних операторів та провайдерів і альтернативних варіантів визначення ціни.

Таблиця 3.1 - Віртуальна Міні-АТС

До основних груп споживачів відносяться всі верстви населення, бюджетні установи та юридичні особи, які мають попит на фіксовані послуги зв'язку та готові споживати Інтернет в різних об'ємах.

Для ISDN та SIP потоків основними споживачами є юридичні особи та організації, що мають свою розгалужену сітку відділень (банки, страхові компанії, мережеві організації та інше), тому маркетинг по цій групі послуг буде направлений на зацікавленість в швидкому підключені і більшому об'ємові послуг цим організаціям. Оскільки інформаційними послугами споживачі користуються майже кожен день, тому циклічність їх оплат виходить на місячний рівень. При цьому необхідний окремий відділ для нарахування, доставки рахунків (повідомлення про рахунки), прийом оплати за послуги (авансові і кредитні) та відстеження платежів (контроль розрахунків).

Таблиця 3.2 - Додаткові послуги телефонного зв'язку

Планується в подальшому використовувати мережі побудовані до абонента для надання вторинних послуг, які вже набувають популярності серед населення. До таких послуг будуть відноситись: домофонний зв'язок, IPTV, відео по заказу та інші інновації. Головне для оператора ввійти в помешкання споживача, все інше вже буде залежати від потреб абонента, його фінансового становища і наполегливості оператора зв'язку знайти і вмотивувати користувача у потребі тієї чи іншої новітньої послуги.

Оцінка розвитку виробництва та своєї позиції на ринку з точки зору пропозиції спеціальної та цивільної продукції (послуг) дуже висока, так як надання цих послуг задовольняє попит споживача, у якого сформована потреба до інновацій, хоча в основному це відноситься до більш молодої вікової групи споживачів.

Механізм проникнення на ринок телекомунікаційних послуг вироблений корпорацією і забезпечує оператора телефонного зв'язку цілісною стратегією і можливостями для розвитку.

Стратегія здійснення продажу агресивна і вона дозволяє за допомогою численних акцій привернути потенціальних користувачів до інноваційних інформаційних послуг телефонної компанії.

Маркетингові служби відносяться до одного із підрозділів корпорації і подальший розвиток підприємства залежить від напрямку і стратегії, яка існує у всіх провайдерів та операторів які діють спільно в корпорації. Використовуються такі основні засоби маркетингової комунікації (впливу на покупця):

- реклама по корпоративним телеканалам;

- реклама в місцях продажу та оплати послуг.

Продаж послуг стимулюється пропозицією багатьох послуг одночасно (телефонні послуги, доступ до Інтернет, підключення до кабельного телебачення). Служби маркетингу оперативно відслідковують зменшення попиту і приймають рішення, спрямовані на покращання системи збуту та освоєння нових ринків. Вносять пропозиції щодо ціноутворення і дають на розгляд оператору для затвердження і подальшого ознайомлення абонентам (зменшення ціни при підключенні до послуги, акції по зменшенню тарифів на послуги та інше) .

Здійснивши екскурс по галузі електрозв'язку і взявши досвід Західної Європи, де кількість телефонних абонентів сягає 80 на 100 жителів, а в Україні 28,7 на 100 жителів, то можна зробити суттєвий висновок про те що у нас при всій конкуренції і монопольного становища Укртелеком, споживачів вистачить всім операторам ще принаймні років на 10. Також можна взяти до уваги, що все ж таки фіксований зв'язок безпечніший чим GSM та CDMA, які своїм випромінюванням можуть привести через певний час до поганих наслідків, особливо шкідливо це для дітей. Хоча не дуже відомо про наслідки такого впливу, все ж на мою думку вони дадуть про себе знати в подальшому.

Для проникнення на телефонний ринок різних міст та областей України необхідно одержувати ліцензії на послуги зв'язку і дозвіл на номерний ресурс, в межах виданої ліцензії.

Пріоритетним напрямом розвитку телекомунікаційних мереж України [18] прийнято прискорений розвиток мереж телефонного зв'язку для надання загальнодоступних послуг, перелік яких визначений законодавством. При цьому враховуються такі особливості:

а) загальнодоступні телекомунікаційні послуги повинні надаватися всім бажаючим за регульованими державою тарифами. Для розширення загального доступу до телекомунікаційних послуг нарощуються технічні можливості телекомунікаційних мереж;

б) необхідно забезпечити доступ майже усього населення України (не менш як 99,9 відсотка) до загальнодоступних телекомунікаційних послуг задовольнити попит платоспроможного населення на телекомунікаційні послуги нового покоління;

в) запровадити нові види надання послуг, спільних для мобільного і фіксованого зв'язку, а також персоналізованих послуг з поступовим переходом до послуг персонального номера.

3.3 План розвитку телекомунікаційної мережі

ТОВ «Базіс» освоєно технологію надання таких видів послуг телефонного зв'язку - послуги з використанням цифрових АТС нового покоління, та послуги з використанням технології VoIP. Для надання цих послуг використовується гібридна оптико-мідна і локальна мережі передачі даних.

Доставка сигналу містить у собі передачу цифрових сигналів телефонії шляхом утворення магістралей рівня STM-1, PDH магістралей, та з використанням цифрових трактів Е1. У локальних комп'ютерних мережах стандарту VoIP з використанням проколу SIP.

Згідно з виробничим планом прийнято рішення встановити новітні телефонні станції в кількості трьох одиниць типу «Матриця» в містах Києві, Полтаві та Сімферополі. Для цього буде придбане обладнання у виробника TeleTec, його прогресивність можна спів ставити по основним показникам з аналогічними показниками обладнання інших виробників.

Надання послуги телефонного зв'язку у кожному місті буде здійснюватись з ОПТС ТОВ «Базіс» та планується розташувати їх за адресами:

1) м. Київ, вул. Світлицького, 35;

2) м. Полтава, вул. Калініна, 33;

3) м. Сімферополь, вул. Джанкойська, 104.

На ОПТС ТОВ «Базіс» планується побудувати системи резервування живлення. Електроживлення обладнання АТС здійснюється від існуючої мережі змінного струму 220в з використанням джерел безперервного струму, з додатковою лінією - резервом по живленню 220в, а також передбачено оперативне підключення до аварійного джерела живлення (бензинова електростанція на 4кВт).

Від АТС цифрові сигнали за допомогою оптичних передавачів будуть передаватись по кабельній мережі до кінцевого споживача. Оптичні передавачі побудовані на обладнанні, яке складається з мультиплексорів: FMUX-01, MSPP-155, Alcatel-Lucent.

Підприємством використовується різноманітне обладнання для доставки сигналу з головної станції:

1) цифрові АТС «Matrix»;

2) виноси цифрових АТС «Matrix»;

3) кабелі оптичні 8,16,24, UTP фірм Commscope, Finmark;

4) маршрутизатори фірми Dlink.

Схема реалізації технічного проекту підключення до телефонної мережі загального користування (ТМЗК) наведена на рисунку 3.2.

Для з'єднання АТС і споживача необхідно прокласти магістральні і розподільчі кабельні лінії, які будуть заводитись в існуючу каналізаційну магістраль.

Територія розповсюдження послуг телефонного зв'язку намічено у житлових будинках, що розташовані в межах вулиць.

1. В місті Київ - Автозаводська, Агрегатна, Андрія Малишка, Бережанська, Бойченка Олександра, Братиславська, Космонавта Волкова, Вишгородська, Зої Гайдай, Героїв Дніпра, Героїв Сталінграда, Дарницький, Дружби Народів, Дубровицька, Маршала Жукова, Залки Мате, Я. Івашкевича, Ю. Кондратюка, Академіка Курчатова та ін.

Кількість потенційних абонентів складає 80000 споживачів.

2. В місті Полтава - Петра Юрченка, 23 Серпня, О. Бідного, Алмазна, Артема, Богдана Хмельницького, Ватутіна, Великотернівська, Героїв Сталінграда, Головка, Грушевського, Докучаєва, Зигіна, Калініна, Кондратенко, Котляревського, Коцюбинського, Красіна, Куйбишева та ін.

Кількість потенційних абонентів складає 20000 споживачів.

Рисунок 3.2 - Схема підключення до ТМЗК

3. В місті Сімферополь - Гагаріна, Київська, Ларіонова, Ракетна, Чонгарська, Центральна, Фурманова, Фрунзе, Франко, Тургенєва, Тролейбусна, Суходільна, Севастопольська, Російська, Ростовська, Попова, Польова, Перемоги, Очаківська, Набережна, Московська, Мокроусова, Мелитопільска.

Кількість потенційних абонентів складає 10 000 споживачів.

Для успішного виконання запланованого обсягу робіт необхідно провести реорганізацію підприємства. На рисунку 3.3 представлена рекомендована мною організаційна структура.

Директор підприємства повинен спланувати заходи щодо оздоровлення підприємства, а саме:

- провести аналіз та вдосконалення організаційної структури управління;

- створити умови для підвищення якості надання послуг зв'язку;

- підвищити ефективність маркетингу;

- знаходити можливості для зниження витрат на виробництво;

- впровадити нові прогресивні форми і методи управління;

- оптимізувати чисельність зайнятих на підприємстві і проводити заходи до підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів;

- залучити інвестиції;

- проводити контроль виконання виробничих програм.

Рисунок 3.3 - Рекомендована організаційна структура

Пропонується створити підрозділ маркетингу для пошуку і залученні абонентів. Основні функції відділу:

1) розробка стратегії підключення абонентів;

2) планування і пошук потенційних абонентів;

3) прийом заяв на встановлення телефонних номерів та підключення інших послуг, оформлення договорів на надання послуг;

4) надання пільг відповідним категоріям абонентів і складення звітів для подальшої компенсації місцевими органами;

5) підготовка та подання статистичної звітності по оператору;

6) формування рахунків, доставка абонентам та контроль оплати послуг;

7) прийом заяв на відсутність зв'язку у абонента та передача в технічний відділ для усунення пошкодження ліній зв'язку;

8) представлення споживачам відомостей по оператору;

9) створення іміджу телекомунікаційної компанії;

10) інформування абонентів про нові послуги зв'язку, додаткові сервіси, та стан заборгованості споживача перед компанією.

До технічного відділу необхідно залучити інженера по сервісним послугам для їх розробки і впровадження. Сервісні послуги - це новий напрямок, який необхідно розвивати в контексті новітніх технологій. Сервісні послуги дозволять оператору збільшити прибутковість від надання послуг зв'язку і надавати своїм, а в подальшому і абонентам інших операторів розроблені в компанії інформаційні продукти.

Для розгортання мережі новостворених АТС потрібно залучити інженерів зв'язку в запланованих містах розгортання телефонних мереж підприємства.

3.4 Фінансовий план

Бізнес - це будь-яка діяльність, спрямована на отримання прибутку. Тому, перш ніж витрачати кошти і сили на оформлення бізнес-плану по повній формі, слід попередньо перевірити бізнес-ідею на прибутковість. Для цього рекомендується попередньо виконати експрес-розрахунок прибутковості в наступній послідовності. Розрахунок рекомендується виконати на період в два роки. Зазвичай цього часу цілком достатньо для забезпечення окупності підприємства в будь-якій сфері бізнесу. Період кредитування, як правило, також не перевищує цього періоду. Разом з тим можна вибрати і менший розрахунковий період (наприклад, один рік або ще менше), якщо для цього є підстави.

Стартовими вкладеннями називають витрати на обладнання і будівництво (реконструкцію), які необхідні для реалізації бізнес-ідеї. У стартових вкладеннях входять також і обігові кошти, які необхідні для початку справи.

Для початку розпишемо всі витрати і підрахуємо їх суму.

1. Необхідне обладнання, в тому числі:

а) три АТС на 1000 номерів - 3х100000=300000 грн.

2. Витрати на будівництво та реконструкцію:

а) проектні роботи - 3х30000 = 90000 грн.;

б) пуско-наладка обладнання 3х30000 = 90000 грн.

3. Сумарний обсяг потрібних оборотних коштів:

а) 3000х3х24 = 216000 грн.;

б) одержання ліцензії на 3 міста - 3х1700 = 5100 грн.;

в) одержання номерного ресурсу в містах - 3х21000 = 62000 грн.

Разом необхідні стартові вкладення становлять (п.1 + п.2 + п.3): 300000+90000+90000+216000+5100+62000=763100 грн.

Другим етапом підрахуємо доходи від реалізації та витрати за 2 роки.

1. Відпускна ціна продукції (послуги) на розрахунковий період 33,3 грн. на номер в місяць.

2. Обсяг реалізації (штук, раз і т.п.) на розрахунковий період:

- за перший рік - від 0 до 1000 послуг/місяць;

- за другий рік - 1000-2000 послуг/місяць.

3. Обсяг реалізації в грошовому виразі на розрахунковий період:

- за перший рік планується разом з послугами зв'язку підключати надавати доступ в локальну мережу та Інтернет - (33,3+30)х500=31650 грн./місяць (в середньому) і повністю за рік 31650х12= 379800 грн./рік (в середньому);

- за другий рік планується додатково ввести послугу IPTV -(33,3+30+30)х1500=139950 грн./місяць (в середньому) і повністю за рік 139950х12= 1679400 грн./рік (в середньому);

- обсяг реалізації в грошовому виразі за 2 роки-2059200 грн.

4. Сумарна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів на розрахунковий період: оренда каналів електрозв'язку - 10000х24місяці=240000 грн.

5. Сума амортизаційних відрахувань на розрахунковий період (18% в рік для обладнання): 300000х18%х2=108000 грн.

6. Сумарна вартість оренди на розрахунковий період: оренда - 100х3х24місяці = 7200 грн.

7. Сумарна оплата персоналу на розрахунковий період: 3000х3х24 = 216000 грн.

8. Нарахування на оплату персоналу на розрахунковий період (38,5%) 0,00 (використовуються послуги приватних підприємців).

9. Інші витрати 0,00 (підключення кінцевих пристроїв будуть виконуватись за рахунок споживачів).

10. Сумарні витрати на розрахунковий період (п.4 + п.5 + п.6 + п.7 + п.8 + п.9): 240000+108000+7200+216000=571200 грн.

11. Сума сплачених податків на розрахунковий період, крім податку на прибуток: 2059200х12%=247104 грн.

12. Відсотки за кредит - 0,00 (використовуються інвестиції корпорації, що вкладаються в розвиток загальної для своїх операторів і провайдерів мережі і відносять витрати на збільшення капіталізації корпорації в цілому).

13. Прибуток (чистий дохід) на розрахунковий період (п.3-п.10-п.11-п.12): 2059200-571200-247104-0=1240896 грн.

Одержавши остаточні дані, можливо оцінити прибутковість підприємницького проекту. Різниця між прибутком за розрахунковий період і початковими стартовими витратами: 1240896-763100=477796 грн.

Оскільки різниця більше нуля, то реалізація бізнес-ідеї окупає витрати, це дозволяє оцінити ступінь прибутковості проекту.

Виконання фінансового плану поточного року допомагає правильно оцінити економічні можливості самої організації. Основні фінансові показники за останній звітний період порівнюються з плановими за попередній рік.

Визначаємо основних та альтернативних постачальників трафіку для розрахунку потреби на виробничу програму в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок потреби в ресурсах на виробничу програму

Складаємо прогнозований обсяг продажу послуг і заносимо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4 - Прогнозований обсяг продажу послуг

Складаємо прогноз фінансових результатів на плановий період і показники заносимо в таблицю 3.5.

До витрат підготовчого періоду відносяться оформлення реєстраційних та дозвільних документів (ліцензії на надання послуг електрозв'язку в містах, одержання номерного ресурсу, підключення до мережі загального зв'язку, розробка проектно-кошторисної документації, придбання, закупівля та встановлення обладнання, пуско-наладка).

Таблиця 3.5 - Прогноз фінансових результатів

Для оцінки фінансової діяльності підприємства з надання послуг зв'язку проводиться розрахунок ефективності плану розвитку, результати якого заносимо в таблицю 3.6. З метою забезпечення самоокупності капітальних вкладень, пов'язаних з проведенням заходів щодо плану розгортання телекомунікаційної мережі в інших містах враховуються всі показники і визначається кінцевий фінансовий результат від впровадження бізнес - плану.

Значення основних фінансово-господарських показників підприємства на прогнозований період вказано в таблиці 3.7.

Таблиця 3.6 - Розрахунок ефективності плану розвитку

Результати оцінювання плану та фінансових показників вказує, що вкладені кошти на розвиток телефонної мережі при умові використання існуючої лінійно-кабельної мережі провайдерів Інтернет вже на другий рік розгортання телефонних номерів в містах дасть значний прибуток в розмірі 3146,9 тисяч грн., а придбане обладнання дозволить при незначних вкладеннях додавати номерний ресурс і надалі розвиватись оператору в цих містах.

Таблиця 3.7 - Основні фінансово-господарські показники підприємства

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [28]. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов'язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

В ТОВ “Базіс” робота по охороні праці здійснюється замісником директора по технічним питанням (за сумісництвом - начальником відділу охорони навколишнього середовища), який призначається і підзвітний директору фірми. Нормативно-правові питання по охороні праці базуються на наступних документах:

- конституція України;

- закон «Про охорону праці»;

- КЗпП;

- положення про Держекспертизу умов праці;

- ДСТУ;

- санітарні норми і правила;

- норми радіаційної безпеки;

- правила використання електроприладів;

- галузеві СниПи.

Завдання, які виконуються відповідальними за охорону праці на підприємстві:

- аналіз робіт по охороні праці;

- організація і координація робіт у сфері охорони праці;

- навчання працівників безпеки праці;впровадження передового досвіду і наукових розробок;

- удосконалення робіт з охорони праці.

Основним видом діяльності ТОВ «Базіс» є надання послуг зв'язку. Для цього необхідно мати приміщення для розміщення основних елементів управління, вузлів комутації, доступних для абонентів пунктів прийому оплати та можливість надання інших послуг по обслуговуванню. При цьому потрібно враховувати безпечність середовища, в якому працює персонал підприємства та умови праці.

Наявність великої кількості приміщень веде до більш детального контролю виробничих приміщеннях і відповідальності за дотриманням чинних показників. Вимоги до виробничих приміщеннях характеризуються показниками, які суттєво впливають на життєдіяльність працюючих в них осіб. До таких показників відносяться:

- температура в приміщенні;

- вологість повітря;

- освітленість робочого місця;

- кондиціювання та провітрювання;

- концентрація працюючих на одиницю площі приміщення;

- та інші.

4.2 Характеристика приміщення

Основними, в плані безпечності на підприємстві є приміщення, де розміщуються автоматичні телефонні станції, які мають в цілому шкідливі показники і негативно впливають на обслуговуючий персонал, що знаходиться в цих приміщеннях. В таблиці 4.1 вказано назви характеристики факторів і їх відповідність нормативно-технічній документації по критеріям вибору.

Таблиця 4.1 - Характеристика факторів

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ [30].

4.3 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

При проходженні стажування у ТОВ «Базіс» встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори:

- запиленість;

- знижене освітлення;

- шум, вібрація;

- психофізіологічний фактор;

- підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на зазначеному підприємстві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Площа приміщення становить 60 м2, у ньому 3 робочих місця, на кожне робоче місце доводиться приблизно 20м2, приміщення відповідає санітарним нормам проектування приміщень для використовування під АТС. В приміщенні два великих вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.

У технічному відділі, до якого відносить персонал АТС, періодично виконуються комплекси заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці працівників і підвищення продуктивності, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, яка використовується.

4.4 Виробнича санітарія

Умови праці на підприємстві ТОВ «Базіс» не вимагає фізичної напруги, але вимагає максимальної концентрації уваги й тримає працівника в постійній напрузі. Тому ця робота, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [32], віднесена до легкої категорії 1а - легкі фізичні, виходячи з наступних факторів: категорії важкості робіт, періоду року. Енерговитрати становлять до 139 Вт.

Оптимальні норми температури параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Оптимальні параметри мікроклімату

Збереження комфорту в приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

Основними засобами є щоденне вбирання приміщення, провітрювання, підтримка необхідного температурного режиму за допомогою різних технічних пристроїв (у холодну пору року), вентиляція або кондиціювання (що обумовлено, також наявністю на робочих місцях співробітників закладу) СНиП 2.04.05-91 [38] .

4.5 Освітлення виробничого приміщення

У відділі застосовується природне бічне висвітлення [39].

Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Характеристика виробничого висвітлення

На АТС із природним бічним висвітленням працюють 3 людини, у приміщені знаходяться 2 стола, 3 стільці, 3 комп'ютера, 6 шаф. Для умов міста Харкова, величина КЕО розраховується за формулою:

(4.1)

де - нормована величина КЕО для третього пояса світлового клімату дорівнює 1,5%;

с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна на захід);

m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.

Штучне освітлення створюється електричними джерелами світла.

Розряд зорової роботи, обумовлений найменшим об'єктом розрізнення - ІІІ (робота високої точності з найменшим об'єктом розрізнення від більш ніж 0,3 мм до 0,5 мм), мінімальне нормована освітленість 300 мк.

Для розрахунку загального рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод коефіцієнта використання світлового потоку, що враховує світловий потік, відбитий від стелі й стін. Світловий потік розраховується за формулою:

(4.2)

де Emin - нормована мінімальна освітленість, лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітлення);

N - число світильників;

n - число ламп у світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку в долях одиниці.

З урахуванням розряду зорових робіт (III б) Emin = 300 лк.

Освітлювана площа S = 60 м2

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Значення k= 1,2.

Коефіцієнт мінімальної освітленості Z характеризує нерівномірність освітлення. Для люмінесцентних ламп Z = 1,1.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку Ю знаходять індекс приміщення і й передбачувані коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі сп, стін сс, підлоги рр (для світлих адміністративно-конторських приміщень: сcтл = 70%, сстн = 50%, ср = 30%), вибирають тип світильника.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентними лампами як з гігієнічної так і з економічної точок зору. Для зниження пульсації люмінесцентних ламп до нормальних величин слід використовувати дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ЛХБ, ЛТПЦ, ЛН.

Індекс приміщення визначається за такою формулою:

(4.3)

де А, В, h - довжина, ширина й розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м;

(4.4)

де Н - геометрична висота приміщення;

hсв - звис світильника. Звичайно hсв = 0,2 .. .0,8 м;

hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8...1,0 м.

А = 12 м; В = 5 м; h = 3 - 0,2 - 0,8 = 2м; і = 1,22.

На основі отриманого значення і коефіцієнта використання світлового потоку з = 49 %.

Отже, світловий потік, відповідно до формули (4.2), дорівнює:

лм.

Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергозберігаючі потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛДЦ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К.

На основі розрахованого значення світлового потоку підбирається найближча стандартна лампа, у цьому випадку це люмінесцентна лампа ЛДЦ 40-4 зі значенням світлового потоку Фл ~ 1995 лм.

Після цього розраховується необхідна кількість цих ламп для розглянутого приміщення:

Округляємо до цілого й одержуємо, що в приміщенні потрібно встановити 6 світильників.

Схема розташування світильників наведена на рис 4.1.

В робочому приміщенні штучне освітлення виконується системою загального рівномірного освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників. Лінії світильників розташовані ліворуч від робочих місць паралельно лінії розташування робочих місць. Кількість світильників у лінії дорівнює трьом. У кожному світильнику дві лампи типу ЛДЦ 40-4. Коефіцієнт запасу світильників дорівнює 1,2; коефіцієнт пульсації ламп - 5%, для чого розташовані поруч світильники підключені до різних фаз трифазної мережі. Таким чином, загальна кількість світильників дорівнює 6, що відповідає розрахунковому значенню кількості світильників даного типу. Можна зробити висновок, що система штучного освітлення даного приміщення задовольняє пред'явленим вимогам.

Рисунок 4.1 Схема розташування світильників

4.6 Виробничий шум та вібрація

Високий рівень шуму та вібрації - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань. Підвищений рівень шуму впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну систему. Шум не лише погіршує самопочуття, а й знижує продуктивність праці на 10-15 відсотків. У зв'язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення.

Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [34], вібрації за ГОСТ 12.1.012-90 [40].

Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБА, а локальної вібрації - 8 - 16 Гц.

Джерелом шуму і вібрації для працівників приміщення АТС є телефонна станція і блок живлення акумуляторних батарей, але винесено в інше приміщення.

Крім того, це може бути шум від працюючих комп'ютерів, що знаходяться на АТС. Для зниження негативного впливу шуму та вібрації застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень, обшивку стін, яка сприяє виникненню акустичного ефекту, перфоровані стіни між робочими приміщеннями, звукопоглинаючі м'які штори. Важливе профілактичне значення мають організаційно-технічні заходи, такі, як своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання обладнання. Важливу роль у боротьбі з шумом відіграють архітектурно-будівельні і планувальні рішення при проектуванні та будівництві автоматичних телефонних станцій.

4.7 Електрична безпека

Для забезпечення роботи електроустаткування на телефонній станції для застосовується змінний струм, напругою 220 В.

По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення АТС прирівнюється до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до ПУЭ-87 [41].

Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:

- забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

- контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

- організація безпечної експлуатації електроустановок.

4.8 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.

Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії Д, ступінь вогнестійкості III, ступінь захисту світильників не нижче ІР-2Х; категорія захисту будинків від блискавки установлена ІІІ.

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.

Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання персоналу правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожеже небезпечними матеріалами.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБН В.1.1.7-02 [50], оскільки враховувались відповідні чинники при проектуванні об'єкту зв'язку.

4.9 Охорона навколишнього середовища

Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (у редакції Закону 1993, 1996 рр.) [29].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби [31]. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.

У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища.

ВИСНОВКИ

В умовах швидкого зростання витрат, підвищення комплексності задач управління, для забезпечення рентабельності та довгострокового виживання необхідна система управління формалізацією бізнес процесів, потрібні можливості, щоб пропонувати населенню товари та послуги і знаходити ринкові ніші, що гарантують економічне процвітання. Саме в умовах обмеженості ресурсів, зниження витрат, модифікації операцій та скорочення надлишкового персоналу методи управління бізнес-процесами можуть дати конкурентну перевагу тим фірмам, які мають у своєму розпорядженні час для їх вивчення та належного застосування.

В даний час загальна увага з боку бізнесу до системи стратегічного управління стрімко зростає. Розробляються і впроваджуються методи мережевого стратегічного планування, коли стратегія формується одночасно і погоджено на кількох технологічно або функціонально пов'язаних підприємствах. Виникають цілі «кущі» територіально близьких або функціонально пов'язаних підприємств, що діють з урахуванням узгодженої стратегічної перспективи (такі групи підприємств отримали назву «бізнес-систем»). Всі сучасні системи стратегічного управління підприємством носять досить комплексний характер, і вимагають додаткових оптимальних інвестицій.

Наявність управління є суттєвою ознакою складної системи, що забезпечують її цілісність. Управління - це цілеспрямований вплив однієї системи на іншу для зміни її поведінки (стану) відповідно до мінливих умов зовнішнього середовища. Поняття управління є базовим і будь-яку систему можна представити у вигляді системи управління, в тому числі і систему управління формалізацією бізнес-процесів. Так як система управління бізнес-процесами є одночасно і складною кібернетичного моделлю, то прикладом такої моделі може бути створення бізнес-плану.

У ринковій економіці фірма не зможе домогтися стабільного успіху, якщо не буде чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості. Бізнес-план спеціальний інструмент, який використовується в сучасній ринковій економіці незалежно від масштабів та сфери діяльності. Успіх в звичайній ринкової торгівлі і у виході фірми з новим продуктом на ринок неможливий без повного і ясного уявлення про перспективи здійснюються справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій.

У роботі докладно проаналізований ринок послуг зв'язку в Україні, який показує, що існує певна ринкова ніша, в якій можна і надалі розвивати структуру бізнесу. Тому пропонується в роботі інвестиційний проект представлений на прикладі розробки бізнес-плану розвитку ТОВ «Базіс» - підприємства як оператора фіксованого зв'язку.

Відмінною рисою даного підприємства є можливості розвитку і мобільності в прийняті рішень, щодо диверсифікації і виходу на ринок з новими технологіями. Послуги фірми відрізняються від послуг конкурентів наступними показниками: можливість зниження вартості основних послуг при тій же якості, що і у конкурентів, наявних можливостей збільшення кількості послуг, вибору прийнятних для абонентів тарифних планів, а також важливим фактором є індивідуальний підхід до кожного клієнта з обліком особливостей самого клієнта і врахування його потреб в подальшому.

Шляхами удосконалення бізнес-плану є обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту виконаного з використанням властивих для міжнародної практики методів розрахунків. Інвестиційний проект задовольняє висунутим критеріям прийнятності. Наслідки від втілення в життя інвестиційних рішень відіб'ються на збереження існуючих і створення нових робочих місць, поповнення районного та обласного бюджетів.

В дипломній роботі були розглянуті питання охорони праці та навколишнього середовища.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Черняк В.З. Оценка бизнеса: Бизнес-план / В.З.Черняк -- М.: Финансы и статистика, 1996. -- 176 с.

2. Дэвид Г. Бэнгз. Руководство по составлению бизнес-плана / Дэвид Г. Бэнгз; под ред. Л.М.Макаревича. - М.: Издательство "Финпресс", 1998.-256с.

3. Уткин Э.А. Бизнес-план. Организация и планирование предпринимательской деятельности / Э.А.Уткин. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», - ЭКМОС, 1998. - 212 с.

4. Балашов В.В. Тезаурус рыночной экономики и управления / Балашов В.В., Годин В.В., Райченко А.В.. - М.: МАУП, 1996, - 156 с.

5. Бизнес-план опыт, проблемы: (учебно-практическое пособ.) / Любанова Т.П., Мясоедова Л.В., Грамотенко Т.А., Олейникова Ю.А..- (3-е изд.). - М.: Книга-сервис, 2004. - 96 с.

6. Лапыгин Ю.Н. Бизнес-план: стратегии и тактика развития компании: (практ. пособие) / Ю.Н.Лапыгин, Д.Ю.Лапыгин. - М.: Омега-Л, 2007. - 350 с.

7. Ансофф И. Стратегический менеджмент / Ансофф И. - СПб.: ПИТЕР, 1999. - 415с.

8. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: тенденции, технологии, практика / Гольдштейн Г.Я. - Таганрог: ТРТУ, 2002.

9. Попов В.М. Бизнес-планирование: анализ ошибок, рисков и конфликтов / Попов В.М., Ляпунов С.И., Касаткин Л.Л. - М.: КноРус, 2003 - 448 с.

10. Бизнес-план инновационного проекта. Методика составления / Буров В.П., Галь В.В., Казаков А.П., Морошкина В.А. - М.: ЦИПКИ АП, 1997.

11. Бизнес-план: зарубежный и отечественный опит / Кураков Л.П., Ляпунов С.И., Мингазов Х.Х., Попов В.И. - М.: Финансы и статистика, 1995.

12. Ильин Н.И. Управление проектами / Ильин Н.И., Лукманова И.Г. - СПб.: Два Три, 1996.

13. Берл Г. Мгновенный бизнес-план: двенадцать быстрых шагов к успеху / Г.Берл, П.Киршер - М.: Дело, 1995.

14. Липсиц И.В. Бизнес-план - основа успеха: (практическое пособие) / И.В.Липсиц - М.: Машиностроение, 1993.

15. Уткин Э.А. Бизнес-план. Как развернуть собственное дело / Уткин Э.А., Кочеткова А.И. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". ЭКМОС, 1998.-176 с.

16. Бизнес-план. Методические материалы / (авт. тексту В.Клос). - М.: Финансы и статистика, 2000.

17. Методика складання бізнес-планів: (Електронний ресурс): Затверджено наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій N 56 від 21 квітня 1997 р.: - Режим доступу до рес.: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.4557.0

18. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року (Електронний ресурс): схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. - № 316-р: - К.: - Режим доступу до рес.: http://www.kmu.gov.ua.

19. Сладкевич В.П., Чернявский А.Д. Современный менеджмент: (в схемах) / В.П.Сладкевич, А.Д.Чернявский - К.: МАУП, 2003. - 152 с.

20. Шустіков А.А. Фінансова статистика : (навч. посібник) / Шустіков А.А. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 290 с.

21. Разроев Э. Инфокоммуникационный бизнес: управление, технологии, маркетинг / Разроев Э. - СПБ.: Профессия, 2003.

22. Мошелла Д. Бизнес-перспективы информационных технологий: как заказчик определяет контуры технологического роста / Мошелла Д.; (пер. с англ.). - М: МПБ Деловая культура, Альпина Бизнес Букс, 2004.

23. Брусиловский С.А. Сети совместного использования / Брусиловский С.А., Никитина М.А., Смирнова Е.Г. - Информкуръерсвязь, 2004, - №7.

24. Мардер Н.С. Современные коммуникации / Мардер Н.С. - М.: ИРИАС, 2006. - 384 с.

25. Гольдштейн Б.С. Call-центры и компьютерная телефония / Б.С.Гольдштейн, А.В.Пинчук, А.Л.Суховицкий - СПБ.: БХВ - СПБ, 2002.

26. Припачкин Ю.И. Все услуги - через «одну розетку» / Припачкин Ю.И. // Век качества. - 2004. - №4.

27. Рыцарева Е. Свободу дальним связям! / Е.Рыцарева // Эксперт. - 2005. - №22 (469).

28. Закон України “Про охорону праці”, / Верховна Рада України. - Офіс. вид. - К.: Парлам. вид-во. (нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 року.) - N 229-IV.

29. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, 1991 року зі змінами 1994 року ВР України.

30. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация : ГОСТ 12.0.003 - 74. ССБТ. - Введ. 01.01.76.

31. Правила охорони праці користувачів ЕОМ : НАОП 0.00-1.31.-99. - К.: 1999.-80 с.

32. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны : ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. - Введ. 01.0-1.89.

33. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование : СНиП 2.04.05-91. - М: Стройиздат, 1992.-64 с.

34. Шум. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. - Введ. 01.07.84.

35. Строительные нормы и правила. Естественное и
искусственное освещение. Нормы проектирования : СНиП 11-4-79. - М.: Стройиздат, 1980.

36. Определение категорий зданий и сооружений по
взрывопожарной и пожарной безопасности : НАПБ Б.07.005-86.

37. Юдин Е.Я. Охрана труда в машиностроении / Е.Я.Юдин - М.: Машиностроение. - 1993. - 568 с.

38. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование : СНиП 2.04.05 - 91. - М.: Стройиздат. - 1988. - 64 с.

39. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования : СНиП II - 4 - 79. - М.: Стройиздат. - 1980. - 110 с.

40. Вибрация. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.1.012 - 90. ССБТ. - Введ. 01.01.90.

41. Правила устройства электроустановок. ПУЭ - 87 Минэнерго СССР. - М.: Энергоатомиздат. - 1987. - 648 с.

42. Аппараты электрические напряжением до 1000В. Оболочки. Степени защиты : ГОСТ 14254 - 96..

43. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности : ГОСТ 12.2.007.0 - 75. ССБТ.. - Введ. 01.01.78.

44. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление ССБТ: ГОСТ 12.1.030 - 81*. - Введ. 01.01.82.

45. Пожарная безопасность. Общие требования ГОСТ 12.1.004 - 91. ССБТ. - Введ.01.07.91.

46. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования : СНиП 2.09.02 - 85. - М.: Стройиздат. - 1987. - 16 с.

47. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245 - 71 :ДНАОП 0.03.-3.01-71.

48. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин : ДНАОП 0.03 - 1.31 - 99. - (Національні стандарти України).

49. Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин : ДСанПін 3.3.2-007-98. - (Національні стандарти України).

50. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва : ДБН В.1.1 - К.: 2002. - 41 с. - (Національні стандарти України).

51. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений : РД 34.21.122 - 87 / Минэнерго СССР. - М.: Энергоатомиздат. - 1989. - 58 с.

52. Система управления окружающей средой : ДСТУ ISO14001-97 - 14012-97 - К.: ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАИНЫ - 225 с. - (Національні стандарти України).

53. Галузь зв'язку: підсумки роботи у 2008 році : (Електронний ресурс): за даними Держзв`язку 28 сiчня 2009 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О.Г.Осауленко. - К.: - Режим доступу до рес.: http://www.stc.gov.ua/uk/publish/article/63905.

Страницы: 1, 2, 3