Вiдбір i пiдготовка собак до пошуку вибухових речовин та зброї в умовах Одеського Кiнологiчного центру ДМСУ

Різні способи годівлі собак в умовах кінологічного центру

Основою здоров'я, довголіття та гарної фізичної форми собак є її повноцінна збалансована годівля. Тип раціону повинен відповідати потребам організму і відрізнятись в залежності від стадії життєвого циклу (період росту, росла собака, період старіння) і особливостей фізіологічного стану відсутності фізичної активності, підвищення навантаження, вагітності та інше).

Годівля сухим кормом. У сухого корму є ряд переваг - його склад балансований згідно вікових та фізіологічних особливостей собаки. На годівлю витрачають всього декілька хвилин на день. Корм не псується тривалий час, його легко та практично брати з собою в дорогу.

Необхідно знати, що всі сухі корми поділяються на три категорії - супер-преміум класу, преміум-класу та економ-класу. Різниця між ними не лише в ціні, а й в його складі - а звідси і в якості.

Корми економ-класу виготовляють з сировини не високої якості - в основному із субпродуктів з додаванням низькосортних злакових та сої. При годівлі кормом цього класу в організмі собак виникає дефіцит різних вітамінів і амінокислот, що може призвести до порушення обміну речовин, розладам травлення, алергії та іншим проблемам зі здоров'ям. Поживність та засвоюваність таких кормів невисока, тому розхід його більший, ніж у кормів преміям та супер-преміум класів. Енергетична цінність - біля 250-300 ккал/100г корму. До кормів економ-класу відносяться наступні: Baron (Фінляндія), Chappi (Росія), Purina Dog Show (США), Трапеза (Росія) та інші.

При виготовленні кормів преміум-класу використовують продукти більш високої якості. Основним джерелом білку є м'ясні продукти. За рахунок кращої засвоюваності вони дають менше неперетравлених відходів, ніж корми економ-класу. Енергетична цінність - приблизно 300-350 ккал/100г корму. Сюди відносять такі корми, як Bewi-Dog (Германія), Chicopee (Канада), Dr. Alder's (Германія), Frolik (Росія), Нарру Dog (Германія), Pedigree (Росія), Рго Рас(США).

Корми супер-преміум класу більше за всіх відповідають всім вимогам - ідеально збалансований склад, висока поживна та біологічна цінність, висока засвоюваність організмом. При виготовленні даної категорії кормів використовуються компоненти найвищої якості - м'ясо курчат, ягнят, яйця, якісні злакові. Склад цих кормів відповідає стадії життя, величині фізичних навантажень, масу тіла, стан здоров'я. Енергетична цінність 350-450 ккал/100г корму. Більшість фірм, які займаються виготовленням кормів цієї категорії мають свої джерела сировини (поля, ферми, тощо). До найбільш поширених кормів супер-преміум класу відносяться: Hill's (США), Royal Canin (Франція), Nutro (США), Euranuba (США), Eagle Pack (США), Purina Proplan (США), Diamond (США), Genesis (Канада) та інші.

Годувати собаку треба тим кормом, який підходить для її віку і фізіологічного стану.

Годівля натуральним кормом. У цього варіанті годівлі є ряд переваг і недоліків. Основною і безумовною перевагою є повноцінність поживних речовин, які містяться лише в натуральних продуктах. Недолік цього способу, що він досить трудомісткий і займає багато часу; складно точно збалансувати раціон.

В раціон собаки обов'язково повинні входити наступні продукти:

М'ясо. Основний продукт для годівлі собак, джерело високоцінного білку. В раціоні собаки, яку утримують на натуральних кормах, він повинен складати не менше 30% від загального об'єму корму. М'ясо підходить майже будь-яке: конина, нежирна баранина, але найкраще яловичина.

Свинина не підходить. М'ясо повинно обов'язково бути свіжим, краще нарізати його шматочками, фарш давати не рекомендується, через те, що він гірше засвоюється. Для годівлі дорослої собаки також можна використовувати м'ясні субпродукти у провареному вигляді - шлунок, серце, печінка, вим'я, легені.

Кістки. Не є кормом для собаки, але можуть бути використані для приготування бульйонів. Починаючи з 2-х місяців цуценяті можна давати велику сахарну кістку - розгризаючи її, він тренує щелепну мускулатуру, очищує зуби від нальоту. Ні в якому разі не треба давати собаці трубчасті кістки - їх гострі осколки можуть серйозно травмувати кишечник. Варені кістки можуть стати причиною запору.

Риба. Цінне джерело білку та мінеральних речовин. Морську рибу дають у сирому вигляді. Перед дачею її собаці, рибу почистити від луски, нутрощів, кісток і порізати на шматочки (для цуценят), дорослим собакам можна давати цілу і з кістками. Рибу можна давати один-два рази на тиждень замість м'яса. При цьому порція риби повинна бути у півтора-два рази більша за м'ясну, так як поживна цінність риби менша ніж у м'яса. Річкову рибу можна давати лише у вареному вигляді (більшість прісноводних риб є переносниками глистів). Але з рибою слід бути дуже обережними, тому що деякі види морських та річкових риб містять ферменти, які руйнують вітамін В1

Яйця. Високоцінний, поживний продукт, але сирий білок погано засвоюється, і до того ж містить речовину, яка руйнує вітамін Н. Тому краще за все давати варені яйця або лише сирий жовток (змішаний з іншими продуктами). Не рекомендується давати яйця частіше 1-2 разів на тиждень.

Молочні продукти. Сир, просто кваша, кефір та інші корисні собакам будь-якого віку. На першому місті - сир, як основне джерело добре засвоює мого кальцію і високоцінного білку. Цуценяті до року слід давати кальцинований сир, який легко приготувати самостійно. Для цього в літр закипаючого молока слід додати дві столові ложки хлористого кальцію. Сир що звернувся, процідити і дати цуценяті теплим. Цільне молоко з раціону собак краще виключити - воно не засвоюється організмом і може викликати розлад шлунку.

Крупи. Густі каші на основі рису, гречки, геркулесу в невеликих кількостях повинні також входити в склад раціону дорослої собаки.

Хліб. Давати собаці в невеликій кількості у вигляді сухариків із житній чи сірого хлібу.

Овочі. Моркву, гарбуз, капусту, кабачки та інші овочі корисно давати мілко нарізаними або тертими, додаючи невелику кількість рослинної олії чи сметани. Петрушка, салат, кріп, зелена цибуля містять велику кількість вітамінів і є чудовим доповненням раціону.

Фрукти. Частіше за все даються в невеликих кількостях у вигляді ласощів.

При годівлі натуральним кормом в раціон собаки обов'язково повинні входити мінеральні і вітамінні добавки.

Продукти, які не рекомендується згодовувати собакам. Локшина, здобний хліб, картопля (майже не засвоюється організмом), бобові (горох, квасоля), солодощі, солені, копчені і мариновані продукти, ковбасні вироби, трубчасті кістки. Не можна додавати в їжу прянощі (лаврове листя, перець та інше). При переводі з одного типу годівлі на інший, робити це треба поступово, і протягом одного-двох тижнів, так як різкий перехід може викликати розлад травлення.

Комбінований тип годівлі. Більшість власників собак застосовують комбінований тип годівлі, поєднуючи натуральні продукти з готовими кормами, хоча виробники готових кормів і вважають це недопустимим. При такому варіанті годівлі можливо, наприклад, вранці давати собаці натуральний корм, а ввечері - сухий. В цьому випадку порція сухого корму (і, відповідно, натурального) зменшується до половини добової норми. Комбінований тип годівлі доцільний при досить високій якості сухих кормів.

Вживання кормів, які не відповідають класу «Супер Преміум», а саме «Преміум», «Економ» і т.д., може привести до хворобливого стану службових собак (запаленню підшлункової залози, розладу кишково-шлункового тракту, авітамінозу, порушенню обміну речовин, алергії), а відповідно втраті або зниженню інтересу до тренувального процесу, зниженню робочих якостей, що неодмінно позначиться на систематичному застосуванні в службових цілях. Відповідно, у місцях змісту службових собак (вол'єрних комплексах) необхідно врахувати будівлю харчоблока для готування натуральної їжі, тому що застосування змішаного типу харчування більш переважно для стану здоров'я собак.

2.1.1. Відбір службових собак цуценячого та підрощеного віку для і пошуку вибухових речовин та зброї

Хронологічно процес відбору службових собак цуценячого віку можна розділити на три стадії: вибір цуценят у віці до 3-х місяців, відбір за результатами соціалізації й по здатності до навчання у віці 6-8 місяців (закінчення імпринтінгових процесів ) і остаточний відбір за результатами навчання. Оскільки в цей період неможливо визначити, чи зможе собака виконати поставлені перед нею тестові завдання, які складаються з декількох вправ. Це пов'язане з тим, що цей період собака повністю формується психічно так і фізіологічно. Ранній відбір спрямований у першу чергу на визначення: здатності до соціалізації, відносини до новизни обстановки, сили нервової діяльності.

Силу нервової діяльності цуценят, що досягли 6-8 тижнів рекомендується перевіряти за допомогою спеціальних тестів. (Д.Мак-Фарленц, 1988).

Тест 1. Поява сторонньої людини.

Тест 2. Опуститься перед цуценям навпочіпки, потім різко підніміться і знову присядьте.

Тест 3. Кілька разів голосно лясніть у долоні над головою цуценят.

Тест 4. Киньте в безпосередній близькості від цуценя зв'язку ключів.

Тест 5. Помахайте газетою над головою цуценяти.

Успішно склавшими випробування вважаються ті цуценята, які не виявили ознак страху й нервозності, не демонстрували позу підлеглості, рух від джерела погрози, істеричне облаювання, невпевненість, апатію, флегматичність.

Для визначення придатності цуценят до того або іншого виду служби, а також прогнозування результатів його соціалізації застосовуються тести Кэмпбела, відпрацьовані на більш ніж 10 тисячах собак різних порід. Тести проводяться по досягненні цуценям віку 2-3 місяців у незнайомому цуценяті тихому місці, де ніщо не відволікає увагу цуценя. Цуценя не можна підбадьорювати або пестити, з ним не можна розмовляти.

Тест складається з 5 пунктів.

Поставте цуценя на підлогу, відійдіть на кілька кроків у напрямку протилежному тому, яким ви прийшли. Присядьте або встаньте на коліні й поплескайте в долоні, залучаючи його увагу.

Можливі наступні типи поводження:

А - цуценя підбігає відразу, стрибає на тестуючого, грає, лиже й покусує руки; хвіст піднятий нагору.

В - цуценя підбігає відразу й починає дряпати тестуючого лабетами, хвіст піднятий нагору.

С - цуценя підбігає відразу, але хвіст похилений

Д - цуценя підбігає, але не відразу, а після деякого коливання, вид в його розгублений.

Е - цуценя не підбігає зовсім.

2. Готовність прямувати за людиною.

Встаньте поруч із цуценям, потім нормальним кроком почніть віддалятися від нього.

Можливі наступні варіанти поводження:

А - цуценя біжить за тестуючим відразу, весел, намагається схопити, хвіст піднятий нагору.

В - цуценя біжить за тестуючим відразу, хвіст піднятий.

С - цуценя відразу біжить за тестуючим, але нерішуче, відстає, хвіст похилений.

Д - цуценя дуже несміливо йде за тестуючим, потім зупиняється, розгублений, хвіст похилений.

Е - цуценя відмовляється прямувати за тестуючим.

3. Реакція на примусові дії.

Тестуючий обережно перевертає цуценя животом нагору й утримує його близько 30 сек., притримуючи в області грудей. Реакція на примусові дії показує в якому ступені цуценя переносить фізичне перевершення, тобто здатність до підпорядкування.

Варіанти поводження:

А - активно протестує, вивертається, відштовхує лабетами, ричить, намагається вкусити.

В - активно протестує, намагається вислизнути.

С - спочатку протестує, потім заспокоюється.

Д - не протестує, намагається лизнути руку, виляє хвостом.

Е - лежить нерухомо або з вереском виривається, наляканий.

4. Соціальна перевага.

Цуценя сидить або лежить. Тестуючий гладить цуценя уздовж спини. Тест розраховано на визначення здатності цуценят приймати або відкидати соціальну перевагу людини.

Варіанти поводження:

А - цуценя відразу виявляє радість, підскакує, стрибає на тестуючого, б'є його лабетами, лиже руки;

В - піднімається на задні лабети, передніми опираючись на тестуючого, лиже руки, виляє хвостом.

С - повертає голову, намагаючись лизнути руку, виляє хвостом.

Д - лягає на спину, лиже руки, виляє хвостом.

Е - лягає на спину з підгорнутим хвостом або тікає.

5. Довіра до людини

Тестуючий піднімає цуценя над підлогою приблизно на 30 см, підтримуючи його обома руками під животик і груди. Не маючи опори, цуценя співчуває себе повністю у владі тестуючого.

Варіанти поводження:

А - люто протестує, енергійно виривається з рук, кусається й ричить.

В - активно протестує, але не кусається.

С - починає протестувати, потім заспокоюється.

Д - не протестує, спокійно висить або лиже тестуючому руки.

Е - перелякане, напружений, скулить, верещить.

Результати тестування.

1. Два або більше А + трохи В. Собаки схильна до домінування. Може бути потенційно агресивною. Рекомендується використання для охрани й захисту.

2. Три В и більше. Собака надійна, має схильність до спокійної перевазі й лідерству. Схильність до спортивного дресирування.

3. Три С и більше. Собака з високими адаптаційними можливостями, слухняна й придатна для взаємодії з незнайомими людьми в процесі служби, неагресивна. Рекомендується як собака - детектор.

4. Два Д и більше + одне або трохи Е. Собака сильно підданий впливу обставин, схильна до підпорядкування, вимагає постійного тісного контакту з хазяїном. Має потребу в заохоченні. Тактика виховання повинна бути заснована на постійній увазі й чуйності, поступовому й м'якому приученні до стресогенних факторів. Може проявляти захисну агресивність. До спеціального дресирування не рекомендується.

5. Два Д у сполучення з Е в розділі "Соціальна перевага". У процесісоціалізації в собаки можуть виникнути труднощі. Необхідне застосування спеціальних прийомів корекції поводження. Поводження непередсказуємо. Можливі спалахи істеричної агресивності.

Аналіз результатів, отриманих у процесі тестування, із використанням наведених вище критеріальних сполучень, залишає широке поле для самостійних прогностичних висновків. Для підвищення стабільності результатів рекомендується повторити тестування, змінивши час і місце.

Другий етап відбору

Після 6 місяців, по закінченню періоду імпринтирування, спрямований на визначення: результатів соціалізації, сформованості апарата міжвидової комунікації, здатності до навчанню, розвиненості запахового аналізатора, відносини до гри. У тих випадках, коли ранній відбір не проводився, визначається також відношення до стресогенних факторів (голосний звук, висота, різні види покриттів, більші скупчення людей). Не зайвою буде також перевірка собаки на заколисування в транспорті. Перевірка на відношення до гри з апортом не вимагає спеціального опису.

Результати соціалізації цуценя, його здатність до міжвидової комунікації, навченість, здатність до рішення завдань за допомогою інсайту можуть бути визначені за допомогою тестів "Англійської асоціації по вивченню поводження свійських тварин".

Тест 1

Перед собакою на підлозі викладається невеликий шматок найбільш улюбленої нею ласощі. Тестуючий забороняє собаці брати ласощі, а потім, вимовляючи яке-небудь нове, незнайоме собаці слово, наприклад, сир або м'ясо, годує собаці шматочок ласощі. Процедура повторюється. Потім ласощі на очах собаки кладе на підлогу, а сама вона уводиться в іншу кімнату. Після 30 секундної витримки тестуючий вимовляє обране слово, наприклад, сир, й спостерігає за діями собаки.

Можливі варіанти:

1. Собака миттєво біжить у кімнату, де на підлозі лежить ласощі й з'їдає його - 10 балів.

2. Собака ледве бариться, але протягом 30 с спрямовує до кімнати, де знаходяться ласощі й з'їдає його - 8 балів.

3. Потрібне повторення ключового слова - 6 балів.

4. Тварина нерішуча, виходить із кімнати, але до ласощів не доходить. Для повного виконання вправи доводиться кілька разів повторити ключове слово - 4 бали.

5. Для виконання вправи собаку треба завести в кімнату з ласощами - 2 бали.

6. Собаці треба показати ласощі, "тикнути носом", щоб вправа була виконана - 1 бал.

Тест 2

Повторити вправу тесту 1. При цьому ласощі знову розміщуються на підлозі, але не в поле зору собаки. Потім тестуючий виводить собаку в сусідню кімнату й, після хвилинної витримки, вимовляє ключове слово.

1. Собака швидко, менше ніж за 30 секунд, прибігає, знаходить ласощі й з'їдає їх - 10 балів.

2. Собака виконує вправу, але за час від 30 до 60 секунд - 8 балів.

3. Собака шукає, але не укладається в хвилину; якщо завести неї в кімнату, де перебувають ласощі, собака знаходить їх за 30 с - 6 балів.

4. Після уточнення зони пошуку для виконання вправи потрібно більше ніж 30 с. - 4 бали.

5. Собака знаходить ласощі, якщо їй точно вказати зону його знаходження - 2 бали.

6. Тварина не виявляє ніякого інтересу до виконання вправи - 0 балів.

Тест З

Вивести собаку на вулицю, дати їй ласощі й похвалити. Зав'язати точно такий же шматочок ласощів на очах у собаки у великий дуже вільний вузол зі шматка чистої ганчірки. Притримуючи собаку за нашийник, покласти цей вузол на деякій відстані від собаки на землю. Сказати ключове слово, відпустити собаку зі взмахом руки убік вузла. Собака повинна схопити вузол, розплутати його й добратися до ласощів.

Після успішного виконання вправи похвалити собаку. Повторити вправу, відкинувши вузол з ласощами подалі від себе.

1. На виконання вправи йде менш ніж 30 с- 10 балів.

2. Собака виконує вправу за хвилину - 8 балів.

3. Собакавистачає вузол, але не може витягти ласощі (зацікавленість до вправи не губиться не менш хвилини) - 6 балів.

4. Собака в'яло тріпає вузол (менш хвилини) і, потім, втрачає до нього зацікавленість - 4 бали.

5. Собака реагує на вузол тільки після кількаразових додаткових команд, в'яло вистачає його й кидає - 2 бали.

6. Після декількох додаткових команд собака обнюхує вузол але не бере його - 1 бал.

Тест 4

Взяти дві самі улюблені іграшки собаки (різні). Пограти із собакою цими предметами, намагаючись, щоб у процесі гри тварина вихопила з рук одну з іграшок. Як тільки це відбудеться, тестуючий вимовляє будь-яке звучне й раніше не знайоме собаці слово, наприклад "ап!". Потім повторює гру із другою іграшкою, але використовуючи інше, відмінне від першого слово, наприклад "м'яч". Вправа повторюється з кожним із предметів по 6 разів, з невеликими перервами при зміні предметів. Тестуючий саджає собаку, притримуючи її за нашийник, і кладе перед нею обидва предмети. Потім, вимовляючи "ап!", відпускає нашийник собаки. Якщо собака вірно вибрав іграшку, тестуючий грає нею із собакою в "перетягання каната", відбирає іграшку й кладе її поруч із тою, що залишилася. Після цього він повторює вправу, вимовляючи слово "м'яч".

Можливі варіанти:

1. Собака правильно обирає предмети - 10 балів.

2. Собака вірно обирає один предмет, але помиляється на другому - 8 балів.

3. Собака вірно вибирає іграшку, але не вистачає її, а переходить до іншої - 6 балів.

4. Теж, що й п.3, але по наступному ключовому слову собака знову обирає перший предмет - 4 бали.

5. Собака розглядає предмети, намагається зробити вибір, але увага її розсіюється - 2 бали.

6. Собака не обертає уваги на предмети - 0 балів.

Тест 5

Зі стільців, столів і інших підручних засобів вибудовується нескладний лабіринт. У лабіринті повинен бути тільки один тупик, розташований максимально далеко від виходу. У тупику заставляється шматочок ласощів, вимовляючи ключове слово з першого тесту, тестуючий підводить собаку через лабіринт до ласощів та годує його. При цьому тестуючий валить собаку. Процедура повторюється ще один раз. Потім собаку за допомогою ключового слова відправляють у самостійний пошук.

Можливі варіанти:

1. Собака добирається до ласощів самим коротким шляхом - 10 балів.

2. Собака затрачає на виконання вправи від 30 до 60 секунд, або робить помилку в лабіринті на шляху до ласощів - 8 балів.

3. Собака робить 2 або більше помилок, або виконує вправу більше 1-єї хвилини - 6 балів.

4. Собака робить кілька спроб, але ласощі не знаходить - 4 бали.

5. Собака робить одну спробу й відволікається - 2 бали.

6. Собака не реагує на ключове слово - 0 балів.

Для спеціальної дресировки відбираються собаки, що набрали не менш 25 балів. Аналіз результатів тестування дозволяє в процесі дресирування враховувати індивідуальні особливості кожного конкретного собаки. Остаточний відбір за результатами навчання проводиться після досягнення собаки 8-місячного віку.

2.1.2 Відбір дорослих собак до пошуку вибухових речовин і зброї за робочими якостями

При відборі собак по робочих якостях необхідно враховувати робочі лінії кобеля й суки, які застосовувалися при розведенні даної породи.

Собаки, що підбираються, повинні мати сильний, урівноважений тип поводження, гарний зір, слух і нюх, здатність до дресирування, прихильність до людини. Поняття властивостей нервової системи мають відносне значення для дресирування в силу труднощів коректного визначення їхньої величини й характеру. Однак, якісна оцінка таких властивостей нервової системи як сила й динамічність за допомогою тестів, проведених на різних етапах розвитку психіки тварини, безумовно корисна при відборі собак для навчання по спеціальним курсам. Навченість, яку трактують як здатність тварини до навчання, швидкість утворення й стійкість навички, залежить від багатьох факторів, із яких є: відповідність завдань навчання особливостям породи, тому що формування тої або іншої породи було пов'язане зі свідомим або несвідомим відбором на освоєння специфічних навичок, форми поводження або реагування; вік собаки; стать; стан здоров'я; динамічність нервової системи і її врівноваженість по динамічності. Динамічність нервової системи це одне з основних властивостей, що відбиває здатність до навчання в широкому змісті цього слова. Основними характеристиками динамічності є легкість і швидкість утворення структурами мозку нервового процесу в ході формування збуджувальних або гальмових оперантних рефлексів. Тварина, схильна до швидкого утворення позитивних зв'язків, буде динамічною стосовно порушення, а тварина, швидко утворююча негативні зв'язки, буде динамічною стосовно гальмування. Співвідношення між показниками динамічності порушення й гальмування визначає врівноваженість нервової системи по динамічності. Сила нервової системи характеризує працездатність нервових клітин, тобто їхня здатність витримувати вплив сильно діючих подразників, не переходячи в гальмовий стан. Собаки із сильною нервовою системою відрізняються тривалої працездатністю, гарної стресостійкістю. Сила нервової системи визначається генетично, однак, у межах норми реакції, може варіювати залежно від тренованості.

Найбільш придатними для роботи як собак-детекторів,прийнято вважати собак вівчарських порід, а також мисливських. При виборі породи собаки-детектора треба в першу чергу враховувати силу нервової системи собаки (мінімізація стоп-фази орієнтовного рефлексу), схильність породи до ігрового поводження, лояльність до людей, стійкість до несприятливих метеоумов, розміри, залежно від конкретних умов застосування, схильність до роботи верхнім чуттям. Індивідуальні особливості декількох особин усередині однієї породи часто розрізняються істотніше, ніж цієї ж особливості в представників різних порід. Таким чином, украй важливу, найчастіше вирішальну роль грає індивідуальний відбір собак.

Ґрунтуючись на світовий і вітчизняний досвід, можна визначити наступні критерії відбору службових собак на пошук вибухівки й зброї: у кінологічні підрозділи бажано відбирати великих собак породи німецька вівчарка, ротвейлер, малину, а також собак мисливських порід, таких як лабрадор та спанієль, віком від 8 місяців до 3 років, робочі якості яких відповідають таким основним критеріям:

1. Типологічні особливості поводження собаки (холерик, сангвінік) з

2. яскраво вираженими безумовними рефлексами гри повинні проявлятися в поводженні, бажанні й спробах пошуку й заволодіння апортирувальним предметом (цілеспрямовані при пошуку, гавкіт, шкрябання, стрибки й бажання опанувати предметом).

3. Собаки, який відбирають для пошуку вибухових речовин і зброї повинні мати гарні природні дані слуху, нюху й зору.

4. Собаки повинні проявляти рішучі дії в напружених і небезпечних обставинах (реакція на постріл з відстані, на автотранспорт, що рухається, на скупчення людей, ходіння по трапах, на висоті, по гладкій підлозі й т.д.).

5. Собака, що відбирають для спеціальної підготовки на пошук вибухових речовин і зброї, повинна бути неагресивною.

Всі ці критерії послідовно розглядаються під час тестування, під час якого необхідно приділяти увагу всім дріб'язкам і нюансам у поводженні собаки, виявити її природні можливості, для того, щоб потім налагодити ефективну підготовку службового собаки на пошук вибухівки й зброї. Не існує собак, які б мали тільки одні переваги без яких-небудь недоліків. Необхідно зробити збалансований аналіз відповідно до переваг та недоліків. Тестування повинне проходити протягом довгого часу (не менш двох тижнів). Увага - необхідно обертати як на фізичні можливості собак, так і на їхні навички, які необхідні у відповідній роботі.

Собаки, яким необхідні додаткові зусилля для прояву цих якостей, для даного виду дресирування непридатні. Собаки, які проявляють страх, пасивно-оборонні реакції, непередбачене поводження й ті, у яких орієнтовна реакція перевищує інші, до дресирування даного виду непридатні.

Крім всього слід також враховувати недоліки, які унеможливлюють використання службових собак у пошуковій службі:

1. Загальна фізична недорозвиненість кістяка й мускулатури.

2. Загальні, різко виражені, екстер'єрні недоліки:

- зуби із сильно ушкодженою емаллю;

- тонка зі слабкою мускулатурою шия;

- надто провисла або горбата спина;

- провисла або горбата, вузька з недорозвиненою мускулатурою попереку;

- сильно скошений круп;

- вузька поставленність передніх кінцівок, вивернуті зовні або в середину лікті, різко виражена клишоногість.

3. Порушення й захворювання центральної нервової системи при наявності порушення руху.

4. Захворювання периферійних нервів, які викликають невиліковні функціональні збої різних органів.

5. Кульгавість. Хронічне запалення сухожиль, зв'язувань і суглобів.

6. Довгостроковий, різко виражений, котрий не піддається лікуванню, збій органів травлення.

7. Хронічні захворювання органів подиху.

8. Хронічні хвороби серця.

9. Хронічний ревматизм мускулатури й суглобів.

10. Деформація суглобів, сухожиль і м'яких тканин.

11. Неправильно зрослі переломи.

12. Злоякісні пухлини.

13. Хронічні захворювання зовнішніх органів.

14. Хронічні, які не піддаються лікуванню, паразитарні захворювання.

15. Слабкий слух.

16. Старість (8-10 років).

17. Кастровані собаки.

18. Крипторхізм.

19. Перевага в поводженні собаки орієнтовної, орієнтовно-статтєвою й пасивно-оборонної реакції.

20. Недоліки основних типологічних особливостей нервової діяльності: дуже висока або дуже збудливість.

21. Невиліковні захворювання, які не зазначені в даному переліку, і які викликають втрату працездатності або лікування яких економічно недоцільно.

Методика тестування собак за особливостями поведінки наведена в таблиці 3.

Загалом кажучи, світова практика відбору собак звичайно будується на суб'єктивних вимогах того або іншого кінолога, й практично не формалізована. Дж.У.Черчиль (1998) наводить слова президента Міжнародної служби собак-детекторів (International detector dogs). Д.Кей із приводу тесту на гостроту нюху й азартність у роботі: "Я можу описати цей тест лише загалом, тому що сам процес оцінки не піддається опису словами. При застосуванні методу "гра-похвала" собаці на відкритому повітрі показують згорнутий рушник і намагаються роздражнити її. Ніж сильніше вона збуджується, тим краще. Коли рушник відкидають, собака повинна охоче його принести, але не віддати, а намагатися удержати в пащі. Взагалі - те найкраще, що вона може зробити - це схопити полотенце й утекти з ним. Іншими словами вона повинна вважати його своїм»

Таблиця 3. Технологія проведення тестування собак за особливостями поведінки

2.1.3 Технологія підготовки службових собак до пошуку вибухових речовин та зброї

Підготовка собак до пошукової служби - найбільш складний і тривалий процес дресирування, що вимагає від фахівців-кінологів теоретичних знань і практичного досвіду роботи.

1. Пробудження й розвиток у собаки інтересу до гри з апортирувальним предметом

Всім собакам у тому або іншому ступені властиво апортирувальне поводження, тобто прагнення знаходити й приносити ношу, а також прагнення до гри в «перетягання каната». Так само природним є бажання цуценят грати саме з хазяїном (це взагалі вершина щастя). Наше завдання на даному етапі - навчити собак «правильно» грати. По-перше, дати зрозуміти, що відтепер ігрове спілкування з хазяїном буде відбуватися у вигляді гри «в апортик», - хазяїн закидає м'ячик або будь-яку зручну (зручну для собаки, який має бути носити її в зубах, а також для хазяїна, якому має бути носити її в кишені) іграшку, цуценя її приносить. Або у вигляді гри в «перетягання каната». Або у вигляді сполучення обох ігор, що теж цілком прийнятно. Друге завдання - зацікавити собаку саме цими видами гри. Втім, якщо собака правильно обраний, особою складності в цьому немає. Дуже важливо розуміти, що ми повинні закріпити саме гру щеняти

з хазяїном, а не гру із предметом. Гра, що полягає в тім, що собака самозабутньо тріпає іграшку, утікає з нею в зубах від хазяїна й, забравшись у яке-небудь затишне містечко, гризе іграшку, рикає на хазяїна, що робить спроби наблизитися, - така гра нам категорично не підходить. Не підходить остільки, оскільки для наших майбутніх цілей необхідно розвити в собаці нестримне, домінуюче над всіма іншими бажання грати з хазяїном, а не бажання на самоті грати з тим або іншим предметом. У першому випадку тільки в нашій владі надати собаці можливість такої гри, і тоді домінуюча мотивація змусить собаку активно шукати моделі поводження, які приводять до бажаного результату - грі з хазяїном. Дресирувальникові залишиться тільки відбирати необхідне для його цілей поводження. У другому випадку (гра із предметом) собака незабаром виявить , що може задовольнити своє бажання (гризти й тріпати апорт) самостійно, як тільки їй цього захочеться, досить тільки знайти підходящий предмет, найчастіше уламок гілки. До речі кажучи, саме тому всілякі гілки й ціпки - предмети для відпрацьовування ігрового поводження невідповідні.

2. Депривація по ігровому поводженню

Як мінімум за два тижні до початку властиво курсу дресирування варто припинити будь-які ігри із собакою. На цьому етапі ігрова мотивація прагне придбати ранг домінанти.

Непросте, до речі, завдання - повністю позбавити собаку можливості грати. Винахідливість, що проявляє собака в пошуках нових форм ігрового поводження, змусить вас постійно бути напоготові, щоб мимоволі не «підіграти» їй. Собаку, що живе в родині, повністю позбавити ігор украй важко. При вол'ерном змісті завдання спрощується. Цим, на мій погляд, пояснюється найбільша успішність вол'єрних (по місцю змісту, але не по місцю вирощування) собак у даному виді дресирування. Для вол'єрних собак робота - це єдина можливість розважитися, у той час як у собак, що живуть у квартирі, розваг вистачає (особливо, якщо в родині є діти).

3. Закидання запахового апорта на відкритій місцевості

Запаховий апорт - це апорт, якому властивий запах той речовини, детектором якого ми збираємося зробити нашого собаку. Надалі будемо називати його розшукуваною речовиною (РВ).

4. Вироблення позначення

Коли собака знайде розшукуючи речовину, вона обов'язково повідомить нас про його місце розташування. Очевидно, варто вибрати й закріпити який-небудь сигнал з поведінки собаки. Таким сигналом можуть стати: гавкіт, посадка або укладання собаки біля джерела заходу, дряпання собакою місця, максимально наближеного до джерела заходу. Кожний із цих сигналів має свої достоїнства й недоліки, і, відповідно, свою сферу застосування. Іноді перевага одного із сигналів для даного собаки настільки очевидна, що має сенс залишити вибір за нею. Можна сказати, що немає сигналів універсальних.

Оптимальний реквізит - велика миска. Перевернена миска лежить на землі. Поруч із нею навпочіпках дресирувальник із запаховим апортом (або з улюбленою іграшкою - особливої різниці немає ) у руках. У декількох кроках перед ним хазяїн притримує свого собаку. Дресирувальник дражнить собаку апортом і в неї на очах накриває апорт мискою. Хазяїн відпускає собаку. Собака кидається до миски...А от далі можуть бути різні варіанти. Припустимо, що спочатку собака намагається підняти миску носом. Але хазяїн притискає миску ногою і їй це не вдається. Потім собака вимогливо гавкає, даючи зрозуміти, що бажає одержати апорт. Коли й цей поведінковий акт не приносить результату, собака здивовано замовкає й сідає перед мискою. Зрозуміло, події можуть розвиватися зовсім не в такому порядку, але головне не в цьому. Головне - дочекатися бажаного поводження й вчасно його підкріпити. У цю же секунду хазяїн повинен підняти миску - підкріпити відібране поводження видачею апорта. При цьому хвалити собаку з максимально можливими емоціями. Іноді бажане поводження доводиться провокувати, наприклад, заміняючи миску кошиком з металевих прутів, між якими собака може просунути лапу; або злегка піднімаючи миску й т.д. і т.п.

5. Закидання апорта в траву

Виходимо на трав'янисту галявинку. Саджаємо собаку, утримуючи за нашийник, показуємо їй запаховий апорт і широким жестом закидаємо його в траву. Спочатку не обов'язково далеко. Відпускаємо собаку й уважно стежимо за нею. Користуючись зором, у густій траві шукати апорт незручно й собака змушений використовувати нюх. Запах апорта їй уже більш-менш знаком (можна дати собаці понюхати апорт перед закиданням). Кинувши апорт, не йдіть за собакою, стійте на місці. Але стежите за нею, і тим уважній, чим ближче вона підбирається до місця, де лежить апорт. Намагайтеся вловити й запам'ятати перші ознаки того, що собака зачула запах апорта. Закидайте апорт завжди проти вітру, так, щоб вітер ніс запах від апорта до собаки. Собака повинна звикнути рухатися в пошуку так, щоб сумарний вектор всіх її пересувань був спрямований проти вітру. У результаті вона навчиться сама вибирати такий напрямок пошуку. Бажано, щоб собака рухався від вас до апорта «човником». Напрямок «боком до вітру» особливо вдало для пошуку, оскільки при цьому різниця в силі запаху, що потрапив у праву й ліву ніздрю собаки, допомагає їй відразу й безпомилково визначити напрямок на його джерело. Видовище дуже характерне й повчальне, - спокійно, що рухається собака, раптом різким рухом повертає голову , так само різко змінює напрямок руху й, ні мінути не коливаючись, спрямовується до джерела заходу.

6. Заховування апорта в траві

Етап відрізняється від попередніх тільки тим, що апорт не закидається, а заховується спочатку дресирувальником, а потім - хазяїном собаки. Зміст цього етапу от у чому: іноді зона пошуку повинна бути чітко обкреслена. Наприклад, не все приміщення, а тільки його частина, або яка-небудь територія на відкритій місцевості. Прийнято позначати (для собаки) зону пошуку обходом її по периметрі, виконуваним або хазяїном собаки, або його помічником. Таке позначення зони пошуку звичайно називають мотивуванням (не плутати з мотивацією). Собака стоїть із хазяїном поруч. Дресирувальник демонструє собаці запаховий апорт, потім віддаляється проти вітру й, присідаючи, ховає апорт у траву. Потім (по вітрі) вертається до собаки й демонструє їй порожні руки. У перший раз відходити треба недалеко, щоб собака помітив, де дресирувальник сховав апорт, і не встигла забути про це, поки дресирувальник вертається. Згодом територія, що обходить дресирувальник, збільшується. Власне кажучи, спочатку, мотивуючий простір рекомендується не обходити, а оббігати, постійно привертаючи увагу собаки . При цьому дресирувальник кілька разів сідає, роблячи вигляд, що ховає апорт. Потім дресирувальник і хазяїн собаки міняються ролями: дресирувальник притримує собаку, не даючи їй зірватися з місця завчасно, а хазяїн виконує мотивування, заховуючи апорт. Повернувшись до собаки, хазяїн відстібає повідця й розгонистий жест убік початку пошуку, сполученим з командою «Шукай», відправляє собаку в пошук. Якщо собака шукає зовсім безсистемно, відразу відбігає в далекий кінець зони пошуку й надалі обшукує тільки цю, далеку частину зони, - варто відробити систематичний пошук на повідці. При відпрацьовуванні необхідно постійно стежити за тим, щоб не виявитися між собакою й джерелом заходу. Корисно на цьому етапі іноді робити закладки на ближній до собаки границі зони пошуку, щоб привчити собаку обшукувати всю зону.

7. Заховування в траві запахового апорта, прикритого запобіжними ґратами.

Ціль етапу полягає в тому, щоб об'єднати в ланцюг два окремих до цього моменту ланки: пошукове поводження й поводження позначення місця приховання джерела заходу. Для цього нам знадобиться реквізит: металеві ґрати на чотирьох загострених шпильках. Дресирувальник заздалегідь у відсутності собаки ховає на обраній для пошуку трав'янистій ділянці запаховий апорт, накриваючи його (приколюючи до землі) запобіжними ґратами. Ґрати необхідні для того, щоб собака самостійно не міг витягти з-під них апорт і, був примушений виявити вже відпрацьоване поводження позначення. Мотивуючи згодом границі зони пошуку, хазяїн собаки показує їй інший апорт, що потім непомітно передає дресирувальникові.

Як тільки собака, виявивши апорт і зрозумівши, що їй самої його не дістати, сяде перед ґратами, дресирувальник піднімає ґрати й видає апорт. При цьому хазяїн хвалить собаку й грає з нею апортом.

На цьому етапі триває відпрацьовування мотивування, керування собакою жестами, і систематичного пошуку. Закріплюється мотивація до пошуку: у словесне заохочення собаки й гру зі знайденим і позначеним апортом хазяїн повинен вкладати максимум позитивних емоцій.

8. Заховування в траві запахової закладки, прикритою запобіжними ґратами.

Все те ж саме, що й на попередньому етапі, крім однієї, дуже важливої, відмінності. Тепер під запобіжні ґрати заставляється не запаховий апорт, а запахова закладка. Основний її компонент, - це та речовина, що ми збираємося надалі виявляти по запаху.

9. Підкидання апорта

Етап відрізняється від попередніх тем, що під ґратами лежить тільки РВ у скляній банці, а апорт (іграшка) перебуває в хазяїна й підкидається собаці при позначенні нею місця приховання РВ.

На цьому етапі, трапляється, виникає одне маленьке ускладнення: собака, розшукавши сітку, не бачить під нею апорта (іграшки) і, відповідно, втрачає мотивацію до позначення. Тому слід повернутися до попереднього етапу. Тільки тепер, перед тим як приколоти закладку із РВ і іграшку до землі запобіжними ґратами, ми прикриваємо їхньою зірваною травою або листами, щоб собака не бачив, що саме лежить під ґратами. Про всякий випадок розкидайте в зоні пошуку пучки зірваної трави (листів). Після декількох повторень залишіть під ґратами тільки закладку РВ і, при позначенні собакою місця приховання, підкиньте їй іграшку (апорт). А потім грайте із собакою так, щоб вона зрозуміла, яке важливе знання тільки що одержала. А саме: шукай і познач джерело заходу РВ, і ти одержиш іграшку від хазяїна Тепер залишається тільки закріпити цей ланцюжок: пошук джерела заходу - позначення джерела заходу - одержання іграшки - гра з хазяїном.

10. Перехід до верхніх закладок

На цьому етапі запахові закладки маскуються на звисаючих галузях дерев і чагарників. Саме на звисаючих галузях, а не на стовбурах і зростаючих із землі гілках. Лише в дуже рідких випадках увагу собаки можуть залучити об'єкти, що перебувають високо над рівнем землі. Мир собаки в набагато більшому ступені, ніж мир людини, прив'язаний до площини. Знайти таку закладку собака може тільки за допомогою чуття, тільки вловивши потік повітря, що несе молекули РВ, як говорять кінологи: «по конусу запаху». Такий спосіб виявлення джерела запаху мисливці називають «верхнім чуттям» на відміну від «нижнього чуття», тобто безпосереднього обнюхування об'єктів, наприклад слідів тварини, залишених на поверхні землі.

Завдання його полягає у формуванні навички роботи верхнім чуттям. Собака-детектор запаху, що працює верхнім чуттям здатний з високою ефективністю й досить швидко обробити значні площі, а, отже, і велику кількість об'єктів одночасно. При цьому як завгодно складна форма цих об'єктів не перешкодить їй безпомилково виявити джерело запаху.

Собака, що працює верхнім чуттям, обстежить обсяг, у якому розташовані контрольовані об'єкти, у той час як собака, що працює нижнім чуттям, обстежить безпосередньо об'єкти, - енергетично витратна манера пошуку, виправдана лише в деяких специфічних випадках. Починати треба із закладок, розташованих досить низько (0,5 - 0,7 м над землею, залежно від росту собаки). Закладка як і раніше поміщена у відкриту скляну або металеву тару. Підкидати іграшку треба в той момент, коли собака спробує схопити закладку. Надалі закладку потрібно поступово піднімати. Піднявши закладку за межі досяжності собаки, ми вперше побачимо і зафіксуємо в пам'яті реакцію собаки на недоступну закладку. Зверніть увагу, що «піймати» запах, перебуваючи безпосередньо під його джерелом, собака може тільки при повній затишності. Це пов'язане з механізмом поширення запаху, який розноситься вітром у вигляді конуса, що розширюється. Собака може «схопити» запах тільки в тій крапці, де нижня границя «конуса запаху» опускається до рівня її носа. Простіше всього (і найчастіше) запах виявляється там, де на шляху його поширення виникає перешкода, наприклад, стовбур дерева. Кінологи, що планують використовувати своїх собак-детекторів запахів в основному в приміщеннях, часто запитують, а іноді й висувають претензії: чому ми навчаємо собаку на природі, на відкритій місцевості, - адже працювати їй прийде зовсім в інших умовах? Відповідь проста. Запахи на відкритих просторах поширюються в основному під дією вітру й по відносно простих траєкторіях, а в приміщеннях траєкторії поширення заходів дуже складні й на цих (ранніх) етапах навчання собаки ще не готові виявляти джерело запаху в умовах, коли градієнт концентрації РВ у повітрі змінюється в просторі складним образом.

11. «Підйом позначення»

Одночасно з попереднім етапом здійснюється так званий "підйом позначення". Якщо раніше при відпрацьовуванні позначення ми розташовували миски безпосередньо на землі, то тепер запахова закладка послідовно робиться: під мискою розташованої на ящику (будь-якому предметі, що має достатню висоту), потім на двох ящиках, потім приклеюється скотчем між дошками перешкоди "бар'єр" з навітряної сторони від собаки на поступово, що збільшується висоті. Якщо собака відмовляється дряпати вертикальну поверхню, як проміжна вправа можна використовувати закладку, приклеєну скотчем між дошками перешкоди "книжка" (досить пологої перешкоди). Втім, це при наявності дресирувального майданчику. Можна обійтися й без стандартних перешкод. Наприклад, дощатим забором. Завдання даного етапу - навчити собаку позначати джерело заходу на вертикальній поверхні, так ще й на значній висоті, що собаці у звичайному житті не властиво.

12. «Диференціювання»

Традиційно цей етап називається етапом диференціювання (розрізнення) окремих частин складного запаху апорта, тобто виділення як значущий запах РВ, і погаснення реакції на супутні запахи (полівінілхлорид, дерево, поліетилен, гума, бязь). Відповідно реквізит даного етапу, - дерев'яну підставку із гніздами, в яких розміщені скляні банки закриті перфорованими кришками, прийнято називати дифференціювальною дошкою. У скляних банках, розташованих на дифференціювальної дошці, розміщаються окремо всі складові частини запахового апорта (полівінілхлорідна трубка, деревні бруски, поліетиленова плівка, аптечні гумки, тканина, і РВ). Банки, точніше отвору в кришках банок, пропонуються собаці для обнюхування. Позначення банки із РВ заохочується, позначення інших складових частин запахового апорта не заохочується. Природно, від вправи до вправи розташування банок на дифференціювальній дошці змінюється.

2.1.4 Порівняння різних методів дресирування службових собак

Метод дресирування - це спосіб дії на собаку певними подразниками для вироблення у неї необхідних рефлексів і доведення їх до навиків (В.М.Бочаров, А.П.Орлов, 1957).

1. Смакозаохочувальний - метод передбачає застосування для вироблення умовних рефлексів харчових подразників. Підготовленні цим методом собаки володіють високою активністю пошукових реакцій. Суть методу полягає у тому, що харчовим подразником собаку примушують виконувати потрібні дії, а потім її заохочують у відповідь на правильну реакцію. Найефективніший цей метод коли собака знаходиться в напівголодному стані або її дресирують через 3-4 години після годівлі.

2. Механічний- метод полягає в застосування механічних подразників у вигляді примусового і заохочувального підкріплення. У дресируванні собак на механічні подразники виробляється більшість загально дисциплінарних і спеціальних навиків.

3. Контрастний- це головний метод дресирування, об'єднуючи всі позитивні сторони механічного і смакозаохочующих методів. Суть методу полягає у тому, що дія умовного подразника підкріплюється механічним подразником, а коли собака виконує потрібну дію їй даються ласощі.

4. Оперантний - метод (ігровий) полягає у тому, що коли собака виконує потрібну дію їй дається можливість пограти з апортом.

За результатами проведених досліджень при порівняні 4 найбільш поширених методів дресировки, що використовуються в службовому собаківництві: механічного, смакозаохочувального, контрастного і оперантного (табл.4) встановлено, що оперантний метод дозволяє прискорити процес дресирування і забезпечує безвідмовне виконання вимог дресирувальника в різних умовах проведення занять.

Недоліком механічного методу дресирування є порушення контакту собаки з дресирувальником. Больові відчуття собака отримує через нашийник з повідком, або від батога. Недоліком смакозаохочувального методу дресировки є ненадійність собаки в виконанні команд дресирувальника. Причина - гальмування умовного рефлексу, тобто собака відволікається сторонніми подразниками. Недоліком контрастного методу можливе зіткнення оборонних і харчових рефлексів, що приводить до зривів і неврозів (В.В.Язиков, 1932). Недоліків оперантного методу практично немає. При виборі методу дресирування керуються типом вищої нервової діяльності собаки, характером і ступенем прояву основних і переважаючих реакцій поведінки тварини. Найбільш придатні методи дресирування в залежності від типу вищої нервової діяльності зображені на рисунку 1.

Рис. 1. Методи дресирування в залежності від типу вищої нервової діяльності

Таблиця 4. Ефективність використання різних методів дресирування собак до пошукової служби

3. Економічна ефективність проведених досліджень

В зв'язку з тим, що економічну ефективність проведених досліджень у собаківництві встановити важко, оскільки не існує загальноприйнятих методик її визначення саме у цьому напрямку, проте нами було проведено визначення економічної ефективності підготовки собак до розшукової роботи в залежності від методу дресирування (II етап досліджень) та встановлено економічну ефективність годівлі собак з використанням кормів власного і промислового виробництва (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна ефективність проведених досліджень

З даної таблиці видно, що найбільш економічно доцільним методом дресирування розшукових собак є оперантний та контрастний.

Крім того, годівля пошукових собак кормами промислового виробництва «Bewi-Dog» в порівняні з годівлею кормом власного виробництва з урахуванням наявних цін станом на 01.04.10 є дешевшою на 10,70 грн. або на 68,6%.

4. Заходи з охорони праці і техніки безпеки

Основним завданням охорони праці є створення здорових та безпечних розумів праці, ліквідації травматизму й захворювань на виробництві, проблема поліпшення розумів праці безпосередньо пов'язано з санітарно-побутовими і медичним обслуговування працівників, організацією відпочинку, харчування тощо. Всі це сприяє відновленню сил, знижує напруженість і приводити до збереження працездатності. Поліпшення розумів праці й підвищення її безпеки безпосередньо впливають на зниження виробничого травматизму, професійних захворювань збереження працюючих. Тому основними завданнями з охорони праці є створення здорових і безпечних розумів праці, ліквідація травматизму й захворювань на виробництві.

Для вирішення завдань з охорони праці в Одеському Кінологічному центрі ДМСУ, де працює двадцять п'ять осіб.

Відповідальність за охорону праці в КЦ ДМСУ покладена на керівника. Керівник визначає відповідального за охорону праці, який періодично - один раз на три роки - проходить навчання з питань охорони праці в навчальних заставах та установах, які мають відповідний дозвіл. Інструктажі з охорони праці бувають; вступний, первинний, повторний, позачерговий, цільовий. Реєструються в журналі обліку інструктажів. Проводить інструктажі особа, яка за це відповідальна. На КЦ ДМСУ є навчальний клас, де вивчають інструкції з охорони праці й проводять інструктажі. В умовах установи встановлено 8 робочих годин, година перерви, тривалість роботи в нічний час 7 годин. Для забезпечення безпечної праці та охорони здоров'я необхідна відповідна організація режиму праці й відпочинку. При цьому враховуються вимоги законів про працю та інших нормативно - правових актів щодо робочого часу та відпочинку,

профілактики та лікувально-оздоровчих процедур. До роботи в установі допускаються особи старше 18 років, які не мають медичних протипоказань, пройшли навчання та первинний інструктаж з охорони праці. Ні в якому разі не допускають до роботи з тваринами вагітних жінок та осіб молодше 18 років.

Для працівників установи спеціально влаштована кімната для прання спеціального одягу, також шафи для зберігання верхнього одягу. Всі працівників установи мають спеціальний одяг: ветеринарний лікар - білий халат і шапочку; робітники - комбінезони та спеціальне взуття.

У навчальному класі зберігається аптечка. Обов'язково раз на три дні халати й шапочки проходять прання, а комбінезони раз на тиждень. Усі знаряддя праці (цебра, щітки, ганчірки) миються кожен день. У разі нещасного випадку створюється комісія для його розслідування в складі не менш ніж три особи. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на якові покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу. Матеріали розслідування оформлюються актом розслідування за формо. Н-5 у трьох примірниках, а також актом за формою Н-1 у шести примірниках. Примірник акту форми Н-5 разом з примірником акту форми Н-1 підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років. Нещасних випадків на даному підприємстві не було. Причинами нещасних випадків звичайно можуть бути необережне поводження з тваринами. При цьому виникають вкуси, синці й подряпини. Алі в установі травматизм відсутній. Робітники додержуються правил охорони праці, обережно поводяться з тваринами, додержуються особистої гігієни. Для підвищення рівня організації охорони праці доречним би було введення обладнану кімнату особистої гігієни жінок, місто для паління, та прийому їжі. При роботі з собаками треба додержуватися наступних правил; працювати в спеціальному одягу, не палити й не приймати їжу; до й після контакту з тваринами мити руки; забороняється підходити в нетверезому стані. Також при роботі з собаками які утримуються у вольєрах на вулиці треба, бути уважним під годину холодів взимку та високої температури - літом, щоб уникнути обморожування чи теплового удару. Крім поранень при роботі з тваринами існує ризик захворіти на вірусні та бактеріальні хвороби. Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через дихальні шляхи, шкіру, і шлунково-кишковий тракт. Бактерії - небезпечно впливають на організм людини, можуть викликати хвороби такі як розлад шлунку, нудота, шкіряні висипи, інтоксикацію організму. Вірус - спричиняє різноманітні захворювання, вражають верхні й нижні дихальні шляхи, підіймають температуру тіла. Всі ці наведенні фактори можуть привести до загибелі людини. Також на людину, яка робить біля собаки можуть впливати фактор присутності паразитів - воші, кліщ, блохи. Тому, для профілактики захворювань проводять попередні та періодичні медогляди, дослідження шкіряних покривів та аналіз крові.

Основними організаційними заходами захисту від шкідливого впливу мікроклімату є;

- проведення інструктажу.

- нормування робочих годин та перерви, під час роботи в холодних та

- жарких умовах.

- надання спеціального одягу

- додержання особистої гігієни

- прибирання й миття вольєрів

- своєчасне визначення хворих тварин

- деінсектизація й дератизація приміщень і вольєрів

- проведення медичного огляду персоналу

- обладнання дезбар'єрів

- своєчасне переведення хворих тварин до карантину

- дезінфекція одягу й взуття.

В установі обладнані спеціальна доріжка для персоналу.

Для зменшення фізичного та нервово-технічного навантаження працівників в установі впровадженні розклад роботи з перервами та відпочинок і прийом їжі. Також обумовлені вихідні та відпустки.

Якщо вищевикладені заходи, будуть виконані, то знизиться відсоток нещасних випадків і травматизму, підвищиться працездатність персоналу, що збереже кошти підприємству.

5. Заходи з охорони природи

Одеський Кінологічний центр ДМСУ створено для утримання й підготовки службових собак на пошук наркотичних, вибухових речовин та зброї, та розташований в межах міста Одеси, віддалене від житлових споруд на відстань 1,5 км що є безпечним для житла. Площа підприємства 0,6 гектарів. На території побудовані вольєри, склад, оглядова кімната, незалежне енергопостачання, існує власна система очищення відходів.

Вольєри для утримання собак розташовані на сухому пагорбі., бокові стіни зроблені з цегли, передня стінка й двері - з металевої сітки. Дах вольєру плоский з ухилом назад. Підлога у вольєрі зроблена з товстих дощок, які щільно прилягають одна до одної й мають ухил у бік фасаду. Перед вольєром обладнана цементована канавка для стоку сечі, дощової й талої води та надлишку дезінфікуючих розчинів. Вольєри чистять шкребками, потім водою. Відходи життєдіяльності тварин накопичуються в колекторі, поділяються на фракції, потім рідка фракція зливається в каналізацію, а тверда знезаражується біологічним способом. Перед вольєрами на відстані 5-6 м. робиться собаков'язь - вкапують у землю дерев'яні стовпчики, які мають зверху майданчик у діаметрі 20 - 25 див., який ви користується для огляду та чищення собаки. Біля вольєрів розташовано майданчик з повторюємо покриттям для вигулу собак, на території якого з метою покращення мікроклімату висаджені тополі, акації, кущі тощо. На 1 собаку виділено вольєр з розмірами:

- довжина - 2 м.,

- ширина - 1,5 м.,

- висота передньої стінки - 2,5 м, - задньої 2 м,

- висота дверей - 1,7 м.,

- ширина дверей - 0,7 м

Згідно ветеринарного законодавства України, проводиться вакцинація собак від сказу. Проведення вакцинації повинно бути відображено у ветеринарному паспорті собаки та скріплена відповідною печаткою ветеринарного заставі. Вакцинація проводитися щорічно, так як імунітет щеплення з годиною ставати слабким. На даний година добрі зарекомендували собі такі вакцини: «Нобивак», «Дурамун», «Вангард».

Крім щеплення проводитися обов'язкова дегельмінтизація, тобто визволення організму тварини від гельмінтів шляхом використання хіміотерапевтичних препаратів, що запобігає розповсюдженню гельмінтів у навколишньому середовищі. Добрі зарекомендували собі наступні препарати: «Азипирін», «Дронтал Плюс», «Атазол», «Празиквантел».

Дератизація - боротьба з гризунами - також один із важливих профілактичних заходів, який впливає на навколишнє середовище. Гризунів знищують хімічним, біологічним та механічним способами. Для боротьби з гризунами в місцях розташовування собак використовують зоокумарін, натрієву сіль зоокумаріна, ратіндан, крисід, бактокумарін, ланірат та інші отрути.

Профілактичну дезінсекцію проводять з метою знищення ектопаразитів, а також яєць та лічінок, щоби не припустити масового розпліднення та розселення комах та кліщів. Деякі комахи є проміжними господарями гельмінтів тварин, кліщі - розповсюджують збуджувачів кровопаразитарних захворювань - піроплазмозу, хвороби Дайма. Боротьба зі шкідливими ектопаразитами собак проводитися по мірі необхідності, але не рідше одного разу у квартал. Як

правило, профілактичні дезінсекцію та дератизацію проводять одночасно з профілактичною дезінфекцією чи одразу після неї з урахуванням сумісності препаратів. Добре зарекомендували собі нашийники для профілактики ектопаразитарних захворювань, такі як «Больфо», «Кілтикс», «Тріксі» та інше.

Дезінфекція проводитися за вказівкою та під контролем лікаря ветеринарної медицини. Два рази на рік, навесні та в осені, проводитися планове механічне очищення та дезінфекція всіх приміщень для утримання собак. Літом приміщення дезінфікують щомісячно. Після збирання весь інвентар, що використовувався, дезінфікують у спеціально відведеному місці.

Додержання вищевикладених норм сприяє виконанню вимог природоохоронного законодавства України.

Висновки й пропозиції

Висновок:

У результаті проведених досліджень по вивченню технології відбору і підготовки собак пошукової служби в умовах Одеського Кінологічного центру ДМСУ України в Одеській області встановлено:

1. Умови розміщення собак чинять значний вплив на збереження їх здоров'я і працездатності, тому при побудові вольєра необхідно дотримуватись певних мінімальних вимог:

- в ньому повинно бути зручно працювати людині;

- в вольєрі повинна бути будка;

- вольєр повинен мати захист від атмосферних опадів.

2. Після закінчення курсу дресирування пошуковий собака повинен відповідати наступним вимогам.

- по команді «Шукай» виявляти і опрацьовувати запаховий слід в складних умовах; виявляти та позначати потрібний запах; не відволікатися на сторонні подразники.

- після занижування запахового носія по команді «Шукай» самостійно вибирати запахову річ з 6-8 інших речей.

- по команді «Шукай» і жесту проводити зигзагоподібно обшук місцевості чи приміщення.

3. При порівняні 4 найбільш поширених методів дресировки під час підготовки службових собак: механічного, смакозаохочувального, оперантного, контрастного встановлено, що оперантний метод дозволяє прискорити процес дресирування і забезпечує безвідмовне виконання вимог дресирувальника в різних умовах проведення занять.

4. При вивченні ефективності різних способів годівлі встановлено, що годівля пошукових собак кормами промислового виробництва позитивно впливає основні фізіологічні показники стану здоров'я собак.

5. Найбільш економічно доцільним методом дресирування розшукових собак є оперантний. Годівля розшукових собак кормами промислового виробництва типу «Bewi-Dog» в порівняні з годівлею кормом власного виробництва з урахуванням наявних цін станом на 01.04.08 є дешевшою на 10,70 грн. або на 68,6%.

6. Відбір та підготовка службових собак до пошуку вибухових речовин і зброї є важливим напрямком сучасної кінології . Тому розробка й удосконалення технології проведення цієї роботи має певну перспективу з наукової й практичної сторони.

7. Попередження терористичних актів завдяки використання підготовлених службових собак зберігає не тільки коштовні матеріальні цінності, але й найцінніше у світі - людське життя. У зв'язку з цим витрати на спеціальну підготовку службового собаки є несорозмірно малими, а рентабельність експлуатації підготовлених собак - дуже високою.

8. Враховуюче вищевикладене можна сказати, що якщо робити вибір між цуценятами та підрощеними собаками, перевагу треба віддавати підрощеним собакам з темпераментом холерика й сангвініка, тому що цуценята у віці 2-6 місяців не можуть дати ясне подання про свої робочі якості. Якщо вибір стоятимуть між підрощеними собаками та дорослими, то перевагу слід віддавати дорослим собакам, віком від 9 місяців до 3 років. Крім того, вважаю, що при підборі собак приділяти увагу статті собаки. Кобелі більше піддані фізіологічним подразникам (статтєва орієнтація), суки менш, і по робочих якостях не уступають кобелям.

Пропозиції

Основним методом підготовки собак до розшукової служби використання повинен бути оперантний, як найбільш ефективний.

Фахівців - кінологів по розшуку вибухових речовин жодне навчальний заклад у країнах СНД не готовить. Все навчання ведеться тільки на особистому досвіді й особистому прикладі, і збільшується різними перепонами у вигляді одержань ліцензій, одержань дозволів на зберігання ВР, дозволів на одержання безпосередньо вибухових речовин для проведення тренувального процесу. І, як наслідок, у даній галузі ринок не розвинений, хоча при певнім фінансуванні й відповідній зацікавленості бізнес-структур (банки, бізнес-центри, морвокзали, готелі, спортивні комплекси, аеропорти, админбудинки й т.д.), можна було б говорити про вихід на світовий рівень безпеки нашої країни в області боротьби з тероризмом. Також необхідно розглянути можливість створення кафедри кінології при Одеському Державному Аграрному Університеті, де можна було проводити науково-теоретичну й практичну роботу в області підготовки фахівців-кінологів.

Список літератури

1. Арасланов Ф.С., Алексеев А.А., Шигарин В.К Дрессировка служебных собак. Алма-Ата: Канар, 1987. - 302 с.

2. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М. Медицина, 1968.- 86 с.

3. Асратян Э.А. Очерки по физиологии условных рефлексов. М.: Наука, 1970, - 124 с.

4. Бергман Е. Поведение собак. - М: Цитадель, 1996. - 207 с.

5. Бехтерев Н.П. Поведение животных. М.: Мир, 1975. - 175 с.

6. Бочаров В.М., Орлов А.П. Дрессировка служебных собак. М.: ДОСААФ, 1957. - 218 с.

7. Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности. М.: Высшая школа, 1979. - 271 с.

8. Гиляров М.С. Биологический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1989. - 328 с.

9. Гриценко В.В. Теоретические основы дрессировки. М., 2000. - 134 с.

10. Дмитриев А,С, Физиология высшей нервной деятельности. М.М.: Высшая школа, 1974. - 248 с.

11. Дулина Г. И. Правила и нормативы испытаний и соревнований собак служебных пород. - М., 1986. - 56 с.

12. Зубко В.Н. Служебное собаководство. М.: Патриот, 1991. - 67 с.

13. Зубко В.Н., Алексеев А.А. Энциклопедия собаководства. М.: Тера - Книжный клуб, 1998. - 164 с.

14. Зубко В.М. Содержание служебных собак и уход за ними. - М.: Колос, 1993 - 62 с.

15. Інструкція по відбору, дресируванню спеціальних собак з пошуку вибухівки та вогнепальної зброї / Затверджена Міністерством Внутрішніх Справ України 22.05. 1999 р. - К., 2000. - 45 с.

16. Крушинский Л.В. и др. Служебная собака. М.: Госиздат сельхозлитература, 1952.-219с.

17. Куницин В. К, Пильщиков Ю. Н. Техника дрессировки и организация рационального использования служебных собак в овцеводстве. - Ставрополь, 1983. - 59 с.

18. Лапат А. Дрессировка собак для поиска взрывчатых веществ, /Пер. с венг.О. И. Савчук. - М.: САТКА, 1998. - 32 с.

19. Лысенко Ю.Д. Собачья работа // Мир собак. - 2002. - № 7. - С 33-35.

20. Мазовер АЛ. Экстерьер и конституция служебных собак. - М.: ДОСААФ, 1960. - 24 с.

21. Маслянникова М. К Спортивно-дрессировочные площадки. - М., 1978. - С 71-77.

22. Мак-Фарленц Д. Поведение животных. М.: Мир, 1988, - С. 25-63.

23. Методичний посібник для навчання фахівців-кінологів і підготовки

24. службових собак на пошук вибухових речовин, зброї й боєприпасів

25. /Затверджена Міністерством Внутрішніх Справ України 17.02.1996 р. - К., 1997. - 14 с.

26. Московкин Л, А., Московкина И.О. Курс кинологии. - М.: Колос, 2004. - 145 с.

27. Ньюкомб К, Фертон А. Неограниченные способности 11 Вестник. - 1999. - № 22 (229). С. 2-3.

28. Орлов А.Л. Спеціальний курс дресирування. - П.: Барс, 1992. - С. 308-313.

29. Орлов А. И. Методика дрессировки служебных собак. - М.: ДОСААФ, 1978. - С55-77.

30. Павлов ИЛ\ Полное собрание трудов. М.-Л: Академия наук СССР, 1947. -29с.

31. Полищук Ф. К, Трофименко О. Л. Основы кинологии. Теоретический и практический аспекты дрессировки. - Киев - Ирпень: Перун, 2003. - 200 с.

32. Порядок організації службового собаківництва в митній службі / Затверджений Головою Державної митної служби України 15.04.1998 р. - К., 1998.-С. 3-14.

33. Программа обучения контролеров со служебными собаками и дрессировка служебных собак на поиск взрывчатых веществ. / Пер. с нем. В.Л.Колтунов. - Л.: Вільна Україна, 1993. - 202с.

34. Псалмов М.Г. Породи службових собак. - П.: Барс, 1992. - С. 40-61.

35. Сахаров К И. Техника дрессировки собак. - М.: Сельхозгиз, 1963. - 255 с.

36. Сикерин В.Т., Погорелое В.К, Шаолобот Н.Е. Кинологическое обеспечение деятельности органов и войск МВД РФ. Пермь: РИА «Стиль-МГ», 1999. - 64 с.

37. Тиберген Н. Поведение животных. М.: Мир, 1985, - 318с.

38. Файтельберг - Бланк В.Р., Шектаченко В.В. Бандитская Одесса «Двойное дно» Южной Пальмиры. - О.: АстраПринт, 1999. - 40 с.

39. Федорович А.Ю. О теоретических основах дрессировки // Мир собак. - 2004. -№ З.-С. 10-13.

40. Федорович А.Ю. Психические процессы и поведение // Мир собак. - 2004. - № 5. - С. 9-12.

41. Федорович А.Ю. Работа-игра. - О.: Джокер, 2003. - 80 с.

42. Фишер Д. Про что думает ваша собака. - М.: Экое, 1994. - С. 23-48.

43. Челнокова В.Н. Все о собаке. Ростов н/Д : Издательский дом «Владис», 2003, - 447с.

44. Черчилль Дж. У. Лабрадор - ретривер. - М.: Центр полиграф, 1998. - С. 380-382.

45. Языков В.В. Теория и техника дрессировки служебных собак. М.: Воениздат, 1932, - 281 с.

Страницы: 1, 2