Задачі - це предписана робота або її частина, яка повинна бути виконана наперед зазначеним способом в завчасно домовлені терміни. Для зазначених цілей перед РТА "Рубін" розрізняють слідуючи задачі:

1. Забезпечення якості виконуваних робіт та послуг стандартам, вимогам нормативно - технічній документації;

2. Виконання замовлень на послугу в термін, відповідний бажанню замовника (в межах термінів, обумовлених технологією виробництва);

3. Забезпечення естетичного стану приймального пункту, кімнати очікування;

4. Технічний та комплексний контроль якості і виробництва послуг й обслуговування населення;

5. Створення прихильних та доброзичливих умов для праці робочого персоналу, раціональна організація робочого місця (гнучкий графік роботи, зручне робоче місце, відповідні умови для відпочинку);

6. Введення прогресивних форм обслуговування - термінове виконання замовлень по ремонту телерадіоапаратури, абонентське обслуговування, транспортування відремонтованих приладів додому замовнику;

7. Організація реклами та інформації - реклама в місцевій пресі, на рекламних щитках по вулицях міста;

8. Обладнання новими засобами зв'язку (телефон, факс) та комп'ютерами (кабінет директора та головного бухгалтера).

Структура відноситься до тих факторів, які перш за все визначають ефективність функціонування підприємства. В свою чергу сама структура відображає співвідношення між окремими частинами всієї маси послуг й утвореним поділом праці. Організаційна структура підприємств з ремонту побутової техніки залежить віл багатьох факторів, основними з яких є номенклатура ремонтуємих машин та приладів, особливості їх конструкції, ступень спеціалізації підприємства, обсяг ремонтних робіт низ.Раціональною структурою може вважатися така, при якій найбільш повно задовольняється попит населення на послуги, створюються максимально зручні умови споживачам при користуванні послугами, при цьому найбільш повно використовуються виробничі потужності підприємства, обладнання, виробничої площі, і внаслідок досягаються найкращі показники діяльності підприємства як при виробництві послуг, так і при обслуговуванні населення (висока продуктивність праці, низькі капітальні витрати, низька собівартість послуг, мінімально можливий термін надання послуги при найбільш задоволеному попиті на послуги. Структура підприємств з ремонту побутової техніки динамічна, її мінливість визначається технічним прогресом, розвитком спеціалізації, введенням нових видів послуг й нових форм обслуговування низ.

В цілому, організаційна структура - це логічне співвідношення рівней управління, які побудовані в такій формі, яка дозволяє забезпечити організації ефективне взаємовідношення з зовнішнім середовищем та досягнення намічених цілей.

В ПП РТА "Рубін" організаційна структура має лінійно - функціональний характер, це пояснюється тим, що підприємство поділене на декілька окремих елементів, у кожного з яких свої чітко визначені конкретні задачі та обов'язки (додаток 3).

Управління підприємством здійснюється у відповідності зі Статутом РТА "Рубін", затвердженого власником і зареєстрованого виконкомом Новокаховської міської Ради народних депутатів за № 1411 21 лютого 2001 року, на основі поєднання прав власника та уповноваженого на проведення ним господарської діяльності керівника - директора РТА "Рубін". Загальне керівництво підприємством здійснює власник, а адміністративне - прийнятий на підприємство за трудовим контрактом директор:

1. Функції та повноваження власника:

- наймання та звільнення директора, інших відповідальних працівників підприємства;

- встановлення штатного розкладу та інших актів регулювання діяльності підприємства;

- видання розпоряджень обов'язкових до виконання усіма працівниками;

- встановлення планів господарської діяльності;

- розпорядження без доручення майном підприємства;

- відкриття рахунків у банках та проведення операцій за ними (з участю бухгалтера) та у разі необхідності директора, або передача директору функцій щодо проведення операцій за рахунками підприємства, з правом першого підпису;

- представництво підприємства без доручення у взаємовідносинах з органами влади та управління фізичними та юридичними особами;

2. Функції та повноваження директора:

- опрацьовує для затвердження власником акти внутрішнього регулювання діяльності підприємства;

- затверджує графіки змін, відпусток, та інші документи адміністративного характеру;

- видає накази з усіх питань, що не належать до компетенцій власника;

- контролює виконання службових обов'язків бухгалтером та іншими працівниками;

- представляє для затвердження власником плани фінансово -господарської діяльності;

несе відповідальність за виконання цих планів та належне функціонування підприємства.

Організаційна структура РТА "Рубін" складається з двох основних блоків - самого телерадіоателье "Рубін" та ділянки проводового'телебачення "Сокіл" . РТА "Рубін" має слідуючий склад працівників:

1. Начальник - забезпечує контроль за своєчасним, якісним ремонтом телерадіоапаратури, дотримування правил обслуговування населення, доброзичливе відношення зі споживачами, наявністю необхідних запчастин; здійснює набір кадрів, контролює їх роботу, а також дотримання ними правил та норм охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку;

2. Бухгалтерія (3 чоловіка) - ведення бухгалтерського обліку фінансово -господарчої діяльності,; відповідність за вчасне надання фінансової звітності;

3. Приймальник (1 чоловік) - прийом та розподіл замовлень на ремонт телерадіоапаратури між майстрами;

4. Касир - диспетчер (1 чоловік) - здійснення розрахунків із замовниками, видача заробітної плати робітникам РТА "Рубін", ведення касової книги і складання касової звітності;

5. Телерадіомайстерня - виконання ремонту телерадіоапаратури:

- Радіомеханіки з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури (4-6 розрядів; 6 чоловік) - виявлення причин несправностей та виконання робіт щодо усунення неперіодичних несправностей та настроювання чорно-білих лампових і лампово-напівпровідникових телевізорів усіх класів. Установлення кольорових телевізорів. Вияснює причини несправностей і виконує роботи з ремонту та настроювання кольорових і чорно-білих телевізорів, конвекторів дециметрового діапазону, лампових і транзисторних радіоприймачів та радіол 1 і вищого класів стереофонічних, автомобільних приймачів усіх типів, магнітофонів лампових і транзисторних 2 і 1 класів. Виконує роботи з модернізації вузлів і блоків радіотелевізійної апаратури.

Ділянка проводового телебачення має слідуючий склад працівників:

1. Начальник - здійснює контроль за стабільністю та безаварійністю роботи телевізійних станції, якісне транслювання програм проводового телебачення, регулярністю оплати за нього, згідно договору, доцільне обслуговування кабельних мереж, а також здійснює набір кадрів, контролює їх роботу, а також дотримання ними правил та норм охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку;

2. Касир-диспетчер (1 чоловік) - прийом замовлень на підключення (відключення) до мережі проводового телебачення, видача заробітної плати робітникам ділянки проводового телебачення, ведення касової книги і складання касової звітності;

3. Контролери (2 чоловіка) - контроль за своєчасною сплатою за надані послуги;

4. Телевізійна станція - транслювання програм кабельного телебачення:

- Радіомонтери приймальних телевізійних антен (4-6 розрядів, 6 чоловік) -виконання робіт з установки, монтажу та ремонту синфазних багатоелементних антен колективного прийому телебачення (у метровому та дециметровому діапазонах хвиль) і радіомовлення, складних антен для тяжких умов прийому (сильні відображені сигнали, інтенсивні перешкоди тощо) з висотою споруд понад 9 метрів, улаштування кабельних повітряних та підземних переходів. Ремонт транзисторних підсилювачів, конвертерів. Здача та прийом заново установлених антенних систем колективного прийому радіомовлення і телебачення. Виконання робіт з установки, монтажу і ремонту складних систем колективного прийому телебачення і радіомовлення понад 200 телевізорів та радіоприймачів. Вимірювання телевізійних сигналів і розрахунок усіх систем колективного прийому телебачення і радіомовлення за типовими схемами.

Взагалі, на підприємстві РТА "Рубін" працює 23 чоловіка досить високої кваліфікації. Фонд заробітної плати складає в середньому 11 540 гривень. Система заробітної плати пряма відрядна, премії, доплати на РТА "Рубін" не передбачені. Заробітна плата посадовим особам виплачується відповідно зазначеним тарифним ставкам, робітникам - в залежності від норм виробітку, у відповідності з трудовим договором.

Ефективність виробництва послуг залежить не тільки від правильного вибору організаційної структури управління для досягнення місії, кваліфікованої роботи персоналу, але й від інших чинників:

• методів організації виробництва послуг та праці;

• забезпеченості технологічних процесів;

• характеру обладнання, що використовується;

Взагалі, в процесі надання послуги можливо виділити 3 невіддільних взаємозв'язаних процесу:

1. Приймання замовлень на послугу;

2. Виробництво послуги (ремонтні роботи);

3. Видача замовлення клієнту.

Процес прийняття замовлення на послугу на підприємствах з ремонту побутової техніки складається з огляду пошкоджень побутового приладу, виявленням дефектів та несправностей, оформленням замовлення на послугу (видача квитанції).

Процес видачі замовлення складається з перевірки виконаного обсягу робіт і контролю якості їх виконання. Під час видавання замовлення на ремонт замовнику повертаються всі замінені за його рахунок складові частини, блоки, вузли і комплектувальні вироби.

Виробничий процес (безпосередньо ремонт) являє собою вплив живої праці, тобто доцільної діяльності працівника на предмет праці за допомогою відповідних знарядь праці. Таким чином, виробничий процес на підприємствах з ремонту побутової техніки - це сукупність взаємодійних процесів праці та природних процесів, які направлені на збереження і відновлення необхідних властивостей предметів, які знаходяться в особистому користуванні у населення. Виробничий процес спрощується внаслідок спеціалізації, яка створює можливості для застосування спеціального високопродуктивного обладнання і технологічної оснастки. Поглиблення спеціалізації ремонтних підприємств сприяє скороченню числа типорозмірів побутових машин та приладів, упровадженню типових і групових технологічних процесів, що призводить до зменшення трудових витрат на ремонт предметів побутової техніки.

Для РТА "Рубін" притаманний індивідуальний тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою ремонтуємих приладів, технологічною спеціалізацією виробництва, одиничним методом організації виробництва, що означає, що в ремонті знаходяться різні по конструкції та технології ремонту прилади і машини, ремонт здійснюється по спрощеній технології на універсальних робочих місцях. В РТА "Рубін" застосовується універсальне обладнання, розташоване по групах однотипних приладів (машин) та універсальні інструменти і прилади.

Одним з найважливіших засобів технічного процесу є модернізація, тобто приведення старого обладнання у відповідність з сучасними вимогами шляхом внесення часткових змін та удосконалень в конструкцію машин з метою збільшення їх ефективності. Вона проводиться з метою поліпшення рівня механізації і автоматизації, розширення технологічних можливостей, збільшення надійності та довго тривалості, підвищення безпеки праці.

Важливим моментом організації і планування технологічного процесу надання послуги та для нормування праці (робот) є розробка технічних норм часу. Технічна норма часу - це норма витрат робочого часу на виконання заданого обсягу робот (виробничих операції) при найбільш ефективному використанні всіх засобів виробництва; складається з:

, (2.1)

де:

ТНЧ - технічна норма часу;

tn-3 - підготовчо - заключний час;

tum - штучний час;

п - кількість виробничих операції.

Підготовчо - заключний час - це час, який використовується працівником для підготовки до даної роботи та виконання дій, необхідних для її закінчення. Такими діями можуть бути:

• отримання і здання технічної документації, матеріалів, запчастин, інструменту, приладів;

• ознайомлення з роботою;

• підготовка робочого місця до виконання даної роботи;

• налагоджування обладнання;

• установка і зняття приладів і інструменту;

• здача виконаних робіт.

Штучний час складається з оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, часу відпочинку та природних потреб:

, (2.2)

де:

tum - штучний час;

ton - оперативний час;

to6 - час обслуговування робочого місця;

tвід - час відпочинку та природних потреб.

• оперативний час - це час, який витрачається робітником на безпосереднє виконання завданої роботи (або операції):

• основний (технологічний) час - та частина оперативного часу, на протязі якого здійснюється безпосередня мета технологічного процесу. Може бути ручний, якщо робота (операція) виконується робочим без застосування механізмів;

• допоміжний час - витрачається робочим на окремі (різні) заходи, які забезпечують виконання основної роботи та тієї роботи, яка періодично повторюється. Також може бути ручний.

• час обслуговування робочого місця - це час, який працівник витрачає на догляд за обладнанням, пристосуванням, інструментом і взагалі за робочим місцем для додержання його в робочому стані на протязі робочої зміни;

• час на відпочинок та природні (особисті) потреби - це час регламентованих перерв працівника.

Технічно обґрунтовані норми часу вказані у довідникових матеріалах, які призначені для встановлення нормативів технічного нормування праці. Взагалі, всі нормативи поділяються на два види:

1. нормативи режимів роботи обладнання - чисельна величина, на основі якої виконується настанова раціональних режимів. роботи обладнання (швидкість, подача та інше);

2. нормативи режимів робочого часу - для нормування ручних елементів роботи (тривалість окремих робіт).

В збільшенні ефективності діяльності підприємства побутового обслуговування населення не можна недооцінювати роль НТП, який впливає на обидві сторони діяльності підприємства по ремонту - виробництво послуг та обслуговування населення. Тому планування та управління технічним прогресом на підприємствах побутового обслуговування слід виконувати з урахуванням специфічних процесів виробництва послуг і обслуговування населення.

Широке впровадження спеціального технологічного обладнання, контрольно - вимірювальних приладів, засобів малої механізації та спеціалізованого механізованого інструменту на ремонтних підприємствах дозволяє значно знизити трудомісткість ремонтних операції, ліквідувати повторні ремонти внаслідок неякісного виконання ремонтних робіт, що в кінцевому підсумку забезпечити значне підвищення продуктивності праці. Цьому також сприяє ремонтна технологічність конструкції побутових машин та приладів, яка включає в себе їх блочність, вільний доступ при розборці і зборці, здатність швидкозношувальних деталей й вузлів піддаватися відновленню.

Термін ремонту телерадіоапаратури залежить від складності пошкодження та наявності необхідних радіодеталей для заміни тих, що вийшли з ладу. Найбільш складним етапом здійснення ремонту телерадіоапаратури є визначення місця і сутності пошкодження. З усієї побутової радіоелектроапаратури найбільш вимогливими є телевізори кольорового зображення - вони найчастіше з усієї телераліоапаратури виходять з ладу і потребують ремонту. На визначення пошкодження телерадіоапаратури затрачується від 40 до 70 % часу від ремонту в цілому.

Для швидкого і правильного визначення пошкодження майстру необхідно мати чітке уявлення про процеси взаємозв'язку, які відбуваються в різних блоках телерадіоапаратури і які обумовлені функціональною схемою. Розрізняють декілька типів пошкоджень:

1 тип пошкоджень - порушення відтворювання (зображення, звук);

2 тип пошкоджень - порушення блоків та вузлів.

На підприємствах з ремонту телерадіоапаратури використовують наступну апаратуру:

1. для настроювання та регулювання блоків ПТК (блок перемикання телевізійних каналів) використовуються спеціальна контрольно - вимірювальна апаратура, це:

- прилад для настроювання телевізорів типа XI-7 (ПІТ-59) - для візуального перегляду частотних характеристик радіотелевізійного улаштування;

- прилад для настроювання блоків ПТК і 1111Т типа-ПНП-2.

2. імпульсний синхроскоп типа С1-5 (СІ-1). Імпульсний синхроскоп -осцилограф типа С1-5 призначений для спостереження імпульсних та періодичних електричних процесів і є необхідним допоміжним приладом, за допомогою якого з найменшими витратами часу просто і зручно перевіряються тракти синхронізації та розверсток телевізора;

3. генератор випробувального телевізійного сигналу типа ТКЗ-43 (ГВТС-Ім). Прилад типа ТКЗ-43 є портативним, переносним генератором випробувального телевізійного сигналу і призначається для перевірки телевізійного центру і приймання випробувальної таблиці 0249. При цьому якість роботи перевіряємого телевізора оцінюється по випробувальному зображенню та сигналам звукового супроводу, генеруємих приладом;

4. прилад "Сервохром GR-40" - для перевірки і регулювання телевізорів кольорового зображення, які працюють по системі SECAM (Sequence de couleurs avec memoire - послідовне передавання кольорів з пам'яттю, засноване у Франції у 1954 році);

5. універсальний прилад TR-0850 А - є портативним переносним генератором випробувальних телевізійних сигналів і вольтметром, призначається для перевірки і ремонту телевізорів чорно - білого зображення ("телевізійний транзитест" - типа TR-0850 А) незалежно від роботи телевізійного центру. Спільно з портативним блоком - приставкою типа TR-0850 1/S прилад генерує додаткову гаму випробувальних сигналів і дозволяє здійснювати контроль телевізорів кольорового зображення;

6. генератор кольорових смуг - універсальний прилад, за допомогою якого випробують всі елементи тракту кольорового телевізора від студійної апаратури до приймача включно;

7. генератор решітчастого і крапкового поля - для перевірки і регулювання лінійного растра на екранах кольорового і чорно - білого телевізорів;

8. тестер - тестовий контроль каналів кольоровості телевізорів;

9. контрольний технологічний модуль - для перевірки пошкодження кінескопів телевізорів;

10. петля розмагнічування - використовують при заміні кінескопів;

11. прилад вихідного контролю - для перевірки мікросхем.

За виконану роботу по ремонту телерадіоапаратури РТА "Рубін" надає гарантію - 1 місяць. Якщо ремонт проводиться своїм абонентам, то сам ремонт їм надається безкоштовно, а з абонентів стягається плата за виклик майстра на дім (1,5 грн.) та вартість радіодеталей, які замінюються в разі потреби. У період гарантійного терміну відремонтованого виробу повторний його ремонт в обсязі замовлення здійснюється безкоштовно за пред'явленням замовником гарантійного документу і гарантійний термін продовжується під час перебування виробу в ремонті. Гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання послуг визначаються Законом України "Про захист прав споживачів" та відповідно нормативно - правовим актам. Документами, що надають право замовникові на вимогу усунення недоліків у гарантійний термін, є касовий (товарний) чек, квитанція або гарантійний талон.

Надання послуг проводового мовлення - це другий вид діяльності ПП РТА "Рубін". Проводове мовлення - це система зв'язку, при якій трансляційні звукові програми доводяться проводами до великої кількості територіально розосереджених слухачів. Система оводового мовлення містить: центральну підсилювальну станцію, опорні підсилювальні станції, обладнання ліній (магістральні, розподільні й абонентські) та абонентські пристрої (з лінії та триптограмний передавач). Телевізійна передавальна станція - сукупність пристроїв, призначених для перетворення телевізійного зображення і звукового супроводу.

По мережі проводового телебачення у ПП РТА "Рубін" нараховується 5000 абонентів, з якими підприємство складає договір - "Договір - абонемент на користування міським проводовим телебаченням" (додаток 4), у відповідності з яким зобов'язується забезпечувати виправне технічне становище мережі проводового телебачення, а також надсилати у затверджені строки монтерів для підключення - відключення до мережі проводового телебачення. Абонплата за надання послуг проводового мовлення з абонентів складає 5 гривен в місяць. РТА "Рубін" транслює 16 каналів: OPT, REN - TV, НТВ, УТ-2, "Скіфія", СТБ, Інтер, УТ-1, РТР, ТНТ, OTV, EVROSPORT, ISTV, ІТЕЛ, DISKOVERI, ТВ-21. Прі підключенні до мережі проводового телебачення використовуються кабель РК-75.

Необхідне для транслювання проводового телебачення технічне забезпечення розташоване у мікрорайоні Сокіл в спеціально обладнаному приміщені - телевізійної передавальної станції. Телевізійна передавальна станція - сукупність пристроїв, призначених для перетворення телевізійного зображення і звукового супроводу. Блок-схема кожної ретрансляційної телевізійної станції розподіляється на 3 ланки:

1. джерела програм:

- власні: апаратно - студійні блоки, АСБ 1 та АСБ 2, апаратні записи телевізійних програм (АЗТП);

- зовнішні: оконцеві улаштування міжміських проводових та радіорелейних магістралей, з яких надходять закінчені телевізійні програми інших телецентрів;

2. комутаційне улаштування джерел програм - характеризується складністю та обсягом технічних споруд;

3. споживачі програм:

- власні: власні апаратні записи;

- зовнішні: вхідні улаштування міжміських проводових і радіорелейних ліній.

Для споживачів надаються пільги (до 50 %), встановлені з 1 червня 2001 року слідуючим категоріям громадян:

1. інвалідам ВВВ, прописаних без членів родини;

2. учасникам ВВВ, прописаних без членів родини;

3. самотнім пенсіонерам, прописаних без членів родини;

4. особам, які приймали участь в ліквідуванні аварії на Чорнобильській АЕС.

2.4 Аналіз сильних та слабих сторін

Аналіз сильних та слабких сторін допомагає визначити керівництву чи володіє організація внутрішніми силами, щоб скористуватись зовнішніми можливостями, а також допомагає виявити внутрішні слабкі сторони, які можуть ускладнити проблеми, пов'язані з зовнішніми загрозами. Керівництво повинне мати повне уявлення о внутрішніх потенціальних можливостях та недоліках організації, об існуванні зовнішніх проблем, щоб своєчасно їх попередити, та ефективно планувати свою діяльність, успішно функціонувати. В процесі управлінського обстеження зовнішнього та внутрішнього середовищ ПП РТА "Рубін" можливо викреслити слідуючи сильні та слабкі сторони цієї організації:

Сильні сторони: Слабкі сторони:

Спеціалізація діяльності; Застаріле обладнання;

Чітке та якісне планування; Труднощі з забезпеченням

Відоме ім'я; запчастин для ремонту

Сприятливий імідж; телерадіоапаратури;

Високій рівень кваліфікації Недостатня комп'ютеризація;

персоналу; Необхідність капітального

Достатність фінансових та ремонту будівлі та приміщень;

кадрових ресурсів; Відсутність системи

Високій рівень матеріального стимулювання праці,

професіоналізму;

Високій рівень професійної

та ділової етики;

Відсутність плинності кадрів;

Справедливість нарахування

заробітної плати та своєчасність її

виплати.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП РТА "РУБІН"

3.1 Аналіз ліквідності

Господарська діяльність є ефективною, якщо підприємство:

1. раціонально використовує свої активи;

2. своєчасно погашає зобов'язання;

3. рентабельно.

Аналіз фінансової звітності, заснований на даних статей Балансу (форма 1) та Звіту про фінансові результати (форма 2) дозволяє оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами, структуру активів, розумність величини матеріально - виробничих запасів, дебіторської заборгованості тощо. Оцінити фінансовий стан підприємства можливо за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на основі показників Балансу та Звіту про фінансові результати. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового становища й результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність. Аналіз ліквідності дає змогу визначити чи зможе підприємство погасити в необхідний термін поточні (короткострокові) зобов'язання. Коефіцієнти довгострокової платоспроможності та рентабельності використовують для аналізу можливості погашення довгострокових зобов'язань і здатності підприємства функціонувати продовж довгого часу.

Ліквідність означає здатність перетворити актив у гроші швидко та без збитків його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (обігових) активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості. Для оцінки ліквідності розраховують слідуючи три коефіцієнти:

1. коефіцієнт покриття;

2. коефіцієнт швидкої ліквідності;

3. коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Перераховані показники розраховуються на основі даних форми 1 шляхом порівняння поточних активів та поточних зобов'язань підприємства. Поточні активи - це активи, які постійно обертаються в процесі господарчої діяльності підприємства. До них відносяться:

1. обігові активи. їх облік у відповідності з інструкцією № 291 ведеться на рахунках класу 2 "Запаси" та класу 2 "Засоби, розрахунки та інші активи". В Балансі вони відображаються у розділі 2 Активу, строках 100 -260;

2. витрати майбутніх періодів. Не звертаючи уваги на те, що витрати , сплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, який очікується в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього прибутку може бути отримана на протязі одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

У відповідності до інструкції № 291 витрати майбутніх періодів ураховуються на однойменному рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 відображаються в розділі 3 Активу Балансу, у рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов'язані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисловості з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; переплата на газети, журнали, періодичні і довідкові видання та ін. Отже у рядку 270 Балансу у складі витрат майбутніх періодів ураховуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати Балансу, так і в більш пізній час.

Поточні зобов'язання згідно з П(С)БО 2 "Баланс" г- це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі 4 Пасиву Балансу. Також до поточних зобов'язань слід віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікуються протягом 12 місяців з дати балансу.

Оцінка фінансового стану ПП РТА "Рубін" проводиться за допомогою

даних статей Балансу (форма 1) і Звіту про фінансові результати (форма 2) (додаток 5; додаток 6).

1. Коефіцієнт поточної ліквідності - логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

, (3.1)

де:

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА - оборотні активи;

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт поточної ліквідності ПП РТА "Рубін":

де:

Кпл (поч.) - коефіцієнт поточної ліквідності на початок 2001 року;

Кпл (кін.) - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2001 року.

На початок свого існування у РТА "Рубін" коефіцієнт поточної ліквідності дорівнював 0,56, що свідчило про наявність неліквідного балансу, підприємство було неприбутковим і неспроможним погашати свої, борги. За рік свого існування коефіцієнт поточної ліквідності збільшився в 4,36 разів, фінансовий стан підприємства суттєво покращився (в основному за рахунок збільшення оборотних активів і зменшення поточних зобов'язань), і на даний час у РТА "Рубін", який вже має коефіцієнт поточної ліквідності 2,44, сприятливий стан ліквідних активів підприємства, тобто воно має можливість вчасно погашати свої поточні зобов'язання.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - ураховує якість оборотних активів і є

більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку

враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

, (3.2)

де:

Кшл - коефіцієнт швидкої ліквідності;

ОА - оборотні активи;

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів;

Коефіцієнт швидкої ліквідності ПП РТА "Рубін":

де:

Кшл (поч.) - коефіцієнт швидкої ліквідності на початок 2001 року;

Кшл (кін.) - коефіцієнт швидкої ліквідності на кінець 2001 року.

На початок свого існування ПП РТА "Рубін" на кожну гривню поточної заборгованості мало лише 56 коп. ліквідних активів. Це недостатньо для нормального функціонування. На кінець року коефіцієнт швидкої ліквідності збільшився в 3,75 разів. Значення показнику значно покращилось за рахунок збільшення оборотних активів і зменшення поточних зобов'язань і складає 2,1 гривню, тобто на одну гривню поточних зобов'язань підприємство має тепер 2,1 гривню ліквідних активів і є спроможним своєчасно погашати свої поточні зобов'язання.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

, (3.3)

де:

Коб - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГК - грошові кошти та їх еквіваленти;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності РТА "Рубін":

де:

Кал (поч.) - коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок 2001 року;

Кал (кін) - коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 2001 року.

Значення коефіцієнту зросло в 5,9 разів за рахунок значного збільшення у РТА "Рубін" грошових коштів, що вказує на покращення фінансового становища й забезпеченості ліквідними активами. Підприємство на кінець 2001 року має змогу негайно та повністю погасити поточні зобов'язання.

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості важливе не тільки розрахування співвідношення між поточними активами і поточними зобов'язаннями, але й визначити їх різницю. Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає чистий або робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки оплачувати поточні борги, але й володіє фінансовими ресурсами для розширення сфери діяльності та здійснення інвестиції. Сума чистого робочого капіталу визначається за формулою:

Рк = [ОА (рядок 260) + ВМП (рядок 270) - ПЗ (рядок 620) + ДМП (рядок 630)]; (3.4)

де:

ОА - оборотні активи;

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Робочий капітал РТА "Рубін" складає:

Рк (кін) = 16,9 тис. грн. + 0,4 тис. грн. - 7,1 тис. грн. + 0 = 10,2 тис. гри.,

де:

Рк (кін.) - чистий робочий капітал на кінець 2001 року. РТА "Рубін" на початку своєї діяльності не мало достатніх фінансових ресурсів для розширення своєї діяльності, тому розрахунок чистого робочого капіталу не можливий. Розмір чистого робочого капіталу на кінець 2001 року складає 10,2 тис. гривень, що свідчить про те, що підприємство достатньо забезпечене фінансовими ресурсами і має всі передумови для розширення сфери діяльності.

Ліквідність підприємства також можна охарактеризувати такими показниками, як обіговість запасів, обіговість дебіторської заборгованості, обіговість кредиторської заборгованості. Аналіз цих показників дозволяє оцінити ефективність використання таких активів, як запаси і дебіторська заборгованість.

3. Коефіцієнт оборотності запасів. Підтримування певного обсягу запасів необхідно для забезпечення відповідного обсягу реалізації. Підтримка запасів повинна бути на можливо низькому рівні, достатньому для прибуткової реалізації. Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу реалізації. Він розраховується за формулою:

де:

Коз - коефіцієнт оборотності запасів;

СРП - собівартість реалізованих послуг (робіт);

ЗП - запаси на початок 2001 року;

ЗК - запаси на кінець 2001 року.

Коефіцієнт оборотності запасів для РТА "Рубін":

де:

Коз (поч.) - коефіцієнт оборотності запасів на початок 2001 року;

К03 (кін) - коефіцієнт оборотності запасів на кінець 2001 року.

Кількість днів, необхідних на один оборот запасів можна отримати поділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності запасів, тобто:

, (3.6),

де:

КД - кількість днів, необхідних на один оборот запасів;

Зп - тривалість звітного періоду; К03 - коефіцієнт оборотності запасів.

Кількість днів, необхідних на один оборот запасів для РТА "Рубін" слідуюча:

де:

КД (поч.) - кількість днів, необхідних на один оборот запасів, на початок

2001 року;

КД (кін) - кількість днів, необхідних на один оборот запасів, на кінець

2001 року.

В РТА "Рубін" швидкість оборотності запасів значно збільшилася (в 1,76 разів) в основному за рахунок значного збільшення реалізації послуг з 28, 6 до 121, 0 тис. грн. (або в 4,2 рази), що свідчить про більш сталу діяльність підприємства і збільшення обсягів робіт. Термін використання запасів зменшився на 3 дні (6 днів - 3 дні), і для збереження поточного рівня виконання робіт поповнення запасів необхідно здійснювати через 3 дні.

4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. У процесі господарської діяльності підприємство надає товарний кредит для споживачів своєї продукції. Тобто існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, оскільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:

де:

КДЗ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

ЗР - загальний обсяг реалізації;

ДЗП - дебіторська заборгованість на початок 2001 року;

ДЗК - дебіторська заборгованість на кінець 2001 року;

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості для РТА "Рубін":

де:

КДЗ (поч.) - коефіцієнт дебіторської заборгованості на початок 2001 року;

КДЗ (кін.) - коефіцієнт дебіторської заборгованості на кінець 2001 року.

За рік кількість оборотів збільшилася в 2,3 рази (в основному за рахунок значного збільшення реалізації послуг з 28, 6 до 121 тис. грн., і збільшення суми дебіторської заборгованості з 0,4 тис. грн.. (0,2+0,2 тис. грн.) до 0,8 тис. грн. (0,2+0,6 тис. грн.)), що свідчить про покращення діяльності 1111 РТА "Рубін" і більш швидке отримання оплати по рахунках.

Використовуючи цей коефіцієнт можна розрахувати період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обертається у грошові кошти. Для цього треба тривалість звітного періоду (один рік) поділити на коефіцієнт оборотності за розрахунками:

, (3.8).

де:

П1 - період інкасації;

Зп - тривалість звітного періоду;

КДЗ - коефіцієнт дебіторської заборгованості.

Згідно з показниками РТА "Рубін" період інкасації (період очікування

підприємством отримання грошових коштів після реалізації послуги) складає:

де:

ПІ (поч.) - період інкасації на початок 2001 року;

ПІ (кін) - період інкасації на кінець 2001 року.

Період інкасації в РТА "Рубін" за рік скоротився на 2 дні або в 0,33 рази, це значить, що підприємство практично не має дебіторської заборгованості і вчасно отримує гроші за виконані роботи, це позитивно відображається на його фінансовому становищі.

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість на відміну дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню. За допомогою коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості аналізується період часу, протягом якого підприємство погашає кредиторську заборгованість, що також характеризує платоспроможність підприємства. Коефіцієнт оборотності кредиторської оборотності розраховується за формулою:

, (3.9)

де:

ККЗ - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

СРП - собівартість реалізованих послуг;

КЗП - кредиторська заборгованість на початок 2001 року;

КЗК - кредиторська заборгованість на кінець 2001 року.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості для РТА "Рубін":

де:

ККЗ (поч.) - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на початок 2001 року;

ККЗ {кін.) - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на кінець 2001 року.

За рік своєї діяльності підприємство стало швидше розраховуватись з кредиторами, що свідчить про вдалу його діяльність, про це говорить збільшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості в 1,005 разів.

Середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів, можна розрахувати поділивши тривалість звітного періоду (один рік) на розрахований коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, тобто:

, (3.10)

де:

КД - середня кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки

кредиторів;

Зп - тривалість звітного періоду;

ККЗ - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Середня кількість днів, на протязі яких РТА "Рубін" оплачує рахунки кредиторів дорівнює:

де:

КД (поч.) - середня кількість днів, на протязі яких,РТА "Рубін" оплачує

рахунки кредиторів на початок періоду;

КД{кін) - середня кількість днів, на протязі яких РТА "Рубін" оплачує рахунки кредиторів на кінець періоду.

Термін сплати рахунків кредиторів за рік зменшився на 0,05 днів або в 0,99 разів, тобто майже не змінився, і зараз складає 12,07 днів.

За результатом аналізу ліквідності ПП РТА "Рубін" можна зробити висновок, що підприємство за рік свого існування значно покращило своє фінансове становище, стало спроможним сплачувати свої борги, про що свідчить коефіцієнт поточної ліквідності 2,4, коефіцієнт швидкої ліквідності 2,1, за рік скоротився період інкасації в РТА "Рубін на 2 дні або в 0,33 рази, тобто підприємство практично не має дебіторської заборгованості і вчасно отримує кошти за реалізуємі послуги, з'явились кошти на розширення сфери діяльності в сумі 10,2 тис. грн.

3.2 Аналіз довгострокової платоспроможності

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел залучення коштів, залежністю від зовнішніх інвесторів та кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний та позиковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволяє оцінити довгострокову платоспроможність.

Інформація про власний капітал відповідно Інструкції № 291 узагальнюється на рахунках класу 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань" та в відповідності с П(С)БО 2 відображається в розділі 1 Пасиву Балансу, рядках 300-380.

Розмір позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації по слідуючим розділам Балансу: розділ 2 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", розділ 3 "Довгострокові зобов'язання", розділ 4 "Поточні зобов'язання", розділ 5 "Доходи майбутніх періодів".

Для аналізу довгострокової платоспроможності використовують слідуючи коефіцієнти:

1. коефіцієнт концентрації власного капіталу;

2. коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

3. співвідношення позикового та власного капіталу;

4. коефіцієнт забезпеченості по кредитах.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу - визначає частину коштів власників підприємства у загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. Розраховується за формулою:

, (3,11)

де:

Квк - коефіцієнт концентрації власного капіталу;

ВК - власний капітал;

АП - активи підприємства.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу для РТА "Рубін":

де:

Квк(кін) - коефіцієнт концентрації власного капіталу на кінець 2001 року.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу для РТА "Рубін" на початок 2001 року розрахувати неможливо, тому що підприємство не мало власних коштів. За рік РТА "Рубін" перетворилось з фінансово слабкого підприємства у фінансово стійке та практично незалежне від кредиторів, про що свідчить значення показника коефіцієнту концентрації власного капіталу 0,61. Частка власного капіталу в загальної сумі його фінансових ресурсів складає 61%, тобто на 61 % підприємство самостійно забезпечує своє фінансування.

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - є доповненням до попереднього коефіцієнту - їх загальна сума складає 1 (або 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів в загальної сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Розраховується за формулою:

, (3.12)

де:

Кпк - коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

ПК - позиковий капітал;

АП - активи підприємства.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу для РТА "Рубін":

де:

Кпк(поч.) - коефіцієнт концентрації позикового капіталу на початок 2001 року;

Кпк(кін) - коефіцієнт концентрації позикового капіталу на кінець 2001 року.

Частка позикових коштів в загальної сумі коштів, вкладених в майно підприємства, в РТА "Рубін" за рік зменшилась в 0,65 разів. На початку своєї діяльності РТА "Рубін" було фінансово слабким і залежним від позикових коштів на 60 %. Зараз, на підприємстві частка позикових коштів складає лише 39 %, що свідчить про значне покращення фінансового становища, та вдалу діяльність.

3. Коефіцієнт відношення позикового капіталу до власного - дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Розраховується за формулою:

, (3.13)

де:

Кпв - коефіцієнт відношення позикового капіталу до власного;

ПК - позиковий капітал;

ВК - власний капітал.

Коефіцієнт відношення позикового капіталу до власного в РТА "Рубін":

де:

Кпв(кін.) - коефіцієнт відношення позикового капіталу до власного на кінець 2001 року.

Коефіцієнт відношення позикового капіталу до власного в РТА "Рубін" на початок 2001 року розрахувати неможливо, тому що підприємство не мало власних коштів і на початок існування залежало від кредиторів. Зараз положення підприємства суттєво покращилось, воно набагато менше стало залежати від кредиторів, доля позикового капіталу зменшилась до показника 0,65 і зараз на кожну 1 гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 0,65 копійок позикових.

За результатом аналізу довгострокової платоспроможності можна зробити висновки, що за рік свого існування ПП РТА "Рубін" набуло значної фінансової потужності: зменшилась залежність від кредиторів, про що говорить частка позикових коштів, які в загальної сумі коштів, вкладених в майно підприємства, дорівнюють показнику 0,65, збільшилась частка власного капіталу у загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства, і на кінець 2001 року вона в загальної сумі його фінансових ресурсів складала 61 %, тобто на 61 % підприємство здатне самостійно забезпечувати своє фінансування.

3.3 Аналіз рентабельності

На коротко- та довгострокову платоспроможність підприємства чинить вплив його здатність отримувати прибуток. У цьому зв'язку потребує розглядання слідуючий аспект діяльності підприємства - рентабельність, яка є істотним показником ефективності роботи підприємства. Оцінюючи рентабельність, визначають відношення прибутку до слідуючи показників:

1. рівень продаж;

2. активів;

3. власного капіталу.

При розрахунку цих показників використовують:

1. чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за відрахуванням платежів до бюджету (рядок 190 форми №2 "Звіту про фінансові результати");

2. чиста реалізація, яка визначається як виручка від реалізації без урахування НДС, акцизного збору та інших відрахувань з доходу (рядок 030 форми № 2 "Звіту про фінансові результати").

Слід зауважити, що будь - яких абсолютних загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізу, не існує, бо її показники прудко коливаються по галузям. Зростання цих показників по періодам звітності вважається позитивної тенденцією.

1. Рентабельність продажу - цей коефіцієнт показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Визначається як відношення чистого прибутку до чистої реалізації:

, (3.15)

де:

РП - коефіцієнт рентабельності продажу;

ЧП - чистий прибуток;

ЧР - чиста реалізація.

Коефіцієнт рентабельності продажу для РТА "Рубін":

(8,7%)

де:

РП (кін) - коефіцієнт рентабельності продажу на кінець 2001 року.

Коефіцієнт рентабельності продажу для РТА "Рубін" на початок 2001 року розрахувати не можна, бо підприємство було неприбутковим. За 2001 рік підприємство покращило свою діяльність і на кінець 2001 року рентабельність продажу склала вже 8,7 % і якщо на початок року у РТА "Рубін" не було прибутку, то на кінець року у нього, після відрахування з отриманого доходу всіх витрат, залишається «9 копійок прибутку від кожної гривні продажу послуг.

2. Коефіцієнт обіговості активів - характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену до активів підприємства. Іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації послуг. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів:

де:

КА - коефіцієнт обіговості активів;

ЧР - чиста реалізація;

АН - активи на початок періоду;

АК - активи на кінець періоду.

Коефіцієнт обіговості активів для РТА "Рубін":

де:

А (поч.) - коефіцієнт обіговості активів на початок 2001 року;

КА (кін.) - коефіцієнт обіговості активів на кінець 2001 року.

За рік коефіцієнт обіговості активів РТА "Рубін" зменшився в 0,73 рази, це пояснюється значним збільшенням за звітний рік реалізації послуг ( в 4,6 разів), а також суми обігових активів(в 12 разів), які за короткий термін не встигли в повній мірі обернутися.

3. Рентабельність активів - характеризує наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена до активів підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості активів:

де:

РАК - коефіцієнт рентабельності активів;

ЧП - чистий прибуток;

АН - активи на початок 2001 року;

АК - активи на кінець 2001 року.

Рентабельність активів для РТА "Рубін":

РА (кін.) - рентабельність активів на кінець 2001 року..

Рентабельність активів РТА "Рубін" на початок 2001 року розрахувати не можна , бо підприємство не мало прибутку. За 2001 рік фінансове становище РТА "Рубін" покращилося, і рентабельність активів набула показника 1,17 за рахунок появи чистого прибутку в сумі 11,5 тис. грн. і збільшення суми активів на 16,5 тис. грн. (з 1,5 тис. грн. до 18,1 тис. грн.). Показник рентабельності свідчить, що кожна гривня активів принесла підприємству за 2001 рік прибуток в 1,17 гривень, це свідчить про те, що РТА "Рубін" стало значно ефективніше використовувати свої активи для отримання прибутку.

4. Рентабельність капіталу - характеризує наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал. Показник визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу:

(3,18)

де:

РК - коефіцієнт рентабельності капіталу; ЧП - чистий прибуток;

ВКП - власний капітал на початок 2001 року;

ВКК - власний капітал на кінець 2001 року. Рентабельність капіталу для РТА "Рубін":

де:

РК (кін.) - рентабельність капіталу на кінець 2001 року.

Рентабельність капіталу в РТА "Рубін" на початок 2001 року розрахувати неможливо, бо підприємство не мало прибутку. З покращенням діяльності, появою чистого прибутку (11,5 тис. грн.), збільшенням суми власного капіталу на 10 тис. грн. (з -0,1 тис. грн. до 11,0 тис. грн., або в 111 разів) значення коефіцієнту рентабельності капіталу для РТА "Рубін" на кінець 2001 року набуло показника 2,11, тобто кожна гривня власного капіталу принесла підприємству прибуток в 2,11 гривень.

4. Рентабельність витрат - характеризує ефективність витрат, які затрачуються на реалізацію послуг. Розраховуються за формулою:

, (3.19)

де:

РВ - рентабельність витрат;

ЧП - чистий прибуток;

С - собівартість послуг, що надаються.

Рентабельність витрат для РТА "Рубін" складає:

(9,5%)

де:

РВ (кін.) - рентабельність витрат для РТА "Рубін" на кінець 2001 року.

Рентабельність витрат для РТА "Рубін" на початок року розрахувати не можливо, бо підприємство не мало прибутку і кошти, вкладені у витрати не були ефективними. За 2001 рік фінансове становище підприємства покращилося, воно почало отримувати прибуток, ефективними стали витрати, коефіцієнт рентабельності витрат в РТА "Рубін" на кінець 2001 року склала 0,095, тобто кожна гривня, вкладена в надання послуг, приносить підприємству майже 10 копійок чистого прибутку.

6. Фондовіддача - цей показник характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Визначається як відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості основних фондів:

(3.20)

де:

Ф - фондовіддача;

ВР - виручка від реалізації;

ОФП - вартість основних фондів на початок 2001 року;

ОФК - вартість основних фондів на кінець 2001 року.

Фондовіддача для РТА "Рубін":

;

де:

Ф(поч.) - фондовіддача на початок 2001 року;

Ф(кін) - фондовіддача на кінець 2001 року.

На кінець 2001 року ПП РТА "Рубін" значно краще використовувало основні фонди, ніж на початок 2001 року, про що свідчить зростання показника фондовіддачі з 25,8 до 147,2, тобто в 5,7 разів, це свідчить про значно ефективніше використання основних фондів підприємством.

За результатом аналізу рентабельності можна зробити висновок, що на початок свого існування ПП РТА "Рубін" було нерентабельним і неприбутковим, але за рік своєї діяльності підприємство почало отримувати прибуток, рентабельність склала на кінець 2001 року 8,7 %. Через те, що підприємство значно наростило темпи роботи, збільшило обсяги реалізації в 4,6 разів і суму активів в 12 разів, активи, будучи вкладеними в обіг, не встигли в повному обсязі і за короткий термін обернутися, тому коефіцієнт обігу активів знизився в 0,73 разів. Однак, ефективність використання активів збільшилася, про що свідчить коефіцієнт рентабельності активів 1,17. Підприємство стало значно краще використовувати також власний капітал, про що свідчить коефіцієнт рентабельності капіталу 2,11 та свої основні фонди в 5,7 разів.

Розраховані вище коефіцієнти ліквідності, довгострокової платоспроможності і рентабельності свідчать про те, що ПП РТА "Рубін" прибуткове і фінансово стійке підприємство, здатне своєчасно погашати свої короткострокові та довгострокові зобов'язання.

За рахунок поточних активів підприємство здатне вчасно погашати поточні зобов'язання, про що свідчить коефіцієнт поточної ліквідності 2,4 і швидкої ліквідності 2,1, значення коефіцієнту абсолютної ліквідності 1,96 свідчить про можливість негайного погашення поточних боргів без ущемлення для РТА "Рубін".

Перевищення дебіторської заборгованості (1 день або 331,25 обертів за рік) над кредиторською (12,07 дня або 30,25 обертів за рік) свідчить про поліпшення платоспроможності РТА "Рубін".

Поява робочого капіталу в сумі 10,2 тис. грн. говорить про те, що РТА "Рубін" здатне не тільки оплатити поточні зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення діяльності.

Перевищення значення коефіцієнту концентрації власного капіталу (0,61) над значенням коефіцієнту концентрації позикового капіталу (0,39) свідчить про збільшення фінансової стійкості підприємства і можливість погашати в строк довгострокові зобов'язання.

РТА "Рубін" стало значно ефективніше функціонувати, про це говорить збільшення активів на 16,6 тис. грн., поява чистого прибутку в розмірі 11,5 тис. грн., власного капіталу в розмірі 11 тис. грн., збільшився коефіцієнт фондовіддачі в 5,7 разів, це говорить про те, що підприємство краще почало використовувати свої активи, власний капітал і основні фонди.

3.4 Оцінка комерційної діяльності ПП РТА "Рубін"

Для кінцевого обґрунтування діяльності РТА "Рубін" необхідно оцінити ефективність кожної з наданих послуг, тобто з ремонту телерадіоапаратури і з надання послуг проводового мовлення. Для цього доречно провести оцінку рентабельності по кожної з послуг.

1. Рентабельність продажу - цей коефіцієнт показує, який прибуток з одної гривні продажу отримало підприємство. Визначається як відношення чистого прибутку до чистої реалізації:

, (3.21)

де:

РП (п) - коефіцієнт рентабельності продажу відповідної послуги;

ЧП(п) - чистий прибуток відповідної послуги;

ЧР(п) - чиста реалізація відповідної послуги.

Коефіцієнт рентабельності продажу послуги з ремонту

телерадіоапаратури:

(6%)

де:

РП - коефіцієнт рентабельності продажу послуги з ремонту

телерадіоапаратури на кінець 2001 року.

Коефіцієнт рентабельності продажу послуги проводового мовлення:

(10%)

де:

РП (кін.) - коефіцієнт рентабельності продажу послуги проводового мовлення на кінець 2001 року.

2. Рентабельність капіталу - характеризує наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал. Показник визначається відношенням чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу:

, (3.22)

де:

РК(п) - коефіцієнт рентабельності капіталу відповідної послуги ; ЧП(п) - чистий прибуток відповідної послуги ;

ВКП(п) - власний капітал на початок 2001 року відповідної послуги ; ВКК(п) - власний капітал на кінець 2001 року відповідної послуги . Рентабельність капіталу послуги з ремонту телерадіоапаратури :

де:

РК (кін) - рентабельність капіталу послуги з ремонту телерадіоапаратури на кінець 2001 року.

Рентабельність капіталу послуги проводового мовлення:

де:

РК (кін) - рентабельність капіталу послуги проводового мовлення на кінець 2001 року.

Рентабельність капіталу послуги проводового мовлення вища за рентабельність капіталу послуги з ремонту телерадіоапаратури в 1,8 разів, тобто в неї власний капітал використовується більш ефективніше.

3. Рентабельність витрат - показує наскільки ефективні витрати на реалізацію послуг. Для оцінки доцільності витрат по кожної послузі,

Необхідно розрахувати коефіцієнт рентабельності витрат по двом послугам окремо, за формулою:

, (3.23)

де:

РВ (п) - рентабельність витрат відповідної послуги;

ЧП(п) - чистий прибуток відповідної послуги;

С(п) - собівартість відповідної послуги, що надається. Рентабельність витрат з ремонту телерадіоапаратури:

(3,2%)

Рентабельність витрат з послуг проводового мовлення:

(17,9%)

Рентабельність витрат вища з послуг проводового мовлення, тобто одна гривня витрат в цієї послузі приносить більший прибуток, ніж в послузі з ремонту телерадіоапаратури, а значить ефективність витрат з послуг проводового мовлення більша.

Результати даної оцінки можна оформити у вигляді рис. 3.1, рис. 3.2 та рис. 3.3

Рис. 3.1 Рентабельність продажу

Рис. 3.2 Рентабельність капіталу

Рис. 3.3 Рентабельність витрат

За результатом аналізу рентабельності кожної з двох послуг можна зробити висновки, що більш рентабельною є послуга з проводового мовлення (10 %), але за умов повної зайнятості ринкової ніши і неможливості подальшого розширення, розвиток цієї послуги можливий тільки через підвищення якості проводового мовлення та надання супутніх з нею послуг. Рентабельність послуги з ремонту телерадіоапаратури має меншу рентабельність (6 %), але її ринкова ніша має потенціал зросту, тому для РТА "Рубін" доцільно розвивати цей вид послуги та здійснити розширення сфери діяльності за рахунок введення нових послуг, таких, як ремонт комп'ютерів та комп'ютерної техніки, ремонт відеокамер, які користуються підвищеним попитом.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз комерційної діяльності РТА "Рубін" свідчить про те, що підприємство є прибутковим та ефективно функціонуючим. За багаторічну історію існування у складі держаного підприємства "Побут радіотехніка" воно здобуло відоме ім'я, сприятливий імідж та довіру контрагентів. Підприємство здійснює моніторинг зовнішнього середовища: вивчає законодавчу базу, проводить аналіз і оцінку конкурентів, вивчає потреби споживачів, для того, щоб адекватно і вчасно на них реагувати і бути сильними в конкурентної боротьбі.

Місією діяльності РТА "Рубін" є задоволення потреб населення в якісному наданні послуг з ремонту телерадіоапаратури та проводового мовлення в такому обсязі і термінах, які найбільш відповідають високопрофесійним та етичним стандартам, що забезпечують відповідний прибуток. З урахуванням місії розроблені цілі і задачі, яким відповідає ефективно побудована організаційна структура підприємства.

З набуттям самостійності з 1 березня 2000 року РТА "Рубін" почало значно краще функціонувати. Цьому сприяло також введення з 01.06.00 р. нової послуги - проводового мовлення. Маючи багаторічний досвід роботи та досвідчений персонал, залучення до управління висококваліфікованих спеціалістів, підприємство мало змогу подолати кризу і з неприбуткового, фінансово слабкого і залежного від кредиторів, перетворитися в фінансово стійке та прибуткове, значно покращити майже всі показники діяльності. Але тому, що підприємство самостійно існує лише один рік і багато коштів вкладені в обіг, то деякі коефіцієнти на кінець 2001 року були незначними, навіть меншими, ніж на початок року. Це коефіцієнт обіговості активів, коефіцієнт обіговості запасів. Але, не зважаючи на це, РТА "Рубін" має змогу вчасно погашати свої поточні та довгострокові зобов'язання, про що свідчать розраховані при аналізі коефіцієнти ліквідності, довгострокової платоспроможності та рентабельності.

РТА "Рубін" має високі коефіцієнти ліквідності, це означає здатність підприємства своєчасно оплачувати поточні зобов'язання; коефіцієнт поточної ліквідності, який є узагальнюючим показником ліквідності, дорівнює 2,4 - це означає, що на кожну гривню поточних зобов'язань припадає 2,4 гривні поточних активів підприємства, тобто після сплати боргів у нього залишаються кошти. Зменшився період інкасації, тобто період, на протязі якого дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти, на 2 дні, з'явилися кошти на розвиток діяльності в розмірі робочого капіталу, який дорівнює 10,2 тис. грн.

Перевищення значення коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості над значенням коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості свідчить про поліпшення платоспроможності РТА "Рубін".

Рентабельність реалізації підприємства складає 8,7 %. Це не досить великий показник, але враховуючи те, що РТА "Рубін" існує один рік і було спроможним за цей період перетворити неліквідний і нерентабельний баланс у високоліквідний, говорить про те, що підприємство здобуло великих успіхів і цей коефіцієнт рентабельності для нього досить великий. Відбулося збільшення рентабельності активів до показника 1,17, рентабельності капіталу до показника 2,11, тобто кожна гривня, вкладена в активи і капітал приносить прибуток.

Таким чином, оцінка фінансового становища РТА "Рубін" свідчить про те, що підприємство набуло фінансової потужності, воно на даний час є рентабельним, високоліквідним і прибутковим, має потенціал для розширення своєї діяльності через введення нових послуг з ремонту телерадіоапаратури і підвищення якості надання послуг проводового мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91 р.

2. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р.

3. Закон України "Про телебачення і радіомовлення" від 20.03.94 р.

4. Закон України "Про Національну Раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 10.04.97 р.

5. Указ Президента України від 25.07.00 р. № 919 "Про Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення" .

6. Указ Президента України від 26.07.00 р. № 926 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України"

7. Указ Президента України від 12.01.02 р. № 16 "Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів"

8. Постанова КМУ від 29.08.95 р. № 674 "Про затвердження Положення про порядок присвоєння категорій підприємствам, що падають побутові послуги населенню"

9. Постанова КМУ від 4.06.99 р. № 974 "Про внесення змін до правил побутового обслуговування населення"

10. Постанова КМУ від 14.02.01 р. № 150 "Про затвердження Порядку видачі органами Державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень"

11. Постанова КМУ від 17.02.01 р. № 112 "Про порядок надання ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України"

12. Постанова КМУ від 13.03.02 р. № 317 "Про утворення Міжвідомчої ради з питань захисту прав споживачів"

13. Наказ Укрсоюзсервісу від 27.08.00 р. № 20 "Про затвердження інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг"

14. Наказ Державного комітету зв'язку і інформатизації України від 03.04.01 р. № 57 "Про затвердження Положення про порядок реалізації, продажу в Україні радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"

15. Андрушников Б.Н. Управління якістю комунально - побутового обслуговування. - Львів: Вища школа, 1989. - 310 с

16. Борисов А., Богданов П. Дай миллион или во что обойдётся открытие нового канала // Компаньон. - 1997. - № 19. - ст. 38-41

17. Бреславцева Н.А. Услуги населению: прибыль и рентабельность. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 240 с.

18. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. - 685 с.

19. Гойхман О.Я. Рассказы о службе быта. - М.: Легкопромиздат, 1989. - 160 с.

20. Гусев С. Войну призракам // Бизнес. - 2001. - № 46. - ст. 51-52

21. Егоров Э.Л. НТП - главный фактор повышения качества обслуживания. -М.: Знание, 1988.-436 с.

22. Жильцов Е.Н. Основы формирования хозяйственного механизма в сфере услуг. - М.: Изд.- во МГУ, 1991. - 464 с.

23. Жук А. К рынку платных услуг // Экономика советской Украины. - 1991. -№11.-ст. 11-14

24. Захаренков Н. Ремонт как состояние души // Бизнес. - 1999. - № 11. - ст. 48

25. Захаренков Н. Прибыль отмеряется километрами // Бизнес. - 1999. - № 16. -ст. 59

26. Каневский А.Л. Кабельное телевидение - М.: Знание, 1991. - 462 с.

27. Константиновский А.Г. Телевидение. - М.: "Техника", 1975. - 300 с.

28. Корягина Т.И. Индивидуальный труд в сфере услуг. - М.: Легкопромиздат, 1989.-424 с.

29. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1990. - 812 с.

30. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. - К.: КНЕУ, 1998. - 87 с.

31. Куковский В. Лучше не смотреть // Бизнес. - 1997. - № 31. - ст. 42-44

32. Куковский В. Вместе весел о... тянуть провода // Бизнес. - 1998. - № 15. - ст. 80

33. Куковский В. К телевизору на хвост // Бизнес. - 1999. - № 8. - ст. 42-43

34. Куковский В. Не покабелируешь // Бизнес. - 2000. - № 14. - ст. 50-52

35. Легорнев С.Ф. Что считать услугой? - М.: Знание, 1990. - 48 с.

36. Легорнев С.Ф. Служба быта и рынок. - М.: Знание, 1991. - 46 с.

37. Маркова В.Д. Маркетинг услуг. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 124 с.

38. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - Т. 26.

39. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: "Дело", 1992.-702 с.

40. Народное хозяйство СССР 1922-1972 гг. Юбилейный статистический ежегодник. - М, 1982

41. Низовцев Г.А. Организация и планирование предприятий по ремонту бытовой техники. - М.: Легкопромиздат, 1987. - 304 с.

42. Оганян Г.А. Вдосконалення сфери послуг. - К.: "Знання", 1989. - 42 с.

43. Олейник СИ. Организация и совершенствование бытового обслуживания населения. - К.: Укр НИИНТИ Госплана УССР, 1991.-242 с.

44. Парначёв В.Г. Малый бизнес в сфере услуг. - М.: Знание, 1991. - 36 с.

45. Пациорковский В.В. Платные услуги населению. - М.: Наука, 1991. - 156 с.

46. Промышленность и народное хозяйство. - М, 1927. - 422 с.

47. Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник / За рід. Ю.Л. Мазора. - К.: Вища школа, 1999. - 968 с

48. Рутгайзер В., Корягина Т. Как развиваться бытовому обслуживанию // Агитатор. - 1998. - № 4. - ст. 16-18

49. Справочник по телевидению. Омельяненко Ю.И.- М.: "Техника", 1971. — 421с.

50. Справочник хозяйственника службы быта. - М.: Легкопромиздат, 1985. -320 с.

51. Сфера услуг: новая концепция развития. В.М. Рутгайзер, Т.Н. Корягина, Т.Н. Арбузова. - М.: Экономика, 1990. - 422 с.

52. Тюшев В.А. Развитие бытового обслуживания населения СССР.- М.: Легкопромиздат, 1972. - 312 с.

53. Устройство и техническое обслуживание телевизоров. Константиновский А.Г.- М.: "Техника", 1975. - 512 с.

54. Херсонщина у цифрах, 2000. - Статистичний щорічник

55. Шегда А.В. Основи менеджменту. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. -512 с.

56. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. - К.: Либідь, 1999. - 644 с.

57. Ядгаров Я.С. Бытовое обслуживание: экономика и культура сервиса. - М.: Экономика, 1990. - 420 с.

Додаток

Організаційна структура ІШ РТА "Рубін"

Рис. Організаційна структура ПП РТА "Рубін"

Страницы: 1, 2, 3