Характеристика системи оподаткування Кіпру та Мальти

Характеристика системи оподаткування Кіпру та Мальти

30

Міністерство освіти і науки України

Курсова робота на тему

Характеристика системи оподаткування Кіпру та Мальти

Виконала студентка

__________________________

__________________________

Науковий керівник

__________________________

Реєстраційний номер_________

Дата ______________________

Підпис_____________________

2004Зміст

• Вступ 3
• 1. Поняття та види податків як елементів системи оподаткування 4
• 2. Офшор -- „податкова гавань” 6
• 3. Система оподаткування на Кіпрі 9
• 3.1 Зміни в оподаткування на Кіпрі -- вимога часу 9
• 3.2 Характерині риси сучасного оподаткування на Кіпрі 12
• 3.3 Вплив нової системи оподаткування на міжнародний бізнес на Кіпрі 18
• 3.4 Перспективи нового податкового статусу Кіпру 20
• 4. Система оподаткування на Мальті 22
• 4.1 Загальні риси оподаткування на Мальті 22
• 4.2 Діючи податки 25
• Загальні висновки 28
• Використана література 30

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. характеризуються глибокими зрушеннями у світовій економіці та міжнародних відносинах. Відбувається зміцнення різносторонньої співпраці країн світового господарства на основі міжнародного розподілу прац, розширення торгівельних, культурних, науково-технічних зв'язків мжі країнами.

Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення ефективної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платники податків.

Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі, а також досвіду інших країн в цієї сфері.

Один з прикладів будови податкової системи надають так звані „офшорні зони”, або „податкові гавани”, до яких довгий час належали Кіпр та Мальта. Але останні роки в них відбуваються значні зміни в системі оподаткування, спрямовані на гармонізацію податків щодо надходження в ЄС. Аналіз розвитку податкової системи Кіпру та Мальти свідчить про те, що протягом останніх років докладено чимало зусиль для їхнього удосконалення. Однак більшість норм їхнього податкового законодавства приймалася у період, коли вони біли ще „податковими гаванями”, тому воно ще має значні „офшорні” наслідки.

Розглянемо більш детально характерні риси системи оподаткування Кіпру та Мальти.

Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.

Податки -- це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції -- фіскальна і регулююча.

В усіх державах на різних етапах їхнього історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальну функцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат.

Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх. Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб'єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країні використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.

Податки можна класифікувати так:

1. За формою оподаткування - на прямі та непрямі.

2. За об'єктом оподаткування -- на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні) і на майно.

3. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, -- загальнодержавні та місцеві

4. За способом стягнення -- розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та окладні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників) [11, 14].

Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників. Це податки на їхні доходи та майно. Непрямі податки -- це податки на споживання, тобто на товари та послуги. Непрямі податки є частиною ціни реалізованих товарів. З підвищенням їх зростають ціни.

Прямі податки містять: особистий прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, на соціальне страхування і на фонд заробітної плат и(соціальні податки), майнові податки, в тому числі податки на власність, тощо.

Основними видами непрямих податків є: акцизи (специфічні та універсальні), фіскальні монополії, мита.

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.

Податкова політика -- це політика держави у сфері оподаткування, що передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей-збільшення обсягу виробництва та зайнятості або зниження рівня інфляції.

В різних країнах виробляються та існують свої системи оподаткування, с рисами, які відрізняються від тих, що існують навіть у їх сусідів. Між податковим тягарем різних держав існує велика різниця. Серед країн ЄС у Швеції засвідчений найвищий показник частки податкових надходжень у ВВП (50,6% у 2002 році), далі випливає Данія (48,9%), Бельгія (46,6%) і Фінляндія (45.9%). Найнижчі показники має Ірландія (28,6%), Литва (28,8%), Латвія і Мальта (31,3% кожна), а також Кіпр (32,5%).

Що стосується непрямих податків, то на Кіпру (42,7%) і Мальті (42,5%) засвідчений найвищий їхній рівень, у відмінність, скажемо, від Бельгії (29,7%), Німеччини (30,5%) і Фінляндії (30,6%) [6, 3--9].

Скільки існує підприємництво, стільки існує і його оподаткування. І добре, коли податки встановлюються державою в розумних межах, не набуваючи масштабів тотального рекету. Українським бізнесменам не поталанило, тож мусять міркувати, як уникнути обтяжливих податків. Один із способів цього -- провадження бізнесу через офшорні компанії.

Офшори (від англ. off-shore -- поза берегом) -- це фінансові центри (країни, території), що залучають закордонний капітал шляхом надання спеціальних податкових та інших пільг закордонним компаніям, зареєстрованим за місцем розташування офшору. Особливо активно офшорні зони як засіб уникнення податкового зашморгу на батьківщині почали використовуватись у світовій бізнесовій практиці з початку 50-х років [10, 43].

На практиці офшорною зоною вважається країна або територія, законодавство якої дозволяє реєструвати офшорні компанії, тобто компанії, які отримують прибуток із джерел, розташованих поза територією країни -- місця реєстрації. Зазвичай така компанія позбавляється права здійснювати операції з місцевими фізичними та юридичними особами, проте обмежень щодо операцій на світовому ринку немає. Офшорні компанії отримують реальні податкові пільги, а також істотні переваги: спрощена звітність, немає валютних обмежень тощо. Законодавство низки країн (приміром, Мальти, Люксембургу, Нідерландів, Швейцарії) в окремих випадках дає можливість зменшити рівень оподаткування.

Країни зі сприятливим оподаткуванням і податкові гавані -- різні речі.

На практиці офшорні зони поділяють на так звані податкові гавані та країни зі сприятливим оподаткуванням. Податковими гаванями фахівці називають країни, в яких максимально спрощена процедура реєстрації юридичних осіб та значно знижені або й зовсім немає податків на прибуток, отриманий поза межами країни -- місця реєстрації. Вимоги до ведення справ, оформлення документів -- мінімальні. Переваги роботи в податковій гавані:

— податок на прибуток майже відсутній або не перевищує 1-2%. Часто з фірм, що зареєстровані у цих країнах (але діють в іншому місці), не стягують жодних інших податків, окрім разового річного збору, що не залежить від доходу, отриманого компанією, від 150 до 1000 дол. США;

— процедура реєстрації спрощена до мінімуму. Часто взагалі умовна й здійснюється за дорученням. Розмір статутного фонду офшорної фірми здебільшого не обумовлюється. Повна конфіденційність особи власника тощо;

— кількість валюти, що репатріюється, необмежена. Зареєстровані фірми вільно відкривають депозити у будь-якій валюті, у будь-якому банку, здійснюють та отримують платежі без жодних валютних обмежень;

— „м'яке” місцеве законодавство стосовно порушень податкових та митних правил [10, 63].

Найбільше податкових гаваней у країнах „третього світу”. Це -- Панама, Коста-Рика, Бермудські, Кайманові, Віргінські, Багамські острови, Барбадос, Ліберія, Науру тощо. У Європі до податкових гаваней належать острови Ла-Маншу: Мен, Джерсі, Гібралтар; карликові країни - Мальта, Ліхтенштейн, Андорра, Монако.

Негативні моменти роботи в податковій гавані: податкова і митна служба розвинутих західних країн пильніше перевіряє фінансові та комерційні операції офшорних фірм. Досить складно отримати кредит у банках та знайти ділових партнерів на Заході.

На відміну від податкових гаваней, у країнах зі сприятливим оподаткуванням, при загальному досить високому рівні податку з прибутку, діє система податкових пільг, що їх надають деяким (торговим, фінансовим, холдинговим) компаніям. У цих країнах -- сприятливий для іноземців митний і валютний режим. Передбачено податкові пільги у репатріації прибутків. До країн з „пом'якшеною” податковою системою належать Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Кіпр, деякі кантони Швейцарії, окремі штати США тощо. Втім, податкові пільги діють тільки в обумовлених місцевим законодавством межах, тому для керування офшорною компанією потрібно залучати добре обізнаних з його тонкощами консультантів-фахівців.

Оформлення діяльності компанії, ведення документації -- дещо складніші. Щодо податків, то їх тут сплачують, але за дуже низькими ставками. Відкриття тут дочірньої компанії гарантує власнику всі переваги, які можна отримати, зареєструвавши офшорну фірму в розвинутій країні. До уваги береться й чинник престижності: ставлення до такої компанії ділових партнерів буде іншим, ніж за умови її реєстрації, приміром, на якомусь із островів у Карибському морі.

Критерії вибору тієї чи іншої офшорної зони -- різноманітні. Проте універсальним вважають кількість зареєстрованих в офшорі компаній.

Переваги офшорів в умовах фінансової кризи для підприємств:

1) реєстрація своєї офшорної компанії в умовах нестабільного курсу гривні, заборони передоплат за кордон та ускладненнями купівлі валюти на біржі дозволить легально торгувати за безготівкову валюту в Україні навіть вітчизняними товарами. Покупець замість купівлі за гривні підписує імпортний контракт з офшорною компанією і проплачує їй валюту, але товар отримує зі складу представництва компанії в Україні при наданні банківського SWIFT-підтвердження переказу коштів. Для отримання гривні офшорна компанія продає необхідну суму валюти для закупівлі вітчизняних товарів на біржі або напряму оплачує імпортні поставки і продовжує свою діяльність;

2) проплата договору з дозволених НБУ послуг власній офшорній компанії дозволяє легально вивезти та зберегти капітал;

3) використання декількох офшорних компаній при приватизації підприємств дозволяє зберегти анонімність реального власника та отримати контрольний пакет акцій підприємства;

4) офшорні компанії, як правило, є акціонерними товариствами (іноді партнерствами) і мають статус IBC -- International Business Company за порівняно невелику плату -- до 1000 дол. США;

5) в переважній більшості юрисдикцій зареєстровані офшорні компанії не зобов'язані подавати бухгалтерські звіти урядовим чи податковим органам [9, 34--38].

Кіпр довго був знаменитий своєю надзвичайно м'якою системою оподатковування. Так, наприклад, уряд Кіпру уклав договору з цілою низкою країн про запобігання подвійного оподатковування. Перелік цих країн включає Австрію, Англію, Болгарію, Угорщину, Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Італію, Канаду, Китай, Кувейт, Норвегію, Польщу, Росію, Румунію, Словаччину, США, Україну, Францію, Чехію, Швецію, Югославію. Головна мета цих обопільних умов -- уникнути необхідності оплати податків на прибуток у двох країнах [4, 9].

Наприклад, громадянин Великобританії може скористатися цим договором існуючим між урядами двох країн. Це значить, що одержуючи пенсію чи вкладаючи кошти в підприємство на Кіпру, він оплачує податки на Кіпру, тим самим знижуючи їх, оскільки у Великобританії вони вище. Більшість податкових відрахувань на Кіпру значно нижче, ніж у багатьох інших країнах, що так само пропонує широкий вибір нерухомості.

Остання податкова реформа надзвичайно знизила розмір зборів, які беруться із платників податків. Основна причина кіпрських податкових реформ, проведених Кіпром останні три роки -- це його прагнення стати учасником процесу європейської інтеграції (вступ цієї держави в Європейський Союз відбувся 1 травня 2004 року).

Гармонізація податків у ЄС здійснюється з метою скасування податкових границь та створення рівних умов конкуренції для господарчих суб'єктів на внутрішньому ринку ЄС шляхом зближення структури податкових систем, порядку стягування основних податків, у тому числі встановлення нижніх меж частини з них. До цього часу найбільш вирішена гармонізація непрямих податків (ПДВ та акцизи). В області прямих податків співтовариство має розробити ефективну діючу єдину систему оподатковування. Поки що правила ЄС, прийняті в 1990 р., передбачають застосування загальних правил оподатковування: приросту капіталу у випадку злиття, поділу і придбання частки участі в капіталі компаній різних країн-членів, прибутків материнських і дочірніх компаній, а також прибутків пов'язаних між собою підприємств [5, 27].

Тепер, після прийняття нових законів, реформоване податкове законодавство Кіпру, можливо, буде найсучаснішою податковою системою в ЄС, що відповідає усім вимогам Організації економічного співробітництва і розвитку у відношенні несумлінної податкової конкуренції.

Ключовою стадією реформи стало прийняття кіпрськими законодавчими органами 17 законопроектів, що установлюють фактично однаковий режим оподатковування для всіх компаній незалежно від країни походження їхніх капіталів і доходів. У такий спосіб у новому законодавстві будуть усунуті розходження між офшорними компаніями (Компаніями міжнародного бізнесу) і внутрішніми (національними) компаніями.

Однією з перших і найбільш значних дій в реформування системи оподаткування було зобов'язання Кіпру в 2000 р. перед організацією з економічного співробітництва і розвитку ліквідувати до 2005 року будь-яку негативну податкову практику й ухвалити міжнародні стандарти прозорості, обміну інформацією і податкової конкуренції.

Кіпр як потенційний член Європейського Союзу був повинен привести свої закони і практику у відповідність з acquis communautiare. У податковому законодавстві він був повинен відповідати Кодексу Європейського Союзу, а також правилам оподаткування у бізнесі, що стало фундаментальною реформою його податкової системи.

Згідно з вимогами Європейського Союзу парламент Кіпру 1 липня 2002 р. ухвалив пакет податкових законів. Тоді на Кіпрі було введено нову систему оподаткування, основною характеристикою якої стала інтеграція корпоративного податку і податків, що віднімаються (withholding taxes) з податком на прибуток від розподілених доходів. Така система інтеграційного типу містить як один з основних елементів єдину (10%) ставку податку на прибуток, застосовувану однаково до локальних і міжнародних бізнес-компаній починаючи з 1 січня 2003 р. Міжнародні компанії, що вже існують на острові і ведуть активну діяльність, можуть сплачувати податок на прибуток за ставкою 4,25% до кінця 2005 р. за умови, що вони мали прибуток, отриманий за межами Кіпру у 2001 р. і одержуватимуть його протягом наступних чотирьох років -- так звані «перехідні положення». У разі обрання ставки податку 4,25% до кінця 2005 р. компанія має право на віднесення збитків, що виникли до 2000 р., у рахунок майбутніх періодів тільки до закінчення 2005 року [5, 28].

Зараз на Кіпрі зафіксовано визначення резидента. Компанія з резидентством на Кіпрі -- це компанія, управління і контроль якої відбуваються на Кіпрі. Дивіденди, виплачувані кіпрським податковим резидентам, підлягають оподаткуванню за ставкою 15%, що базується на передбачуваному розподілі 70% з 90% прибутку, що залишився після сплати 10% корпоративного податку. Дивіденди, виплачувані іноземним юридичній і фізичній особам, виключені з цього оподаткування.

Таким чином, податкова інтеграція відбувається через комбінування ставок податку на прибуток організацій (10%) і податку на дивіденди (15%), загалом 19,45%, що менше від найвищої ставки податку на прибуток (25%) до податкової реформи.

При виплаті відсотка від капіталу остаточний податок становить 10% і віднімається платником, але буде зарахований для одержувача цього доходу як внесок до Фонду оборони. Відсоток на капітал, одержуваний фізичними особами, а також 50% від цього доходу, отриманого компаніями за кордоном, звільняється від сплати податку на прибуток.

Зараз на Кіпрі немає податків на прибуток, отриманий як результат розпорядження (продажу, реалізації яким-небудь чином) цінними паперами для всіх компаній, які є резидентами Кіпру.

На українському ринку цінних паперів кіпрські компанії звільнені від оподаткування прибутку в Україні на підставі Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тепер вони не плататимуть податок і на Кіпрі.

Крім того, скасовано 5-річне обмеження для тривалості обліку збитків попередніх періодів при розрахунку оподатковуваного прибутку. Тепер немає обмежень у часі для обліку збитків.

Збитки компанії можуть бути враховані при розрахунку прибутку іншої компанії цієї ж групи. Нове податкове законодавство враховує відповідну директиву ЄС, яка дозволяє не обкладати податком підсумки реорганізації, злиття, придбання компаній і їх об'єднання.

Таким чином, збільшуються можливості і гнучкість податкового планування [4, 11].

Єдиний корпоративний податок. Найважливішим елементом нової системи є введення єдиного корпоративного податку для національних і міжнародних компаній і підвищення його стандартної ставки з 4,25% у 2002 р. до 10% з 1 січня 2003 р. Нова ставка застосовується до всіх компаній, зареєстрованим на Кіпру, незалежно від джерел одержання прибутку (на Кіпру чи за його межами).

Активно діючі на Кіпру міжнародні компанії можуть тимчасово продовжувати платити корпоративний податок по ставці 4,25% до кінця 2005 р., якщо їхній прибуток у 2001 р. і протягом чотирьох наступних років буде цілком отриманий з джерел за межами Кіпру. При цьому крім зниженої ставки дана міжнародна компанія буде мати право на списання збитків, що виникли до 2000 р., за рахунок прибутку, отриманої в 2001 -- 2005 р.

Однак нова система має негативні сторони. Зокрема, компанії, що зробили вибір на користь зниженої ставки, не можуть користатися податковими пільгами при злитті [6, 12].

Дивіденди, виплачувані кіпрським податковим резидентам, підлягають обкладанню по ставці 15% (за основу для оподатковування береться частина, тобто 70% з 90% прибутку, що залишилася після сплати 10% корпоративного податку). Дивіденди, що сплачуються юридичним і фізичним особам-нерезидентам, виключені з даного виду оподатковування.

Оподаткування фізичних осіб. Фізичні особи будуть визнаватися резидентами Кіпру для цілей оподаткування, якщо вони перебували на острові понад 183 дні у відповідному календарному році. Для юридичних осіб при визначенні резидентства застосовується правило, встановлене у Великобританії, відповідно до якого компанія є резидентом там, де розташоване місце контролю й управління. Кіпр піде шляхом розвитку британської офшорної моделі, основним елементом якої є нерезидентні компанії, що замінять на острові так звані «ring-fenced» компанії.

У результаті реформи законодавства вводиться система оподаткування доходів кіпрських резидентів, одержаних за кордоном, і оподаткування доходів нерезидентів Кіпру, отриманих з кіпрських джерел.

У результаті податкової реформи відбулося зменшення ставок прибуткового податку з 30--40 до 20--30% у залежності від розміру доходів; при цьому неоподатковуваний рівень доходів збільшився з 6 до 10 тис. кіпрських фунтів [5, 28].

Склад витрат, дозволених фізичним особам для зменшення оподатковуваної бази, зазнав значних змін і містить тільки витрати у зв'язку зі страхуванням життя, внесками до пенсійних фондів і фондів соціального забезпечення.

Заробітна плата іноземних співробітників (включаючи оплату витрат на житло, навчання дітей і деякі інші) буде тимчасово обкладатися податком по зниженій ставці (чи взагалі не обкладатися), але дані пільги не будуть відновлені після закінчення терміну їхньої дії.

За новими правилами іноземні співробітники міжнародних компаній будуть платити прибутковий податок у тому же розмірі, що і громадяни Кіпру; вони будуть робити внески у фонд соціального забезпечення, а їхньої пільги у виді безмитного ввозу ряду товарів були скасовані з 1 квітня 2003 р.

Табл.1. Оподаткування фізичних осіб [5, 28]

Оподатковуваний дохід. Дохід у вигляді дивідендів з-за кордону і з Кіпру повністю звільнений від податку на прибуток. Це означає, що кіпрські холдингові компанії стають винятково привабливими. Наприклад, при переказі дивідендів з України кіпрська компанія підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.

Прибуток, отриманий від діяльності постійного представництва за кордоном, переказаний на Кіпр, зовсім звільнений від податку на прибуток.

Якщо компанія веде діяльність в Україні через постійне представництво і використовує пільги, надані місцевим законодавством, або спеціальний податковий режим на визначеній території і платить податки в Україні, то її прибуток, переказаний на Кіпр, податком не обкладається.

50% від доходу у вигляді відсотків компанії з резидентством на Кіпрі звільнено від податку на прибуток.

Отже, варіанти кредитування від імені кіпрських компаній залишаються винятково привабливими, тому що в Україні доходи у вигляді відсотків податком не обкладаються (за умовами податкової угоди).

Проте дохід у вигляді відсотків, зароблений як результат торгової діяльності компанії, повністю обкладається податками.

Однак якщо кіпрська компанія спочатку одержала кредит від оф-шорної фірми, а потім надала його українському підприємству, то виплати відсотків офшорній фірмі зменшать оподатковуваний прибуток і на Кіпрі.

Немає утримуваного податку на виплату дивідендів, відсотків і ліцензійних платежів нерезидентам Кіпру. Це можна використовувати при роботі кіпрських компаній разом з офшорними, бо платежі з України на Кіпр з використанням роялті обкладаються за нульовою ставкою.

У разі якщо акціонери чи бенефіціарії (справжні власники компанії) не є резидентами Кіпру, дохід компанії не обкладається спеціальним податком на оборону.

Податок на нерухомість. Податок на нерухомість справляється з нерухомої власності, розташованої на Кіпрі за такими ставками (див. табл. 2).

Табл. 2. Розмір податкових ставок в залежності від оподаткованого доходу [4, 10]

Оскільки вартість найпопулярніших квартир і котеджів на острові, як правило, поки що не перевищує 100 000 кіпрських фунтів, вони не оподатковуються.

Оподаткування міжнародного бізнесу. Кодекс Європейського Союзу (ЕU Соdе of Conduct) чітко визначає неможливість податкових привілеїв для окремих категорій осіб, дистанційованих від локального ринку. Керуючись цією вимогою, Кіпр скасував преференційні податкові ставки, застосовувані до міжнародних бізнес-компаній. Нова система передбачає перехід від кредитного методу до методу вилучення, що дозволить міжнародному бізнесу зберегти певні привілеї, наприклад, відсутність податку на дивіденди і відсотки на капітал, виплачувані акціонерам компанії, а також вилучення з оподатковуваної бази доходів постійних представництв за кордоном. Міжнародні бізнес-компанії одержують шанс брати участь у ділових операціях на Кіпрі з можливістю компенсації збитків від діяльності за кордоном за рахунок прибутку, отриманого на Кіпрі.

Заробітна плата (зарплата і пільги, наприклад, забезпечення житлом, витрати на утримання, плата за школу) іноземних співробітників міжнародних бізнес-компаній оподатковуються за зниженою ставкою або не оподатковуються зовсім, але ці пільги не будуть відновлені після закінчення терміну їх дії.

Іноземні співробітники платитимуть прибутковий податок у тому ж розмірі, що й громадяни Республіки Кіпр, їм треба сплачувати внески до фонду соціального забезпечення і їхні пільги були скасовані з квітня 2003 року. Особи-нерезиденти, наймаючи працівників на Кіпрі, мають право на податкові пільги в розмірі 20% заробітної плати протягом перших трьох років, з лімітом 5000 КФ, як компенсацію за додаткові витрати для їх влаштування на острові.

Податок на додану вартість (ПДВ). З 1 липня 2002 року збільшився з 10% до 13%, а з 1 січня 2003 року виріс до 15%.

Оподаткування загального прибутку контрольованих з-за кордону компаній залежить вже не від місця реєстрації, а від місця контролю й управління.

Прибуток компаній, зареєстрованих на Кіпрі, але керованих і контрольованих з-за кордону, підлягатиме оподаткуванню на Кіпрі тільки в частині, отриманій з кіпрських джерел. Такі компанії звільнені від податку на іноземні дивіденди і податку на відсоток від капіталу, а також від оподаткування прибутку постійного представництва за кордоном. Вони можуть використовувати іноземний податковий кредит і компенсацію збитків, понесених за кордоном. Вони позбавлені можливості скористатися привілеями за угодами про уникнення подвійного оподаткування, але водночас до них не будуть застосовуватися й умови про обмін інформацією, що є складовою частиною таких угод.

На нові правила поширюється дія Директиви ЄС про злиття при реорганізації, учасниками якої є компанії -- резиденти Кіпру, з наданням сприятливого податкового режиму для ефективного врахування активів і збитків для формування оподатковуваної бази, зі звільненням від сплати податків на приріст капіталу, на прибуток, ПДВ і маркового збору. (В основному новий закон побудований на базі законодавства Великобританії про реорганізацію).

Усі вищеназвані переваги дозволять розглядати Кіпр як ідеальне місце для розташування холдингових компаній з можливістю, по-перше, одержувати дивіденди з діючих компаній, вільні від податків, що віднімаються, чи сплачуваними за нижчою ставкою завдяки дії широкої мережі угод про уникнення подвійного оподаткування або Директиви ЄС про основні і дочірні підприємства. По друге, одержувані дивіденди не обкладаються податком на дивіденди і податком на приріст капіталу. По-третє, холдингова компанія може перерозподіляти дивіденди за кордон без будь-яких податків у юрисдикції перебування холдингу, що, як правило, є найскладнішим завданням.

Таким чином, Кіпр як офшорна зона залишився ідеальним тільки для холдингових компаній. Привабливість його втрачається через зростання з 2006 року податків, а також у зв'язку з виключенням кіпрських офшорних компаній зі сфери діяльності угод про уникнення подвійного оподаткування. Тим, хто використовував офшорні компанії Кіпру для мінімізації податкових втрат, до кінця 2005 року доведеться реструктуризувати схеми мінімізації податків [7, 24].

Оскільки Кіпр був єдиною країною з офшорним законодавством і великою кількістю податкових угод, то не існує повноцінної альтернативи для замін кіпрських компаній у податкова схемах. На часі пошук країн і створення податкових схем за участи найбільш прийнятних форм підприємств. Залежно від сфер діяльності, держави, на території якої одержується основний прибуток, і мети схеми можуть бути най різноманітніші.

Найкращою й універсальною для діяльності в усьому світі, і Україні зокрема, можна вважати схему за участю європейської компанії, що є платником податків у себе (між цією країною та Україною повинна бути укладена угода про уникнення подвійного оподаткування), і звичайної офшорної компанії (див. рис. 1). Це дозволяє сховати офшорність операцій -- всі операції проводяться від імені європейської компанії, і використовувати за потреби переваги угод про уникнення подвійного оподаткування.

$ $

Рис. 1. Схема оподаткування за участю европейською компанії

Ця схема, звичайно, дорожча, тому що крім офшорної, передбачає європейську компанію, але вона того варта, бо виключає ризик форс-мажору щодо офшорних країн і дозволяє надати бізнесу престижного європейського вигляду. При цьому втрати на податках зводяться до символічних завдяки маніпулюванню фінансами між офшорною і європейською компаніями.

Крім того, ведення бізнесу від імені європейської компанії з розрахунками в євро має перевагу перед роботою з американськими компаніями і розрахунками в дол. США, тому що найжорстокіша у світі податкова служба США і уряд вживають заходів для контролю за фінансовими потоками резидентів США і всіма платежами в дол. США, у тому числі через комп'ютерну систему, що перехоплює всі трансакції через банки США, і формує базу даних за цією інформацією.

Вирівнювання податкових ставок і членство в ЄС нададуть нового статусу Кіпру. Уже ні в кого не буде підстав твердити, що через місцеві компанії і банки відмиваються гроші. Таких прикладів не було і раніше, але через знижені податкові ставки для окремих типів компаній країну іноді називали „офшорним центром”. Тепер вона ще більш утвердиться як респектабельний європейський фінансовий центр з дуже ліберальним валютним і податковим законодавством.

Разом з тим, інтерес іноземних бізнесменів до кіпрських компаній зростає: новий статус забезпечить їм захист від дискримінаційних санкцій податкової влади. Кабінету Міністрів України доведеться назавжди виключити Кіпр із Переліку офшорних зон. А отже, підприємці, торгуючи з кіпрськими компаніями, уже включатимуть до валових витрат не 85% вартості товару, а всі 100%.

Український бізнесмен, який володіє кіпрською компанією, зможе пред'явити довідку податкового резидентства за вимогами Постанови КМУ № 470 в рамках міжнародного Договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Крім того, залишаються й пільги для вільних економічних зон Кіпру: у разі діяльності виробничого підприємства в такій зоні устаткування, сировина, матеріали і комплектуючі ввозяться без митних податків, а вироблена продукції звільнена від експортного мита. Є послаблення в податковому режимі і режимі валютного контролю.

Оподатковування компаній на Кіпру з прийняттям нових законів погіршується за рахунок скасування, відповідно до правил ЄС, преференційних податкових ставок для міжнародних ділових (офшорних) компаній, підвищення ставки корпоративного податку з 4,25 до 10%, обмеження сфери застосування двосторонніх угод про запобігання подвійного оподатковування, жорсткості вимог у відношенні забезпечення прозорості податкових схем і обміну інформацією про походження капіталів і клієнтів. Однак після вступу в ЄС Кіпр має самий низький рівень корпоративного податку серед країн співтовариства (Ірландія, наприклад, ввела єдиний корпоративний податок у 12,5%), присутня низка переваг у формуванні оподатковуваної бази, а також у застосуванні методів обкладання дивідендів тощо.

Експерти відзначають, що кіпрська влада стурбована збереженням міжнародної клієнтури. Відзначається, що доходи, отримані від діяльності створених на Кіпру офшорних компаній, складають, із різних оцінок, від 5 до 9% ВВП цієї держави. Оцінюючи наслідки податкової реформи, керівництво Кіпру робить упор на підвищення його престижу як світовий центр ділового співробітництва, що відповідає критеріям ЄС і інших міжнародних організацій.

Нововведення в податковій сфері зажадають від іноземних клієнтів змін у податковому плануванні і виборі юридичних форм організації компаній на Кіпру. Найбільш вигідні умови створюються, на думку кіпрської влади, для створення і діяльності на Кіпру холдингових компаній, які із нового податкового законодавства здобувають можливість одержувати дивіденди від компаній, що беруть участь у них, вільних від податків і переводити виплачувані ними дивіденди за кордон без обкладання будь-якими податками в юрисдикції перебування холдингу, що нерідко є складною задачею.

Мальта -- у недавнім минулому одна з класичних „податкових гаваней” -- зараз виявляє собою приклад так називаної оншорной юрисдикції. Діяльність ФATФ привернула увагу до не завжди бездоганної репутації деяких офшорних юрисдикцій. У зв'язку з цим багато бізнесменів, що ведуть операції на міжнародному рівні, переключилися на країни, що, на відміну від офшоров, пропонують не повне звільнення від податків, а податкові пільги на визначених умовах. У них може бути в цілому високе податкове навантаження, але, якщо правильно скласти документи і правильно вести діяльність, це навантаження можна значно знизити. Тоді компанія, зареєстрована в такій юрисдикції, стане привабливим механізмом мінімізації оподатковування [8].

На практиці границя між офшором і оншором розмита. З одного боку, під тиском світової громадськості офшори ускладнюють своє законодавство, а з іншого боку, європейські оншорні країни конкурують за платників податків, установлюючи пільгові режими таким чином, щоб і бізнесу догодити, і європейських законів дотриматися.

Податковий режим Мальти досить близький до цієї розмитої границі між офшором і оншором. У свій час у місцевої влади були дві ключові причини для „європеїзації” законодавства.

По-перше, країна прагнула до вступу в Європейський союз, куди офшорам класичного зразка шлях закритий.

По-друге, керівництво Мальти вчасно відчуло, що відношення країн з високими податками до офшорів стає усе гірше і переписувати законодавство чи рано пізно прийдеться.

Все це привело до того, що з 1997 року була припинена реєстрація офшорних компаній із старого законодавства. Вже існуючим фірмам було дозволено тимчасово продовжувати роботу згідно з колишніми правилами. Однак до 24 вересня 2004 року ці компанії повинні були або привести свою діяльність у відповідність з нинішнім законодавством, або згорнути бізнес на Мальті [8].

Два основних типи низькоподаткових компаній, що реєструються зараз на Мальті, -- це міжнародні торгові компанії (іnternatіonal tradіng companіes, ІTC) і міжнародні холдингові компанії (іnternatіonal holdіng companіes, ІHC).

Міжнародна торгова компанія має право вести операції тільки за межами Мальти. З цього правила є невеликі виключення. Наприклад, допускається покупка зроблених на Мальті товарів з метою їхнього експорту, якщо мальтійський продавець не є власником 15% акцій ІTC чи більш. ІTC також може укладати угоди з зареєстрованими на Мальті ”старими” офшорними компаніями й іншими ІTC. Прибуток міжнародної торгової компанії обкладається звичайною корпоративною ставкою у розмірі 35%. Однак при цьому існують податкові пільги для акціонерів-нерезидентів, завдяки яким ефективна ставка оподатковування може бути знижена до 4,17% [3, 43].

Мальтійські міжнародні торгові компанії можуть використовуватися не тільки для власне торгівлі (як центр реінвойсінгу), але й щодо оформлення на них патентів, авторських прав та інших нематеріальних активів, а також для одержання оплати за надання послуг (наприклад, гонорарів високооплачуваних фахівців), доходу у виді комісійних тощо.

Міжнародні холдингові компанії -- це компанії-резиденти Мальти, створювані з метою володіння частками в бізнесі за межами цієї країни і наступного розподілу доходів від цих інвестицій (знову ж за кордон). Міжнародна холдингова компанія, як і ІTC, платить податок на прибуток по стандартній ставці 35%. Однак мальтійське законодавство передбачає повне відшкодування сплаченого такою компанією податку на прибуток, отриману в результаті так називаного partіcіpatіng holdіng. Цей термін застосовується у випадках, коли компанія на Мальті володіє не менш 10% акціонерного капіталу нерезидентної компанії.

Крім того, в певних випадках компанія-власник акцій має право на зв'язані з partіcіpatіng holdіng пільги навіть при меншому розмірі пакета (наприклад, якщо вартість цього пакета перевищує 500 тис. мальтійських лір чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). Якщо термін partіcіpatіng holdіng не може бути застосований, сплачений податок буде відшкодований не цілком, а тільки на 2/3. Компенсацію одержують акціонери ІHC -- нерезиденти Мальти, після того як дивіденди на їх користь розподілені.

Відшкодування сплачених раніше податків виробляється Податковим департаментом Мальти (Іnland Revenue Department) не пізніше чим 14-го числа місяця, що випливає за місяцем подачі обгрунтованої заяви платника податків [8].

Мальта має у своєму розпорядженні мережу угод про запобігання подвійного оподатковування з 35 країнами. Законодавство Мальти пропонує пільговий режим оподатковування і для бізнесу деяких видів, наприклад судовласницьких компаній, а також операторів тоталізаторів, що працюють через Інтернет, і онлайнових казино.

Відповідно до звіту Ради економічного і соціального розвитку Мальти, податковий тягар Мальти досить низьке в порівнянні з іншими членами ЄС. Однак це компенсується граничною ставкою податку на прибуток корпорацій -- 35%, і високим податком на доход фізичних осіб, максимальна ставка якого -- 35% -- стягується з відносно низького рівня доходу.

Висока ставка податку на прибуток на Мальті за певних умов обертається майже офшорним податковим тягарем. Однак для українського бізнесу мальтійські можливості серйозно обмежені.

У табл. 3 наведені діючі на сьогодні на Мальті податки.

Таблиця 3. Перелік діючих податків на Мальті [8]

Крім того, з 1 вересня 2004 р. на Мальті введений екологічний податок, яким обкладаються товари, що володіють високим „забруднюючим потенціалом”. Спочатку передбачалося стягувати податок з товарів, що вже знаходяться на складах виробників і торгових підприємств, а також із знову зробленої продукції. Однак, наприкінці, було прийняте рішення обкладати податком тільки ті товари, що відпущені зі складів у роздрібну торгівлю після 1 вересня 2004 року. Таким чином, була збережена політика уряду, відповідно до якої влада ніколи не обкладала податком товари, що вже знаходяться в торговому обороті. Податок стягується однократно в момент здійснення першої оподатковуваний ПДВ операції по реалізації товару. Податкові платежі підлягають перерахуванню в бюджет кожного кварталу.

За результатами проведених досліджень величина по показнику консолідованого податкового навантаження на Мальті залишається однієї з найнижчих серед країн -- членів Європейського союзу. Мальта займає 22-е місце, нижче розташувалися тільки Латвія, Литва та Ірландія [1, 3].

Однак дослідники відзначають, що ставка податку на доходи з європейських стандартів дуже значна. При цьому прибутковий податок з фізичних обличчя відрізняється високим ступенем „прогресивності”, при цьому по ставці в розмірі 35% обкладаються відносно невеликі доходи [1, 3].

Податки - це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.

Довгого часу Кіпр та Мальта належали до країн с дуже м'яким податковим тягарем, тобто до так званих офшорних зон. Це спотворювало зацікавленості бізнесу зі всього світу реєструватися в цих країнах з метою зниження податкових платежів та вело до фінансового розвитку цих країн. Але вимоги часу, бажання увійти в міжнародне економічне співтовариство на правах рівного партнера, а не тільки як „податковий рай” для часто напівкримінального бізнесу, -- все це призвело до того, що як в Мальті, так і на Кіпрі останнім часом відбуваються зміни в податковому законодавстві з метою призвести свою систему оподаткування до вимог ЄС.

Так, Кіпрська податкова реформа спрямована на задоволення вимог, що пред'являються ЄС до нових членів, а також на збереження привабливості податкового режиму Кіпру щодо вигідного цієї країні міжнародного бізнесу. Податкова реформа і вступ до ЄС є логічними кроками на шляху розвитку країни як надійного європейського фінансового центру. Єдина податкова ставка виводить КМБ і Кіпр у цілому з розряду офшорних.

Переддень кіпрського буму відчувається повсюдно. Динамічно розвивається економіка держави, зростають ціни на нерухомість, зміцнюється місцева валюта. Активно будують нові дороги (недавно введені в експлуатацію нові швидкісні магістралі Нікосія -- Пафос і Нікосія -- Протарас), будинки виробничого і житлового призначення тощо. Виникають нові незаперечні переваги для підприємств зареєстрованих на острові.

Майже теж саме стосується й Мальти. Мальта -- у недавнім минулому одна з класичних „податкових гаваней” -- зараз виявляє собою приклад так називаної оншорной юрисдикції. Мальта має у своєму розпорядженні мережу угод про запобігання подвійного оподатковування з 35 країнами. Законодавство Мальти пропонує пільговий режим оподатковування і для бізнесу деяких видів, наприклад судовласницьких компаній, а також операторів тоталізаторів, що працюють через Інтернет, і онлайнових казино.