Курсовая работа: Облік створення підприємства

Одним з немайнових прав суб’єктів підприємництва юридичних осіб є те, що тільки власнику належить право використовувати фірмове найменування у підприємницькій діяльності різними способами, зокрема, під час реклами товарів, як елемента знака для товарів і послуг, передавати право використання найменування іншим особам. Це право регулюється (у тій мірі, в якій воно не суперечить законодавству України) Положенням про фірму.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про підприємства в Україні» у найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня тощо). Юридична особа не має права використовувати найменування іншо юридичної особи. Це обмеження розповсюджується й на використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування й похідних від ним найменувань, а також найменувань, тотожніх найменуванню іншого суб’єкту підприємницької діяльності, яке внесено до Єдиного державного реєстру. Найменування юридичної особи вказується у його установчих документах й вноситься до Єдиного державного реєстру.

Спеціальні вимоги до установчих документів господарських товариств містяться у ст.4 Закону «Про господарські товариства». Установчі документи господарських товариств повинні містити відомості про вид товариства, предмет цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Товариство створюється на основі статуту або установчого договору, якщо інше не передбачено законом. Товариство, яке створюється однією особою, діє на основі статуту. Наше новостворене підприємство діє згідно двох керуючих осіб, саме тому більш детально буде розглянуто установчий договір. Установчий договір визначає порядок й умови погоджених дій засновника. Його метою є урегулювання зобов’язання створити юридичну особу двома або більше особами.

Установчий договір – це цивільно–правовий договір, яким засновники юридично закріпляють свій намір створити підприємство з тією чи ншою назвою. Існує чотири головних складових установчого договору, без яких не можливим було б фактичне існування підприємства:

1)       відомість про порядок спільного володіння юридичною власністю;

2)       умови передачі юридичній особі майна;

3)       відомості про частки в уставному фонді кожного із засновників юридичної особи;

4)       порядок розподілу прибутків й збитків;

Установчий договір має бути підписаний усіма засновниками підприємства.

Правоохоронним засобом примусового характеру, що застосовується у разі невідповідності законодавству установчих документів, може бути визнання в судовому порядку недійсними установчих документів (повністю або в частині).

Якщо засновники хочуть, щоб підприємство набуло статусу повноцінної одиниці тієї чи іншої галузі, вони неодмінно мають скласти статут підприємства.

Статут підприємства – це локальний правовий акт юридичної особи, регулюючий разом з нормами діючого законодавства правову основу його діяльності. Він описує юридичний статус підприємства, предмет й цілі його діяльності, види діяльності юридичної особи, майно юридичної особи, порядок управління юридичною особою, порядок розподілу прибутків й збитків, порядок припинення діяльності і т.д. Статут й положення затверджуються власником (власниками) юридичної особи або їх представниками, органами або ншими суб’єктами, передбаченими законодавством. Для держаної реєстрації необхідно подавати два екземпляра установчих документів, один з яких повернуть з поміткою про державну реєстрацію.

6. Обгрунтування вибору закладу банка й відкриття тимчасового поточного рахунку (При виборі закладу банка необхідно приділити

увагу тому, за які операції сплачує власник поточного рахунку і за що власнику поточного рахунку сплачує заклад банку)

Для формування установчого фонду засновники можуть відкривати в банківській установі один рахунок в національній та іноземній валюті. Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками (учасниками) для формування установчого фонду господарчого товариства перед його реєстрацією, як юридичної особи.

Цей рахунок починає функціонувати як поточний лише після отримання документів про реєстрацію господарчого товариства. У випадку відмови в реєстрації чи інших випадках кошти повертаються засновникам (учасникам), а рахунок закривається.

Для того щоб відкрити рахунок для формування установчого фонду до банку відправляється:

Рішення засновників щодо визначення особи, якій буде надано право розпоряджувального підпису при здійсненні операцій на цьому рахунку;

Копія установчого договору, засвідчена нотаріально (якщо хоча б один з засновників є фізичною особою);

Заява про відкриття рахунку, підписана уповноваженою засновниками особою;

Картка зі зразком підпису особи, якому засновники надають право розпоряджувального підпису, засвідчена уповноваженим працівником банку;

Після відкриття рахунку необхідно потурбуватися про встановлення ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Ліміт залишку готівки у касі – це граничний розмір готівки, яка може залишатися у касі у позаробочий час.

Порядок встановлення ліміту залишку готівки у кас регулюється Інструкцією за готівковим обігом.

Встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунка встановлення ліміта залишку готівки у касі, який підписується головним (старшим) бухгалтером й керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До уваги приймається строк здачі підприємством готівкового прибутку (готівки) для його зарахування на рахунки у банках, встановлений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремлених підрозділів складається окремий розрахунок ліміта залишку готівки у касі.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється й доводиться до їх відомості відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства – юридичної особи.

Підприємства, які починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків. Встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показниками діяльності.

Для того, щоб обрати необхідне відділення банку необхідно звернути увагу на два фактори:

Перший – це надійність та репутація банку, до якого маєте розмістити свої кошти.

Другий – «зарплатня» по вкладу, а саме відсоткові ставки не депозитних вкладах, які пропонуються банком. Найпростіший засіб – це самостійний аналіз інформації, яку ви маєте отримати або в самому банку або на його офіційному сайті. Зверніть увагу на те, скільки років знаходиться банк на ринку, які послуги пропонує, порівняйте рівень відсоткових ставок за депозитами різних банків.

Проаналізувавши всі фактори, зупинимося на банку «Аваль». Цей банк надає великий перелік послуг, серед яких найбільш економними розрахунками власного часу є:

·           клієнт не прив’язаний в обслуговуванні до конкретного операціоніста і навіть відділенню. Він може обслуговуватися у тому місці, де йому зараз зручно;

·           клієнт має право зняти з рахунку будь яку суму, яка не обмежена мінімальною чи максимальною сумою, одноразового зняття коштів;

·           операційно-касове обслуговування є безкоштовним;

·           до послуг клієнта уникальна пропозиція сплати за розрахунково-касове обслуговування - комісія за утримання рахунку, яка включа в себе великий перелік послуг, дозволяючи клієнту не думати про можливі витрати при втраті виписувань, розшуку платежів, отриманні довідок та у інших нестандартних ситуаціях;

·           снує система заохочувальних засобів для постійних клієнтів, та система знижок для юридичних та фізичних осіб – підприємців. Нижче представлена таблиця основних послуг, які надаються банком щодо відкриття поточного рахунку підприємством, основні відсотки, які отримує банк за надання тих чи інших послуг.

7. Порядок формування статутного капіталу відповідно до діючого законодавства України. Процедура передплати акцій при створенні відкритого акціонерного товариства

Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внесками засновників (учасників) до капіталу підприємства, тобто сума капіталу, яку формують підприємства, зокрема господарчі товариства, для початку своєї діяльності.

Статутний капітал є незмінною, стабільною величиною, яка забезпечує юридичну можливість існування підприємства. Так, обов’язковою умовою функціонування підприємства є збереження статутного капіталу на рівні, не нижче, ніж передбачена Законом України від 19.09.91р. № 1576-ХІІ «Про господарчі товариства» мінімальна величина. Необхідність дотримання цієї вимоги полягає у захисті інтересів кредиторів. Кредитори можуть розповсюджувати сво претензії лише на активи підприємства, тоді як власники не несуть відповідальності по зобов’язанням. У такому разі гарантією захисту інтересів кредиторів є дотримання обов’язкової вимоги наявності чистих активів, вартість яких за величиною повинна бути не менш, ніж зареєстрований статутний капітал.

Розмір статутного капіталу товариства, який визначається установчим договором й відображається у статуті, повинен бути не менш, ніж розмір, встановлений законодавством:

- для товариства з обмеженою відповідальністю не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства (у наш час 37 500 грн.);

- для акціонерного товариства (загальна номінальна вартість акцій, які було випущено) – згідно до Закону № 1576 не менше суми, еквівалентної 1 250 мінімальним заробітним платам виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства (у наш час 468 750 грн.).

Статутний капітал АТ складається із вартості внесків акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

К моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожний з його учасників повинен внести не менше 30% внеску, заявленого в установчих документах. Учасники зобов’язані повністю внести свій внесок не пізніше року після реєстрації товариства.

Засновники відкритого акціонерного товариства повинні бути власниками акцій на суму не менше 25% статутного фонду й строком не менше двох років. Якщо ж усі акції розподіляються між засновниками закритого акціонерного товариства, їм необхідно до дня скликання установчого збору внести не менше 50% номінальної вартості акцій. Акціонер зобов’язан сплатити повну вартість акцій у строки, встановлені установчим збором, але не пізніше одного року після реєстрації акціонерного товариства.

При заснуванні АТ всі його акції повинні бути розподілен між засновниками. Відкрита підписка на акції АО не проводиться до повної сплати статутного капіталу.

Відкрита передплата акцій – це розміщення акцій шляхом відкритого продажу.

Порядок проведення відкритої передплати встановлений Законом № 1576. Відкрита передплата акцій при створенні АТ організується засновниками. Засновники АТ (емітенти) повинні опублікувати, у відповідності до вимог діючого законодавства, інформацію про випуск акцій, зміст і порядок реєстрації якої встановлюється Державною комісією по цінним паперам й фондовому ринку. Строк відкритої передплати акцій не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, які вони передплатили, після чого засновники видають їм письмове зобов’язання про продаж відповідної кількост акцій. До дня скликання установчого збору особи, які передплатили акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінально вартості акцій. В якості підтвердження внеску засновники видають тимчасове свідоцтво.

По закінченню вказаного у зборі строку передплата припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити передплатою 60% акцій, АТ вважається не заснованим. Особам, які передплатили акції, повертаються внесен ними суми або інше майно не пізніше ніж через 30 днів. За невиконання цього зобов’язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі якщо передплата акцій перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхилити зайву передплату, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у передплаті проводиться відповідно до переліку передплатників з кінця переліку. У випадку якщо засновники не відхиляють зайву передплату, рішення про прийняття або відмову у зайвій передплаті прийма установчий збір. При відмові засновниками або установчим збором у зайвій передплаті внесені суми повертаються не пізніше ніж через 30 днів.

Статутний капітал АТ складається з коштів, внесених акціонерами (учасниками), й відображає власні джерела формування активів й власність акціонерного товариства як юридичної особи.

Для регулювання розміру статутного капіталу АТ також використовується термін «чисті активи». Вартість чистих активів АТ повинна бути вищою або хоча б рівною розміру статутного капіталу. Якщо вартість чистих активів АТ стає менше визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариства підлягає ліквідації.

Статутний капітал виконує три основні функції, а саме:

1) слугує матеріальною базою для торгово-виробничо діяльності товариства при його створенні;

2) гарантує виконання підприємством зобов’язань перед кредиторами у межах майна, яке йому належить;

3) визначає право кожного акціонера (в акціонерному товаристві) або учасника (у товаристві з обмеженою відповідальністю) на майно товариства й на частку прибутку пропорційно встановленої долі кожного із власників.

Джерелами формування статутного капіталу акціонерного товариства є кошти від продажу акцій, а статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю – приватні вклади капіталу (у вигляді необігових й обігових коштів), ноу-хау, патенти та ін.

Акція – це емісійний цінний папір, який закріплює право його власника на отримання частки прибутку АТ у вигляді дивідендів, на участь в управлінні АТ й на частку майна, яке залишається після ліквідації.

Відповідно до діючого законодавства кожен господарюючий суб’єкт повинен створити резервний фонд у розмірі не менше 25% статутного капіталу за відрахування не менше 5% прибутку, який залишається у його розпорядженні після сплати податків, штрафів й відсотків за користування часткою кредиту. Цей фонд створюється на випадок покриття можливих збитків у діяльност підприємства та інші потреби.

Величина статутного капіталу реєструється в установчих документах. Повинен бути чітко оговореним внесок різних видів активів в установчому договорі й статуті. Крім того вище зазначені документи повинн містити відомості про розмір частки кожного із учасників, розмір, склад й порядок внесення ними внесків.

У разі, якщо в установчих документах товариства не конкретизований порядок здійснення й оцінки внеску яким-небудь видом актива, але передбачена можливість такого внеску, такі питання вирішуються загальним збором засновників (учасників) з оформленням загального протоколу збору. Підставою для проведення збору може бути заява засновника про здійснення такого внеску. Якщо в документах передбачений внесок лише грошовими коштами, то для заміни грошового внеску на внесок іншими активами потрібний протокол загального збору. Крім того необхідно внести зміни до установчих документів й п’ятиденний строк повідомити про зміни орган реєстрації для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Щоб запобігти схожих незручностей, пов’язаних із скликанням збору необхідно в установчих документах передбачити наявність конкретних даних про порядок здійснення, склад, оцінку різних активів. Конкретний внесок засновників (учасників) оформлюється актами отримання – передачі, накладними, додатково може бути відображений у акті оцінки. При оформленні акту отримання передачі, накладної, при необхідності, приймає участь спеціаліст-оцінщик, інш спеціалісти, які візуально перевіряють стан активів, які вносяться до статутного фонду. Акт отримання – передачі (накладну) підписує засновник, директор, головний бухгалтер, спеціалісти різних напрямків, матеріально відповідальна особа, до підзвіту якої передається актив.

Крім того, аналітичний облік до рахунку 40 «Статутний капітал» ведеться за видами капіталу по кожному засновникові (учаснику, акціонеру), а в акціонерних товариствах – ще й за видами акцій (прості й привілегіровані). Внесок учасників й засновників товариства оцінюється у національній валюті України й складає частку учасника (засновника) у статутному фонді. Передача майна до статутного капіталу підприємства повинна бути документально оформленою актом оцінки й актом приймання-передачі. вартість внеску підлягає оцінці у порядку, встановленому в установчих документах.

При передачі до статутного капіталу нерухомого майна, яке підлягає реєстрації, необхідно керуватися Порядком реєстрації прав власності на нерухоме майно, у відповідності до якого засновники (громадяни, юридичн особи), які внесли до статутного капіталу підприємства об’єкт нерухомості, повинні отримати у місцевих органах виконавчої влади, місцевого самоврядування свідоцтво на право власності на об’єкти нерухомого майна. На підставі цього свідоцтва у бюро технічної інвентаризації (БТІ) проводиться державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна. Реєстрація права власност обов’язковою для власників незалежно від форми власності й проводиться за кошти власника нерухомого майна.

Можливий варіант, коли товариство створюється на баз реорганізованого підприємства або кількох підприємств. У такому випадку розмір статутного фонду майбутнього господарчого товариства визначається на підстав стандартизованої оцінки вартості цілісного майнового комплексу. Акт оцінки, звіт про експертну оцінку майна складається за результатами проведення нвентаризації, закріпленого за підприємством, ц відповідності до Методики оцінки майна при приватизації, затвердженої КМУ від 12.10.2000 р. № 1554.

Для обліку й узагальнення інформації про стан й рух статутного капіталу підприємства призначений рахунок 40 «Статутний капітал». За кредитом рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом його зменшення (вилучення) кредитове сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

Початковою вартістю внесених до статутного капіталу підприємства нематеріальних активів, запасів, основних коштів визнається їх справедлива вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства (п.4 П(С)БО 8, п.11 П(С)БО 9, п.10 П(С)БО 7).

Формування статутного капіталу відображається за дебетом рахунку 46 «Несплачений капітал» й кредитом рахунку 40 «Статутний капітал». Фактичне надходження внесків засновників (учасників) до статутного капіталу відображається за кредитом рахунку 46 «Несплачений капітал» й дебетом рахунків: 10 «Основні кошти»; 12 «Нематеріальні активи»; 20 «Виробничі запаси»; 28 «Товари»; 30 «Каса» або 311 «Поточний рахунок»; та інші рахунки – залежачи від складу активів, внесених до статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу відображається в залежност від джерела, за рахунок якого сталося таке збільшення, а саме:

- за рахунок нерозподіленого прибутку (за рішенням зборів засновників) – за дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» й за кредитом рахунку 40 «Статутний капітал»;

- у наслідок прийняття зборами акціонерів рішення про збільшення номінальної вартості акцій – за дебетом рахунку 46 «Несплачений капітал» й кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» (сума такого збільшення);

- за рахунок індексації основних фондів, порядок проведення якої затверджений рішенням Державної комісії по цінним паперам й фондовому ринку від 17.03.2000р. № 25 «Про затвердження Положення про порядок реєстрац випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв’язку з індексацією основних фондів», - за дебетом субрахунку 423 «Дооцінка активів» й кредитом рахунку 40 «Статутний капітал»;

- за рахунок резервного капіталу за дебетом рахунку 43 «Резервний капітал» й кредитом рахунку 40 «Статутний капітал».

Зменшення статутного капіталу відображається також в залежності від джерела, за рахунок якого сталося таке зменшення, а саме:

- за рахунок зменшення номінальної вартості акцій – за дебетом рахунку 40 «Статутний капітал» й кредитом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками», компенсація акціонерам цієї різниці відображається за дебетом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» й кредитом рахунку 30 «Каса» або субрахунку 311 «Поточний рахунок»;

- за рахунок анулювання акцій - за дебетом рахунку 40 «Статутний капітал» й кредитом рахунку 451 «Вилучені акції».

Виплата дивідендів акціями власної емісії відображається за дебетом рахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» й кредитом рахунку 40 «Статутний капітал».

Збільшення або зменшення номінальної вартості акцій не завжди призводить до зміни величини статутного капіталу. Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартост й кількості акцій без зміни розміру статутного фонду затверджено рішенням Державної комісії по цінним паперам й фондовому ринку від 14.09.2000р. № 125.

Операція по зменшенню номіналу акцій, яка здійснюється акціонерним товариством – емітентом цих акцій, без зміни статутного капіталу зветься дробленням (спліт). При цьому кожна з існуючих у наявності акцій поділяється на декілька частин з відповідно меншими номіналами. Дроблення нереалізованих акцій на велику кількість акцій проваджується із дотриманням існуючо пропорційності у розподілі акцій між акціонерами.

 У Додатках до фінансової звітності відображаються наступн відомості про акції у складі статутного капіталу за окремими видами й категоріями, про кількість випущених акцій з вказівкою несплаченої частини статутного капіталу, про кількість акцій, які знаходяться у власності членів виконавчого органу, про розподіл частин статутного капіталу між власниками, про зміну у складі часток власників у статутному капіталі, а також надається перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 10 %.

8. Опис процедури реєстрації юридичної особи

Документи, представлені для проведення державної реєстрац юридичної особи, приймаються за описом, який було наведено в п.3. перелік документів необхідних для державної реєстрації. Державний реєстратор, прийнявши документи, віддає копію опису з поміткою про дату надходження документів. якщо документи надійшли рекомендованим листом, то копія опису направляється рекомендованим листом засновнику або уповноваженій їм особі. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор упродовж одного дня з моменту реєстрації перевіряє надані документи на наявність підстав для залишання документів без розгляду, а упродовж трьох днів – на наявність підстав у відмов в реєстрації. Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати трьох робітничих днів з моменту надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Реєстрація надходження документів є дуже важливою, тому що визначає початок строків, які надаються державному реєстратору, для проведення реєстрації. Строк починається з наступного дня після відповідної події, з якою пов’язано його початок.

При відсутності підстав для відмови в проведенні державно реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен в реєстраційній картц на проведення державної реєстрації юридичної особи внести ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог ЄДРПОУ і до Єдиного державного реєстру – запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей ц реєстраційної картки. Датою державної реєстрації юридичної особи є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення реєстрації. Підприємство вважається зареєстрованим, коли йому надається свідоцтво про державну реєстрацію, яке документально підтверджує, що ТОВ «Мрія» насправд снує.

Серія АОО 190987

СВІДОЦТВОПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Мрія»

Ідентифікаційний код юридичної особи 12345679

Місцезнаходження юридичної особи     83052 Донецька обл.,

          м. Донецьк, пр. Ілліча, 103

Місце проведення державної реєстрації Виконавчий Комітет

 Донецько міської ради

Дата проведення державної реєстрації 18.06.2006 р.

  15993880190900859

Державний реєстратор                                             А. Д. Міхайлічук

 Державні реєстратори використовують бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб й бланки свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців єдиних зразків. Опис бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи й бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, а також порядок х оформлення встановлюються спеціально уповноваженим органом за питаннями державної реєстрації.

2. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб й бланки свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців документами суворої звітності, мають облікову серію й номер.

3. У бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридично особи вказуються:

- найменування юридичної особи;

- ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств й організацій України;

- місцезнаходження юридичної особи;

- місце проведення державної реєстрації;

- дата проведення державної реєстрації;

- прізвіще й ініціали державного реєстратора.

4. У бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізично особи - підприємця вказуються:

- ім’я фізичної особи – підприємця;

- ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів з державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

- місце проживання фізичної особи – підприємця;

- дата проведення державної реєстрації;

- місце проведення державної реєстрації;

- прізвіще та ініціали державного реєстратора.

5. Свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором й засвідчується його печаткою.

6. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у випадку:

- внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов’язані із змінами найменування і / або місцезнаходження юридично особи;

- внесення змін до відомостей про фізичну особу підприємця, якщо ці зміни пов’язані із зміною ім’я і / або місця проживання фізичної особи – підприємця;

- втрати або пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію.

7. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку із внесенням змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов’язані із змінами найменування і / або місцезнаходження юридичної особи, здійснюються при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

8. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку із внесенням змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, якщо ці зміни пов’язані із зміною ім’я і / або місця проживання фізичної особи – підприємця, здійснюються при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу – підприємця.

9. Для заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням засновники (учасники) юридичної особи (фізична особа - підприємець) або уповноважений ними орган чи особа повинні надати державному реєстратору особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладу) наступні документи:

- заяву встановленого зразка про заміну свідоцтва про державну реєстрацію;

- не придатне для використання свідоцтво про державну реєстрацію, якщо підставою для заміни свідоцтва є його пошкодження;

- документ, який підтверджує внесення сплати за публікацію повідомлення про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію;

- документ, який підтверджує внесення реєстраційного збору за зміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням.

За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням стягується реєстраційний збір у розмірі одного не облагаємого податком мінімуму прибутків громадян (17 грн.)

10. Державному реєстратору забороняється вимагати додатков документи для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, якщо вони не передбачені частиною 9 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців».

11. Якщо документи для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням надаються засновником (учасником) юридичної особи або фізичної особою – підприємцем або уповноваженою ними особою особисто, державному реєстратору додатково надаються паспорт і документ, засвідчуючий його повноваження.

12. Документи, які надаються для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (направляється рекомендованим листом) засновнику (учаснику) юридичної особи або фізичних особі – підприємцю або уповноваженому ними органу чи особі з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

13. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, надані для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, якщо:

- документи надані за неналежним місцем проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням;

- документи не відповідають вимогам, встановленим частиною 1 ст.8, частиною 5 ст.10 й частиною 20 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців»;

- документи надані не в повному обсязі.

14. Про залишання документів, наданих для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, без розгляду засновнику (учаснику) юридичної особи або фізичній особі - підприємцю чи уповноваженому ними органу або особі не пізніше наступного робітничого дня від дати надходження документів державним реєстратором видаються (надсилаються рекомендованим листом з описом вкладу) відповідне повідомлення з вказівкою підстав залишання документів без розгляду й документи, які надавались для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, у відповідності з описом.

Залишання документів, які надавались для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням, без розгляду не перешкоджає засновнику (учаснику) юридичної особи або фізичній особі - підприємцю чи уповноваженому ними органу або особі повторно звернутися до державного реєстратора у загальному порядку після встановлення причин, як послужили підставою для залишання цих документів без розгляду.

15. Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням здійснюється упродовж двох робітничих днів від дати надходження документів для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням.

Про заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням до Єдиного державного реєстру вноситься відповідний запис.

У відповідності до ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців» інформація про:

- проведення державної реєстрації юридичної особи;

- про зміну місцезнаходження юридичної особи;

- про зміну найменування юридичної особи;

- про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію підлягають обов’язковому опублікуванню у спеціальному друкованому засоб масової інформації.

Публікація здійснюється органом за питаннями державно реєстрації упродовж 10 днів з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. При цьому сплаті підлягає публікація про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію у розмірі 3 мінімумів прибутків громадян, як не обкладаються (51 грн.).

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно містити відомості, передбачені Наказом № 37, і бути оформленим у відповідност до вимог Наказу № 39. Свідоцтво видається або надсилається рекомендованим листом засновнику або уповноваженій їм особі державним реєстратором не пізніше наступного робітничого дня з моменту державної реєстрації юридичної особи. Але на практиці склалося так, що свідоцтво прийдеться забирати засновнику або уповноваженій їм особі самостійно.

Разом зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновникові або уповноваженій їм особі видається або надсилається рекомендованим листом один екземпляр оригіналу установчих документів з відміткою про проведення державної реєстрації.

Державний реєстратор не пізніше наступного робітничого дня з дати державної реєстрації юридичної особи повинен передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування:

-           повідомлення про проведення державної реєстрац юридичної особи. У повідомленні вказуються номер й дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;

-           відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

На підставі повідомлення й відомостей з відповідно реєстраційної картки органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фондів соціального страхування ставлять на облік юридичну особу. Слід відмітити, що згідно до ч.10 ст.58 ГК України відомості про державну реєстрацію юридичної особи підлягають опублікуванню реєструючим органом в спеціальному додатку до газети «Урядовий кур’єр» і / або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкту господарювання упродовж 10 днів з моменту проведення державної реєстрації суб’єкту господарювання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, надані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо:

1) документи надані за неналежним місцем проведення державної реєстрації, тобто не за місцем майбутнього знаходження юридично особи;

2) документи не відповідають вимогам, які встановлені чч. 1,2,4-7 ст.8 й ч.5 ст.10 Закону про держреєстрацію. (вони повинні бути викладені державною мовою, реєстраційна картка заповнена машинописом або від руки друкованими літерами, на документах, які надійшли рекомендованим листом, підпис засновників на реєстраційній картці повинен бути нотаріально засвідченим, якщо законом встановлена вимога реєстрації установчих документів, то документи повинні бути надані з приміткою про їх реєстрацію в органі, передбаченому законом )

3) документи надані не у повному обсязі.

У випадку залишення документів без розгляду державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження видає або надсилає рекомендованим листом з описом засновникові або уповноваженій їм особ повідомлення з вказівкою підстав для відмови й документи, які були надані для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно опису. Після усування причин, які є підставою для залишання цих документів без розгляду, можна повторно звернутися до державного реєстратора у загальному порядку. Реєстраційний збір повторно не сплачується.

Від 16.06.2006 р. 119/09 86600 ДОНЕЦЬКА ОБЛ.,

М. ДОНЕЦЬК,

ВУЛ. ЧЕЛЮСКІНЦЕВ, 186А

 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Туристичне агентство «Мрія»

Про залишення документів, поданих

на державну реєстрацію, без розгляду

ПОВІДОМЛЕННЯ

Повідомляю Вас про залишення поданих Вами документів на державну реєстрацію новоутворено юридичної особи без розгляду на підставі:

Документи надані в неповному обсязі

Відповідно до частини 12 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-ІV залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає Вам повторно подати документи до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Державний реєстратор Михайлічук А.Д. Михайлічук

 (підпис)

М. П.

Документи відповідно до опису отримав:

 Ткаченко Л.С.     16 червня 2006 року     Ткаченко_

(прізвище, ніціали заявника) (дата) (підпис)

Відмова у реєстрації

Державний реєстратор, у випадку відсутності підстав для залишання поданих на реєстрацію документів без розгляду, повинен перевірити ц документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрац юридичної особи. Згідно з ч.11 ст.58 ГК України й ч.2 ст.89 ЦК України порушення встановленого законом порядку створення суб’єкту господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства документів, які були подані для його реєстрації, є підставою для відмови у державній реєстрац юридичної особи. Відмова в реєстрації суб’єкту господарювання за іншими мотивами не допускається.

Ці положення також дублюються ст.27 Закону про держреєстрацію, згідно з якою підставами для відмови у проведенні державно реєстрації юридичної особи є:

1) невідповідність відомостей, вказаних в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації, відомостям, вказаних в документах, наданих для проведення державної реєстрації юридичної особи;

2) невідповідність установчих документів (установчого договору (акту), статуту, положення) вимогам ч.3 ст.8 Закону про держреєстрацію, а саме відсутність в установчих документах відомостей, передбачених законом.;

3) порушення порядку створення юридичної особи, встановленого законом.

Відмова в проведенні державної реєстрації юридичної особи за іншими підставами не допускається. Перевірка відомостей здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру. За наявністю підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен не пізніше трьох робітничих днів з дати надходження документів видати чи надіслати рекомендованим листом з описом засновникові або уповноваженій їм особі повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації з вказівкою підстав для такої відмови. Документи, які подавалися для проведення державно реєстрації юридичної особи, повертаються відповідно опису, а реєстраційний збір не повертається.

Після усування причин, які були підставою для відмови в проведенні державної реєстрації юридичної особи, можна повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, заплативши повторно реєстраційний збір

Від 16.06.2006 р. № 119/09                                       830525, Донецька обл.,

М. ДОНЕЦЬК,

ВУЛ. ЧЕЛЮСКІНЦЕВ, 186А ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Туристичне агентство «Мрія»

Про відмову у проведенні                                        

державно реєстрації                                          

ПОВІДОМЛЕННЯ

Повідомляю Вас про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо проведення державно реєстрації новоутвореної юридичної особи на підставі:

Невідповідність відомостей, вказаних в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації, відомостям, вказаних в документах, наданих для проведення державної реєстрац юридичної особи

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003р. № 755-ІУ відмова у проведенні державно реєстрації не перешкоджає Вам повторно подати документи до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для відмови.

Державний реєстратор ___Михайлічук А.Д. Михайлічук

 (підпис)

М.П.

Документи відповідно до опису отримав:

______Ткаченко Л.С._____ «16»червня2006р. __Ткаченко____ (прізвище, ініціали заявника) (дата) (підпис)

9. Постановка підприємства на облік до органів Державно податкової служби, Пенсійного фонду України; фондів соціального страхування

Постановка на облік в усіх «облікових» органах, у тому числі і в податкових, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи – платника податків. Процедура реєстрації підприємства у податковому органі проходить безконтактно, а у якості посередника між підприємством і податковою службою виступає державний реєстратор. Тому після державно реєстрації підприємства державний реєстратор направляє до податкового органу повідомлення про проведення реєстрації юридичної особи й відповідні відомості з реєстраційної картки. Це повідомлення буде слугувати підставою для початку процедури реєстрації юридичної особи у якості платника податків.

Страницы: 1, 2, 3, 4