Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у товаристві з обмеженною відповідальністю "Райдолина" Веселинівського району

Дані таблиці 2.5 свідчать, що у звітному році вартість валової продукції у поточних цінах, одержаної господарством, збільшилася проти базисного року на 238,6 тис. грн. або на 9,6 %. Товарної продукції у 2007 році господарство одержало більше, ніж у 2005 році на 364,2 тис. грн. або на 20 %. Розмір чистої продукції, одержаної у 2007 році в досліджуваному господарстві, зріс проти 2005 року на 214 тис. грн. або в 1,6 разів. За цей же період сума прибутку, одержаного господарством збільшилася на 119,1 тис. грн. або в 2,4 разів. На жаль, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва у 2007 році в порівнянні з 2005 роком зменшився на 12,2 відсоткових пункти і сталося це за рахунок зростання виробничих витрат.

2.2 Динаміка виробництва і реалізації зерна

Виробництво зерна займає особливе місце серед інших галузей рослинництва в господарстві в цілому. З метою оцінки рівня розвитку, впливу результатів роботи цієї галузі на загальний стан економіки сільськогосподарського підприємства. ТОВ “Райдолина" на основі конкретного цифрового матеріалу господарства за 2006-2008 р.р. визначимо тенденцію зміни питомої ваги галузі зерновиробництва (табл.2.7).

Таблиця 2.7 Місце зерновиробництва в економіці ТОВ «Райдолина»

Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить про те, що зернові культури, займаючи дві третини всієї посівної площі, потребували 9,6 % загальних витрат праці у сільськогосподарському виробництві. Від зерновиробництва було одержано кожні чотири з десяти гривень всіх грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції. На цю галузь приходиться майже кожна четверта гривня виробничих витрат в цілому по сільськогосподарському виробництву. В досліджуваному господарстві в середньому за останні три роки одержували прибуток лише від реалізації зернових і соняшнику. Від зерновиробництва одержано майже половини всієї суми прибутку по господарству.

На обсяги виробництва зернових і зернобобових впливають як площа їх посіву, так і врожайність зернових і зернобобових. Зрозуміло, що інтенсивний шлях розвитку зерновиробництва - тобто збільшення валових зборів зерна за рахунок зростання врожайності є більш бажаним в умовах ринкової економіки. Це є актуальним і для досліджуваного сільськогосподарського підприємства - ТОВ "Райдолина" Веселинівського району. Але для цього повинні застосовуватися більш продуктивні сорти зернових культур, інтенсивні енергозберігаючі технології, якісно і своєчасно виконуватися всі технологічні операції з вирощування зернових культур.

Дані таблиці 2.8 свідчать про те, що валовий збір зерна в звітному році в порівнянні з 2006 роком зменшився на 7316 ц або майже на 18,8 %. Зменшення обсягів виробництва зерна у досліджуваному господарстві сталося в основному за рахунок зниження врожайності зернових культур. За два останні роки зменшився рівень товарності зерновиробництва на 8,9 відсоткових пункти.

За допомогою окремих показників розглянемо рівень розвитку зерновиробництва у досліджуваному господарстві (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Динаміка виробництва та реалізації зерна в ТОВ «Райдолина»

Використовуючи прийом розрахунку різниць, вивчимо фактори, що зумовили зміни валового виробництва зерна по досліджуваному господарству у звітному році проти базисного (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Валове виробництво зерна і фактори, які на нього впливають

Зменшення обсягу виробництва зерна в звітному році в порівнянні з базисним на 7316 ц відбулось за рахунок зміни

а) площі посіву - (1447 - 1461) х 26,5 = - 371 ц;

б) урожайності - (21,7 - 26,5) х 1447 = - 6945 ц.

Таким чином, на 94,9 % валовий збір зерна у звітному році зменшився за рахунок зниження урожайності.

На обсяги виробництва зерна в цілому по господарству впливають такі фактори, як склад зернових культур та їх структура. В умовах Півдня України доцільно збільшувати посіви високоврожайних зернових культур, якими, за даними науково-дослідних установ, є озимі зернові культури, і в першу чергу озима пшениця. За допомогою даних статистичної звітності за останні три роки ( форма 29 -сг.) розглянемо, які відбувалися зміни з цього питання в ТОВ «Райдолина» (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Структура посівів зернових культур в ТОВ «Райдолина»

Аналіз структури зернового клину, як свідчать дані таблиці 2.10, показує, що на долю озимих зернових за останні два роки у господарстві в середньому приходилося шість з кожних десяти гектарів посівів зернових культур. В цієї групі зернових культур домінує пшениця якою засівали кожен другий гектар. Майже кожен п'ятий гектар ріллі за останні три роки відводився під посіви ярого ячменю. На нашу думку, враховуючи, що Веселинівський район відноситься до зони ризикового землеробства, доцільним було б розширити посіви озимого ячменя, зменшивши площу посіву ярого ячменя. На нашу думку, слід було би засівати певну площу посіву під зернобобовими культурами, які дозволяють збалансувати корми для тваринництва за перетравним протеїном.

Обсяги валових зборів зерна значною мірою залежать від селекції, тобто використання перспективних сортів зернових культур, які в умовах господарства дозволять одержувати високі врожаї. У господарстві використовується кілька сортів озимої пшениці та ярого ячменю і по одному сорту інших зернових культур, охарактеризуємо деякі з них (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Сортовий склад за видами зернових культур в ТОВ «Райдолина»

Як свідчить аналіз даних таблиці 2.11, серед сортів озимої пшениці перевагу має районований з давнішніх пір сорт Одеський Альбатрос, під яким в останній рік було засіяно 12,2% всіх посівів озимої пшениці. На наш погляд, сорт озимої пшениці Одеський Альбатрос, який в останні роки займав майже кожен четвертий гектар всієї площі посівів озимої пшениці, необхідно виводити та змінювати більш врожайними новими сортами селекційно-генетичного інституту УААН (м. Одеса). Майже кожен четвертий гектар у 2008 році в досліджуваному господарстві засівався ячменем ярим., дві третини якого це сорт “Россава”.

Для одержання врожаю озимого ячменю застосовують сорт “Россава” двуручка. Це середньостиглий сорт, вегетаційний період якого 244 - 278 днів. Він середньостійкий проти вилягання, має вище середньої зимостійкість. Вологолюбивий, в засушливі роки помітно знижує врожай. Гельмінтоспоріозом вражається слабо, мучнистою росою та головнею порошнистою - вище середнього.

Сорти ярого ячменю, які використовуються при посіві в ТОВ Райдолина, - це “Одеський - 151” та “Росава” двуручка. Останній сорт кормового напрямку, має добрі круп'яні якості. Середньостиглий. По стійкості проти посухи перевищує інші районовані сорти на Півдні України.

Слід відмітити, що досить значна частина посівів зернових - до однієї третини, розміщується після невдалих попередників -по стерневим колосовим. Це призводить до накопичення шкідників та хвороб рослин, що в свою чергу, не сприяє одержанню високих врожаїв.

В той же час у районах Південного Степу, до яких відноситься і Веселинівський район, кращим попередником озимої пшениці є чорний пар, який сприяє нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, очищенню від бур'янів, зокрема від кореневищних і коренепаросткових, збільшенню запасу можливих речовин у ґрунті. Так більше використання парів якості попередники доцільно на теперішній час, коли різко змінюється постачання сільському господарству мінеральних добрив, хімічних засобів, боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, коли з року в рік знижується культура землеробства.

Під озиму пшеницю, як найбільш цінну зернову культуру, доцільно відводить і інші попередники. На нашу думку, одним з таких попередників можуть бути багаторічні трави, зокрема люцерна, яку в господарстві висівають дуже мало - лише 100 гектарів або 4-5%. Як свідчить дослідження наукових установ, ця культура сприяє накопиченню азоту та підвищенню родючості ґрунтів, і приріст врожайності, в порівнянні із стерневими попередниками, складає 4- 5 ц з кожного гектара. У ТОВ “Райдолина” у минулому році 350 га озимої пшениці було посіяно після збирання врожаю зернових колосових, тобто не самих найкращих попередників.

Галузь зерновиробництва - великий споживач матеріально-технічних засобів і обов'язковою умовою його успішного ведення є своєчасне забезпечення всіма необхідними засобами виробництва.

За даними первинного обліку та нормативними даними проаналізуємо забезпеченість зерновиробництва ТОВ “Райдолина” основними видами техніки (табл.2.12).

Таблиця 2.12

Рівень забезпеченості зерновиробництва ТОВ “ Райдолина” технічними засобами

Як свідчить аналіз даних таблиці 2.12, господарство лише на 60,7 % забезпечено тракторами в порівнянні з нормативними даними. Ще гірше виглядає показник забезпеченості досліджуваного господарства комбайнами.

В останні два роки навантаження на один зернозбиральний комбайн складала 323 га, що майже в три рази більше, ніж за нормативами. У зв'язку з цим господарство вимушено було залучати комбайни для збирання врожаю зернових культур зі сторони - користуючись послугами комерційних структур. Недостатня забезпеченість технікою зерновиробництва призводило до порушення оптимальних строків виконання польових робіт, що в свою чергу впливало на врожайність зернових культур.

У виробничому процесі важливе місце займає технологія, яка повинна відповідати певним організаційно-економічним вимогам, забезпечувати одержання високої врожайності, зниження витрат праці і засобів. Комплекс заходів по вирощуванню тієї чи іншої культури повинен розроблятись в технологічній карті, яка є важливим плановим документом сільськогосподарських підприємств. В ТОВ "Райдолина” при виробництві зерна таку технологічну карту не складають, що є досить значним недоліком з боку підприємства, а виробничий процес в цілому поділяють на два основних робочих періоди: 1) підготовка ґрунту і посів; 2) комплекс робіт по збиранню врожаю, на який приходиться близько 57 % трудових витрат підприємства..

Найбільш праце містким і відповідальним процесом у виробництві зерна є збір врожаю, який бажано здійснювати без втрат і в кращі строки.

В досліджуваному господарстві при збиранні застосовують два способи: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздільний), визначення співвідношення між якими залежить від кліматичних особливостей року, стяжу культур, інших факторів.

При однофазному способі збирання зерна використовують комбайни марки СК-5 “Нива” (2 штуки) і залученні зі сторони комбайни, в тому числі іноземні типа “Домінатор”, “Джон Дір” та інші. Однофазний спосіб передбачає скошування, обмолот, очистку зерна і збирання у бункер, вкладання соломи на полі. Все це виконується в єдиному безперервному потоці. Збирання таким способом проводять при повній стиглості хлібів.

Двофазний спосіб збирання передбачає скошування жатками у валки зернових культур у стадії воскової стиглості. При такому способі скорочуються строки і покращується якість зерна. Він широко застосовується в господарстві при умові збирання врожаю нерівномірно достигаючих культур, забур'янених і схильних до вилягання. Своєчасно скошений і правильно укладений у валки хліб швидше і рівномірніше достигає та підсихає ніж на корені. Підсихають у валках і зелені бур'яни. Це значно полегшує роботу комбайна й зерно одержують чистим та сухим, а у деяких випадках воно не потребує додаткового очищення і сушіння.

Узагальнюючи вище наведене слід зазначити, що в ТОВ “Райдолина” в цілому дотримується технологічний процес вирощування зернових культур, але часто не витримуються оптимальні строки виконання робіт, недостатньо високою є їх якість. Спостерігається не завжди стабільна забезпеченість робочих агрегатів господарства, як з індивідуальною так і груповою формою організації роботи, в допоміжному транспорті та інших засобах, що призводить до збоїв в роботі. Важливим недоліком господарства є відсутність відповідних графіків проведення робіт.

В ТОВ “Райдолина” основною формою організації праці в зерновиробництві є мехзагін, що уявляє собою колектив працівників, які беруть участь, на основі кооперації і розподілу праці

Основними принципами ефективної організації праці є постійність членів колективу, закріплення за ними на тривалий час землі, техніки та інших засобів.

2.3 Економічна ефективність зерновиробництва

Головною метою процесу виробничої діяльності галузі зерновиробництва ТОВ “Райдолина” є виробництво зерна та одержання прибутку від його реалізації. Процес виробництва являє собою з одного боку, процес виробничого споживання засобів і предметів праці та робочої сили, а з другого - виготовлення продукції. Реалізація виробленої продукції є завершальною стадією повного циклу кругообороту виробничих засобів підприємства , в процесі якої господарству повертаються у вартісному виразі всі кошти, витрачені на виробництво і збут. Як це вдається керівництву та спеціалістам досліджуваного господарства, можна з'ясувати з наведених даних (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Динаміка товарного виробництва зерна і грошової виручки від його реалізації у ТОВ «Райдолина»

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, визначимо вплив окремих факторів на суму грошової виручки від реалізації зерна (результативний фактор). На його зміну у звітному році проти базисного впливають такі, наприклад, фактори (показники):

а) валове виробництво зерна по господарству, т;

б) коефіцієнт товарності;

в) середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.

Всі три фактори з результативним показником знаходяться у прямій залежності, тобто зі збільшенням кожного з них збільшується сума грошової виручки від реалізації зерна. Таким чином, добуток від перемноження цих випадкових показників повинен дорівнюватися результативному показнику (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Вихідні дані для аналізу

Визначимо вплив кожного факторного показника на зміну результативного у звітному році проти базисного (табл. 2.15).

Дані таблиці 2.15 свідчать, що найбільший вплив на зменшення грошової виручки від реалізації зерна мала зміна валового виробництва зерна - за рахунок цього загальна сума виручки зменшилася на 257,5 тис. грн. Крім того, сума грошової виручки за рахунок зниження коефіцієнту товарності зменшилася на 93,5 тис. грн. В той же час збільшення середньої ціни реалізації зернових в звітному році проти базисного призвело до зменшення грошової виручки на 210,7 тис. грн. В цілому загальне відхилення грошових надходжень від реалізації зерна у 2008 році від базісного склало 421,2 тис. грн.

Результативним показником, що свідчить про підвищення ефективності зерновиробництва, є показник продуктивності праці, а саме - прямі витрати праці з розрахунку на 1 ц зерна, а також скільки вироблено та одержано з розрахунку на одного працівника зайнятого в зерновиробництві:

зерна, тон;

- валової продукції в співставних цінах 2006 року, тис. грн.;

валового доходу, тис. грн.

Таблиця 2.15 Визначення впливу факторних показників на зміну грошової виручки від реалізації зерна в ТОВ «Райдолина»

За матеріалами досліджуваного господарства визначимо динаміку раніше згаданих показників (табл. 2.16).

Як свідчать дані таблиці 2.16, у звітному році продуктивність праці за витратами на одиницю продукції зросла більш як на одну третину. З розрахунку на одного працюючого у зерновиробництві одержано у 2008 році більше ніж у 2006 році: як зерна так і валової продукції в співставних цінах 2006 року у зерновиробництві - на 28 %, а валового доходу - на 61,2 %.

Таблиця 2.16

Динаміка продуктивності праці у зерновиробництві в ТОВ «Райдолина»

За матеріалами досліджуваного господарства визначимо, які фактори вплинули на зміну витрат праці з розрахунку на 1 ц зерна (табл. 2.17).

Зменшення прямих витрат праці на 1 ц зерна у 2008 році в порівнянні з 2006 роком на 0,12 люд.- год.. відбулося за рахунок зміни:

а) витрат праці на 1 га посівів зернових:

(13,9 : 21,7) - (19,5 : 21,7) = - 0,25 люд.-год.

б) зміни урожайності зернових:

(19,5 : 21,7) - (19,5 : 25,7) = 0,13 люд.-год.

Таблиця 2.17

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну продуктивності праці у зерновиробництві в ТОВ «Райдолина»

Економічна ефективність означає одержання максимальної кількості продукції з 1га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень і визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці на одиницю площі посівів зернових, які мали місце у досліджуваному господарстві (табл.2.18).

Таблиця 2.18

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну собівартості 1 ц зерна

Зміна собівартості 1 ц зерна в 2008 році проти 2006 року на 2,25 грн. відбулося:

а) за рахунок зміни виробничих витрат на 1 га посівів зернових:

( 1122,7 : 21,7) - (1311,4 : 21,7) = - 2,06 грн.

б) за рахунок зміни урожайності зернових

(1311,48 : 21,7) - (1122,7 : 26,5) = 4,31 грн.

Поглиблюючи аналіз, визначимо за рахунок яких статей витрат змінювалася собівартість продукції у зерновиробництві досліджуваного господарства протягом 2006 - 2008 рр. Зрозуміло, що в умовах подорожчання виробничих ресурсів промислового походження розмір і структура витрат з розрахунку на 1 ц зерна набула певні зміни. Розглянемо їх за даними первинного обліку ТОВ “Райдолина” (табл. 2.19).

Як свідчать данні таблиці 2.19, виробнича собівартість 1 ц зерна зросла у 2008 році проти 2006 року на 2,25 грн або на 11,5 %. За цей період зросли на 1,7 % витрати на нафтопродукти. На 18,6 % зросли витрати на утримання основних засобів виробництва. Сталося це, як уже відмічалося, і за рахунок зростання цін на нафтопродукти.

Таблиця 2.19 Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна в ТОВ «Райдолина»

В умовах ринкової економіки кінцевою метою будь-якого виробництва, в тому числі і сільськогосподарського, є одержання прибутку від реалізації товару (виконання робіт і надання послуг). Це необхідно для здійснення розширеного відтворення. Розмір одержаного від реалізації продукції прибутку залежить від слідуючих факторів: а) кількості проданої продукції; б) середньої ціни реалізації 1 т зерна; в) собівартості 1 т проданого зерна. перші два фактори з результативним показником (масою прибутку або збитку) знаходяться у прямій залежності. Третій фактор впливає у протилежному напряму - чим більша собівартість 1 т зерна, тим менше прибутку буде одержано. Коли на результативний показник впливає три чи більше факторів, з яких хоча б один знаходиться у оберненому зв”язку, то для визначення впливу факторів на зміну результативного показника доцільно визначити складний спосіб обчислення різниць. Слід відмітити, що при використанні цього способу додатково вводиться ще один показник - прибуток або збиток з розрахунку на 1 т продукції.

Розглянемо, які фактори вплинули на зміну маси прибутку від реалізації зерна досліджуваним господарством (табл. 2.20 ).

Таблиця 2.20

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну маси прибутку від продажу зерна у ТОВ «Райдолина»

Збільшення загальної маси прибутку від реалізації зерна у 2008 році проти 2006 року на 188,3 тис. грн. відбулося за рахунок:

а) зміни обсягів реалізації:

(3140 - 3871) х 0,1 = - 73,1 тис. грн.

б) середньої ціни реалізації 1 тони зерна:

(477,5 - 465) х 3140 = 39,2 тис. грн.

в) собівартості 1 тони реалізованого зерна:

(417,4 - 464,9) х 3140 = - 149,1 тис. грн.

Таким чином на зменшення загальної маси прибутку від реалізації зерна вплинуло в більшій мірі зменшення ціни реалізації та обсягів реалізації, і в меншій мірі зростання собівартості одиниці продукції..

Наведенні раніше окремі показники свідчать, що економічна ефективність виробництва зерна у досліджуваному господарстві, які розраховані за даними бухгалтерського обліку, має тенденцію до погіршення (табл. 2.21).

Таблиця 2.21

Економічна ефективність виробництва зерна у ТОВ «Райдолина»

Дані таблиці свідчать про те, що економічна ефективність виробництва зерна у ТОВ “Райдолина” за останні роки погіршилась. Розмір прибутку з розрахунку на 1 ц проданого зерна та на 1 грн. виробничих витрат у зерновиробництві збільшився у 60,0 і 14 рази. Прибуток з розрахунку на 1 га посівів зернових культур збільшився у 83 рази. На кожну гривню, вкладену в зерновиробництво в 2008 році в порівнянні з 2006 роком одержано прибутку на 0,14 грн. менше, або у 14 р.. Рівень рентабельності ведення цієї галузі з нульової у базисному році зріс на 14,8 відсоткових пункти.

РОЗДІЛ 4 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

4.1 Резерви збільшення обсягів виробництва і підвищення якості зерна

Для одержання стійких великих врожаїв доброякісного зерна важливо враховувати можливість конкретного ґрунтово-кліматичного району, поля і сорту, послідовно підтримувати родючість ґрунту. При вирощуванні це можливо забезпечити лише на основі інтенсифікації виробництва. До того ж важливим є послідовний, комплексний підхід до її здійснення.

Одним з резервів збільшення валових зборів є розміщення зернових культур по найбільш сприятливих попередниках. Це, насамперед, не потребує додаткових витрат. В господарстві необхідно розширити посіви пшениці по чорних парах, багаторічних травах, які накопичують азот і вологу в ґрунті. Цього достатньо для формування врожайності зерна у 40 - 45 ц/га навіть без внесення мінеральних добрив.

В останні 2 роки 285 га озимої пшениці в ТОВ ”Райдолина” було посіяно по стерні. Так, розмістивши посіви озимини на 100 га площі, які були зайняті під посівами люцерни, а решту по пару, господарство зможе отримати без будь-яких додаткових вкладень додатково 1282,5 ц урожаю (285 х 4,5), який реалізувавши за середньо реалізаційною ціною озимої пшениці в ТОВ “Райдолина” у 2008 році (47,50 грн.), забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки.

Досягти приросту валового збору зерна дає ліквідація втрат при збиранні врожаю, які виникають внаслідок порушення оптимальних строків збирання, що мали місце у минулому, 2007 році (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Розрахунок резервів збільшення виробництва зерна в ТОВ «Райдолина» за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю

Отже, несвоєчасне збирання врожаю на площі 330 га призвело до втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн. Усунення цього негативного явища можливе за рахунок якісного планування і раціонального збирання врожаю шляхом інтенсивного використання наявних та залучених комбайнів.

Вище зазначалося, ТОВ “Райдолина” на період жнив потребує додаткового залучення техніки. Альтернативним напрямом суттєвого зменшення напруженості при збирання зернових культур, скорочення втрат і потреб у техніці є використання послуг машинно-технологічних станцій (МТС). При цьому МТС за свої послуги в Веселинівському районі одержують 15% зібраного врожаю. Як показав досвід господарств Веселинівського району, втрати комбайну “Джон - Дір” складають 0,5 %. Таким чином, при біологічній врожайності зернових культур в ТОВ “Райдолина” на рівні 35 ц/га комбайнами господарства було зібрано в середньому по 21,7 ц/га, а комбайнами “Джон - Дір” - 32,5 ц/га. При цьому збережені від втрат 10,8 ц на кожному гектарі, а плата за послуги МТС - 4,9 ц. В господарстві додатковий валовий збір міг бути 1323 ц (270 х 4,9), а виручка від реалізації збільшилась би на 36,7 тис. грн. (1215 х 27,77).

Господарству доцільно замінити посіви ярого ячменю (середня врожайність за 2006 - 2008 рр. склала 19,3 ц/га) посівами озимого ячменю, урожайність якого в середньому за той же період у господарстві склала 25,5 ц/га. При цьому на площі 210 га додатковий валовий збір озимого ячменю склав би 1302 ц, а виручка від його реалізації складе 29,9 тис. грн.

Відомо, що для отримання добрих і сталих врожаїв у виробництво зерна слід вкладати більше коштів. Господарству необхідно збільшити інвестиції у зерновиробництво, насамперед, для придбання нових сортів зернових культур, добрив, засобів захисту рослин та інше.

Так, новий сорт озимої пшениці ”Знахідка”, виведений Одеським селекційно-генетичним інститутом , стійкий до групи шкодочинних хвороб, характеризується високими показниками посухостійкості і стійкості проти обсипання. Він має стабільний урожай на суходолі 45 - 55 ц/га. Вміст клейковини - 30 - 34 %, білка - 13 - 14 %. Визначимо ефект від впровадження цього сорту в ТОВ “Райдолина” (табл. 4.2.)

Таблиця 4.2 Економічна ефективність впровадження сорту озимої пшениці «Знахідка» в ТОВ «Райдолина»

Таким чином, при впровадженні у виробництво сорту ”Знахідка” рівень рентабельності зростає на 25,7 в. п., порівняно з районованим сортом. Запровадити новий сорт можна спочатку на площі в 150 га. Це потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, однак це дозволить отримати додатково 1500 ц зерна озимої пшениці, який реалізувавши по середньореалізаційній ціні 1 ц зерна в ТОВ «Райдолина» в 2009 році дасть прибавку грошової виручки в 45,7тис. грн. Звідси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн.

За рахунок отриманого приросту прибутку в подальшому можна розширити площі під новими високоврожайними сортами зернових.

Проте за дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства УААН, застосування добрив без захисту рослин - є малоефективним. Лише застосування їх разом забезпечує високу віддачу кожному з них.

Діален С - контактний та системний гербіцид з широким спектром дії, ефективний проти переважної більшості дводольних бур'янів, може бути застосований на полях зернових з підсівом багаторічних трав.

Розрахуємо економічну ефективність від внесення гербіциду Діален С в досліджуваному господарстві за даними таблиці 4.3.

Дані таблиці 4.3 свідчать, що господарству доцільно вносити гербіциди під посіви зернових культур. Отже, окупність 1 грн. додаткових витрат складає 2,96 грн. ТОВ “Райдолина” доцільно провести заходи по захисту рослин також на площі 1150 га. Відповідно до цього товариство понесе додаткові витрати на суму 43,2 тис. грн., додаткова грошова виручка складе 159,6 тис. грн., звідси приріст прибутку становитиме 116,4 тис. грн.

Всі вище перелічені заходи потребують пошуку інвесторів, але це вкрай необхідно для підвищення економічної ефективності зерновиробництва в досліджуваному господарстві.

Таблиця 4.3 Економічна ефективність використання гербіцидів у ТОВ «Райдолина»

4.2 Удосконалення внутрішньогосподарських економічних взаємовідносин

Важливим напрямом ефективного використання потенціалу господарства є підвищення рівня агротехніки та якості виконуваних робіт. Цьому значно сприяє впровадження прогресивних форм організації і стимулювання праці з оплатою за кінцевими результатами.

В ТОВ “Райдолина” застосовується застаріла відрядно-преміальна форма оплати праці. Суть її полягає в оплаті праці за одиницю виконаної роботи чи відпрацьованого часу. Проте вона не відображає в реальній мірі заробіток працівника, у нього відсутні стимули до праці. Тому ця система потребує заміни.

Як відомо, процес вирощування зернових відбувається при обслуговуванні їх різними видами бригад - рільничими, тракторними. Такі колективи необхідно реорганізувати в єдині спеціалізовані механізовані підрозділи та суборендні підрядні колективи. Організація праці таких колективів має базуватися на цільовій оренді. Ця форма відносин, коли земля і інші засоби виробництва підприємством - орендарем передаються підрозділу в суборенду для виконання замовлення підприємства-орендаря на виробництво певних видів продукції чи послуг.

З працівниками підрядних колективів укладається договір, в якому відображаються закріплені за колективом засоби виробництва, зобов'язання щодо обсягу виробленої продукції, розрахункові ціни їх одиниці, розмір виробничих витрат, обов'язки та відповідальність сторін.

Підрозділ формується з працівників за вибором керівника, або на основі їх анкетування.

Розрахункові ціни встановлюються на рівні прямих витрат , врахованих безпосередньо по виробничому підрозділу. Вони можуть бути розраховані на базі фактичних прямих витрат за 3 - 5 попередні роки, на основі планових витрат по підрозділу або господарству в цілому, нормативних даних.

По розрахунковим цінам оцінюється вся вироблена підрядним колективом продукція. З одержаної суми вираховується фактична вартість проведених матеріальних витрат. Різниця складає госпрозрахунковий дохід, який направляється на оплату праці колективу.

Наприклад, в господарстві на основі технологічних карт обчислена розрахункова ціна на зерно, яка включає в себе витрати на паливо-мастильні матеріали, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші прями витрати на рівні 19,07 грн. підрядним колективом було зібрано 36200 ц зерна. Таким чином, вартість виробленого зерна складає 690,0 тис. грн. Фактичні витрати на виробництво - 596,2 тис. грн.

Отже, госпрозрахунковий дохід складає 93,8 тис. грн.

Сума відрахувань на оплату праці колективу буде становити 65,7 тис. грн. (при умові, що колективу на оплату праці направляється 70 % госпрозрахункового доходу).

Таким чином, економія і перевитрата коштів, обсяг виробленої продукції безпосередньо відображається на заробітку працівника. Адже, в подальшому госпрозрахунковий дохід розподіляється між працівниками пропорційно виконаним нормо-змінам на польових та інших роботах.

Така форма виробничих відносин забезпечує встановлення ринкових взаємовідносин між орендарем і працівниками, що сприяє підвищенню матеріальної зацікавленості робітників як у збільшенні виробництва продукції, так і в економному використанню матеріальних ресурсів, що в свою чергу призводить до підвищення економічної ефективності виробництва.

4.3 Розвиток ринку зерна і зерно продуктів

Формування сучасного ринку є однією з головних умов зміцнення економіки господарств. Ринок зумовлюється розвитком товарно-грошових відносин і виконує такі функції: встановлення і розвиток взаємовигідних зв'язків між товаровиробниками і споживачами; створення механізму конкуренції; регулювання попиту і пропозиції; формування ринкових цін.

Також важливим для ТОВ “Райдолина” є організація зберігання зерна на території господарства. Переобладнавши склади, товариство отримає змогу реалізувати зерно не відразу, а “притримувати ” його до певного часу. До того ж відпаде необхідність у зберіганні зерна на елеваторах, які зберігають частину зерна в оплату за свої послуги. Як показала практика, ціни на зерно в І та ІІ кварталі наступного за звітним року значно перевищують ціни в ІІІ та ІV кварталах. Розрахуємо приріст прибутку за рахунок збільшення ціни реалізації 1 т зерна, при умові, що на зберіганні знаходяться 1/5 частина запланованого до продажу товарного зерна - 576 тон. Середня ціна реалізації зернових в 2008 році склала 477,5 грн. В період с початку 2007 року і до1 червня середня ціна на ринку зернопродуктів Чорноморської товарної біржі склала 565 грн., тобто резерв для підвищення ціни реалізації 1 тони зерна складає 86,3 грн. В перерахунку на заплановану кількість зерна до реалізації в першій половині року додаткові грошові надходження від реалізації 576 тон становлять 49,7 тис. грн.

Досвід багатьох господарств Півдня України свідчить про те, що для значного збільшення прибутків і рентабельності вирощування пшениці та інших зернових культур необхідно реалізовувати не зерно, а продукти його переробки: борошно, крупи, хліб та інші вироби. За такої умови прибуток зростає в 1,5 - 2 рази. Так 700 кг борошна і 300 кг висівок з 1 т зерна пшениці коштуватимуть близько 930 грн., а зерна - лише 372 грн., а отже додаткова виручка складає 558 грн.

Отже, ТОВ “Райдолина” доцільно налагодити переробку зерна на давальницьких умовах та реалізацію борошна

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження сучасного стану ведення бухгалтерського обліку та ефективності виробництва зерна в ТОВ “Райдолина” виявлено наступне:

- ТОВ “ Райдолина ” середнє за розміром господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна, соняшнику, та молока. Господарство в цілому в достатній мірі забезпечено робочою силою, в той же час вкрай низька забезпеченість сільськогосподарською технікою;

- потягом останніх трьох років грошові надходження від реалізації продукції в ТОВ “Райдолина” зросли на 20%, а маса прибутку - у 2,4 разів. Однак рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва зменшився на 122 відсоткових пункти;

- на зерновиробництво приходиться майже дві третини загальної посівної площі по господарству і 40 % від загальної вартості реалізованої продукції. В цієї галузі одержано майже половину загальної маси прибутку по господарству;

Вивчення досвіду кращих господарствах (СЗАТ “Ольвія” Очаківського району та ін.), рекомендацій науково-дослідних установ та результати проведеного аналізу сучасного стану зерновиробництва у досліджуваному господарстві дозволяють визначити наступні напрями підвищення його економічної ефективності:

- розміщення 100 га озимої пшениці після оптимальних попередників дозволить господарству без будь-яких додаткових вкладень додатково отримати 128,2 т зерна, реалізація якого забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки;

- усунення збирання врожаю зернових в неоптимальні строки (після 10 днів від початку збирання) за рахунок своєчасного залучення комбайнів МТС Веселинівського району дозволить зберегти від втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн.;

- доцільно в майбутньому на площі 210 га висівати озимий, а не ярий ячмінь (як це було у 2006 році), за рахунок цього додатковий валовий збір озимого ячменю складе 130,2 т, від реалізації якого господарство одержить 29,9 тис. грн. додаткових грошових надходжень;

- впровадження нового сорту озимої пшениці “Знахідка” Одеського селекційно-генетичного інституту на площі 150 га потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, але це дозволить отримати додатково 150 т зерна озимої пшениці загальною вартістю за середньореалізаційною ціною 2006 року в ТОВ «Райдолина» в 45,7 тис. грн. Звідси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн.;

- пропонується здійснити заходи по захисту посівів зернових культур від шкідників і бур'янів з використанням гербіцидів на площі 1150 га. Додаткові витрати - 43,2 тис. грн., а додаткові грошові надходження - 159,6 тис. грн., звідси приріст маси прибутку становитиме 116,4 тис. грн.

Вище наведені заходи, поряд з фінансовими ресурсами господарства, потребують пошуку інвесторів, але це вкрай необхідно для підвищення економічної ефективності зерновиробництва і зміцнення економіки досліджуваного господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ,

2002. - 624с.

2. Арешников Б., Санін В. Проблеми захисту від клопа - черепашки //Новини

захисту рослин. 1997. - № 12. - С. 8 - 10.

Бабліндра Д. Програма захисту грунтів від водної та вітрової ерозії // Економіка України. - 1998. - № 6. - С.78 - 82.

Богуцький О.Потенційні можливості щодо зростання продуктивності праці та доходності в сільському господарстві // Економіка України. - 1998. - № 5. - С.60 - 67.

ГончаренкоО.В. Закон про зерно: погляд у майбутне//Економіка АПК.-2003.-№ 1.-С.108-102.

Добрий урожай починається з насіння. Якісного! // Пропозиція.- 2007.- № 6.- С. 66 - 67.

Економічний довідник аграрника / За ред. Ю.Я.Лузана, П.Т.Саблука. - К.: Преса України. - 2008. - 800 с.

Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 04.07.2002 р.№37

У//Пропозиція.-2002.-№10.-С.4-14.

Зайцев О., Сергієнко О. Посіємо озимину високоврожайними сортами // Пропозиція. - 2001. - № 7. - С.46 - 47.

Зерно на світових ринках і в Україні // Пропозиція. - 2003. - № 10. - С. -28 -29, 36 - 37.

Кіріленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо полипшення ситуації на селі//Економіка АПК.-2003.-№1.-С.3-11.

Коренюк П.І. Підвищення ефективності використання землі за рахунок добрив // Економіка АПК. - 1997. - 9. - с.60 - 63.

Коренюк П.І. Стимулювання раціонального використання сільськогосподарських угідь // Економіка АПК.-1997.- № 4 - 5. - с.18 - 20.

Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Підвищувати економіки виробництва зерна на Півдні України // Вісник агаррної науки Причорномор”я. - 1997. - № 1. - С.21 - 28.

Литвиненко М. Озима пшениця. Одеські селекціонери проаонують. Пропозиція.- 2007.- № 6. - С. 54 - 55.

Лихочвор В. Знищення злакових бур”янів (у т.ч. перію) в посівах озимої пшениці - базовий елемент інтенсивної технології Пропозиція. - 2003. - № 11. - С.70 - 72.

Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. - К.: 1997. - 447с.

Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2008. - 312с.

Михайлов А.П. Ефективність виробництва зерна кукурудзи // Економіка АПК. - 1997. - № 7. - С.63 - 65.

Михайлов Ю. Зерно України : гадання на кавовій гущі // Пропозиція.- 2007.- № 6.- С.34 - 37.

Нетіс І. Озима пшениця: Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування // Пропозиція. - 1999. - № 12. - С.38 - 39.

Ніколаєва З.П. Зерновий ринок 2003 - 2004 м.р. // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 159 -160.

Нові сорти пшениці - у виробництво! // Пропозиція. - 2001. - № 10. - С.38 - 39.

Обелець О.С. Економічна ефективність зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2003. № 10. - С. 59 - 64.

Оверченко Б. Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці // Пропозиція. - 2002. - № 2. - С.31 - 32.

Пазій І.П. формування і функціонування ринку насіння зернових культур в Україні // Економіка АПК. - 1996. - № С.59 - 66.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000 року № 1141 “Про впровадження заставних закупок у сільськогосподарських товаровиробників”

Програма “Зерно України - 2001 - 2004”.Схвалена постановою КМ України від 27.11.2000 р.,№1739// Агрокомпас. - 2001. - № 3. - С. 21 - 25.

Рибалкін П.Н. Повышение еффективности производства зерна. - М.: Агропромиздат, 1990. - 224 с.

Саблук П.Т. Стратегічні аспекти реформування зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 1996. - № 1. - С.3 - 15.

Саблук П.Т. Зерновой ринок України: проблеми і перспективи // Економіка АПК. - 1997. - № 5. - С.4 - 14.

Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коноваленко Ю.С. Основи організації сільськогосподарського ринку. - К.,1997. - С.114.

Саблук П.Т., Фесина А.А. На шляху до нової аграрної політики // Вісник аграрної науки. - 1999. № 8. - С.5 - 10.

Саблук П.Т. Турбота про хліб - головна позиція державної політики // Економіка АПК. - 2000. - № 10. - С.3 - 6.

Стабілізувати зернове виробництво. // Пропозиція.-2001.-№5. - С. 12 - 13.

Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України. - К. : 2003. - 823 с.

Фесина А.А. Місце і перспективи України на зерновому ринку в країнах СНД. // Економіка АПК. - 2001. - № 2. - С. 121 - 123.

Чмирь С.М Роль сівозмін у розвитку виробництва зерна // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 18 - 20.

Шевченко А. Які культури вигідніше вирощувати? Пропозиція. 2000. № 6. - С.33 - 34.

Щур М. І. Виробництво пшениці має бути раціональним // Економіка АПК. - 1996. - № 3. - С.74 -77.

Страницы: 1, 2