- максимальний
діаметр просвердленого отвору; - ширина поясу
навколо контактної площадки; - похибка розташування
центра отвору відносно вузла координатної сітки; - похибка
розташування центра контактної площадки щодо вузла кординатної сітки;
(4.7)
- допуск на
діаметр отвору;
;
;
;
5.
Визначення ширини провідника.
(4.8)
- граничне
значення для 3-го класи точності;
6.
Визначення мінімальної відстані між провідником і контактною площадкою.
(4.9)
- відстань між
центрами елементів (крок координатної сітки); - максимальний
діаметр контактної площадки; - максимальна
ширина провідника; - похибка
розташування центра контактної площадки відносно вузла координатної сітки; - похибка зсуву
провідника відносно координатної сітки.
Рис. 4.2
7. Визначення мінімальної відстані між двома сусідніми провідниками.
(4.10)
8. Визначення мінімальної відстані між двома сусідніми
контактними площадками.
(4.11)
;
9. Визначення відстані між провідником і контактною
площадкою (у випадку, якщо провідник проходить між двома контактними
площадками):
(4.12)
Розраховане
значення більше ніж значення , що визначено третім
класом, тому провідник, прокладений між двома контактними площадками, не буде
дотикатися жодної контактної площадки.
Розраховані
елементи друкованого монтажу відповідають обраному класу точності монтажу. У
цьому можна переконатися за даними порівняльної таблиці 4.1.
Таблиця
4.1 Розраховані параметри
Розраховане значення
Граничне значення для 3-го
класи точності монтажу
bпр
0,35 мм
0,25 мм
Smin
0,21 мм; 0,8 мм;
0,9 мм; 0,33 мм
0,25 мм
bП0
0,1 мм
0,1 мм
Кдт
0,8 мм/1,5 мм
= 0,53
0,33
5.Електричний
розрахунок друкованої плати
1. Визначимо
припустимий спад напруги на друкованому провіднику:
(5.1)
де ; ; ; ;
2. Визначимо
потужність втрат в ДП:
(5.2)
де - оскільки
розрахунок ведемо на постійному струму; - напруга
живлення; - тангенс кута
діелектричних втрат.
3. Визначимо
паразитну ємність між двома сусідніми провідниками, розташованими з одного боку
ДП:
а)
для випадку, коли обидва провідники перебувають в одному шарі:
Спар = Кп∙
ε∙ L1
(5.4)
де Кп
-коефіцієнт
пропорційності, пФ/см (в нашому випадку Кп=0,15); ε - діелектрична
проникність середовища (в нашому випадку ε =5,5); L1 -довжина взаємного
перекриття провідників, см (в нашому випадку L1 =5)
Тоді:
Спар
= Кп∙ ε∙ L1 =0,15.5,5.5=4,22
пФ;
б) у
випадку, коли два провідники знаходяться в різних шарах:
Спар = Кп∙
ε∙ L1
(5.5)
де Кп
-коефіцієнт
пропорційності, пФ/см (в нашому випадку Кп=0,2); ε - діелектрична
проникність середовища (в нашому випадку ε =5,5); L1 -довжина взаємного
перекриття провідників, см (в нашому випадку L1 =1,27).
Тоді:
Спар
= Кп∙ ε∙ L1 =0,2.5,5.1,27=1,39
(пФ)
4. Визначимо
паразитну індуктивність шини живлення й шини «земля»:
[мкГн]
(5.6)
де lп
– довжина максимальної області (довжина шини живлення); bnp =
0,35 мм – ширина провідника; tnp = 0.0965 мм - товщина провідника.
Тоді
Таким чином, розроблена
ДП задовольняє заданим умовам, оскільки отримані розрахункові значення
найважливіших електричних параметрів не перевищують припустимих значень для
ДДП.
6.
Розрахунок теплового режиму
Метою
даного розрахунку є перевірка необхідності використання додаткових елементів
(радіаторів) для розсіювання тепла, що виділяється елементами схеми.
Розрахунок
теплового режиму для контролера АТ89С2051 і АТTINY2313.
Контролери
мають наступні параметри (таблиця 6.1):
Таблиця
6.1 Параметри мікроконтролерів
Контролер
Струм споживання Iспож,
мА
Напруги U, В
Припустима температура
кристала мікросхеми Tдоп. ºС
Тепловий опір
пластмасового корпусу Rтепл. пл. ºС / Вт
АТ89С2051
25
6,6
85
110
АТTINY2313
20
5,5
85
110
Отже
розсювана потужність:
Pроз
АТ89С2051= I. U = 6,6.25 = 165 (мВт)
Pроз
АТTINY2313= I. U = 5,5.20 = 110 (мВт)
Для
розрахунку приймемо максимальну температуру з технічного завдання Tокр..=
40 ºС.
Розрахуємо
температуру кристала:
Tкр. =Tокр..+ Pрас. × Rтепл. пл
(6.1)
Tкр
АТ89С2051.= 40 + 0,165 ×110 = 58,15ºС
Tкр
АТTINY2313.= 40 + 0,11 ×110 = 52,1ºС
Оскільки
Tкр. < Tдоп., то корпус мікросхеми розсіює задану
потужність без перегріву і в додаткових засобах тепловідводу потреби немає.
7.
Розрахунок на віброміцність
Віброміцність
- здатність пристрою протистояти протягом терміну служби
прискоренням, що виникають при руйнівній дії вібрації в заданих діапазонах
частот.
Вібростійкість
- здатність пристрою виконувати свої функції в умовах вібрації в
заданих діапазонах частот і прискореннях, що виникають при цьому.
Визначимо віброміцність спроектованої ДП зі склотекстоліту
розміром 80×62.5×1,5 мм. Вважаємо, що радіоелементи на ДП
розміщені рівномірно.
1.
Визначення
маси ДП і маси ЕРЕ:
mпп = abδппρст,
(7.1)
де a, b -
геометричні розміри плати (а = 0,08 м, b = 0,0625 м); δпп –
товщина ДП (δст = 1,5 мм); ρст – щільність
склотекстоліту (ρст = 2050 кг/м3);
mпп = 0.0625.0.08.0.0015.2050
=15,4 10-3 кг = 15,4 г.
Конструктивні елементи представлені в таблиці 7.1.
2. Визначимо
коефіцієнт впливу Кв, що враховує співвідношення маси ЕРЕ й маси
плати:
(7.2)
3.
Визначимо, коефіцієнт α, вважаючи, що ДП шарнірно опирається по контуру:
,
(7.3)
де a, b -
геометричні розміри плати, а = 0,08 м, b = 0,0625 м
Таблиця 7.1 Розрахунок загальної маси елементів
Найменування елемента
Тип елемента
Кількість, шт.
Маса, г
1
2
3
4
Діоди
1N4007
7
7*0,24 = 1.68
1N4148
2
2*0,24 = 0,48
Стабілізатор
78L05
1
3
Конденсатори
- електролітичні
ECR
2
2*1,2 = 2,4
- керамічні
C 0603
10
10*0,3 = 3
Резистори
R 0805–0,125Вт
19
19*0,25=4,75
Мікроконтролер
АТ89С2051
1
4
ATTINY2313
1
4
Кварцовий резонатор
KX-3Н
1
4
HC 49U
1
4
Світлодіоди
GNL-014SRD, GNL-3014
2
2*0,15=0,3
Перемикачі
SWD 1–4
1
3
Кнопки
PS580L/N
1
3
Транзистори
2N3904A
2
2*0,35=0,7
BSS295
2
2*0,35=0,7
Роз’єми
PLS-6
1
2
PLS-8
1
3
STB 1–12
1
5
Батарея
Крона
1
10
Σ
59,01
4.
Визначимо циліндричну жорсткість:
(7.4)
де Е – модуль Юнга, Е = 3.02.1010 Па;
μ -
коефіцієнт Пуасона, μ =0.22.
(Н∙ м)
5.
Визначимо частоту власних коливань:
(7.5)
де g – прискорення вільного падіння, g=9.8 м/с2;
- питома вага 2,05.
(Гц)
6. Визначимо амплітуду вібрації на частоті власних коливань:
,
(7.6)
де n -
коефіцієнт перевантажень; при n = 8g:
(мм)
Таблиця 7.1
n
2
3
4
5
6
7
8
9
10
A
0,002
0,003
0,004
0,005
0,006
0,007
0,0081
0,0091
0,01
7.
Визначимо коефіцієнт динамічності, що показує в скільки разів амплітуда
змушених коливань, відрізняється від амплітуди коливань на власній частоті: