Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур

Системні, внутрішньорослинні -- препарати, які здатні проникати в рослини через вегетуючі органи, корені, насіння. Вони роблять рослинний сік на тривалий час отруйним для шкідників, не завдаючи шкоди самим рослинам.

Фосфорорганічні сполуки (ФОС)

Контактні ФОС здатні зберігатися на поверхні оброблених об'єктів і знищувати шкідників тільки при безпосередньому контакті з препаратом. Значна кількість пестицидів цієї групи здатні проникати в листки оброблених рослин, але це проникнення обмежується лише кутикулою або верхніми шарами паренхімних клітин, а поширення діючих речовин судинною системою не відбувається.

Системні ФОС при нанесенні їх на вегетуючі органи рослин здатні проникати в листки, а при внесенні у ґрунт -- поглинаються кореневою і судинною системами й поширюються по всій рослині. За допомогою системних препаратів можна ефективно знищувати сисних і шкідників, що живуть потайки.

Надходження через непошкоджену шкіру відбувається за рахунок доброї розчинності в жирах і жироподібних речовинах. Тому при роботі з пестицидами цієї групи не рекомендується при харчуванні вживати жири.

Синтетичні піретроїди належать до «третього покоління інсектицидів». Історія відкриття пестицидних властивостей у піретроїдних речовин розпочинається з вивчення діючих речовин природного піретруму -- порошку, який виготовлявся з квітів персидської, далматської та інших видів ромашки роду Pyrethrum.Природні піретроїдні препарати мають високу інсектицидну активність, але дуже швидко руйнуються під впливом сонячного світла, а тому непридатні для використання в польових умовах.

Піретроїдні препарати виявляють, в основному, контактну дію. Вони не знищують шкідників, що живуть потайки, і використовуються для захисту від листогризучих комах, на озимій пшениці це хлібні жуки, хлібна жужелиця. За використання в рекомендованих нормах вони не спричинюють негативного впливу на рослини і не виявляють фітотоксичності.

Потрапивши у ґрунт, піретроїдні препарати мігрують у ньому, а потім руйнуються протягом 10 - 20 діб. Тому вони не можуть бути використані як ґрунтові інсектициди. Вони малотоксичні для дощових черв'яків, але при потраплянні у водойми негативно впливають на риб.

1.Бі-58 новий. Аналоги -- Бі-58, рогор, фосфамід, акцент, диметрин та ін. Діюча речовина - диметоат. Хімічна назва діючої речовини -- 0,0-диметил-8-(М-метил-карбамоїлметил)дитіофосфат. Виготовляється у формі 40 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Диметоат помірно розчиняється у воді. Легко гідролізується у лужних водних середовищах, відносно стійкий у слаб-кокислому середовищі. Добре розчиняється в органічних розчинниках. Для ссавців -- високотоксичний (ЛД5о орально для різних лабораторних тварин 100 -- 230 мг/кг, II гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 для щурів -- 1120 мг/кг). Кумулятивні властивості виявлені слабко (IV гр. г.к.). Коефіцієнт кумуляції 9,3.

У ґрунті розпадається на 77 % за 15 діб. Помірно токсичний для риб. Залишкові кількості визначаються газово-рідинною хроматографією або колориметричним методом. Гарантований строк збереження в алюмінієвій або металевій тарі з антикорозійним покриттям -- до двох років.

Призначення та механізм дії. Бі-58 новий -- інсектицид високої початкової контактної і нетривалої системної дії. Використовується для знищення комах і рослиноїдних кліщів. Механізм інсектицидної і акарицидної дії полягає в пригніченні холінестерази, що спричинює зміни рефлекторної діяльності у комах і кліщів. Найбільша біологічна ефективність відзначається при температурі повітря 20 - 25 °С. Серед ФОС це один із активних стимуляторів формування резистентних популяцій у комах. Тривалість інсектицидно-акрицидної дії в оптимальних концентраціях 10 - 15 діб.

Спектр дії. Бі-58 новий має широкий спектр інсектицидної і акарицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах та рослиноїдних кліщів. Можна змішувати з іншими пестицидами і агро-хімікатами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Бі-58 новий зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, житі, ячмені, вівсі, просі, зернобобових, яблуні, груші, сливі, винограді, цукрових буряках, тютюні, хмелі, на насіннєвих посівах картоплі, люцерні, овочевих культурах, а також у розсадниках малини і смородини.

Норма витрати препарату - 0,5-2 л/га. Максимальна кількість обробок - дві.

2.Золон. Аналоги -- бензофосфат, рубітокс, фозалон. Діюча речовина -- фозалон. Хімічна назва діючої речовини -- 0,0-діетил-8-(6-хлорбензоксазолініл-.'і метил)дитіофосфат. Виготовляється у формі 30% к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Фозалон у воді не розчиняється, добре розчиняється в органічних розчинниках. У кислому середовищі стійкий, а в лужному -- швидко гідролізується. Для теплокровних -- високотоксичний (ЛД50 орально для щурів -- 84-- 108 мг/кг, II гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність слабка. Спричинює місцеву подразнюючу дію. Кумулятивні властивості виражені слабко. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання -- до двох років.і моменту виготовлення.

Призначення та механізм дії. Золон -- інсектоакарицид контактно-кишкової дії. Використовується для знищення комах та рослиноїдних кліщів. Препарат здатний проникати в тканини оброблених рослин (має трансламінарну дію), але по судинній системі не поширюється. Токсичний для бджіл та інших корисних комах. Механізм інсектоакарицидної дії ідентичний ФОС.

Значною перевагою препарату, порівняно з іншими інсектицидами, є збереження високої інсектицидної активності при температурі повітря 10 -- 12 °С. Біологічна ефективність зростає з підвищенням температури повітря. Шкідники гинуть через одну --три доби на 90 -- 95 %. Швидкість інсектицидної дії є цінною при знищенні шкідників сходів рослин. Тривалість інсектицидно-акарицидної дії в оптимальних концентраціях -- 15 -- 20 діб.

Спектр дії. Золон має широкий спектр інсектицидної і акарицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах та рослиноїдних кліщів. Можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Золон зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, ячмені, горосі, баклажанах, помідорах, картоплі, капусті, цукрових буряках, яблуні, груші, сливі, абрикосі, персику, винограді, ріпаку, коноплях, тютюні, махорці, сої, насінниках люцерни, конюшини, капустяних культур. Норма витрати препарату 1 -- 4 кг/га. Максимальна кратність обробок --дві. 3. Ф'юрі. Аналоги -- відсутні. Діюча речовина -- зета-циперметрин.Хімічна назва діючої речовини -- (L)-ціано-(3-феноксифеніл)метил-цис-транс-3-(2,2-дихлоретеніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формі 10 % в.е.

Зета-циперметрин вигідно відрізняється від інших відомих піретроїдів тим, що його молекула являє собою збалансовану композицію із семи ізомерів різних форм. Деякі ізомери більш активні, ніж інші, але всі вони сприяють високій якості препарату.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Зета-циперметрин стійкий до впливу світла, вологи і температури. Гідроліз у водних розчинах проходить при рН = 7-9. Токсичний для риб.

Для теплокровних -- середньотоксичний (ЛД50 орально для щурів -- 385 мг/кг, III гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 для кролів > 4000 мг/кг, III гр. г.к.; шкірно-оральний коефіцієнт -- 3). Інгаляційна токсичність не виявлена. Не подразнює шкіру і слизові оболонки очей, у ґрунті розпадається через два -- чотири тижні. Кумулятивні властивості відсутні. Не має тератогенного та мутагенного ефекту. Зберігати необхідно у прохолодному, сухому і добре провітрюваному приміщенні. Запобігати впливу вогню і гарячої поверхні. Зберігати тільки в оригінальній тарі, при цьому гарантований строк придатності -- до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Ф'юрі -- інсектицид контактної і кишкової дії. Інсектицидна дія визначається хімічною структурою і формою молекули діючої речовини препарату. Зубчасті лінії у піре-троїдній молекулі визначають біологічно активні зони, в яких молекула має можливість набирати різної форми. Один з ізомерів є більш активним проти лускокрилих комах і має високий відсоток вмісту в діючій речовині препарату. Другий ізомер більш активний проти твердокрилих. Всі інші ізомери не мають індивідуальної токсичності, але вони доповнюють інсектицидну дію, що виявляється в загальній ефективності препарату.

Спектр дії. Ф'юрі має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах, що живуть відкрито. Препарат можна змішувати з іншими пестицидами, які мають нейтральну реакцію середовища.

При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітоток-сичності.

Ф'юрі зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, картоплі, ячмені, капусті, ріпаку, горосі, льоні, кавунах, дині, яблуні, а експериментально зареєстрований для використання -- на цитрусових, буряках, люцерні. Норма витрати препарату -- 0,07 - 0,3 л/га. Максимальна кратність обробок -- дві.

4. Карате.Аналоги -- відсутні. Діюча речовина -- лямбда-цигалотрин. Хімічна назва діючої речовини а-ціано-3-феноксибензил-3(2-хлоро-3,3,3-трифторопроп-1-еніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формі 5 % к.е. та 2,5 % к.с.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Для теплокровних -- середньотоксичний (ЛД5о орально для щурів -- 467 -- 955 мг/кг, III гр. г.к.). Гарантований строк придатності при дотриманні правил збереження в закритій заводській тарі при температурі повітря в межах від --5 до +35 °С -- до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Карате -- інсектоакарицид контактно-кишкової короткострокової токсичної дії. Призначений для знищення комах і частково кліщів.

Спектр дії. Карате має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах, що живуть відкрито, обмежує розвиток рослиноїдних кліщів. Препарат можна змішувати з іншими пестицидами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Карате зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, ячмені, кукурудзі, картоплі, ріпаку, люцерні, маточниках вишні, суниць, смородини, аґрусу. Експериментальною реєстрацією дозволено на цукрових буряках, горосі, помідорах, огірках, баклажанах. Норма витрати препарату -- 0,1 - 0,4 л/га. Максимальна кратність обробок -- дві.

5.Сумітіон.Аналоги -- метатіон, метилнітрофос. Діюча речовина -- фенітротіон. Хімічна назва діючої речовини -- 0,0-диметил-0(3-метил-4-нітрофеніл)тіофосфат. Випускається у формі 50 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Розчинність фенітротіону у воді близько 30 мг/л, добре розчиняється у більшості органічних розчинників. Швидко гідролізується у лужному середовищі. Для теплокровних -- серед-ньотоксичний (ЛД5о орально для щурів -- 330-470 мг/кг, III гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 1250 мг/кг). Подразнювальної дії не виявляє. Має помірні кумулятивні властивості. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в тарі з антикорозійним покриттям без доступу вологи необмежений. Залишкові кількості визначаються газорідинною хроматографією.

Призначення та механізм дії. Сумітіон -- інсектицид контактно-кишкової дії. Застосовується для знищення комах. Механізм інсектицидної дії полягає в інгібуванні активності холінестерази у комах. Можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції.

Спектр дії. Сумітіон має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Сумітіон зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, житі, ячмені, вівсі, рисі, цукрових буряках, тютюні, я луні, груші, сливі, вишні. Норма витрати препарату -- 1,0 -- 2,0 кг/га. Максимальна кратність обробок -- дві.

Таблиця 2.3

Фізико - хімічна характеристика інсектицидів, рекомендованих для застосування на ярому ячмені

Розділ 3. Календарний план проведення заходів захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Залежно від властивостей препаратів, ґрунтово-кліматичних умов, способів вирощування озимої пшениці необхідно вносити ті пестициди, які в даних умовах і в дані строки найефективніші і економічно вигідніші. В початкових фазах росту посіви озимої пшениці при відсутності належних заходів боротьби сильно пошкоджуються хворобами, такими як септоріоз,кореневі гнилі; шкідниками- хлібна жужелиця, хлібні жуки та пригнічується бур'янами-пирій повзучий, тому важливе значення має передпосівне протруювання насіння і внесення досходових гербіцидів з тривалою захисною дією. Важливе значення має боротьба із шкідниками, хворобами та бур'янами і в період вегетації озимої пшениці. Строки обробки залежать від фази розвитку шкідливого організму, при якій він найбільше чутливий до дії пестицидів. Ця інформація подана у табл.3.1, табл.3.2, табл.3.3

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Календарний план проведення заходів захисту від хвороб ярого ячменю

Таблиця 3.3

Календарний план проведення заходів захисту від шкідників ярого ячменю

Розділ 4. Розрахунки потреби в персоналі та механізованих агрегатах для проведення комплексних робіт по захисту ярого ячменю від шкідливих організмів

Потреба в пестицидах знаходиться в прямій залежності від об'єму робіт, які передбачені за планом, тобто це площа посіву культури, яку необхідно опрацювати. Останню вираховують множенням фактичної площі посіву на кратність обробок. Якщо це стосується протруювання, то замість площі, враховуються тони. Для проведення обприскування використовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типу ЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80.

Таблиця 4.1

Потреба в техніці і робочій силі

Розрахунки по нормі витрати препарату.

Планування об'єму робіт залежить від площі, яку обробляють та від необхідної кількості пестицидів, що визначають:

· За нормою витрат препарату.

Норма витрати - кількість пестицидів чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі або на окремий об'єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочої рідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пемтициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:

Qп=Нвп*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л

Нвп - норма витрати пестициду;кг/га,л/га

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

Необхідну кількість робочої рідини:

Qрр=Нврр*S

Qрр - необхідна кількість робочої рідини;л

Нврр - норма витрат робочої рідини

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Проведемо розрахунки кількості вибраних, в цій роботі, пестицидів на площі 450 га за вище вказаними формулами:

1.2,4-Д амінна сіль в.р.,40%, норма витрати препарату 0,9-1,7л/га(1,3)

Qп=1,3*450га=585л

Qрр=300л*450га=135000л

2.Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3)

Q п=0,3*450га=135л

Qрр=300л*450га=135000л

3.Дерозал 50%, норма витрати препарату 0,3-0,5 л/га(0,4)

Qп=0,4*450га=180л

Qрр=300л*450га=135000л

4.Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2)

Qп=1,2*450га=540л

Qрр=300л*450га=135000л

5.Ф'юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1)

Qп=0,1*450га=45л

Qрр=300л*450га=135000л

6.Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3)

Qп=3*450га=1350л

Qрр=300л*450га=135000л

Визначення концентрації робочої рідини

Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за формулою:

Крр за д.р. = (Нвп* Крр) / Нврр

де Крр - концентрація робочої рідини, %;

Нвп - норма витрати пестициду, кг/га, л/га;

Нврр - норма витрати робочої рідини, л/га.

1. 2,4-Д амінна сіль в.р., норма витрати препарату за д.р.0,8 л/га

Крр за д.р. = (0,8 л/га *40%)/ 300 л/га=0,1%

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату за д.р. 0,1 л/га

Крр за д.р. = (0,1 л/га*48%)/ 300 л/га=0,016%

3. Дерозал 50%, норма витрати препарату за д.р. 0,3 л/га

Крр за д.р. = (0,3 л/га *50%)/ 300 л/га=0,05%

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Крр за д.р. = (0,7 л/га *70%)/ 300 л/га=0,16%

5. Ф'юрі 10% к.е., норма витрати препарату за д.р.0,05 л/га

Крр за д.р. = (0,05 л/га *10%)/ 300 л/га=0,01%

6. Золон 30% к.е., норма витрати препарату0,8 кг/га

Крр за д.р. = (0,8 кг/га*30%)/ 300 л/га=0,08%

Крр = (Нвп / Нврр) •100

1. 2,4-Д амінна сіль в.р.,40%, норма витрати препарату 0,9-1,7л/га(1,3)

Крр = (1,3 л/га / 300 л/га) 100=0,43%

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3)

Крр = (0,3 л/га / 300 л/га) 100=0,1%

3.Дерозал 50%, норма витрати препарату 0,3-0,5 л/га(0,4)

Крр = (0,4 л/га / 300 л/га) 100=0,13%

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2)

Крр = (1,2 л/га / 300 л/га) 100=0,4%

5. Ф'юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1)

Крр = (0,1 л/га / 300 л/га) 100=0,03%

6.Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3)

Крр = (3 кг/га / 300 л/га) 100=1%

· За концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація - відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:

Qп=(Нврр*Крр/100)*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг, л

Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га

Крр - концентрація робочої рідини; %

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р., концентрація робочої рідини 0,43 %

Qп=(300*0,43/100)*450=580 л

2. Банвел 4Ск.е.,48%, концентрація робочої рідини 0,1%

Qп=(300*0,1/100)*450=135 л

3. Дерозал 50%, концентрація робочої рідини 0,13%

Qп=(300*0,13/100)*450=175 л

4. Топсин М 70%, концентрація робочої рідини 0,4%

Qп=(300*0,4/100)*450=540 л

5. Ф'юрі 10% к.е., концентрація робочої рідини 0,03%

Qп=(300*0,03/100)*450=40 л

6. Золон 30% к.е., концентрація робочої рідини 1%

Qп=(300*1/100)*450=1450 л

· За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S

Qп - необхідна кількість пестициду; кг,л

Нврр - норма витрат робочої рідини; л/га

Крр за д.р - концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%

Кп - вміст діючої речовини в препараті;%

S - площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,1%

Qп=(300*0,1/40)*450=337л

2. Банвел 4Ск.е.,48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,016%

Qп=(300*0,016/48)*450=45л

3. Дерозал 50%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,05%

Qп=(300*0,05/50)*450=135л

4. Топсин М 70%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,16%

Qп=(300*0,16/70)*450=308л

5. Ф'юрі 10% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,01%

Qп=(300*0,01/10)*450=135л

6. Золон 30% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,08%

Qп=(300*0,08/30)*450=360л

· За нормою витрат діючої речовини

Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100

Нвп - норма витрат пестициду

Нв за д.р - норма витрат діючої речовини;л/га,кг/га

Кп - вміст діючої речовини в препараті;%

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р., норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га

Нвп=(0,8/40)*100=2л/га

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату за д.р. 0,1 л/га

Нвп=(0,1/48)*100=0,2 л/га

3. Дерозал 50%, норма витрати препарату за д.р. 0,3 л/га

Нвп=(0,3/50)*100=0,6 л/га

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Нвп=(0,7/70)*100=1 л/га

5. Ф'юрі 10%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Нвп=(0,7/10)*100=7 л/га

6. Золон 30%, норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га

Нвп=(0,8/30)*100=2,6 л/га

Розрахунки наведені у табл.4.2

Таблиця 4.2

Потреба в пестицидах

Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів

Бурхливий розвиток промисловості в період науково-технічного прогресу поставив питання охорони навколишнього середовища, під яким розуміють Землю з усіма видами життя на ній. Навколишне середовище - це земна кора, біосфера і космічний простір навколо земної кулі, який впливає на життєві процеси.

Пестициди застосовуються в основному на сільськогосподарських угіддях і в невеликих кількостях в лісах помірного поясу.Внаслідок циркуляції в повітрі і водоймищах, переносу живими організмами по ланцюгу живлення, вони можуть значно поширюватися у природних ландшафтах, пртрапляти у продукти харчування і завдавати шкоди тваринному світу і здоров`ю людини.

Глобальний характер антропогенного впливу на природу вимагає иіжнародних зусиль для успішної охрони навколишнього середовища.Завдання сучасного періоду полягає у свідомому регулюванні якості навколишнього середовища.

Завдяки появі у післявоєнні роки органічних інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів різко підвищилась ефективність хімічного захисту врожаїв.

Висока економічна ефективність хімічного захисту рослин зумовила швидке зростання виробництва і застосування пестицидів, причому в кінці 50-х років особливо ентенсивно розвавалось застосування гербіцидів.

Кількість і вартість продукції, збереженої всіма способами боротьби із шкідниками, хворобами рослин і бур`янами, нерідко досягає величезних цифр, і значно перевищує втрати на її захист.

Сучасні пестициди - це складні органічні сполуки, що належать до ксенобіотики. Вони забруднюють навколишне середовище.

Потенційна небезпека застосування пестицидів зумовлена їх токсичністю для людини і тварин, а в деяких випадках і для рослин. Небезпечність пестициду як забруднювача біосфери характеризується такими показниками: стійкістю в об`єктах середовища (грунт, вода, рослини), рухомістю речовини, здатністю до нагромадження в біологічних системах, токсичністю для організмів теплокровних, корисної флори і фауни. Основним джерелом поширення пестицидів є сільськогосподарські угідя. В процесі застосування значна частина пестицидів потрапляє на повержню грунту, що створює передумови до їх міграції по грунтово - водно- повітряних і живильних ланцюгах. Застосування пестицидів залежить від просторового і часового розподілу по грунтовому профілю. Перебуваючи в поверхневому шарі грунту, пестициди активніше мігрують у повітря, з поверхневим стоком надходять у водоймище, через кореневу систему потрапляють у рослину нагромаджуючись у глибоких шарах, забруднюють грунтові і підземні води. Вода у водоймищах природних ландшафтів може забруднюватися пестицидами внаслідок безпосереднього потрапляння високодисперсних токсичних часточок.

Небезпека отруєння людей виникає не тільки при безпосередньому контакті із засобами хімічного захисту рослин, але й при виконанні робіт по догляду за посівами, обробленими пестицидами. Найчастіше інтоксикація відбувається при перебуванні людей у полі протягом першого тижня після застосування хімічних засобів захисту рослин.

Пестициди можуть проникати в організм людини через органи дихання і відкриті ділянки шкіри. В реальних умовах застосування пестицидів їх дія на організм працюючих може посилюватись або послаблюватись фізичними факторами навколишнього середовища. З пестицидами контактують не тільки люди, а й ті, що вживають їжу, яка містить залишкові кількості токсичних речовин. Про небезпеку виникнення хронічного отруєння можно судити за величиною коефіцієнта кумуляції - відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багаторазовому введенні, до ЛД 50 при одноразовому введенні.

При плануванні та проведенні заходів хімічної боротьби із шкідниками, хворобами рослин та бур`янами необхідно забезпечити профілактику негативних наслідків. Для цього доцільно керуватися об`єктивними крітеріями оцінки небезпечності препаратів, що застосовуються.

Пестициди мають особливості, які потребують розробки спеціальних заходів для оцінки їх небезпечності. Безпосередньо пестициди можуть застосовуватись у різних товарних формах, які відрізняються за фізичними властивостями препарату і концентрацією активного інгрідієнту. З урахуванням цих особливостей Всесвітньої організації охорони здоров`я запропонована така класифікація:

- особливо небезпечні

- дуже небезпечні

- помірно небезпечні

- малонебезпечні.

Хімічні засоби захисту рослин можуть негативно впливати не тільки на працюючих з ними, але й на людей, що вживають продукти і воду, вдихають атмосферне повітря, забруднені залишковими кількостями пестицидів.

Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами

Хімічний метод захисту рослин -- простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, але й здоров'ю людини. Куплені в неспеціалізованих магазинах та на ринках хімпрепарати бувають малоефективні, не рідко -- непридатні, а іноді шкідливі для здоров'я людини і рослин. Як свідчить досвід попередніх років, основними причинами виникнення отруєнь у сільському господарстві є:

· проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність оброблень, умов застосування тощо (регламенти застосування обов'язково вказують на етикетці);

· Роботи із застосуванням хімічних засобів захисту рослин на ділянках необхідно проводити з дотриманням затверджених регламентів їх безпечного застосування (дози препаратів і кратність оброблень та ін., які обов'язково вказують на етикетці).

· Під час роботи з пестицидами заборонено приймати їжу та курити. Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.

· Отруєння супроводжується такими загальними симптомами, як-от: запаморочення, головний біль, загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання тощо.

· При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутись у найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги або викликати «швидку допомогу».

· До приїзду «швидкої допомоги» потерпілого треба вивести із зони, яку обробляли пестицидами, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від одягу, який здушує.

· Пестицид, який потрапив на шкіру, слід змити струменем води, краще -- з милом або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона, а потім промити шкіру великою кількістю води.

· При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька склянок води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити 2--3 рази. (Заборонено викликати блювоту у хворого, котрий перебуває у непритомному стані або за наявності судом).

· При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.

Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для вашого здоров'я.

За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на такі:

- спецодяг (комбінезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники);

- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);

- спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, калоші,);

- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

- засоби захисту голови (шоломи, берети, капелюхи);

- засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

- засоби захисту органів зору (захисні окуляри);

- захисні дерматологічні засоби (миючі пасти, креми, мазі).

Спецодяг - основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища і різних виробничих факторів: кислот, лугіві і краплин рідин тощо. В процесі роботи він повинен створювати необхідні гігієнічні умови, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути зручним, легким, не обмежувати рухи, добре очищатися від забруднень. Цим вимогам відповідають бавовняні, вовняні та синтетичні тканини.

Таблиця 6.1

Потреба в індивідуальних засобах захисту

Висновки

Хімічний метод захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів полягає у застосуванні пестицидів, що спричиняє загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушення їх розвитку. Швидкість і надійність одержання захисного ефекту за застосування пестицидів, їх висока біологічна і економічна ефективність, а також швидкий прогрес у вдосконаленні хімічних засобів є гарантією інтенсивного розвитку та застосування цього методу в майбутньому.

Сучасна система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним комплексом спеціальних заходів.

Заходи щодо захисту ярого ячменю від шкідливих організмів є невід'ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходів при вирощуванні тієї чи іншої культури. Сучасні способи та засоби захисту рослин поділяються на селекційно-генетичні, агротехнічні, біологічні, фізико-механічні, хімічні та інші. їх проводять у певній послідовності, і вони складають ту систему, яка дає можливість вести ефективну боротьбу з шкідливими організмами, зменшити шкоду від них і цим самим забезпечити значне збереження врожаю та поліпшення його якості.

Зимують жуки в рослинній підстилці,траві,соломі на глибині до 5 см. Навесні, після виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовжені отвори. Самки відкладають яйця на нижньому боці листків ланцюжком уздовж жилок. Період яйцекладки триває понад місяць, а ембріональний розвиток -- приблизно два тижні. Личинки шкідника вкриті зеленувато-бурим слизом, який захищає їх від пересихання.

Фунгіциди захисної дії. Це такі препарати, діюча речовина яких здатна захистити всю рослину повністю або окремі її органи від зараження фітопатогенними грибами. Під її впливом збудник знищується повністю або стримується розвиток його спор і міцелію в місці ураження.

Такі препарати доцільно використовувати з метою запобігання ураженню надземних частин або сходів озимої пшениці будниками, які поширюються повітрям або живуть у ґрунті.

Для організації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з 3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, машин на озимій пшениці, який дає змогу підвищити надійність її захисту від шкідників, хвороб та бур'янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу.

При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

Бібліографічний список

1. Антонюк С.І., Гончаренко О.І., Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія.- К.: Вища школа, 1984.-271 с.

2. Бей-Биенко Г.Я., Асатур М. К., Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф., Машек А. А., Скорикова О. А.. Практикум по сельскохозяйственной энтомологии - Л., Колос, 1976.

3. Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильев В. П. Довідник із захисту рослин. Та інші / за ред. М. П. Лісового - К.: Урожай, 1999.-711 с.

4. Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П., - Атлас -визначник бур'янів. - К.: Урожай, 1988.

5. Волецкий И.Н., Лисов А.К., Лепехин И.С. и др. Механизация защиты растений - М.: Агропромиздат, 1992 - 223 с.

6. Грицаєнко З.М., Ковальський Є.П., Бутило А.П., Недвига О.Є. Гербіциди та їх раціональне використання. - К.: Урожай, 1996 - 304с.

7. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. - К. 1998 -70 с.

8. Євтушенко М.Д., Марютін Ф. М. Термінологічний словник-довідник з ентомології, фітопатології, фітофармокології. - Харків. 1998- 198 с.

9. Захаренко В.А. Гербіциди. - М.: Агропромиздат. 1990. - 240 с.

10. Лісовий М.П., Трибель С. О. Інтегрований захист - основа сучасних технологій // Захист рослин. - 1998 - №5 - с. 4-5.

11. Мельников Н.Н., Новожилов К.В., Пылова Т.Н. Химические средства защиты растений: Справочник. - М.: Химия- 1985.-323 с.

12. Троценко В.І., Жатова Г.О. Рослинництво з основами кормовиробництва: Навчальний посібник, / За ред. д.с.г.н. проф. О.Г. Жатова - Суми В.Т.Д, Університетська книга, 2003-384 с.

13. Фітофармакологічний довідник / За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна - Харків, 2000 - 512 с.

14. Химическая защита растений / Под ред. Г.С. Груздева. - М.: Агропромиздат. 1987 - 415 с.

15. Верещагин Л. Вредители и болезни зерновых колосовых культур. - К.: Юнивест Маркетинг, 2001.- 128 с.

Додаток

Потреба в індивідуальних засобах захисту

Календарний план проведення заходів захисту від хвороб ярого ячменю

Календарний план проведення заходів захисту від шкідників ярого ячменю

Потреба в техніці і робочій силі

Потреба в пестицидах

Страницы: 1, 2