Дипломная работа: Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах
(Діти
витягують предметні картинки і записують іменники на дошці за родами)
Чол. рід
Жін. рід
Сер. рід
млин
парта
яблуко
трактор
слива
кошеня
хата
колесо
малина
веселка
Іменник. Дякую, діти, знаєте ви про
мене. А зараз визначте рід іменників: яйце, курка, півень. (Діти визначають).
А тепер послухайте, як відповів учительці ваш товариш.
— Якого роду
слово «яйце»? — запитала вчителька
учня.
— Ніякого, —
відповів той.
— Чому?
— Бо не знаємо що
з нього вилупиться: півень чи курка...
Вчитель. Цікаві вправи нам дали. А
зараз, яку роботу запропонуєм нашим малятам?
Іменник. Творчу, звичайно.
(Вчитель
виставляє на дошці картину «Осінь у лісі» і на два варіанти записує по чотири
слова).
Перший
варіант.
Осінь, листя,
птахи, дятел.
Другий
варіант.
Ліс, дерева,
звірі, білка.
З цими іменниками
придумати речення, щоб вийшла розповідь і придумати заголовок, а потім учні
читають у зошитах.
Іменник. Люблять четвертокласники
думати. Ану, чи правильно ви сидите, зошити правильно поставили?
Зараз
каліграфічна хвилинка.
(Іменник
затісує на дошці перші чотири букви алфавіту: Аа, Бб, Вв, Гг, і слово «Василь»,
а діти — в зошитах).
Іменник. Ох і втомились ми: хочеться
відпочити, погратись.
МОВНІ
ЗАБАВЛЯНКИ
Гра з
м'ячем «Хто швидше?»
Іменник кидає
учням м'яча і говорить назву предмета, а вони швидко ставлять питання.
Наприклад, веселка (що?), мама (хто?), осінь (що?), лисиця (хто?).
Гра «Зайвий
іменник».
Діти плещуть у
долоні, коли в реченні є зайві слова. Наприклад:
1. У лісі ростуть
берези, ялини, дуби, лисиці...
2. У теплі краї
відлетіли ластівки, журавлі, жайворонки,
снігурі...
3. До зими
готуються: ведмеді, їжаки, білки, вовки...
4. На деревах
ростуть яблука, груші, сливи, огірки...
Завдання. Визначити число даних
іменників.
Іменник(розказує анекдот).
Питає вчителька
дітей, в якому числі слово «штани»
Учень піднімає
руку і говорить:
—Верхня частина в однині, а нижня — в множині.
Вчитель. Погляньте на годинник. Ох і
скоро йде у нас урок, а скільки ще треба зробити. Що нам приніс їжачок, які
завдання?
(Вчитель
зачитує і пропонує за годинниковою стрілкою відгадати дві загадки).
Дивний крихітний
автобус
По піску кудись
поліз.
Він бо ходить так
повільно
Через те, що без
коліс.
(Черепаха)
Запалали в чистім
полі,
Наче галстуки
червоні.
То палає в полі
так
Польовий
червоний...
(мак).
(Провідміняти
відгадки за відмінками. Потім іменник пропонує учням самостійну роботу з
перфокартками. Після роботи учнями проводиться взаємоперевірка написаного).
Вчитель. А іменнику їжачок
запропонував особисто проаналізувати його улюблене слово чи предмет.
(Іменник
записує на дошці слово «Україна» і робить аналіз за схемою).
1. Аналізоване
слово.
2. Частина мови.
3. Власна чи
загальна назва.
4. Назва істоти
чи неістоти.
5. Рід.
6. Число.
7. На яке питання
відповідає.
II. Підсумок
уроку.
Іменник. Я приношу багато користі
нашій матері Мові. Без мене ніхто не мав би імені. Я дав назви всім істотам,
предметам, подіям, яких я одягав у свої сім відмінків, два числа, три роди і
чотири відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом.
Учні.
Вивчим цю частину
мови,
Вивчимо обов'язково,
Бо вона потрібна
дуже
І мені й тобі,
мій друже.
(Л.Лужецька)
Список
використаної літератури
1.
Амонашвили Ш.А.
Личностно-гуманная основа педагогического процесса.- Минск: Университетское,
1990.- 560 с.
2.
Амонашвили Ш.А.
Здраствуйте дети!- М.: Просвещение, 1983.- 95 с.
3.
Андреев В.И. Диалектика воспитания и
самовоспитания творческой
личности. - Издательство Казанского университета, 1988. - 238с.
4.
Артемова О.І.
Розвиток креативного мовлення молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед.
наук. — Одеса, 2001.-21 с.
5.
Архипова Е.В. Проблемы речевого развития
младших школьников, Дис. ... д-ра пед. наук .- Москва, 1998.- 389 с.
6.
Бабанский Ю.К. Об
актуальных вопросах методологии дидактики// Сов. Педагогика, 1977.-№ 9.- С.
48-50.
7.
Баранов М. Виды
упражнений для формирования умений и навыков // Русский язык в школе. - 1993.
- №3. - С.18-24.
8.
Барко В.І. Розвиток здібностей і творчого
потенціалу // Обдарована дитина, 2005. - № 1. – С. 27-31
9.
Бахтин М.
Эстетика словесного творчества. - М.: Просвещение, 1979. – 365 с.
10.
Беспредельность.-II
часть.-Новосибирск: Сибирское отделение изд. Детская литература, 1990.-212 с.
11.
Біляєв О.М.,
Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І., Передрій Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення української мови в
школі: Посіб. для вчит. – К.:Рад. шк., 1987. – 246 с.
12.
Біляєв О.
Проблема методів у навчанні мови //Укр. мова і літ. в школі. — 1986. — № 10. —
С. 60-64.
17.
Вашуленко М.С. та
ін. Рідна мова: Підруч. для 4 кл.-К.:Освіта, 2004.-Ч. 1-2.
18.
Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в
початковій школі: Метод. посіб. – К.: Освіта, 2006. – 268 с.
19.
Вашуленко М.С.
Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного
початкового навчання. // Початкова школа. – 2001. – №1 – С.11-14.
20. Величко Л.И. Работа над текстом на
уроках русского языка: Пособ. для учителей.— М.: Просвещение, 1983.— 128 с.
21. Вікова психологія / За ред. Костюка
Г.О. - К.: Радянська школа, 1976.-195 с.
22. Выготский Л.С. Мышление и речь. -
М.: Лабиринт, 1996.- 415 с.
23.
Волков И.П.
Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы.-М.: Просвещение, 1982.-
144 с.
24.
Гальперин И.Р.
Текст как объект лингвистического исследования-М.: Наука, 1981.-138 с.
25.
Гац Н.А. Засоби
зв'язності тексту у початковому навчанні рідної мови // Початкова школа. -
1996. - №1. - С.23-29.
26.
Гончаренко С.
Український педагогічний словник.-К.,1997.- 376 с.
27.
Гриненко І.В.
Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх вчителів гуманітарного
профілю у процесі фахової підготовки: Дис. ... канд. пед. наук. -Тернопіль,
2008.- 266 с.
28.
Дадабаев Х.М.
Художественный текст
как средство обучения русскому языку в национальной школе : Дис. ... канд. пед.
наук -Москва, 1998.- 166 с.
29.
Державна
національна програма "Освіта (Україна XXI ст.)". К., 2003.- 56 с.
30.
Державний
стандарт початкової загальної освіти.-Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
31. Доблаев Л.П. Смысловая структура
учебного текста и проблемы его понимания /Под ред. В.В. Давыдова.— М.:
Педагогика, 1982.— 176 с.
32.
Донченко Т. До
проблеми методів навчання української мови // Українська мова і література в
школі.- № 7.-2005.- С.2-5.
33.
Донченко Т.
Власне методичні принципи навчання української мови // Українська мова і
література в школі.- № 2.-2004.- С.2-5
34.
Ермолаева -
Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материалам
зарубежных исследований)//Вопросы психологии.-1975.-№5.-С.166-175.
35.
Занков Л.В.
Обучение и развитие.— М.: Педагогика, 1975.— 440 с.
36.
Загнітко А.П.
Особливості конструювання тексту // Український синтаксис. - К., 1996. – № 2.
- С. 161-162.
37.
Ігнатенко Н.
Етапи діалогічної взаємодії молодших школярів із навчальним текстом // Школа
першого ступеня. - Переяслав-Хмельницький, 2003. -Вип.7.- С. 50-61.
38.
Ільченко Н.В. Філологічні дисципліни: розвиток
творчих здібностей учнів// Вивчаємо українську мову та літературу. - К., 2005.
- № 24. – С. 21-23.
39. Каніщенко А.П. Система роботи над
розумінням тексту у початковій школі. - К.: Національний педагогічний
університет ім. М.П. Драгоманова, 2003.-95с.
40.
Капица П.Л
Некоторие принцыпы творческого воспитания и образования //Вопросы Философии.-
1971.- № 7.- С. 16-24
41.
Караман С. Методи
і прийоми навчання української мови // Українська література в загальноосвітній школі.- 2005.- №
3.- С. 25-27.
42.
Кирсанов А.А.,
Зайцева Ж.А. Развитие творческой активности в педагогическом процессе.-Казань,
1995.-103 с.
43.
Коваленко Т.
Розвиток творчих здібностей молодших школярів.-Режим доступу: http://www.bdpu.org/main/statti/kovalenko.doc
44.
Ковалик І.,
Мацько Л., Плющ М. Методика лінгвістичного аналізу тексту. -К.: Вища шк., 1984.
-120 c.
45.
Концепція
середньої загальноосвітньої школи України// Початкова школа. – 1990. – №11 – С.
35-40.
46.
Костюк Г.С.
Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості/ Упор. В.В.
Андрієвська, Г.О. Балл, О.Т. Губко, О.В. Проскура/ Під ред. Л.М. Прколієнко.-
Київ: Радянська школа, 1989.- 608 с.
47.
Кочан І.
Лінгвістичний аналіз тексту:Курс лекцій.-Львів:Світ, 1999.-142 с.
48.
Кравчук Д.М.
Писемне мовлення учнів 1-3 класів: Посібник для вчителів. — К.: Радянська
школа, 1984. — 136 с.
49.
Кутина Н.
Структурно-смысловой анализ художественного текста.-Свердловск, 1980.-96 с.
50.
Ладыженская Т.А.,
Ладыженская Н.В. Текстовые умения. Как им учить?//Начальная школа плюс До и
После.-2005.-№5.- С. 1-6.
51.
Лысенкова С.Н.
Когда легко учиться.- М.: Педагогика, 1985.- 175с.
52.
Леонтьев А.А.
Язык, речь, речевая деятельность.- М.: Просвещение, 1969.- 214 с.
53.
Леонтьев А.А.
Слово в речевой деятельности: некоторые проблемы общей теории речевой
деятельности / отв. ред. М.М. Глушман.-3-е изд.- М.: Ком-Книга, 2006.- 248 с.
54.
Лещенко Г. Функціонально-комплексний підхід до
роботи з текстом як засіб формування комунікативної україномовної компетенції
школярів// Українська література в загальноосвітній школі. - 2005. - № 7. – С.
26-30.
55.
Лосева Л.М. Как строится текст: Пособ. для
учителей / под ред. Г.Я. Солганика.- М.: Просвещение, 1980. – 96 с.
56.
Лук А.Н. Мышление
и творчество. - М.: Политиздат, 1976.- 144 с.
57.
Львов М.Р. и др.
Методика преподавания русского языка в начальных классах.- М.: Академия, 2000.-
174 с.
58.
Мельник Т.
Система вправ з розвитку образного мовлення учнів.-Режим доступу: http://ukrlife.org/main/minerva/vpravy_movni.doc
59.
Мельничайко В.Я.
Лінгвістичні основи викладання української мови в школі // Мовознавство і
школа. – 1981. – С. 43-45.
60.
Мельничайко В.Я.
Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібник для вчителя. —
К.: Радянська школа, 1986. — 168с.
61.
Мельничайко В.Я.
Творчі роботи на уроках української мови:Посібник для вчителів.-К.:Рад.школа,
1984.-223 с.
62.
Мерзлякова Н.В. Текст малой формы как средство
развития творческих способностей учащихся на уроках русского языка : Дис. ...
канд. пед. наук.- Рязань, 2004.- 187 с.
63.
Методика
викладання української мови/ За ред. С.І Дорошенка.-К.: Вища школа, 1992.- 264
с.
64.
Методика
викладання української мови: Навчальний посібник для учнів педагогічних училищ
із спеціальністю "Викладання у початкових класах". -К.: Вища школа,
1989. – 423 с.
65.
Мир Огненный
ЧастьIII-.Новосибирск: Сибирское отделение изд. Детская литература, 1991.-304
с.
66.
Москальская О.И.
Текст как лингвистическое понятие // Иностранные языки в школе. - 1978. - №3. -
С. 9-17.
67.
Мухина О.Д.
Формирование у младших школьников умения совершенствовать текст: Автореф. дис... канд. пед.
наук.- Рязань, 2005.- 17 с.
68.
Національна
доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті.- Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/nac.doktruna.doc
69.
Наумчук М.М.
Cучасний урок української мови в початкової школі. - Тернопіль: Видавництво
Астон, 2005.- 352 с.
70.
Николаева Т.М.
Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной
лингвистике.- 1978.-Вып. VШ.- С.5-39.
71.
Ногаева С.Е.
Обучение младших школьников видам связи предложений в тексте // Начальная школа
плюс До и После.-2007.-№3.- С. 1-5.
72.
Окунев А.А.
Спасибо за урок, дети: О развитии творческих способностей учащихся // Книга для
учителя: Из опыта работы.- М.: Просвещение, 1988.- 128с.
73.
Онищук В.
О.Дидактичні основи засвоєння учнями мовних навичок і вмінь.-Укр. мова і літ. в
шк.-1971.-№3.-С. 52-55.
74.
Петрановская Л.В.
Творчеству можно научить.-Режим доступу:
http://rus.1september.ru/article.php?ID=200101203
75.
Пичугин С.С. К вопросу о развитии творческих способностей младших
школьников на уроках русского языка // Начальная школа плюс До и
После.-2004.-№3.- С. 1-3.
76.
Плющ М.Я., Грипас
Н.Я. Робота над текстом
у початкових класах: Посіб. для вчит. – К.: Рад. шк., 1986. – 168 с.
77.
Полєвікова О.Б.
Система творчих вправ як засіб розвитку мотивації до вивчення рідної мови у
молодших школярів: Автореф. дис... канд. пед. наук. — Херсон, 2004.- 23 с.
78.
Полєвікова О.Б.
Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення процесу
навчання рідної мови // Початкова школа. – 2004. - №3. – С. 15-18.
79.
Пономарева Е.Н.
Формирование у младших школьников умения структурировать текст (2 класс четырехлетней
начальной школы): Дис. ... канд. пед. наук.-СПб., 1998.- 262 с.
80.
Пузанкова Е.Н. Развитие языковой способности
при обучении русскому языку в средней школе : Дис. ... д-ра пед. наук .-
Москва, 1997.- 390 с.
81.
Програми для
середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Поч. шк., 2006. – 432 с.
82.
Равлюк Т. Діагностика та раннє виявлення
творчих здібностей учнів// Вісник Львівського університету. Сер. педагогічна. -
2005. - Вип.20. – С. 112-118.
83.
Резерв
успеха-творчество/Под ред. Г. Нойнера, В. Калвейта, Х. Клейна: Пер. с
нем.-М.:Педагогика, 1989.-120 с.
84.
Рубинштейн С.Л.
Проблемы способностей и вопросы психологической теории// Вопросы психологии,
1960.- № З.- С. 3-15.
85.
Савченко О.Я.
Розвивай свої здібності.- Навч.-метод. посіб. Для мол.шк.-К.:Освіта, 1998.- 160
с.
86.
Сисоєва С.О.
Творча педагогічна діяльність вчителя: ознаки і методи.// Обдарована дитина.-
2005. - № 4. – С. 6-14.
87.
Сисоєва С.О.
Творчий розвиток особистості: сутність, специфіка.-Режим доступу: http://osvitapublish.com.ua/tvorch/susoeva.doc
88.
Смирнова О.И. Роль антиципации в процессе
выполнения текстовых упражнений на уроках русского языка //Начальная школа плюс До и
После.-2007.-№8.- С. 1-4.
89.
Стативка В.І. Взаємозв’язане
навчання видів мовленнєвої діяльності учнів основної школи у процесі підготовки
та створення текстів. Автореф. дис... д-ра. пед. наук. – Київ, 2006.
90.
Сухомлинський
В.А. Розмова з молодим директором школи.-К.:Рад. шк., 1988.- 284 с.
91.
Сухомлинський
В.А. об умственном воспитании/ Сост. и авт. вступ. Ст. М.И. Мухин.- К.: Рад
школа, 1983.- 224 с.
92.
Сухомлинський
В.О. Сто порад
учителеві. - К.: Рад.шк., 1988. – 304 с.
93.
Сучасна
українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.,
1973. - 549 с.
95.
Теплов Б.М.
Проблемы индивидуальных различий. -М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1961.- 176
с.
96.
Українська мова з
методикою навчання в початкових класах: Інтегрований курс: Підр. для пед.
вузів/За ред. А.П. Каніщенко, Т.О. Ткачук. - К.: Промінь, 2003.- 232с.
97.
Україна ХХI століття: стратегія освіти. Державна
програма відродження освіти (тези до проекту) // Освіта.-1992.-18 серпня. – С.
2-14.
98.
Успенский М.В.
Совершенствование методов и приемов обучения русскому языку в национальной
школе. – М.: Педагогика, 1972. – 129 с.
99.
Ушинський К.Д.
Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. / Ред. кол.: В.Н.Столетов -К.: Рад. школа,
1983.-Т.1.- 488 с.
100. Халюшова Г.А. Развитие лингвитической креативности
студента университета: Дис. ... канд. пед. наук .-Оренбург, 2005.-198 с.
101. Шадриков В.Д. Психологический анализ
деятельности как системы. // Психол. Журнал.- 1988.- №. 1- С. 33-46.
102. Щукина Г.И. Роль деятельности в
учебном процессе: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1986.- 144с.
Додаток
А
Конспект
уроку
СЛІДСТВО
ВЕДЕ ДЕТЕКТИВ ІМЕННИК
4-й
клас
Мета: систематизувати та
узагальнити знання учнів про іменник як частину мови, вправляти в доцільному та
правильному вживанні іменників у мовленні; розвивати мовлення, логічне
мислення, кмітливість; виховувати пізнавальний інтерес, любов до рідного слова,
почуття радості в спільній роботі.
Обладнання: плакат для складання
динамічної таблиці «Іменник» за стратегією «Гронування», завдання для груп, плакат
зі шкалою самооцінки рівня знань, уявний мікрофон, роздатковий матеріал для
груп.
ХІД УРОКУ
І. Організація
класу.
Говорить учитель
під супровід бадьорої мелодії. Весела пісенька дзвіночка покликала нас на урок.
Я бачу ваші милі личка та очі з безліччю думок.
Ми помандруєм в
світ науки,
Що гордо Мовою
зовуть.
Та лиш
кмітливість і увагу
З собою взяти не
забудь!
На уроці ми
будемо працювати в групах, аби ви змогли, у разі потреби, спертись на дружню
руку однокласника або поділитися своїми знаннями і здобутками. Бажаю вам
відчути радість і задоволення від спільної праці.
У групах учні
розподіляють ролі і функції. Можливі такі варіанти: 1 - секретар, 2 -
дешифрувальник, З - читач, 4 - практик, 5 - поет.
- Пригадайте
головне правило роботи в групах.
Вправа
«Роз'єднай слова».
- Роз'єднайте
слова і прочитайте народний вислів:
Крикомдубанезрубаєш.
(Криком дуба не
зрубаєш.)
II. Оголошення
теми уроку.
- Зберіть скалки
і прочитайте тему уроку:
Учні складають
слова в речення і читають тему: «Слідство веде детектив Іменник».
З огляду на тему,
скажіть, що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?
Вправа
«Мікрофон».
Учні висловлюють
свої очікування.
Дамо детективу
ім'я. Вилучіть зайві літери і скажіть, як звати нашого героя.
РОМАШКА СТОЛЯР
ПОЛЯНА АВТОМАТ ПІРАТ
Повторення
правопису власних назв.
Обираємо ім'я
детективу. (Рома, Толя, Яна, Том, Іра.)
Як ви звернетесь
до детектива? (Добродію Романе, детективе Томе, пані Ірино...)
Повторення форми
звертання.
III.
Актуалізація опорних знань.
Каліграфічне
письмо.
- Пропоную
розгадати домінуючу рису характеру нашого героя.
Поновіть слова і
запишіть речення:
отХ мядюл арбод
єажаб, йот мас огой єам.
(Хто людям добра
бажає, той сам його має.)
Ця риса — доброта,
доброзичливість, гуманність.
Продовжіть
вислів:
Доброму всі
___________________ .
У групах
обговорюються варіанти і записуються індивідуально. Доповідачі оголошують
варіант своєї групи. Народ сказав: «Доброму всі двері відкриті».
- Тож, побажаємо
собі добра і злагоди в роботі.
Учні беруться за
руки і посміхаються один одному.
Повторення
знань про іменник, як частину мови.
- Що ви знаєте
про іменник?
- Складемо
таблицю та впорядкуємо свої знання. (Див. додаток.)
Вправа
«Мозковий штурм».
Учитель записує всі відповіді
учнів на плакаті чи дошці стисло навколо слова «іменник». Коли всі ідеї
записані, починаємо встановлювати зв'язки між поняттями.
- Систематизувати
знання нам допоможе КУБ.
Озвучуємо правило
про іменник за питаннями граней куба.
Вправа
«Кубування».
Учні
відповідають індивідуально.
Частини мови
Питання
Значення
Категорії
Член речення
Приклад
Динамічна
пауза.
Щоб перейти до
практичної роботи, зберемо свої думки.
До кожної
групи дібрати 3—4 іменники. Визначити граматичні категорії роду і числа.
І-ша група: явища природи;
2-га група: знаряддя праці;
3-тя група: домашні тварини;
4-та група: риси характеру.
Група обирає
конверт із завданням і виконує його. Після виконання доповідач озвучує на весь
клас. Інші слухають і аналізують (виправляють, доповнюють).
Фізкультхвилинка.
- Щоб далі
працювати, потрібно м'язи розім'яти. Згадаймо роль відмінків у мовленні та
виконаймо зарядку.
Наче лицарі казкові,
Вірно служать
рідній мові.
Так слова єднати
вміють,
Що усі їх
розуміють.
Ти — малятко, я —
малятко,
Ми подружимось
спочатку.
Вліво, вправо
повернись.
І присядь, не
забарись!
Пострибай на
місці трішки.
Хай попрацюють
твої ніжки. Л. Українець
Повторення
знань про відмінки.
Це завдання
учні можуть виконати самостійно, провести взаємоперевірку в межах групи.
Доповідач озвучує правило на весь клас.
Завдання для
груп.
І-ша група.
Поставити іменник
у форму орудного відмінка однини, записати, пояснити правопис.
Учні йшли до
школи з (радість).
Хліб пахне
(любов) трударів.
Ми милувались
молодою (зелень) на деревах.
2-га група.
Поставити іменник
у форму орудного відмінка однини, записати, пояснити правопис.
Могутнім
(богатир) стоїть на галявині самотній дуб.
Під (гай) в'ється
річечка.
Дідусь (ліхтар)
освітив стежку.
3-тя група.
Поставити іменник
у форму місцевого чи давального відмінка однини, записати, пояснити правопис.
Маринка
всміхнулась (подруга).
«Я у слона сидів
у (вухо)».
На (фабрика)
працює моя бабуся.
4-та група.
Поставити іменник
у форму орудного відмінка однини, записати речення, пояснити правопис.
Земля оповита
(тиша).
(Зима) ми чекаємо
Новорічне свято.
Марійка
підкреслила підмет однією (лінія).
Довідкове
бюро.
Після виконання
завдання вчитель пропонує поміркувати над значенням відмінків в українській
мові.
В українській
мові є 7 відмінків.
В Індії діти
вчать лише форму 2 відмінків, у Румунії — 16, а в Дагестані аж 48.
Учні, що
отримали напередодні цікаву інформацію про відмінки, доповідають.
Динамічна
пауза.
Читання вірша —
послання детектива Іменника.
Звучить легка
музика.
Весна
Весна, весною,
про весну...
Уже в листочках
клени,
Мов дзвін, гуде
весна.
А в класі
іменник.
Відмінюєм
«весна»:
«Прийшла весна,
Зоря весни.
На вербах котики
рясні!
Привіт весні,
Стрічай весну!
Тоді зустріну, як
засну...»
Весна, весни,
весну, весні,
Весною, про
весну...
І зайчик, як
блешня, в вікні
Збудив блакить
ясну,
Знов по спині
тиняється,
Від ока він
ховається.
Весна відмінкам і
пісням
Охоче
підкоряється.
Я.Аким
Складання
загадок.
Дібрати слова за
питаннями і відповіддю, скласти загадку.
Учні складають
загадки і задають їх іншим групам.
1-ша група.
Стоїть хлопчик
(під чим?) під ______.
Накрив (що?)
________ (чим?) ________.
(Гриб.)
2-га група.
(У чому?) У
_______ родилась,
(У чому?) у
________ робилась,
(У чому?) у
________ плаче.
(Скрипка.)
3-тя група.
Не розбивши
(чого?), не з'їси (чого?).
(Горіх.)
4-та група.
Сидить баба (на
чому?) на ______ вся закутана (в
чому?) в
________.
(Капуста.)
- Слова якої
частини мови вам допомогли виконати завдання?
V. Підсумок
уроку.
- Ми закінчили
вивчати тему «Іменник» у 4-му класі. На початку вивчення теми на шкалі ви
виставляли позначку, де знаходяться ваші знання. Я пропоную знову повернутись
до шкали і визначити рівень своїх знань тепер.
Шкала накреслена
на плакаті. Учні підходять і ставлять свою позначку.
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
І—І—І—І—І—І—І—І—І—І—І—І—►
- Чи справдились
ваші сподівання від уроку?
Продовжіть
речення: «Сьогодні на уроці для мене було важливим...»
Вправа
«Мікрофон».
Домашнє
завдання.
- Щоб вогник до
пізнання у вас не згасав, хочу познайомити вас ще з однією цікавинкою у світі
мови. Прочитайте ці рядки в різних напрямках:
на ринок дід
кониран
сіно ніс
Такі слова,
навіть цілі речення, називають паліндромами.
Отже, ви можете
вдома:
• виконати вправу
189;
• розв'язати
задачу-жарт.
Задача-жарт
роздрукована на окремих аркушах. Учитель роздає завдання охочим.
Ішов якось
дорогою старий, а назустріч йому солдат.
- Доброго дня, батьку!
— вітається солдат.
- Доброго
здоров'я! Тільки не називай мене батьком, а так, що, хочеш, спочатку читай це
слово, а хочеш — з кінця — зміст однаковий. (Дід.)
Ім'я у мене:
хочеш, зліва направо читай, хочеш, навпаки — все одно. (Пилип.)
Та й живу я в такому
будиночку, що зміст не зміниться, що, як хоч, читай. (Шалаш.)
Біля нього росте
рослина з чудернацькою назвою, яку можна з усіх боків читати. (Біб.)
А ім'я у моєї
баби з тією самою властивістю. Ось і розгадай! (Алла.)
Замислився
солдат. Може, ти йому допоможеш?
Дібрати
іменники-паліндроми, скласти з ними речення, визначити граматичні категорії.
Додаток
Додатки.
Вправи для
відмінювання іменників.
Українська
мова 4 клас
Мета.Вдосконалювати вміння визначати відмінки
в іменниках. Повторити розбір іменників як частини мови і членів речення.
Формувати поняття про відмінок іменника, як єдність значення форми та його
функції. Розвивати зв'язне мовлення, грамотність учнів, поповнювати їх
словниковий запас. Виховувати любов до рідної землі, до української мови, до
минулого нашої держави.
Обладнання. Сигнальні картки,
перфокарти, таблиця «Відмінювання іменників», зразок письма буквосполучень: ем,ве, ребуси, схеми речень, карта України.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційна частина.
Діти,
привітайтеся із гостями. Сядьте рівненько. У нас урок української мови.
Дзвоник дзвенить,
не стихає,
Школярів усіх
скликає:
- Гей, до класу
поспішайте,
На місця свої
сідайте.
На сьогоднішньому
уроці ми з вами вирушаємо в подорож.
А якою країною ми
з вами будемо подорожувати, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.
Загадка.
Красивий, шедрий
рідний край
І мова наша
солов'їна,
Люби, шануй,
оберігай
Усе, що зветься
... (Україна)
Отже, ми з вами
будемо мандрувати містами України. Але ці міста будуть незвичайні. Перше місто,
до якого ми відправимося це — Місто Каліграфія.
II. Каліграфічна хвилинка.
Щоб рівно і гарно
слова написати,
Нам з'єднання
букв слід усім пригадати,
Одна лиш хвилинка
для цього дається,
Щоб кожна дитинка
зуміла навчиться.
Зараз ми з вами
напишемо буквосполучення: ем,ве. Часто ці з'єднання ви пишете
неправильно. Пишемо 1 рядочок ем,(Яремча); 2рядочок - ве.
Ці з'єднання ви зустрінете в нашій подальшій роботі на уроці.
— Чого це місто так називається?
— Чого ви навчились корисного у цьому місті?
III. Актуалізація опорних знань.
— Яку частину мови ми почали вивчати?
— Що таке іменник?
— Як змінюється іменник? (Число, відмінки)
—Вякому роді можуть вживатися
іменники?
— На яке питання відповідають назви істот?
— На яке питання відповідають назви неістот?
— Які іменники власні, а які загальні?
IV. Оголошення теми уроку.
А зараз, щоб
дізнатися тему уроку, нам потрібно послухати віршик.
Сьогодні ми
іменники
Продовжимо
вивчати,
Потрібно нам
навчитися
Відмінки
визначати.
— То яка мета нашого сьогоднішнього уроку?
— Що ми будемо в іменниках визначати? (Відмінки)
V. Словниковий диктант.
Побували ми з
вами у чудовому місті Каліграфія. А зараз час вирушати до наступного міста.
Місто, в якому ми з вами побуваємо, називається місто Велетнів.
Ви подумайте і в
кінці нашої подорожі цим містом скажете, чому воно так називається.
Швидко й грамотно
писати,
Та ще й правила
назвати
Всі, що в мові
нашій є,
Пам'ятайте завжди
ви.
Мешканці міста
Велетнів хочуть перевірити вашу грамотність.
Записуємо слова в
рядочок через кому.
Приготувалися?
Будьте уважні.
Диктант буде
носити творчий характер. (Один учень записує біля дошки, всі інші в зошити).
— Запишіть назву нашої держави;
— записати столицю нашої держави;
— яка найбільша річка України?;
— записати автора «Кобзаря»;
— найвища вершина українських Карпат;
— яка річка протікає через наше село?
(Україна,
Київ, Дніпро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Серет). (Оцінювання. Усні
запитання. Провідміняти уснослово «Україна»).
— Ми побували з вами в місті Велетнів.
— Скажіть, будь ласка, чому воно так називається?
— Що ви запам'ятали, мандруючи цим містом?
— В яких словах зустрічається ем і ве?
VI. Гра «Наш відмінок».
Наша подорож
триває. Ми відправляємось з вами до міста Ігротеки.
— Як ви вже,
напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограємось.
Гра — це чудовий
світ
Для учня щоднини,
Є в ній творчості
політ
Для кожної
дитини.
Отже, у вас у
кожного є на парті сигнальні картки.
Ваше завдання:
визначити відмінок іменника «хліб». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому
вжите це слово. Готові?
Хліб — усьому
голова.
Багато снігу —
багато хліба.
Завжди люди
дякують хлібові.
Гостей
зустрічаємо хлібом.
Кетяги калини
лежать на хлібині.
— А чому саме О.в. в слові «хлібом» — (num. Чим?)
— То які є відмінки? На які питання вони відповідають?
Одне з
найяскравіших багатств нашої землі — це викупане в сонячному промінні золоте
колосся пшениці, і, як видно на державному прапорі України, неозорі поля
пшениці, розміщені під блакитним, мирним небом. Тому й ви, діти, повинні
берегти хліб, шанувати працю хлібороба.
VII. Самостійна робота. Перфокарти.
Подорож наша
продовжується. Ми з вами відправляємось до наступного міста.
Місто
Перфокарт.
Ще змалечку кожен
мріє
Дорослішим стати
Й самостійно над
собою
Вчитись
працювати.
Я роздаю вам
перфокарти. Ваше завдання: розібрати іменники, як частину мову.
с.р.
Група А — 4 слова
Група Б — 3 слова
Група В — 2
слова.
Перевіряємо. З
кожної групи зачитують слова (по 1 іменнику). Наприклад, моря — «що?»
іменник, загальний, неістота, множина.
— Які моря омивають нашу Україну?
— Чому це місто так називається?
— Що ви повторили в цьому місті?
VIII. Фізкультхвилинка.
— А зараз ми
вирушаємо до міста Здоров'я.
Рух — це є
здоров'я наше,
Він підбадьорює
всіх нас,
Давайте ж встанем
цілим класом,
Фізкультхвилинки
прийшов час.
Школярі всі
дружно встали,
Фізхвилинку
розпочали.
Руки гарно
розім'яли,
Як Клички
побоксували,
Як Шевченко у
футболі
Забиваємо ми
голи.
Всі, як Бубка,
пострибали
І за парти
посідали.
— Чому це місто так називається?
— Що потрібно робити, щоб бути здоровим?
IX. Ребус-загадка.
Подорож наша
триває. Ми зараз помандруємо до міста Ребусидія.
— Як ви думаєте,
що ми будемо робити в цьому місті?
У місто Ребусидія
Всім варто
завітати,
І всі його загадки
Вас прошу
відгадати.
Завдання. Усно
прочитати ребус і розгадати.
(У лісі при
доріжці, стоїть на одній ніжці).
Завдання. 1 учень, що читав ребус,
провідміняє слово «гриб», а для всіх інших наступне завдання.
X. Робота з підручником.
Наступна наша
зупинка в місті Мислителів.
Книги — морська
глибина,
Хто в них пірне
аж до дна,
Той, хоч і труду
мав досить,
Дивнії перли
виносить.
(І. Франко)
—Хто написав цей вірш?
—Які твори І. Франка вам відомі?
Завдання. Відкрили книжку на сторінці
75, вправа 162.
Списати перше і
останнє речення і підкреслити головні й другорядні члени речення.
Група А: за схемами(2 скласти і
записати речення. Схема: ... _ _ _ ===2) Хто? Що роблять? Де?
Група Б: до цих речень з вправи
скласти схеми.
Група В: переписати речення.
— Чому це місто так називається?
— Що в ньому ви запам'ятали?
XI. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Наша подорож
підходить до кінця.
— В яких містах ви побували?
— Яке місто вам найбільше сподобалось? Чому?
— Домашнє завдання: стор. 76, впр. 165.
Група А: провідміняти 2 іменники,
скласти за схемою речення.
Група Б: розібрати 1 іменник, як
частину мови.
Група В: відгадати загадки.
Збігла подорож,
як коротка мить,
Час наш дуже
швидко біжить,
Ще попереду у вас
багато кроків,
І цікавих, і
важких уроків.
Завдання
покличуть у майбутнє,
Найскладніше
завдання — життя.
Так старайтесь
вправно все вивчати,
Пам'ятайте: учня
скарб — знання!
На наступних
уроках ми з вами помандруємо іншими містами нашої України, дізнаємося багато
цікавого.
НАОЧНІСТЬ ДО
УРОКУ
1. Карта
України.
1.Місто Каліграфія.
2.Місто Велетнів.
3.Місто Ігротеки.
4.Місто Перфокарти.
5.Місто Здоров'я.
6.Місто Ребусидія.
7.Місто Мислителів.
2. Перфокарти.
Таблиця
відмінювання іменників.
3.Схеми речень.
4.Сигнальні картки на кожного учня.
Додаток Б
Конспект уроку
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ
2-й
клас
Мета:закріпити поняття «іменник»; повторити написання словникових слів;
формувати навички каліграфічного письма; розвивати вміння виділяти головне,
узагальнювати, систематизувати; виховувати почуття прекрасного, любов до
природи.
Учитель. Діти, що це за музика? Швиденько за парти, послухаємо, звідки вона лунає.
Входить Осінь. Музика стихає.
Осінь. Моя
душа, мій сум і гріх
І
тисячі моїх доріг —
Усе
не вічне, я це знаю,
І
все ж завжди себе питаю:
Чом
не зробити все у світі вічним?
Весь
світ чарівно б прикрашала,
Дарунки
щедрі б роздавала.
А
втім: з дерев опало листя,
Затихло,
впало на поріг.
І
горобина у намисті
Уже
чека на перший сніг.
—
Добрий день,
дітки. Не дивуйтесь, що я така сумна. Вітер-пустунець жене мене по світу. І я
зовсім не знаю, де можу опинитися. І що зі мною буде — я не знаю. Переді мною
тільки ця нескінченна стежинка (відкриває карту подорожі). Можете
помандрувати цією стежиною.
Учитель. Ну що, діти, підемо цією стежиною? Дивіться, скільки тут цікавого. І
друзів, напевно, зможемо знайти.
Каліграфічна хвилинка.
Учитель. Вітер поніс осінь далі. Та подивіться, він із нами попустував. Я
приготувала для вас каліграфічно написані букви, а він їх порозкидав.
Подивіться, що вийшло (вивішує таблицю розчерків).
—З якої букви цей елемент?
—Якої частинки букви не вистачає?
—Як починати писати цей елемент?
Діти пояснюють написання і з 'єднання.
—Спробуймо записати в зошит.
—Які з'єднання використано в цих
елементах? Учні записують у зошит.
II. Робота над вивченим
матеріалом.
Учитель. Ми пішли у ліс гуляти,
Все
навкруг спостерігати.
А
дерева тягнуть віти,
Кажуть
нам: «Добридень, діти».
Хто
це там заховався за деревом і плаче?
Вона
плаче та ридає,
Що
вже пір'ячка не має.
Дід
з бабою його спалили,
З
каченятами летіти не пустили.
(Кривенька качечка.)
—
Молодці, вгадали. Ось яке завдання вона для нас приготувала.
Словниковий диктант.
У вигляді загадок, відгадки до яких діти записують.
— Останній місяць осені.
— Колір, який забороняє рух.
— Пташка, яку називають лікарем дерев.
— Полохливий звірок з куцим
хвостиком.
— Скупчення плодів або квітів на одній
гілці.
— Предмет, у якому учні носять книжки,
зошити до школи.
—
Учень, який відповідає за порядок у класі. Перевірка словникового диктанту
відбувається за допомогою малюнків, під якими написані словникові слова.
Підкреслити слова, які відповідають:
на питання хто? — І варіант;
на питання що?— II варіант.
Перевірка — учень з кожного варіанту читає своє завдання.
— Прямуємо
далі. Між гілками високо в небі заґелґотали дикі гуси. А кого це вони несуть на
своїх крилах?
Хлопчик
на подвір'ї грався,
Гусенятам
сподобався.
Сестриця
його рятувала
Та
додому повертала.
Ось
яке завдання приготували Василько і Маруся.
Робота в парах (завдання на картках, див. додаток).
—
До кожного слова, що означає багато предметів, доберіть слово, що означає один
предмет, і навпаки: якщо один предмет, то дібрати слово, що означає багато
предметів.
Перевірка — викликаний учень читає із зошита.
—
Тепер нам треба прямувати через густий дрімучий ліс. Цікаво, що нас там чекає?
Фізкультхвилинка.
Входить Баба Яга.
Баба Яга. Ой, діточки, маляточка. Маю такий клопіт, такий клопіт. Оце ходжу по лісі
й шукаю свою хатинку. Тільки вийду в ліс по гриби, повертаюся, а в домі безлад.
Заховалась я раз за кущиком, дивлюся і не вірю своїм очам: витягає моя хатинка
навушники і нумо кумедний танець танцювати. Я як вискочила, як гримнула на неї,
а вона як чкурнула, до цього часу шукаю. І музика ця така чудна. (Звучить
«Танець веселих каченят».) Що ж це за танець? (Діти встають і під музику
танцюють.) То і ви це знаєте, і ви так танцювати вмієте? (Баба Яга
танцює і вибігає з класу.)
Робота над словами, близькими за значенням.Учитель. Біжить
зима-метелиця,
По
доріжці стелиться,
Сніжинки
напускає,
Осінь
проганяє.
—
Між деревами жевріє вогник. Завітаймо до братів-місяців і трішечки погріємось.
Ось які завдання вони приготували для нас. Із поданого тексту випишіть слова, близькі
за значенням. (Текст записаний на дошці.)
Хто дід?
З'їжджалися
дочки у гості до діда.
Ось
там Завірюха санчатами іде,
За
нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця
Хугу з собою веде.
А
тільки-но вітер у полі завіє,
Як
стануть на лижі Хуртеча й Завія.
Нарешті,
удвох з Заметіллю, приїхала
Найменша
— улюблена донечка Віхола.
А Свашенко
Групування предметів за родовими і видовими ознаками.
Учитель. Звірів друзі полякали,
Бо
всі вкупі проживали,
Їжа
та будиночок знайшлись,
Без
хазяїв обійшлись.
Здогадались?
Цей віршик до казки «Зимівля звірів». Вони згуртувалися і все змогли подолати.
Слова також можна групувати за певними ознаками.
Виконаймо
вправу 248. Кожен ряд працює з одним рядком слів.
—
Непомітно ми підійшли стежинкою до казкової хатинки.
Входить Зима.
Заснуло
все — зима настала,
Всіх
ковдрою пухнастою вкрива.
Сніжинки
у повітрі закружляли,
Співають
— це зима!
Зима. А
що це за гості до мене завітали?
Учитель. Це учні другого класу.
Зима. Зараз
ми перевіримо, чи вміють ці учні визначати власні і загальні назви. Учні
сусіднього класу вивчили правила вживання великої букви і так розділили слова
на власні і загальні назви. (Вивішує плакат.)
Загальні назви Власні назви
Учень
Дніпро
Річка
Жоржина
Дощ
Іван Петрович
Пес
Бровко
Повітря
Київ
жовтень
III.
Підсумок уроку.
Зима. Приємно
було з вами познайомитись. Ви гарно потрудились, щоб дійти до мене. Я вам
насиплю багато снігу, щоб було весело взимку. А на згадку про цю зустріч
прийміть від мене ось такі подарунки.
Зима вручає пам’ятки, надруковані на сніжинці: «Говори і пиши правильно».
Учитель. Дякуємо тобі, Зимо, за подарунки цікаві. І вам, діти, дякую. Ми сьогодні
повторили все, що вивчили про іменник. Ви сьогодні всі старалися, молодці.
Домашнє завдання.
—
А зараз запишіть домашнє завдання — вправа 251.
Додаток Картка 1
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Батько
—
рушники
—
озеро
—
вовки
—
Картка 2
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Жінка
—
слони
—
човен
—
ворони
—
Картка З
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Ліс
— руки-струмок — прапори —
Картка 4
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Дуб
—
будинки
—
вода
—
класи
—
Картка 5
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Квітка
—
годинники
—
перо
—
рушники
—
Картка 6
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Село
—
зерно
—
сопілки
—
коні
—
Картка 7
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.
Жито
—
дерево
—
хмаринки
—
м'ячі
—
Картка 8
Зміни
слова так, щоб вони означали багато предметів. До кожного слова, що означає
назву кількох предметів, допиши слово, що означає назву одного предмета.