Анемія у поросят

Кров беруть з яремної вени добре вгодованих, здорових коней. Перед узяттям крові в пляшки ємністю в дві літри наливають охолоджений стерильний 5%-ний розчин лимоннокислого натрію з розрахунку 1:10.

При обробці поросят цитрованою кров'ю необхідно стежити за повноцінністю раціону підсисних поросят, свиноматок і гігієною приміщень, що підвищує ефективність препарату. Профілактика анемії поросят, у цей час - одна з головних нерозв'язаних проблем у свинарстві, і це зобов'язує фахівців ветеринарної медицини до вивчення зазначеного захворювання та приділяти йому більшу увагу [8].

1.5 Висновок з огляду літератури

Аліментарна анемія - одна з масових і небезпечних хвороб поросят, що наносить значні економічні збитки свинарству.

Дане захворювання характеризується порушенням окислювально-відновних процесів в організмі поросят, яке обумовлене дефіцитом заліза, в результаті чого у тварин знижується вміст гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів. Такі поросята стають більше сприйнятливими до інших захворювань, що приводить до масової їх загибелі.

Воно починає розвиватися з п'ятиденного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Правильна організація заходів профілактики і лікування дає можливість зменшити економічні збитки. На даний час існує багато препаратів заліза, які виробляють різні фармацевтичні фірми світу.

Ведеться науковий пошук по створенню схем лікування і профілактики анемій.

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали та методи дослідження

Дипломна робота виконана на базі свиноферми ПАОП „Промінь" (с. Кобзівка) та науковій лабораторії кафедри терапії ПДАА.

Для дослідження відібрали 10 поросят великої білої породи віком 7 діб. З цих тварин сформували 2-групи (контрольну та дослідну) по 5 гол. Контрольна група поросят отримувало препарат суйферровіт, той який застосовувався в господарстві для профілактики анемій у поросят.

Дослідна група поросят отримувала препарат ферровет з метою простежити порівняння ефективності препаратів.

Для визначення клінічного стану тварин провели клінічний огляд контрольних і дослідних груп поросят. Визначали габітус, стан шкіри, слизових оболонок, стан органів дихання.

Габітус - це зовнішній вигляд тварини. Дає змогу визначити загальний стан тварини, положення тіла в просторі, конституція, вгодованість, тілобудова і темперамент.

Волосяний покрив - визначали стан волосяного покриву, блискучість, прилягання до шкіри, густоту, наявність алопецій, міцність зв'язку із шкірою.

Шкіра - визначали колір, запах, еластичність, вологість, температура і наявність можливих патологічних змін - порушення цілісності (садини, тріщини, рани, гангрена, висипи, везикули, абсцеси, волдирі, чешуйки, кірки, збільшення об'єму, набряки, емфізема, флегмони, гематоми, новоутворення).

Видимі слизові оболонки - колір, вологість, щільність і наявність нашарувань на слизових оболонках.

Лімфатичні вузли - розміри, форму, рухливість, болючість, місцеву температуру.

При дослідженні серцево-судинної системи звертали увагу на наявність набряків. З'ясували силу, ритм, локалізацію серцевого поштовху. У поросят серцевий поштовх найбільш виражений зліва в 4-му міжребер'ї на площі 4-5см2, а справа він прощупується в 4-му міжребер'ї на 7-8 см нижче лопатко - плечового суглобу.

Тони серця прослуховували в місцях: двостулковий клапан розміщений в 4- му міжребер'ї зліва; трьохстулковий в 3-му міжребер'ї справа; півмісяцеві клапани легеневої артерії в 3-му міжребер'ї під лінією, яка розділяє на половину нижню третину грудної клітки, визначили їх силу, тембр, ясність, ритм, якість. Оглядом і пальпацією периферійних вен визначили їх наповнення, характер пульсу.

Досліджування органів дихання проводили за таким планом: дихальні рухи, верхні дихальні шляхи, огляд, пальпація і аускультація грудної клітки в ділянці легень.

Дихальні рухи - частоту, тип, глибину і симетричність.

Верхні дихальні шляхи - слизову оболонку носа, запах видихуваного повітря, додаткові пазухи, гортань, трахея, наявність та характер кашлю (сила, частота, болючість, вологість), патологічні (хрипи, крепітація, шуми тертя, плеску, патологічне бронхіальне дихання, амфоричне) дихальні шуми.

При клінічному огляді тварин було виявлено зниження апетиту, тварини в'ялі, блідість шкіри і видимих слизових оболонок, іноді тахікардію.

Проводили відбір крові для морфологічного і біохімічного дослідження. Визначили стан гемопоезу у поросят за наступними показниками: вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів.

Кров у піддослідних поросят відбирали на 7-й, 14-й, 21-й день після народження. Відбір крові проводили безпосередньо перед введенням залізовмісних препаратів, для дослідження її відбирали з очного (орбітального) синуса. Для цього поросят - сисунів фіксували у горизонтальному положенні. За допомогою голки проколювали кон'юнктиву шляхом сильного надавлювання і просування голки вперед на 1-2 см доки вона не потрапить у венозний синус, який розташований поряд з кістковою очною впадиною.

Визначення вмісту гемоглобіну проводили за допомогою геміглобінцианідного методу. Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм окислюється в геміглобін, інтенсивність пофарбування якого пропорційна вмісту гемоглобіну.

Концентрація геміглобінцианіду в стандартному розчині набору фірми "Реагент" відповідає концентрації гемоглобіну в крові 120 г/л при розведенні крові в 251 раз.

У пробірку вносили 5мл трансформуючого розчину і 0,02мл крові, добре перемішували, залишали на 10 хв., після чого суміш фотоелектро- колориметрували при довжині хвилі 500-600нм у кюветі з товщиною шару 1см проти холостої проби (трансформуючий розчин). Стандартний розчин виміряли при тих умовах, що і дослідну пробу.

Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів проводили за допомогою камери Горяєва.

Для визначення кількості лейкоцитів брали ретельно висушені звичайні лабораторні пробірки. За допомогою піпетки в пробірки вносили по 0,4 мл 3%-го розчину оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою (рідина Тюрка). Потім капіляром додавали до вмісту кожної пробірки по 0,02мл крові. Одержали розведення крові 1:20. Краплею розбавленої крові заповнювали лічильну камеру Горяєва і підраховували клітини у 100 великих квадратах.

Кількість лейкоцитів розраховували за формулою:

, де

X - кількість лейкоцитів (Г/л);

? - кількість клітин у 100 великих квадратах;

250 - об'єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм;

20 - ступінь розведення крові;

100 - кількість великих квадратів.

Для визначення кількості еритроцитів брали ретельно висушені лабораторні пробірки. За допомогою піпеток в пробірки наливали по 3,98 мл фізіологічного розчину. Потім капіляром додавали до вмістимого кожної пробірки по 0,02 мл крові. Змішавши вміст пробірки краплею розбавленої крові заповнюють камеру Горєва. Підрахунок клітин проводили в 5 великих квадратах або 80 малих.

Кількість еритроцитів розраховують за формулою:

, де

X - кількість еритроцитів (Т/л);

? - кількість клітин в 5 великих квадратах;

4000 - об'єм одного малого квадрата;

200 - ступінь розведення крові;

80 - кількість малих квадратів.

Для визначення співвідношення між кількістю еритроцитів і насиченістю їх гемоглобіном ми визначали кольоровий показник.

Визначення кольорового показника проводили за формулою:

, де:

Нв1,Е1- середня кількість еритроцитів і гемоглобіну у даного виду тварин;

Нв2,Е2- знайдена кількість еритроцитів і гемоглобіну у досліджуваних тварин.

Середній уміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту його в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у піктограмах.

Білок є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Визначали вміст загального білка в сироватці крові, за допомогою рефрактометра RL-2. В основу цього метода покладено визначення показника (коефіцієнта) заломлення світла дослідною речовиною. В сироватці крові величина рефракції залежить від кількості білка.

Визначення білка за допомогою рефрактометра RL-2 проводили наступним чином. Спочатку прилад встановили на нуль по дистильованій воді, при температурі 20°С. Перед цим верхню і нижню камеру протирають марлевою серветкою, змоченою сумішшю спирту з ефіром і насухо витирають марлевим тампоном. На призму наносять 2-3 краплі дистильованої води. Камеру закривають. Дисперсію в окулярі зорової труби видаляють прокручуванням гвинта лімба дисперсії. Лінію шкали встановлюємо на цифру 1,333 (показник заломлення дистильованої води), в зорову трубу спостерігаємо кордон світлотіней по відношенню до точки перетину двох візирних ліній. Після чого поверхню призми насухо витираємо м'якою марлевою серветкою і ватним тампоном. Наносимо на нижню призму 2-3 краплі досліджуваної сироватки. Дзеркалом направляємо світло в вікно камери і повертаємо гвинт до тих пір, поки межа світлотіні не досягне перетину двох візирних ліній.

Вміст білка визначали в г/% по таблиці урахування величин показника заломлення з рефрактометра.

Результати досліджень оброблені статистично за допомогою комп'ютера з використанням програми “Ехсеl”.

2.2 Економічна характеристика господарства

Господарство ПАОП “Промінь” розташовано в селі Кобзівка Красноградського району Харківської області, в 30-ти кілометрах від міста Краснограда, яке є районним центром. До найближчої залізничної станції 25 км.

Розміщений в північно-західній частині Красноградського району, в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом.

Багаторічна середня температура повітря по місяцях

З даної таблиці видно, що цей район характеризується помірно кліматичними умовами з яскраво вираженими сезонами року. Влітку самий теплий місяць - липень +18?С, максимальна температура піднімалася до +32?С. Самий холодний місяць року - січень з максимальною температурою - 21?С, а в середньому - 10?С. Переважний напрямок вітрів південно-західний та південний. Початок ранніх заморозків припадає на другу половину жовтня та на першу половину листопада. Середня багаторічна кількість опадів становить близько 550 мм. Сніг випадає в третій декаді листопада, сходить в основному, у березні. Тривалість безморозного періоду становить 226-240 днів.

Вегетаційний період рослинності на території господарства становить близько 190 днів. Природні пасовища використовують для випасу великої рогатої худоби в літній період, а сінокоси - для заготівлі сіна.

Рослинництво - є профілюючою галуззю даного господарства, але тваринництво відіграє не менш важливу роль в економіці господарства.

Виходячи з використання земельних ресурсів, спеціалізацією господарства в рослинництві є сортове насіння зернових і багаторічних трав та племінне тваринництво.

В нижче розташованій таблиці представлені всі види земельних угідь господарства.

Таблиця 3.2.1. Розподіл сільськогосподарських угідь

Таблиця 3.2.2. Структура посівних площ

Аналізуючи дані таблиці 3.2.2., можна помітити зміни валових зборів, що сталося в наслідок зменшення посівних площ та зниження рівня врожайності окремих с/г культур (посушливе літо).

Але деякий валовий збір, наприклад гороху порівняно з 2006 р. збільшився на 908 ц. і становить 1270 ц. Це досягнуто за рахунок збільшення посівних площ цієї культури.

Таблиця 3.2.3. Урожайність сільськогосподарських культур

В таблиці 3.2.3. представлена врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки. Рівень врожайності с/г культур формується під впливом метеорологічних (температура повітря, кількість опадів) і агротехнічних факторів.

Дані таблиці 3.2.3. свідчать про зниження врожайності зернових і зернобобових культур, а також зменшення кількості зібраного сіна і зеленої маси. Галузі рослинництва і тваринництва тісно пов'язані між собою, від кількості та якості кормів залежить виробництво продукції тваринництва. Це в свою чергу впливає на розвиток галузі тваринництва.

Вона складається з скотарства і свинарства. В ПАОП “Промінь” нараховується 1317 голів великої рогатої худоби, з них дійна череда 620 голів, які утримуються безприв'язно в одноповерхових блокових сараях з утепленою вентильованою покрівлею. Також нараховується 480 голів свиней, вони утримуються на свинотоварній фермі.

Територія МТФ огороджена бетонним парканом висотою 1,8 м.

Взимку велика рогата худоба утримується в стілах, а влітку знаходиться в літніх таборах. Територія ферми обладнена зовнішньою системою освітлення та водопостачанням. Гній прибирають транспортером два рази на день і вивозять на гноєсховище. Напування здійснюється з автопоїлок.

Територія СТФ майже не огороджена, тому не виключена можливість знаходження там сторонніх осіб і приблудних тварин. Свині утримуються в спеціальних приміщеннях - свинарниках. Влітку утримуються на вигульних спеціальних майданчиках. СТФ також обладненна зовнішньою системою освітлення.

Таблиця 3.2.4. Наявність тварин по видам

Середньодобовий приріст свиней (Таблиця 3.2.4.) у 2007 р. порівняно 2005 р. та 2006 р. збільшився.

Таблиця 3.2.5 Собівартість основних видів продукції ПАОП «Промінь» за 2005-2007 роки

Рівень собівартості продукції залежить від двох комплексних факторів - виходу продукції і затрат на її виробництво.

Витрати на вирощування одного центнера продукції рослинництва по всіх культурах збільшились, (табл. 3.2.5.) крім ячменю.

2.3 Терапевтична ефективність різних залізовмісних препаратів при анемії поросят

Рис. 3.3.2. Кількість еритроцитів в крові поросят (Т/л)

Кількість еритроцитів у крові поросят дослідної та контрольної груп на 7-й день становила близько 5,12-5,14 Т/л (рис. 3.3.2). На 14-й день їх кількість зросла у дослідні групі до - 6,0 Т/л. На 21-й день у поросят дослідної групи значно збільшилася кількість еритроцитів 6,68 Т/л на відміну від поросят контрольної групи 5,69 Т/л.

Рис 3.3.3. Кількість лейкоцитів у крові поросят (Г/л)

Кількість лейкоцитів за весь період дослідження в контрольній та дослідній групах поступово збільшувався (рис. 3.3.3) з 9,76 до 12,43 Г/л, що відповідає межам фізіологічної норми.

Рис. 3.3.4. КПК

Показник КПК (рис. 3.3.4) у поросят дослідної групи почав підвищуватися на 14-й день дослідження і його показник становив 1,02. Він значно підвищився на 21-й день порівняно з контрольною групою на 0,28.

Рис. 3.3.5. ВГЕ

Показник ВГЕ (рис. 3.3.5) контрольної та дослідної груп за весь період дослідження майже не змінювався. На 7-й день у дослідної групи становив 17,58, на 14-й день -16,8, а на 21-й день - 17,39, а у тварин контрольної групи відповідно 17,84; 16,25; 17,81.

Рис. 3.3.6. Вміст загального білка в сироватці крові поросят (г/л)

Показник вмісту загального білка в сироватці крові (рис. 3.3.6) за період дослідження знаходився в межах фізіологічних норм. В дослідні групі на 14-й день він підвищувався відносно попереднього періоду і становив 53,18 г/л, будучи вищим на 2,38 г/л відносно такого в дослідній. Така ж тенденція спостерігалася до 21-ї доби. Підвищення показників вмісту загального білка сироватки крові в дослідній групі ми пов'язуємо з впливом препарату ферродекстран на обмін речовин та засвоєння білків молока.

2.4 Економічне обґрунтування роботи

де,

Мд - кількість досліджуваних тварин, гол;

Кл - коефіцієнт летальності, 0,15;

Ж- середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

Пз=10•0,15•4,2•16=100,8(грн.)

2. Розрахунок економічного ефекту отриманого як результат дослідження поросят:

Ее=Пз-Вв, де:

Пз - економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;

Вв - витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.

Ее=100,8-26,0=74,8(грн.)

3. Визначення економічної ефективності на 1 грн. витрат (Е грн.):

Егрн.=Ее: Вв, де:

Ее - економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;

Вв - витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.

Егрн.= 74,8: 26,00 =2,87 (грн.).

Отже економічний ефект в наслідок профілактики дорівнює 74,8 грн., а економічна ефективність на 1 грн. витрат дорівнює 2,87 грн.

2.5 Узагальнення результатів роботи

Отже, аліментарна анемія - одна із самих розповсюджених і небезпечних хвороб поросят, що приносить величезні економічні збитки свинарству.

Захворювання починає розвиватися з 5-денного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Патогенез даної хвороби вивчений недостатньо. Теорію, в основу якої покладено прогресуюче зменшення в організмі поросят заліза і новий погляд на аліментарну анемію, як на хворобу, що розвивається в результаті нестачі в організмі не тільки солей заліза, але й інших мікроелементів при недотриманні гігієни утримання поросят, можна визнати обґрунтованим.

При патології розвитку з профілактичною і лікувальною метою використовують залізовмісні (антианемічні) препарати і комплексно вітамін В12.

В процесі лабораторних, клінічних та виробничих досліджень залізодекстранові препарати зарекомендували себе як малотоксичні та високоефективні при захворюваннях на аліментарну анемію.

Не дивлячись на багато численні роботи по анеміях, на цей час невідомий повний механізм розвитку даної патології.

В результаті досліджень, було встановлено, що застосування препарату ферровет краще профілактує розвиток анемії ніж суйферровіт у поросят великої білої породи.

3. Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

До основних законодавчих актів України з охорони праці належить закон України "Про охорону праці з внесеними змінами і доповненнями у 2002р." Він визначає основні поняття щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

Основні принципи в галузі охорони праці

1. Соціальний захист працівників, певного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від несчасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

2. Пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

3. Встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності.

4. Забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організації та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

На сільськогосподарському підприємстві ПАОП ”Промінь” проводяться наступні види інструктажу:

1. Вступний;

2. Первинний;

3. Повторний;

4. Позаплановий;

5. Цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

· з усіма працівниками, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу, роботи або посади;

· з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

· з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або виробничого навчання;

· з екскурсантами у разі екскурсії на підприємстві.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом по підприємству покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасні технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників з програмою розробленою службою охорони праці з урахуванні особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, також у наказі про прийняття працівника на роботу. При цьому обов'язкові підписи, як того, кого інструктують, так і того хто інструктує. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплю печаткою.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- з новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- з відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

- до початку трудового або професійного навчання;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені нормативно-правовими актами, що діють у галузі або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів, та інших чинників, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами, проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварій, стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюється наряд-допуск, розпорядження або наказ.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктажі і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

В ПАОП “Промінь” c. Кобзівка Красноградського району Харківської області, на базі якого була виконана дипломна робота, діє служба по охороні праці. Безпосередньо відповідальним за охорону праці в цілому по господарству є директор ПАОП “Промінь” Гулий І.М., в тваринництві відповідальним за охорону праці є головний зоотехнік Приходько В.П., безпосередньо відповідальним на МТФ та СТФ являються бригадири: Попова Д.О., Овчаренко В.І.,

Русин В.К. є головним інженером по охороні праці, він займається веденням звітної документації по охороні праці.

Два рази в рік всі працівники ферм підлягають медичному огляду, результати якого заносяться в індивідуальні санітарні книжки.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення і безпеки праці до нормативних або підвищення існуючого рівня охорони праці в господарстві. Витрати на охорону праці становлять не менше 0,2 відсотка від фонду заробітної плати.

Умови безпеки праці в тваринництві

1. До роботи по обслуговуванню тварин допускаються особи, не молодше 18 років, що не мають медичних протипоказань, і пройшли вступний та первинний на робочому місці інструктажі по охороні праці.

2. Працюючі, що мають доступ до електрифікованого обладнання повинні пройти інструктаж по електробезпеці з присвоєнням першої групи допуску.

3. Робітники повинні виконувати правила внутрішнього розпорядку. Не допускати присутності в робочій зоні сторонніх осіб, розлиття алкогольних напоїв і куріння, робити в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

4. Працюючий повинен знати й суворо дотримуватися правил техніки безпеки, пожежної безпеки, вміти користуватись засобами сигналізації і пожежогасіння. Не допускати використання пожежного інвентарю для інших цілей.

5. Всі робітники, які працюють з тваринами, повинні забезпечуватися спецодягом та спецвзуттям, але матеріальне положення господарства не дозволяє забезпечити весь обслуговуючий персонал всім необхідним.

6. За кожною групою тварин закріплений окремий обслуговуючий персонал, який дотримується відповідних ветеринарно-санітарних правил по догляду за тваринами, їх годівлею та утриманням.

7. Роздавання корму проводити тільки з кормового проходу, не заходячи в станок. Забороняється роздавати корм стоячи на рухомих транспортних засобах (кормороздавач, кузов тракторного причепа і т.д.).

8. Не можна впускати в приміщення і випускати з нього тварин, коли включені в роботу гноєтранспортери.

9. Робітники повинні утримувати в чистоті робоче місце, інвентар, обладнання. Пошкодження шкіри обробляти антисептичними розчинами.

10. Працівники тваринницької галузі, а також спеціалісти ветеринарної медицини підлягають регулярному медичному огляду (два рази на рік), з метою раннього виявлення хвороб загальних для людини та тварин.

11. Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають обов'язковому страхуванню на випадок травмування або професійного захворювання, які отримали при виконанні службових обов'язків, при боротьбі з антропозооноз-ми хворобами та при маніпуляціях з тваринами. Одноразова грошова компенсація в розмірі від 3-х до 5-ти річної заробітної плати виплачується при вказаних травмах спеціаліста ветеринарної медицини.

12. Спеціаліст обов'язково проходить інструктаж при роботі з особливо небезпечними хворобами тварин.

13. З дезінфікуючими речовинами працювати в засобах індивідуального захисту, не залишати дезінфікуючі засоби без нагляду.

Необхідна кількість спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту

Протипожежній безпеці в ПАОП„Промінь" приділяють належну увагу. За останні роки відсутні випадки пожеж. Відповідальність за виконання протипожежних заходів покладена на відповідальних по охороні праці.

На всіх виробничих і адміністративних спорудах встановлено блискавковідвідні прилади. Біля кожної ферми є протипожежні щити з необхідним інвентарем. В приміщеннях вивішені відповідні положення і правила пожежної безпеки, схеми евакуації тварин та людей з приміщень на випадок пожежі. Ведуться роз'яснювальні роботи про міри протипожежної безпеки. Існують наглядні посібники, плакати, які завжди нагадують про міри протипожежної безпеки.

При безпосередньому виконанні практичної частини дипломної роботи строго дотримувалась правил безпеки. Перед початком виробничої практики в навчальному закладі, а також при виході на практику в ПАОП„Промінь" мені був проведений інструктаж по охороні праці.

Для покращення умов праці пропоную впровадити такі заходи:

Заходи по покращенню умов праці в ПАОП “Промінь”

4. Екологічна експертиза

Екологічна експертиза - це система комплексної екологічної оцінки господарської та іншої діяльності, яка може зараз чи в майбутньому прямо (чи посередньо негативно вплинути на стан навколишнього середовища).

До основних законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища відноситься Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991р, та прийнятий 9 лютого 1995 року Закон України “Про екологічну експертизу”.

Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

Завданнями законодавства про охорону навколишнього природного середовища є:

- регулювання відносин у галузі охорони природи;

- використання і відтворення природних ресурсів;

- забезпечення екологічної безпеки;

- запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності;

- збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, та спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища раціональне використання, відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Розвиток науково-технічного прогресу, втілення у виробництво нових технологій докорінно змінило стосунки людини з природою. Такі зв'язки найчастіше виражаються у грубому втручанні людини в єдину екосистему. Викидаючи у зовнішнє середовище токсичні відходи різного виду промисловості, забруднюються водні ресурси, внаслідок чого страждає флора і фауна.

У багатьох промислових центрах України концентрація шкідливих газів у повітрі перевищує допустиму норму в десятки разів, нераціональне використання земельних ресурсів призводить до деградації ґрунтів, внаслідок чого великі площі землі виводяться із сільськогосподарського обороту.

З іншого боку, згубно діючи на природні ресурси, людина насамперед шкодить собі і майбутнім поколінням. Адже радіоактивне середовище, насичення продуктів харчування пестицидами, нітратами, радіонуклідами не могло не позначитись на здоров'ї людей і тварин. В результаті-численні інфекційні захворювання, захворювання пов'язані із порушенням обміну речовин, злоякісні пухлини тощо.

Отже, екологічна експертиза не є суто вузьким питанням. Вона тісно пов'язана з усіма галузями промисловості і сільського господарства. Питання екологічної експертизи дуже актуальні на сьогоднішній день в багатьох господарствах України. Не виняток і ПАОП „Промінь" с. Кобзівка Красноградського району.

Тваринницька ферма ПАОП „Промінь" знаходиться за 300м. від населеного пункту. Ферма побудована з урахуванням рози вітрів та розташування поверхневих вод. Виробнича зона майже не огороджена. При аналізі екологічної обстановки необхідно відмітити:

1. На території ферми ПАОП „Промінь" є в наявності дезбар'єр і санпропускник, які заправляються дезрозчинами не регулярно. Так як територія ферми майже не огороджена, то можливі занесення на виробничу зону збудників різноманітних інфекційних захворювань, у тому числі антропозоонозів.

2. В проекті на побудову тваринницьких приміщень було враховано благополуччя даної земельної ділянки по відношенню до стаціонарних ґрунтових інфекцій (сибірської виразки, емкару).

3. В господарстві є захисні смуги із зелених насаджень, що перешкоджає розповсюдженню шкідливих газів і мікроорганізмів за територію ферми.

4. Забруднення атмосфери відбувається через те, що в корівниках з приплив - витяжною системою вентиляції відсутні спеціальні фільтри і в атмосферу виходить велика кількість аміаку, молекулярного азоту. Забруднене повітря може стати джерелом аерогенного розповсюдження патогенних мікроорганізмів.

5. Санітарні дні проводяться не регулярно.

6. Дуже часто порушується технологія зберігання і використання гною, інколи його вивозять на поля не провівши термічного знезараження. Це сприяє бактеріальному забрудненню сільськогосподарської продукції, розповсюдженню гельмінтів та їх яєць, крім цього різко змінює біоценоз мікроорганізмів.

7. Знезараження трупів проводиться в біотермічній ямі.

8. Стічні води очищають механічним або біологічним методом.

Роблячи висновок з вище перелічених пунктів, в ПАОП „Промінь" необхідно:

а) один раз на тиждень обов'язково проводити санітарний день на фермі;

б) в приміщенні з приплив-витяжною системою вентиляції необхідно встановити спеціальні фільтри;

в) гній перед вивозом на поля знезаражувати біотермічним способом, на протязі двох місяців в холодний період року і першого місяця влітку;

г) згодовувати тваринам лише доброякісні корма;

д) слідкувати щоб корм не випадав за межі годівниць і своєчасно прибирати зіпсовані рештки корму.

Висновки

1. Причинами винекнення анемії у поросят, які належать ПАОП „Промінь” є: недостатній вміст перетравного протеїну (-84,6 г), каратину (-11,84 мл) та підвищина кількість сирої клітковини (146,05) в раціоні супоросних свиноматок.

2. Внутрішньом'язеве введення ферровету дворазово з інтервалом 7 діб у дозі 2,5 мл. підвищує вміст гімоглобіну до 108,6 г/л, а кількість еритроцитів 6,68 Т/л на відміну від суйферовіту.

3. Економічний ефект в наслідок профілактики дорівнює 74,8 грн., економічна ефективність на 1 грн. витрат дорівнює 2,87 грн.

Пропозиції

1. Збалансувати раціон поросних свиноматок по перетравному протеїну (84,6 г), сирій клітковині, кальцію (17,4 г), фосфору (1,3 г).

2. Для діагностики аліментарної анемії поросят необхідно визначити в сировотці крові вміст гемоглобіну та кількості еритроцитів.

3. Для профілактики аліментарної анемії поросят краще застосовувати препарат ферровет внутрішньом'язево з інтервалом 7 діб у дозі 2,5 мл.

Список використаних джерел