Буряківництво – галузь рослинництва, що займається виробництвом цукрових буряків, що служить сировиною для цукрової промисловості. Це єдина культура, з якої виробляють цукор в Україні. В коренеплодах сучасних сортів цукрових буряків міститься 16-20% цукру (сахарози). При переробці цукрових буряків на цукрових заводах із кожного центнера коренеплодів отримують 15-20 кг цукру, 85 кг жому та 4-6 кг патоки (меляси).

В даному курсовому проекті ми проведемо статистичний аналіз і прогнозування урожайності цієї культури в господарствах Андрушівського району Житомирської області. Задачі статистики урожаю та урожайності полягають в тому , щоб: 1) охарактеризувати рівня урожаю та урожайності по категоріям та типовим групах господарств, зонам, районам, адміністративним підрозділам і по господарству в цілому; вивчити відмінності в цих рівнях в динаміці по території в порівнянні з планом (проектом); 2) вивчити фактори відмінностей в рівнях урожаю і урожайності, виявити степінь їх впливу на урожай та урожайність, проаналізувати невикористані резерви збільшення виробництва продукції.

Ефективний розвиток агропромислового комплексу України визначається матеріально-технічними умовами функціонування всіх промислових комплексів і, особливо такого пріоритетного, як цукрово-буряковий. Цукор – цінніший продукт живлення, один із основних вуглеводів. Цукор широко використовується в харчовій промисловості (кондитерській, хлібопекарній, консервній і ін.). Господарства, що вирощують цукровий буряк, не тільки забезпечують промисловість сировиною для виробництва цукру, але і отримують корм для тваринництва у виді жому, патоки та бадилля. Жом та патока, що утворюються при заводській переробці цукрових буряків, мають велику кормову цінність. Жом – це м'якоть коренеплоду, маса, що залишається після вилучення із бурякової стружки цукру в дифузному апараті. Патока, що утворюється із кристалізації цукру як залишковий маточний розчин, є також цінним кормом. Чудовим кормом є і листя буряку (бадилля), збір яких рівний від однієї третьої частини до половини маси коренеплодів. В районах, що добре забезпечені вологою, урожайність бадилля нерідко дорівнює урожайності коренеплодів. Його використовують на корм в свіжому або силосованому виді, а також для приготування трав'яної муки.

Основні площі посівів цукрових буряків сконцентровані в лісостеповій зоні. В 1998 році площа посівів в Україні складала 1245,2 тис. га з урожайністю 182 ц/га. Рівень урожайності залежить від дуже складного комплексу факторів. Тому задача курсового проекту: забезпечити аналіз урожайності цукрового буряка, вивчити динаміку цього показника, проаналізувати фактори, що впливають на урожайність; пошук резервів підвищення урожайності.

Розділ І. Теоретична сутність та показники урожайності цукрових буряків

1.1 Поняття про урожай та урожайність

Урожай та урожайність – найважливіші результативні показники рослинництва. Під урожайністю розуміється середній розмір тієї чи іншої продукції рослинництва з одиниці посівної площі даної культури (звичайно в ц/га). Рівень урожайності відображає вплив економічних та природних умов, в яких здійснюється сільськогосподарське виробництво, і якість організаційно-господарської діяльності кожного господарства.

Під урожаєм (валовим збором) в статистиці розуміють загальний об’єм продукції, що була зібрана зі всієї площі посівів окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому взаємозв’язаний економічний, біологічний і природний процеси відновлення. Для його характеристики використовують слідуючі показники: видовий урожай, урожай на корені перед початком своєчасного збору (біологічний) і фактичний урожай.

Видовий урожай – це очікувані розміри валового збору у визначений період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти на око в залежності від стану посівів: щільності, степеня розвитку. Видовий урожай можна також визначити методом кореляції з використанням показників стану рослин та ґрунту.

Під біологічним урожаєм розуміють весь отриманий урожай без врахування втрат.

Фактичний (комірний) урожай – це кількість фактично зібраної доходної продукції окремих сільськогосподарських культур. Від біологічного урожаю він відрізняється на величину втрат під час збору та транспортування продукції.

Відповідно з показниками урожаю розрізняють такі види урожайності: видову, на корені перед початком своєчасного збору та фактичну. Фактичну урожайність вираховують з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.

Важливим завданням статистики є визначення втрат урожаю під час збору і транспортування продукції. Головними причинами втрат урожаю цукрових буряків є в основному неповне викопування коренеплодів. Ці втрати визначають перекопуванням пробних ділянок 2 м∙2 м (або 3 м∙3 м).

В процесі аналізу даних про урожай та урожайність оцінюють етап виконання планових завдань урожайності і валового збору, спостерігають динаміку врожайності, а також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для пошуку резервів підвищення урожайності і підвищення виробництва рослинництва.

Рівень виконання плану валового збору і урожайності визначають методом різниці і за допомогою індексів. Метод різниці застосовують при аналізі виконання плану по окремим сільськогосподарським культурам, індекси – при аналізі виконання плану по групі однакових культур.

Спочатку розглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового збору окремих культур. Для того, щоб визначити виконання плану урожайності визначеної культури обчислюють індивідуальний індекс урожайності:

де і - планова та фактична урожайності.

Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору:

де і - планова та фактична посівна площа.

Валовий збір окремої культури піддається впливу двох факторів: посівній площі і урожайності. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною та плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1-П0)∙у0.

Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною та плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу: (у1-у0)∙П1.

Взагалі середню планову урожайність обчислюють за формулою:

фактичну:, і умовну, відповідно:

Для оцінки динаміки, закономірностей та змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзаючої середньої, аналізу вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненні періодів і розрахунку ковзаючих середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довгими щоб запобігти випадковим коливання урожайності під впливом метеорологічних факторів. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних факторів, періоди для розрахунку середніх потрібно брати за 5-7 років в залежності від кліматичної зони.

Для виявлення резервів збільшення урожайності важливу роль відіграють аналіз та кількісна оцінка впливу визначених факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна розділити на природні та економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю ґрунту і показниками кліматичних і метеорологічних умов. Показники метеорологічних умов слід аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивного землеробства. До них відносяться наявність, структура та степінь використання виробничих ресурсів.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для отримання високих та стабільних урожаїв. Система показників статистики агротехніки характеризує виконані агротехнічні роботи, які сприяють формуванню врожаю, а також матеріальні витрати з ціллю збільшення урожайності сільськогосподарських культур. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують фактичні та результативні групування, парну та множинну кореляцію, дисперсійний аналіз.

Способом групування досліджують вплив таких факторів як якість ґрунту, строки виконання робіт, забезпеченість основними ресурсами, використання добрив, форми господарської діяльності і організація виробництва і т. д.

Аналізуючи вплив на урожайність сільськогосподарських культур декількох факторів одночасно використовують аналітичні комбінаційні групування. Це дозволяє дослідити вплив на урожайність кожного окремого фактору при інших рівних умовах, а також ефект взаємодії факторів. Комбінаційні групування широко використовують узагальнення масових господарських даних і визначення нормативів ефективності окремих факторів. Аналітичні можливості комбінаційних групувань значно підвищуються якщо поряд із середньою урожайністю по групам культур показують середнє значення факторних ознак. Відповідно, з поліпшенням якості ґрунту і збільшенням доз внесених добрив зростає і сільськогосподарських культур.

Для того, щоб визначити збільшення урожайності сільськогосподарських культур на одиницю визначеного фактору і тісноту зв’язку між урожайністю та факторними ознаками застосовують кореляційний метод аналізу. Кореляційне рівняння можна використовувати для розрахунку очікуваного рівня та резервів урожайності при встановлених значеннях факторів.

1.2 Джерела даних про урожай та урожайність

Джерела даних про урожай та урожайність складаються з:

1) річних звітів сільськогосподарських підприємств, в яких є дані про урожайність і валовий збір всіх вирощуваних в господарстві культур;

2) статистичної звітності;

3) матеріалів бюджетних обслідувань особистих підсобних господарств населення.

Для того, щоб мати інформацію про можливості ресурсів продукції рослинництва, органи державної статистики визначають очікувані, передчасні та остаточні розміри валового збору сільськогосподарських культур.

Очікувані розміри урожаю цукрових буряків визначають на початку збору урожаю. Для його розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруться із остаточного звіту про результати посіву під урожай поточного року (ф. №4 – с.-г.) і дані очікуваної урожайності деяких культур, які визначають на основі оперативного звіту про процес збирання урожаю (ф. №7 – с.-г.). Помножуючи урожайність (очікувану) на посівну площу отримаємо очікуваний валовий збір продукції основних сільськогосподарських культур.

Передчасні розміри валового збору продукції обчислюють за допомогою даних про збирання урожаю сільськогосподарських культур (ф. №29 с.-г.), які складають господарства на 1 листопада і відсилають в органи державної статистики.

Валовий збір визначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних на 1 листопада площ і очікуваного урожаю з незбираних на звітний період площ. Залишкові розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюють органи за даними Ф. №9 – АПК: «Виробництво та собівартість продукції рослинництва» річних звітів господарств.

Розміри валових зборів продукції в фермерських та присадибних господарствах населення обчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначають вибірковими та періодичними (1 раз в 5 років) спостереженнями за урожайністю, рівень якої встановлюють на основі даних бюджетних спостережень цих господарств.

1.3 Проведення статистичних досліджень

Будь-яке статистичне спостереження складається з трьох послідовно виконуваних етапів:

1) статистичне спостереження;

2) статистичне зведення, яке включає в себе групування даних статистичного спостереження, підрахунок числа одиниць в відібраних сукупностях і абсолютних показників, розрахунок середніх та відносних показників, табличне та графічне оформлення результатів зведення;

3) аналіз отриманих результатів.

Отже, статистичне спостереження – перша стадія статистичного дослідження.

Статистичне спостереження – це планомірний, науково-організований збір або отримання свідчень про масові громадські явища (вибірка статистичних показників річних звітів господарств).

Господарства Андрушівського району, розташовані в одній грунтово-кліматичній зоні, значно відрізняються за рівнем урожайності цукрових буряків. Ці відмінності обумовлені перш за все впливом на урожайність комплексу природних та економічних факторів виробництва, серед яких важливе значення має родючість ґрунтів; кількість добрив, що вносяться на 1 га цукрових буряків; забезпеченість робочою силою і технікою.

В свою чергу урожайність у господарствах, що вивчаються, в значній мірі обумовлює рівень економічної ефективності виробництва цукрових буряків: господарства суттєво відрізняються за собівартістю і трудомісткістю виробництва 1 ц. цукрових буряків.

Ставиться задача, для вивчення впливу на урожайність цукрових буряків окремих природних та економічних факторів і залежності економічної ефективності виробництва цукрових буряків від рівня урожайності, провести статистичне спостереження, тобто відібрати із відповідних джерел статистичні показники з ціллю їх подальшої систематизації (зведення і групування), опрацювання та аналізу.

Для виконання поставленої задачі необхідно сформувати вибіркову сукупність із 25 господарств. Намітимо статистичні показники, за допомогою яких буде охарактеризована вивчаємо сукупність господарств.

Оскільки відмінності в урожайності цукрових буряків пояснюються комплексом природних та економічних факторів, то доцільно розглянути слідуючі показники:

1. Середньорічна чисельність робітників, чол.

2. Вартість основних виробничих фондів на кінець року, тис. грн.

3. Кількість реалізованих цукрових буряків, ц.

4. Собівартість реалізації, тис. грн.

5. Виручка від реалізації, тис. грн.

6. Зібрана площа, га.

7. Витрати на цукрові буряки, тис. грн.

8. Валовий збір, ц.

9. Урожайність цукрових буряків, ц/га.

10. Собівартість цукрових буряків, тис. грн.

11. Собівартість 1 ц цукрових буряків, грн.

12. Прямі витрати праці, тис. люд/год.

13. Площа сільськогосподарських угідь, га.

14. Площа оранки, га.

15. Якість ґрунту, балів.

16. Внесено мінеральних добрив під культуру, ц. д. р.

17. Внесено мінеральних добрив на 1 га посіву, ц. д. р.

18. Витрати праці на 1 га, люд/год.

19. Фондозабезпеченість, тис. грн.

20. Середня ціна реалізації, грн.

Для зручності роботи із статистичним матеріалом всі намічені показники запишемо на спеціально заздалегідь виготовлені картонні фішки. (Необхідна кількість фішок – 25, а також ще одну додатково для отримання зведених показників.)

Таким чином для розв’язання поставленої задачі необхідно виготовити 26 фішок, на кожній з яких треба розмістити 20 показників.

Реєстрація показників ведеться у відповідності з програмою вибірки, тобто в строку №1 записується значення показника №1 (середньорічна чисельність робітників, чол.), в строку №2 – значення показника №2 і т. д. Тільки після ретельної перевірки (логічним та арифметичним шляхом) зібраних даних можна приступати до зведення статистичних даних.

Розділ ІІ. Досягнутий рівень урожайності цукрових буряків в господарствах району

2.1 Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району

Цукровий буряк – основна технічна культура в Андрушівському районі, вона займає площу 1225 га. В порівнянні з 2007 роком в 2008 році площа, відведена під цукровий буряк, зросла майже на 7 га. Урожайність цукрових буряків в 2008 році склала 202 ц/га, що на 5 центнерів більше, ніж в 2007 році і майже на 47 центнерів більше, ніж в 2006 році.

Найбільша урожайність цукрових буряків в ПСП ім. Пархоменко – 225,1 ц/га, досить таки непогана урожайність у СТОВ «Горопаївське» – 203 ц/га, домашньому господарстві «Нова перемога» - 200 ц/га.

Але, на жаль, в Андрушівському районі більшість господарств, які займаються вирощуванням цукрового буряка, є не тільки не ефективними, але і збитковими. Так достатньо подивитись на низьку урожайність цукрового буряка СВК «Хлібороб України» (43,7 ц/га), СТОВ «Нива» (54,7 ц/га), а також СТОВ «Нове життя» (57,2 ц/га), щоб переконатися у цьому.

Велика частина цукрових буряків, вирощеного в господарствах Андрушівського району, реалізується.

Таблиця 1. Урожайність, собівартість 1 ц. та витрати на 1 га в господарствах Андрушівського району, 2008 р.

№ п/п	Назва господарств	Урожайність, ц/га	Собівартість 1ц, грн.	Витрати на 1 га цукрових буряків, грн.
1.	СВК «Маяк»	142,4	17,55	3083,3
2.	СТОВ «Нива»	54,7	22,04	617,6
3.	СТОВ «Нове життя»	57,2	22,36	1000
4.	СВК «Глезенський»	129,4	34,4	2950
5.	ПСП «Стрижівське»	125,3	9,98	2750
6.	СТОВ «Юрівське»	184,2	21,16	2139,2
7.	СВК «Україна»	94,5	10,38	1808,7
8.	СТОВ «Авангард»	112,1	13,13	971,4
9.	СТОВ ім. Задорожньої	171,2	15,91	3510
10.	ПСП ім. Пархоменка	225,1	6,99	3435,2
11.	СТОВ «Новий шлях»	97,9	18,56	2625
12.	СТОВ «Світоч»	103,1	13,99	1442,9
13.	СТОВ «Бичівське»	127,6	14,89	3325
14.	СВК «Хлібороб України»	43,7	15,25	1150
15.	ПСП «Перемога»	135,1	13,53	3583,3
16.	СТОВ «Пединківське»	162,8	9,83	2116,7
17.	СТОВ «Горопаївське»	203,1	7,88	2070
18.	ПСП «Дружба»	78,8	11,53	1054,5
19.	СТОВ «Мир»	95,8	17,83	1520,8
20.	ПСП «Світанок»	68,4	8,04	1810
21.	СВК «1-ше Травня»	151,5	8,58	3275
22.	СВК «Поділля»	108,1	2,96	2888,9
23.	СТОВ «Привітівське»	93,2	33,49	3120
24.	Державний аграрний технікум	118,5	15,22	1815,9
25.	Домашнє господарство «Нова перемога»	200,6	9,97	4364
В середньому		122,81	137	12,04

З таблиці 1 видно, що при підвищенні урожаю цукрових буряків собівартість падає. Так, наприклад, при урожайності рівній 225,1 ц/га, собівартість відповідно складає 6,99 грн., а витрати на 1 га цукрових буряків =3435,2 грн. І, навпаки – коли урожайність культури рівна 43,7 ц/га, собівартість = 15,25 грн., і витрати, відповідно 1150 грн.

2.2 Побудова групування господарств Андрушівського району за урожайністю цукрових буряків

Статистичне групування представляє собою розчленовування сукупності масових громадських явищ на однорідні, типові групи по істотним для них ознакам. Одна із головних задач групування полягає в тому, щоб відібрати такі істотні ознаки, які дозволили б виділити дійсно типові, відмінні один від одного групи. За допомогою угрупувань розв’язуються в основному дві основні задачі: 1) виділення та всебічна характеристика різних типів явищ; 2) вивчення взаємозв’язків між окремими ознаками сукупностей. Угрупування, в основу яких покладені результативні ознаки, які є наслідком дії будь-яких факторів, називаються результативними. Наприклад, угрупування по урожайності, собівартості. Ми в якості групувального фактору візьмемо урожайність цукрових буряків. Визначимо по кожному господарству величину урожайності цукрових буряків, для чого валовий збір буряків (показник №8) розділимо на посівну площу (показник №6) і результат запишемо в фішку кожного господарства в графу №9.

Потім побудуємо вихідний ряд розподілу по урожайності цукрових буряків, ц/га:

Побудуємо поле розсіювання господарств по урожайності.

=137

Потім побудуємо ранжирований ряд розподілу господарств по величині групувальної ознаки, тобто розташуємо господарства по урожайності цукрового буряка у зростаючій послідовності, розташувавши слідуючим чином фішки по показнику №9:

Таблиця 2. Ранжирований ряд господарств Андрушівського району по урожайності цукрових буряків, 2008 р

№ п/п	Назва господарства	Урожайність, ц/га	№ по ранжированому ряду
1.	СВК «Хлібороб України»	43,7	14
2.	СТОВ «Нива»	54,7	2
3.	СТОВ «Нове життя»	57,2	3
4.	ПСП «Світанок»	68,4	20
5.	ПСП «Дружба»	78,8	18
6.	СТОВ «Привітівське»	93,2	23
7.	СТОВ «Юрівське»	94,5	6
8.	СТОВ «Мир»	95,8	19
9.	СТОВ «Новий шлях»	97,9	11
10.	СТОВ «Світоч»	103,1	12
11.	СВК «Поділля»	108,1	22
12.	СТОВ «Авангард»	112,1	8
13.	Державний аграрний технікум	118,5	24
14.	ПСП «Стрижівське»	125,3	5
15.	СТОВ «Бичівське»	127,6	13
16.	СВК «Глезенський»	129,4	4
17.	ПСП «Перемога»	135,1	15
18.	СВК «Маяк»	142,4	1
19.	СВК «1-ше Травня»	151,5	21
20.	СТОВ «Пединківське»	162,8	16
21.	СТОВ ім. Задорожньої	171,2	9
22.	СВК «Україна»	184,2	7
23.	Домашнє господарство «Нова перемога»	200,6	25
24.	СТОВ «Горопаївське»	203,1	17
25.	ПСП ім. Пархоменка	225,1	10

Ранжирований ряд розподілу дозволяє встановити розмах варіації урожайності цукрових буряків (R=xmax-xmin= 225,1-43,7=181,4 ц/га) та інтенсивність її зміни при переході від однієї одиниці (господарства) до іншої.

Для зручності аналізу ранжированого ряду розподілу його зображують графічно за допомогою огіви Гальтона, в якій по осі ординат відкладають значення групувальної ознаки, а по осі абсцис – номерна одиниць сукупності в ранжированому ряді.

Побудуємо графік розподілу господарств по урожайності цукрових буряків (рис.2).

Графік показує інтенсивність зміни урожайності: збільшення урожайності йде поступово (до 3-го номера господарства), потім крива робить невеликий скачок (від 3 до 23-го господарства), потім (до 15-го господарства) знову плавно зростає, після чого збільшення урожайності знову йде скачками (від 15-го до 17-го, від 17-го до 10-го). Урожайність у останніх в ранжированому ряді розподілу господарств (з 1-го по 10-й номер) значно відрізняється від останніх.

Вивчаємо сукупність господарств розподілити на групи безпосередньо по даним ранжированого ряду важко із-за плавних переходів. Тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд, підрозділивши всю сукупність на достатньо велику кількість груп, з тим, щоб в подальшому, проаналізувавши економічні показники цих груп, розв’язати питання про їх укрупнення. Для побудови інтервального варіаційного ряду необхідно визначити кількість груп і величину інтервалу. Число груп залежить від загальної чисельності одиниць сукупності, характеру групувальної ознаки та виду групування. Разом з тим при розв’язанні цього питання повинно виконуватися дві важливих вимоги побудови угрупувань:

1) виділені групи повинні відрізнятися якісною однорідністю;

2) число одиниць в кожній групі повинно бути більшим.

Так, як якісні переходи встановити зарання складно, то групування проведемо у слідуючій послідовності:

1) побудуємо ранжирований ряд розподілу по обґрунтовано виділеній групувальній ознаці. (Якщо в ранжированому ряді є одиниці, що різко відрізняються по значенню групувальної ознаки, то їх слід виділити в особливу групу);

2) побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу з виділенням достатньо великої кількості груп;

3) побудуємо проміжне аналітичне групування і шляхом об’єднання мілких однорідних груп перейдемо до типологічного групування.

Отже, почнемо з першого етапу. Для побудови інтервального варіаційного ряду розподілу визначимо кількість груп та величину інтервалу. Величина інтервалу визначається по формулі:

і =

де xmax і xmin – максимальне та мінімальне значення ознаки, n – кількість груп.

Із формули видно, що величина інтервалу знаходиться в прямій залежності від розмаху варіації і в оберненій від кількості груп: чим більше розмах варіації, тим більше величина інтервалу; чим більша кількість груп, тим менша величина інтервалу.

Кількість груп може бути приблизно визначена по формулі Стерджеса:

n=1+3,322 lgN, де N – чисельність сукупності.

Визначимо кількість груп для нашої задачі:

n=1+3,322 lg25 = 1+3,322∙1,39794=5,64395 ≈ 6 груп.

Тоді величина інтервалу складе:

і = = ц/га.

Визначимо величини інтервалів. Мінімальне значення урожайності ц/га приймемо за нижню границю першого інтервалу, а верхнє значення визначення як = 43,7+30,23 = 73,93 ц/га. Тоді границі першого інтервалу будуть 43,7-73,9.

Верхня границя першого інтервалу є нижньою границею другого інтервалу. Знову додаючи до неї величину інтервалу, знаходимо верхню границю другого інтервалу. Тоді другий інтервал має границі 73,9-104,1.

Аналогічно визначимо границі всіх інтервалів (груп). Щоб було ясніше, до якого інтервалу відносити окремі об’єкти, треба вказати, що нижня границя береться «включно», і друга «виключно» (від і до). Для цього значення границь запишемо з одним позитивним знаком. Наприклад: 43,7-73,9, 74,0-104,2 і т.д. Підрахуємо кількість одиниць в кожному інтервалі. Отриманий інтервальний ряд розподілу запишемо в таблиці 3.

Таблиця 3. Інтервальний ряд розподілу 25 господарств за урожайністю цукрових буряків

№ груп	Групи господарств за урожайністю, ц/га	Кількість господарств	В % до підсумку
І	43,7-73,9	4	16
ІІ	74,0 -104,2	6	24
ІІІ	104,3 -134,5	6	24
ІV	134,6-164,8	4	16
V	164,9-195,1	2	8
VІ	195,2-225,4	3	12
Всього	-	25	100

Виділені мало чисельні групи слід укрупнити, об’єднати в більш укрупнені, типові. Однак об’єднати можна лише якісно однорідні групи. Для того, щоб провести обґрунтування об’єднання груп, слід розрахувати ряд істотних показників, що розкривають специфіку груп, провести по цьому комплексу статистичних показників економічну оцінку груп.

Проведемо економічну оцінку виділених груп, для чого розрахуємо ряд істотних показників кожної групи, що розкривають якісні особливості груп. Такими показниками для нашої сукупності господарств будуть: 1) якість ґрунту, балів; 2) внесено мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків, ц діюч.реч.; 3) приходиться на 100 га відповідних угідь: робітників, чол.; основних виробничих фондів, тис. грн.; тракторів на 100 га ріллі, шт. Всі розрахунки запишемо в таблицю 4.

Таблиця 4. Проміжне аналітичне групування господарств Андрушівського району по урожайності цукрових буряків, 2008 р.

Групи господарств за урожайністю цукрових буряків	Кількість господарств	Середня урожайність, ц/га	Якість ґрунту, балів	Внесено мінеральних добрив на 1га ц діючої речовини	Приходиться на 100 га с/г угідь:
Групи господарств за урожайністю цукрових буряків	Кількість господарств	Середня урожайність, ц/га	Якість ґрунту, балів	Внесено мінеральних добрив на 1га ц діючої речовини	середньорічних працівників, чол.	основних виробничих фондів, тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7
І 43,7-73,9	4	56,0	50,8	1,7	12,4	269,5
ІІ 74,0 -104,2	6	93,9	51,8	1,2	10,4	451,0
ІІІ 104,3 -134,5	6	120,2	56,2	1,2	10,3	420,5
ІV 134,6-164,8	4	148,1	57,0	1,1	10,8	385,5
V 164,9-195,1	2	177,7	59,5	1,3	16,1	362,0
VІ 195,2-225,2	3	209,6	61,7	2,1	14,4	538,3
В середньому	5	137	55,3	1,40	12	415,1

Із таблиці видно, що господарства І групи мають найменшу середню урожайність (56,0 ц/га), а також найменшу якість ґрунту (50,8 балів), а господарства IV групи мають найменшу кількість центнерів мінеральних добрив внесених на 1 га (1,1 ц), найменшу кількість середньорічних працівників, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має III група господарств (10,3 чол./100 га), найменша ж кількість основних виробничих фондів, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має І група господарств (269,5 тис.грн./100 га). Показник якість ґрунту в II, III та IV групах господарств дуже близькі за значенням. На цій основі їх треба об’єднати в одну типову групу. Суттєвої різниці між показниками, V i VI груп немає, що дає можливість об’єднати їх у вищу типову групу господарств. Таким чином ми отримали три типові групи господарств за урожайністю цукрових буряків (ц/га) (табл.5)

Страницы: 1, 2