) обгрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин (для районних, міських з районним поділом, міських, що об'єднують бюджети села, селища, міста районного значення) та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів (для бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя, обласних бюджетів);

ґ) інформацію щодо погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;

2) прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;

5) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

6) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються до бюджетної комісії відповідної ради);

8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

2. Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1) загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій з урахуванням положень статті 17 цього Кодексу;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

51) розмір оборотної касової готівки місцевого бюджету;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

3. Перелік захищених статей місцевого бюджету визначається відповідно до статті 55 цього Кодексу.

Висновки за розділом 1
Місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні, а саме:

формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

контроль за фінансово - господарською діяльністю підприємств та органі-зацій, підвідомчих цим органам влади.

Як економічна категорія, місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом і бюджетним устроєм держави сфери економічних відносин суспільства, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням централізо-ваних грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначених для соціально - економічного розвитку конкретних регіонів країни.

Розділ 2. Аналіз формування доходної частини місцевого бюджета петропавлівського району дніпропетровської області у 2005-2009 роках
2.1 Загальна характеристика соціально-економічного розвитку Петропавлівського району Дніпропетровської області
Петропавлівський район створений 1 жовтня 1923 року. До його складу входять селищна та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт, у яких проживалоу 2006 році 31,5 тис. чоловік. Щільність населення становила 28,320 осіб/кмІ. Район розташований у східній частині Дніпропетровської області, на відстані 102 км від обласного центру. Площа району - 124,8 тис. га. На території району протікає річка Самара з притокою Бик.

Рис.2.1 Петропавлівський район Дніпропетровської області

Петропавлівський район (районний центр - смт Петропавлівка) міститься у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області. Межує з Василь-ківським, Межівським, Павлоградським районами і Червоноармійським райо-ном Донецької області. На території району протікає ріка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут маються родовища кам'яного вугілля.

Площа району - 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га - лісу, а 2,14 тис. - водойми. Населення - 36,6 тис. чоловік.

Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90% продукції. У сільськогосподарському виробництві використову-ється 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1% зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7%. Кормовий клин займає 15% посівних площ.

У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт в місті Першотравенськ, яке структурно виділене як місто обласного значення та має власний відокремлений бюджет міста, який не входить до бюджету Петропавлівського району.

До складу району входить одна селищна рада та 12 сільських рад, що об'єднують 51 населений пункт (табл. Б.1 Додатку Б).

В табл. Б.2 Додатку Б наведені статистичні дані про кількість населення в районах і містах Дніпропетровської області станом на 01.01.2009 року. Як показує аналіз даних табл. Б.2 на початок 2009 року чисельність населення в Петропавлівському бюджетному районі становить 29 766 осіб. Чисельність населення в окремому бюджетному м. Першотравенськ, розташованому в центрі Петропавлівського району становить 29 350 осіб, тобто практично дорівнює всій чисельності населення району. Чисельність населення в граничних Межівському, Покровському, Павлоградському районі становить від 25 до 32 тис. осіб.

В табл.2.1 наведені основні планові та фактичні показники виконання доходної частини (власні надходження) міського бюджету Петропавлівського району у 2005 - 2009 роках (без бюджету м. Першотравенськ).

Таблиця 2.1

Динаміка основних показників планових та фактичних надходжень в місцевий бюджет Петропавлівського району Дніпропетровьскої області у 2005 - 2009роках

2.2 Аналіз рівня та динаміки власних надходжень в міський бюджет Петропавлівського району

Результати проведеного в дипломному дослідженні аналізу рівня та динаміка власних надходжень в міський бюджет Петропавлівського району представлені графічно на комплексі рис.2.1 - 2.6:

Динаміка загального рівня власних надходжень та надходжень від податку з доходів фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис.2.1);

Динаміка планового та фактичного рівня власних надходжень в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис 2.2);

Динаміка планового та фактичного рівня надходжень від податку з доходів фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис.2.3);

Динаміка фактичного рівня надходжень від плати за землю від юридичних та фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис.2.4);

Динаміка фактичного рівня надходжень від фіксованого сільського-подарського податку та єдиного податку від юридичних та фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис.2.5);

Динаміка фактичного рівня надходжень від транспортного податку та місцевих податків на зборів в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки (рис.2.6).

Як показує аналіз графіків рис.2.1 - 2.2:

Обсяг щомісячних власних надходжень в місцевий бюджет району зріс з рівня 1,5 млн. грн. / місяць за січень 2007 року до рівня 3,3 млн. грн. /мі сяць за грудень 2008 року;

Рис.2.1 Динаміка загального рівня власних надходжень та надходжень від податку з доходів фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

Рис.2.2 Динаміка планового та фактичного рівня власних надходжень в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

у першому кварталі 2009 року рівень щомісячних власних надходжень в місцевий бюджет району різко знизився до 2,5 млн. грн. / місяць;

графік сумарних власних надходжень в місцевий бюджет району повністю повторює характер графіка надходження податку з доходів фізичних осіб в місцевий бюджет району, а рівень податку з доходів фізичних осіб показує його визначальний характер для кошика влас-них доходів місцевого бюджету;

планування власного кошика доходів в місцевий бюджет виконується в "ручному" режимі, оскільки передбачити хвилеобразний тип падіння податку з доходів фізичних осіб на зимовий період можливо тільки за рахунок прогнозування відсутності доходів працівників у сільського-подарських підприємствах району в зимовому періоді;

графік фактичного надходження коштів в місцевий бюджет за 2007 - 2008 роки та плановий характер хвилі очікуємих доходів в місцевий бюджет 2009 року у другій половині року після початку збирання та продажу врожаю нового року підтверджують принципово сезонний характер сільськогосподарського району;

виділення в Петропавлівському районі окремого бюджету промисло - во - щахтарського м. Першотравенськ з цілорічним графіком добутку та продажу вугілля приводить до необхідності у першому півріччі кожного року планувати "анти хвилевий" характер дотації з бюджетів вищого рівня на перше півріччя року для компенсації специфіки надходження власних доходів в місцевмй бюджет Петропавлівського району;

слід відмітити, що фактичний обсяг податку з доходів фізичних осіб за перший квартал 2009 року перевищує песимістичний рівень плану, оснований на планових очікуваннях зниження обсягів роботи підприємств переработки врожаю 2008 року на підприємствах району.

Рис.2.3 Динаміка планового та фактичного рівня надходжень від податку з доходів фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

Рис.2.4 Динаміка фактичного рівня надходжень від плати за землю від юридичних та фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

Рис.2.5 Динаміка фактичного рівня надходжень від фіксованого сільськогосподарського податку та єдиного податку від юридичних та фізичних осіб в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

Рис.2.6 Динаміка фактичного рівня надходжень від транспортного податку та місцевих податків на зборів в міський бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки

2.3 Аналіз рівня дотаційності міського бюджету Петропавлівського району
На графіках рис.2.6 - 2.7 наведені результати аналізу рівня дотаційності міського бюджету Петропавлівського району у 2004 - 2007 роках, як свідчать про катастрофічну нестачу джерел власного кошика доходів (дотаційність від 70,5% у 2004 році та зниження рівня до 55,3% у 2007 році).

Аналіз дотаційності та сезонного характеру власних надходжень в місцевий бюджет Петропавлівського району показує, що дотаційність визвана неоптимальною структурою розподілу промислових та сільськогосподарських джерел надходження бюджетних платежів, а також нестачею джерел бюджет-них надходжень на території сільськогосподарського району в умовах відсут-ності податку на власність.

Рис.2.7 Рівень дотаційності місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2004 році

Рис.2.8 Рівень дотаційності місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2007 році

Висновки розділу 2
Аналіз рівня та динаміки надходжень коштів в місцевий бюджет Петропавлівського району Дніпропетровської області за 2007 - 2009 роки показав, що:

графік сумарних власних надходжень в місцевий бюджет району пов-ністю повторює характер графіка надходження податку з доходів фізичних осіб в місцевий бюджет району, а рівень податку з доходів фізичних осіб показує його визначальний характер для кошика власних доходів місцевого бюджету;

планування власного кошика доходів в місцевий бюджет виконується в "ручному" режимі, оскільки передбачити хвилеобразний тип падіння податку з доходів фізичних осіб на зимовий період можливо тільки за рахунок прогно-зування відсутності доходів працівників у сільськогосподарських підприєм-ствах району в зимовому періоді;

виділення в Петропавлівському районі окремого бюджету промисло - во - щахтарського м. Першотравенськ з цілорічним графіком добутку та прода-жу вугілля приводить до необхідності у першому півріччі кожного року плану-вати "анти хвилевий" характер дотації з бюджетів вищого рівня на перше пів-річчя року для компенсації специфіки надходження власних доходів в місце-вий бюджет Петропавлівського району;

слід відмітити, що фактичний обсяг податку з доходів фізичних осіб за перший квартал 2009 року перевищує песимістичний рівень плану, основа-ний на планових очікуваннях зниження обсягів роботи підприємств переработ-ки врожаю 2008 року на підприємствах району.

результати аналізу рівня дотаційності міського бюджету Петропав-лівського району у 2004 - 2007 роках свідчать про катастрофічну нестачу дже-рел власного кошика доходів (дотаційність від 70,5% у 2004 році та зниження рівня до 55,3% у 2007 році).

Розділ 3. Аналіз структури формування доходів до місцевого бюджету петропавлівського району
3.1 Визначення факторів впливу при формуванні дохідної частини місцевого бюджету
Для визначення факторів впливу при формуванні дохідної частини власного "кошика" доходів в Петропавлівському районі Дніпропетровської області проведемо структурний аналіз даних за 2007 - 2009 роки.

На рис.3.1 - 3.3 наведені даграми структур власних надходжень при формуванні доходної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2007 - 2009 роках. Як показує аналіз діаграм рис.3.1 - 3.3 основним фактором впливу є рівень податку з доходів фізичних осіб, оскільки його питома вага становить:

83,51% за 2007 рік;

87,04% за 2008 рік;

88,33% за 2009 рік;

Тобто структурна частка податку з доходів фізичних осіб зросла з 2007 до 2009 року на 5%. Питома вага інших найбільших податків становить:

Плата за землю з юридичних осіб - 5,26% (2007) - 3,56% (2009);

Плата за землю фізичних осіб - 2,9% (2007) - 3,0% (2009);

Єдиний податок з юридичних осіб - 1,01% (2007) - 0,3% (2009);

Єдиний податок з фізичних осіб - 0,54% (2007) - 0,66% (2009);

Фіксований сільськогосподарський податок - 2,18% (2007) - 0,98% (2009);

Місцеві податки та збори - 1,13% (2007) - 0,97% (2009);

Транспортний податок - 1,98% (2007) - 0,89% (2009);

Рис.3.1 Структура власних надходжень при формуванні доходної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2007 році

Рис.3.2 Структура власних надходжень при формуванні доходної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2008 році

Рис.3.3 Структура власних надходжень при формуванні доходної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2009 році

3.2 Аналіз внутрішньої структури факторного чинника регресійної моделі надходжень до місцевого бюджету Петропавлівського району
Для обґрунтування вибору податку з доходів фізичних осбі як факторного чинника регресійної моделі проаналізуємо його внутрішню структуру, врахову-ючи, що згідно бюджетній класифікації [12] цей податок складається з десятків окремих обліковуємих статей які мають різний економічний зміст.

На рис.3.4 - 3.6 наведені діаграми структури податку з фізичних осіб у Петропавлівському районі за 2007 - 2009 роки. Як показує аналіз діаграм рис.3.4 - 3.6 питома вага податку з доходів найманих працівників займає частки

98,61% (2007) - 97,56% (2009). Таким чином ми практично на 98% маємо показник, який характеризує заробітну плату найманих працівників.

Рис.3.4 Структура податку з фізичних осіб в Петропавлівському районі за 2007 рік станом накопичення на 31.12.2007 року

Рис.3.5 Структура податку з фізичних осіб в Петропавлівському районі за 2008 рік станом накопичення на 31.12.2008 року

Рис.3.4 Структура податку з фізичних осіб в Петропавлівському районі за 2009 рік станом накопичення на 01.05.2009 року

3.3 Розробка алгоритму реалізації кореляційно -регресійної моделі
Зв'язки між явищами та їх ознаками можуть бути різні. Вони відрізняються за характером, напрямком, аналітичним вираженням, числом взаємодіючих факторів та іншим.

За характером залежності явищ є два види зв'язку [28]:

функціональний (повний) зв'язок;

кореляційний (неповний) зв'язок.

При функціональному зв'язку є повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або кількома факторними ознаками.

Під чинником розуміють певну причину, рушійну силу, що визначає характеристики процесу, явища або їх окремих рис. Чинники можна поділити на такі групи:

За економічним змістом чинники поділяються на:

а) основоположні, тобто ті чинники, які визначають основні макроекономічні пропорції розвитку економіки в цілому: обсяги валового внутрішнього продукту, обсяг національного доходу, розмір бюджетного дефіциту, рівень зайнятості, рівень оподаткування;

б) похідні - чинники, які є наслідком впливу основоположних чинників: стан рівня доходів, споживання та заощаджень населення, рівня соціальної забезпеченості населення, соціальні гарантії.

2. За походженням чинники поділяються на:

а) чинники, що випливають у результаті дії об'єктивних економічних законів: закон народонаселення, закон попиту і пропозиції, закон обмеження природних ресурсів;

б) чинники, що виникають у зв'язку з державним регулюванням економіки: бюджетна політика, податкова політика, зовнішньоекономічна політика, політика регулювання рівня оплати праці та соціального захисту населення.

При кореляційному зв'язку між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки.

Наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характеристик особливостей кореляційних зв'язків. Кореляційний зв'язок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є об'єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показника-ми. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємо-погашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більше статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних зв'язків.

За напрямком зв'язку між явищами розрізняють зв'язки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до зростання індиві-дуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий зв'язок. Як із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений зв'язок.

За кількістю взаємодіючих факторів зв'язки можуть бути однофактор-ними та багатофакторними. Однофакторні - це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з однією факторною ознакою. Багатофакторні зв'язки - це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні зв'язки. За аналітичним вираженням розрізня-ють прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) зв'язки. При лінійному зв'язку із зростанням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки.

Математично такий зв'язок позначається рівнянням прямої , а графічно - прямою лінією. При криволінійному зв'язку із зростанням фактор-ної ознаки зростання (або зменшення) результативної ознаки відбувається нерівномірно, або напрямок зв'язку змінюється з прямого на обернений. Геометрично такий зв'язок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).

Поглиблене дослідження впливу рівня факторних ознак впливу джерел доходної частини міського бюджету в формуванні зведеного бюджету протягом часу потребує застосування економетричних моделей.

Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між доходами, що нас цікавлять, і чинниками, що їх зумовлюють.

Аналіз формування зведеного міського бюджету за допомогою економетричних методів включає [116]:

з'ясування чинників, що можуть впливати на розмір доходів;

формування масиву статистичної інформації;

знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); економічна інтерпретація моделей і практичне використання.

Синтез регресійних моделей як одновимірна лінійна регресійна модель представляється у вигляді рівняння [50]:

, (3.1)

де - постійна складова доходу (початок відліку);

- коефіцієнт регресії;

- відхилення фактичних значень доходу від оцінки (математич-

ного сподівання) середньої величини доходу в і-тий період.

Існують різні способи оцінювання параметрів регресії.

Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [62].

За цим методом пара-метри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що мож-на записати як

. (3.2)

Відмітимо, що залишкова варіація (3.5) є функціоналом від па-раметрів регресійного рівняння:

(3.3)

За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв'язком системи двох нормальних рівнянь [50]:

, (3.4)

Розв'язок цієї системи має вигляд:

, (3.5)

Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою

, (3.6)

Коефіцієнт детермінації для даної моделі

(3.7)

повинен дорівнювати: >0,75 - сильний кореляційний зв'зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв'язок середньої щільності; <0,36 - кореля-ційній зв'язок низької щільності [50].

В табл.3.1 наведені результати первинних статистичних спостережень, які будуть використані в якості вихідних даних для побудови економетричної моделі аналізу та прогнозування дохідної частини міського бюджету по Петропавлівському району Дніпропетровської області.

Обробляються хронологічні ряди (за даними у 2007 - 2009 роках):

щомісячний рівень сумарних власних надходжень до міського бюджету [16] ;

щомісячний рівень податку з доходів фізичних осіб в місцевий бюджет [16] ;

щомісячний рівень середньої заробітної плати по Україні за даними Держкомстата [77] ;

щомісячний рівень середньої заробітної плати по сільському господарству Україні за даними Держкомстата [77] ;

щомісячний рівень мінімальної заробітної плати згідно Законів України "Про Державний бюджет" [3], [4], [5], [6] ;

Алгоритм обробки наведених хронологічних рядів параметрів полягає в пошуку кореляційно-регресійної залежності між параметрами рядів згідно алгоритму (3.1) - (3.7).

Таблиця 3.1. Вихідні дані побудови економетричної моделі по Петропавлівському району Дніпропетровської області у 2007 - 2009 роках

Висновки за розділом 3

Як показав аналіз структур власних надходжень при формуванні доход-ної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2007 - 2009 роках, основним фактором впливу є рівень податку з доходів фізичних осіб, оскільки його питома вага становить:

83,51% за 2007 рік;

87,04% за 2008 рік;

88,33% за 2009 рік;

Тобто структурна частка податку з доходів фізичних осіб зросла з 2007 до 2009 року на 5%. Питома вага інших найбільших податків є малою чи незнач-ною і становить:

Плата за землю з юридичних осіб - 5,26% (2007) - 3,56% (2009);

Плата за землю фізичних осіб - 2,9% (2007) - 3,0% (2009);

Єдиний податок з юридичних осіб - 1,01% (2007) - 0,3% (2009);

Єдиний податок з фізичних осіб - 0,54% (2007) - 0,66% (2009);

Фіксований сільськогосподарський податок - 2,18% (2007) - 0,98% (2009);

Місцеві податки та збори - 1,13% (2007) - 0,97% (2009);

Транспортний податок - 1,98% (2007) - 0,89% (2009);

Як показав аналіз структури податку з фізичних осіб у Петропавлівсько-му районі за 2007 - 2009 роки, питома вага податку з доходів найманих праців-ників займає частки 98,61% (2007) - 97,56% (2009). Таким чином ми практично на 98% маємо показник, який характеризує заробітну плату найманих праців-ників.

Розділ 4. Економетрична модель прогнозування доходної частини місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області
4.1 Формування вхідних даних економетричної моделі
Економетрична модель прогнозування доходної частини місцевого бюд-жету Петропавлівського району Дніпропетровської області побудована за рез-ультатами досліджень 3 розділу дипломної роботи та заснована на наступному багатоступеневому алгоритмі обробки вихідних даних (табл.3.1):

1. Перший рівень моделі.

Факторний чинник впливу - законодавчо встановлений рівень щомісяч-ної мінімальної заробітної плати в Україні.

Результативна ознака - середній рівень фактичної щомісячної зарплати в Україні.

Аналіз динаміки росту та відносних рівнів мінімальної, середньої фактич-ної по Україні та середньої фактичної по сільському господарству України мі-сячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках (рис.4.1) показав, що між середньою щомісячною фактичною заробітною платою в Україні (результативна ознака) та між законодавчо встановленим рівнем мінімальної заробітної плати (вхідний регулюючий параметр моделі - факторний чинниук впливу) в України існує стійкий лінійний кореляційний зв'язок високого рівня (R2=0,79) щільності (рис.4.2).

(4.1)

Рис.4.1 Динаміка мінімальної, середньої фактичної по Україні та середньої фактичної по сільському господарству України місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках [77]

Рис.4.2 Лінійна кореляційно-регресійна модель залежності рівня серед-ньої фактичної по Україні місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках від законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати в Україні

2. Другий рівень моделі.

Факторний чинник впливу - середній рівень фактичної щомісячної зарплати в Україні.

Результативна ознака - рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району.

В дипломному дослідженні побудована кореляційно-регресійна модель зв'язку між фактичним рівнем середньомісячної заробітної плати в Україні та рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району (за результатами 2007 - 2009 року). Лінійна модель кореляційного зв'язку вище середнього рівня щільності (R2=0,695) наведена на рис.4.3

(4.2)

Рис.4.3 Лінійна кореляційно-регресійна модель залежності рівня щомі-сячного податку з фізичних осіб по Петропавлівському району віл середньої фактичної по Україні місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках

3. Третій рівень моделі

Факторний чинник впливу - рівень щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району.

Результативна ознака - рівень щомісячного загального власного доходу місцевого бюджету Петропавлівського району.

В дипломному дослідженні побудована кореляційно-регресійна модель зв'язку між фактичним рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району та рівнем щомісячного загального власного доходу місцевого бюджету Петропавлівського району (за результатами 2007 - 2009 року). Лінійна модель кореляційного зв'язку високого рівня щільності (R2=0,977) наведена на рис.4.4:

(4.3)

Рис.4.4 Лінійна кореляційно-регресійна модель залежності щомісячного рівня сумарних власних доходів міського бюджету Петропавлівського району від рівня щомісячного податку з фізичних осіб по Петропавлівському району у 2007 - 2009 роках

4.2 Прогноз власних доходів бюджету Петропавлівського району на 2009-2012 роки
Згідно з вищенаведеним алгоритмом розділу 4.1, прогнозування сумарних власних доходів міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетров-ської області можна на 2009 - 2012 роки можна провести як показник комп-лексної функції залежності власних доходів міського бюджету Петропавлів-ського району від рівня законодавчо встановленого рівня мінімальної заробіт-ної плати в Україні.

Прогнозуючи лінійній характер мінімальної заробітної плати в Україні, слід очікувати наступний характер зростанні власних доходів місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області (табл.4.1, рис.4.5):

Таблиця 4.2. Прогноз щомісячного рівня власних доходів місцевого бюджету Петропавліського району Дніпропетровської області у 2009 - 2012 роках

Дата	Прогнозний рівень мінімальної заробітної плати, грн. /міс	Прогнозний рпівень середньої заробітної плати в Україні, грн. / міс	Прогнозний рівень щомісячного податку з доходів фізичних осіб в Петропавлівському районі, тис. грн. /міс	Прогнозний рівень щомісячного сумарного власного доходу в місцевий бюджет в Петропавлівському районі, тис. грн. /міс
07-2009	630	1 782,90	2 396,22	2 595,11
10-2009	650	1 839,50	2 472,29	2 677,49
12-2009	670	1 896,10	2 548,36	2 759,87
01-2010	700,00	1 981,00	2 662,46	2 883,44
07-2010	750,00	2 122,50	2 852,64	3 089,41
01-2011	800,00	2 264,00	3 042,82	3 295,37
07-2011	850,00	2 405,50	3 232,99	3 501,33
01-2012	900,00	2 547,00	3 423,17	3 707,29
07-2012	950,00	2 688,50	3 613,34	3 913,25
12-2012	1 000,00	2 830,00	3 803,52	4 119,21

Рис.4.5 Прогноз щомісячного рівня власних доходів місцевого бюджету Петропавліського району Дніпропетровської області у 2009 - 2012 роках

Таким чином, в результаті дипломного дослідження виявлена можливість прогнозування рівня сумарних власних доходів місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області з використанням законодавчо плануємого рівня мінімальної заробітної плати в Україні.

Тобто, основним регулятором доходів місцевих бюджетів є фіскальна політика регулювання мінімального рівня заробітної плати в Україні, що є феноменом "тіньової" економіки України, при якій держава примушує підвищувати рівень заробітної плати методом регулювання її найнижчого рівня.

Значення прогнозу показують, що в кінці 2009 року при законодавчо встановленому рівні мінімальної заробітної плати в 670 грн. /міс. - щомісячний рівень власних доходів бюджету Петропавлівського району становитиме 2,76 млн. грн., у 2012році при мінімумі зарплати в 1000 грн. /міс. - 4,1 млн. грн.

4.3 Шляхи удосконалення та оптимізації формування дохідної частини місцевих бюджетів
З часу прийняття Бюджетного кодексу України [1] накопичилось ряд проблем, які мають системний характер і потребують врегулювання, зокрема:

нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів;

задекларовані державою низка соціальних зобов'язань, які не забезпечені реальним фінансовим ресурсом;

достатньо високий рівень дотаційності місцевих бюджетів (рис 2.6, 2.7);

недостатній рівень власної дохідної бази місцевих бюджетів;

низька ефективність планування видатків місцевих бюджетів;

забезпечення підвищення якості надання житлово-комунальних послуг та оптимізація їх вартості;

недопущення заборгованості із заробітної плати та забезпечення розрахунків за енергоносії.

“Концепція реформування місцевих бюджетів” [15] передбачає перетворення місцевих бюджетів у ефективний інструмент соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом виконання таких основних завдань:

зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування;

підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами;

удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин;

запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів;

підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства;

забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів.

Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування передбачає:

посилення заінтересованості органів місцевого самоврядування у підвищенні рівня власних доходів шляхом стимулювання збільшення обсягів виробництва, валової доданої вартості, обсягу інвестицій та рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку;

щорічне збільшення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на декілька відсоткових пунктів;

підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів та механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб;

оптимальний розподіл податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним та місцевими бюджетами, передача окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частина податку на прибуток, збір за спеціальне водокористування, плата за видачу ліцензій та інших);

перерозподіл доходів між місцевими бюджетами та перегляд складу доходів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю тощо).

Для підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів, децентралізації управління бюджетними коштами необхідно:

чітко розмежувати на законодавчому рівні видатки на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування;

конкретизувати видаткові повноваження місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери (окремі видатки на забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров'я, культури і мистецтва, соціального захисту та здійснення заходів у відповідних сферах);

перерозподілити видатки між державним та місцевими бюджетами;

переглянути склад видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

завершити формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, для отримання детальної інформації про таких осіб (у тому числі членів їх сімей, що мають право на пільги), перелік пільг, якими вони користуються чи мають на них право, та розмір пільг.

Удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин здійснюватиметься шляхом:

удосконалення методики обчислення видатків місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, у результаті перегляду існуючих і введення нових коригуючих коефіцієнтів з метою врахування особливостей адміністративно-територіальних одиниць та методики обчислення обсягів субвенцій соціального характеру з державного бюджету місцевим бюджетам;

передбачення у державному бюджеті коштів для місцевих бюджетів на зменшення диференціації у забезпеченні місцевих бюджетів коштами для виконання делегованих повноважень;

запровадження нового механізму формування місцевих бюджетів шляхом передачі на договірних засадах повноважень відповідних рад щодо складення та виконання бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст районного значення, в яких питома вага дотації вирівнювання на планований бюджетний період становить понад 70 відсотків обсягу загального фонду відповідного бюджету, відповідній райдержадміністрації (міському виконавчому комітету);

посилення стимулювання органів місцевого самоврядування до нарощування дохідної бази, для чого необхідно:

здійснити обчислення додаткового фінансового ресурсу, який залишається у розпорядженні місцевих бюджетів, з урахуванням стану виконання прогнозного обсягу доходів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, за три останніх звітних періоди;

передбачити у державному бюджеті кошти для розподілу між місцевими бюджетами, які отримують дотацію вирівнювання та щороку нарощують свою дохідну базу;

спрямувати частину коштів від збільшення надходжень до державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіонів, що забезпечили таке збільшення.

Для запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу необхідно:

конкретизувати цілі, завдання, види планування, перелік показників;

визначити порядок взаємодії всіх учасників процесу середньострокового бюджетного планування;

забезпечити врахування показників, передбачених програмами соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу, під час середньострокового бюджетного планування;

урегулювати процедуру врахування показників розвитку місцевих бюджетів на середньострокову перспективу під час підготовки проекту Державного бюджету України на відповідний рік, проведення моніторингу їх виконання з подальшим коригуванням зазначених показників;

розробити теоретико-методологічні засади програмно-цільового методу планування видатків місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

провести експеримент із запровадження елементів програмно-цільового методу складення та виконання місцевих бюджетів в окремих регіонах;

розробити програмну класифікацію видатків і кредитування місцевих бюджетів;

скласти типовий перелік бюджетних програм та показників їх виконання органами місцевого самоврядування у частині делегованих повноважень;

удосконалити процедуру казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів передбачає:

удосконалення порядку та умов надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів і визначення єдиного підходу до розподілу фінансового ресурсу держави з цією метою, системи моніторингу та аналізу використання таких субвенцій;

надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів на засадах конкурентності та фінансової участі місцевих бюджетів у їх реалізації з урахуванням таких критеріїв:

економічна ефективність досягнення цілей проекту із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для його реалізації;

спрямованість субвенцій на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності;

рівень забезпечення адміністративно-територіальної одиниці об'єктами соціально-культурної сфери;

забезпечення інвестиційних програм, строк виконання яких перевищує бюджетний період, необхідними коштами з державного та місцевих бюджетів для завершення їх виконання;

програмний підхід до здійснення видатків для реалізації інвестиційних проектів згідно із затвердженими програмами соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

оптимізацію переліку субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для реалізації інвестиційних проектів, забезпечення їх спрямування на фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів;

сприяння утворенню фондів регіонального розвитку з метою надання фінансової допомоги для розвитку соціальної та інженерної інфраструктури регіонів, джерелом формування яких може бути частина коштів від сплати податку на прибуток підприємств, яка зараховується за місцем провадження виробничої діяльності і місцезнаходженням філій та інших відокремлених підрозділів. Основні засади утворення та функціонування таких фондів визначаються Бюджетним кодексом України;

удосконалення процедури здійснення запозичень до місцевих бюджетів з метою забезпечення ефективності механізму фінансування органами місцевого самоврядування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку.

Підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства здійснюється шляхом:

надання органам місцевого самоврядування методичної та консультаційної допомоги з питань реформування місцевих бюджетів;

удосконалення процедури фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до повноважень, визначених законодавством, забезпеченням економного та ефективного управління бюджетними коштами відповідно до встановлених напрямів їх використання;

удосконалення порядку фінансової та адміністративної відповідальності за порушення органами місцевого самоврядування вимог бюджетного законодавства;

запровадження механізму моніторингу та оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень, підвищення відповідальності за здійснення таких повноважень;

Страницы: 1, 2, 3