Варіанти інвестування грошових коштів

Варіанти інвестування грошових коштів

Варіанти інвестування грошових коштів

1. Інвестування грошових коштів за рахунок прибутку

В результаті проведення аналізу фінансових ресурсів було виявлено недостачу оборотних коштів на суму 376 тис. грн., внаслідок чого підприємство скоротило випуск товарної продукції і було вимушене ліквідувати дільницю по виробництву корпусних меблів. Одним з варіантів інвестування грошових коштів в оборотні засоби підприємства, при умові максимального завантаження виробничих площ, може бути інвестування за рахунок прибутку. Це надасть можливість підвищити обсяг випуску товарної продукції, збільшити прибуток, зменшити постійні витрати.

а ) диван - ліжко:

Виручка від реалізації = Р * К = 388,90 * 3600 = 1400040 грн.

де: К - об'єм продажу, шт.

Р - ціна диван - ліжк, грн.

Валові витрати = V * K + FC = 311,52 * 3600 + 82102 = 1121472 грн.

Прибуток від реалізації = Виручка від реалізації - Валові витрати = 1400041 - 1121472 = 278569 грн.

Малюнок 1 Структура виручки від реалізації диванів

б ) крісло:

Виручка від реалізації = Р * К = 158,20 * 7200 = 1139040 грн.

Валові витрати = V * K + FC = 108,98 * 7200 + 82102 = 866758 грн.

Прибуток від реалізації = Виручка від реалізації - Валові витрати = 1139040 - 866758 = 272282 грн.

Малюнок 2 Структура виручки від реалізації крісел

Балансовий прибуток від реалізації диванів та крісел становить 550851 грн.

Податок на додану вартість = 550851 * 0,2 = 110170,2 грн.

Податок на прибуток = 550851 * 0,3 = 165255,3 грн.

Чистий прибуток = 550851 - 110170,2 - 165255,3 = 275425,5 грн.

Як бачимо з розрахунків підприємство не в змозі погасити недостачу оборотних коштів за рахунок прибутку. Проаналізувавши кошторис витрат на виробництво диванів можна зробити висновок, що 57,48 % затрат складають затрати на матеріали, отже потрібно шукати комплексні шляхи виходу підприємства з кризового стану знижуючи собівартість виготовлення продукції і шукаючи зовнішні та внутрішні джерела інвестування.

2. Інвестування грошових коштів за рахунок внутрішніх резервів підприємства та банківського кредиту

Оскільки у підприємства немає оборотних коштів для того щоб розширити виробництво товарної продукції потрібно шукати внутрішні резерви зниження собівартості. Одним з напрямків зниження собівартості може бути зменшення витрат на сировину і матеріали.

Таблиця 1 Витрати на сировину і матеріали для виробництва диванів

Як бачимо з структури витрат на сировину і матеріали, 41,6 % витрат займає меблева тканина і 20,08 % ватин тому, з допомогою технолога, переглянувши норми на споживання вдалось зменшити їх питому вагу в собівартості продукції до 52,66 % , це в свою чергу надасть можливість, зменшити собівартість виготовлення диванів і збільшити прибуток від реалізації.

Таблиця 2 Cтруктура собівартості, виготовлення дивану, по статтям затрат

Малюнок 3 Питома вага витрат на сировину і матеріали в собівартості виготовлення дивану

Точка беззбитковості:

FC

Qc =

P - V

де: Qc - критичний об'єм продажу, шт. ;

FC - умовно-постійні виробничі витрати, грн. ;

Р - ціна одиниці продукції, грн. ;

V - змінні виробничі витрати, грн.

Умовно - постійні витрати ( FC ) :

амортизаційні відрахування - 4118 грн.

комунальні витрати - 19200 грн.

управлінські витрати - 58784 грн.

Всього 82102 грн.

Змінні виробничі витрати на одиницю виготовлення продукції ( V ) :

сировина - 50,74 грн.

матеріали - 150,34 грн.

сушка деревини - 3,48 грн.

фонд заробітної плати - 18,20 грн.

утримання обладнання - 21,68 грн.

Всього 268,44 грн.

FC 82102

Qc = = = 619 шт.

P - V 401,11 - 268,44

де: Р - ціна диван ліжка, 401,11 грн.

Знизивши собівартість виготовлення продукції підприємство, за рахунок кредиту, може розширити виробництво продукції і збільшити оборотні кошти. Банк надає підприємству кредит для збільшення оборотних коштів в розмірі 376 тис. грн. терміном на один рік, під 70 відсотків річних. Після закінчення строку користування кредитом підприємство повинно буде повернути банку, з врахуванням відсотків 639,2 тис. грн.

Виручка від реалізації = Р * К = 401,11 * 3600 = 1443996 грн.

Валові витрати = V * K + FC = 268,44 * 3600 + 82102 = 998486 грн.

Прибуток від реалізації = Виручка від реалізації - Валові витрати = 1443996 - 998486 = 445510 грн.

Будуємо графік розрахунку точки беззбитковості:

Витрати

c

248287 Q

реалізація продукції

валові витрати

змінні виробничі

витрати

умовно - постійні витрати

82102

0 619 Штук

Малюнок 4 Графік розрахунку точки беззбитковості (диван - ліжко)

Таблиця 3 Витрати на сировину і матеріали для виробництва крісел

Зменшивши норму витрат на меблеву тканину і ватин ми зменшили їх питому вагу в собівартості продукції на 8,54 грн.

Таблиця 4 Cтруктура собівартості, виготовлення крісла, по статтям затрат

Малюнок 5 Питома вага витрат на сировину і матеріали в собівартості виготовлення крісел

Точка беззбитковості:

Умовно - постійні витрати ( FC ) :

амортизаційні відрахування - 4118 грн.

комунальні витрати - 19200 грн.

управлінські витрати - 58784 грн.

Всього 82102 грн.

Змінні виробничі витрати на одиницю виготовлення продукції ( V ) :

сировина - 13,78 грн.

матеріали - 64,5 грн.

сушка деревини - 1,31 грн.

фонд заробітної плати -7,13 грн.

утримання обладнання -13,72 грн.

Всього 102,44 грн

FC 82102

Qc = = = 762 шт.

P - V 210,21 - 102,44

Будуємо графік розрахунку точки беззбитковості:

Витрати

c

160180 Q

реалізація продукції

валові витрати

змінні виробничі

витрати

умовно - постійні витрати

82102

0 762 Штук

Малюнок 6 Графік розрахунку точки беззбитковості ( крісло )

Виручка від реалізації = Р * К = 210,21 * 7200 = 1613512 грн.

Валові витрати = V * K + FC = 102,44 * 7200 + 82102 = 769670 грн.

Прибуток від реалізації = Виручка від реалізації - Валові витрати = 1613512 - 769670 = 843842 грн.

Балансовий прибуток = 445510 + 843842 = 1289352 грн.

Податок на додану вартість = 1289352 * 0,2 = 257870,4 грн.

Податок на прибуток = 1289352 * 0,3 = 386805,6 грн.

Чистий прибуток = 1289352 - 257870,4 - 386805,6 = 644676 грн.

1) Середня ставка доходу ( ССД ):

Середні річні майбутні чисті доходи

ССД =

Половина початкових інвестицій

Середні річні майбутні чисті доходи 644676

ССД = = = 3,43

Половина інвестиційних коштів 188000

2) Оцінка проекту за методом чистої приведеної вартості

ЧТВ = ТВ - ІК

де: ТВ - теперішня вартість, грн.

ІК - інвестиційні кошти, грн.

ТВ = ГП * PVIF

де: ГП - грошовий потік, грн.

PVIF - процентний фактор теперішньої вартості, %

ЧТВ = ТВ - ІК = 495755,84 - 376000 = 119755,84 грн.

ТВ = ГП * PVIF = 644676 * 0,769 = 495755,84 грн.

3) Оцінка проекту за індексом прибутковості:

ТВ 495755,84

ІП = = = 1,31

ІК 376000

4) Оцінка проекту за терміном окупності:

ІК 376000

ТО = = = 0,58 років

ГП 644676

5) Внутрішня ставка доходу ( ВСД ):

ПІ 376000

= = 0,583

ГП 644676

по таблиці А - 3, теперішньої вартості анюїтету [15, с. 350 ], знаходимо внутрішню ставку доходу. ВСД дорівнює 40 %

6) Оцінка інвестиційного ризику:

=

де: N - число спостережень;

t - число періодів;

ЕR - сподіваний дохід, тис. грн.

Рі - значення ймовірності доходів

Розподіл значень ймовірностей запроектованого доходу

Таблиця 5

Вирахування середньоквадратичного відхилення

Таблиця 6

Ймовірність

Сподіваний доход

Малюнок 7 Розподіл ймовірності очікуємого доходу

7) Коефіцієнт варіації:

110

СV = = = 0,24

ЕR 454

Таким чином оцінивши інвестиційний проект можна зробити висновок, проект може бути прийнятий до реалізації. Термін окупності інвестиційних проекту складає 0,5 року, чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати обов'язкових платежів становить 644676 грн.

Висновки і пропозиції

В цілому ситуація на підприємстві критична. Недостача оборотних коштів і великі витрати на сировину і матеріали призвели до зменшення обсягів виробництва продукції і ліквідації ділянки зборки корпусних меблів Сумісний аналіз фінансових коефіцієнтів, проведений по даним табл. 2.3 відображає загальне погіршення фінансової ситуації на підприємства за аналізуємий період. Коефіцієнт автономії підвищився з 0,15 до 0,45 , що характеризує збільшення фінансової незалежності підприємства , зниження ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах, підвищує гарантії виплати підприємством своїх зобов'язань. Коефіцієнт маневреності знизився з 0,39 до 0,30 - це пояснюється не достатком власних коштів підприємства, що знаходяться в мобільній формі і зниженням можливості їх маневрування. Хоч коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат власними джерелами і підвищився з 0,17 до 0,28 все ж він майже в троє нижче від нормативної величини , що говорить про недостатнє забезпечення запасів і затрат власними джерелами формування. Відповідно коефіцієнт ліквідності знизився з 0,44 до 0,31 тобто знижуються прогнозовані платіжні можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Існує " неписане правило ", що мінімальною гарантією інвестицій є коефіцієнт ліквідності не менше 2,0 . Зниження коефіцієнта нижче 1,0 означає наявність високого фінансового ризику, так як в інвестуванні і підприємництві наявні засоби більш важливі ніж простий факт прибутку. Низький рівень ліквідності може свідчити про ускладнення в збуті продукції або поганій організації матеріально - технічного постачання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в зв'язку з відсутністю найбільш ліквідних активів (грошових коштів в касі, коштів на розрахунковому рахунку, відсутністю короткострокових фінансових вкладень) на початку року дорівнював нулю, тобто підприємство не могло в разі необхідності швидко реалізувати свої активи і розрахуватись з кредиторами. На кінець року в касі підприємства з'явились грошові кошти і це призвело до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності до 0,002 , нормативне значення цього коефіцієнта 2. Коефіцієнт покриття або платіжоспроможності підвищився з 1,06 до 1,17 , але все ще нижче від нормативного значення, а це значить що підприємство має низький рівень платіжоспроможності при умові своєчасних розрахунків з дебіторами і продажі в разі необхідності матеріальних оборотних коштів. Коефіцієнт майна виробничого призначення підвищився з 0,308 до 0,416 і знаходиться нижче критичної границі допустимої норми, тому потрібно знайти додаткові кошти для збільшення майна виробничого призначення.

Фактичний обсяг виробництва знаходиться нижче точки беззбитковості, тобто підприємство не покриває з допомогою прибутку витрат на виробництво і реалізацію товарної продукції. Низький рівень ліквідності свідчить про ускладнення в збуті продукції і поганій організації матеріально - технічного постачання.

1. Для виходу підприємства з кризового стану потрібно шукати комплексні

шляхи зменшення витрат на виробництво і збут продукції та оздоровлення фінансової ситуації за рахунок інвестування грошових коштів.

2. На інвестиційний процес негативно впливає відсутність чіткої визначеності та послідовності у проведенні державної інвестиційної політики. Одним з основних факторів скорочення обсягів капітальних вкладень, насамперед небюджетних, є високий рівень інфляції, який об'єктивно призводить до переливу капіталу в сфери з швидким обігом та не дає змоги накопичити необхідний інвестиційний потенціал для реалізації довгострокових проектів. Наслідком впливу інфляційних процесів є високий рівень процентів за банківські кредити, що робить їх неефективними та невигідними для інвесторів у довгостроковий період використання. Без подолання інфляції забезпечити становлення і функціонування ринку довгострокових інвестиційних кредитів як основи капітального будівництва в ринкових умовах практично неможливо.

Для активізації інвестиційного процесу важливе значення має не тільки стримування інфляції, зменшення ставок за кредити, послаблення податкового пресу , а й концентрація необхідного капіталу, призначеного для інвестицій. Така концентрація повинна, насамперед, ґрунтуватися на механізмах, які дозволяють залучати капітал в найефективніший сфери економіки. Проте перспективи поліпшення інвестиційного клімату в Україні пов'язуються, перш за все, з підвищенням політичної стабільності та зниженням інфляції. Падіння інфляційної прибутковості переорієнтує капітали фінансових ринків у виробничий сектор, підвищить привабливість національної економіки для іноземних кредитних ресурсів, які залишаються поки що дешевшими, ніж внутрішні.

4. Підвищенню кредитного та, відповідно, інвестиційного рейтингу в цілому сприятиме освоєння кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій. Однак головним джерелом інвестиційних ресурсів при падінні обсягів централізованих (бюджетних) капіталовкладень залишаться власні ресурси підприємств - прибуток та амортизація, частка якої збільшуватиметься за рахунок індексації основних фондів та поступового зменшення термінів амортизації.

5. Для того, щоб покращити ситуацію на Меблевій фабриці потрібно інвестувати грошові кошти в оборотні засоби підприємства. Це може бути короткостроковий кредит банку або частина нерозподіленого прибутку підприємства від реалізації товарної продукції. В результаті детальних розрахунків було доведено, що за рахунок прибутку підприємство не в змозі вийти з скрутного становища, оскільки великі затрати на сировину і матеріали призводять до зниження виручки від реалізації. В результаті проведення комплексних заходів по зменшенню витрат на сировину і матеріали удалось зменшити собівартість продукції і підвищити рентабельність продажу з нуля до 0,79 , що в свою чергу надало можливість за рахунок кредиту збільшити обігові кошти і обєм випуску продукції.

Бібліографія

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К. : МП " ИТЕМ " ЛТД , 2005. - 447 с.

2. Бочаров В. В. Финансово - кредитные методы регулирования рынка инвестиций. - М. : Финансы и статистика, 1999 - 143 с.

Балабанов И. П. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом ? - М. : Финансы и статистика, 1995. - 384 с.

4. Балабанов И. Г. Финансовый менеджмент. - М. : Финансы и статистика, 1999. - 224 с.

5. Ефимова О. В. Как анализировать финансовое положение предприятия (практическое пособие ) - М. : " Интел - Синтез ", 1994. - 124 с.

6. Заруба О. Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту: Навчальний посібник. К. : Міністерство освіти України, 2005. - 108 с.