1.Анкета, як основний інструмент соціологічного дослідження. Технологія підготовки анкети. Типи питань. Вимоги до формулювання та розміщення питань і відповідей

2.Практичне завдання

Список літератури

1.Анкета, як основний інструмент соціологічного дослідження. Технологія підготовки анкети. Типи питань. Вимоги до формулювання та розміщення питань і відповідей.

Динамізм суспільного життя, логіка його розвитку вимагають найширшого використання даних конкретних соціологічних досліджень для розробки наукових методів управління соціальними процесами. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває вивчення методів збирання й обробки соціологічної інформації.

Знання методів збирання інформації в соціологічних дослідженнях необхідне для правильного його використання у кожному конкретному випадку. Але ефективність дослідження залежить не від обсягу зібраної інформації, а від глибини та всебічності аналізу, що повинен виконуватися за певними правилами.

У процесі соціологічного дослідження поєднуються теоретичні і практичні знання, методологічна і методична (емпірична) частини. Остання становить польовий етап дослідження, який характеризується збиранням необхідної інформації. Після проведення наукового обґрунтування проблеми, визначення об'єкта та предмета дослідження, формулювання операціональних визначень основних і робочих понять, опрацюванні гіпотези, тобто закінченні теоретико-методологічної фази дослідження, основна увага зосереджується на виборі методів одержання необхідної соціологічної інформації.

Вибір методів збирання визначається, як правило, завданням соціологічного дослідження, специфікою його об'єктів, фінансово-економічним забезпеченням та емпіричною інтерпретацією робочих понять, об'єктивністю підтвердження гіпотез тощо. Вибрати метод збирання соціологічної інформації означає вибрати той чи інший оптимальний шлях одержання нової соціальної інформації для виконання поставленого завдання. Слово метод походить від грецького methodos -- шлях до чогось. У соціології -- це спосіб одержання вірогідних соціологічних знань, сукупність застосовуваних прийомів, процедур і операцій для емпіричного та теоретичного пізнання соціальної реальності,

Методичний арсенал соціологічних досліджень досить великий. У конкретно-соціологічних дослідженнях застосовують численні методи збирання, обробки й аналізу інформації. Деякі з них не є винаходами соціології і застосовуються у близьких (споріднених) до неї суспільних науках (інформатиці, демографії, соціальній психології). Основні з них (наприклад, опитування) у соціології потрібно розглядати як процес ко-мунікації між особою, яка добуває інформацію (інтерв'юер -- той, хто опитує), і особою (групою) -- тих, кого опитують, досліджують, інтерв'юють. Тобто інформація одержується у процесі діалогу, в формі запитань і відповідей на них. Такий метод пізнання соціальних явищ і процесів має у соціології давню традицію.

Крім того, що збирання інформації -- процес комунікаційний, кожний його варіант є досить складний вид соціально-психологічного спілкування, яке вимагає від дослідника грамотного вибору методу відповідно до обставин і поставлених завдань, знання позитивних і негативних сторін того чи іншого методу тощо.

Найпоширеніший у прикладній соціології метод опитування, який охоплює письмове і усне опитування, що відповідно на практиці виражається у двох його видах: анкетуванні й інтерв'юванні.

Метод опитування, полягає у тому, що дослідник одержує первинну соціологічну інформацію шляхом усного чи письмового звертання до досліджуваної сукупності людей (окремої особи) з питаннями, аналіз відповідей на які розкриває проблему дослідження. При цьому спілкування дослідника з носієм пошукової інформації (респондентом) опосередковується спеціальним, заздалегідь опрацьованим методичним інструментарієм (анкетою чи фіксованим інтерв'ю).

Анкетування може бути індивідуальним і груповим (колективним), очним і неочним. У свою чергу останнє за методом доставки анкети до інтерв'юера поділяється на поштове, пресове, журнальне. Окремо виділяють безпосереднє (кур'єрське) і телефонне опитування. При індивідуальному анкетуванні анкети роздаються респондентам на їх робочих місцях або ж за місцем проживання. Місце і час повернення заповнених анкет обумовлюється.

Групове опитування широко застосовується у трудових колективах, навчальних закладах. Як правило, в таких випадках дослідник працює з групою респондентів з 15-20 осіб, яких збирають у спеціально відведеному приміщенні. Це забезпечує повне повернення анкет, респонденти можуть дістати додаткову індивідуальну консультацію з техніки заповнення анкети. Крім того, анкетер при збиранні анкет має можливість проконтролювати якість їх заповнення, повернути на дозаповнення.

Відрізняють масові і спеціалізовані опитування. Якщо учасники масових опитувань -- респонденти, то у спеціалізованих головне джерело інформації -- професійно-компетентні особи (експерти), думку яких у соціології враховують при експертному опитуванні.

Найчастіше в опитуванні в якості робочого інстументарія використовують соціологічну анкету. Останній являє собою з'єднану єдиним дослідним задумом систему запитань, відповіді на які покликані виявити комплексні кількісно-якісні характеристики об'єкта і предмета дослідження. Він є тиражованим документом, який містить сукупність запитань, сформованих і пов'язаних між собою за певними правилами та вимогами. Анкета має бути розрахована на самостійне читання і заповнення респондентом (при заочному опитуванні), або на вільне заповнення ним після попереднього інструктажу, який проводить анкетер, тобто очному опитуванні. Для того щоб анкета як робочий інструментарій одержання вірогідної інформації був зрозумілою і виконувала своє призначення, потрібно знати і дотримуватись ряду правил та принципів її побудови, які виробила соціологія в Україні.

Найголовніший принцип опрацювання ефективної анкети -- залучення до її конструювання поряд із соціологічними працівниками (соціологами), соціальними психологами фахівців з тієї галузі народного господарства (науки, культури тощо), у якій досліджуватиметься та чи інша проблема. Загальною передумовою підвищення ефективності робочого інструментарію є комплексний підхід до досліджуваної проблеми, всебічне і компетентне її охоплення системою запитань, експериментальна перевірка їх у пробному (пілотажному) дослідженні і усунення виявлених недоліків та упущень.

При виборі анкетування як методу збирання необхідної інформації слід також знати його позитивні та негативні характеристики. До переваг анкетування належать:

- можливість, яка дозволяє при обмежених ресурсах провести широкомасштабні дослідження і охопити опитуванням великі маси людей у різних регіонах;

- при поштовому, пресовому чи телефонному методах опитування не вимагається мобілізації великої групи анкетерів;

- порівняно дешевий і економічний метод збирання досто-вірної інформації, який займає мало часу;

- можливість за порівняно короткий час одержати велике розмаїття даних з різних сфер життєдіяльності, які цікавлять дослідників;

- дозволяє, і це найголовніше, проводити повторні дослід-ження через певний проміжок часу.

Наведені переваги анкетування обернулись, на жаль, на практиці в його "недоліки", оскільки сприяли розвиткові "анкетоманії", за якою майже кожному видається складання анкети легкою працею. Непрофесійний підхід до анкетування сприяв і сприяє девальвації цього методу у соціології, а зловживання телефонним опитуванням викликає серйозні нарікання людей.

Щодо справжніх недоліків анкетування, то слід виділити при груповому його виді певні труднощі, пов'язані із забезпеченням повного повернення анкет та їх якісним заповненням тощо.

Таким чином, щоб усунути зазначені недоліки слід до складання анкет і процесу анкетування підходити як до складного комплексного процесу, який вимагає високого професіоналізму і копіткої праці дослідника -- знань соціологів, соціальних психологів та інших фахівців. Складання анкет -- це окрема тема і тут ми обмежимося лише загальними викладками і зауваженнями.

Насамперед анкета повинна бути складена так, щоб у процесі її заповнення домогтися від респондентів трьох важливих моментів:

1. адаптації респондента до завдань дослідження;

2. досягнення поставленого основного завдання, тобто одержання достовірних відповідей на основні питання досліджуваної проблеми;

3. зняття (усунення) психологічного навантаження, пов'язаного із заповненням анкети.

Титульний аркуш анкети повинен мати коротку і лаконічну назву, яка відбиває тему (проблему) опитування. Наприклад, "Інтелігенція в удосконаленні суспільних процесів", "Вибори-2004", "Інтелектуальний потенціал і конверсія" тощо. Далі анкета супроводжується коротким вступом, завдання якого зацікавити респондентів темою дослідження і довести важливість їх відповідей, а відтак сформувати установку на активну співучасть у проведенні опитування і щирість відповідей.

Початок анкети містить, як правило, найпростіші питання, які вводять респондента в робочий стан, сприяють контакту і вчать, як заповнювати анкету.

З мірою заглиблення у питання їх складність збільшується і всередині анкети досягає апогею, а відтак зменшується, оскільки люди стомлюються. Для зняття психологічного напруження і фізичної втоми у кінці анкети можуть використовуватися малюнки чи питання, які спроможні розвеселити респондентів тощо.

Мова анкети повинна бути простою і загальнодоступною, формулювання запитань таке, яке не допускає двозначності розуміння, двозначних відповідей, труднощів сприйняття тощо. Бажано уникати великих за обсягом анкет при масовому опитуванні.

Ще більш компактним і лаконічним повинен бути робочий інструментарій при пресовому опитуванні.

При формулюванні запитань використовуються закриті, напівзакриті і відкриті питання. Закритим питання називається у випадку, коли у переліку проектованих відповідей на нього наводиться повний набір їх можливих варіантів (альтернатив). На відміну від закритих питань, напіввідкриті не містять підказок і не пропонують респонденту всього комплексу варіантів відповідей (див. анкета пресового опитування) і залишають респонденту можливості доповнити цей комплекс. Відкриті питання взагалі не містять жодних варіантів можливих відповідей.

У соціології всі факти, що використовуються для соціологічного заміру в дослідженнях, називаються індикаторами. Останнім притаманні характеристики, які у робочому інструментарії (анкеті) виступають як варіанти відповідей на запитання. Вони розміщуються в анкеті у тій чи іншій послідовності за позиціями, утворюючи певну шкалу виміру. Припустимо, що у числі операційних понять у процесі вив-чення ролі працівників використовуються поняття "освіти", "стаж роботи" та ін. Згідно з ними вибраний такий об'єктивний індикатор, як "рівень освіти". Тоді його характеристиками будуть: початкова, неповна, середня, середня спеціальна, незакінчена вища і вища освіта. Вони становитимуть позиції шкали виміру. Такі шкали бувають з рівними інтервалами між позиціями. Наприклад, три роки у питанні: "Скільки Ви працюєте на даному підприємстві? 1-3 роки; 4-6 років, 7--9 років і т.д. Шкала з нерівними інтервалами у цьому питанні матиме такий вигляд: менше року; від 1 до 3 років; від 4 до 10 років; понад 10 років. У цьому випадку шкала з нерівними інтервалами має чотири позиції, тобто є чотири-мірною.

Як правило, анкета закінчується так званою об'єктивною, тобто даними про вік, стать, освіту, стан, кваліфікацію тощо опитуваного.

При складанні анкети важливо не тільки стежити за тим, щоб варіанти відповідей на питання співвідносились між собою за всіма правилами побудови відповідної шкали, а й були контрольні питання, які сигналізують про правдивість, логічність відповідей; питання щодо окремих фактів, установок, життєвої поведінки тощо.

Отже, конструювання анкети -- складний процес, який вимагає знань спеціалістів різних профілів. І цим не слід легковажити як при складанні анкет, так і при фіксованому інтерв'ю, хоч у сучасній практиці опитування метод інтерв'ю використовується значно рідше, ніж різні форми анкетування.

Практическое задание (анализ социологического исследования)

B.C. Журавлев „Почему агрессивны подростки? ”// Социологические исследования 2001г. №2 стр.134-136 (текст статьи см. ниже)

1.Тема социологического исследования: «Почему агрессивны подростки?»

2.Проблема социологического исследования. Проблема насилия чрезвычайно актуальна, особенно уязвимы подростки, которые подвергаются агрессии чаще других категорий населения.

3.Объект социологического исследования. В качестве объекта анализа рассматривалась группа подростков от 14 до 16 лет.

4.Актуальность социологического исследования. Актуальность заключается в преобладании тенденции к неснижению агрессивных проявлений как по отношению к подросткам, так и в среде самих подростков.

5.Практическое или теоретическое значение данного социологического исследования. В ходе исследования подтвердилась гипотеза о широком характере насилия в подростковой среде.

6.Предмет социологического исследования (что, именно, стремятся выявить социологи). Агрессивное поведение подростков.

7.Цель социологического исследования. Основной целью социологического исследования, проведенного в ноябре 1999 г. в школах и училищах Екатеринбурга, было выявление преобладающих форм и субъектов насилия по отношению к подросткам, а также определение катализирующих его факторов.

8.Основные понятия данного социологического исследования, которыми оперируют социологи. Анкетирование и нарративное интервью, генеральная и выборочная совокупность, насилие, словесное оскорбление, физическое насилие, ущемление гражданских прав, кража имущества, наркотическая зависимость, алкоголь, корыстные побуждения, власть, «средство выживания», фактор социализации.

9.Характеристика информационной базы социологического исследования. Информационной базой социологического исследования является анкетный опрос.

10. Характеристика метода данного социологического исследования. Для проведения анкетирования была использована многоступенчатая выборка с применением на первой ступени кластерной выборки. Были отобраны учебные заведения Екатеринбурга, находящиеся в "опасных" районах в Непосредственной близости от вокзалов, парков и лесопарков и т.д. Опрашивались учащиеся профессионального училища, школ и гимназий города. Внутри кластеров отбор стратифицировался. В каждом кластере опрашивалось по 100 респондентов.

11. Характеристика генеральной совокупности. Генеральная совокупность насчитывает 80000 человек. Объем выборочной совокупности составил 500 человек, что достаточно для получения репрезентативных данных, учитывая однородность генеральной совокупности и небольшой вариационный размах.

Нарративные интервью были проведены с респондентами, попавшими в выборочную совокупность. Концептуализация данных, полученных в ходе нарративных интервью, осуществлялась на основе интеракционного построения мини-теорий в процессе сбора и анализа эмпирических данных.

12. Характеристика выборки социологического исследования. Среди опрошенных нами подростков юноши составляют 46,8%, девушки 53,2%. По возрастным характеристикам респонденты распределились следующим образом: 14 лет - 23%, 15 лет - 54,4%, 16 лет - 22,6%. Преобладание в выборке пятнадцатилетних объясняется тем, что в этой группе представлены наиболее типичные черты образа жизни подростков. 80% респондентов обучаются в общеобразовательных школах, 20% - в училищах. 74,2% опро-шенных подростков живут в полных семьях, без отца воспитываются 21,0%, без матери -4,8%. Большинство учатся на "4" и "3" - 48,3%, на "4" и "5" учатся 27,7%, на "4" - 14,5%, на "3" - 7,3%, на "5" - 2,2%.

13. Характеристика инструментария социологического исследования. Инструментарий социологического исследования - анкета.

14. Характеристика полученных результатов.

На втором месте - физическое насилие, которому подвергался каждый третий подросток. На третьем и четвертом - ущемление гражданских прав и кража имущества (по 23,8%).

Нашла подтверждение гипотеза о зависимости применяемых видов насилия от пола респондентов. Девушки чаще подвергаются сексуальному насилию, юноши - вымогательству и физическому насилию.

57,1% респондентов полагают, что агрессивное поведение провоцирует алкоголь.

Почти половина (47,2%) ответивших называют основной причиной насилия корыстные побуждения агрессора. Высокую степень распространенности такого мнения в среде молодежи можно объяснить тем, что подростки слабее других социальных групп защищены от посягательства на свое имущество.

41,9% подростков отметили в качестве причины насилия желание одних людей добиться власти над другими.

15.Выводы, вытекающие из социологического исследования. Исходя из проведенного социологического исследования, можно предположить, что агрессия как социальный феномен становится сегодня одним из факторов социализации, позволяющих личности усваивать ценности и образцы поведения, необходимые порой для успешного функционирования в условиях современного российского общества.

Статья: „Почему агрессивны подростки? ”

B.C. Журавлев

ЖУРАВЛЕВ Виктор Сергеевич - студент социологического факультета Института социологии и экономики Уральского государственного профессионально-педагогического университета.

Проблема насилия чрезвычайно актуальна и наше жестокое время. Особенно уязвимы перед ним подростки, которые подвергаются агрессии чаще других категорий населения.

Основной целью социологического исследования, проведенного в ноябре 1999 г. в школах и училищах Екатеринбурга, было выявление преобладающих форм и субъектов насилия Под насилием мы понимаем применение индивидом или* социальной группой различных форм при-нуждения в отношении других индивидов, социальных групп с целью реализации определенных пот-ребностей. по отношению к подросткам, а также определение катализирующих его факторов. В качестве объекта анализа рассматривалась группа подростков от 14 до 16 лет. Сбор информации осуществлялся методами анкетирования и нарративного интервью.

Для проведения анкетирования была использована многоступенчатая выборка с применением на первой ступени кластерной выборки. Были отобраны учебные заведения Екатеринбурга, находящиеся в "опасных" районах в Непосредственной близости от вокзалов, парков и лесопарков и т.д. Опрашивались учащиеся профессионального училища, школ и гимназий города. Внутри кластеров отбор стратифицировался. В каждом кластере опрашивалось по 100 респондентов.

Генеральная совокупность насчитывает 80000 человек. Объем выборочной совокупности составил 500 человек, что достаточно для получения репрезентативных данных, учитывая однородность генеральной совокупности и небольшой вариационный размах.

Среди опрошенных нами подростков юноши составляют 46,8%, девушки 53,2%. По возрастным характеристикам респонденты распределились следующим образом: 14 лет - 23%, 15 лет - 54,4%, 16 лет - 22,6%. Преобладание в выборке пятнадцатилетних объясняется тем, что в этой группе представлены наиболее типичные черты образа жизни подростков. 80% респондентов обучаются в общеобразовательных школах, 20% - в училищах. 74,2% опрошенных подростков живут в полных семьях, без отца воспитываются 21,0%, без матери -4,8%. Большинство учатся на "4" и "3" - 48,3%, на "4" и "5" учатся 27,7%, на "4" - 14,5%, на "3" - 7,3%, на "5" - 2,2%.

Материальное положение своей семьи подростки оценили следующим образом: "Живем достаточно сносно, можем покупать предметы длительного пользования" - 34%. "Денег хватает на самое необходимое" - 33,2%. "Не испытываем никаких материальных затруднений" - 24,5%, "Денег хватает только на продукты питания" -- 6,3%, "Денег все время не хватает, иногда даже нечего поесть" - 2%. У 3,8% респондентов родители безработные. Можно сделать вывод, что большинство опрошенных нами подростков достаточно благополучны в материальном плане.

В ходе исследования подтвердилась гипотеза о широком характере насилия в подростковой среде. Среди видов насилия доминируют словесные оскорбления, с ними сталкивается большинство опрошенных - 73,8%. Однако, можно считать, что этот процент занижен, поскольку для большей части респондентов вербальная агрессия стала привычной частью их повседневной жизни. Подростки часто вообще не рассматривают оскорбления как вид насильственных действий. Это видно из сравнения эмоциональных переживаний потерпевших: "боль" и "унижения" доминируют в интервью у переживших физическое, сек-суальное, экономическое и моральное насилие, а подвергшиеся вербальной агрессии не придают случившемуся с ними особого значения. Вербальное насилие часто выступает своеобразной прелюдией, первой стадией в развитии более серьезного конфликта: "Они кричат: "Эй ты,...! Быстро пошел сюда и дал нам закурить!" Брат отвечает: "Сам... Тебе надо, ты и подойди". Один к нему подбегает: "Ну ты, разговорчивый, тебя как зовут?" -"Руслан". - "А, да ты еще и татарин!" Он ударил моего брата по голове...".

Отдельной задачей исследования было выяснение факторов, детерминирующих насильственные действия. Полученные данные позволяют сделать вывод, что внешний мир воспринимается подростками как некая агрессивная среда. 57,7% опрошенных считают наркотическую зависимость причиной, толкающей людей к насилию. Здесь можно говорить об экономических причинах - многим наркоманам трудно найти иной способ заработать: "У меня знакомый есть, который все из дома вынес. Его один наркоман доставал...".

57,1% респондентов полагают, что агрессивное поведение провоцирует алкоголь: "Мы ехали с другом на машине. Поддатые были немного. Останавливает нас милицейская машина. Подбегают несколько человек. Выволокли нас из машины. Избили. Пьяные они были - это я еще успел заметить, но не знаю, подозревали они нас в чем или так разминались...".

41,9% подростков отметили в качестве причины насилия желание одних людей добиться власти над другими. Власть рассматривается в этом случае как тип отношений между людьми, основанный на господстве и подчинении. Подростки напрямую связывают власть и насилие, считая насилие легитимным элементом механизма власти, который позволяет закрепить за собой определенный властный статус: "Надо уметь мстить. Тогда и уважать будут, и бояться. А когда мстишь -- развиваешь свои способности лидера. Можно отметить и обратную связь - статутное превосходство провоцирует насилие: "Она [учительница] посоветовала нам впредь руководствоваться двумя правилами. Первое: учитель всегда прав. Второе, как учитель захочет, так и будет".

Каждый третий опрошенный ответил, что насилие возникает в, ответ на насилие. На мой взгляд, это не только попытка объяснения респондентами данного явления, но и своеобразная жизненная позиция. Вот пример, взятый из одного нарративного интервью: "Мы шли после тренировки. К моему брату подошел пьяный человек (я шел с другими ребятами сзади). Когда я это увидел, я догнал брата, оказалось, что мужик вымогал у него деньги. Когда я сказал этому человеку, чтобы он оставил моего брата в покое, он хотел меня ударить, но промахнулся. А нас было, не считая моего брата, пять человек, в возрасте тринадцати лет, и мы просто побили его, чтобы он понял. Итак, подростковая агрессивность становится "средством выживания" в агрессивной социальной среде, механизмом самозащиты личности в ответ на насилие, оскорбления со стороны окружающих.

Исходя из этого, можно предположить, что агрессия как социальный феномен становится сегодня одним из факторов социализации, позволяющих личности усваивать ценности и образцы поведения, необходимые порой для успешного функционирования в условиях современного российского общества.

Список використаної літератури

1. B.C. Журавлев „Почему агрессивны подростки? ”// Социологические исследования 2001г. №2 стр.134-136

2. Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М., 1974.

3. Заславская Т. И., Рывкина Р. В. Социология экономической жизни Новосибирск Наука, 1991.

4. Здравомыслов А.Г. Методология и процедуры социологических исследований. - М., 1969.

5. Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование. - М., 1975.

6. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. - Киев, 1982., Рабочая книга социолога. - М., 1983.

7. Социальные аспекты экономической реформы - К Наукова думка, 1991г.

8. Социология: Курс лекций / А.А. Райдугин, К.А. Райдугин. - М.: Владос, 1995 -192с.

9. Соціологія: курс лекцій / В.М.Піча та інш. К.: Заповіт , 1996. -344с.

10. Соціологія: Підручник / за заг.ред. проф. В.П. Андрущенка, проф.М.І. Горлача. Харьків - Київ. 1998. - 624с.

11. Экономическая социология и перестройка/Под ред. Р. В. Рывкиной М. Прогресс, 1989.

12. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методология, программа, методы. - М., 1972.