Курсовая работа: Будівництво дорожнього одягу автомобільної дороги

Одним із методів будівництва шарів із кам’яних матеріалів, оброблених органічним в’яжучим, є просочування. При улаштуванні шарів із фракційного щебеню на їх поверхню розливають органічне в’яжуче, яке просочуючись в глибину, обволікає щебінки і забезпечує більш міцний зв’зок між ними. Міцність шару при цьому збільшується, так як значно збільшується сили зчеплення.

Цей метод не потребує складного обладнання для втробництва робіт. Але просочуванням не вдається досягти рівномірного розподілення щебінок і міцність шару утворюється нерівномірною. Часть органічного в’яжучого тому не бере участі в забезпеченні міцності шару і витрачається нераціонально. Використовувати цей метод в кліматичних зонах і районах з більшою кількістю опадів і малими додатними температурами недоцільно.

Розрізняють глибоку пропитку, при якій в’яжуче присочується в шар кам’яного матеріала на глибину 6,5-8 см, і облегшену пропитку, коли в’яжуче просочується на глибину 4-6 см. Таким чином, просочування, як правило, покращує властивості шарів із кам’яних матеріалів лише верхньої частини.

Міцність шару з просочуванням залежить від властивостей кам’янного матеріалу, його фракційного складу, властивостивостей в’яжучого і особливостей виробництва робіт.

При улаштуванні основи використовують суміш різних фракцій від 5 до 40 або від 5 до 25 мм. Коефіціент стоку таких сумішей рівен 0,65-0,75.

Для просочування використовують в’язкі бітуми марок БНД 130/200 і БНД 90/130, дьогті Д-6, Д-7, ДС-6, ДС-7, ДН-7, а також емульсії.

Найбільш міцний зв’язок між щебінками і найбільшу міцність шару забезпечують в’язкі бітуми. Але чим більш в’язким є бітум, тим більш складним є просочування його в глиб шару і обволікання щебінок. Більш в’язкі бітуми використовують в районах з теплим і сухим кліматом і при великих розмірах щебінок. В районах з холодним і вологим кліматом ефективніше використання мало в’язкі бітуми або емульсії. Ці ж в’яжучі використовують при просочуванні сумішей із збільшенним змістом мілких фракцій.

Технологічні операції з улаштування шарів методом просочування проходять у такій послідовності. Роботи починаються з підготовки основи.

Укладку щебеню фракцій 40-70 або 20-40 мм виконують самохідним розподільником, профіль перевіряють шаблоном з урахуванням коефіциента ущільнення (1,25). Розмір щебеню повинен складати не більше 0,85-0,95 товщини шару основи.

Наступною технологічною операцією є ущільнення шару вальцевими катками.

Спочатку шар ущільнюють двома-п’ятьми проходами легких катків (6-8т) по одному сліду, а потім чотирма-п’ятьма проходами важких катків 10-15т. Схеми ущільнення повинні забезпечувати перекриття суміжних смуг. При ущільненні щебінь водою на поливають, тому що це погіршує счеплення органічноговчяжучого з кам’яними матеріалами.

Після ущільнення виконують перший розлив в’яжучого авторозподільниками. В залежності від умов роботи розлив виконують або по всій ширині шару, або по половині ширини. Розлив повинен бути рівномірним, без пропусків. При наявності пропусків на ці місця в’яжуче розлтвають із лейок або шланга.

При малій в’язкості в’яжучого, наприклад, дьогтю і емульсій, після укатки першого шару для заповнення крупних пор виконують розсип щебеню фракції 10-20мм в кількості 0,4-0,5 м3 на 100 м2.

Вслід за розливом гарячого органічного в’яжучого терміново до його остигання виконується розсип щебеню фракції 10-20 мм при використанні трьох фракцій або 5-10 мм при використанні двох фракцій.

Для забезпечення рівномірного розсипу використовують механічні розподільники. Якщо при другому розсипу використовується клинець, що має місце при використанні трьох або двох фракцій щебеню, його розмітають металевими мітлами поливомийних машин. Клинець повинен заповнити проміжки між крупними щебінками і заклинити їх, не утворюючи самочтійного шару.

Після другого розсипу і розмітання клинця терміново ущільнюють шар гладковальцевими катками. При ущільненні міцних порід викоритсовують важки катки; меньш міцних шари ущільнють спочатку легкими, потім важкими катками. Кількість проходів катка при використанні двох та трьох фракцій складає 6-7, при використанні чотирьох фракцій – 3-4. В процесі ущільнення розмітання щебеню мітлами повинно продовжуватися. Технологія ущільнення виконується як і у щебеневих шарів.

При закінченні ущільнення в’яжуче розливають другий раз авторозподільниками.

Після другого розлива в’яжучого до його остигання виконують розсип третьої фракції щебеню за допомогою розподільників. Кам’яну дрібноту розмітають металевими щітками поливомийних машин, щоб вано заповнила всі пори між крупними щебінками. Ущільнення виконують 5-7 проходами катка.

При використанні чотирьох фракцій щебеню після третього розсипу щебеню вчяжуче розливають третій раз.

Заключною операцією при використанні чотирьох фракцій щебеня є розсип розподільниками четвертої фракції 3-10мм. Розмітання її металевими щітками і ущільнення гладковальцевими катками при 3-4 проходах.

Розлив в’яжучого при просочуванні виконують розподільником, що рухається з постійною швидкістю. Бітум та дьоготь розливають в гарячому, а емульсії – в холодному стані.

Особа увага повинна уділятися забезпеченню необхідної норми бітума.

Для попередження ізбитку біткма і появи нерівностей поперечні стикі ділянок покриття заборонено перекривать. Для цього поперечні стикі на ділянках де повинен виконуватися розлив, покривають на ширину 2-3м бумагою або шаром піску1 см, які після розлива убирають.

По закінченню робіт по улаштуванню покриття способом просочування необхідно на період формування шару організовувати догляд за ним на протязі 20-25 днів.

Догляд включає такі операції:

- регулювання руху автомобілів для забезпечення формування і ущільнення покриття;

- додаткову подкатку основи катками перші 10 днів для рівномірного розподілення матеріау в шарі и забезпечення рівної поверхні;

- систематичне намітання дрібноти на місцяде виступає органічне в’яжуче;

- усунення недоліків.

Роботи по улаштуванню покриття і покриття методом просочування виконують в суху, теплу погоду при температурі повітря не ниже 10С, так як при більш низких температурах не вдається забезпечити обволікання бітумно-мінеральної частини. Закінчення робіт по улаштуванні необхідно передбачити за 15-20 днів до початку осіннього спаду температур для того, щоб покриття могло сформуватися при повишених температурах.

Таблиця 3.3.1 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-39А

Таблиця 3.3.2 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-53А

Таблиця 3.3.3 Техніка-економічне зрівняння варіантів МДЗ по виробництву основи напівпросочуванням

Висновок: Із приведених варіантів вибирвємо перший машино-дорожній загін з собивартістю та приведенними затратами яких найменьші, а вироботка однакова.

4.4 Технологія улаштування асфальбетонних шарів

Технологічний поцес улаштування асфальтобетонних шарів складається із таких основних операцій: приготування суміши на асфальтобетонних заводах; підготовки основи; укладання асфальтобетонної суміши; ущільнення шару.

Асфальтобетонну суміш до місця роботи доставляють автомобілями-самосвалами. Дальність транспортування повинна бути такою, щоб температура гарячого і теплого асфальтобетонної суміши на місці укладки була не меньше допустимої.

Асфальтобетонне покриття необхідно улаштовувати на ровній, сухій, чистій і непромерзшій основі. Основу потрібно ретельно очистити від пилу та бруду металевими щітками поливо-мийними машинами, або продувкою стисненим повітрям від пересувного компресора через спеціальні сопла.

В разі необхідності основу попередньо вирівнюють. При товщині вирівнювання до 5 см використовують пористий асфальтобетон, при більшій товщині – чорний щебінь.

Перед початком робіт роблять попередню розбивку, яка повинна забезпечити потребуєму товщину и ширину покриття, прямолінійність кромок. До підготовчих робіт відноситься також установка опірних брусків або укладки канатів,якщо це передбачено проектом організації робіт, встановлення маяків при ручній кладці та підсипка узбіччь.

Для кращого зчеплення покриття з основою за 1-2 години до укладки шару із гарячого та теплого асфальтобетону проводять розлив рідкого бітуму.Замість бітуму може використовуватись бітумна емульсія.Укладку асфальтобетонної суміші виконують самохідними укладчиками типу Д-150Б.При малих об’ємах робіт, на закругленнях з малими радіусами, на з’їздах і при малій ширині полоси укладка може виконуватись вручну.Укладчики забезпечують товщину укладки суміші від 5-15 см з заданим поперечним ухилом та попередньо ущльнюють шар.Ущільнююча дія укладчиків незначна і равноцінна 3-5 проходам легких катків.

Таблиця 3.4.1 Технологічна карта на улаштування покриття з мілкозерністого асфальтобетону h=8см

5. Контроль якості

Контроль якості є важливою частиною технології будівництва, він спрямований на забезпечення високої якості робіт, виконання технологічних норм і правил, забезпечення мінімальних витрат ресурсів. Контроль супроводжує кожну технологічну операцію.

 У дорожнім будівництві виділяють три види контролю: вхідний, операційний, приймальний.

Вхідний контроль проектно-кошторисної документації передбачає перевірку її комплексності і якості. Якість проектних рішень перевіряють відповідно інструкцій про послідовність проведення експертизи проектів і кошторисів на будівництво (СН 213-73).

Вхідний контроль матеріалів підрозділяють на якісний і кількісний. Якісний контроль проводять шляхом лабораторних досліджень відповідно до діючого державними стандартами не пізніше 36 годин з моменту одержання матеріалів, з реєстрацією результатів у журналах вхідного контролю. Кількісний контроль передбачає контроль якості і кількості отриманих матеріалів при їхньому одержанні з реєстрацією в тих же журналах.

Операційний контроль – контроль технологічного процесу виконання будівельних робіт, що виконують паралельно з виконанням технологічних операцій. Основними задачами операційного контролю якості виконання робіт є і забезпечення необхідного рівня якості будівництва доріг; своєчасні прояви причин виникнення дефектів при виконанні робіт і прийняття методів по їхньому усуненню; підвищення особистої і колективної відповідальності виконавців і інженерно-технічного відділу за якість виконання дорожньо-будівельних робіт. Операційний контроль якості виконують у відповідності зі схемами операційного контролю якості на виробництво дорожньо-будівельних робіт.

Схеми операційного контролю якості повинні містити: ескізи конструкцій із указівкою припустимих відхилень по Снип; перелік операцій, виконання котрых повинне перевіряти виконавець робіт чи майстер; відомості про склад контролю, установлений на підставі вимог норм і робочих креслень (як і чим повинна проводитися перевірка, найменування измеритеьных приладів, інструментів); терміни проведення контролю (коли і як часто перевіряється); перелік операцій, контрольованих при участі будівельної лабораторії, геодезичної служби і фахівців, що займаються контролем окремих видів робіт; перелік схованих робіт, що підлягають здачі представникам технічного нагляду замовника. Схеми операційного контролю є основним робочим документом при виконанні операційного контролю. Журнал операційного контролю ведеться у відповідності зі схемами операційного контролю.

Лабораторний контроль існує для визначення відповідності будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, будівельно-монтажних робіт вимогам нормативно-технічної і проектної документації, а також контролю виконання технологічних режимів. Лабораторний контроль виконують при вхідному контролі будівельних матеріалів, що надходять, виробів і конструкцій, операційному контролі будівельно-монтажних робіт, приймальному контролі, а також інспекційних перевірках якості. Результатом лабораторного контролю є висновок про якість матеріалів, виробів, конструкцій і будівельних робіт.

Геодезичний контроль передбачає інструментальну перевірку правильності виконання будівельних робіт відповідно до геометричних параметрів проекту і вимог норм, відбракування виконуваних робіт при порушенні відхилень геометричних розмірів, що допускаються.

Оцінка якості і приймання закінчених робіт і об'єктів виконується відповідно до вимоги проектів, Снип, ТУ по встановленій номенклатурі показників якості. Серед них: обсяг виробництва продукції вищої, першої і другої категорії якості у відсотках від загального обсягу продукції; відсоток об'єктів, сданых в експлуатацію з оцінками «відмінно» і «добре»; середній бал якості по конструктивних елементах.

Таблиця 4.1. Контроль якості пристрою піщаних і піщано-гравійних шарів основ і покрить (операційний)

Таблица 4.2. Контроль качества асфальтобетонных смесей (операционный)

6. Охорона праці

Комплекс мереприятий по охороні праці при будівництві дорожніх одягів складається з дотримань вимог промислової санітарії, техніки безпеки і протипожежної техніки.

Основні виробничі шкідливості:

вплив несприятливих метеорологічних факторів (сонячна радіація, висока чи низька температура повітря, висока відносна вологість повітря). Результати – теплові удари, захворювання серця, обмороження;

вплив отруйних речовин, що виявляється при роботі з дьогтями, смолами, при напличии випарів бензину й ін. Результати – отруєння, шкірні хвороби;

вплив пилу, що виявляється при розвантаженні цементу, вапна, роздрібнення ґрунтів, обробці їх мінеральними в'язкими й ін. Результати – захворювання дихальних органів;

вплив шуму і вплив вібрації. Результати – порушення нервової системи, глухота.

Для усунення цих вредностей передбачаються наступні заходи.

При впливі несприятливих метеорологічних умов: у жарку погоду переносять робочі зміни на прохолодної годинник доби, на машинах улаштовують навіси, уводять водяні процедури; у холодний період року передбачають періодичні обогревы, теплий спецодяг.

При роботі в середовищі з отруйними речовинами й у курному середовищі застосовують індивідуальні засоби захисту – респіратори, марлеві пов'язки, а при необхідності і протигази.

При підвищенні шуму вище припустимого рівня використовують різного виду наушные противошумы.

Для усунення шкідливого впливу вібрації користаються індивідуальними засобами – взуттям на товстій пористій гумовій підошві, що погашає коливання, рукавицями з ватяною чи поролоновою прокладкою, гумовими ковриками.

Унаслідок порушення вимог техніки безпеки на будівництві дорожніх одягів можуть виникати різні випадки травматизму. Перелік заходів, що попереджають травматизм, зводиться до забезпечення конструктивної міцності і стійкості дорожніх машин, створенню нормальної освітленості, дотриманню припустимих швидкостей руху машин, забезпеченню електробезпечності при роботі з машинами і механізмами.

Робочі місця і транспортні засоби необхідно обладнати засобами пожежегасіння відповідно до інструкцій з пожежної безпеки.

7. Охорона навколишнього середовища

Будівництво автомобільних доріг значно впливає на навколишнє середовище. У результаті зведення земляної полотнини, будівництва мостів змінюється ладшафт місцевості; будівництво водовідвідних споруджень, виїмок, розробка резервів змінюють протікання гідрологічних процесів; вирубка лісів, корчування пнів, зрізання кущів, порушення грунтово-рослинного шару в границях смуги відводу уздовж всієї автомобільної дороги, у місцях розробки кар'єрів також діє на гідрологічні, геокреологические, біологічні і біохімічні процеси; будівництво житлових будинків, виробничих підприємств дорожньо-будівельної галузі, експлуатації котелень, готування асфальтобетонних сумішей приводять до ліквідації рослинності, а заселення місцевості – до різкого зменшення в прилягаючих районах кількості тварин і рослин.

Після закінчення геодезичних, будівельних, изыскательных і інших робіт організації, що їх виконують, зобов'язані власними силами і за рахунок своїх засобів привести використані землі в стан, що є придатним для ведення сільського господарства. Відновлення варто проводити в ході чи робіт протягом місяця після закінчення робіт, але не в період промерзання ґрунту.

При прийманні побудованої дороги і її споруджень в експлуатацію варто провести перевірку правильності й ощадливого використання відведених земель.

Ощадливе використання земель при будівництві житло-господарських об'єктів (керування дороги, мотелі, АЗС і ін.) перевіряють по Снип ІІ-60-65 «Планування і забудова міст, селищ і сільських населених пунктів».

Особлива увага при контролі за ходом будівельних робіт варто звернути на дотримання норм по застосуванню технологічних процесів машин, устаткування, транспортних засобів, що знижують шкідливі викиди і відходи в повітря і ґрунт. Тимчасово відведені під будівництво сільськогосподарські чи землі лісові угіддя повинні бути рекультивированы.

Передачу землевласникам обновлених земель оформляють актом. Рекультивацію проводять за рахунок користувачів землі, а в кошторисі на будівництво дороги передбачають необхідні засоби.

Перелік посилань

1. Сиденко В.М., Батраків О.Т. «Технологія будівництва автомобільних доріг» ч.ІІ - ДО: Вища школа, 1970 р.

2. Любченко В.О., Коркушко Н.М. – Методичні вказівки до курсового проекту “Технологія й організація будівництва дорожнього одягу автомобільних доріг”. ХАДІ.

3. Зинченко В.Н., Титарь В.С. – Методичні вказівки на вибір основних машин для будівництва автомобільних доріг у курсових проектах і дипломних проектах. Х: ХАДИ, 1994 р.

4. Енир. Збірник Е17. Дорожні роботи. Будівництво автомобільних доріг. М: Стройиздат, 1989 р.

5. Енир. Збірник Е20. У2. Ремонтно-будівельні роботи. Автомобільні дороги і штучні спорудження. М: Стройиздат, 1984 р.

6. ДБН В.2.3-4-2000. Автомобільні дороги. Норми проектування. Київ, Госдорнии 2000 г.