Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 85 "Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин" . Кодекс України "Про надра". Постанова КМУ від 31.08.1995 року № 709 "Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами". Кошти від цієї плати повністю зараховуються до місцевого бюджету (Додаток 19).

3. Збір за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Нормативні та законодавчі документи: Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 21.06.1991 року . Постанова КМУ від 08.02.1994 року № 75 "Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання" . Інструкція "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту Міністерства фінансів України, ДПАУ, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99 року № 231/539/118/219 (Додаток 20) [26].

4. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів: Лісовий Кодекс України від 21.01.1994 року № 3852-12, Інструкція по лісовому доходу від 31.03.1997 року № 84, Постанова КМУ від 16.03.1996 року № 188 “Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні та на живицю” . Лист ГДПАУ від 04.05.1998 року № 11-101/10-1968 “Про порядок справляння до бюджету сплати за спеціальне використання лісових ресурсів (Додаток 21) [24].

У ДПІ в м. Болград станом на 01.01.2007 р. на обліку знаходиться 476 платників місцевих податків і зборів, що складає 33,6 % від загальної кількості зареєстрованих платників, в тому числі: по комунальному податку- 476; по податку з реклами - 8; по готельному збору - 1; збір за парковку автотранспорту - 1; ринковий збір - 10; курортний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу ордеру на квартиру - 1; збір на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - 83 (Додаток 9).

Прогнозні показники по закріплених платежах в цілому на 2005 рік до Зведеного бюджету забезпечені на 123,7 %. До червня 2007 року відділ займався контрольно-перевірочною роботою, проводив документальні перевірки. Із 122 перевірених підприємств у 65 виявлені порушення, а саме: ресурсні платежі - 29, місцеві податки та збори - 30, інші - 6. За результатами перевірок донараховано всього 103,7 тис. грн., із них надійшло до бюджету 51,2 тис. грн.

Відсоток перевірених платників місцевих податків і зборів складає 45 %. На 2008 р. планують всебічну роботу щодо повноти обліку платників податків та виявлення порушень податкової дисципліни, по ліквідації заборгованості до бюджету, вивченню причин втрат бюджету.

9. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів

Контроль за справлянням місцевих податків та платежів здійснює відділ справляння місцевих ресурсних та неподаткових платежів.

Перелік місцевих податків і зборів встановлюються Радами народних депутатів. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють строки сплати податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Вони можуть вводити податкові ставки, відміняти окремі податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників і надавати відстрочки при сплаті податків. Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати покладається на платників, які до ДПІ подають довідку про те, що він є платником місцевих податків та зборів.

Основним законодавчим актом про місцеві податки і збори є Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20 травня 1993 р. № 56-93 із змінами та доповненнями. Болградська міська Рада, керуючись цими законами, прийняла рішення про введення в дію на території м. Болграда таких місцевих податків та зборів: податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера за квартиру, екскурсійно-туристичний збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак, збір за право проведення кіно - і телезйомок, за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу лотерей.

Розглянемо цей перелік податків та зборів більш детально.

Комунальний податок. Введення комунального податку має на меті поставити формування доходної частини місцевих бюджетів у залежність від кількості працівників на тому чи іншому підприємстві. Платниками комунального податку є всі юридичні особи за винятком бюджетних установ та організацій, планово-дотаційних установ та організацій, сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. На сьогоднішній день ставка комунального податку складає 1,70 грн. з чоловіка; розраховується даний податок раз у квартал, а сплачується щомісячно до 15 числа.

Податок з реклами. Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Платниками податку є юридичні особи та громадяни. Податок сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу, на вулицях, будинках, транспортні та в інших місцях (Додаток 22).

Граничний розмір податку не перевищує 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час, сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Під час перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку з реклами підприємствами, основним видом діяльності яких є надання послуг з реклами, податковими інспекторами-ревізорами розглядаються наступні документи: статут підприємства, бухгалтерські звіти та регістри, договори та акти виконаних робіт, платіжні доручення та виписки з банку.

Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 % добової вартості найманого житла. Готельний збір справляється і перераховується до місцевого бюджету адміністрацією готелю. Платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір стягується і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.

Під час перевірки правильності нарахування та сплати готельного збору державний податковий інспектор-ревізор розглядає наступні документи: положення про готель; платіжні доручення по сплаті готельного збору; розрахунки готельного збору; касові книги.

Збір за припаркування автомобілів. Платниками збору за паркування автомобільного транспорту є юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 % мінімальної заробітної плати у спеціально обладнаних місцях і 1 % у відведених місцях. Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки (Додаток 23).

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську продукцію і інші товари (Додатки 24-26).

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 % мінімальної заробітної плати для громадян і 3 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції. Ринковий збір справляється працівниками ринку на початку реалізації продукції.

Збір за видачу ордеру на квартиру. Сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку. Облік надходження збору за видачу ордера на квартиру здійснюється органами з обліку та розподілу житла. Об'єктом оподаткування збором являється право на заселення фізичними особами квартири. Платниками збору є фізичні особи, які мають право на заселення квартири.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб, громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору за видачу дозволу не повинен перевищувати 20 мінімальних зарплат для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях, і однієї мінімальної зарплати в день за одноразову торгівлю. Збір справляється уповноваженими організаціями яким надано таке право [21].

Збір за право використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб 0,1 % вартості виробленої продукції, використаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю - 5 мінімальних заробітних плат.

Екскурсійно-туристичний збір. Згідно з Законом України від 8 червня 2004 р. "Про охорону культурної спадщини" з 1 січня 2001 введено місцевий збір екскурсійно-туристичний. Платниками екскурсійно-туристичного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують пам'ятки з метою екскурсій. об'єктом оподаткування є прибуток суб'єкту туристичної діяльності. Ставка збору становить 10 % прибутку туристичної діяльності. Збір сплачується не пізніше 25 числа місяця.

10. Валютний контроль

Під валютним контролем слід розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Цього відділу не існує в Болградській ДПІ, функції покладено на 1-го співробітника відділу контролю юридичних осіб, він здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення ДПА України “, Законом України від 04.12.1990 № 509 - ХІІ “Про державну податкову службу в Україна” (із змінами та доповненнями) та положенням “Про відділ валютно-фінансового контролю ДПІ у м. Болград.

У своїй діяльності даний відділ повинен керуватися Конституцією України, Законами України, постановами ВРУ, Указами Президента, розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, постановами колегії Державної податкової адміністрації в Київській області, наказами і розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації в Київській області.

Відділ валютного контролю, який відноситься до відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Болград з чисельністю 1 працівник здійснює адміністрування з питань дотримання валютного та податкового законодавства.

За звітний період працівниками валютного контролю проведено 94 перевірки на 51 підприємствах з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Проведеними перевірками дотримання податкового та валютного законодавства встановлені порушення на 22 підприємствах ст. 1 та ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 року та ст. 11 Указу Президента України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 94/96-ВР від 07.05.1996 року та ст. 13 Указу Президента України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій в галузі ЗЕД”, ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств” .

Станом на 01.01.2008 р. у відділі валютного контролю на обліку перебуває 17 підприємств, які мають дебіторську заборгованість в іноземній валюті за кордоном. Такі підприємства знаходяться під постійним контролем. По підприємствах-експортерах, які мають дебіторську заборгованість, до нараховуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством .

Систематично проводяться перевірки банків з питань правомірності перерахування коштів через рахунки “ЛОРО”.

Постійно проводяться перевірки підприємств з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства згідно даних уповноважених банків, Державної митної служби, а також по завданням вищестоящих організацій та правоохоронних органів, проводяться планові та позапланові перевірки підприємств з питань дотримання валютного законодавства, які підпорядковані тим чи іншим відомствам та міністерствам.

За звітний період відділом валютного контролю було прийнято 42 декларацій про валютні цінності, доходи на майно, що знаходяться за кордоном.

Регулярно подається інформація в ДПА по Одеської області про кількість підприємств, які задекларували наявність валютних коштів, які знаходяться за межами України .

В даний час проводяться перевірки на 2-х підприємствах з іноземними інвестиціями з питань оподаткування прибутку та дотримання валютного законодавства.

По мобілізації коштів до бюджету складені плани та графіки проведення перевірок підприємств з питань оподаткування прибутку підприємств та дотримання валютного законодавства. Проводиться робота по аналізу підприємств, які займаються ЗЕД, контролюється перерахування коштів за кордон та строки повернення на Україну валютних та матеріальних цінностей.

Станом на 01.01.2008року сума коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені чинним законодавством терміни здійснення розрахунків по цих контрактах становить 79 тис. грн. по 6 підприємствах (Додаток 27).

При проведені документальних перевірок в 2008 р. на 17 підприємствах виявлено порушення податкового та валютного законодавства.

Надійшло до бюджету по результатах перевірок, проведених відділом валютно-фінансового контролю 69 тис. грн. (Додатки 28-29).

Також відділом контролюється порядок обміну іноземної валюти через обмінні каси банківських установ. Перелік питань, які підлягають обов'язковій перевірці:

Дотримання розміру маржі, встановленої НБУ;

Недопущення одностороннього здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти;

Безперебійне підкріплення обмінних пунктів до уповноваженого банку протягом робочого дня.

Запропонувати працівнику пункту обліку валюти перерахувати наявну готівку (окремо по кожній валюті).

Пропонувати працівнику обліку пункту роздрукувати звіт про роботу за поточний день.

Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівник і головний бухгалтер юридичної особи, на які вони накладені. Нараховані за результатами документальних перевірок штрафні санкції підлягають перерахуванню в добровільному порядку не пізніше 5 днів від дня вручення резиденту або нерезиденту рішення про накладання штрафу.

11. Ознайомлення з інформаційними системами у Болградській ДПІ

Функціями управління автоматизації процесів оподаткування в ДПІ є технічне та програмне забезпечення роботи відділів податкової інспекції. Основне програмне забезпечення розроблюється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України.

Однією з передумов ефективної роботи відділення ДПІ і всієї податкової служби є інформаційне забезпечення її діяльності.

Загальна кількість відділу складає 4 чоловіка, на нього покладено дуже багато обов'язків (Додаток 30).

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - надає можливість користувачу працювати в діалогвому режимі, оперативно розв'язувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, обробку інформації, визначати достовірність результатної інформації, виводити і передавати її по каналам зв'язку.

АРМ - сукупність інформаційно-програмних ресурсів, які забезпечують інспектору обробку даних і автоматизацію управлінських функцій по конкретній галузі. АРМ є головним інструметом спілкування інспектора з інформаційними системами, які виконують роль автоматичних робочих місць, робочих станцій у локальних мережах.

АРМ забеспечує:

простоту, зручність і дружні ставлення відносно користувача;

простоту адаптації до конкретних функцій коритувача;

компанктність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

високу надійність і довгостроковість;

простоту організації технічного обслуговування.

Основні АРМ, що використовуються при оподаткуванні юридичних і фізичних осіб:

АРМ «Бест Звіт» for oracle;

АРМ „AIC РПП”;

АРМ „Облік податків та платежів”;

АРМ «AC Аудит»;

ПК „ПДС”.

За допомогою АРМ „AIC РПП” здійснюється реєстація у результаті якої всі інформаційні відомості надходять до даних АІС ДПІ, з наступною передачею цих даних до ДПА України. Реєстрація платників у відділенні ДПІ здійснюється згідно з Інструкцією ДПА „Про порядок ведення Державною податковою службою оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів” від 2.04.99 №174.

АРМ „Облік податків та платежів” дає можливість швидко отримати інформацію про сплату податків платниками, яка надходить у відділення МДПІ за даними режиму Банк, а також здійснюється автоматичне рознесеня платежів до карток особових рахунків. При порушенні терміну сплати проводиться автоматизоване нарахування пені.

У додатках 31 та 32 представлені паспорт інформаційної системи ДПІ у Болградському районі Одеської області, та схема мережі з'єднання комп'ютерів між собою.

Інформація про одержані доходи та сплачені податки фізичними особами до бази даних надходить зі звітних файлів - документів - форми №7 ДР (вміщує інформацію про підприємців, що формується автоматично з бази даних їх звітів) та форми №8 ДР (містить відомості про одержані доходи і сплачені податки за місцем основної роботи, а не за місцем основної роботи - одержану матеріальну допомогу інші доходи, що дає можливість контролювати зміну місця роботи).

За допомогою автоматизованої інформаційної системи працівники відділення ДПІ мають можливість обмінюватися відповідними даними з іншими державними установами та відділеннями, здійснювати запити та отримувати інформацію про платників податків.

12. Організація охорони праці у Болградській ДПІ

12.1 Закони та нормативні акти з охорони праці, які діють в Болградській ДПІ

У нормативних документах термін «охорона праці» має таке визначення: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. На практиці це означає, що кожен роботодавець повинен мати спеціальну програму заходів у сфері охорони праці, у тому числі заходів з охорони праці на робочому місці, з метою усунення небезпеки для здоров'я та життя працівника, яка може бути пов'язана з виконуваною роботою. При цьому об'єктом необхідних заходів повинні бути методи роботи, загальна організація та умови праці, підвищення кваліфікації працівників, обладнання й конструкції на робочому місці тощо.

Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та відповідні підзаконні акти.

Усі закони і підзаконні акти з охорони праці базуються і відповідають Основному Закону держави-Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 року. У ній декларуються права громадян України на працю, яку вони вільно обирають або на яку вільно погоджуються, на належні, безпечні і здорові умови праці, відпочинок і соціальний захист.

Основним законодавчим актом щодо охорони праці є Закон України “Про охорону праці ”, прийнятий ВРУ від 21 листопада 2002р.

Згідно із зазначеним законом пріоритетними методами управління охороною праці є економічні, серед яких слід відзначати: стимулювання охорони праці і покращення її умов, яким передбачено право на стимулювання діяльності з охорони праці і пільгове оподаткування коштів, які спрямовуються на такі заходи.

Прийнятий 23.08.1999 року Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” усуває зазначені недоліки і сприяє забезпеченню фінансування заходів із соціального захисту працюючих, а також визначає його правову основу, організаційну структуру та економічний механізм .

Даний закон регулює відносини між потерпілим на виробництві, роботодавцем і страховиком. Основні принципи цього Закону передбачають:

Обов'язковий порядок страхування всіх працівників, учнів і студентів навчальних закладів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час набуття ними професійних навичок, а також добровільність страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно; сплату страхових внесків тільки роботодавцями; економічну зацікавленість суб'єктів страхування від нещасного випадку; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; цільове використання коштів на страхування від нещасних випадків; надання державних гарантій щодо реалізації застрахованими громадянами своїх прав.

Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована. Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка, яке є документом суворої звітності. Здійснює страхування від нещасних випадків Фонд соціального страхування від нещасних випадків-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Правовою основою законодавства щодо гігієни праці є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. У ньому висвітлені положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців, забезпечення санітарного благополуччя населення, яке досягається за допомогою таких основних заходів:

- гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;

- державної санітарно-гігієнічної експертизи проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів та відповідність вимогам санітарних норм;

- включення вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію та ряд інших заходів.

Складовою частиною законодавства у галузі гігієни праці є положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України: “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, “Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”, “Перелік важких робіт і робіт із шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок”, ”Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками”, “Граничні норма піднімання та переміщення важких речей підлітками”.

До складу законодавчих актів з гігієни праці, що діють тепер в Україні, крім перерахованих вище, входять:

Сукупність санітарних правил і норм стосовно окремих факторів виробничого середовища певних технологічних процесів, гігієнічні нормативи на вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони та засоби їх визначення, а також мікроклімату, шуму, загальної та місцевої вібрації, рівнів радіактивного випромінювання, інтенсивності електромагнітних полів, освітленості.

Що стосується пожежної безпеки, то основним у цій галузі є Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 року, який визначає правові, економічні, та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки.

12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління охорони праці в Болградській ДПІ

У сучасних ринкових умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці в Україні передбачає багаторівневу систему управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури організацій та установ, трудові колективи, професійні спілки. Ефективне функціонування цієї системи можливе за наявності прямих та зворотних зв'язків між її окремими ланками, чіткого виконання повноважень, які стосуються питань охорони праці в межах кожної ланки системи.

Кінцевою метою функціонування системи управління охороною є підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. При цьому кожна ланка системи здійснює підготовку, прийняття та реалізацію цих рішень відповідно до свого рівня та функціональних обов'язків у системі управління охороною праці. З погляду вирішуваних питань усі ланки системи управління охороною праці можна поділити на дві групи:

- ланки, які забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;

- ланки, у функціональні обов'язки яких входить забезпечення безпеки праці в умовах конкретної галузі.

До першої групи ланок системи управління охороною праці входять органи державної законодавчої ініціативи й органи державного управління охороною праці, в тому числі:

- Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України;

- Державний департамент з нагляду за охороною праці;

- Міністерства, в тому числі і Державна податкова Адміністрація України;

- інші центральні органи виконавчої влади;

- місцеві державні адміністрації;

- місцеві ради .

Верховна Рада України зі своєї ініціативи, взаємодіючи із структурами державної виконавчої влади, визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання удосконалення законодавчої бази з охорони праці, питання соціального напряму, які тісно пов'язані з станом умов праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної програми в галузі охорони праці, виходячи зі стану охорони праці у державі організовує розробку загальнодержавних програм щодо цього стану, затверджує ці програми та контролює їх виконання, визначає функції органів державної виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці та нагляду за охороною праці.

Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний комітет промислового та гірничого нагляду за охороною праці України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику у цій галузі, розробляє за участю відповідних органів державні програми в галузі охорони праці, координує роботу державних органів та об'єднань підприємств з питань безпеки праці, опрацьовує і переглядає спільно з компетентними органами систему показників та обліку умов безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці та нагляд охороною праці в державі тощо.

Для забезпечення виконання викладених вище функцій в апа-ратах міністерств та прирівняних до них об'єднаннях у Державній податковій адміністрації України створюється служба з охорони праці.

Управлінські рішення з питань охорони праці, що приймаються керуючою частиною ДПА України, є обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами Державної податкової адміністрації України, а також підпорядкованими їй ДПА АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У свою чергу, опрацювавши управлінські рішення керуючої частини ДПА України з питань охорони праці, керуюча частина ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймає свої управлінські рішення стосовно питань з охорони праці у підпоряд-кованих їм ДПІ районів і міст, у моєму випадку Вінницької МДПІ підпорядковується ДПА м. Вінниця. Така система дозволяє охопити усі структурні підрозділи, які є складовою частиною ДПС України. З погляду кібернетичного моделювання, СУОП в ДПА України є сукупністю об'єкта керування і керуючої частини, які пов'язані між собою каналами передачі інформації. Об'єктом керування є рівень безпеки праці на робочих місцях працівників підрозділів. До складу керуючої частини ДПА України входять: перший заступник Голови ДПА України, керівники управлінь, відділів, служба охорони праці, профспілки. Стан об'єкта керування визначається вхідними параметрами-чинниками, що впливають на безпеку трудової діяльності.

Охороною праці в Болградській ДПІ покладена на декількох чоловік, один займається додержанням норм пожежної безпеки інший займається розробкою планів, інструкцій Планування робіт в галузі охорони праці здійснюється відповідно штатною одиницею адміністративно господарського сектору. На І півріччя 2009 року складено план робот.

Функції виконання рішень повинні забезпечити ефективне функціонування всіх елементів СУОП і практичне здійснення управлінських рішень відповідно до запланованих програм і планів. Для цього використовуються адміністративно-правові, економічні та соціально-психологічні методи впливу.

12.3 Колективний договір - відображення питань охорони праці в колективному договорі

Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (Додаток 33).

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

12.4 Фінансування заходів з охорони праці

На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.

До державного фонду охорони праці надсилаються поряд з коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно Законом, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню.

Фінансування охорони праці в Болградській ДПІ мінімальне. Працівники ДПІ не несуть ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

12.5 Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку

Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань (Додаток 34).

Страхування працівників Болградської ДПІ в фонді державного соціального страхування не відбувається . Оскільки ДПІ відноситься до галузі економіки та виду робіт відповідно до першого класу розподілу за яким страховий тариф становить 0,2% до фактичних витрат на оплату праці (згідно ПКМ №1423 від 13.09.2000р.)

12.6 Атестація робочих місць

Умови праці складаються із характеру трудового процесу і загального стану виробничого середовища. Для удосконалення системи гігієнічної оцінки умов праці в Україні застосовується Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 1997 року № 382.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - гігієнічна класифікація) призначена для:

- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

- атестації робочих місць;

- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих приміщень;

- встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами.

Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць. Це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я і працездатність [33].

Порядок проведення атестації робочих місць регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженою постановою Міністерства праці України від 1.09.92 № 41 і головним санітарним лікарем України 01.09.92.

Атестація робочих місць передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних ви-робничих факторів та причин їх утворення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці; підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці й оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Проведення атестації робочих місць дає можливість:

- виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов праці; підвищити коефіцієнт використання устаткування; підвищити продуктивність праці на основі урахування психофізіологічних та особистих особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності; врахувати та за необхідності скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікована праця; розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці; ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких не ефективна; замінити застаріле обладнання на сучасне;

- дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій; здійснювати контроль за використанням наявності робочої сили; розробити та застосувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.

Важливу роль у плануванні та обліку робочих місць і професійної діяльності, виявленні існуючих резервів виробництва відіграє паспортизація робочих місць.

Паспорт -- це типовий документ, у якому наведено відомості про робоче місце: найменування моделі устаткування, коефіцієнт його завантаження, найменування професії осіб, які виконують виробниче завдання на даному робочому місці, план робочого місця тощо.

Життя та здоров'я кожної людини в моральному плані є безцінним, тому і потрібні закони та нормативні акти з охорони праці, які захищають права та попереджають негативні наслідки , що можуть виникнути в процесі роботи.

12.7 Виробничий травматизм та професійні захворювання

Нещасні випадки і професійні захворювання - це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками ДПІ своїх службових обов'язків. До них належать:

Організаційні причини - неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення правил експлуатації транспортних засобів, невиконання заходів щодо охорони праці та правил протипожежної безпеки.

Технічні причини - несправність електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ України; автомобільні аварії, в які можуть потрапити співробітники ДПІ України при досить частих поїздках у службовому або особистому автомобільному транспорті.

Санітарно-гігієнічні причини - недостатнє чи нераціональне освітлення робочих місць, незадовільні мікрокліматичні умови праці, наявність різноманітних випромінювань з боку працюючих комп'ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв'язку, порушення правил особистої гігієни [19].

Психофізіологічні причини -- фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані напруженістю роботи (що характерно для окремих категорій співробітників ДПІ - інспекторів, службовців податкової міліції), невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі.

В окрему групу для співробітників ДПІ необхідно віднести травми, нанесені працівникам цих органів кримінальними елементами, їх розглядають та розслідують органи міліції та прокуратури.

Заходи з попередження нещасних випадків та захворювань поділяються на організаційні та технічні.

До технічних належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають усунення дії па співробітників шкідливих факторів, а саме: створення комфортного мікроклімату; влаштування систем кондиціювання повітря; теплоізоляція будівель; заміна шкідливих для здоров'я людини матеріалів, які використовуються для оздоблення офісів та приміщень, не шкідливими; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ. До цих заходів, у першу чергу, належать заземлення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання.

До організаційних заходів належать навчання та нагляд з охорони праці; дотримання нормативних та законодавчих актів із охорони праці; проведення медичних оглядів працівників ДПІ, рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження, що працюють із ВДТ, запропоновані у "Тимчасових санітарних нормах і правилах працівники обчислювальних центрів", а також комплекс фізичних вправ для зняття розумової та м'язової втоми. Також можна віднести навчання з питань охорони праці співробітників, проведення медичних оглядів працівників ДПС України.

Розслідуванню підлягають травми, зокрема отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утеплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням.

Нещасні випадки, що сталися на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медогляду, а також у випадках, передбачених колективним договором, розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.

За результатами розслідування беруться на облік і складаються акти за формою Н-1 також і в інших випадках, зазначених у Положенні.

Якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещас-ний випадок не підлягає обліку і за ним не повинен складатися акт за формою Н-1. то акт складається за формою НТ.

Керівник (посадова особа) у зобов'язаний:

- терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу. Повідомити про те, що сталося, власника, а також відпо-відну профспілкову організацію підприємства;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були па момент події, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася .

Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок, ор-ганізовує його розслідування комісією, до складу якої входять: ке-рівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова ко-місії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, а у разі гострих професійних захворювань (отруєння) -- також спеціаліст санепідемстанції.

Захворювання, яке викликане дією на працюючого шкідливих умов праці, прийнято відносити до професійного захворювання. Висновок про віднесення захворювання до професійного проводи-ться відповідно до списку професійних захворювань, затверджено-го МОЗ та Мінпраці України. Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені професійні захворювання.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким надане таке право і спеціалістів підприємства. При підтвердженні факту професійного захворюван-ня лікувально-профілактичними закладами останній повідомляє про це керівника організації і органи санітарно-епідеміологічного наг-ляду за місцем знаходження організації.

Керівник організації зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку професійного захворювання протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення про професійне захворювання. Акт розслідування професійного захворювання складаються у п'яти примірниках протягом 3 днів після закінчення розслідування. Перший примірник акта розслідування зберігається в організації протягом п'яти років. За результатами розслідування керівник організації видає наказ щодо заходів, які запобігають виникненню аналогічних захворювань.

У додатках 35-36 представлені форми 1-ПВ та 7- ТНВ,

Серед працівників ДПІ України досить частими є захворювання за тимчасовою втратою працездатності. Серед захворювань переважають наступні: грип, катар верхніх дихальних шляхів, захворювання центральної і периферійної нервової системі:, серцево-судинні захворювання.

Заходи щодо оздоровлення умов праці у відділах Болградської ДПІ направлені на профілактику можливого несприятливого впливу шкідливих факторів на працівників.

12.8 Організація пожежної безпеки

У Болградській ДПІ для практикантів та нових працівників проводять так званий інструктаж по техніці безпеки, а найбільшу увагу приділяють пожежній безпеці. Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція. Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" органи державної влади та місцевого самоврядування організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях організаційних та науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Вирішення всіх інших питань у галузі пожежної безпеки, не віднесених цим Законом до компетенції центральних органів виконавчої влади, належить до компетенції Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування .

Стандарти, технічні умови, інші нормативно-технічні документи на пожежно небезпечні технологічні процеси та продукцію повинні включати вимоги пожежної безпеки і погоджуватися з органами державного пожежного нагляду. Погодженню підлягають також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила.

Вимоги пожежної безпеки, що містяться у відомчих нормативних актах, не повинні суперечити державним стандартам, нормам і правилам.

В Болградській ДПІ для забезпечення заходів пожежної охорони керуються Інструкціями: Інструкція про заходи пожежної безпеки; Інструкція про заходи протипожежної безпеки на об'єкті, що охороняється. Дана інструкція поширюється на службові приміщення ДПІ і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в приміщеннях відділення. Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання всіма працівниками та відвідувачами, які знаходяться у службових приміщеннях, а також обслуговуючим персоналом.

Наказом Болградської ДПІ від 18.02.06 №24 обов'язки по організації заходів по забезпеченні пожежної безпеки охорони праці та безпеці трудової діяльності, обліку та безпечної експлуатації системи енергопостачання покладено на завідуючого адміністративно-господарського сектору (Додаток 40).

Досить особлива увага приділяється саме пожежній безпеці, видано багато інструкцій, про які йшлося вище, а також нормативні документи, які повинні виконуватися адміністративно-господарським сектором. А також бути доведений до відома всіх співробітників ДПІ.

Болградська ДПІ повідомляє, щодо виконання вказівок разом із пожежним наглядом Одеського РВГУМНС України в Одеської області; посилення охорони адміністративних приміщень ОДПС області, належного використання транспортних засобів та упередження надзвичайних пригод за участю працівників ОДПС в період Новорічних та Різдвяних свят. У відділенні ведеться Журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

Державний пожежний нагляд в Україні здійснює управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України. Головною функцією цього управління є забезпечення здійснення пожежного нагляду (Додатки 38-39).

Дане проектування будівлі та приміщень, в яких працюють співробітники Болградського відділення ДПІ, передбачені усі заходи (міцність будівель при пожежі, обмеження площі розповсюдження пожежі, запобігання її розповсюдженню в будівлі, використання відповідного інженерного обладнання, яке виключає джерела виникнення пожежі та перешкоджає її розповсюдженню), які забезпечують пожежну безпеку об'єктів. Схема приміщень щодо пожежної безпеки в Болградській ДПІ розкладена на 1 рівні - поверхи.(Додаток 37).

Категорія приміщень щодо пожежної небезпеки в більшому ступені визначає вимоги до конструктивних та планувальних рішень споруд та будівель, склади та кількість засобів пожежогасіння, а також інші питання забезпечення пожежо- та вибухонебезпечності. Переважна більшість приміщень, в яких працюють співробітники Болградського ДПІ (працівники управлінь, відділів, інспектори) належать до категорії В, так як у цих приміщеннях знаходяться папери, меблі, здатні при взаємодії з киснем повітря горіти.

З метою своєчасного оповіщення про виникнення пожежі, виклику пожежних команд використовують систему пожежного оповіщення. Одним із простих, надійних та швидких засобів повідомлення є електрична пожежна сигналізація ручної або автоматичної дії, телефонний зв'язок. Широко використовуються автоматичні пожежні оповіщувачі, робота яких побудована на перетворенні неелектричного сигналу (наприклад, тепла, диму, світла) в електричний струм певної величини. За принципом дії вони поділяються на п'ять видів: димові, світлові, теплові, ультразвукові, комбіновані. Димові оповіщувачі реагують на появу диму. Чутливим еле-ментом цих датчиків є фотоелемент. До них належать оповіщувачі ІДОР-1.РІД-1.

При виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу повинні бути спрямовані на гарантування безпеки та евакуації людей. Кожен працівник при виявленні пожежі повинен: негайно повідомити по телефону пожежну охорону (при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, назвати своє прізвище, ім'я та по батькові); вжити можливі заходи для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей; повідомити про пожежу керівника або відповідальну компетентну посадову особу.

Посадова особа організації, після прибуття на місце пожежі, повинна:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома керівника організації про пожежу;

- у разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи при цьому усі наявні сили та засоби;

- вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

- припинити роботи у приміщенні, крім робіт щодо вжиття заходів ліквідації пожежі;

- при потребі - відключити електроенергію за винятком систем протипожежного захисту;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію людей і захист матеріальних цінностей, відповідно до схеми; забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь у гасінні пожежі;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виборі найкоротшого шляху під'їзду до осередку пожежі ти в установці на водні джерела.

Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та службовий персонал зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні особливості об'єктів організації, де виникла пожежа.

правової держави - все це й обумовлює необхідність реформування системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу.

Список використаних джерел

Господарський кодекс України №436-ІV від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України N 18, стаття 144 від 02.05.2003

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.1993р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями від 05.02.98р. № 83/98-ВР.

Закон України “Про систему оподаткування” № 96/91-ВР від 25.06.91 р. // Відомості Верховної Ради України - 2006. - № 27. - С.12-17.

Закон України “Про ПДВ” № 168-97-ВР від 03.04.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.uaм

Закон України “Про державний реєстр фізичний осіб платників податків та інших обов'язкових платежів” № 18-93 від 23.03.93р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” №75/97-ВР від 18.02.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Закон України “Про патентування деяких видів діяльності” № 99/96-ВР від 29.03.96р. (із змінами та доповненнями) // електронна правова база “ Ліга “.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94р. // Спеціальний додаток до тижневика Д-т К-т - 2006.- С.9-62.

Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // Податкове законодавство України, К., 2005, 183 с.

Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” № 34/93-ВР від 26.01.93 р. // Голос України - 02.02.2006 р. - С.3 - 4.

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари та продукти ”// Податкове законодавство України, К., 2006, 183 с.

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р.№889-IV. Вісник податкової служби України №2/2006р.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. // Все про бухгалтерський облік - 2007. - №16. -С.3-32.

Про спрщену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Указ Президента України №746/99 від 28.06.99р. // Баланс (спецвипуск) - 2007. - № 10. - С.9-14.

Закон України «Про внесення змін до Закону України про охорону праці» // Урядовий кур'єр №236 від 18.12.02р.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування М № 985 від 27.06.03 р.

Закон України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» Наказ МЧС України №126 від 19.10.04 р.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». - №4004-ХП від 24.02.94 (із змінами та доповненнями 96-99рр.)

Декрет КМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.92р., // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Декрет КМУ “Про місцеві податки та збори” // Урядовий кур'єр - 1999. - № 82-83.

Кодекс України про надра від 27.07.1994 року (введений в дію з 31.08.1994 року) // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Декрет КМУ “Про державне мито” № 53/96-ВР // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю” № 130 від 20.02.95р. // електронна правова База “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні” №188 від 16.03.93р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плат за їх спеціальне використання” від 08.02.94р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про затвердження порядку видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення” № 709 від 31.08.95р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних” № 1571 від 28.12.96р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин” № 85 від 08.02.94р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Постанова КМУ “Про порядок встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та їх справляння” № 645 від 11.08.95р. // електронна правова база “ Ліга “.

Інструкція про прибутковий податок з громадян: Затв. Наказом ГДПІУ № 12 від 21.04.93 // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

Інструкція про порядок обліку платників податків: Затв. Наказом ДПАУ №80 від 19.02.98р. // Баланс - 1999. - №15. - С.31-38.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, ПКМ №442 від 01.08.92 р.

Розслідування нещасних випадків ПКМ № 1112 від 25.08.92 р.

Желібо Є.П. Охорона праці в органах державної податкової служби України: Навч. посіб. - Ірпінь: Університет ДПС україни, 2007. -320с.

Сторожук О. В. Податковий облік: Навчальний посібник.- Ірпінь НАДПСУ, 2006 - 45-171.

Страницы: 1, 2