Розвиток і удосконалення перукарського мистецтва тісно пов’язане з еволюцією людського суспільства, зростанням рівня культури. Перукарське мистецтво об’єднує декілька основних прийомів роботи з волоссям: миття, сушка, стрижка, завивка, фарбування.

У всі часи перукарське мистецтво було спрямоване на те, щоб прикрасити зовнішність, зробити її більш привабливою.

Так як перукарське мистецтво удосконалювалось на фоні суспільного життя, воно завжди перебувало в прямій залежності від загального стану економіки і культури.

В епоху стародавнього світу в Ассирії, Вавилоні і Єгипті навчені раби виконували різні види робіт, які в перукарській справі виконують і сьогодні. Наприклад – знебарвлення волосся, виготовлення перук, стрижка.

Переворот у моді і видах зачісок відбувався з епохи в епоху. Чим вища ставала культура народу, чим багатший його смак і різноманітніші потреби, тим вищий рівень перукарського мистецтва.

І на сьогоднішній день стиль і мода є актуальною темою. Дуже важко визначитись, що модно і який стиль переважає.

Стиль — це конкурентна, стінка, складна мода епохи, в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, ставлення до зовнішнього світу. На формування індивідуального стилю людини можуть впливати літературні образи, твори живопису, образи кіногероїв, поняття зі світу музики, особливо танцювальної, що в наш час часто породжують цілі стильові напрями. Характерні особливості цих напрямів виявляються в індивідуальних стилях різних людей. У своїй роботі майстер це враховує, причому в більшості випадків при індивідуальному моделюванні бере ці стилі за основу.

На сьогоднішній день існує багато різних напрямків моди, але не потрібно забувати, що кожна людина індивідуальна, і тим самим вона відрізняється своєю неповторністю у стилі та модними тенденціями від інших.

Чи можна в одній зачісці співставити довге і коротке волосся, авангардний і романтичний стилі, прямі і хвилясті пасма? Можна і потрібно експериментувати не тільки з кольором, а і з формою стрижки. І тоді дана зачіска буде вважатися самою модною.

Стиль сьогодні абсолютно природній, плюс ідеальна функціональність. Ніяких зачісок, закованих в лаковий панцир, волосся вільно розвівається на вітрі, нагадуючи одночасно настовбурчене пір’я та пелюстки щойно розцвівшої квітки.

1. Аналіз сучасних і перспективних напрямів моди

У моді все почалося з простих речей. У молоді традиційними залишилися зачіски панків: «їжачок» і «могиканин», а ушляхетнену версію панка демонстрували навіть на подіумах. В Англії ця течія швидко відійшла у минуле й більшість жінок охопила романтична лихоманка.

У 1980 р. великий вплив на зачіски мали Олімпійські ігри: перукарі різних країн створили чоловічі та жіночі моделі, які отримали назви «спортивна», «олімпійська»; з'явилася жіноча стрижка «олімпія». Для них характерні коротке волосся на потилиці й об'ємна тім'яна зона, яку часто оформляли за допомогою хімічної завивки.

Зачіску «олімпію» робили як з напівдовгого, так і з короткого волосся. При цьому використовували суміші, які надавали волоссю пружності, жорсткості, еластичності. Суміші мали різний колір (блакитний, білий, матовий), бували желеподібними або рідкими, а також у аерозольній упаковці, «Ехотон», «Кохінор форте», «Белі» вважалися тонізуючими, надали волоссю природного блиску, оживлюючи його. Популярними стали стрижки «аврора», «каскад», в яких волосся, коротке на маківці, поступово подовжується донизу. Майстри при оформленні зачісок почали використовувати гель.

Наприкінці XX ст. відмінності між різними країнами в галузі моди на костюми, зачіски помітно зменшилися.

Протягом останніх років в Україні спостерігається піднесення перукарського мистецтва. У великих містах провідні стилісти, модельєри-перукарі відкривають свої салони. У Києві, Харкові та інших українських містах відкриваються школи, де готують спеціалістів перукарського мистецтва за авторськими системами.

З'являються нові техніки колорування, мелірування волосся, балаяж. Фарбування волосся за методом колорування та стрижки, оформлені з динамічною легкістю філірування, стали справжнім вибухом у моді.

Зачіски з довгого волосся набувають природного вигляду. Навіть накручене на бігуді волосся потребує мінімальної укладки.

У чоловічій моді панують спортивні зачіски. Найбільшого поширення набувають силуети «трапеція» та «трикутник». Домінують стрижки двох напрямів: коротке волосся на потилиці та об'ємне зверху; коротке волосся зверху у вигляді «їжачка» і подовжене в нижній потиличній зоні.

На зламі тисячоліть відчувається повна свобода стилів, напрямів, смаків. Яка мода очікується у майбутньому? Один із кращих перукарів світу француз Жак Дессанж, власник сотень салонів-перукарень у всьому світі, вважає, що нині моди на зачіски не існує, багато що залежить від стилю життя і характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Отже, майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби, а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві. Тільки за цієї умови зможуть проявитися власна творча індивідуальність і самобутність майстра.

Девіз чоловічої колекції 2006 р. — природність. Коротка стрижка має бути універсальною. Вона повинна підходити для занять спортом і ділового життя. Ледь виражена недбалість укладки надасть зачісці стильності. Італійські майстри в 2006 р. запропонували контрасти у кольорі. Наприклад, борода світла каймова, а волосся темне або навпаки. Взагалі початок третього тисячоліття характерний демократичним вибором моделей. На будь-який смак чоловічі зачіски знайдуть свого прихильника. Сучасні чоловіки намагаються підкреслити свою індивідуальність усіма засобами. Це стосується і спортивних, і романтичних, і класичних, і еклектичних зачісок.

Мода 2007 р. продовжує тенденції попереднього сезону. Розмаїття стилів, довжини волосся, кольору дає можливість виявити індивідуальність. Головні вимоги до зачісок — це дорогий вигляд волосся. Пішли в минуле плоскі зачіски, відроджується об'єм. У стрижках немає ідеальної симетрії. Волосся повинне чітко структуруватися. Головне — це блиск здорового волосся.

Стиль «SКА» виник під впливом музики, творцями якої наприкінці 50-х років були вихідці з Карибських островів. Це — поєднання ямайської культури з філософією протесту панків і хіпі.

«SКА» відбиває ідеї вуличної моди, головними образами якої є бритоголові молоді люди. У жіночих і чоловічих зачісках домінує чоловічий стиль — короткі скроні та потилиця.

Стиль «МАМВО» бере свій початок від латиноамерикансько культури, а тому асоціює з російськими мріями про тепло, добро. Образ «МАМВО» - нетрадиційна краса, що поєднує в собі кучеряве волосся.

Ідея створення стилю «АВС» прийшла з російського конструктивізму, що був популярним у мистецтві 20-х років XX ст. Це — графічні лінії, підкреслені білим, червоним і чорним. Художники того часу були захоплені кольоровою психологією й через колір намагалися подіяти на почуття людини. «Модернізм» — стиль, створений у ті ж роки, до цього часу вражає легкістю, простотою і чистотою. Ці риси надають колекції «АВС» простих, чистих форм. А, В, С — це лише перші літери азбуки, але на них тримається весь світ. Звичайні прямокутники, символи, звуки діють на людську свідомість.

Сучасна мода часто поєднує технології чоловічих і жіночих зачісок. Основою чоловічих зачісок 2007 р. є різна довжина; акценти — різне оформлення чілок; нюанси — будь-які варіанти колорування. Одним словом, це природність і легкість, сучасна класика й романтика.

2008 рік - це рік природи, землі та сонця, сезон актуального руху кольорів дикої природи, Того року набули визнання технології складних стрижок, натуральні локони, майстерно виконані укладки в ореолі золотого блиску медових відтінків. Продовжуючи тему природи землі та сонця, видатний стиліст Гревор Сорбі запропонував колекцію зачісок етнічного напряму — це ритми і віяння доколоніальної Америки. Кольори — коричневі з темно-сливовим відтінком і тенденція блонда зі складними переходами ліній. Як би не створювалася мода, які б стилісти не пропонували ідеї — загальною й головною деталлю залишається чілка. Залежно від індивідуальності особи вона може бути: грайливою, короткою, зачесаною вбік, вихристою, довгою, нерівною, асиметричною. Для прихильників мінімалізму — плоскою, для романтиків — із тупіровкою в стилі 50-х років XX ст.

Чоловіча мода 2008 р. на зачіски також була різноманітною. У запропонованих fashin-варіантах можна побачити короткі стрижки з елементами спортивного стилю. Вони були зручними, індивідуальними, безпосередніми. І хоча спортивність є виразником зачісок, довжина волосся може бути різною й поєднується з елементами романтики. Таке еклектичне рішення характерне для моди 2008 р. Колекція «світський лев» поєднує шість основних правил: дбайливо укладена чілка, використання професійних стайлінгів, чіткі контури стрижки, охайне і помірне використання воску на кінчиках пасом, часткове використання гелю для чілки, хвиляста переплетена текстура.

Мода 2009 р. — це блиск і структура здорового волосся. Класика та сучасність гармонійно поєднуються в стрижках та укладках, що дозволяє одночасно виглядати стильно й зухвало. Вільно укладені пасма і безладно спадаючі локони надають образу вишуканої природності, різноманітні модифікації з чілкою дозволяють виявити необхідні акценти: динаміку, легку адаптацію до будь-яких умов, поєднання простоти і креативу. Хіт сезону 2009 р. — це зачіска, що дає змогу легко створювати варіанти укладки від пасом, які вільно стирчать, до класики вечірнього стилю.

Модні тенденції 2009 р. виникли внаслідок натхнення образами минулих епох. «Відродження античності», «ексцентрична романтика», «графічна елегантність»... Ці три напрями були запропоновані Wellа Тrеnd Vision. В основі нового стилю — різні історичні періоди і стилі. Моделі стилю «Відродження античності» — це пряме розпущене або хвилясте волосся, яке відчуває зміну природи; вільно сплетене; зібране в пучки стрічками; укладене навколо голови. За кольором волосся повторює природну палітру і виглядає сонячним. Глибокі і землисто-коричневі тони, матові руді та бронзові, різноманітні золотисті відтінки пропонуються у цьому тренді. В образах «відродженої античності» відображені гордість богів Греції, тріумфальна стать римських легіонерів, краса Афродіти і незалежність Амазонок. З'явився новий тип жінки: спокуслива, але не манірна, сильна, але не безкомпромісна — богиня, яка залишається жінкою землі .

Тренд «ексцентрична романтика» — це насамперед руді та золотаві кольори або їх поєднання. Частіше застосовують укладку, ніж стрижку. Волосся спадає на плечі гарними локонами або заплетене у невеликі кіски. Проте зачіска може відрізнятися і складністю, елегантністю та суворістю. Варіанти стрижок швидше нагадують 20-і роки XX ст. Нові моделі гармонійно поєднуються зі стилем «Гетсбі» того далекого часу. «Ексцентрична романтика» — це театральність та експресія, а також деяка фривольність.

Тренд «графічна елегантність» втілює сучасну вишуканість. Контраст відображений у зачісках: короткі стрижки з використанням кольорів сріблястий блондин, попелясто-сірий, блискучий чорний. Чоловіки та жінки із задоволенням фліртують, демонструючи мистецтво спокуси. Межа між чоловічим і жіночим початком зникає. Жінки одягнені в чоловічі костюми, подібно легендарній Марлен Дітрих.

Мистецтво чоловічого перевтілення проявляється у зачісках, які легко змінюються з урахуванням самопочуття людини. Стрижка легка, градуйована, має багато варіантів укладки. Використання стайлингу 2009 р. — це повторення іміджу зірок. Чоловічі зачіски мають витончено спортивний характер. Головні моменти: гра пасом різної довжини, припіднята чілка, волосся залишається рухомим, легким. Зачіски на основі ірокеза прикрашають сучасним фарбуванням, виконують за допомогою класичних технологічних прийомів і ковзаючого зрізу — слайсингу. Ці стрижки трохи недбалі, але живі, рухливі, мужні. Волосся може бути розпатланим або оброблене гелем, головне — зачіска повинна становити єдине ціле з образом.

2. Характеристика історичної епохи і обґрунтування вибору базової моделі зачіски

Аналізуючи роботи провідних зарубіжних майстрів, спочатку потрібно виділити найбільш популярних та найбільш відомих перукарів світу. Ними вважаються Луї Лонгераус, Відал Сасун, Олександр де Ларі, Pivot Point, Альда Копала, Patrick Cameron.

Нагороджений титулом «людина легенда», Відал Сасун справді відомий по всьому світу, навіть поза межами перукарської майстерності.

Patrick Cameron вважається найталановитішим стилістом по виготовленню зачісок з довгого волосся.

На сьогоднішній день перукарі модельєри пропонують лаконічність форм в вікторіанському стилі. Стрижки на основі видовженого квадратного силуета з використанням техніки слайсінга. Виконуються завивки за допомогою різноманітних закруток, створюються оригінальні форми, насичені кольори. Також модними є природні, плавні лінії.

Є нові способи стрижок – це поінтінг, слайсінг, pointeut. Також з’являються нові методи укладки – брамінг, бомбаж, політинг.

Сем Макнайт (Лондон) запропонував завитки, які повинні бути блискучими і розділеними. В покрасці I. Bogatti (Франція) пропонує медові відтінки в співвідношенні з жіночою неповторною лінією.

Jean Marc Joubert (Франція) пропонує чотири варіанти ультра сексуальності для вечора: гладке і пряме, витягнуте за допомогою праски волосся або супернакручене, в безпорядку мілке та хвилясте чи викликаючий контраст між прямою та густою чілкою і начесаними пасмами, які підібрані на потилиці.

Щодо українських центрів моделювання зачіски, то до них можна віднести школи Тарасюка та Дюденка.

В сучасній моді в жіночих стрижках почали з’являтись густі чілки та рвані форми; пишні та об’ємні кудряшки, креативні покраски; стрижки видовжені на обличчі та закорочені на потилиці. Також в моді залишаються модними такі зачіски, як консервативні – це ті, які відповідають «вчорашній» моді.

Всі перукарі світу говорять, що сьогодні, так як і у всіх сферах діяльності, чоловіки задають тон в моді на зачіски. Toni & Guy пропонує стиль metrosexuals, який продиктований традиційною культурою brith-pop, яка диктує свій набір чоловічих якостей. Чоловіки носять волосся різної довжини від короткого до довгого. На короткому вибривають різноманітні малюнки та викрашують їх у екстримальні кольори, вибривають ірокези.

Дитячі зачіски повинні виглядати гарно, прикрашати дитину та водночас вони повинні бути простими у виконанні та не заважати дітям при грі чи за уроками. В дівчаток це можуть бути різноманітні стрижки, але без чітких, нависаючих на очі чілок, асиметричних стрижок. А в хлопчиків-короткі стрижки.

Хімічна завивка стала простішою у виконанні і не так сильно пошкоджує волосся. Фарбування волосся виконується від простого (хрестоподібний проділ) до самих екстравагантних (риб’яча кістка, у вигляді букви, по діагоналі).

Всі ці технологічні прийоми змінилися завдяки новим технологіям, новим косметичним препаратам, які стали доступними у використанні і легкими у застосуванні.

Таким чином, можна побачити, що перукарська майстерність з кожним роком йде до своїх злетів. Саме завдяки високій майстерності сучасних майстрів, перукарське мистецтво набуло престижності і ввійшло до елітних професій.

На початку XXI ст. паризьке агентство з образів тенденцій «Тrend Union» подало своє бачення напрямів моди, що були реалізовані стилістами зачісок в авангардному моделюванні. У моді на 2008 р. було визначено чотири головні тенденції: функціональність, родина, флірт і безглуздя. Напрям «функціональність» — це спрощення, точність, легкість управління. Форми стрижок цього напряму більше підходять до «нового блукаючого стилю життя». Прості, оригінальні форми стрижки відповідають ергономічним критеріям. Вони чітко і легко моделюються. Цей стиль можна доповнювати аксесуарами лише в тому разі, якщо вони корисні, не химерні й майже не помітні. Колір волосся витримують у теплих червоних і майже технічних відтінках білого кольору.

Інший видатний стиліст сучасності Луїс Лонгуерас у 2008 р. запропонував девіз: «До життя треба підходити неформально». Художній безлад у зачісці — це один із напрямів, які пропонує Лонгуерас. При цьому головним є прагнення до незалежності від умовностей, привабливість, індивідуальність. З'являється нова стрижка, що адаптується до волосся кожного типу, зберігаючи «натуральний» образ. Після стрижки волосся природно висихає і не потребує ніякої додаткової обробки. Жінка від Лонгуераса незалежна від віку, вона шукає щось нове, а не є жертвою моди. Це жінка сучасна і дуже жвава.

Сіат — це стиль життя, колекція Лонгуераса 2008 р. Назву майстер обрав як напрям естетики 70-х років XX ст. з їхнім поєднанням стилів. Сіат — неслухняний, авангардний, спокусливий і, звичайно, молодий.

Колекція Відала Сессуна на 2008 р. створена для тих, хто віддає перевагу авангарду. Стрижки і техніку фарбування волосся — до будь-якої довжини і кольорової гами. Стрижки засновані на формі, що поєднує неочікувані рішення — форми шолома та жіночу вуаль. Створюється романтичний образ, поєднаний із конструктивною динамікою. Щодо кольору, то використовується майже весь кольоровий спектр, в якому м'які традиційні кольори, «брудний» рожевий змішані з чистим блондом і яскраво-червоним.

Мода 2009 р. продовжує тенденції попереднього сезону. Розмаїття стилів, довжини волосся, кольору дає можливість виявити індивідуальність. Головні вимоги до зачісок — це дорогий вигляд волосся. Пішли в минуле плоскі зачіски, відроджується об'єм. У стрижках немає ідеальної симетрії. Волосся повинне чітко структуруватися. Головне — це блиск здорового волосся. Великий об'єм у поєднанні з гладеньким прибраним волоссям вважається шиком. Складні плетіння, авангардні рішення в цьому напрямі пропонує у 2009 р. Тревор Сорбі. Його ідеї підхоплюють майстри в різних країнах. Колекція Тревора Сорбі унікальна і багата на різноманітні асоціації. Моделями майстра стали прообрази давніх індіанських племен з їхньою естетикою та символікою. Це ритми і віяння доколоніальної Америки. Дуже популярними стають афроплетіння.

Мода з кожним роком йде все в перед, не зупиняючись на минулому. Цьому допомагають сприяти нові напрямки та тенденції в моді.

Класичний. Характерний стриманістю, відсутністю екстравагантних, гостро модних кольорів і ліній як у макіяжі, так і в одязі та зачісках. Прикраси повинні бути стриманими й вишуканими. Стиль створює враження елегантності, рівноваги, впевненості в собі. Люди, які обрали класичний стиль, зазвичай не схильні до сміливих експериментів, знають собі ціну, не поступаються своїми власними переконаннями. Цей стиль доречний у багатьох ситуаціях — від неформальної до офіційної.

Романтичному стилю притаманні легкість, свобода, пристрасність. У романтичному стилі завжди є щось чисте, непідкупне й з елементами театральності. Жінки, які обрали цей стиль, схильні до сильних переживань, бурхливих почуттів, сентиментальності. Головною ознакою цього стилю є гаптування, вишивки, вуалі й хустинки, рюші та оборки, копиці кучерів, водоспади хвиль, що природно спадають на плечі.

Спортивний стиль поєднує в собі динамічні кольори, прості форми. Відсутність зайвих деталей, надмірного декору забезпечує легкість і зручність руху. Силуети вільні, одяг оздоблений накладними кишенями, «блискавками», макіяж мінімальний; враження підтягнутості, свіжості, чистоти та здоров'я підкреслюють упевненість жінки в тому, що вона приваблива без будь-яких хитрощів. Спортивний стиль дуже функціональний, не потребує великої кількості аксесуарів, але на відміну від класичного його не можна вважати універсальним.

Діловий стиль створюється за допомогою простих обрисів, обмеженої кількості деталей, передбачає відсутність надмірного декору. Все, починаючи від костюма і взуття та закінчуючи макіяжем і зачіскою, повинно створювати відчуття зібраності, цілеспрямованості, ділового настрою. У цьому стилі розкіш недоречна. Усе має створювати враження ділового настрою, відданості роботі, стриманості, коректності, елегантності та пунктуальності.

У деяких моментах цей стиль перегукується з класичним.

Фольклорний стиль зумовлюється географічним розташуванням того чи іншого народу, історичними традиціями та економічним станом країни. Він характеризується народним колоритом.

Екзотичний стиль — це стиль свята й карнавалу. Його основні риси складність форм, яскравість еротичність Дуже тісно пов'язаний з фольклорним і романтичним стилями.

Авангардний стиль — стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них.

3. Технологічна частина

Перш ніж розпочати створення зачіски, я помила клієнтові голову. Зачіску виконувала на вимитому волоссі, методом на пальцях. Для створення сучасної авангардної зачіски на середню довжину використовувала:

- пінку;

- гель;

- лак;

- інші засоби для укладки волосся.

Я виконала тім’яну зону до потилиці методом на пальцях, скроневі зони я відтягувала та легенько начісувала. Виконуючи зачіску, я збризкувала волосся лаком. Після нанесення лаку я брала віск та виділяла окремі пряді та надавала форму зачісці. Закінчила зачіску відтіняючи ми лаками, які надали зачісці певної форми у стилі авангарду. Авангард – це стиль майбутнього, який завжди попереду усіх стилів.

4. Опис організації праці перукарні

Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі і змішаного типу. Ці перукарні бувають, як звичайного так і підвищеного типу. Крім того у них можуть бути обладнані кабінети декоративної косметики, манікюру, педикюру. В таких перукарнях повинні бути розділені зали. Зали чекання можуть бути, як роздільними так і загальними, в залежності від площі приміщення.

Всі сучасні перукарні в залежності від призначення повинні бути розділені на 4 групи.

1. приміщення для обслуговування клієнтів

2. приміщення для прийняття клієнтів (зали очікування)

3. складські приміщення

4. приміщення для обслуговуючого персоналу. Санвузол і душова кімната.

Робоче місце перукаря складається з туалетного стола і крісла. Стіл - оббитий пластиком з висувними шухлядами для інструментів, пристроїв, парфумерії, білизни, дзеркало повинно бути прямокутне, овальне, розмір дзеркала 60 х 100 см. Перукарське крісло - напівм'яке сидіння із спинкою і підлокітниками, оббите водонепроникним матеріалом, крутиться навколо своєї осі, піднімається і опускається. Також повинна бути підставка для ніг.

Розташування туалетних столиків в робочому залі у перукарні може бути різним в залежності від площі приміщень. Мінімальна відстань між осями двох крісел становить 180 см. Відстань від стіни до крісла не менша 70 см. За санітарними нормами на кожне робоче місце відводиться не менше 4.5м .

На робочому столі необхідно розміщувати у певному порядку предмети туалету зліва: спиртівка, ватниця, банка з дезінфікуючим розчином, пудрениця, флакон з перекисом водню. З правої сторони: на робочому столику розміщуються інструменти майстра. Чим частіше використовується в роботі даний предмет, тим ближче до майстра він повинен знаходитись. Це дає можливість перукареві скоротити до мінімуму кількість рухів, а значить зменшити втому. Майстер повинен тримати своє місце в чистоті і після закінчення робочого дня, робочий столик протерти 0,5% розчином хлораміну. Перукар повинен дотримуватися правил особистої гігієни, щоб не бути переносником захворювань (перед обслуговуванням кожного клієнта мити руки). Перед початком роботи майстер повинен підготувати своє робоче місце: підготувати інструменти і матеріали, розкласти їх у певному порядку, перевірити справність електроінструментів і апаратури.

5. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу

На сьогоднішній день постижна справа є популярною і високо цінується. Щодня перукар не може обійтись без постижного виробу при виконанні зачіски, тому що за допомогою цих виробів можна збільшити об’єм, зробити довшим волосся, доповнити зачіску прикрасами з волоссям чи плетінням.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду.

За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

До постижного виробництва можна віднести тресування, тупірування, виконання постижних прикрас, тамбурування вій, перук, накладок, борід, вус.

Виготовлення тресу заключається в його довгому плетінні з достатньо тонких пасем волосся. Цей процес потребує терпіння і окремих зусиль. Довжина волосся тресу вибирається за бажанням. Частіше за все для тресування використовують довге натуральне волосся однієї структури.

Перед початком роботи здійснюють попередню обробку натурального волосся, яка зводиться до таких операцій:

 Сортування за кольором, довжиною, якістю;

 Дезінфекція;

 Визначення положення головок і кінців;

 Складання волосся в одному напрямку;

 Розчісування на карді;

 Знебарвлення, тонування або фарбування;

 Промивання після фарбування;

 Просушування;

 Розчісування закатаних головок;

 Змішування волосся різного кольору;

 Зв’язування пасмом.

Під час підготовки волосся визначають положення головок і кінців, волосся складають в одному напрямку, щоб запобігти заплутуванню.

Далі волосся розчісують на карді – це пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

Пасмо починають розчісувати з кінців. Його кладуть на зубці карди, тримаючи за середину, кілька разів просмикують крізь зубці. Коли кінці волосся почнуть вільно проходити крізь карду, пасмо перевертають і прочісують волосся з боку голівок. Тривалість розчісування в обох напрямках залежить від довжини та ступеня заплутаності волосся.

Зістрижене волосся в пасмі має різну довжину. Цю різницю зберігають і у тресі, для чого після розчісування на карді відокремлюють, довге волосся від короткого й чергують при тресуванні.

Тресування – виготовлення тресу вплетеним в пасмо волосся за певною системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів. Виготовлення тресу виконуються на тресбанку – це основний пристрій для тресування, який складається з двох металевих або дерев’яних стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори – гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками.

Для плетіння тресу використовують, як натуральні так і синтетичні нитки. Останні не лише перевищують за міцністю звичайні нитки, а й стійкіші проти впливу хімічних речовин. При обробці пасма волосся окисником, бавовняні нитки швидко руйнуються, а синтетичні витримують його дію без зміни властивостей.

При виконанні тресу також потрібно враховувати колір волосся. Так як модель має світло-русий колір на рівні 8 і не хоче фарбувати своє волосся, то сам трес можна промілірувати або просто затонувати.

Трес буде доповнювати зачіску якимось елементом. Це може бути плетіння, джгути, кіски та багато іншого.

Таким чином постижна справа є найпопулярнішою в цьому сезоні. Найбільш виражено це в журналі «Долорес». Кожен майстер доповнив свою зачіску авангардними пасмами шиньйонами з екстравагантним фарбуванням. Також стали дуже широко використовуватися вії, особливо це помітно конкурсних та фантазійних макіяжах.

6. Обґрунтування вибору і характеристика парфумерно-косметичних засобів, інструментів і обладнання, потрібних для виконання зачіски

Перш за все для грамотної і якісної стрижки та укладки необхідно мати три види інструментів для обробки волосся, кожен із яких виконує притаманну лише йому функцію.

Інструменти — це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

— для розчісування волосся:

— ріжучі інструменти для стрижки волосся;

— для укладання волосся;

— для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся — це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся — це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Різальні інструменти — це спеціальні перукарські ножиці, виготовлені з високих марок легованої сталі та загострені особливим чином, небезпечні й філірувальні бритви, машинки для стрижки.

Кожний із перелічених вище інструментів має свої особливості як у конструкції, так і у сфері використання, тому варто детально ознайомитись, для чого створені ті чи інші з них.

Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечуючи якісне виконання перукарем своєї роботи.

Говорячи про перукарські інструменти, в першу чергу слід звернути увагу на гребінці та щітки. Саме вони є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування — тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

Тому до якості гребінців висуваються певні вимоги. По-перше, матеріали, з яких вони зроблені, мають бути стійкими до взаємодії з хімічними речовинами, гарячою водою; повинні бути гладенько відшліфовані, бо інакше мікротріщини можуть травмувати зовнішній шар волосся і шкіру голови. Дуже важливо, щоб матеріал, з якого виготовлений гребінець, мав антистатичне покриття.

Ще одна вимога до гребінців — щоб кінчики їхніх зубців були заокруглені, бо гострі зубці можуть травмувати і волосся, і шкіру голови.

Для розчісування і укладки краще використовувати так звані комбіновані гребінці. Половина робочої поверхні такого гребінця має густо посаджені зубчики, а друга половина — зубчики, розміщені на великій відстані один від одного.

Для начісування волосся використовують гребінці з густими зубцями.

Для виконання чоловічих стрижок використовують гребінці з однорідним розміщенням зубців, а для стрижок, які потребують високої точності розподілення волосся, застосовують гребінці з густо посадженими зубчиками.

Для точного поділу волосся на пасма під час стрижки, а також для розчісування при накручуванні на бігуді та коклюшки незамінним буде гребінець з гострим довгим "хвостиком".

Дуже зручним і функціональним є комбінований гребінець, робоча поверхня якого має широкі, віддалені один від одного зубчики, а ручка оформлена у вигляді виделки. Такий гребінець використовують для укладки волосся.

Металевий гребінець — необхідний атрибут домашнього перукаря. Його використовують для виконання деяких операцій. Перевага гребінця з алюмінієвого сплаву перед іншими матеріалами полягає в тому, що він краще реагує на високі температури. Але слід пам'ятати, що гребінці з металу мають мікротріщини та зазубрини, тому перед використанням їх слід ретельно перевірити.

Крім того, існує багато операцій, виконуючи які користуватися металевим гребінцем не рекомендовано. По-перше, препарати, що використовуються при виконанні хімічної завивки волосся, можуть взаємодіяти з металом. Це призводить до послаблення їхньої дії, і як результат — хімічна завивка не вдається. По-друге, якщо під час процедури фарбування волосся металевий гребінець буде взаємодіяти з фарбою, то ефект дії останньої значно послабшає, що також позначиться на якості пофарбованого волосся.

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. Довжина зубчиків у щітках коливається від 10 до 20 міліметрів. За формою робочої поверхні щітки бувають прямі, круглі, овальні.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок — скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Для укладок і моделювання зачісок оптимальними є круглі щітки. Якщо укладаєте волосся з використанням фена, то найкраще скористатися так званою каркасною щіткою з невеликою кількістю щетини. Напівкруглі щітки з еластичною щетиною знадобляться для укладання напівдовгого волосся, якщо ви хочете надати йому додаткового об'єму.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Перукарські ножиці відрізняються від тих, якими ми користуємось у повсякденному побуті. Вони значно легші за звичайні, завдовжки приблизно 14-17 см і мають гострі кінчики. Одна з головних вимог до цього інструмента — точність шліфування робочих поверхонь, їх необхідно заточувати так, щоб кут заточки на одному лезі був трохи менший, ніж на другому. Це співвідношення має становити 35-40° або 45-50°. На електричному точильному станку леза заточують від центра до кінчиків. Швидкість просування полотна має бути постійною.

Для перукарів-аматорів найкраще заокруглити кінчики ножиць, як у в'язальної спиці. Якщо цього не зробити, то будь-який незграбний рух у процесі стрижки може призвести до травми.

Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів, борід.

Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі. Ножиці бувають з мікро-насічкою, алмазним напиленням або без них. Перші — високоточні і не потребують додаткового заточування, другі — періодично заточують. Ножиці можуть мати полотна завдовжки 4,5-6 см, гостру або тупу форму кінців, обмежувач, упор-підсилювач на кільці для мізинця.

Філірувальні ножиці застосовують для проріджування волосся. Бувають однобічні й двобічні з різною формою та частотою зубців.

Не можна користуватись перукарськими ножицями в побуті, їх потрібно зберігати у футлярі, стежити за їх чистотою, берегти від ударів, дії вологи, хімікатів, регулярно просушувати, змащувати, заточувати.

Електричні машинки для стрижки волосся бувають трьох видів: вібраційні, роторні, акумуляторні.

Машинки працюють від мереж постійного і змінного струму напру гою 220 В.

Акумуляторні машинки працюють як від мережі електропостачання, так і від батарейок, що підвищує їхню практичність.

Ножі та насадки до машинок нумеруються відповідно до висоти зрізання волосся:

1/20 — для зняття пушкового волосся, окантування;

1/1 0 — для окантування;

1 мм — перехідний ніж;

3 мм — для стрижки.

Професійні машинки укомплектовані насадками, які дозволяють стригти волосся на довжину до 9,5 мм і навіть до 15 мм.

Машинкою виконують первинну обробку волосся перед стрижкою ножицями (зведення волосся нанівець), стрижку «наголо» всієї поверхні голови або її окремих зон. Стрижку машинкою здійснюють по сухому волоссю, рухаючись проти росту волосся від крайової лінії росту.

Перед роботою:

— потрібно перевірити справність машинки, цілість шнурів;

— не можна брати машинку мокрими руками;

— не можна стригти мокре волосся;

— не можна вмикати машинку в мережу, не призначену для побутових електроприладів;

— потрібно працювати машинкою безперервно не більше 30 хвилин;

— перед заміною ножів потрібно вимкнути машинку з мережі;

— кожні 3 місяці потрібно забезпечувати огляд технічного стану машинки спеціалістами.

Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Ват.

Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

— гребінця;

— щітки;

— щипців:

— форсунки з повздовжньою щілиною (соплом);

— дифузора.

Сучасні моделі фенів передбачають лікувальну дію на волосся, наприклад, шляхом використання озонових ламп.

Як допоміжний інструмент при укладанні волосся за допомогою фену застосовується гребінець, кругла або плоска щітка. Вибір допоміжного інструменту залежить від довжини волосся. Плоску щітку краще використовувати при коротких стрижках, тоді як для роботи з довгим волоссям більше підходить гребінець. Кругла щітка часто використовується перукарями-професіоналами і дуже підходить для укладання волосся довжиною до плечей і нижче.

Перед укладанням за допомогою фену волосся потрібно збризнути фіксатором або змастити гелем. Якщо волосся мокре, бажано заздалегідь хоч би небагато підсушити його рушником. Починають укладання волосся зазвичай з тім'яної зони. Якщо є проділ, то починати потрібно з нього.

Ручкою гребінця або щітки або пальцями спочатку відокремлюють пасмо, потім підчіплюють її пальцем. Так обробляти пасмо набагато легше. Паралельно з обробкою феном пасмо необхідно постійно розчісувати, прагнучи надати йому бажану форму.

За допомогою фену достатньо легко додати волоссю об'єм. Так, цього можна добитися, обробляючи волосся феном за допомогою великої плоскої щітки, якою слід злегка підводити волосся у коріння. Інший спосіб - це обробка волосся утримуваним у вертикальному положенні феном зверху при одночасному збиванні волосся легкими круговими рухами.

За допомогою фену можна укласти і хвилі, причому послідовність роботи та ж, що і при укладанні волосся холодним способом.

Щоб збільшити об'єм зачіски і додати їй модну в даний час безладність, волосся при обробці феном необхідно витягати в різні боки.

За допомогою фену завивають також кінці волосся. Для каре залежно від типу особи можна запропонувати завивку волосся всередину або одночасну завивку волосся всередину і назовні, що збільшує ширину зачіски в нижній частині. Крім того, послідовне завивання волосся назовні і всередину можна порекомендувати і для довгого (нижче за плечі) волосся. Після того, як така завивка виконана, волосся змащують спреєм і пригладжують долонями.

Засоби для укладання волосся. В даний час існує безліч засобів для укладання волосся. Дія засобів для укладання волосся заснована на тому, що вони роблять волосся товще, завдяки чому їх можна закріпити в необхідному положенні.

В даний час знайшли широке застосування різноманітні гелі, лосьйони, пінки, лаки, желе, віск. Завдяки їм зачіску можна зробити стійкішою, додати їй додаткову пишноту. Крім того, в більшості випадків заводські засоби для укладання волосся містять в собі речовини, що забезпечують захист волосся від несприятливих зовнішніх дій, зокрема, від дії високої температури при укладанні феном.

Гель для волосся дозволяє укласти волосся таким чином, як ви цього хочете. У цьому сенсі він дає дуже велику свободу. В даний час можна придбати гелі, які володіють додатковими якостями і спеціально призначені для отримання того або іншого ефекту. Зокрема, тут можна відзначити гелі, що дають ефект «мокрого волосся». Залежно від того, наскільки товсті і жорсткі волосся, можна вибрати гелі, що володіють різною силою фіксації.

Зовсім недавно на ринку з'явилися гелі-аерозолі.

Пінні фіксатори і муси також призначені для фіксації зачіски. Пінні фіксатори, крім фіксації зачіски, додають також волоссю об'єм, що особливо важливо для тонкого волосся. У складі більшості засобів містяться речовини, що дозволяють здійснювати додатковий догляд за волоссям. Зазвичай ці засоби наносять на вологе волосся, яке потім обробляється феном. Потрібно уважно стежити за дозуванням, оскільки дуже велика кількість пінного фіксатора приведе до злипання волосся. Нормальне дозування піни або мусу - кулька з маленьке куряче яйце. Для короткого або тонкого волосся їх потрібно ще менше.

Пінні фіксатори і муси зазвичай володіють менш сильною дією в порівнянні з гелями, а тому їх рідко застосовують самостійно, без використання фену.

Пінні фіксатори з сильною дією нерідко володіють сильним ефектом, що висушує, а тому придатніші для укладання жирного волосся. В цьому випадку їх особливості можуть навіть принести користь. В той же час не рекомендується використовувати їх при сухому або пошкодженому волоссі.

Як і раніше великою популярністю користуються лаки для волосся. Особливо хороші вони для м'якого волосся, оскільки дозволяють без ефекту забруднення зробити волосся жорсткішим і додати йому необхідне положення.

Віск використовується головним чином для догляду за сухим в'юнким волоссям. Його корисно застосовувати при будь-якому сухому волоссі, оскільки він містить в своєму складі жир. Віск також підходить для того, щоб фіксувати окремі пасма після обробки зачіски феном. Так само, як і гель і інші засоби для укладання волосся, віск потрібно застосовувати економно і прагнути не наносити його на волосся у коріння, щоб вони не здавалися жирними.

Крім перерахованих засобів, можна згадати також спреї і лосьйони. Останні найчастіше призначені для укладання волосся, яке здійснюється з використанням фену або бігуді.

Крім заводських засобів можна використовувати також саморобні. Зокрема, волосся можна укладати з використанням пива, молока, квасу, шампанського, пепсі-коли, а також солодкої або солоної води. В деяких випадках пиво рекомендують змішувати з водою в рівних частинах.

Миття голови. Догляд за волоссям містить у собі певний комплекс заходів, покликаних зробити волосся справжньою окрасою і створити неповторний образ кожної людини. Основою догляду за волоссям є його чистота, бо брудне і немите не лише має неестетичний вигляд, але може спричинити виникнення різних захворювань. Навіть незначні ушкодження поверхневого шару шкіри голови викликають загрозу проникнення бактерій.

Тому основою ретельного догляду за волоссям є його правильне і своєчасне миття.

Звичай регулярно мити волосся прижився в Європі відносно недавно — наприкінці XIX століття. Давні греки користувались ароматичною олією та природними барвниками, щедро змащуючи ними волосся; в Давньому Римі перейняли еллінські традиції і тільки змочували його, ніколи не миючи. Вважали, що вода та миючі засоби здатні змити з голови особистий оберег. У добу Середньовіччя європейці мили лише ті частини тіла, що не були прикриті одягом. Волосся ж обгортали клаптем тканини, щоб жодна крапля на нього не потрапила. Такі запобіжні заходи пояснювали тим, що вода нібито відкриває пори та сприяє проникненню інфекції в організм. Лише епоха Просвітництва радикально змінила ставлення європейців до гігієни: воді почали приписувати цілющі властивості, але... волосся, як і раніше, не мили, лише "провітрювали" і розчісували гребінцем, змащеним ароматними маслами.

Революційні зміни у ставленні до волосся відбулися наприкінці XIX століття і дійшли до нас з Індії. Там для миття волосся використовували миючу суміш, яка мала назву "шампо", що в перекладі з хінді означає "натирати і масажувати". Перші сучасні засоби догляду за волоссям були виготовлені в Англії і стали прообразом сучасних шампунів.

Визначивши тип свого волосся (нормальне, сухе, жирне, комбіноване), необхідно дібрати відповідний миючий засіб. Коли ж використовуються шампуні, які не відповідають типу волосся, можливі певні ускладнення. Тому не варто, побачивши чи почувши чергову рекламу, терміново купувати новий шампунь і випробовувати його на собі. Такі "експерименти" можуть зашкодити цілком здоровому волоссю, а його відновлення і лікування забере чимало часу і коштів.

Слід пам'ятати, що на сьогодні існує шість основних видів шампунів, призначених для догляду за різними типами волосся.

1. Шампунь для сухого і посіченого волосся, а також для волосся після фарбування і хімічної завивки. Зазвичай ці миючі засоби містять лецитин або ланолін, а також хімічні речовини, що надають волоссю еластичності. Такі шампуні полегшують розчісування волосся, лікують і надають йому здорового блиску. Але, користуючись такими шампунями, слід враховувати наступне: якщо біля коренів волосся жирне, а кінчики посічені, то користуватися препаратами для сухого волосся не можна. Мити його варто шампунем для жирного волосся, а посічені кінчики лікувати спеціальними препаратами або масками, виготовленими в домашніх умовах.

2. Шампунь для тонкого волосся. Створює додатковий об'єм та надає волоссю еластичності, завдяки чому зачіска набуває пишності. Основними компонентами такого шампуню є протеїн, кератин або екстракти лікарських рослин.

3. Шампунь для нормального волосся містить вітаміни та екстракти лікарських рослин і призначений для м'якого догляду за волоссям.

4. Шампунь для жирного волосся. Абсолютна відсутність у його складі поживних речовин — характерна ознака шампуню цього виду. Натомість він містить велику кількість трав'яних екстрактів і антибактеріальних елементів, які нормалізують процес виділення жиру і запобігають злипанню волосся.

5. Шампунь "Два в одному" об'єднує шампунь і бальзам-ополіскувач або шампунь і кондиціонер. Незамінний для тих, хто за браком часу не в змозі ретельно доглядати за своїм волоссям. Обов'язковим компонентом цього миючого засобу є силікон. Завдяки йому волосся набуває еластичності, полегшується його розчісування, з'являється природний блиск. Однак при постійному застосуванні препарати, які містить такий шампунь, "осідають" на волоссі, роблячи його важким. Щоб такого не сталося, треба на певний час перейти на шампунь для нормального волосся, щоб відновити його природний стан.

6. Шампунь проти лупи. Зазвичай його склад характеризується вмістом антибактеріальних препаратів, а іноді трав'яних екстрактів. Сьогодні побутує думка, що можна постійно користуватися шампунем проти лупи, і зрештою, вона зникне. Однак, якщо лупа не зникла протягом трьох тижнів, то його краще замінити на звичайний шампунь для вашого типу волосся, бо подальше використання недоцільне. Натомість варто пройти спеціальний курс лікування травами. Для цього не обов'язково звертатися до лікаря, бо більшість процедур цілком реально зробити вдома, придбавши лікарські рослини у найближчій аптеці.

Обираючи той чи інший миючий засіб, потрібно звернути увагу на компоненти, що входять до його складу. Професійні косметологи і перукарі радять користуватися шампунями з екстрактами лікарських рослин. Це так звані фіто-шампуні, які останнім часом у широкому асортименті випускає вітчизняна промисловість. За вмістом натуральних природних компонентів ці миючі засоби не поступаються значно дорожчим імпортним. Так, добре зарекомендували себе фітошампуні серії "Магія трав". До їхнього складу входять такі натуральні компоненти, як екстракти лікарських рослин, зародки пшениці тощо. Українська косметична промисловість пропонує шампуні з кропивою, ромашкою, коренем лопуха, календулою, чередою, любистком. На користь цих миючих засобів той факт, що перелічені рослини здавна використовувались в українському побуті як найкращі засоби догляду за волоссям.

Хай які різноманітні й вишукані промислові шампуні, але їхні замінники, виготовлені в домашніх умовах, значно ефективніші. Річ у тому, що домашніми шампунями волосся можна мити так часто, як це необхідно, не переймаючись тим, що воно пересушиться, недостатньо промиється або втратить еластичність і блиск. Навпаки — систематичне використання шампунів домашнього виробництва лише покращить стан та зовнішній вигляд волосся.

У старих виданнях по догляду за волоссям чітко регламентовані терміни його миття. Так, нормальне волосся рекомендовано мити кожні 7-10 днів, сухе — раз на 10-12 днів, а жирне з періодичністю у 5-7 днів. При цьому не враховано таких факторів, як забрудненість довкілля, задимленість і загазованість сучасних мегаполісів, стреси, незбалансоване харчування. Але ж всі перелічені фактори негативно впливають на стан волосся, сприяють його швидкому забрудненню. Тому лікарі-гігієністи та перукарі-професіонали радять дотримуватись правила: волосся треба мити тоді, коли ви відчуваєте, що воно брудне або жирне. Якщо не вимити волосся в цей час, то часточки пилу і бруду почнуть розчинятися, порушуючи нормальне функціонування сальних залоз.

Періодичність миття залежить і від місця проживання. У великих містах волосся забруднюється значно швидше, ніж у сільській місцевості чи в гірських районах, де повітря прозоре і чисте.

Умови роботи також впливають на процес забруднення. Людині, яка виконує важку фізичну роботу, треба мити голову кожні 3-5 днів.

Варто пам'ятати, що влітку і взимку волосся забруднюється інтенсивніше, ніж навесні і восени.

Важливе значення для збереження здорового волосся має час його миття. Мити голову краще вранці чи вдень, але не бажано цього робити у вечірні години. Якщо ж іншого виходу немає, слід ретельно висушити волосся.

Ще одне правило: коротке волосся можна мити частіше, ніж довге. Бо якщо довге волосся мити часто, природний шар жиру не встигає рівномірно розподілитися по довжині волосини, і кінчики поступово стають ламкими і посіченими. Коли ж волосся коротке, природний жировий секрет досягає кінчиків швидше. Тому йому надмірне пересушування не загрожує.

Висновок

Перифразуючи знамениту приказку, можна сказати: "Покажи мені своє волосся, і я скажу тобі, хто ти". Це дійсно так - за волоссям можна визначити характер і звички людини, навіть стан її здоров'я.

Розвиток майстерності перукарів - це історичний процес, в якому кожне нове покоління увібрало досвід своїх попередників, їхні досягнення і намагалося створити щось нове, небувале, задовольняючи смаки й потреби клієнтів. Конкуренція між майстрами перукарського мистецтва за всіх часів була і є умовою розвитку їхньої майстерності.

Стиль — це конкурентна, стінка, складна мода епохи, в якій мода виражає економічний стан, політичні погляди, розвиток культури, ставлення до зовнішнього світу. На формування індивідуального стилю людини можуть впливати літературні образи, твори живопису, образи кіногероїв, поняття із світу музики, особливо танцювальної, що в наш час породжують цілі стильові напрями. Характерні особливості цих напрямів виявляються в індивідуальних стилях різних людей. У своїй роботі майстер це враховує, при чому в більшості випадків при індивідуальному моделюванні бере ці стилі за основу.

Для своєї курсової роботи я обрала авангардний стиль. Тому що, на мою думку, авангардний стиль - це стиль майбутнього, стиль пошуку. Він ніколи не зупиняється, завжди прямує попереду всіх стилів і може поєднувати основні риси кожного з них.

Авангардні зачіски - ексцентричні. Це зачіски майбутнього, вони відтворюють перспективу моди. Вони прикрашають людину, підкреслюють її неповторність.

Список використаної літератури

1. Ветров А. Парикмахер-стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 254 с.

2. Гутиря Л.Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997. – 367 с.

3. Клименко С.К. Косметика і здоров’я. – К.: Наука, 1999. – 298 с.

4. Козлова І.В. Перукарські послуги. – К.: Знання, 1997. – 236 с.

5. Константинов А.В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1999. – 227 с.

6. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. – К.: Знання, 2001. – 294 с.

7. Корнєв В.Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1999. – 315 с.

8. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002. – 170 с.

9. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. — М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.

10. Луканова О.В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002. – 309 с.

11. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 2002. – 255 с.

12. Панченко О.А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000. – 261 с.

13. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999. – 261 с.

14. Сиромятникова І.С. Історія зачіски. — К.: Наука, 2002. – 192 с.

15. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002. – 304 с.