Курсовая работа: Приготування рідких лікарських форм із застосуванням концентрованих розчинів
Сухі препарати (концентрати
яких відсутні), прописані в кількості, що не перевищує 4% від обсягу мікстури,
розчиняють в відміряній кількості води чи іншої рідини, що входить до складу
розчину. При визначенні загального обсягу препарату кількість сухих речовин не
враховують, тому що обсяг збільшується незначно і відхилення не перевищують
припустимих.
Приклад
Rp.: Analgini 3,0
Natrii bromidi 5,0
T-rae Belladonnae 5,0
T-rae Valerianae
T-rae Convallariae aa 10,0
Aquae destillatae 200,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Загальний обсяг мікстури
складає 225 мл. Обсяг 20% розчину натрію броміду дорівнює 25 мл, води
дистильованої відповідно: 200 – 25 = 175 (мл). Для виготовлення препарату по
даному прописі у відпускний флакон відмірюють 25 мл 20% розчину натрію броміду.
У підставку відважують 3 г анальгіну і розчиняють у 175 мл води дистильованої.
Отриманий розчин проціджують у флакон з розчином натрію броміду. Після перевірки
рідини на відсутність механічних домішок додають 5 мл настойки беладони і по 10
мл настойок валерианы і конвалії. Флакон закупорюють і оформляють для відпуску.
Необхідно пам'ятати, що додавання настойок до водяних розчинів виробляється в
порядку збільшення міцності спирту.
Якщо сухі препарати,
концентрати яких відсутні, прописані в кількості, що перевищує 4%, виготовлення
мікстури виробляється в мірній посудині, або обсяг дистильованої води,
необхідної для розчинення сухих речовин, визначають розрахунковим шляхом.
Розчиняти прописана
кількість препаратів в відміряній кількості рідини не допускається, тому що при
цьому обсяг мікстури значно зміниться, і відхилення його концентрац
перевищать припустимі норми.
Приклад
Rp.: Solutionis Calcii
chloridi 5% – 200 ml
Glucosi 60,0
Natrii bromidi 3,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
У мірну колбу відмірюють
110–120 мл води дистильованої, у якій при нагріванні розчиняють 60 г. глюкози.
Після охолодження розчину в цю же колбу додають 20 мл 50% розчину кальцію хлориду,
15 мл 20% розчину натрію броміду, після чого кількість розчину доводять
дистильованою водою до мітки. Отриману мікстуру проціджують у флакон для
відпуску. При відсутності мірного посуду кількість дистильованої води,
необхідну для розчинення 60 г. глюкози, розраховують із застосуванням
коефіцієнта збільшення об’єму (1 г глюкози збільшує обсяг розчину на 0,69 мл, а
60 г. – на 41,4 мл).
У деяких випадках у рецепт
можуть бути виписані лікарські речовини в сухому виді (порізно в кількості менш
4%, а в сумі – у кількості більш 4%). У такому випадку при розрахунку об’єму
води необхідно враховувати об’єм, займаний кожною з лікарських речовин.
Приклад
Rp.: Kalii iodidi
Natrii bromidi aa 5,0
Glucosi 6,0
Aquae destillatae 180 ml
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
При відсутност
концентрованих розчинів калію йодиду і глюкози препарат готують у такий спосіб.
Процентний вміст калію йодиду і глюкози в загальному обсязі мікстури склада
2,8 і 3,3% відповідно, у сумі – 6,1%. Коефіцієнти збільшення об’єму калію
йодиду – 0,35 мол/м, глюкози – 0,65 мол/л. У підставці в 150 мл (180 – 25
0,35 х 5 – 0,65 х 6) води дистильованої розчиняють 6,0 г глюкози і 5,0 г калію
йодиду, проціджують у флакон темного скла, додають 25 мл розчину натрію броміду
(1:5). Укупорюють, оформляють до відпуску.
Якщо в рецепті виписан
екстракційні препарати (валеріани, адонісу й ін.), то їх додають у мікстуру в
останню чергу. При додаванні спиртових розчинів до водяного відбувається
виділення нерозчинних у воді речовин. У випадку, коли екстракційні препарати
додають в останню чергу, заміна розчинника у великому обсязі розчину
відбувається з різкою зміною концентрації етилового спирту. У результаті такого
процесу утвориться багато центрів кристалізації, виходить дрібнодисперсна
структура, що довгостроково знаходиться в зваженому стані і легко дозуєма. Якщо
екстракційнні препарати відмірюють у першу чергу і до них додають водний
розчин, то заміна розчинника відбувається повільно, центрів кристалізац
утвориться мало, випадає пластівчастий осад. Крім того, в останню чергу
відмірюють екстракційні препарати, приготовлені на етанолі більш високо
концентрації для того, щоб випаровування спирту звести до мінімуму.
Приклад
Rp.: Inf. rhizomatis cum
radicibus Valerianae 6,0–200 ml
Amidopyrini 2,0
Coffeini-natrii benzoatis
1,0
T-rae Valerianae 10,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Дана мікстура готується з
рідкого екстракту валеріани (1:2); загальний об’єм дорівнює 210 мл. Оскільки в
даному прописі маються два препарати, що відносяться до списку Б, то спочатку варто
перевірити їх разові і добові дози. Об’єм концентрованих розчинів складає: 5%
розчин амідопірину – 40 мл, 10% розчин кофеина-бензоата натрію – 10 мл, рідкий
екстракт валеріани (1:2) – 12 мл. Таким чином, об’єм дистильованої води
дорівнює: 200 – (40 + 10 + 12) = 138 (мл). У відпускний флакон відмірюють 138
мл дистильованої води, 40 мл 5% розчину амідопірину, 10 мл 10% розчину
кофеїну-бензоату натрію, 12 мл рідкого екстракту валеріани. Сюди ж додають 10
мл настойки валеріани. Укупорюють, оформляють.
Якщо в рецепті зазначено «до
визначеного об’єму», то кількість екстракційних препаратів, сиропу цукрового,
крапель нашатирно-анісових, еліксиру грудного, виписаних у рецепті, включають в
об’єм водяного розчину.
Приклад
Rp.: Kalii bromidi 4,0
Tinciurae Convailariae 6 ml
Adonisidi 5 ml
Aquae desiillalae 200 ml
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Загальний об’єм мікстури по
даному пропису складає 200 мл; з нього концентрованого розчину калію броміду
(1:5) – 20 мл, води: 200 – (20 + 6 + 5) = 169 (мл). Для виготовлення препарату
у флакон з жовтогарячого скла відмірюють 180 мл води дистильованої, 20 мл
розчину калію броміду, 5 мл адонізиду і 6 мл настойки конвалії. Змішують,
укупорюють, оформлюють до відпуску.
Якщо в прописі рецепта
містяться краплі нашатирно-анісові (олія ганусова – 2,81 г.; розчин аміаку – 15
мл; спирт етиловий – до 100 мл), то при додаванні їх у мікстуру потрібно
уникати потрапляння цього препарату на скло флакона, а також збереження на
холоді. У противному випадку можливе утворення білих підтьоків на склі чи
утворення осаду за рахунок викристалізації анетола з олії ганусової. Крапл
нашатирно-анісові при додаванні до розчину утворять тонку емульсію, тому їх
вводять в останню чергу обережно в центр флакона, уникаючи потрапляння на скло,
або доливають до частини приготовленої мікстури, що потім переносять у
відпускний флакон.
При готуванні мікстур, до
складу яких входять водяні витяжки з лікарської рослинної сировини (при
відсутності концентратів настоїв), сухі препарати розчиняють у процеженной
охолодженій витяжці. Після розчинення сухих препаратів розчин знову
проціджують. Використання концентрованих розчинів лікарських речовин у цих
випадках не допускається.
Приклад
Rp.: Inf. herbae Leonuri ex
12,0–200 ml
Natrii bromidi 5,0
T-rae Valerianae 10,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Водяну витяжку з трави
крапиви собачої готують з урахуванням коефіцієнта водопоглинання. У
приготовленій охолодженій витяжці розчиняють 5 г натрію броміду, розчин
проціджують у флакон для відпуску, додають 10 мл настойки валеріани.
Укупорюють, оформляють. Відпускають з попереджувальними етикетками: «Зберігати
в прохолодному, темному місці», «Перед вживанням збовтувати».
При готуванні мікстур, до
складу яких входять сухі екстракти (кореня алтеї, термопсиса й ін.), останн
беруть у кількості, що відповідає кількості рослинної сировини, прописаної в
рецепті.
Приклад
Rp.: Inf. radicis Althaeae
ex 2,0–90 ml
Amidopyrini 2,0
Sirupi simplicis 10 ml
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Об’єм прописаної мікстури
складається з об’єму настою кореня алтеї і цукрового сиропу і дорівнює 100 мл.
Препарат готують із застосуванням сухого екстракту кореня алтеї (1:1). Для
цього в підставку поміщають 2 г сухого екстракту кореня алтеї, що потім
розчиняють у 50 мл води дистильованої. Слиз проціджують у відпускний флакон, у
який попередньо поміщено 40 мл 5% розчину амідопірина. До отриманої суміш
додають 10 мл сиропу цукрового. Варто пам'ятати, що цукровий і інший сиропи
відмірюють по об’єму.
Сироп можна і відважити,
однак у цьому випадку необхідно враховувати його щільність – 1,3 г/мл.
Наприклад, якщо в рецепті виписано 10 мл сиропу цукрового, то можна взяти його
по масі – 13,0 г.
При готуванні мікстур, у
яких розчинниками є ароматні води (наприклад, м'ятна, кропова), застосування
концентрованих розчинів не допускається щоб уникнути зменшення кількості води
ароматної, тому що вона є лікарським препаратом. Прописані лікарські речовини
розчиняють у зазначеній ароматній воді.
Приклад
Rp.: Natrii bromidi
Kalii bromidi aa 3,0
Adonisidi
T-rae Valerianae aa 10,0
Aq. Menthae ad 200,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Об’єм мікстури дорівнює 200
мл (об’єм адонізиду і настойки в даному випадку включається в об’єм водного
розчину). Тому що розчинником є не дистильована, а м'ятна вода, то готувати цю
мікстуру з застосуванням концентрованих розчинів не можна.
У підставку відмірюють по 3
г натрі. броміду і калію броміду, розчиняють у деякій кількості м'ятної води
(наприклад, у 100 мл).
Отриманий розчин проціджують
у флакон для відпуску, додають ще 80 мл м'ятної води, 10 мл адонізиду і 10 мл
настойки валеріани. Укупорюють, оформляють.
Спирт етиловий різно
концентрації дозують по об’єму.
Якщо в рецепті не зазначена
концентрація спирту, то застосовують 90% спирт (виключення – спиртові розчини
деяких лікарських речовин, для готування яких застосовується спирт у
концентрації, зазначеної в нормативно-технічній документації).
Рідкі препарати, що входять
до складу лікарських форм для зовнішнього застосування, дозують по об’єму
(виключення складають в’язкі і леткі рідини – гліцерин, жирні олії, силікони,
дьоготь, хлороформ, ефір, ефірні олії й інші, котрі відважують безпосередньо у
флакон для відпуску).
Приклад
Rp.: Acidi salicylici 2,0
Spiritus aethylici 70% – 100
ml
M.D.S. Для протирань.
У відпускний флакон
поміщають 2 г кислоти саліцилової, відмірюють 100 мл 70% спирту, у якому
розчиняють кислоту. Укупорюють, оформляють для відпуску.
Суспензії й емульсії з
концентрацією лікарських речовин 4% і вище готують по масі.
Малі кількості рідких
препаратів, прописаних у краплях, відмірюють за допомогою стандартної піпетки,
зовнішній діаметр випускного отвору якої дорівнює 3 мм, а внутрішній
0,6 мм. Найбільше часто в аптеках застосовують так називаний емпіричний
краплемір – піпетку, відкалібровану по даній рідині.
Якщо
прописаний лікарський препарат є в кристалічному чи збезводненому виді, то для
готування рідких ліків для внутрішнього і зовнішнього вживання (за винятком
н'єкційних розчинів) застосовують кристалічний препарат.
Змішай. Дай. Познач. По 1 столовій ложці 3
рази в день.
Rp.: Natrii hydrocarbonatis 2,0
Tincturae Valerianae 6 ml
Sirupi simplicis 10 ml
Aquae purificatae 200 ml
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
ЛФ
Розчин натрію гідрокарбонату з спиртовою настойкою та сиропом.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф №1 (Згідно наказу №360
від 19.07.2005). Рецепт оформлений вірно. Дози не перевіряємо.
Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0–6,8.
Зберігання у закритих посудинах.
Tinctura Valerlanae Настойка валеріани
Заспокійливий засіб.
Склад. Кореневищ з коренями валеріани,
подрібнених – 200 г., Спирту 70% – до одержання 1 л настойки
Опис. Прозора рідина червонясто-бурого кольору
(темніє під впливом сонячного світла), характерного ароматного запаху
солодкувато-гіркого пряного смаку
Sirupus simplex Сироп цукровий Sirupus Sacchari
Склад. Сахару рафінаду – 64 г., Води – 36 г.
Опис. Прозора безбарвна чи слабко жовтого кольору
густувата рідина солодкого смаку, без запаху. Щільність 1,301–1,313. Показник
заломлення 1,451–1,454. Реакція розчину – нейтральна.
Збереження. У наповненій доверху і добре
укупореній тарі, у прохолодному, захищеному від світла місці.
Зворотній бік ППК.
У приведеному прописі зазначена кількість
розчинника. У цьому випадку розрахунок загального об'єму мікстури проводимо
підсумовуванням об'ємів рідких інгредієнтів:
Відмірюєио
воду, додаємо до неї концентрат натрію гідрокарбонату, до розчину додають сироп
в останню чергу – настойку Валеріани.
Готовий
лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться,
на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути
пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна
просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом
(розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому
світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На флакон
наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку «Внутрішнє» чи «Зовнішнє».
Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють сигнатурою
додатковою етикеткою «Поводитися з обережністю». Якщо лікарський препарат
вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки, наприклад.
«Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати» і т. д.
Рецепт №2
Візьми:
Натрію гідрокарбонату 2,0
Настойки
Валеріани 6 мл
Сиропу
простого 10 мл
Води
очищеної до 200 мл
Змішай. Дай. Познач. По 1 столовій ложці 3
рази в день.
Rp.: Natrii hydrocarbonatis 2,0
Tincturae Valerianae 6 ml
Sirupi simplicis 10 ml
Aquae purificatae ad 200 ml
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
ЛФ
Розчин натрію гідрокарбонату з спиртовою настойкою та сиропом.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф №1 (Згідно наказу №360
від 19.07.2005). Рецепт оформлений вірно. Дози не перевіряємо.
Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0–6,8.
Зберігання у закритих посудинах.
Tinctura Valerlanae Настойка валеріани
Заспокійливий засіб.
Склад. Кореневищ з коренями валеріани,
подрібнених – 200 г., Спирту 70% – до одержання 1 л настойки
Опис. Прозора рідина червонясто-бурого кольору
(темніє під впливом сонячного світла), характерного ароматного запаху
солодкувато-гіркого пряного смаку
Sirupus simplex Сироп цукровий Sirupus Sacchari
Склад. Сахару рафінаду – 64 г., Води – 36 г.
Опис. Прозора безбарвна чи слабко жовтого кольору
густувата рідина солодкого смаку, без запаху. Щільність 1,301–1,313. Показник
заломлення 1,451–1,454. Реакція розчину – нейтральна.
Збереження. У наповненій доверху і добре
укупореній тарі, у прохолодному, захищеному від світла місці.
Зворотній бік ППК.
Загальний об'єм мікстури в даному випадку: V(заг)
= 200 мл
Мікстуру готуємо з використанням концентрованого
розчину натрію гідрокарбонату 5% (1:20).
Кількість води очищеної: V (Води очищеної) = 200
(40 + 6 + 10) = 144 мл.
Сироп цукровий прописаний за об'ємом, але
оскільки це в'язка рідина, дозувати його можна за масою з урахуванням
щільності, що дорівнює 1,3 г/мл,
m (сиропу цукрового) = 1,3 * 10= 13,0 г.
Лицьовий бік ППК.
Дата № рецепта
Aquae purificatae 144ml
Solutionis Natrii hydrocarbonatis 5% (l:20) 40 ml
Sirupi simplicis 13,0
Tincturae Valerianae 6 ml
–
V(заг) = 200 ml
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Відмірюєио
воду, додаємо до неї концентрат натрію гідрокарбонату, до розчину додають сироп
в останню чергу – настойку Валеріани.
Готовий
лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться,
на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути
пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна
просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом
(розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому
світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На
флакон наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку «Внутрішнє» чи
«Зовнішнє». Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють
сигнатурою і додатковою етикеткою «Поводитися з обережністю». Якщо лікарський
препарат вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки,
наприклад. «Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати»
т. д.
Рецепт №3
Візьми: Анальгіну 3,0
Калію броміду 4,0
Настойки Беладонни 8 ml
Настойки Валеріани 10 ml
Води очищеної 200 ml
Змішай. Дай. Познач. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
Rp.: Analgini 3,0
Kalii bromidi 4,0
Tincturae Belladonnae 8 ml
Tincturae Valerianae 10 ml
Aquae purificatae 200 ml
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
ЛФ – Опалесціююча мікстура, до складу яко
входять сильнодіючі речовини (анальгін і настойка беладони, приготовлена на 40%
спирті), світлочутлива речовина калію бромід і настойка валеріани, приготовлена
на 70% спирті.
Рецепт виписаний на рецептурному бланку Ф №1 (Згідно наказу №360
від 19.07.2005). Необхідно перевірити разову
добову дози. Рецепт оформлений вірно.
Перевірка доз:
V = 200 мл + 10 мл + 8 мл = 218 мл
Кількість прийомів = 218 мл / 15 мл = 17 раз
Анальгін:
ВРД = 1,0
ВДД = 3,0
РД = 3,0 / 17 = 0,176 Доза не завищена
ДД = 0,176 * 3 = 0,529 Доза не завищена
Настойка Беладонни:
ВРД = 0,5 мл
ВДД = 1,5 мл
РД = 8 мл / 17 = 0,47 Доза не завищена
ДД = 0,47 * 3 = 1,41 Доза не завищена
Лікарська форма може бути виготовлена.
Aqua purificata Вода очищена
Опис. Безбарвна прозора рідина без запаху і смаку. рН 5,0–6,8.
Зберігання у закритих посудинах.
Tinctura Valerlanae Настойка валеріани
Заспокійливий засіб.
Склад. Кореневищ з коренями валеріани,
подрібнених – 200 г., Спирту 70% – до одержання 1 л настойки
Опис. Прозора рідина червонясто-бурого кольору
(темніє під впливом сонячного світла), характерного ароматного запаху
солодкувато-гіркого пряного смаку
Tinctura Belladonnae Настойка беладони
(беладони)
Холінолітичний (спазмолітичний) засіб.
Склад: Листя чи трави беладони подрібнених – 100
г., Спирту 40% – до одержання 1 л настойки.
Опис. Прозора рідина зеленуватого чи
червонясто-бурого кольору, своєрідного запаху і гіркуватого смаку.
Збереження. Список Б.
Вища разова доза усередину 0,5 мл (23 краплі).
Вища добова доза усередину 1,5 мл(70
крапля).
Analginum Анальгін
Болезаспокійливий, жарознижуючий,
протизапальний засіб
Опис. Білий чи білий з ледь помітним жовтуватим
відтінком крупноігольчастий, кристалічний порошок без запаху, гіркуватого
смаку. У присутності вологи швидко розкладається. Водні розчини nри стоянн
жовтіють.
Розчинність. Розчинний у 1,5 ч. води,
160 ч. 95% спирту, практично нерозчинний в ефірі, хлороформі й
ацетоні.
Збереження. Список Б. У добре
укупорених банках жовтогарячого скла, у захищеному від світла місці.
Вища разова доза усередину 1,0 г.
Вища добова доза усередину 3,0 г.
Вища разова доза під шкіру, внутримышечно, у вену
0,5 г.
Вища добова доза під шкіру, внутримышечно, у вену
1,5 г.
Kalil bromidum Калію бромід
Заспокійливий засіб.
Опис. Безбарвні чи білі блискучі кристали чи
дрібнокристалічний порошок без запаху, солоного смаку.
Розчинність. Розчинний у 1,7 ч. води, мало
розчинний у спирті.
Збереження. У добре укупоренной тарі, що охороня
від дії світла.
3,0 г анальгіну (концентрат якого відсутній) в
об'ємі 218 мл складуть:
218 мл – 3,0г
100 мл – Х
Х = 3 * 100 / 218 = 1,37 тобто менше 3%
При розчиненні 3,0 г анальгіну (КЗО = 0,68 мл/г)
об'єм збільшиться на 2,04 мл (0,68 * 3,0 = 2,04).
Для мікстури об'ємом більше 200 мл відхилення від
норми допускається ±1%. Для об'єму 218 мл це відхилення складе 2,18 мл. Як
видно, відхилення в об'ємі, що займає 3,0 г анальгіну, не перевищує допустимо
норми, тому що 2,18 мл більше, ніж 2,04 мл. У таких випадках КЗО не враховують.
У підставку
відмірюють 180 мл води очищеної, у якій розчиняють 3,0 г анальгіну. Розчин
проціджують у відпускний флакон і додають спочатку 20 мл 20% розчину калію
броміду, потім 8 мл настойки беладони, в останню чергу – 10 мл настойки
валеріани. Закупорюють і оформляють до відпуску.
Готовий
лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться,
на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути
пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна
просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом
(розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому
світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На
флакон наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку «Внутрішнє» чи
«Зовнішнє». Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють
сигнатурою і додатковою етикеткою «Поводитися з обережністю». Якщо лікарський
препарат вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки,
наприклад. «Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати»
т. д.
Рецепт №4
Візьми: Розчину кальцію хлориду 5% 200 мл
Глюкози 60,0
Натрію броміду 3,0
Змішай. Дай. Познач. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
Rp.: Solutionis Calcii chloridi 5% 200 ml
Glucosi 60,0
Natrii bromidi 3,0
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в
день.
ЛФ – Мікстура-розчин, до складу якої входить
світлочутлива речовина – натрію бромід, сильно гігроскопічна речовина – кальцію
хлорид і глюкоза, прописана в концентрації більше 3%. Мікстуру виготовляють, використовуючи
концентровані розчини.
Glucosum Глюкоза
Опис. Безбарвні кристали чи білий
дрібнокристалічний порошок без запаху, солодкого смаку.
Розчинність. Розчинна у 1,5 ч. води, важко
розчинна у 95% спирті, практично нерозчинно в ефірі.
Збереження. У добре укупоренной тарі.
Natrii
bromidum Натрію бромід
Заспокійливий засіб.
Опис. Білий кристалічний порошок без запаху,
солоного смаку. Гігроскопічний.
Розчинність. Розчинний у 1,5 ч. води й у
10 ч. спирту.
Збереження. У добре укупоренной тарі, що охороня
від дії світла, у сухому місці.
Calcii
chloridum Кальцію хлорид
Джерело іонів кальцію, антиалергічний
засіб.
Опис. Безбарвні кристали без запаху,
горько-соленого смаку. Препарат дуже гігроскопічний, на повітрі розтікається.
Розчинність. Дуже легко розчинний у воді,
викликає при цьому сильне охолодження розчину, легко розчинний у 95% спирті.
Збереження. У невеликих, добре укупоренных
скляних банках із пробками, залитими парафіном, у сухому місці.
Користуватися кристалічним кальцію хлоридом
незручно (кристали мокрі і бруднять ваги; при зважуванні немає впевненості в
точному дозуванні, тому що невідомий вміст у даній солі гігроскопічної води).
Щоб уникнути псування лікарської речовини і неточного дозування кальцію
хлориду, з нього виготовляють концентрований розчин 50% чи 20%, який
застосовують для виготовлення рідких лікарських препаратів. Розчин стійкий
добре зберігається тривалий час.
У флакон для відпуску відмірюють 45 мл води
очищеної, 20 мл 50% концентрованого розчину кальцію хлориду, 120 мл 50%
концентрованого розчину глюкози, 15 мл 20% концентрованого розчину натрію
броміду.
Готовий
лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться,
на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути
пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна
просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом
(розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому
світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На
флакон наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку «Внутрішнє» чи
«Зовнішнє». Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють
сигнатурою і додатковою етикеткою «Поводитися з обережністю». Якщо лікарський
препарат вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки,
наприклад. «Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати»
т. д.
Рецепт №5
Візьми: Розчину гідрогену пероксиду 2% 60 мл
Дай. Познач. Для промивання гнійних ран.
Rp.: Solutioms Hydrogenn peroxydi 2% 60 ml
Da. Signa. Для промивання гнійних ран.
У даному випадку прописаний 2% розчин перекису
водню під хімічною назвою. Його можна приготувати розведенням розчину перекису
водню 3% з водою, виходячи з фактичного вмісту перекису водню у вихідному
розчині.
Склад. Пергідролю – 10 г., Антифебрину – 0,05 г.,
Води – до 100 млл
Готування. У частині води розчиняють пергідроль,
а в іншій частині, при нагріванні, розчиняють антифебрин. Після охолодження
розчину антифебрину його додають до розчину пергідролю і ретельно перемішують.
Опис. Безбарвна, прозора рідина без запаху чи з
слабким своєрідним запахом, слабокислої реакції. Швидко розкладається на
світлі, при нагріванні, зіткненні з окиснювачами чи відновниками речовинами,
лугами, деякими металами (залізом, міддю, марганцем і ін.), виділяючи кисень.
Збереження. У склянках із притертими скляними
пробками, у прохолодному, захищеному від світла місці.
У підібраний флакон для відпуску з жовтогарячого
скла відмірюють 20 мл води зчищеної і додають 40 мл розчину перекису водню 3%.
Оформляють до відпуску.
Готовий
лікарський препарати перевіряють на чистоту, а посуд, у якому вони знаходяться,
на герметичність. Якщо флакон з готовим лікарським препаратом перевернути
пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна
просочуватися через пробку. Закупорений флакон з рідким лікарським препаратом
(розчином) злегка струшують, перевертають і переглядають у прямому і відбитому
світлі. У рідині не повинно бути помітно будь-яких сторонніх часток.
На
флакон наклеюють оформлену і відповідно заповнену етикетку «Внутрішнє» чи
«Зовнішнє». Розчини, що містять отруйні речовини, опечатують, оформляють
сигнатурою і додатковою етикеткою «Поводитися з обережністю». Якщо лікарський
препарат вимагає особливих умов зберігання, то наклеюють додаткові етикетки,
наприклад. «Зберігати в прохолодному місці», «Перед уживанням збовтувати»
т. д.
Загальний обсяг мікстури
складає 221 мл. При її виготовленні використовують сухий екстракт термопсиса
(1:1), що поміщають у підставку в кількості 0,1 г і розчиняють у 170 мл води.
Отриманий розчин проціджують у відпускний флакон, у який попередньо поміщено 20
мл 5% розчину натрію гідрокарбонату (1:20) і 10 мл 10% розчину натрію бензоата
(1:10). У суміш додають заздалегідь змішані 20 мл сиропу алтеї і 1 мл нашатирно-анісовых
крапель
Рецепт
7.
Rp.: Natrii bromidi
Analgini aa 3,0
Aquae destillatae 200 ml
M.D.S. Мікстура.
Зворотній бік ППК.
Загальний об'єм мікстури: V(заг) = 200 мл
3,0 г анальгіну (концентрат якого відсутній) в
об'ємі 200 мл складуть:
200 мл – 3,0г
100 мл – Х
Х = 3 * 100 / 200 = 1,5 тобто менше 3%
При розчиненні 3,0 г анальгіну (КЗО = 0,68 мл/г)
об'єм збільшиться на 2,04 мл (0,68 * 3,0 = 2,04).
Для мікстури об'ємом більше 200 мл відхилення від
норми допускається ±1%, це відхилення складе 2 мл. Як видно, відхилення в
об'ємі, що займає 3,0 г анальгіну, не перевищує допустимої норми, тому КЗО не
враховуємо.
Об’єм розчину в даному
прописі складає 200 мл. Для його виготовлення у флакон для відпуску відмірюють
15 мл 20%-ного розчину натрію броміду (концентрований розчин 1:5).
У підставку відважують 3 г
анальгіну, концентрований розчин якого відсутній, розчиняють його в 185 мл води
додають у відпускний флакон. Додавання 3 г анальгіну збільшило обсяг мікстури
на 2 мл, що знаходиться в межах припустимих відхилень.
Об’єм даного препарату,
підрахований як сума рідких інгредієнтів, складає 205 мл. Його готують з
використанням концентрованих розчинів. Для цього у відпускний флакон відмірюють
20 мл води, 120 мл 50% розчину глюкози, 30 мл 20% розчину натрію броміду і 30
мл 20% розчину калію йодиду. В останню чергу додають 5 мл настойки конвалії.
Solutionis Acidi hydrochlorici diluti (1:10) 30 ml
–
V(заг) = 100 мл.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Для готування даного розчину
необхідно було б взяти 3 мл 8,2–8,4%-ний хлористо-водневої кислоти і довести
дистильованою водою до 100 мл. Але ми готуэмо з використанням бюреточной установки
з концентрату 1:10. Тому беремо кислоти в 10 разів більше – 30 мл, а води
відповідно 70 мл.
Рецепт
10.
Rp.: Analgini 3,0
Natrii bromidi 5,0
T-rae Belladonnae 5,0
T-rae Valerianae
T-rae Convallariae aa 10,0
Aquae destillatae 200,0
M.D.S. По 1 ст. л. 3 рази в
день.
Зворотній бік ППК.
V(заг) = 225 мл.
V (розчину натрію броміду 20%) = 25 мл
V(води) = 200 – 25 = 175 мл.
Лицьовий бік
ППК.
Дата № рецепта
Solutio Natrii bromidi 20%
25 ml
Analgini 3,0
Aquae destillatae 175,0
T-rae Belladonnae 5,0
T-rae Valerianae 10,0
T-rae Convallariae 10,0
–
V(заг) = 225 мл.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Для виготовлення препарату
по даному прописі у відпускний флакон відмірюють 25 мл 20% розчину натрію
броміду. У підставку відважують 3 г анальгіну і розчиняють у 175 мл води
дистильованої. Отриманий розчин проціджують у флакон з розчином натрію броміду.
Після перевірки рідини на відсутність механічних домішок додають 5 мл настойки
беладони і по 10 мл настойок валерианы і конвалії. Флакон закупорюють
оформляють для відпуску. Необхідно пам'ятати, що додавання настойок до водяних
розчинів виробляється в порядку збільшення міцності спирту.
Концентровані розчини – це недозований вид аптечної заготівки, що застосовується для приготування лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем, шляхом розведення або в суміші з іншими лікарськими речовинами.
Номенклатура концентрованих розчинів визначається специфікою екстемпоральної рецептури і об'ємом роботи аптек. Крім того використовуються стандартні фармакопейні розчини.
Концентровані розчини готують в асептичних умовах на одержаній очищеній воді масооб'ємним методом з використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна також розрахувати, використовуючи коефіцієнти збільшення об'єму або значення густоти розчину (додаток 1). Лікарські речовини відважують з врахуванням фактичного вмісту вологи.
Всі допоміжні матеріали (підставки, мірні колби, лійки, поперові або скляні фільтри та ін.), що використовуються для приготування і зберіганняконцентрованих розчинів, стерилізують. Концентровані розчини не повинні готуватися в концентраціях, близьких до граничних, оскільки при зниженні температури розчину можлива кристалізація розчиненої речовини. Приготовані розчини фільтрують і проводять повний хімічний аналіз (тотожність, кількісний вміст речовини).
Залежно від результату кількісного аналізу концентровані розчини відповідно розводять водою або зміцнюють, додаючи сухий лікарський препарат до потрібної концентрації. Після зміцнення або розведення концентрованого розчину потрібно провести кількісне визначення лікарської речовини.
Зберігаються концентровані розчини в добре укупореній тарі в захищеному від світла місці при температурі (20–22) град. С або в холодильнику (3–5) град. С. На штанглаз з розчином наклеюють етикетку, де вказують назву розчину, його концентрацію, номер серії та аналізу. Виготовляють розчини в міру потреби з врахуванням обсягу роботи аптеки і термінів їх придатності. Зміна кольору, помутніння, поява нальотів є ознаками непридатності розчинів.