Рефераты

Дипломная работа: Народні традиції у вихованні учнів початкових класів

Виріс у полі

На добрій землі,

Місце найкраще

Знайшов на столі.

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А потім в окріп помістили.

приказки та прислів’я: без солі, без хліба немає обіда, коли хліб на возі, нема біди в дорозі, їмо бараболі і не знаємо долі;

бувальщину:

«Їхали одного разу мандрівники та й застала їх ніч. Голодні, замерзлі, вони почали рвати сухий бур’ян, щоб розпалити вогнище. Але одні кущі почали вириватися з маленькими грудочками. Не звернули увагу на них мандрівники. Кинули у вогонь. А зранку на попелищі вони побачили невеликі вуглики, які перетворилися в грудочки. Попробували. Смачно. Навибирали сирих грудочок, привезли додому і почали вирощувати. Так до нас на стіл прийшла картопля.

Звертається увага на страви з борошна та картоплі, які є традиційними для української кухні. Бесіда закінчилась частування хліба, калачів, вареників, печеної картоплі, дерунів. На наш погляд, вчителеві слід більш акцентувати увагу на українські народні обряди де використовують хліб, народний етикет.

Метою свята «Без верби й калини нема України», яке ми спостерігали було: ознайомити учнів із народною символікою – вербою і калиною, їх значенням. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій, любов до праці на рідній землі. Класна кімната була прикрашена вишитими рушниками, серветками, китицями калини, букетами із вербовими котиками, плакатами із висловами про калину. Звучала легенда про калину, українські народні пісні. «Ой у лузі червона калина», «Ой у лузі калина стояла», загадки, приказки та прислів’я. згадувалося про лікувальні властивості ягід, використання у приготуванні смачних страв. Особливу увагу дітей викликала інформація про властивість верби тримати вологу, традицію прихорошувати дівчину котиками, наспівуючи веснянку.

Ой, вербе, вербе, вербице

Час тобі, вербице, розвиться!

Побажання українцям «Будь високим, як верба, а багатим, як земля», а також традицію вербної неділі.

Спостерігаючи за проведенням «Свята маминої світлиці», «Свята народних ремесел», «Свято фольклору, бесід», «Українська хата», «Про рушник», ігри – розваги: казкова пошта, ми звернули увагу на регіональні народні традиції, обрядовість народного календаря використовують фрагментарно.

Науковий фонд з проблеми, аналіз масового педагогічного досвіду та спостереження дали можливість визначити критерії та рівні вихованості на основі використання народних традицій.

До критеріїв вихованості віднесемо:

1.  Любов до Батьківщини.

Знання традицій свого народу, дбайливе ставлення до народних надбань.

2.  Гуманність.

Доброзичливе ставлення до ровесників, старших людей, турбота про них, допомога, чуйність.

3.  Чесність.

Правдивість, щирість, виконання обов’язків.

4.  Ставлення до праці.

Потреба і звичка до праці, сумлінність і старанність у праці, зацікавленість у позитивних результатах праці.

5.  Любов до прекрасного.

Властивість помічати красу, бажання творити красу.

Відповідно до показників, ми визначили рівні вихованості.

Високий рівень – наявність усіх критерії.

Середній рівень – половина чи більша половина показників.

Низький – майже повна відсутність ознак.

Для того, щоб визначити рівень сформованості вихованості молодших школярів з використанням українських народних традицій, ми застосовували спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування, бесіду.

Наведемо приклад анкети.

1.  Які обряди здійснювались у селі (місті) на свята?

2.  Чи брали участь учні?

3.  Які обрядові дійства виконували діти та дорослі?

4.  Чи існували обряди під час робіт?

5.  Як це робилося?

6.  Чи хочеш ти брати у них участь?

Результати дослідження представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Рівні сформованості.

Клас Всього учнів Високий рівень Середній рівень Низький рівень
3-А 31 19% 28% 53%
3-Б 29 17% 29% 54%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 19% експериментального і 17% контрольного класів, середній – відповідно 28; та 29% і низький -53% і 54%. Як бачимо, у результатах констатуючого експерименту щодо контрольного та експериментального класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вищеподані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем вихованості у досліджуваному аспекті.

Результати проведеного констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:

-  третьокласники необізнані достатньо з народознавчим матеріалом;

-  вчителі не враховують педагогічні умови використання національних традицій у вихованні учнів початкових класів;

-  недостатньо ознайомлені з методами та формами цієї роботи;

-  високий рівень вихованості школярів визначаються не лише поєднанням виховання з основними народознавчим матеріалом, але й з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

З метою підвищення якості виховання молодших школярів засобами народних традицій нами проводилися формувальний експеримент, як уже зазначалося у 3-А експериментальному та 3-Б контрольному класах Бродівської школи І-ІІІ ступенів Львівської області.

Експериментальне дослідження базувалося на дотриманні основних педагогічних умінь виховання з використанням народних традицій охарактеризованих нами у п. 2.1.

Завданнями експерименту було перевірити:

-  вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості учнів початкових класів у досліджуваному аспекті;

-  ефективність комплексного використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів;

-  усвідомлення школярами ролі екологічної культури у житті українського народу;

-  оволодіння учнями основними правилами поведінки у навколишньому середовищі.

На даному етапі дослідно – експериментальної роботи ми використовували бесіду, спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування, гру, кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Експериментальна методика використання національних традицій у вихованні молодших школярів базувалася на оптимальному поєднанні методів прийомів, засобів та форм виховної роботи. Зупинимося на змістовому компоненті.

Учням експериментального класу наголошувалось, що народні звичаї тісно пов’язані з сільськогосподарською працею та побутом селянина з церковним календарем. Народ визначав день якогось святого для організації трудових справ чи способу життя.

Крім того, були визначені дні, які впливали на поведінку людини, на її моральне обличчя.

Існували звичаї, які притаманні кожній порі року. Зокрема, весна: веснянки, зустрічі птахів, прокладання першої борозни. Ми звертали увагу дітей, що ці звичаї, фольклорна обрядованість готують людям до сільськогосподарських робіт, утверджуються у свідомій і практичній діяльності, зокрема хліборобські традиції. Літо: Зелена неділя, проводи русалок, зажинки, обжинки. Ми наголошували, що ці традиції поетизують розквіт і красу нашого «зеленого дому» догляд за врожаєм. Осінь –це пора завершення сільськогосподарських робіт, турбота про збереження вирощуваного врожаю, що відображено у таких традиціях: свято врожаю, свято першої паляниці та інші.

Зимові звичаї спрямовані на прославлення життя, його вічне оновлення, утвердження. Це відзначення свята Миколая, Нового і старого Року і Різдва Христового.

Зазначимо, що в процесі ознайомлення дітей з цим народознавчим матеріалом, ми брали до уваги і регіональний варіант.

У зв’язку з цим, нами поводився цикл бесід : «Народний календар», «Місяцелік», «Релігійні та народні свята», «Українські обереги», «Звичаї та обряди весняного циклу календаря».

Для полегшення сприймання та запам’ятовування інформації, про українські народні традиції, нами був розроблений і застосований народознавчий словник-довідник, де учні фіксували короткий зміст, - та значення основних понять, наприклад, народний календар, церковний календар, обряд свято, церемонія, ритуали, оберіг, народні прикмети тощо. Це дало змогу активізувати пам'ять, увагу дітей, розвивати пізнавальну активність, інтерес та повагу до звичаїв та традицій українського народу, виховувати патріотичні почуття.

Крім того, у експериментальному класі ми використовували значно більший об’єм ігор та розваг («Сієм мак», «Кабаки», «Просо», «Ягілочка», «Ой вилися огірочки», «Подоляночка», «Ходить гарбуз по городу»), приказок, прислів’їв, загадок, закличок, примовлянок, народних прикмет, гаївок, які згідно зазначеної педагогічної умови ми застосовували комплексно.

Наведемо приклад.

Гра «Ой, вилися огірочки».

Діти побравшись за руки, простягаються вздовж та й в’ють танок: передня пара завертає до задньої, що піднімає вгору руки. Всі ідуть попід руки та в’ючись співають:

Ой вийтеся, огірочки,

Та в землі пуп’яночки.

Грай, жучку, грай

Тут тобі край.

Ходить жучок по чужині,

А жучина по деревині,

Грвй, жучку, грай –

Тут тобі край.

Дайте, хлопці, околота,

Повезем жучка до болота.

Грай, жучку, грай, -

Тут тобі край

Жучок плаче у болоті,

Дівки скачуть у золоті

Грай, жучку, грай –

Тут тобі край.

Чи ти, жучку, писка не маєш,

Що ти жучку, різко не граєш.

Грай, жучку, грай, -

Тут тобі край

Ці ігри найдавніші за походженням, колись були частиною весняного календарного обряду (осіннього, літнього), в яких і в словах і в пластиці рухів відтворюються елементи землеробської праці. У багатьох з них спостерігається наслідування трудових операцій дорослих, участь у них сприяє вихованню товаристськості, єдності, взаємодопомоги.

Веснянка «Куку, куку – чути в ліску».

«Куку, куку – чути в ліску.

Радо співаймо, радо вітаймо.

Ранню, ранню, ранню весну.

Куку, куку, пташко мила.

Ти нам кувала, правду сказала:

Щезла, щезла зима.

Куку, куку – голос гуде

Гажм, лісочком, бором, поточком.

Голос, голос, голос гуде.

Примовка «Ой вітре, вітроньку»

Ой вітре, вітроньку

Прижени хмароньоку,

Полий теплим дощиком,

встели землю килимком.

Прислів’я та приказки:

«Без праці нічого не зробиш»

«Відкладену роботу снігом замете»

«Правда кривду переможе»

«Вовків боятися – в ліс не ходити»

Робота по тлумаченню приказок і прислів’їв розвивала мислення дітей, сприяла їх моральному становищу.

Народні прикмети.

«Літо дощове – зима сніжна»

«Холодна весна – градобійне літо»

«Хмари пливуть проти вітру перед снігом»

«Грім у вересні – на тривалу осінь»

Організуючи спостереження, перевірили народну мудрість.

В процесі дослідно – експерементальної роботи ми залучили сім’ю.

Завдання для батьків.

1.  Допомогти дітям скласти календар господарських справ на городі, вдома.

2.  Вивчити з дітьми історію походження назв календарних місяців, днів тижнів на Україні.

3.  Заохочувати школярів до практичної роботи у підготовці та проведенні сімейних свят та обрядів.

З метою посилення виховного процесу у початковій школі використанням українських народних традицій нами проводилися цікаві і змістовні заходи.

Свято «Крашана писанка»

Це свято проводилося з метою розширення та поглиблення знань дітей про народну традиційну символіку, виховання поваги до народних традицій та звичаїв, формування естетичних смаків.

Учні ознайомились із традицією святкування Великодня у різних регіонах України, звичаєм виготовлення писанки, крашанки, дряпинки та її символічне забарвлення.

Цікавим та емоційно насиченим відбулося свято зустрічі весни.

Свято зустрічі весни

Мета: Поглибити знання дітей про весняні явища в природі, їх особливості та прикмети. Розширити уявлення про звичаї українського народу навесні. Розвивати уяву, мислення, пам'ять, увагу. Виховувати інтерес до українського фольклору, вміння помічати красу навколишньої природи. Матеріал: веснянки, прикмети весни, вірші про весну.

Хід свята.

Ведуча. Кожна пора року має природні.особливості, свою красу. Жодна з них не оспівана так багато, весело і ніжно., як весна. Весна — це сонце і тепло, Весна — це радість усьому живому, ідо прокинулося від зимового сну. Весна — це зелен-цвіт і пахощі квітів, весна — це надія.

З давніх-давен за народним звичаєм до зустрічі весни готувалися і дорослі, і дітвора, Сьогодні ми також зустрічаємо красуню-весну,

(Вбігають хлопчики і дівчатка, одягнені в святковий національний одяг. В руках у них печиво в формі жайворонка).

Дівчинка. Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати! ;

3имочку в возочку, літечко в човночку!

(Діти стають шеренгу, наспівують):

Пташок викликаю з теплого краю:

—  Летіть соловейки,

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки,

Пасти коровоньки!

Хлопчик.

Гей, виходьте, дівчатка,

Та в сей день на вулицю

Весну-красну зустрічати,

Хороводи співати!

(Дівчатка стають в коло, ведуть хороводи, співають веснянку):

Весно,весно, весняночко

Прийди до нас, подоляночко,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш!

(На середину виходить дівчинка-весняночка. Вона заквітчана зеленню і першими весняними квітами. Дівчинка то присідає, то встає).

Дівчинка.

Весела, гарна, кучерява:

Маленька дівчинка Весна

Біжить, сміється, сієї барви

І пісня ллється голосна.

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку Весну.

Хлопчик.

Хто ти така, красуне дивна?

Весна.

А я Весна, Весна-царівна,

Куди я ступлю — сонце сяє,

Міста і села оживають

І землю-матір прославляють.

Дівчинка.

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ти нам, Весно, принесла?

Весна.

Принесла я вам літечко,

Щоб родило житечко,

Ще й червоні квіточки,

Щоб квітчались діточки...

Ведуча. Весна іде! В повітрі молодому далекий крик мандрівних журавлів вже розітнувсь: ключем вони додому у рідний край летять з чужих країв.

О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!

І небо жде, і жде земля приспана!

І ліс, і степ, і скована вода.

 /Борис Грінченко/

Ось і прийшла до нас весна, а з нею і три брати-місяці. А як називаються весняні місяці, діти?

Діти. Березень, квітень, травень.

Ведуча. А що ви знаєте, діти, про місяць березень? Які ознаки ми спостерігаємо?

Діти. Сонце піднімається вище, гріє дужче, біжать струмки. Розквітають перші квіти — підсніжники, проліски. Прилітають птахи.

Дівчинка.

Весна війнула вже крилом,

Пташки співають голосно,

І на узліссі за селом

З'явились перші проліски.

Цвітуть, буяють щовесни

3-підснігу, хоч і рано ще,

Ці перші вісники весни,

Тепла, краси і радощів.

 /Світлана Охріменко/

Ведуча. А які ж птахи прилітають з теплих країв?

Діти. Шпаки, журавлі, жайворонки.

Дівчинка.

Крую, крую, журавлі,

Як колесо на воді,

Колесо сі обертає,

Журав голову завертає.

Хлопчик.

Журавель, Журавель,

Колесом, колесом!

Зав'яжем тобі очі

Красним поясом, поясом.

Журавель, Журавель,

Кругом дороги!

Як не скажеш: "Цомагайбі", —

Зв'яжем тобі ноги.

Ведуча. Існує багато народних прикмет про зміну погоди, особливості пір року. А хто знає прикмети березня?

Діти.

1. Побачив шпака — знай: весна біля порога.

2. Сонце перед заходом червоне — на вітер.

3. Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

4. Хмари пливуть високо — буде гарна погода.

Ведуча. З ролу в рік ми з великим нетерпінням чекаєм весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо, поки пташки на своїх крилах з далекого вирію принесуть нам -весну-красну. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю травичкою зеленою, уквітчає квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним веселим співом. Колись давно ще наші дідусі і бабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну. Виходили на пагорби за село і виводили веснянки. Згадаємо, діти, наші давні звичаї і зустрінемо весну-красну так, як її колись давно зустрічали.

Ведуча. Минув березень, а за ним —його брат квітень до нас іде.

Ходить квітень у плащі зеленім,

Бризкає фіалками з землі,

Сік солодкий капає із кленів

В голубій світанковій імлі.

Любий квітню, застели під ноги

Трав-рясних зелені килими.

Заквітчай нам райдужні дороги

Від весни, до самої зими.

Загрими високими громами,

Солов'їв розсип серед дібров,

Ти даруй нам сонце над полями,

Світлу радість, щастя і любов.

Ведуча. А що спостерігаємо ми у квітні?

Діти.

1. Сонце піднімається ще-вище, стає тепліше.

2. Трава зеленіє, цвітуть різні квіти.

3. Після сонячних днів настають похмурі, дощові дні.

4. Прилітають зозулі.

Дівчинка.

Ти, зозуленько сива,

Ти нас розвеселила:

Як почала кувати —

Повиходили з хати.

Ой, вийшла сестра з братом,

Ой, вийшла мати з татом.

Ой, вийшли усі дівоньки —

Виводять гаївоньки.

Ведуча. Був у нашого народу дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи на своїх крилах з далекого вирію приносять весну, проганяють люту зиму з її морозами. Люди випікали з тіста пташок, вибігали в двір, весело стрибали, підкидаючи їх вгору, співали пісні.

Вилети, люлю, горою,

Винеси літо з собою.

Цим випеченим пташкам дали назву жайворонки. Бо ці пташки раненько прокидаються, кружляють над полем і звеселяють працю орача, коли люди орють землю.

(Діти стають у дві шеренги і грають пісню-гру "Весняночко-паняночко).

1. Весняночко-паняночко, де ти зимувала?

2. У садочку, на пеньочку, пряла на сорочку.

3. А ворони оснують, а сороки витчуть.

4. А білі лебеді, ще побілять на воді.

5. А лугові пташки пошиють сорочки. Ведуча. А хто знає прикмети квітня?

Діти. 1. Грім на початку квітня — буде тепле літо.

2. Якщо квітневий дощ починається невеликим краплинами, то ненадовго.

3. У квітні вітер з південного заходу — чекай тривалої негоди.

Ведуча. Так, діти, квітень —це не тільки тепло, сонце, це і дощові дні. А дощик потрібен для землі, для дерев, для майбутніх врожаїв. Давайте разом закличемо дощик!

Діти разом /або окремо/.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив'янім-горщику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику.

Дівчинка.

Дощику, дощику,

Припусти, припусти,

На дорідні капусти,

На Галине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіти,

На маленькі діти,

На високе жито,

Щоб нас звеселити!

Ведуча.

Ой, вже налив нам дощик водички!

Скрізь калюжі.

Пташки принишкли, замовкли.

Мабуть досить вже дощику.

Правда, діти?

Може вже і сонечку пора засвітити?

Дівчинка.

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

Хлопчик.

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко,

Дітки гуляють,

Тебе виглядають.

Ведуча.

Ось і травень.

Ясний травень

Празниково землю вбрав

В одяг свіжий та яскравий

Із рясних зелених трав.

 /Наталя Забіла/

А що ж нам приніс з собою травень?

Діти.

1. Сонце світить високо в небі, стає вже зовсім тепло.

2. Цвітуть сади, квіти.

3. Тиха й світла ніч.

4. В травні гудуть джмелі й хрущі.

5. Співають солов'їв садах, жайворонки в полях.

Ведуча.

А давайте заспіваємо разом з жайворонком.

Жайворонок угору летить...

Діти разом:

Сонце ловити!

Сонце ловити!

Сонце ловити!

Жаворонок вниз летить

Ціп урвався!

Ціп урвався!

Ціп урвався!

Круці! Круці! Круці!

Ведуча. А які народні прикмети травня?

Діти. 1.

Веселка віщує зміну погоди: вечірня — обіцяє погожу днину, а ранкова — дощову.

2. Тиха й світла ніч без роси — наступного дня неодмінно знегодиться.

3. Пізня весна дарує гоже літо.

4. Соковито пахне м'ята — невдовзі збереться на дощ.

Ведуча. А чи знаєте, діти, українські загадки? Чи вмієте їх розгадувати? Давайте попробуємо!

Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну,

Заспіваю під вікном,

Бо зовуть мене...

/Шпаком/

Зелена, а не гай, біла, а не сніг, кучерява, та без волосся.

/Береза/

Білі горошини на зеленій стеблині.

/Конвалія/

Весною веселить, літом молодить, восени годує, зимою гріє.

/Ліс/

Навкруги вода, а з питвом біда.

/Море/

У чистому полі попутані коні, вузлики знати, ніяк розв'язати.

/Зорі/

Що росте весною вниз головою?

Які квіти першими зацвітають весною?

Які пташки першими повертаються з вирію?

Що ви можете сказати про весняний день?

Чому люди говорять, що весняний день рік годує?

Добре ви намагались відповідати. А тепер пора гаївку розпочинати.

Ой, ягіл, ягілочко.

Всі беруться за руки, ідуть по колу і співають. В середину вибирають дівчинку, що руками показує те, про що вони співають.

Ой, ягіл, ягілочко,

Ягілчина донька.

Устала ранесенько,

Умилась білесенько.

Панчошки поскидала,

Головоньку розчесала.

Візьмися, дівко, в боки,

Покажи свої скоки.

Тнися, калинонько, гнися,

"Дівчинонько, не журися.

З калинового цвіту

Вибирай собі квіту.

З калинового лугу

Вибирай собі другу,

З калинового плетю

Вибирай собі третю.

З калинового мосту,

Вибирай собі шосту,

З калинового лому,

Вибирай собі сьому.

З хрещатого барвінку,

Вибирай собі дівку.

Ведуча. Був-колись звичай: коли починались веснянки, то перший раз варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували в землю і прибивали кілком. Подивіться, як це: робиться; Дівчата тримають горщик каші і співають:

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Дівчинка.

Дівчатонька - вороб'ятонька, радьмося,

Та виходім на травичку — граймося!

ХОРОВОД "ПРОСО"

Діти стають у два ряди і по черзі співають:

1-й ряд: А ми просо сіяли,

Ой Дид, Ладо, сіяли, сіяли.

2-й ряд: А ми просо витопчем, витопчем,

Ой Дид, Ладо, витопчем, витопчем.

1-й ряд: А чим же вам витоптать, витоптать?

2-й ряд: А ми коні випустим, випустим.

1-й ряд: А ми коні переймем, переймем.

2-й ряд: Да чим же вам перейнять, перейнять?

1-й ряд: Шовковим неводом, неводом.

2-й ряд: А ми коні викупим, викупим.

1-й ряд: Ой, чим же вам викупить, викупить?

2-й ряд: А ми дамо сто рублів, сто рублів!

1-й ряд: Нетреба нами тисячі, тисячі.

2-й ряд: А ми дамо дівчину, дівчину.

1-й ряд: Ми дівчину візьмемо, візьмемо.

2-й ряд: А в нас полку убуде, убуде.

1-й ряд: А в нас полку прибуде, прибуде.

Хлопчик.

А ну ж бо, хлопці й дівчата, не зіваймо,

Та в іншу гру погуляймо.

ГРА "ДОВГА ЛОЗА"

В землю затикають кілька паличок, утворюючи "лабіринт", а потім, узявшись за руки, співаючи, ходять між палочками.

У довгої лози пасли хлопці кози,

А дівчата — козенята, та й померзли ноженята.

Ой, дівоньки гожі, кидайте ті кози,

В кривім танцю походжаймо,

Та ніженьки зігріваймо.

Ой, кривого танця, не виведу кінця,

Треба його виводити, кінець йому знаходити.

Ведуча.

Годі, годі, діти, гратись,

Ось весна - красна гуляє

І луги в квітки вбирає.

Ось дивіться: на галяві

Ведуть квіти танок жваво.

Співали, дівоньки, співали,

У решето пісні складали.

Та й поставили на вербі,

Де взялись горобці,

Звалили решето додолу —

Час вам, діточки, додому.

Всі співають:

Скільки б не співали, а кінчать пора,

Щастя і здоров'я зичить дітвора.

І в нас, і в вас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Ведуча. Ось закінчилось наше свято весни. Та весна-красна іде по всій землі і прикрашає нашу землю квітами, ніжною зеленню. То ж бережіть природу, бережіть красу кожної квіточки, кожної рослинки, травинки та комашки. І буде наша земля квітучою і завжди прекрасною.

Учнів експериментального класу ми залучали також до імпровізованої подорожі «Зустріч по дорожках українських народних казок» організації толоки, зустрічі з місцевим народним умільцем.

Таке розмаїття виховних заходів як за змістом так і за формою дозволить виховати у дітей любов до свого краю, українського народу, чесність, працьовитість, доброту, почуття прекрасного.

На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження, було проведення виявлення вихованості молодших школярів з використанням українських народних традицій.

Таблиця 2.2

Рівні вихованості учнів початкових класів на основі використання українських народних традицій.

Класи Всього учнів Рівні вихованості
Високий Середній Низький

3- А

(експериментальний)

3-Б

(контрольний)

30

30

31%

9%

67%

51%

2%

40%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 31 % експериментального та 9 % контрольного класів, середній – відповідно 67% і 51%, низький 2% і 40%. Як бачимо, рівень вихованості учнів експериментального класу значно вищий ніж контрольного, що доводить ефективність обраної нами експериментальної методики.

2.3 Аналіз результативності експериментальної методики

Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб виявити педагогічні умови ефективності використання національних традицій у вихованні учнів початкових класів.

Крім того, нами була розроблена проблемна експериментальна методика виховання молодших школярів засобами національних традицій, в основі якої було покладено народний календар, яка базувалась на оптимальному використанні відповідних методів і засобів виховання. Зауважимо, до уваги бралися й регіональні особливості народного календаря.

Однією з педагогічних умов використання українських народних традицій була комплексність, що реалізувалась нами як через тематику, зміст, мету виховних заходів, так і через різномаїття форм заходів. При організації цих заходів, ми намагалися максимально використати дитячий фольклор та традиційний супровід.

Аналіз спостереження за учнями, анкетування, інтерв’ювання дозволяють визначити основні недоліки у вихованні учнів у досліджуваному аспекті: діти поверхнево ознайомлені з українськими народними традиціями, не розуміють їх зміст, не проявляють інтерес до них, у сім’ї їм не надається належна увага. У дітей молодшого шкільного віку існує переконання, що звичаї, традиції та обряди призначені для дорослих; відсутня у даному аспекті співпраця школи та родини.

Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік такого виду.

Графік. Графічне зображення динаміки вихованості молодших школярів.

Примітка: експериментальний клас ________

Контрольний клас -----------------

%

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0 ______________________________________________________

І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ рівні

Константувальний Формувальний

експеримент експеримент

Розроблена експериментальна методика дозволили 20 % учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 50 % збільшилась кількість респондентів, які досягли рівня середній.

Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована експериментальна методика, яка була забезпечена відповідними необхідними і достатніми умовами виховання учнів початкових класів, де ядром виступають народознавчі матеріали.

В ході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учні 1 – 4 класів загальноосвітніх шкіл, виявлено їхню народознавчу спрямованість.

Вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду з проблеми дало можливість нам виявити основні тенденції щодо використання національних традицій у вихованні молодших школярів у процесі навчання та позакласної виховної роботи.

Доведено, що читання «Я і Україна», образотворче мистецтво та трудове навчання мають найоптимальніші можливості у використанні українських народних традицій у початковій школі.

Встановлено, що підвищення ефективності виховання народознавчими засобами передбачає необхідність їх підбору за критеріями доступності, емоційності та зв’язку їх із життям школяра.

В основному формувального експерименту було покладено технологію, що передбачала використання необхідних виховних заходів, що були насичені народознавчим змістом.

Отримані результати дозволяють дати такі методичні рекомендації:

-  комплексно використовувати українські народні традиції у вихованні молодших школярів;

-  брати до уваги регіональні особливості національних традицій у вихованні учнів;

-  в процесі виховної роботи використовувати як традиційні, так і нетрадиційні форми виховної роботи;

-  залучати до виховної роботи батьків.

Якісно-кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердила ефективність проведеної дослідницько-експериментальної роботи – в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості вихованості, що досліджується.


Висновки

Проведене дослідження показало, що використання національних традицій у виховному процесі правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв’язання проблеми вдосконалення виховання у сучасних умовах початкової школи.

У здійсненому дослідженні було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, у, їх педагогічний зміст, виховання на основі національних традицій українського народу. Було визначено шляхи використання українських традицій у навчально-виховному процесі.

У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність виховання молодших школярів засобами національних традицій:

- зв'язок виховання учнів початкових класів засобами національних традицій із життям;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

- емоційність виховання;

- комплексний підхід до використання українських традицій у виховання молодших школярів;

- доступність національних традицій.

Дуже важливим фактором при використанні українських національних традицій у вихованні учнів початкових класів були такі методи, форми і прийоми роботи: бесіди, спостереження, розповіді, конкурси, свята, розваги, екскурсії.

Дослідження показало, що основними критеріями вихованості засобами національних традицій є :

-  любов до Батьківщини;

-  гуманність;

-  чесність;

-  позитивне ставлення до праці;

-  любов до прекрасного.

Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів.

Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 31 % учнів, середній – 67 %, та низький – 2 %. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже н6 відбулося.

Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:

-  комплексно використовувати українські народні традиції у вихованні молодших школярів;

-  брати до уваги регіональні особливості національних традицій у вихованні учнів;

-  в процесі виховної роботи використовувати як традиційні, так і нетрадиційні форми виховної роботи;

-  залучати до виховної роботи батьків.

Дослідження підтвердило гіпотезу, що використання національно-культурних традицій у вихованні молодших школярів буде ефективним за певних умов.

Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження як дослідження феномену духовності школярів засобами національних традицій; українські народні традиції в естетичному вихованні учнів початкових класів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Акт проголошення незалежності України // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упор. Ю.К.Качуренко. - 2-е видання. - К.: Наукова думка, 1992. - С І2-І 3.

2.  Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990. - К.: Політвидав України, 1991.-8 с

3.  Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) II Освіта. - 1993. -№44-46.

4.  Закон України '' Про громадянство України" // Відомості Верховної Ради України. -1991-№50.

5.  Конституція України - К., 1996. - 54 с

6.  Балашкевич А. Виховне поле традицій минулого // Рідна школа. -997.-№2. - С 21-24.

7.  Благослови, Мати: Уроки українського народознавства в школі (5-8 класи); Кн. для вчителя / У поряд. Л.Іваннікова. - К.: Освіта, 1995.-190 с

8.  Богуш А.М., Лисенко Н.В. Уроки народознавства в дошкільних закладах. - К., 1994. - 398 с

9.  Бодалев А.А. Психология личности. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1988-188 с

10.  Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації - К., 1996. -230 с

11.  Бойко А.Н. От педагогической теории к массовой школьной практике." Полтава, 1993. - 68 с.

12.  Бойко А.Н. Теория и методика формирования воспитывающих отношений в общеобразовательной школе. - К.: Вища школа. -1991.-237 с

13.  Бойко А.М., Титаренко В.П. Український рушник. - Полтава, 1998 - 72 с.

14.  Бойко А.М., Шемет П.Г. З вірою в майбутнє. - Полтава, 1996. -186 с

15.  Болдырев Н.И. Методика воспитательной работы в школе. - М Просвещение, 1981. - 223 с.

16.  Булашев Г. Український народ (У своїх легендах, релігійних поглядах і віруваннях) - К.: Довіра, 1992. - 416 с.

17.  Ващенко Григорій. Виховний ідеал - Полтава. Полтавський вісник, 1994.-190 с.

18.  Виховання української молоді в умовах розбудови незалежної України.-К., 1992.-43 с.

19.  Вишневський Омелян. Сучасне українське виховання. - Львів, 1996.-

20.  Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1991. -Т.І. - 456 с.

21.  Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1991.-Т.2.-446с.

22.  Голубев Н.К., Бітінас Б.П. Введение в диагностику воспитания. - М.: Педагогика, 1989. -157 с.

23.  Горленко Н. Нариси з історії української етнографії. - К., 1994 -52 с.

24.  Горпинченко И.И. Откровенно о сокровенном. - М.: СП "ІСЕ", 990, - 64 с.

25.  Грабовський П.А. Невідомі твори // Вибр. тв.: В 2 т. - К., 1985. -71 с.

26.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України: Репринтне відтворення видання 1913 р.-К., 1990. -624 с.

27.  Грушевський Михайло. Історія України - Руси: В 11 т., 12 кн -К : наукова думка, 1991.- Т.1. - 73"6 с.

28.  Гуменникова Т..Р. Українські національні традиції як засіб формування першооснов моральної культури // Початкова школа. -1996. -ІІ.-С.38-40.

29.  Дем'янюк Т.Д. Народознавство б школі: досвід, проблеми, пошуки. - К.: Інформ.-вид. центр "Київ", 1993. - 80 с 42. Дем'яненко Н. Н. Щоб рідною мовою озивалася до наших дітей наука // Вісник Полтавського педінституту. - Полтава, 1998. -С. 11-27.

30.  Діалоги про виховання: Книга для батьків / Пер. з 2-го рос. вид.; За ;д. В.М.Столетова та ін. -К.: Радянська школа, 1986. - 305 с

31.  Донцов Д. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991. - 81 с.

32.  Дяченко В. Д. Антропологічний склад українського народу. Порівняльне дослідження народів УРСР і суміжних територій. - К.:

33.  Завадський В.1., Цьось А.В., Бичук О.1., Пономаренко Л.І. Козацькі забави. - Луцьк, 1994. - 115 с

34.  Занков Л.В. Развитие школьников в процессе обучения. - М., 1977 • 304 с.

35.  Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. - М: Просвещение, 1984,- 159 с.

36.  Зосимовский А.В. Критерии нравственной воспитанности // Педагогика. - 1992. - №11-12. - С.22-26.

37.  Ивин А.А.Искусство правильно мыслить. - М.: Просвещение, 1986. -224 с.

38.  Ігнатенко П.Р., Косарева Ні, Поплужний В.Л. Громадянське виховання учнів в умовах українського державотворення // Рідна школа. -1996. -№3.-С.ЗІ-50.

39.  Ігнатенко П.Р., Руденко Ю.Д. Народознавство у школі. - К., 1990. -48 с.

40.  Калениченко Н. Проблеми сім'ї та сімейного виховання в Україні // Шлях освіти. - 1997.-№4. -С.47-51. а-

41.  Канак Ф., Лобас В. Українська культура. Етнічні та географічні складові // Віче. - 1998. - №4. - СІ 17-129.

42.  Карнеги Д. Прихоти удачи. Малоизвестные факты из жизни изввестных людей. - К.; ММП "Грааль", 1993. - 158 с.

43.  Каюков В.1. Українська етнопедагогіка в школі // Рідна школа. -,991. -№12.-С. 19-22.

44.  Кириченко Г. М. Українське народознавство у початкових класах // Поч. шк. -1991.-№10. -С.52-55.

45.  Ковалев СВ. Психология современной семьи. - М: Просвещение, 1983. - 208 с.

46.  Ковальчук О.В. Основи формування національно свідомих громадян // Початкова школа. - 1993. - №3. - С 18-23.

47.  Кон И.С. К этнографическому изучению мира детства // Советская педагогика. - 1981 - №9. - С.44-48.

48.  Кононенко В.1. Українська етнолінгводидактика. - Івано-Франківськ, 1995.-201 с.

49.  Коростелев Н.Б. От А до Я.-М: Медицина, 1987. - 288 с.

50.  Корчак Я. Правила життя: Вибрані твори. - К.: Молодь, 1989 320 с.

51.  Костомаров МЛ. "Закон Божий": Книга буття українського народу К.:Либідь, 1991.-40 с.

52.  Котляревський I.П. Поетичні твори, драматичні твори, листи. – К.: Наукова думка, 1982. -320 с

53.  Кравченко І. Культура як національна мета // Віче. - 1995. -№2 -С.131-143.

54.  Кузь В.Г. Материнська школа: виховання в родині // Педагогіка і психологія. - 1995. - №4. - С.27-34.

55.  Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Губко ОТ. Українська козацька педагогіка і духовність. - Умань, 1995. -103 с

56.  Кузьменко О. Д. Українське народознавство в школі // Пост-методика. - 1994. -№3. -С.12-14.

57.  Куликов Л.Н. Воспитать себя. Книга для учащихся - М.: Просвещение, 1991.-143 с.

58.  Культура і побут населення України. - К.: Либідь. 1993. -241 с

59.  Кучерова О. Давні традиції виховання дівчини // Шкільний світ. -1997.-№5.-С.6.

60.  Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку школярів // Початкова школа. 1993. - №1. - С.8-13.

61.  Кэмпбелл Росе. Как на самом деле любить детей. - М.: Знание, 1992.-190 с.

62.  Лебідь Н.П. Народознавча основа вивчення рідної мови // Слово в аспекті функціонування: Збірник наук. Праць ПДШ ім. В. Г. Короленка. -Полтава, 1996. - с34-41.

63.  Леви В.Л. Искусство быть собой. - М.: Знание, 1991. - 256 с.

64.  Левицька 0.1. Моральний розвиток особи. - К., 1990. -142 с

65.  Література. Діти. Час: Збірник літературно-критичних статей про дитячу літературу. - К.: Веселка, 1989. - 207 с

66.  Лутошкин А.Н. Как вести за собой. - М.: Просвещение, 1986.-160 с.

67.  Луцан Н. І. Збагачення лексики школярів засобами народних ігор // - Початкова школа. - 1996. -№7. -С.12-14.

68.  Любар Н. Народна педагогіка про виховання дітей у сім'ї /У Початкова школа. - 1988.-№10. - С.68-70.

69.  Мазуркевич О.Р. Рідне слово в концепції національної освіти // Рідна школа. - 1993. - №9. - С.4-5.

70.  Макаренко А.С. Лекции о воспитании детей. Общие условия семейного воспитания // Пед.соч.: В 8 т.-М.: Педагогика, 1984. - Т.4. -С. 59-116.

71.  Макаренко А.С. Опыт методики работы детской трудовой колонии // Пед. соч.: В 8 т.-М.: Педагогика, 1983. - Т. I - С. 166-1 90.

72.  Макаренко А.С. Проблемы школьного советского воспитания //Пед. соч.: В. 8 т.-М.: Педагогика, 1984.-Т.4.-С.118-124.

73.  Макарчук В.А. Етнографія України: Навч. посібник. - Львів, 1994. -520 с.

74.  Маркова А.К. и др. Формирование мотивации учения: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1990. -192 с.

75.  Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. - К., 1995.-158 с.

76.  Марунчак Михайло. На поступах нашої спільноти // Українська культура. -1994. - №4-6. -С.9-16.

77.  Маслай Г.С. До джерел народної педагогіки // Радянська школа. -1991. - №5.-С.6-Ю.

78.  Мельникова І.М. Традиції народного виховання та позашкільні заклади України // Нові технології виховання: 36. наук, статей. - К., 1995. -С.83-86.

79.  Мірчук Н. Світогляд українського народу. -Прага, 1942. -241 с.

80.  Мнацаканян Л.И. Личность и оценочные способности старшеклассников: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 191 с.

81.  Могилевская С.А. Ця книжка для вас, дівчатка! - К.: Веселка 1986.-248 с.

82.  Монахов М.1. Изучение воспитанности школьников. - М.: Просвещение, 1986.-185 с.

83.  Народознавство у дитячому садку: Посібник для вихователів. Тернопіль, 1991.-83 с.

84.  Наш орієнтир - народна педагогіка: Метод, рекомендації для студентів спеціальності 03.08 "Дошкільне виховання" / Укл. М.Г.Стельмахо-вич -К.:1СДО, 1993.-44 с

85.  Неймарк. Приемы воспитания. М.: Педагогика, 1986. -158 с.

86.  Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. Репринтне відтворення вид. 1918 р. - К.: "Абрис", 1991.-272 с.

87.  Омельченко Ж.О. Формування загальнолюдських цінностей у старшокласників: Автореферат дисертації... / Харківський держ. пед. ін-т ім. Г.С.Сковороди. - Х 1992. -21 с


Додаток А

Загадки

1. Відгадай загадочку: кинув її в грядочку,

нехай моя загадка лежить до весни.

2. Чашечка медку закопана в льодку

до нового медку.

3. Сидить дід над водою з червоною бородою,

хто йде - не мине, за борідку ущипне.

4. В лісі на орісі червона плахта висить.

5. Залізний ніс в землю вріс;

риє, копає, проти сонця сяє.

6. Їду-їду по синьому залізу,

гляну назад-Неживі люди лежать.

7. Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив, Його не займає.

8. Квітка я ніжна,низенька,дрібна

як запахну - приходить весна.

9. Дерево трішить,баран берещить,

кінь потягає,чоловік помагає.

10. Цвіту травневою порою,

А знайдеш мене у затінку лісовому,

На стебельці,як намистинки вряд,

Квіти духм'яні висять.

11.Загадаю загадку,

перекину через хатку.

Пішла загадка в поход,

А вернулась через год.


Додаток Б

Українські народні ігри

А ми просо сіяли, сіяли

Дівчаток і хлопчиків розподіляється на дві групи, що стають у два ряди (один проти одного), взявшись за руки. Перший ряд наближається до другого і співає: «А ми просо сіяли, сіяли». Повторюючи ці слова вдруге — відступає назад (надалі кожен рядок пісні повторюється двічі). Після того як одна з команд викликала дівчинку, та має роз'єднати руки. Якщо їй вдасться це зробити, вона забирає з команди одного гравця. Коли ж ні, то залишається в «полоні». Гра продовжується.

— А ми просо сіяли, сіяли.

— А ми просо витопчем, витопчем.

— А чим же вам витоптать, витоптать?

— А ми коні випустим, випустим.

— А ми коні займемо, займемо.

—  А ми коні викупим, викупим.

— А чим же вам викупить, викупить?

— А ми дамо сто гривень, сто гривень.

— Нам не треба й тисячі, і тисячі.

— А чого ж вам потрібно, потрібно?

— А нам треба дівчинка, дівчинка.

— А котра ж вам дівчинка, дівчинка?

— А нам треба Ганнуся, Ганнуся.

— Відчиняйте ворота, ворота.

— В нашім полку прибуло, прибуло.

— А в нашім вибуло, вибуло.

— В нашім полку скачеться, скачеться.

— А у нашім плачеться, плачеться.

—  В нашім полку меду п'ють, меду п'ють.

—  А у нашім сльози ллють, сльози ллють.

Бузьки

Усі учасники гри малюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стають у них на одній нозі.

Учитель говорить: «Бузьки полетіли!». Всі учасники гри бігають по майданчику, махають «крилами».

Учитель забирає одне «гніздо» і говорить: «Бузьки прилетіли!». Всі учасники займають будь-які «гнізда» і стоять на одній нозі. Хто не має «гнізда» і не може стояти на одній нозі — виходить з гри.

Дід

Запрошується хлопець, що гратиме роль «діда». На відстані 10 м від хатинки «діда» — стоять гравці, які починають його дражнити:

Іде, іде дід, дід,

Несе, несе міх, міх,

Ось такий дідище,

Ось такий старище,

Ось такий окатий,

Ось такий вусатий,

Такий бородатий,

Ось такий плечистий

Тьху його, нечистий!

Після цих слів діти розбігаються, а «дід» повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починається спочатку.

Діти і вовк

На одному боці залу (майданчика) стоять діти. Посередині залу сидить «вовк».

Вчитель говорить:

Діти в лісі гуляють, Ходять, бігають, стрибають, Комариків відганяють.

Діти розходяться, бігають, підстрибують, імітують «комариків».

Вчитель продовжує:

Діти, діти, поспішайте, Вовк за деревом — тікайте! Діти біжать за визначені межі, лінії, а «вовк» ловить їх.


Додаток В

Прислів'я і приказки

1.За один раз не зітнеш дерева враз.

2.Зрубав дерево-посади два.

3.Без верби і калини нема України.

4. Вітали, а здоров'я не питали.

5.Для проханого гостя багато треба,а несподіваний гість,що не постав, то їсть.

6. Батьки берегли дочку до вінця, ачоловіку берегти її до кінця.

7.Навчай дитину молодості,щоб спочив на старості.

8. Від меча рана загоїться,а від лихого слова- ніколи.

9. Як не вмієш,то й не берися.

10 Ніколи не кажи:"Не вмію ",а завжди говори:"Навчуся".

11. Птицю пізнати по пір'ю,а людину по мові.

12.Де багато крику,там мало правди.

13. Свого не цурайтесь і чужому научайтесь.

14.На чужому коні далеко не заїдеш.

15. Що край, то інший звичай.


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Рефераты