Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії "Піонер" в умовах лісостепу України

За даними таблиці 4.1.2. кількість продуктивних листків у гібридів кукурудзи селекції компанії «Піонер» у фазу цвітіння становила від 9,7 до 12 штук, в середньому за три роки досліджень і зротала із збільшенням ФАО.

В 2004 році ранньостиглі гібриди сформували кількість листків на рослину в середньому 9,0 - 10,3 шт.; в 2005 - 9,6 - 9,7 шт., що на 6,2 % менше, а в 2006 - 10,6 - 11,7 штук, що на 11,8 - 12,2 % більше за 2004 рік і на 10,4 - 12,1 % більше за 2005 рік.

Найменшу кількість листків за роки досліджень мав гібрид PR39Н32 - 9,7 шт., а найбільшу PR39Д81 - 10,5 шт., що на 8,2 % більше.

Максимальну кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 12,0 штук, близькою була кількість листків у гібриду Anasta 11,9 штук. Мінімальну кількість листків в роки досліджень утворив гібрид PR39Н32 - 9,7 штук, що менше за PR38R92 на 2,4 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала кількість листків на рослину в середньому 9,8 - 10,5 штук, а середньостиглих - 10,8 - 12,0 штук, що на 10,2 - 14,3 % більше.

Середньостиглі гібриди в середньому за роки досліджень до фази цвітіння сформували 10,8 - 12,0 штук листків на одну рослину . В порівнянні з контролем - Helga на 1,8 %, Clarica - на 4,0 %, Anasta - на 10,2 %, PR38F10 - на 4,0 % та PR38R92 - на 11,1 % більше за контроль Valuta. Найменшу кількість листків утворили середньостиглі гібриди у 2004 році - 10,1 - 11 штук залежно від гібриду, в 2005 році 10,4 - 11,2 штуки, або на 2,9 - 1,8 % більше, а в 2006 році - 11,9 - 12 штук, що на 17,8 - 9,1 % більше за 2004 рік та на 14,4 - 7,1 % - за 2005 рік.

Найменшу кількість листків в середньому за роки досліджень сформував гібрид Valuta - 10,8 штук, а найбільшу - гібрид PR38R92 - 12,0 штук.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 в фазу цвітіння мав кількість листків на 7,5 % Sandrina на 4,9 % більше за контроль, а PR39Н32 на 1 % менше.

Кількість та величина листків формують асиміляційну поверхню посіву, здійснюють процес фотосинтезу, нагромаджують органічну речовину, від якої залежить продуктивність, тому дані показники мають вирішальне значення при одержанні високих урожаїв

Таблиця 4.1.3

Густота посіву гібридів кукурудзи 2004 - 2006 р.р.

З даних таблиці 4.1.3 видно , що густота посіву гібридів ранньостиглої групи в середньому за три роки досліджень становила 79,8 - 80,9 тис. шт. на га. Гібриди PR39Н32, Sandrina, PR39Д81 мали густоту на 0,3 - 0,7 % меншу за контроль.

Найменшу густоту 74,9 - 75,8 тис., шт., на га , сформували гібриди в 2004 році. В 2005 році густота гібридів склала 86,3 - 87,0 тис. шт. на га, що на 15,2 - 11,5 % вище в порівнянні з 2004 роком. У 2006 році густота посіву склала 77,2 - 78,6 тис. шт. на га що більше за 2004 рік на 3,2 - 3,7 % і менше ніж в 2005 на 10,5 - 9,7 %.

Гібриди середньостиглої групи мали густоту посіву близьку до ранньостиглої групи. В середньому за три роки більшість гібридів мала густоту на 0,5 - 1,8 % меншу за контроль.

Найбільшу густоту посіву за роки досліджень мали ранньостиглі гібриди PR39Д81 та PR39G12 87,0 тис., шт., на га в 2005 році.

Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень мали густоти посіву 77,7 - 79,5 тис. шт. на га і практично не відрізнялись від ранньостиглих.

Близькою до контролю була густота посіву гібриду Sandrina 80,1 тис. шт. на га. Найменшою густота посіву за роки досліджень була у гібриду PR38F10 - 77,7 тис. шт. на га, або 98,2 % по відношенню до контролю.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що густота посіву рослин кукурудзи склалася в роки досліджень оптимальна для отримання високого урожаю.

4.2. Особливості формування біомаси гібридами кукурудзи.

Таблиця 4.2.1.

Величина вегетативної маси у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

З даних таблиці 4.2.1 видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень сформували вегетативну масу 484,8 - 519,0 цн. на га.

Гібриди Sandrina та PR39Д81 утворили вегетативної маси на 0,9 - 7 % більше, а гібрид PR39Н32 на 6,2 % менше в порівнянні з контролем.

Найменшу вегетативну масу сформували гібриди в 2005 році 423,0 - 474,0 цн. на га., в 2006 році - 486,0 - 613,0 цн. на га, що на 15,0 - 29,3 % більше за 2005 рік.

Найбільшу вегетативну масу утворив гібрид Sandrina 613,0 цн. на га. у 2006 році. Гібриди середньостиглої групи за роки досліджень сформували вегетативну масу 459,4 - 492,5 цн., на га, що менше на 5,5 - 4,8 %. В порівнянні з контролем лише гібрид Clarica, утворив вегетативної маси на

1,9 %, а гібриди Helga, Anasta, PR38F10, PR38R92 - менше на 3,3; 1,9; 2,7; 5 % в порівнянні з контролем.

Найбільшу кількість вегетативної маси в середньому за два роки досліджень сформував середньостиглий гібрид Clarica - 492,5 цн., на га. Найменшу кількість вегетативної маси сформував гібрид PR38R92 - 459,4 цн. на га, що на 5,0 % менше в порівнянні з контролем.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що величина вегетативної маси кукурудзи в значній мірі залежить від біологічних особливостей гібриду, умов вирощування, особливостей технології і в проведених дослідженнях для ранньостиглих гібридів склала в середньому за 2 роки досліджень 457,7 - 519,0 цн.на га, а для середньостиглих - 459,4 - 483,5ц/га.

Таблиця 4.2.2.

Співвідношення між вегетативними органами гібридів кукурудзи.

2006 р. (фаза воскової стиглості)

Результати проведених досліджень дають можливість твердити, що маса однієї рослини у гібридів , що вивчалися склалася в межах 610 - 780 гр.

У ранньостиглих - 630 - 780 гр., а у середньостиглих - 610 - 660 гр. Масою рослини виділяються ранньостиглі гібриди Sandrina та PR39Д81, маса яких була більшою за контроль на 14,7 %.

Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу - Helga, Clarica та PR38R92.

Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina - 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 - 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків - 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.

У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно - 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.

Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 - 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів - 39,4 - 41,3 %.

Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).

 Таблиця 4.2.3.

Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2005 - 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)

За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 - 2006 роки становив в середньому 232,8 - 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.

В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 - 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 - 274,3 ц/га.

Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 - 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 - 261,6 ц/га.

Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.

Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 - 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 - менше, різниця склала 0,7 - 4,1%.

Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.

4.3. Фотосинтетична продуктивність гібридів.

Таблиця 4.3.1.

Листкова поверхня у ранньо - та середньостиглих гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 - 2006 р.р. (фаза цвітіння).

З даних таблиці 4.3.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень утворили листкову поверхню - 44,7 - 49,5 тис. м2/ га, в 2005 році 45,6 - 50,4 тис. м2/ га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м2/ га , що на 5,9 % більше ніж у 2005 році.

Максимальну листкову поверхню в середньому за два роки сформував гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, майже таку листкову поверхню сформував гібрид Clarica - 49,9 тис. м2/ га.

Мінімальну листкову поверхню в роки досліджень утворив гібрид PR39Д81 - 44,7 тис. м2/ га, що менше за гібрид PR38F10 на 11,2 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала листкову поверхню в середньому 44,7 - 49,5 тис. м2/ га.

З ранньостиглих гібридів лише гібрид PR39Н32 мав листкову поверхню на 1,6 % більшу за контроль, інші - меншу на 0,9 - 8,2 %.

З середньостиглих гібридів найбільшу листкову поверхню утворив гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, що на 10,4 % більше за контроль.

Інші гібриди сформували також більшу листкову поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta на 9,5 %, а Helga на 5,3 % за контроль.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що листкова поверхня в значній мірі залежить від умов вирощування як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах 44,7 - 50,0 тис. м2/ га.

Величина асиміляційної поверхні гібридів обох груп стиглості оптимальна для забезпечення високої продуктивності кукурудзи.

Показники чистої продуктивності фотосинтезу відображають результати фізіологічних процесів, що відбуваються на клітинному рівні в організмі рослини і залежать від здатності гібриду максимально використати умови вирощування.

Таблиця 4.3.2.

Чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 - 2006 р.р.

З даних таблиці 4.3.2. видно, що в середньому за два роки чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи була в межах 4,56 - 5,87 г/м2 за добу.

В 2005 році продуктивність фотосинтезу становила 4,15 - 5,50 г/м2 за добу, в 2006 році 4,59 - 6,24 г/м2 за добу, що на 9,6 - 12,4 % вище.

Максимальну продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень забезпечив гібрид PR39Д81 - 5,87 г/м2 за добу, що на 9,5 % вища за контроль.

Мінімальну продуктивність фотосинтезу в роки досліджень мали гібриди PR38F10 4,56 г/м2 за добу, Anasta 4,83 г/м2 за добу, що менше за контроль на 10,5 - 4,9 % відповідно.

Група ранньостиглих гібридів мала продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень 5,04 - 5,87 г/м2 за добу; середньостиглі - 4,56 - 5,14, що на 10,5 - 14,2 % менше.

З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 мав продуктивність фотосинтезу на 9,5 %, а PR39Н32 на 5,6 % більшу за контроль.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу продуктивність фотосинтезу мав гібрид Helga 5,14 г/м2 що на 2,0 % більше за контроль. Меншою продуктивність фотосинтезу була у гібридів PR38F10 4,56 г/м2 , Anasta 4,83 г/м2 , Clarica 4,96 г/м2 за добу, PR38R92 - 5,03 г/м2 за добу.

Виходячи з отриманих результатів можна вважати, що гібриди в роки досліджень мали оптимальну для отримання високого урожаю чисту продуктивність фотосинтезу

4.4. Продуктивність гібридів кукурудзи.

Таблиця 4.4.1.

Урожайність зерна гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2004 - 2006 р.р.

З даних таблиці 4.4.1 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за три роки становила 75,9 - 92,1 ц/га і зростала із збільшенням ФАО.

Максимальну урожайність в середньому за три роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою була урожайність у гібриду PR38F10- 91,5 ц/га.

Мінімальну урожайність в роки досліджень сформував гібрид PR39Н32 - 75,9 ц/га.

Більш урожайним необхідно вважати 2006 рік, в якому ранньостиглі гібриди забезпечили 80,2 - 102,0 ц/га, а середньостиглі 84,6 - 92,0 ц/га.

Група ранньостиглих гібридів в середньому за три роки забезпечила урожайність 75,9 - 88,1 ц/га, а середньостиглих - 79,2 - 92,1, що на 4,6 % більше.

З групи ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 забезпечили урожайність на 12,5 і 12,8 % більшу за контроль, а гібрид PR39Н32 - на 2,8 % меншу.

З групи середньостиглих гібридів найбільшу урожайність забеспечив гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, що на 14,1 % більше за контроль, більшою урожайність була у гібридів PR38F10 - на 13,4 %; Anasta - на 4,5 %; Clarica - на 2,6 %.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що урожайність кукурудзи в значній мірі залежить від умов вирощування , як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах від 75,9 - 92,1 ц/га.

Таблиця 4.4.2

Пошкодження гібридів кукурудзи пухирчастою сашкою та стебловим метеликом 2004 - 2006 р.р.

Страницы: 1, 2, 3