Реферат: Еколого-соціальній моніторинг

Реферат: Еколого-соціальній моніторинг

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високий рівень забруднення об'єктів довкілля в Україні призводить до деградації екосистем, підвищення рівня захворюваності населення та погіршення демографічних показників. Ці проблеми особливо актуальні для техногенно-навантажених регіонів України, у тому числі Дніпропетровської області, яка є однією з найбільших індустріально-розвинених, з високим рівнем урбанізації. На території області створена потужна енергетична база, яка стала основою розвитку гірничо-металургійного комплексу.

Тому намітилася цілком обґрунтована тенденція необхідності оцінки екологічного стану довкілля не тільки традиційними фізико-хімічними методами, що встановлюють фактичні значення концентрацій різноманітних забруднювачів, але й шляхом використання цитогенетичних методів біоіндикації. Останні, як відомо, дають відповіді на питання про загальну токсичність і мутагенність забруднених об'єктів довкілля та ступінь їх небезпеки для біоти та людини, тобто сприяють розв'язанню низки актуальних екологічних проблем у системі сталого розвитку гірничопромислового регіону і держави в цілому.

В Україні проведений ряд біоіндикаційних досліджень для визначення екологічного стану окремих об'єктів довкілля або окремих територій: Горова, 1996; Дуган, 1998; Скворцова, 1996; Клімкіна, 2003; Безсонова, 1996; Ковальчук, 1998; Случик, 2001; Коршиков, 1996; Назаренко, 1998, Нікорич, 2001; Дронь, 2002; Руденко, 2002; Морозова, 2005. Натомість майже не проводилися дослідження комплексного впливу забруднювачів окремих гірничо-промислових виробництв на стан компонентів довкілля та здоров'я населення.

Тому в дисертаційній роботі розв'язується актуальна науково-практична задача, яка полягає у встановленні кількісних і якісних закономірностей деградаційного впливу різних видів гірничої промисловості на стан довкілля та здоров'я людини і біоти з використанням методів біоіндикації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану наукових досліджень кафедри екології Національного гірничого університету, відповідно до "Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України", узгодженої Постановою Кабінету Міністрів України за № 1606 від 31 липня 1999 р. та інших нормативно-правових актів з питань моніторингу довкілля та стану здоров'я населення.

Теоретичні розробки й експериментальні дослідження за темою дисертації проводилися при виконані держбюджетних і госпдоговірних тем, у яких автор приймав участь як виконавець, а саме: "Проведення дослідження екологічного стану м. Нікополя за програмою медико-екологічного моніторингу. Відпрацювання методології з метою подальшого впровадження в державній системі моніторингу довкілля" – № ДР 0103U008284; "Розробка концепції "Техногенна безпека в гірництві як складова частина стійкого розвитку держави" – № ДР 0102U000342; "Екологічна безпека у гірничо-металургійному комплексі як основа сталого еколого-економічного та соціального розвитку України" – № ДР 0104U004092; "Розробка засобів застосування біогенних ресурсів для зменшення негативного впливу гірництва на соціоекосистеми" – № ДР 0102U003017; "Цитогенетична оцінка ефективності заходів, спрямованих на зниження та запобігання еколого-генетичних наслідків дії підвищеного опромінення на території м. Жовті Води" – № ДР 0104U007690; "Медико-екологічний моніторинг міста Нікополя: створення бази даних цитогенетичного моніторингу м. Нікополя та їх співставлення з реальним радіаційним і хімічним забрудненням території міста" – № ДР 0104U000787; "Обґрунтування використання природних адаптогенів для реабілітації довкілля та людини, ушкоджених діяльністю гірництва" – № ДР 0104U010900; "Комплексний екологічний контроль стану довкілля та здоров'я людини біологічними та фізичними методами" – № ДР 0107U000377. Автор брав безпосередню участь у науково-дослідній роботі кафедри, зокрема в проведенні біологічного, цитогенетичного та хімічного моніторингу Дніпропетровської області.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є біоіндикаційна екологічна оцінка наслідків впливу гірничої промисловості на навколишнє середовище та здоров'я населення на території гірничопромислових центрів Дніпропетровської області, а також наукове обґрунтування реабілітаційних заходів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені наступні завдання:

1. Визначити екологічний стан об'єктів навколишнього середовища на територіях, порушених діяльністю гірничої промисловості, з використанням біоіндикаційних та фізико-хімічних методів дослідження.

2. Оцінити за даними медичної статистики стан здоров'я населення, яке мешкає у гірничопромислових центрах, та екологічну ситуацію за цією ознакою.

3. Оцінити загальну екологічну ситуацію на територіях гірничопромислових центрів за проявами біоіндикаторів та здоров'ям людини і встановити рівні екологічної та генетичної небезпеки для біоти та людини.

4. Встановити кореляційні зв'язки між екологічним станом довкілля за токсико-мутагенним фоном та фізико-хімічними параметрами.

5. Обґрунтувати можливість застосування фізіологічно-активних гумінових речовин для поліпшення стану ґрунтів порушених діяльністю гірництва.

Об'єкт дослідження – створення комплексної системи біомоніторингу стану довкілля на територіях гірничопромислових центрів.

Предмет дослідження – біоіндикаційна оцінка екологічного стану територій гірничопромислових центрів Дніпропетровської області на основі зміни тест-ознак біоіндикаторів.

Методи дослідження. При виконані роботи застосовані наступні методи: біоіндикації, зокрема, тест "Стерильність пилку рослин-фітоіндикаторів" – для оцінки токсичності атмосферного повітря та Allium-тест – для оцінки токсико-мутагенної активності ґрунтів; атомно-абсорбційний метод для визначення вмісту в ґрунтах рухомих форм важких металів; медико-статистичний – для оцінки стану здоров'я населення за даними медико-соціальної статистики; кореляційний аналіз – для оцінки ступеню впливу важких металів на відповідні реакції біоіндикаторів; математичного моделювання на основі рівнянь регресії – для встановлення залежностей зміни стану здоров'я населення від стану довкілля; лабораторні і натурні дослідження – для обґрунтування ефективності використання гумінових сполук для реабілітації порушених ґрунтів. Статистична обробка даних проводилася з використанням стандартного програмного забезпечення.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше проведена комплексна біоіндикаційна оцінка впливу діяльності гірничої промисловості на стан об'єктів навколишнього середовища за цитогенетичними тестами "Стерильність пилку рослин-фітоіндикаторів", "Частота аберантних хромосом", "Мітотичний індекс" та здоров'ям населення за поширенням загальної захворюваності, що дозволило на їх основі розробити систему оцінки рівнів екологічної небезпеки для здоров'я населення.

Удосконалена і дістала подальшого розвитку відома методика екологічного обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням інтегральних цитогенетичних методів.

Обґрунтована доцільність використання Allium-тесту, для кількісної оцінки ступеню забрудненості ґрунтів рухомими формами важких металів (Mn, Pb, Zn, Cr, Cu, Ni, Co, Cd), шляхом зіставлення з результатами фізико-хімічного аналізу відповідних зразків ґрунту.

Запропоновано технічне рішення зі зниження токсичності та мутагенності ґрунтів, порушених впливом гірничої промисловості, шляхом обробки їх розчином гумату натрію у певних концентраціях, залежно від рівнів забруднення.

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблені та апробовані методи біоіндикації для оцінки рівнів екологічної небезпеки для людини та біоти на територіях, що зазнають впливу гірничої промисловості, які запропоновані для впровадження у Державну систему моніторингу довкілля (лист Міністерства екології та природних ресурсів України №7124/04-10 від 25.06.2004).

На основі виконаних досліджень розроблені методичні рекомендації "Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням інтегральних цитогенетичних методів" (МР 2.2.12-141-2007 затверджені Наказом МОЗ від 13.03.2007 №184; та рекомендовані для практичного використання листом МОЗ №05.01.01-09/58-3248 від 17.05. 08).

Визначено ряд біоіндикаційних тест-ознак для подальшого проведення ефективного біомоніторингу в межах Дніпропетровської області (лист Виконавчого комітету Жовтоводської міської Ради у Дніпропетровській області № 1/1-912 від 24.12.04) та впровадження їх на інших територіях (Акт впровадження у Науково-експериментальному фітоцентрі УААН від 07.06.05, Акт впровадження на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" від 04.02.08).

На основі отриманих результатів розроблений спосіб зниження токсичності ґрунтів, порушених діяльністю гірничої промисловості, шляхом обробки їх розчином гумату натрію. (Патент України 79802 UA від 25.07.07).

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Національного гірничого університету (Акт впровадження від 10.04.2008 р.) та Керченського державного морського технологічного університету (Акт впровадження від 14.04.2008 р.) при підготовці фахівців за спеціальністю 8.07081 "Екологія та охорона навколишнього середовища". Введено новий розділ у лекційну частину курсів "Біоіндикація" та "Цитогенетичний моніторинг довкілля" – "Застосування цитогенетичних методів біоіндикації для оцінки стану об'єктів довкілля". Розроблено ряд лабораторних та практичних занять, які дозволять студентам опанувати нові методи оцінки стану об'єктів довкілля та здоров'я населення.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено аналіз літературних джерел, участь у експедиціях у різні гірничопромислові центри Дніпропетровської області. Проведено відбір зразків ґрунту, рослин, збір медико-статистичних даних про захворюваність населення, виконані експериментальні дослідження, статистична обробка даних та їх основний аналіз. Особисто здійснено оформлення роботи, написано основні розділи та висновки, підготовлено публікації за результатами досліджень, а також представлено їх на наукових семінарах та конференціях. Формулювання завдань, аналіз результатів та їх інтерпретація проведені спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство." (Київ, 2002); Міжнародній конференції "Антропогенно-змінене середовище України: Ризики для здоров'я населення та екологічних систем" (Київ, 2003); XIV з'їзді гігієністів України: "Гігієнічна наука та практика на рубежі століть" (Дніпропетровськ, 2004); Форумі гірників – 2005, (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній конференції "Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз" (Київ, 2005); III Міжнародній науково-практичній конференції "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" (Харків, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції "Перший Всеукраїнський з'їзд екологів" (Вінниця, 2006); Третій Міжнародній конференції "Чистота довкілля в нашому мiстi" (Севастополь, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції "Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві" (Дніпропетровськ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції "Мониторинг природных и техногенных сред" (Сімферополь, 2008) та ін. Результати роботи доповідалися на наукових семінарах кафедри екології Національного гірничого університету.

Публікації. Основні матеріали дисертаційної роботи висвітлені у 18 наукових працях; 4 статтях у фахових наукових виданнях, 13 матеріалах і тезах доповідей Міжнародних та вітчизняних конференцій, отримано 1 патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, результатів роботи та їх обговорення, узагальнення, висновків та списку використаних джерел літератури (213 найменувань, з них 43 – іншомовних). Робота викладена на 150 сторінках друкованого тексту та містить 20 рисунків і 98 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури розглянута екологічна ситуація у гірничопромислових центрах України та Придніпровського регіону. Описані основні критерії та підходи до екологічної оцінки стану навколишнього середовища, проаналізовані недоліки та преваги санітарно-гігієнічної оцінки стану довкілля. Проаналізовані можливості використання методів біоіндикації в екологічній оцінці стану компонентів навколишнього середовища. Визначені фактори, які негативно впливають на здоров'я населення, яке мешкає в зоні впливу гірничої промисловості. Проаналізовані існуючі критерії оцінки стану здоров'я населення та екологічних факторів, що впливають на рівень захворюваності населення. Були виявлені значні можливості використання методів біоіндикації в екологічних дослідженнях стану довкілля, а також нормування рівнів антропогенного навантаження на території гірничопромислових центрів та прогнозування захворюваності населення. В огляді літератури звернута увага на відсутність єдиних критеріїв оцінки стану довкілля за допомогою методів біоіндикації, а також універсальних методів оцінки стану здоров'я населення.

Об'єкти і методи дослідження. Об'єктом дослідження була вибрана територія Дніпропетровської області, на якій були виділені різні за видом гірничої промисловості міста: Вільногірськ (видобуток поліметалічних руд), Жовті Води (уранові руди), Павлоград (вугільна промисловість), Нікополь (гірничо-металургійна промисловість). В якості контролю була використана територія курорту ЛОК "Солоний Лиман" Новомосковського району Дніпропетровської області. На території кожного міста були вибрані від двох до чотирьох тест-полігонів, які охоплювали як промислові, так і селітебні зони. На кожному з них виділяли від 4 до 8 моніторингових точок, на яких проводився відбір зразків ґрунтів та рослин. Всього досліджено 52 моніторингові точки.

Інтегральна оцінка екологічного стану довкілля за токсико-мутагенним фоном і здоров'я населення проведена за методикою проф. А.І. Горової (рис. 1). Стан атмосфери та ґрунтів за токсико-мутагенним фоном оцінювався за цитогенетичними біотестами. Оцінка здоров'я населення базувалася на аналізі медичної статистики про розповсюдженість усіх класів хвороб.

Показники біоіндикаційних та популяційних блоків було переведено в єдину безрозмірну систему умовних показників ушкоджуваності біосистем:

,                                                           (1)

де УПУі – i-ий умовний показник ушкоджуваності біопараметру, спричинений несприятливими умовами довкілля; Пкомф. і Пкрит. – експериментально встановлені значення біопараметру в комфортних та критичних для організму умовах, відповідно; Преал – значення біопараметру у досліджуваному варіанті.

Усереднений умовний показник ушкодженості біоіндикаторів визначали

,                                (2)

Рис.1. Структурна схема еколого-соціального моніторингу, за проф. А.І. Горовою

Інтегральний показник, що характеризує стан довкілля за загальним токсико-мутагенним фоном (ІУПУбіоінд.), передбачає паритетність складових і обчислювався за формулою:

,                 (3)

де УПУ1, УПУ2, УПУ3…. УПУm – інтегровані показники біоіндикації якості атмосфери, гідросфери та педосфери (m – число вибраних тест-показників).

Інтегральний показник, що характеризує стан популяційного здоров'я населення, обчислювався за формулою:

ІУПУпопул= 0,4∙ІУПУдітей + 0,3∙ІУПУдоросл + 0,3∙ІУПУгенет ,            (4)

де ІУПУдітей – фізичне здоров'я дітей; ІУПУдоросл – фізичне здоров'я дорослого населення; ІУПУгенет – генетичне здоров'я населення.

Інтегральний показник, що характеризує природний рух населення обчислюється за формулою:

,                                     (5)

де УПУ1 – народжуваність; УПУ2 – смертність; УПУ3 – смертність дітей у віці до 1 року.

Інтегральний показник, що характеризує загальну екологічну небезпеку (ЕН) для людини та біоти, обчислювався за формулою:

ЕН = 0,6∙ІУПУбіоінд +0,4∙ ІУПУпопул                                               (6)

Інтегральний показник, що характеризує еколого-генетичну небезпеку (ЕГН) для людини та біоти від дії мутагенів довкілля, обчислюється за формулою:

ЕГН = 0,6∙ІУПУбіоінд + 0,4∙ІУПУгенет.                                              (7)

Для оцінки рівня ушкодження здоров'я населення та стану довкілля, а також визначення рівнів екологічної і еколого-генетичної небезпеки, використовували єдину уніфіковану шкалу приведену в табл. 1.

Таблиця 1

Шкала оцінки стану здоров'я людини, екологічного стану довкілля і рівнів екологічної і еколого-генетичної небезпек (за А.І. Горовою)

Комплексна екологічна оцінка стану об'єктів довкілля та здоров'я населення на територіях гірничопромислових центрів Дніпропетровської області. Стан атмосфери та ґрунтів за токсико-мутагенним фоном оцінювався за цитогенетичними біотестами "Стерильність пилку рослин-фітоіндикаторів" і Allium-тест.

Результати оцінки токсичності атмосфери на досліджуваній території (рис. 2) свідчать про "незадовільний" його стан у гірничопромислових містах. Найбільша токсичність атмосферного повітря спостерігається у мм. Жовті Води та Вільногірськ. На контрольній території стан атмосфери оцінюється як "еталонний". Рівень ушкодженості біосистем на територіях гірничопромислових міст у 3–3,6 разів більше аналогічних показників на контрольній території.

В результаті оцінки токсичності ґрунтів виявлений "катастрофічний" екологічний стан ґрунтів у мм. Жовті Води і Вільногірськ та "незадовільний" у мм. Нікополь і Павлоград. На контрольній території ЛОК "Солоний Лиман" стан ґрунтів оцінений як "еталонний". Токсичність ґрунтів на територіях досліджуваних міст у 8,2–11 раз більша ніж на контрольній території. Що стосується мутагенності ґрунтів, то на території міст Жовті Води і Вільногірськ відмічається їх "катастрофічний" стан за цією ознакою. У містах Нікополь та Павлоград екологічний стан ґрунтів – "незадовільний". На контрольній території, виявлено "задовільний" стан ґрунтів. Мутагенність ґрунтів у досліджуваних містах у 2,5–4 рази вища ніж на контрольній території.

Рис. 2. Порівняльна характеристика токсико-мутагенної активності об'єктів довкілля на територіях гірничо-промислових центрів Дніпропетровської області

Загальна токсико-мутагенна активність ґрунтів, змінюється від "еталонної" ситуації на контрольній території до "катастрофічної" у м. Жовті Води та Вільногірськ. На територіях міст Нікополь і Павлоград стан ґрунтів оцінений як "незадовільний" з "загрозливим" станом біосистем. Стан ґрунтів на контрольній території оцінений як "еталонний" і рівень ушкодженості біосистем менше у 3,5–5,2 раз у порівнянні з досліджуваними гірничопромисловими містами.

Інтегральна оцінка екологічного стану об'єктів довкілля за їх токсико-мутагенною активністю вказує на те, що на території міст Жовті Води та Вільногірськ виявлена "катастрофічна" екологічна ситуація. На території міст Нікополь та Павлоград вона "незадовільна". Інтегральна еколого-генетична оцінка території ЛОК "Солоний лиман" виявила "еталонний" стан об'єктів довкілля. Токсико-мутагенна активність об'єктів довкілля на територіях гірничопромислових міст у 3,8–5 раз вища ніж на контрольній території.

В результаті хімічного аналізу вмісту рухомих форм важких металів (ВМ) у досліджуваних пробах ґрунтів виявлено різноманітні концентрації, що пояснюється наявністю специфічних видів гірничого виробництва. Так на території м. Нікополь пріоритетними металами є манган та цинк. У м. Жовті Води відмічено найбільший вміст мангану, цинку, ніколу та купруму. Для м. Павлоград пріоритетними ВМ є цинк та хром. У м. Вільногірськ – хром, кадмій і нікол. На контрольній території підвищеного вмісту ВМ не відмічено.

Для оцінки ступеню забруднення ґрунтів ВМ, проводилося порівняння фактичних концентрацій металів у досліджуваних зразках з ГДК рухомих форм ВМ. На території м. Жовті Води виявлено перевищення концентрації цинку над ГДК у 2,28, мангану – у 1,43, а також хрому – у 1,67 рази. У м. Нікополь відмічено перевищення вмісту цинку у 1,3 рази та мангану – у 2,5 рази. В сельбіщній зоні м. Вільногірськ виявлено перевищення вмісту мангану над ГДК у 1,6 рази.

Для оцінки забрудненості ґрунтів рухомими формами ВМ за "МУ 2.1.7.730-99 Гигиеническая оценка качества почвы населенных мест" були розраховані коефіцієнти забруднення ґрунтів хімічними речовинами (Kc), для оцінки забруднення ґрунтів розрахували сумарний показник забруднення (Zс) (табл. 2).

Таблиця 2

Категорії небезпеки забрудненості ґрунтів досліджуваних міст рухомими формами важких металів

Примітка: РНТ – категорія забруднення ґрунтів (Д – допустима; ПН – помірно небезпечна; Н – небезпечна). Тест-полігони: 1 – район південного трубного заводу, м. Нікополь; 2 – район феросплавного заводу м. Нікополь; 3 – центр міста Нікополь; 4 – район ж/м Новопавлівка та Лапінка м. Нікополь; 5 – сельбіщна зона м. Жовті Води; 6 – промислова зона м. Жовті Води; 7– сельбіщна зона м. Вільногірськ; 8 – промислова зона м. Вільногірськ; 9 – сельбіщна зона м. Павлоград; 10 – промислова зона м. Павлоград; 11 – рекреаційна територія ЛОК "Солоний лиман"; 12 – сільськогосподарські угіддя с. Новотроїцьке.

Небезпечними для здоров'я населення є ґрунти на територіях промислових зон міст Вільногірськ і Жовті Води, так як Zс перевищує величину 32. На контрольній території ЛОК "Солоний Лиман" Zс=1,5, отже загроза для здоров'я населення відсутня. За результатами дослідження виділені території з "помірно небезпечним" забрудненням ґрунтів – сельбіщна зона м. Жовті Води, і "допустимим" – інші тест-полігони. На території гірничопромислових центрів виявлено перевищення коефіцієнту Zс у 6,3–26 разів у порівнянні з контролем.

Результати аналізу показників природного руху населення (табл. 3) свідчать про "середній" рівень ушкодженості біосистем у більшості гірничопромислових центрів Дніпропетровської області, який є близьким до середньообласного рівня. У м. Вільногірськ спостерігається найменший – "нижче за середній" – рівень ушкодженості біосистем, а у м. Жовті Води "вище за середній", що вказує на "загрозливий" стан демографічних процесів у цих містах.

Аналіз показників, що характеризують генетичне здоров'я, вказує на те, що на досліджуваній території Дніпропетровської області інтегральний середньообласний показник генетичного здоров'я має "середній" рівень ушкодження та "конфліктний" стан. Найгірша ситуація спостерігається у м. Жовті Води. Серед усіх показників, що характеризують генетичне здоров'я найбільші рівні ушкодженості виявлені за поширенням вроджених аномалій розвитку у дітей та новоутворення у дорослих, які мешкають у мм. Жовті Води та Вільногірськ.

Таблиця 3

Порівняльна оцінка показників стану здоров'я населення досліджуваних міст Дніпропетровської області, ІУПУ середні за 1999–2003 рр.

Аналіз показників, які характеризують здоров'я дитячого населення вказує на їх "конфліктний" і "загрозливий" стан на досліджуваній території. Стан здоров'я дитячого населення у мм. Жовті Води, Нікополь і Павлоград є гіршим, ніж у середньому по області й оцінюється як "загрозливий", а у м. Вільногірськ і контролі оцінений як "конфліктний" з "середнім" рівнем ушкодженості. Пріоритетними захворюваннями серед дитячого населення для всіх досліджених гірничопромислових міст є хвороби органів дихання.

Аналіз інтегральних показників, що характеризують стан здоров'я дорослого населення вказує на їх зміну від "насторожуючого" до "загрозливого" стану. У середньому в області за досліджений період стан здоров'я дорослого населення оцінений як "загрозливий". Аналогічна ситуація спостерігається у мм. Жовті Води та Павлоград. На території мм. Нікополь і Вільногірськ стан здоров'я дорослого населення оцінений як "конфліктний" з "середнім" рівнем ушкодженості. Найкраща ситуація спостерігається у Новомосковському районі, де виявлено "нижче за середній" рівень ушкодженості та "насторожуючий" стан здоров'я дорослого населення.

Результати аналізу інтегральних показників, що характеризують здоров'я населення, дозволили виділити території з "загрозливим" станом – мм. Жовті Води, Павлоград; "конфліктним" – мм. Нікополь, Вільногірськ. На контрольній території спостерігається "насторожуючий" стан здоров'я населення.

Аналіз результатів комплексних досліджень стану довкілля та здоров'я населення на території гірничопромислових міст Дніпропетровської області за результатами біоіндикаційних досліджень (рис. 3), вказує на значне перевищення (у 2,5–11 разів) умовних показників ушкодженості біоіндикаторів у всіх досліджуваних містах у порівнянні з контролем. Виявлено, що більшість використаних біоіндикаційних показників мають високі рівні ушкодженості. Найбільш чутливим є показник, що характеризує токсичність ґрунтів (Мітотичний індекс), за яким на території досліджуваних міст спостерігається найбільше перевищення аналогічних показників на контрольній території.

Страницы: 1, 2