Закарпаття – мальовничий куточок України, має унікальне геополітичне та географічне положення. Розташоване на крайньому південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат і Придунайську низовину, межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км).

Через географічні особливості Закарпаття з давніх-давен було зручним з’єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи. За площею і населенням у масштабах України область невелика. Її територія становить 12,8 тис. кв.км, чисельність населення – 1258 тис. чол.

Закарпаття поділяється на 13 адміністративних районів, має 10 міст, з яких 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Берегово, Мукачево, Хуст), 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів.

Такого національного розмаїття, як у Закарпатті, немає в жодній області України. Тут живуть представники 80 національностей.

1. Місце Закарпатської області в економіці України

За підсумками І півріччя 2010 року Закарпатська область посіла в загальнодержавній комплексній оцінці соціально-економічного розвитку регіонів України 9 загальне місце серед 27 областей і міст держави проти 21-го — у І кварталі 2010 року та 13-го — у січні-червні 2009 року.

Регіон має найвищі в Україні темпи зростання промислового виробництва та найменшу в державі питому вагу збиткових підприємств, ділить із містом Києвом 1-2 місце за динамікою зростання чисельності населення, займає 2 місце за рівнем оплати спожитої електроенергії, знаходиться на третіх місцях в державі за рівнем злочинності та темпами зменшення обсягів непридатних або заборонених до використання пестицидів...

Разом з тим, складною залишається ситуація у галузі тваринництва. Обсяг виробництва продукції тваринництва у першому півріччі поточного року, порівняно з минулорічним періодом, скоротився на майже на 4%, чисельність поголів’я великої рогатої худоби зменшилась майже на 2%.

Кризує й будівництво. Скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з відповідним періодом минулого року суб’єкти всіх районів та міст, за винятком Берегівського (167%) та Іршавського (121%) районів. Майже вдвічі зменшили обсяги будівельних робіт підприємства та організації Ужгорода, Мукачева, Рахівського, Свалявського, Тячівського районів.

З огляду на вищезазначене, райдержадміністраціям та міськвиконкомам було дано доручення проводити щоквартальний моніторинг економічної ситуації та вживати заходи щодо покращення соціально-економічного стану; активізувати роботу щодо залучення інвестицій в економіку районів та міст.

2.Природно-ресурсний потенціал

Закарпаття багате на природні та мінерально-сировинні ресурси. Найбільше багатство регіону – ліси. Ними вкрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів – це цінні породи деревини. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси. Загалом твердолистяні породи складають 62,2%, хвойні - 29,9 та 7,9% - інші.

Щорічна заготівля деревини становить близько 1 млн. куб. м., що в основному, дає можливість забезпечити внутрішні потреби, в тому числі потреби лісопереробної, лісохімічної і меблевої промисловості в сировині.

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Область є надзвичайно багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі.

Земельний фонд Закарпатської області на початок 2006 р. складав 1275,3 тис. га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя – 472,3 тис.га, тобто лише третину території. Значну частину території краю займають гори, тому характерною особливістю земель області є невисокий відсоток площ, придатних для виробництва сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарська освоєність території області складає 37,0%, а з усіх сільськогосподарських угідь розораними є 44,1%. Ґрунти регіону оцінюються як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. У розрахунку на одну особу припадає по 0,36 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,16 га ріллі, що відповідно у 2,4 та 4,3 рази менше, ніж в середньому по країні.

Мінерально-сировинна база налічує 217 розвіданих родовищ більш як 30 видів корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти. Добувна промисловість регіону спеціалізується на видобутку кам'яної солі, перліту, бентонітових глинах, облицювального каменю. Закарпаття – один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн. тонн та єдиний в державі постачальник перлітової сировини.

Із 23 відомих в області родовищ облицювального каменю експлуатується лише 7, видобувається в основному білий мармур. Загальні запаси облицювального каменю, враховані державним балансом, складають понад 9% загальнодержавних запасів, а його видобуток становить лише 0,5%. Значними є запаси різноманітного будівельного каменю, що представлені андезитами, андезито-дацитами, ліпаритами, базальтами і пісковиками.

Область володіє значними запасами високоякісної кам’яної солі, яка добувається у Солотвино.

Експлуатується єдине в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд та готується до розробки родовище Сауляк. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництва.Великий практичний інтерес становлять барити та бентонітові глини. Розвідане Біганське родовище бариту також єдине в Україні.

Паливно-енергетичні ресурси представлені бурим вугіллям (Ільницьке родовище) та невеликими родовищами природного газу (Солотвинське, Руськокомарівське, Королівське). У районі Солотвино виявлено прояви нафти.

Водні ресурси

Ситуація з очисткою стічних вод на території області продовжує залишатися складною. На території області нараховується 95 споруд очистки зворотних вод різних методів очистки (74 споруди повної біологічної очистки, 14 споруд механічної очистки, 7 споруд фізико-хімічної очистки). Як правило, власниками споруд біологічної очистки є підприємства житлово-комунального господарства, підприємства туристичного та санаторно-курортного комплексів, селищні ради та промислові підприємства.

Спорудами механічної та фізико-хімічної очистки в більшості обладнані підприємства харчової промисловості (переробка овочів та фруктів), підприємства, де розміщені гальвановиробництва та великі підприємства по транспортуванню та зберіганню нафтопродуктів. Більшість очисних споруд на території області на даний час не відповідають паспортним даним, закладеним при будівництві й потребують ремонту. Попадання забруднених стічних вод до водних об’єктів загрожує погіршенням якості поверхневих вод, що створює загрозу забруднення підземних водоносних горизонтів, в тому числі й тих, які містять мінеральні води.

Найбільш несприятлива ситуація склалася у містах Ужгороді та Мукачеве, де було скинуто забруднених вод відповідно 65,1% та 16,4% загальнообласної кількості.

Рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням та особливо каналізацією залишається низьким. В області лише міста, в основному, забезпечені централізованим водопостачанням та водовідведенням. У системах каналізації замортизовано і перебуває в аварійному стані 30% мереж. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції із збільшенням пропускної спроможності та введення більш передової технології очищення стічних вод.

Запаси прісних підземних вод на території області складають 401 млн.м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. За умовами захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

Земельні ресурси

Сільськогосподарські угіддя займають 36% від земельного фонду області. Ліси та інші лісовкриті площі складають 57% території області. На інші види земель та угідь припадає 7% території області.

За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні 5 років зменшився на 0,14%, площа ґрунтів з низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11%, вмістом фосфору – на 1% від загальної. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель з кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів.

В області нараховується 8,4 тис. га деградованих та 14,9 тис. га малопродуктивних земель, які потребують консервації. До деградованих відносяться землі, зайняті зсувами, кам’янистими місцями, ярами. До малопродуктивних – змита рілля (9,8 тис. га) та орні землі на схилах більше 10° (5,1 тис. га).

Закарпатський регіон в цілому характеризується високим рівнем небезпеки сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші. Закарпатська область є найбільш ураженою зсувними, селевими та ерозійними процесами (61% загальної площі області).

Значної шкоди завдає ґрунтова ерозія. За останні 25-35 років ступінь еродованості орних земель збільшилась на 10-25% в межах гірсько-передгірних районів і на 3-10% на рівнинах. Найбільша частина еродованих земель в Іршавському – 23% (басейн р. Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р. Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р. Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р. Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабозмиті ґрунти приходиться 45%, середньозмиті – 37% і сильнозмиті – 18%.

Основними причинами збільшення площі еродованих земель є:

• включення у ріллю земель на схилах, крутіших 7-10°;

• недосконала агротехніка обробітку земель;

• інтенсивний розвиток ерозійних процесів.

Найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиси та її приток. Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а паводки в листопаді 1998 року та березні 2001 року мали екстремальний характер.

Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Державним управлінням екоресурсів постійно приділяється велика увага заходам захисту земель від підтоплення та ліквідації наслідків повеней 1998 та 2001 років. Щорічно вводяться до дії захисні дамби, проводяться берегоукріплення, очистка берегів річок та струмків, регулюються русла малих річок, розчищаються заплавні території у зонах затоплення.

Останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження на водні екосистеми, порушення водоохоронного режиму в процесі господарювання, зміни інженерної інфраструктури та забудови території Закарпатської області. Аналіз впливу палео-географічних процесів свідчить: в майбутньому на Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії паводків. Таким чином постає проблема протипаводкового захисту.

В гірській частині Закарпатської області після катастрофічних паводків 1998 та 2001 років різко активізувались небезпечні екзогенні процеси (зсуви, сходження селевих потоків, річкова бічна ерозія). Дані процеси продовжуються і охоплюють все більші території.

Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, при сходженні яких може бути пошкоджена гребля, що загрожує знесенням більше тисячі житлових будинків, які знаходяться в селах нижче за течією. Сходження зсувів на трасах трубопроводів загрожує руйнуванням останніх і, як наслідок, потраплянням до навколишнього природного середовища значної кількості органічних забруднювачів.

Значну шкоду завдає ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини знаходяться на початку нового геоморфологічного циклу, пов’язаного з перебудовою рельєфу. В результаті досить швидко змінюються надзаплавні тераси. В межах цих терас, як правило розташовані центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім цього, з терасами пов’язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному забезпечується водопостачання населення. Бічна ерозія та пов’язані з нею зміни надзаплавних терас загрожує погіршенням якості питної води та зменшенням величини її експлуатаційних запасів на розвіданих водозабірних ділянках.

В період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Селенебезпечними є практично всі притоки основних річок Закарпаття в приводороздільній частині Карпат.

Основними негативними чинниками змін екологічного стану в районах розробок корисних копалин є:

• Зміна природного рельєфу на техногенний.

• Утворення відвалів гірських порід.

• Погіршення природного захисту підземних вод від забруднення внаслідок розробки поверхневих захисних шарів порід.

• Порушення природного режиму поверхневих та підземних вод, що може призвести до зменшення їхніх запасів.

• Активізація екзогенних геологічних процесів, зокрема зсувів, ерозії, та інше.

Важливим еколого-економічним чинником, який в не повній мірі враховується при обґрунтуванні доцільності видобутку сировини, є вилучення під гірничі відводи сільськогосподарських земель. Втрати цих земель в більшості випадків незворотні. Внаслідок розробок, під кар’єрами та шахтами в області нараховується 730 га порушених земель, з них 500 га відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації.

3.Стан зайнятості трудових ресурсів Закарпаття на сьогодні

З кінця листопада минулого року вплив світової фінансово-економічної кризи почали відчувати на собі і закарпатці: багато підприємств скоротили обсяги виробництва або ж взагалі призупинили роботу. А вже наприкінці року та в січні почалися скорочення працівників. На кінець минулого року за всіма основними показниками наша область на всеукраїнському рівні виглядала цілком непогано: так, за 9 місяців 2008 р. рівень зайнятості населення становив 60,7 відсотка при загальнодержавному показнику - 60,1%, рівень безробіття - відповідно 5,5 відсотка при шести по країні. З початку року ситуація погіршується, але наразі Закарпаття на фоні зокрема західних областей України виглядає чи не найблагополучніше. Це пояснюється передусім тим, що у краї відсутні великі промислові підприємства, які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість у нас значною є частка малого і середнього бізнесу, який, на щастя, гнучко реагує на зміни. Однак різке коливання курсу долара підірвало і ці підприємства.

Так само припинилось фінансування програми працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям. За новим законом ці кошти мають виділятись із державного фонду соціального страхування на випадок безробіття, але як його наповнювати, якщо не працюють підприємства? Через це вперше за останні роки не виконано плану надходжень у цей фонд. Тим часом видатки зросли більш ніж удвічі: якщо у грудні 2007 року на виплати по безробіттю необхідно було 3,5 мільйона, то вже у грудні 2008 року - 7,3 млн. гривень.

За останніми даними Держкомстату України, якими є дані за 1 квартал 2008 року, в області підвищився рівень зайнятості економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, порівняно з відповідним періодом минулого року, з 58,5 до 59,6 %, рівень безробіття скоротився з 7,6 до 7,1% (по Україні в цілому рівень зайнятості становив 58,6%, рівень безробіття - 7,1%).

Чисельність незайнятих громадян, які протягом восьми місяців 2008 р. перебували на обліку в обласній службі зайнятості, зменшилась на 2,3 тис. і становила 47,2 тис. осіб. Середня тривалість перебування незайнятих становила 169 днів.

Серед безробітних, як і у попередні роки, переважає сільське населення: станом на 1 вересня 2008 року на обліку перебувало 17,0 тис. безробітних (на цю дату торік - 17,5 тис.), з них 11,9 тис. або 70,2 % - мешканці сільської місцевості (торік - 12,2 тис. або 69,6%).

Чисельність вільних робочих місць, дані про наявність яких надійшли до центрів зайнятості від підприємств, організацій та установ у січні-серпні 2008 року, скоротилася, порівняно з минулим роком, з 28,1 до 26,5 тис. або на 5,7%. Станом на 1 вересня п. р. на одне вільне робоче місце претендувало 7 осіб з числа тих, що перебували на обліку в центрах зайнятості.

На виконання Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008-2009 роки, обласною службою зайнятості, спільно з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, роботодавцями та профспілками, забезпечено перевиконання усіх окреслених правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття завдань у сфері надання соціальних послуг безробітним. За сприяння служби працевлаштовано 20,7 тис. незайнятих громадян (рівень працевлаштування зріс на 2,5 % і становив 43,9%), з них 905 - на додаткові робочі місця, створені роботодавцями за сприяння дотацій з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, 377 осіб започаткували власний бізнес після одноразової виплати допомоги з безробіття.

З метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці за сприяння центрів зайнятості проходили професійне навчання 4,1 тис. осіб.

Забезпечено тимчасову зайнятість 5,8 тис. незайнятих громадян на оплачуваних громадських роботах.

Профорієнтаційною роботою охоплено 44,5 тис. незайнятих громадян або 94,4% їх загальної чисельності на обліку (у січні-серпні 2007 року - 89,2%).

Зростають обсяги матеріального забезпечення безробітних, зокрема, середній розмір допомоги з безробіття збільшився, порівняно з січнем-серпнем 2007 р., на 141 грн. або 61,8% і становив 370,0 грн. На кінець серпня отримували допомогу близько 76,4% безробітних, які перебували на обліку в центрах зайнятості.

Зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України „Про проведення оплачуваних громадських робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року” Закарпатський обласний центр зайнятості організував оплачувані громадські роботи з ліквідації наслідків повені у Рахівському, Хустському, Тячівському та Міжгірському районах. З початку року на ринку праці поліпшилося надання відомостей про наявність вільних робочих місць та вакансій.

Основні види робіт, які нині виконують безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.

Станом на 15 вересня центрами зайнятості укладено 48 договорів з сільськими та селищними радами про спільну діяльність з проведення робіт по впорядкуванню територій населених пунктів. На даний час на такі роботи направлено 842 безробітні.

Населення

В цілому, за останні десятиріччя кількість населення області збільшилась. Основне збільшення відбулося в 1990 - 1993 роках. Це пояснюється високим природним приростом і позитивним сальдо міграції. З 1995 року відмічається припинення збільшення загальної кількості населення області. Негативне сальдо міграції (з 1994 року) зрівнялось з позитивним природним приростом. Однак, в останні роки простежується постійне зниження природного приросту.

Частка працездатного населення Закарпаття приблизно співпадає з загальноукраїнським показником. Відмінною особливістю області являється підвищена, порівняно з іншими регіонами, частка осіб молодше працездатного віку; відповідно , в області порівняно мала частка осіб старше працездатного віку.

Для Закарпаття характерна відносно невисока частка українців у національному складі (близько 75%). Специфічне прикордонне положення та складний історичний розвиток території Закарпаття пояснюють присутність в області декількох значних етнічних общин, серед яких угорська (друга по кількості після корінного населення) та румунська. Територія проживання угорців - райони на південному заході області, що межують з Угорщиною. У деяких з них частка угорців становить до 50%. Румуни, в основному, розселюються у південно-східних районах. Третьою по кількості етнічною групою являються росіяни, їх частка в населенні Закарпаття складає близько 4%. Цигани - четверта по кількості населення народність Закарпатській області.

На території області проживає ряд національних меншин, частка яких не перевищує 1%. Серед них: словаки, білоруси та німці.

Як і в усьому західному регіоні України в області на одну релігійну общину припадає біля 1000 жителів, що свідчить про високу релігійність її жителів. Закарпаття являється регіоном греко-католицької унії та католицької релігії. При різноманітному етнічному складі віруючих тут представлені Українська Греко-католицька, Римсько-католицька, Закарпатська Реформаторська Церкви та ряд інших. Серед общин православної церкви в регіоні представленні Українська Православна Церква Київського Патріархату та Московського Патріархату.

4. Промисловість і агропромисловий комплекси області

Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі одержували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби, шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо - хімічну промисловість (здобич сірки, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. У будівельному комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.

Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів - Чіп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна - Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) - 1.476 км; автодороги Закарпаття (Львів - Чіп, Київ - Чіп, Ужгород - Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чіп) - 3.429 км; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт "Ужгород" 4 класи "Г" приймає повітряні судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт "Мукачево"); водний транспорт - спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод "Дружба", газопроводи "Союз", "Братерство", "Сибір - Європа", етіленопровод).

Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.

5 Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

За станом навколишнього середовища Закарпатська область відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно вразливих регіонів країни.

Незважаючи на те, що екологічна ситуація в області характеризується відносною стабілізацією показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі. Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.

В атмосферне повітря області за 2005 рік було викинуто 50,7 тис. т. шкідливих речовин, що більше, ніж у 1,5 рази 2004 року, з яких 23,0% – викиди від стаціонарних джерел забруднення, а решта 77,0% – від автотранспорту. Впродовж минулого року в повітря від автомобілів потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних засобів, зареєстрованих в області.

Найбільша кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними так і пересувними засобами спостерігається у містах Ужгороді і Мукачеві, частка яких у забрудненні атмосферного повітря складає відповідно 19,5% та 16,5%.

Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є магістральні газопроводи УМГ "Прикарпаттрансгаз", які обслуговуються Закарпатським та Хустським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів. Викиди підприємств і організацій НАК "Нафтогаз України" склали 40,4% від всіх викидів стаціонарних джерел області.

Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

У 2005 році 435 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 58,89 млн. м3, в тому числі 20,71 млн. м3 з поверхневих джерел, 38,18 млн. м3 – з підземних. За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води, яке відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на промислові потреби.

Загальне водовідведення по області становить 53,2 млн. м3. У поверхневі водні об'єкти відведено 50,02 млн. м3, з них недостатньо очищених стоків та без очистки – 12,996 млн. м3. Частка забруднених стічних вод в загальному скиді складає 24,43%.

В області склалася складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми, набуває тенденції до росту. Це є наслідком ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області.

У зношеному і аварійному стані знаходяться 30% систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та смт Великого Березного. У смт Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС смт. Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена.

Зростання будівництва об’єктів (цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації, інших) призвело до збільшення об’ємів зворотних вод, що потребують очистки. Одним з шляхів вирішення вказаної проблеми є встановлення локальних каналізаційних споруд глибокої біологічної очистки стічних вод в неканалізованій місцевості.

Лише 20% водоносних горизонтів підземних вод, що експлуатуються в області, умовно захищені. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси області та здоров’я людей, а також одним із потенційних джерел забруднення довкілля. Тому проблема поводження з відходами потребує особливої уваги.

Станом на 01.01.2006 року в області обліковано 455,132 тис. тон промислових і побутових відходів та 30777 шт. люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1450 підприємствам і установам області. Всі відходи класифіковано по класах небезпеки.

Поводження з побутовими відходами на території області набирає ознак загрозливого характеру. Це результат цілого комплексу проблем, пов’язаного з безвідповідальним й безгосподарним поводженням з твердими побутовими відходами та, насамперед, недостатньою екологічною культурою.

В області нараховується 313 санкціонованих сміттєзвалищ загальною площею 2121,4 га, з яких паспортизовано 127. За статистичними даними на них заскладовано біля 4 млн. тон побутових відходів.

Вирішенням проблеми поводження з побутовими відходами є організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є рециклізація, тобто вторинна переробка відходів. З цією метою в області необхідно створити відповіді умови для залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних підприємств.

Збереження, раціональне використання і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу області має надзвичайно важливе значення та здійснюється через створення заповідних територій.

В Україні має місце значне відставання розвитку мережі природоохоронних територій у порівнянні з країнами Європи, де показник заповідності (відношення площі земель природно-заповідного фонду до площі держави) становить у середньому близько 15%. У Закарпатській області він перевищує 10% і є одним з найкращих показників.

В області значна увага приділяється розвитку природно-заповідної справи та розбудові екологічної мережі як одному із пріоритетних шляхів збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь. За останні 9 років з ініціативи облдержадміністрації у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році – 8,9%, а на 01.01.2006р. він становить 12,7% до загальної площі області. На території Закарпатської області розташовано 459 об’єктів природо-заповідного фонду площею 159,3 тис. га.

Цінні природні угруповання в області охороняються на території двох національних парків – НПП “Синевир” (40,4 тис. га), Ужанського НПП (39,1 тис. га) та Карпатського біосферного заповідника (53,6 тис. га), у якому розташована найбільша у Європі територія з незайманими лісами. Ужанський НПП входить до складу українсько-польсько-словацького біосферного резервату “Східні Карпати”. Це перший в Україні транскордонний заповідний масив, який Комісія ЮНЕСКО ”Людина і біосфера” внесла у 1999 році у Світову мережу біосферних резерватів. Важлива роль резервату полягає у збереженні унікальних для Центральної Європи пралісових екосистем, які є цінними еталонами для ведення лісового господарства на природних засадах.

В Закарпатській області особливої уваги потребує питання природно-техногенної безпеки. Ігнорування ризику надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру призводить до неготовності протистояти їх негативним наслідкам, а врешті-решт — до загибелі людей та значних матеріальних збитків, втрат і витрат.

Екологічна ситуація у Закарпатській області характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов’язаних з руйнівною дією паводків, небезпечних екзогенно-геологічних процесів – зсувів, селей, снігових лавин тощо.

У 1998 та 2001 роках відбулися два катастрофічні паводки, які нанесли значні збитки господарському комплексу області. Крім того, в активних зонах зсувів опинились 2168 житлових будинків у 12 районах області. Інженерно-геологічними дослідженнями зафіксовано 1250 зсувонебезпечних ділянок, загальним об’ємом 680,0 млн. м3 та площею 46,3 кв. км.

З метою ліквідації руйнівних наслідків природного та техногенного характеру (паводків, зсувів тощо) та запобіганню їх дії в майбутньому, прийнято ряд державних цільових програм (Комплексного протипаводкового захисту басейну ріки Тиса, протизсувних заходів, відселення громадян з зон активних зсувних процесів), які в основному не забезпечуються достатнім фінансуванням з державного бюджету.

Висновки

Отже, на сьогодні економічні негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на обсяги надання службою зайнятості послуг незайнятому населенню, що є дуже відчутним і в Закарпатській області. В зв'язку з цим у службі зайнятості Закарпатської області підвищився рівень зареєстрованих безробітних. Зросла велика невідповідність між попитом на робочу силу та її пропозицію.

Обласна служба зайнятості проводить активну роботу по підвищенню рівня зайнятості населення Закарпатської області, та надання робочих місць бажаючим працевлаштуватися.

Напрямки роботи служби зайнятості Закарпаття по зниженню рівня безробіття населення базуються на:

- співпраці з роботодавцями;

- проводженню профорієнтаційної та профконсультаційної роботи;

- розробці програми професійного навчання безробітних;

- адресному підході по наданню послуг, виходячи з індивідуальних потреб, вимог та можливостей шукачів роботи та роботодавців.

Основні зусилля служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.

Список використаної літератури

1. Стадницький, Ю.І. Розміщення продуктивних сил (теоретичні основи): навчальний посібник / Ю. І. Стадницький, А. Г. Загородній. - К. : Знання, 2008. – 351

2. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник - Чернівці: Рута, 2009 - 293 с

3. Заставний Ф.Д. Населення України - Львів : Світ, 2010 - 360 с

4. Лібанова Е. Ринок праці (демографічні аспекти). - К., 2009

5. Липень С.В Теорія вивчення трудових ресурсів. М.-2009

6. Міністерство статистики України. - К., 2009.